CC BY
34
За твердженням давшх тлумачiв Бiблil, Дерево Життя, розташоване в центрi Раю, i е метою повернення досконало! (преображено!) людини в Едем; воно знаходиться поза добром i злом [12].
Лггература
1. Некрасова М.А. Проблема ансамбля в декоративном искусстве// Искусство ансамбля. Художественный предмет - интерьер - арх^ектура - середа/ Сост. М.А. Некрасова. - М.: Изобраз. искусство, 1988. - С. 14.
2. Жидков В.С., Соколов К.Б. Вказ. прац. - С. 248.
3. Щербакчвський В.М. Украшське мистецтво: Вибраш неопублшоваш пращ/ Упоряд.
B. Ульяновський. - К.: Либщь, 1995. - С. 163.
4. Василькова В.В. Синергетика и архетипические коды социальной организации// Си-нергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. - С. 260.
5. Гларюн, митрополит. Дохристиянсью вiрування украшського народу: 1ст. - релтмо-ног. - К.: АТ "Обереги", 1992. - С. 56.
6. Вказ. прац.
7. Габричевський А.Г. Одежда и здание// Морфология искусства. - М.: Аграф, 2002. - С. 408.
8. Войтович В.М. Украшська мiфологiя. - К.: Либщь, 2002. - С. 98.
9. Кульчицька О.Л. Народний одяг захщних областей Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - Табл. 37.
10. Вказ. прац. -Табл. 4, 9, 15.
11. Стельмащук Г.Г. Традицшш головш убори украшщв. - К.: Наук. думка, 1993. -
C. 218.
12. Власов В.Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т, т. 2. - СПб.: Лита, 2001. -С. 825_
УДК 712.253. Ст. викл. Т.В. Федяй - НЛТУ Укршни
ПЕЙЗАЖНА Л1РИКА ТА ЗОБРАЖЕННЯ ДЕРЕВ У ТВОРЧОСТ1 В1ДОМИХ МИТЦ1В
Характеристика i аналiз творчо! подачi дерев у пейзажах видатних украшських, росшських, французьких майстр1в живопису та графши. Висв1тлено особливосп сти-лютичних напрямюв та розвитку живопису.
Ключов1 слова: пейзажу л1рики, художники, колористика, пластика, стиль.
Senior teacher Т. V. Fediay - NUFWT of Ukraine Landscape lyric poetry and image of trees in creation of the known artists
There has been done the analysis of creative presenting of the trees in the landscapes of the prominent Ukrainian, Russian and French masters of painting and graphic arts. There where depicted some special features of the stylistic trends in the painting art development.
Keywords: kinds of the nature, lyrics, artists, color, plastic, style.
Напевно, в свт немае людини, яка б не спробувала зобразити чи опи-сати дерево. Воно завжди займало достойне мюце у творчост пое^в, худож-ниюв, живописщв, графтв, скульпторiв, архiтекторiв. Дерево е одшею з найважливших часток нашого життя, помiчаемо ми це чи ш. Дерево оточене природшм середовищем, але вирiзняеться з нього i е одшею з найпривабливь ших натур уЫх чаЫв i народiв. Вiд перших наскельних малюнюв до сьогоднi бачимо захоплення деревом як натурою. Наприклад, ще в епоху Вщродження
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
видатний письменник, науковець, фшософ, художник Леонардо да BÏH4Ï у свош книзi про живопис пише, що гiлки на деревах розмщет двома способами: "або вони одна навпроти одно1, або ж нi. Якщо ж вони не одна навпроти одно1, то посерединi гiлка буде прямою". Як багато потрiбно було спостер^а-ти за деревами, ростом гшок, ïx ритмом, щоб стверджувати щ закономiрнос-тi. I якщо ми проанашзуемо творчiсть вiдомиx xудожникiв, то помггимо, що кожен з них починав, а дехто i завершував творчий шлях замальовками з на-тури, начерками дерев, живоï природи, пейзажiв.
Порiвняно з натюрмортом, штер'ером чи портретом у пейзажi перед художником постають бiльшi можливостi зображення простору, багатопла-новостi, глибини точки зору, рiзновидiв форм, фактур, величин, кольорiв при постiйнiй змiнi свггла, атмосферних явищ.
