CC BY
34
парадигму людського буття: вiдмовитися вiд прагнення панувати над природою, неухильно збшьшуючи масштаби цього панування, i перейти до сшв-творчостi з Ушверсумом (природою). Така спiвтворчiсть, де людство не буде нi рабом природи, m ïï непримиренним ворогом, а тшьки одшею i3 взаемоза-щкавлених сторiн, потребуе вiдповiдного рiвня людсь^' культури, постiйних i нелегких зусиль."[1, с. 47].
Лiтератури
1. Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток - цившзацшний дiалог природи i культури// Вюник НАНУ. - 2001, № 10. - С. 235-239.
2. Новая философская энциклопедия в четырех томах. - М.: Мысль, 2000. - 236 с.
3. Основы современной философии. - СПб.: Изд-во "Лань", 2001. - 384 с.
4. Сощальна перспектива (фшософсько-методолопчний анашз сучасних заруб1жних концепцш). - К.: Наук. думка, - 1992. - 218 с.
5. Сучасна заруб1жна сощальна фшософ1я. Хрестоматия. - К.: Либщь, - 1996. - 381 с.
6. Masuda Y. Comtutopia// The information technoligy revolution. Oxford, 1985.
УДК 7.045(23УК) Наук. ствроб. М.К. Левицька, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В ОБРАЗОТВОРЧОСТ1 Т. ШЕВЧЕНКА
Присвячено аналiзу зображення дерева як полiварiантного символа у образот-ворчост Т. Шевченка та виявленню його семантичних рiвнiв залежно вщ завдань, поставлених художником.
Ключов1 слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образна домшанта.
Senior teacher M.B. Lewytska - Ethnology Institute National Academy
of Science of Ukraine
The symbol of the tree in T. Shevchenko's painting
The article concerns on analysis of the image of tree as a polyalternative symbol in T. Shevchenko's painting. The different semantic levels in dependence from putting by painter tasks is analized.
Keywords: Taras Shevchenko, symbol, tree, figurative dominant.
Поетична та малярська творчють Т. Шевченка, що належить до евро-пейських мистецьких вершин, викликае сталий штерес дослщниюв найр1зно-маштшших галузей гумаштарного знання. 1з уважним вивченням життевого та творчого шляху вщкриваються невщом1 факти бюграфи, змшюеться дату-вання окремих твор1в, сучасне л1тературознавство пропонуе грунтовний, заг-либлений до фшософсько-екзистенцшних основ анал1з поетичних твор1в, у мистецтвознавсга з'являються нов1 штепретаци малярсько! та граф1чно! спадщини Шевченка-художника.
Нав1ть поб1жний огляд юнуючо! б1блюграфи про творчють Шевченка [1-7] та, особливо, безпосередне знайомство 1з його мистецьким доробком засв1дчують своерщшсть образного мислення Шевченка-поета, та вираження певних щей засобами символ1чно! образност у його живописнш творчосп. Оргашчна закоршешсть всього образного ладу Шевченково! поетики, його метафор та алегорш у систему народного м1фо-поетичного св1тогляду - неод-
норазова. Шд цим оглядом, невипадковим е наш штерес до такого архашно-го, змiстовного, багаторiвневого символу украшсько! культури яким е символ дерева, який у Шевченковш образотворчостi отримуе полюемантичне прочи-тання та може бути зведений до рiвня архетипу1. Звертаючись до символу дерева у свгговш та украшськш народнш традици варто нагадати комплекс понять, як втiлюе цей символ:
• це i дерево життя (arbor vitae) - зв'язуюча ланка мш р1внями потойб1чно-го/тдземного - земного/бшого свiту та свiту небесного [8, с. 171];
• дерево як символ циктчносп свггопорядку, уособлення вмирання i воскресшня;
• прадавня тотемiчна функця дерева, iз якою пов'язаний символ "дерева роду", генеалопчного дерева; у зв'язку iз християнською традищею - дерево 1есея як зображення родоводу Христа [10, с. 208; с. 260];
• дерево - як уособлення хреста i вщкуплення на ньому грiхiв людства 1сусом [11, с. 174];
• у пшенному фольклорi дерево часто стае персотфшованим образом людини;
• у системi календарних обрядiв та звича!в украшщв - клечання на Трiйцю, зе-лене дерево на вершечку новозбудовано! хати [9, с. 52-53; с.229].
Рис. 1. Т. Шевченко " Катерина 1842 р.
Отже, завдяки засвоеному ще у дитинствi архетипному досвщу: ка-лендарнi обряди, невiддiльнi вщ повсякденно! практики, розма!ття пiсень i балад, багатство народно! орнаментики тощо, Шевченко у зрiлiй сво!й твор-чостi стае художником, до певно! мiри унiкальним. Цю унiкальнiсть Шевчен-ково! образотворчостi добре демонструе полотно "Катерина". Своерщшсть образно-знакового коду цього полотна у тому, що "... кожну постать, кожну
1 Архетип - прообраз, первинна природна щея властива людиш як суб'екту колективного несввдомого (за К.Г. Юнгом).
