CC BY
126
10. Мифы народов мира: В 2 т. - М, 1991, т.1.- 671 с.
11. Пугачова Н.Т. София Киевская как источник реконструкции модели мира древнерусской культуры// Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). -К.: Наук. думка, 1988. - С. 119-125.
12. Голиченко Т.С. Славянская мифология и античная культура// Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). - К.: Наук. думка, 1988.- С. 92-100.
13. Ruth Webb. The Aesthetics of Sacred Spase: Narrative, Metaphor and Motion in Ekphraseis of Church Buildings// Dumbarton Oaks Papers. - 1999, № 53. - P. 59-74.
14. Никитенко Н.Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской. - К.: Слово, 2004. - 294 с.
15. Вшьчинський Ю.М. Олександр Потебня як фшософ. - Львiв: ЛДУ, 1995. - 127 с.
16. Лозко Г. Дерева та кущ^/У крашсью символи. - К: Ред. часоп. Народознавство, 1994. - 123 с.
17. Лелеков Л.А. Искусство Древней Руси и Восток. - М.: Советский художник, 1978. - 158 с.
18. Чеснов Я.В. Дракон: метафора внешнего мира// Мифы, культы и обряды народов Зарубежной Азии. - М.: Наука, 1986. - С. 63-64.
19. Шевелев И.Ш. Принцип пропорции. О формообразовании в природе// Золотое сечение: Три взгляда на природу гармонии.- М.: Стройиздат, 1986. - 200 с.
УДК 711.459.6 711.122 Доц. М.К. Левицька, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В ОБРАЗОТВОРЧОСТ1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Проаналiзовано зображення дерева як полiварiантного символу в образотвор-чост Т. Шевченка та виявлено його семантичш рiвнi залежно вщ завдань, поставле-них художником.
Ключов1 слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образна домшанта.
Doc. M.K. Lewytska - Ethnology institute national academy of science of Ukraine The symbol of the tree in Taras Shevchenko's painting
The article concerns on analysis of the image of tree as a polyalternative symbol in T. Shevchenko's painting. The different semantic levels in dependence from putting by painter tasks is analized.
Keywords: Taras Shevchenko, symbol, tree, figurative dominant.
Поетична та малярська творчють Т. Шевченка, що належить до евро-пейських мистецьких вершин, викликае стадий штерес дослщниюв найр1зно-маштшших галузей гумаштарного знання. 1з уважним вивченням життевого та творчого шляху вщкриваються невщом1 факти бюграфи, змшюеться дату-вання окремих твор1в, сучасне лггературознавство пропонуе грунтовний, заг-либлений до фшософсько-екзистенцшних основ анал1з поетичних твор1в, у мистецтвознавсга з'являються нов1 штерпретаци малярсько! та граф1чно! спадщини Шевченка-художника.
Навггь поб1жний огляд юнуючо! б1блюграфи про творчють Шевченка [1-7] та, особливо, безпосередне знайомство 1з його мистецьким доробком засв1дчують своерщшсть образного мислення Шевченка-поета та вираження певних щей засобами символ1чно! образност у його живописнш творчосп. Оргашчна укоршешсть всього образного ладу Шевченково! поетики, його
метафор та алегорш у систему народного мiфо-поетичного свiтогляду дово-дилася неодноразово. Пщ цим оглядом, невипадковим е наш штерес до такого арха!чного, змiстовного, багаторiвневого символу украшсько! культури, яким е символ дерева, який у Шевченковш образотворчостi отримуе полюе-мантичне прочитання та може бути зведений до рiвня ахетипу1. Звертаючись до символу дерева у св1товш та украшськш народнш традици варто нагадати комплекс понять, як втiлюе цей символ:
• це i дерево життя (arbor vitae) - в'яжуча ланка мiж р1внями потойб1чного/п1д-земного - земного/бiлого свгту та свiту небесного [8, с. 171];
• дерево як символ ци^чност! свгтопорядку, уособлення вмирання i воскре-сiння;
• прадавня тотемiчна функця дерева, iз якою пов'язаний символ "дерева роду", генеалопчного дерева; у зв'язку iз християнською традицiею - дерево 1есея як зображення родоводу Христа [10, с. 208; с. 260];
• дерево - як уособлення хреста i ввдкуплення на ньому грiхiв людства 1сусом [11, с. 174];
• у пшенному фольклорi дерево часто стае персотфшованим образом людини;
• у системi календарних обрядiв та звича!в украшщв - клечання на Трiйцю, зе-лене дерево на вершечку новозбудовано! хати [9, с. 52-53; с. 229].