Умiння розiбратись у своïx враженнях вiд пейзажу, вщнайти у ньому найцiкавiше, знайти вдалу точку зору, композицiйне вирiшення, видшити головне i знехтувати другорядним, знати, що найбшьш характерне, а що випад-кове, i об'еднати усе це воедино - справа нелегка, але цiкава й рiзнопланова. Ось чому так багато вщомих митцiв працювало у пейзажному жанрь Серед них вiдомi корифеï мистецтва, без яких важко уявити юторда живопису та рисунку взагаш: Т. Шевченко (1814-1861), I. Труш (1869-1941), О. Новакiвський (1872-1935), О. Кульчицька (1877-1967), I. Северин (1881-1959), а також не менш вiдомi росшсью майстри I. Шишюн (1832-1898), А. Куïнджi (1842-1910), Ф. Васильев (1850-1873), О. Саврасов (1830-1897), I. Левгган (1860-1900). Ушм цим художникам було притаманне рщюсне вiдчуття i бачення живо1' природи, яку вони майстерно зображали у сво1'х пейзажах.
Слово ПЕЙЗАЖ походить вщ французького (paysage, вiд pays - мюце-вiсть) - вид, зображення мюцевостц у живописi i графiцi жанр (i окремий твiр), у якому основний об'ект зображення - природа. Часто зображають вигляди мiст або архггектури (арxiтектурний пейзаж, ведута), морськ вигляди (марина).
Найбiльш вiдомим i багатогранним явищем у европейському пейзажному живопис була так звана "Барбiзонська школа", що базувалась у невеликому мютечку Барбiзон поблизу Парижа. Шсля Французько1' революцп 1848 р. багато художниюв вiдiйшли вщ складних соцiальниx проблем у ро-мантичну поезiю природи. У природi вони шукали вiчну красу та вщчуття свободи, якi не могли знайти в сучасному суспшьств^ i в людських стосун-ках. ïx iзоляцiя у Барбiзонi було естетичним пошуком справжнього мистецтва. Вони збагатили мистецьку скарбницю свiту простими i водночас велич-ними пейзажами. Зазвичай сюжетами 1'х творiв служили простi, але витонченi мотиви, серед яких велику частину займали лю, дерева. Наприклад, Н. Дiаз, захоплюючись деревами i у сво1'х творах збер^ любов до яскравих фарб шд-вищеного вiдчуття кольору. Дерева автор пише дрiбними швидкими мазками пензля, шби розбризкуючи яскравi барви. Крiзь блискучу зелень густих крон пробиваеться свгглий промiнь сонця. Вш творить надзвичайно витонченi си-луети дерев, люу. Над суворою долиною стрiмкiсть велично1' сосни подано без жодно1' гри i ефекту, з серйозшстю i простотою, у стриманому колоритi, притаманному найкращим пейзажам Барбiзонськоï школи. Так само i К. Коро
у силуетах дерев, чагарниюв, темних мас люу передае легкiсть та м'яюсть крон, глибиннiсть пейзажiв. Його дерева складались iз взаемоди рiзних кольорiв, спiввiдношення свiтлого i темного. Уважно опрацьоваш переходи свiтлотiнi. Витонченi градаци сiрувато-срiблястих вiдтiнкiв роблять його твори легкими та повггряними. У глибоку тшь зануренi дерева переднього плану на картиш "Пейзаж iз озером", де поступово свiтлiшають стовбури й гшки i далi вщкриваеться вся краса природи.
Майже водночас (1870-1923 рр.) велике прогресивне художне угрупу-вання було створене видатними живописцями Росй, якi назвали себе Передвижниками. Передвижники ставили перед собою завдання подальшого розвит-ку живопису, переосмислення принципiв академiчного i романтичного напря-мiв, принципи реалютичного пейзажу. Товариство об'еднало навколо себе найкращих живописцiв пп. Х1Х ст. Вони вплинули на все художне життя Ро-сИ. До цих художниюв належав А. Саврасов, про твори якого говорили як про поезда, народжену з прози. У сво!х полотнах вiн зображае дерева, знаходячи новi цiкавi композицiйнi виршення, вловлюе неперевершену грацiю дерева i невловимий настрiй природи. Такi твори як "Граки прилетiли" (1871), "Путь вець" (1873) найкраще передають колористичш нюанси художника.
Хотiлося б вщдати належне I. Шишкiну, який найбшьше оспiвував красу дерева. Лiс був стихiею художника. Нiхто краще вщ нього не переказав величну красу соснового бору, прохолодного люу, шхто не знав як вiн, будо-ви дерева.