складову композици автор перетворюе на символ - заЫб винятковий у того-часному професшному живопису, але традицiйний в укра!нському образот-ворчому фольклорiм [12, с. 35]. Могутне дерево (а саме дуб - символ сили i довголггтя) не випадкове у композици цього твору, адже Шевченко, добре знаючи Бiблiю, мiг переосмислити слова з книги пророка 1са1: "... бо станете ви як той дуб, що листя всихае йому, i як сад, що не мае води." [13, с. 65]. Про пошуки графiчноl i смислово! виразностi свiдчить i рисунковий етюд 1842 р.) [2, с. 71] - стовбур дерева лопчно замикае ближнш план, а графiчно-виразний рисунок гшля мiстить кiлька емоцшно-смислових акцентiв: суха гiлка, спрямована на ювер Катерининого кривдника, гiлля що нависае над головою геро!т, затшюючи частину И обличчя. Та особливе символiчне зна-чення тут мае зелена галузка дуба, безжально вiдламана i кинута на шлях. Вона (за принципом композицшно! аналоги) стае перегуком iз трагiчною долею геро!т, - яка, порушивши звича! та моральнi приписи свого народу, вь дiрвалася вiд здорового життедайного кореня роду, i змушена пропасти/заги-нути як та вдаамана гiлка. Тут можна достатньо обгрунтовано стверджувати, що у шевченковому полотш "Катерина" вiдображено складний насичений по-лiсемантичними образами романтичний свiтогляд митця, а зображення дерева художник шдшс до ролi символу [14, с. 408].
Рис. 2. Т. Шевченко "Сад бля Новопетровського укртлення 1854р.
Тонке емоцшне вщчуття природи у поеднанш iз вродженою здатнiстю до поетично-алегоричного тлумачення И явищ по-особливому вщобразилися у графiчних творах Шевченка, де мотив краевиду iз деревами зайняв одне iз важливих мiсць. В один iз чарiвних погожих дшв червня 1857 р. (пiд час пере-бування в Новопетровському укршленш) Шевченко нотуе: "Ничего не может быть в жизни слаще, очаровательнее уединения, особенно перед лицом улыбающейся, цветущей красавицы матери Природы. Под ее сладким волшебным обаянием человек невольно погружается сам в себя и видит Бога на земле, как говорит поэт..." [15, с. 17]. Свгг природи, з и божественним ладом, гармошею, силою i красою у шевченкових краевидах перiоду заслання контрастуе iз мо-ральним занепадом, виродженням людського суспшьства, де вершиною поне-волення людини стае принизлива армшська муштра. Особливо гнiтюче на по-ета дiе казахський краевид: ".Пустыня, совершеннейшая пустыня, без всякой растительности, песок да камень... Смотря на эту безжизненность такая
тоска одолеет, что сам не знаешь что с собой делать, и если б можно было мне рисовать, то, право, ничего не нарисовал бы: так пусто." [16, с. 259].
Невипадково, одним iз улюблених куточюв стае для Шевченка т.зв. сад Новопетровського укршлення (властиво, це був звичайний город - кшька грядок з овочами та кшька молодих дерев), зображений на акварелi 1854 р. Акварель монохромна, виршена майже як сетя: серед однорщно! жовтаво-Ыро! степово! пустки приемним оживляючим контрастом видь ляеться соковита зелень молодих деревцят. Художник вщтворюе не просто улюблений куточок, а переосмислюе його як мотив протиставлення мертвот-ного пейзажу (пустка, безнадiя, гштючий вiдчай незмiнностi) та схилених шд рiзким поривом вiтру дерев (уособлення змш, надп на оновлення, перетво-рення пустелi i життя в нш). Дерева, схиленi вiтром, але не зламанi, стають символом витривалосл перед житейськими незгодами.
Рис. 3. Т. Шевченко "Дерева в Ханга-Баба", 1851-1857р.
Глибиною символжо-алегоричного узагальнення позначенi так твори Т. Шевченка, як акварель "Дерева у Ханга-Баба" (1857 р. НМШ), чи сетя "Мангишлацький сад" (1852 р.). В одному з лисив до Бр.Залеського Шевченко дшиться споминами: "С того времени как мы расстались с тобою, я два раза был на Ханга-Бабе, пересмотрел и перещупал все деревья и веточки, которыми мы с тобой любовались, и, признаюся тебе, друже мой, заплакал. Не было с кем посмотреть на творение руки божией - вот причина слез моих." [17, с. 272].
Урочище Ханга-баба, розташоване трохи вщдалж форту, було мюцем поховань мюцевих жш^в-кочовиюв. Акварель Шевченка надшена надзви-чайною силою емоцшного враження i потужним символiчним зарядом завдяки 11 композицшному вирiшенню. Обрана автором низька лмя горизонту робить дерева на першому плат максимально масштабними, монументальними, 1х графiчно-чiткi, експресивнi темнi силуети рiзко видiляються на фонi похмурого неба. Елемент контрастного сшвставлення вносить висвгглений пагорб злiва -його врiвноважена пiрамiдальна форма ще бiльше шдкреслюе динамiчнi лшн гiлля, похиленi, викручеш тiла-стовбури. Цiкаво, що дослiдник творчост Шевченка В. Яцюк, який особисто побував у мiсцях Шевченкового заслання ствер-джуе, що художник не переносив фрагмент краевиду безпосередньо на патр, а на основi кшькох мотивiв творив/синтезував потрiбний йому образ [2, с. 73].