Отже, завдяки засвоеному ще у дитинств1 архетипному досвщу: ка-лендарш обряди, невщдшьт вщ повсякденно! практики, розма!ття шсень i балад, багатство народно! орнаментики тощо, Шевченко у зршй сво!й твор-чост стае художником, до певно! м1ри ушкальним. Цю ушкальшсть Шевчен-ково! образотворчост добре демонструе полотно "Катерина". Своерщшсть образно-знакового коду цього полотна у тому, що "... кожну постать, кожну складову композицп автор перетворюе на символ - заЫб винятковий у того-часному професшному живопису, але традицшний в укра!нському образот-ворчому фольклор!" [12, с. 35]. Могутне дерево (а саме дуб - символ сили i довголгття) не випадкове у композицп цього твору, адже Шевченко, добре знаючи Б1блда, м1г переосмислити слова з книги пророка 1сай!: "...бо станете ви як той дуб, що листя всихае йому, i як сад, що не мае води" [13]. Про пошуки граф1чно! i смислово! виразност свщчить i рисунковий етюд 1842 р.) [2, с. 71] - стовбур дерева лопчно замикае ближнш план, а граф1чно-вираз-ний рисунок гшля мютить кшька емоцшно-смислових акценлв: суха гшка, спрямована на ювер Катерининого кривдника, гшля, що нависае над головою геро!т, затшюючи частину И обличчя. Та особливе символ1чне значення тут мае зелена галузка дуба, безжально вщламана i кинута на шлях. Вона (за принципом композицшно! аналоги) стае перегуком ¿з трапчною долею геро-im, - яка, порушивши звича! та моральт приписи свого народу, вщрвалася вщ здорового життедайного кореня роду, i змушена пропасти/загинути як та вщламана гшка (рис. 1). Тут можна достатньо обгрунтовано стверджувати, що у шевченковому полотт "Катерина" вщобразився складний насичений полюемантичними образами романтичний св1тогляд митця, а зображення дерева художник шдшс до рол1 символу [14, с. 408].
1 Архетип - прообраз, первинна природня щея властива людит як суб'екту колективного несвщомого (за К.Г.Юнгом)
Рис. 1.
Тонке емоцшне вiдчуття природи у поеднанш iз вродженою здатнiстю до поетично-алегоричного тлумачення 11 явищ по-особливому вщобразилися у графiчних творах Шевченка, де мотив краевиду iз деревами зайняв одне iз важливих мюць. В один iз чарiвних погожих дшв червня 1857 р. (тд час пе-ребування в Новопетровському укрiпленнi) Шевченко нотуе: "Ничего не может быть в изни слаще, очаровательнее уединения, особенно перед лицом улыбающейся, цветущей красавицы матери Природы. Под ее сладким волшебным обаянием человек невольно погружается сам у себя и видит Бога на земле, как говорит поэт..." [15, с. 17]. Свгг природи, з 11 божественним ладом, гармошею, силою i красою у шевченкових краевидах перюду заслання контрастуе iз моральним занепадом, виродженням людського суспшьства, де вершиною поневолення людини стае принизлива армшська муштра. Особливо пригшчуюче на поета впливав казахський краевид: "...Пустыня, совершеннейшая пустыня, без всякой растительности, песок да камень... Смотря на эту безжизненность такая тоска одолеет, что сам не знаешь что с собой делать, и если б можно было мне рисовать, то, право, ничего не нарисовал бы: так пусто" [16, с. 259].
Невипадково, одним iз улюблених куточюв стае для Шевченка т.зв. сад Новопетровського укршлення (властиво, це був звичайний город - кшька грядок з овочами та кшька молодих дерев), зображений на акварелi 1854 р. Акварель монохромна, виршена майже як сешя: серед однорщно! жовтаво-
шро! степово! пустки приемним оживляючим контрастом видшяеться сокови-та зелень молодих деревцят. Художник вщтворюе не просто улюблений куто-чок, а переосмислюе його як мотив протиставлення мертвотного пейзажу (пустка, безнадiя, гнiтючий вщчай незмiнностi) та схилених пiд рiзким пори-вом вiтру дерев (уособлення змш, надп на оновлення, перетворення пустелi i життя в нш) (рис. 2). Дерева, схиленi вггром, але не зламанi, стають символом витривалост перед житейськими незгодами.
Глибиною символiко-алегоричного узагальнення позначенi таю твори Т. Шевченка як акварель "Дерева у Ханга-Баба" (1857 р. НМШ), чи сепiя "Мангишлацький сад" (1852 р.). В одному з лис^в до Бр.Залеського Шевченко дшиться споминами: "С того времени как мы расстались с тобою, я два раза был на Ханга-Бабе, пересмотрел и перещупал все деревья и веточки, которыми мы с тобой любовались, и, признаются тебе, друже мой, заплакал. Не было с кем посмотреть на творение руки божией - вот причина слез моих" [17, с. 272].