I. Шишкша називали володар люу. Його завжди притягувала краса природи, дерев. У свош картиш "На пiвночi дикш" вiн втiлив свою мрда пе-редати красу дерев Швночь Майстерно i реалiстично художник змальовуе сосну, вкриту срiблястим сшгом. Видно, що вiн довго вивчав структуру дерева. Як витончено, майже в однш площиш, митець вщтшюе крони холодними стриманими барвами. За цим стоггь глибоке проникнення художника i вмiння помiчати i виокремлювати головне. У I. Шишкiна на вiдмiну вiд А. Саврасова загальний настрiй домiнуе над вщтшками i нюансами. Вiн малював парадш портрети природи. Дерева у Шишкша не просто ростуть, а височдать, тш втiкають, хвоя тяжiе, листя юкриться i просвiчуеться на сонщ. Папороть стелиться землею. Хотшося б згадати про твори "У лiсi графинi Мордвиново!", "Петергоф" (1891), "Дуби" (1887), дивлячись на яю, усвщомлюеш силу майстерностi i любовi автора до краси i величi дерев.
Важливо згадати i твори А. Куlнджi (1842-1910): "Березовий гай" (1879), "Сонячне свiтло в парку" (1898-1908). Неймовiрна гра свiтла й тт по-мiж золотисто-бiлими березами, ефектшсть та виразнiсть могутнiх дубiв у картинi "Дуби" (1900-1905), засшжений краевид у картинi "Сонячнi плями на паморозГ (1876-1890). Варто згадати i учнiв А. Кушджг О. Рилов, з творами "Зелений шум" (1904), "Тихе озеро" (1908), "На природГ (1933), "Зелене ме-реживо" (1928), та його неймовiрно багата кольорова гамма i вiдчуття бага-топлановостi характеру дерев, що не лишають глядача байдужим; В. Пурвш i його "Останнiй снiг" (1898), "Рання весна" (1899), М. Кримов "Плями мюяч-ного сяйва у лiсi. Зима" (1898-1908), "Вечiр в Укра1ш" (1878) узагальненi i ла-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
конiчнi з найвиразшшими плямами яблуневого саду. А ось I. Левгтан любить малювати не дуби, сосни i ялини, а бшьш залежнi вiд природних змш берези, осики, i особливо водш поверхнi, наприклад, "Березень", "Золота осшь" (1895). До речi, натхненний "Березнем" I. Левiтана пейзажист К. Юон пише один iз сво!х найвiдомiших пейзажiв - "Березневе сонце". Багатство вщтш-кiв, яке вщбивае складну гру кольорiв сонячних промешв, пiдштовхувало наступних художникiв до iмпровiзованого вiльного письма.
Одним iз найвизначшших укра!нських митцiв-iмпресiонiстiв i вельми своерщним колористом був I. Труш. Своею творчютю вiн розпочав вщрод-ження галицького малярства. У його численнш мистецькiй спадщинi е понад 6000 творiв. До пейзажних шедеврiв належать "Захщ сонця в лiсi" (1904), "Самотня сосна", "Полукiпки пiд люом" (1919), "В обiймах снiгу" (1925), "Копищ сiна", "Мiсячна нiч над морем" (1925), цикли "Життя пшв" (1929), "Луки i поля", "Квiти", "Сосни", "Хмари", "Днiпро пiд Киевом" (1910); краевиди Криму, Венеци, Сгипту, Палестини. I. Труш малював також пейзажi з архiтектурними мотивами ("Михайлiвський собор", "Андривська церква" у Киев^ "Могила Т. Шевченка", "Сгипетський храм" тощо). Мазок картин I. Труша соковитий, колорит спершу живий, у шзшших картинах тонований.
Щоправда, I. Труш не одразу захопився укра!нським пейзажем. Спо-чатку вiн шукав натхнення в екзотичних обрiях Гтали, Палестини, Криму i тiльки згодом вiднайшов гiднi сво!й палiтрi теми у розматга укра!нського краевиду. Художник не "списуе" сво!х пейзажiв з природи, вш компонуе !х, оповивае власним настроем i надихае думкою, тобто тим, чого нема в природу а е тшьки в душi оригшально! iндивiдуальностi. Пщ тим оглядом краевиди й кольори митця е радше глибоко продуманими поемами, нiж перелiтними лiриками-iмпресiями. Це рiзнить I. Труша вiд iмпресiонiстiв узагалi, манера письма яких знайшла свiй початок у Францп, де i був зароджений iмпресi-ошзм, тобто спосiб малювання й вщтворення природи не на основi того, що ми про не! знаемо, але того, що ми перед собою бачимо.
Усьому тому, що зображае автор, вш додае невимушеность Напевно, бшьше пiзнаеться, нiж вщокремлюеться, очерет, залитий водою, довгий стов-бур високо! осоки, !! тоню гшочки повнiстю розчиняються у повггрь Осiннiй пейзаж дуже характерний. Справжня осшь ще не прийшла, але першi заморозки вже позолотили темш дуби, на всi дерева лягло сонячне промiння. I знову художник захоплюеться красою дерев, майстерними розтяжками ахроматич-ними кольорами, шдкреслюе композицiйнi та стилiстичнi особливостi кори, лшшну пластику гiлок. I. Труш був вщомим пiонером нового св^осприйняття. Як укра!нський пейзажист - вш, щоправда, не без попередниюв. Прекрасш пейзажi залишив у своему спадку Т. Шевченко - поет, художник, фшософ.