В акварелi "Дерева в Ханга-Баба" Шевченко лакошчними засобами роз-кривае глибиннi теми - життя i смертi, тлшного i вiчного; дерево тут стае символом могутньо! вгтально! сили, i, водночас - безмовним свдаом марноти людсько-го життя. Ця акварель Шевченка, за глибиною узагальнення та емоцiйним напру-женням може бути ствставлена iз творами експресюшспв ХХ ст. 1[18].
Подiбно у сепп "Мангишлацький сад" у могутност дерев-велетiв, Шевченка надихае не тшьки 1х життестверджуюча краса, сила i витривалiсть, здатнiсть стояти наперекiр обставинам, а й велич божественного творшня, якою позначена довколишня природа. Взагал^ хаотичне, на перший погляд, нагромадження кам'яних брил, покручених стовбурiв, гшок з листям, що за-повнюють увесь формат единим планом, своею первозданшстю навiвае алю-зи перших дшв Творiння.
Пiдсумовуючи аналiз наведених тут творiв Т. Шевченка можна пере-конливо стверджувати, що елемент символiзму вводиться автором цшеспря-мовано. Шевченко-художник через добре знайомi вiзуальнi образи (i, зокре-ма, дерева) розкривае 1х символiчний унiверсалiзм. Полiварiантнiсть символу дерева обiгруеться Шевченком у цих, та багатьох шших живописних i гра-фiчних творах на рiвнi фiлософсько-екзистенцiйних життевих засад митця.
Лггература
1. Яцюк В. Малярство 1 графша Тараса Шевченка: спостереження, 1нтерпретацГ1. - К.: Рада, 2003. -237 с.
2. Яцюк В. Живопис - моя профеая. Шевченкознавч1 етюди. - К.: Рад. письменник, 1989. - 301 с.
3. Тарахан-Береза З.П. Шевченко - поет 1 художник. - К.: Освгга, 1985. - 359 с.
4. Смаль-Стоцький С.Т. Шевченко. 1нтерпретаци. - Черкаси: Брама, 2003. - 376 с.
5. Забужко О. Шевченюв м1ф Укра1ни: Спроба фшософського анашзу. - К.: Осв1та, 1997. - 187 с.
6. Грабович Г. Поет як м1фотворець. Семантика символ1в у творчост Т. Шевченка. -К.: Часопис "Критика", 1998. - 206 с.
7. Нахлж С. Доля-ЬоБ-Судьба. Шевченко 1 польськ та росшськ романтики/ НАН Укра-!ни. Льв1вське вщдшення ш-тут л1т-ри 1м, т. Г. Шевченка. - Льв1в, 2003. - 568 с.
8. Керлот Х.Э. Словарь символов. - Б.м.: геИ-Ьоок, 1994. - 342 с.
9. 1л1раюн митрополит. Дохристиянсью в1рування укра!нського народу. - К.: АТ "Обереги", 1992. -424 с.
10. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве. - М.: Крон-Пресс, 1996. - 467 с.
11. Овчинников А. Символика христианского искусства. - М.: Высш. шк., 1999. - 396 с.
12. Яцюк В. "Катерина" вщома 1 невщома/ Живопис - моя профеая. Шевченкознавч1 етюди. - К.: Освгга, 1989. - С. 8-37.
13. Книга пророка 1са!, 1:30/ Святе письмо Старого 1 Нового заповпу. - Рим, 1991. - 264 с.
14. Овсшчук В. Класицизм 1 романтизм в украшському мистецга. - К.: Дншро, 2001. - 444 с.
15. Шевченко Т. Щоденник. Тв. В 5 Т. - К.: Дншро, 1985, т.5. - С. 17.
16. Лист до А.1. Лизогуба (16 липня 1852 р.)/ Шевченко Т. Вибраш листи. Тв. у 5 Т. -К.: Дншро, 1985, т.5. - С. 259.
17. Лист до Бр.Залеського (6 с1чня 1854 р.)/ Шевченко Т. Вибраш листи. Тв. у 5 Т. - К.: Дншро, 1985, т.5. - С. 272.
18. Тарас Шевченко. Живопис, графша. (Альбом, авт. - упор. Д. Степовик). - К.: Мис-тецтво, 1986. - 175 с. _
1 Тут щкаво ствставити зображення Шевченком природи у серп "Живописна Украша", де автор акцентуе гармонш 1 р1вновагу м1ж краевидами та творшням людських рук, шод1 шдкреслюе його л1ричну настрое-н1сть, елегшну поетичн1сть. - Див. рис. 17, 18, 34, 43 [18].