Саме Т. Шевченко, одна iз найвидатшших особистостей в юторй нашо-го народу i мистецтва, надае неабияку увагу дереву. Напевно, вЫм вiдомi слова: "Додолу верби гне висою...", а чи знаемо ми про цикл гравюр Т. Шевченка з сери "Живописна Укра!на": "Видубецький монастир", "У КиевГ е прекрасною гравюрою з розлогою вербою, освпленою сонцем на передньому плаш.
Т. Шевченко створив багато чудових акварелей, робiт у техшщ грь зайль, акватинта, офор^в, прекрасних рисункiв та начеркiв, i майже у кожнiй
i3 них n0Mi4aeM0 досконало знайдене мюце дереву. Не просто як прикрасу, але як дшчу особу, наприклад клен, у творi "Циганка-ворожка". Широка верба, у цен^ композици картини "Нарцис та шмфа". Шевченко майстерно продов-жуе зображувати природу i на засланнi, у сво!х творах дуже стилiзовано i майстерно цшковито вiддаеться красi природи. "Джанс - агач" (1848), "Ханга-Баба" (1851-1857), на яких помiчаеш ряд старих покручених дерев i3 виразною графжою гiлок, "Мангишлацький сад" (1851-1852), старе характерне дерево в оточенш кам'янистого грунту, яке виблискуе в цен^ композици сонячним свiтлом, контрастуе з глибиною насичених тiней, розлогого плля, вдало заком-понованого на площиш. "Сад бiля Новопетрiвського укрiплення" (1845) -прекрасна акварель, на якш молодi деревця протистоять стихи виру. Шевченко постiйно захоплюеться деревом як натурою: "В Лихвиш" (1859), "В Хоршу-нi" цi твори е живими настроевими начерками. I наприкшщ свого творчого шляху у 1860 рощ Т. Шевченко малюе нову гравюру шд назвою "Дуб". Якщо вдивитись, то помiчаеш, що в не! вкладено душу, неначе автор малюе ще один iз автопортретiв, залишивши частку себе. Вш не задовольняеться протокольно точним фотографiчним зображенням, а надае творам живост^ образностi. У твори вiн вкладае багато особистого - свое бачення дшсность Бiльшiсть ма-люнкiв Великого Кобзаря мають зображенi рiзноманiтнi стани природи. При-гадуючи настроевi начерки Т. Шевченка, на думку спадають слова: "Рисунок, який називають мистецтвом начерку, i е найвищою планкою i живопису, i скульптури, i архггектури." (М1келанджело Буанароттi)
Як бачимо, з короткого аналiзу творчостi вiдомих пейзажис^в, що вони керувалися глибоким знанням простору, композицшним аналiзом i струк-турним вивченням елементiв природи, люу, дерев, i в жодному разi не повер-ховими знаннями. Тому вщ якостi й глибини пошуку залежить у пiдсумку яюсть зреалiзованого об'екту. Важливе значення мае для малюнка стилiзацiя, дуже часто серед майбутшх архiтекторiв професiоналiв, у галузi ландшаф-тно! архiтектури та садово-паркового господарства, виникае потреба спрос-тити зображення. Для цього треба знати всю структуру об'емного звучання. Чим умовшше подано знак, тим краще вш сприяе сприйняттю авторського задуму. Тому неабияке значення мае процес есюзування природи - дерев - це шдвищить простоту зображувано! шформаци.
Л1тература
1. Аленов М.М., Евангулова О.С., Лифшиц Л.И. Русское искусство Х - начала ХХ века. "Алма-Брее". 2001. - М. Искусство. 1989.
2. Горбенко А. А. Живопис для архггектсрв. Горбенко А. А. - К.: Освгга, 1991.
3. Кудряшев К.В., Байзцер Л. Проблемы изобразительного языка архитектора. - М.: Стройиздат, 1985.
4. Манин В.С. Куинджи и его школа. - Л.: "Художник РСФСР", 1987.
5. Французская живопись в Эрмитаже (пп. и с. Х1Х в.). Очерк - путеводитель. - Л.: Советский художник. - 326 с.
6. Энциклопедия мировой живописи. - М. : Просвещение, 1969. - 236 с.
7. Яшухин А.П. Живопись. - М.: Просвещение, 1985.