Урочище Ханга-баба, розташоване трохи вщдалш форту, було мюцем поховань мюцевих жителiв-кочовикiв. Акварель Шевченка надшена надзви-чайною силою емоцшного враження i потужним символiчним зарядом завдя-ки 11 композицшному виршенню. Обрана автором низька лшя горизонту ро-бить дерева на першому планi максимально масштабними, монументальни-ми, 1х графiчно-чiткi, експресивнi темш силуети рiзко видiляються на фот похмурого неба. Елемент контрастного зютавлення вносить висвiтлений па-горб злiва - його врiвноважена пiрамiдальна форма ще бiльше пiдкреслюе динамiчнi лши гiлля, похиленi, викрученi тiла-стовбури (рис. 3). Щкаво, що дослiдник творчост Шевченка В. Яцюк, який особисто побував у мюцях Шевченкового заслання стверджуе, що художник не переносив фрагмент краевиду безпосередньо на пашр, а на основi кiлькох мотивiв творив/синтезу-вав потрiбний йому образ [2, с. 73].
Рис. 2
Рис. 3.
В акварелi "Дерева в Ханга-Баба" Шевченко лаконiчними засобами розкривае глибинш теми - життя i смерт^ тлiнного i вiчного; дерево тут стае символом могутньо! вггально! сили, ^ разом з тим - безмовним свщком мар-ноти людського життя. Ця акварель Шевченка, за глибиною узагальнення та емоцiйним напруженням може бути зютавлена iз творами експресюшс^в ХХ ст.1 [18].
Подiбно у сепй "Мангишлацький сад" у могутност дерев-велетiв, Шевченко надихае не тшьки 1х життестверджуюча краса, сила i витривалiсть, здатнiсть стояти напереюр обставинам, а й велич божественного творшня, якою позначена довколишня природа. Взагал^ хаотичне, на перший погляд, нагромадження кам'яних брил, покручених стовбурiв, гiлок з листям, що за-повнюють увесь формат единим планом, своею первозданшстю навiвае алю-зй перших днiв Творiння.
Пiдсумовуючи аналiз наведених тут творiв Т. Шевченка можна пере-конливо стверджувати, що елемент символiзму вводиться автором цшеспря-мовано. Шевченко-художник через добре знайомi вiзуальнi образи (i, зокре-ма, дерева) розкривае 1х символiчний унiверсалiзм. Полiварiантнiсть символу дерева обiгруеться Шевченком у цих, та багатьох шших живописних i гра-фiчних творах на рiвнi фiлософсько-екзистенцiйних життевих засад митця.
Лггература
1. Яцюк В. Малярство 1 графша Тараса Шевченка: спостереження, 1нтерпретац1'1. -К.: Рада, 2003. - 237 с.
2. Яцюк В. Живопис - моя профеая. Шевченкознавч1 етюди. - К.: Рад. письменник, 1989. - 301 с.
3. Тарахан-Береза З.П. Шевченко - поет 1 художник. - К., 1985. - 359 с.
4. Смаль-Стоцький С.Т. Шевченко. 1нтерпретаци. - Черкаси: Брама, 2003. - 376 с.
5. Забужко О. Шевченюв м1ф Укра1ни: Спроба фшософського анашзу. - К., 1997. -
187 с.
6. Грабович Г. Поет як м1фотворець. Семантика символ1в у творчосп Т. Шевченка. -К.: Часопис "Критика", 1998. - 206 с.
1 Тут щкаво зютавити зображення Шевченком природи у сери "Живописна Украна", де автор акцентуе гармо-нш 1 р1вновагу м1ж краевидами та твор1нням людських рук, iнодi шдкреслюе його лричну настроевють, еле-гшну поетичнiсть. - Див. рис. 17, 18, 34, 43 [18].
7. Нахл1к С. Доля-Ьов-Судьба. Шевченко 1 польсью та росшсью романтики/ НАН Укра1ни. Льв1вське вщдшення ш-ту лггератури 1м. Т.Г. Шевченка. - Льв1в, 2003. - 568 с.
8. Керлот Х.Э. Словарь символов. - Б.м.: геИ-Ьоок, 1994. - 342 с.
9. Шраюн митрополит. Дохристиянсью в1рування укра!нського народу. - К.: АТ'Обереги", 1992. - 424 с.
10. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве. - М.: Крон-Пресс, 1996. - 467 с.
11. Овчинников А. Символика христианского искусства. - М.: Наука, 1999. - 396 с.
12. Яцюк В. "Катерина" вщома 1 невщома/ Живопис - моя профеая. Шевченкознавч1 етюди. - К., 1989. - С. 8-37.
13. Книга пророка 1сай1, 1:30/ Святе письмо Старого 1 Нового запов1ту. - Рим, 1991.
14. Овсшчук В. Класицизм 1 романтизм в украшському мистецтвг - К.: Дншро, 2001. - 444 с.
15. Шевченко Т. Щоденник. Тв. у 5 т. - К.: Дншро, 1985, т. 5. - С. 17.
16. Лист до А.1. Лизогуба (16 липня 1852 р.)/ Т. Шевченко. Вибраш листи. Тв. у 5 т. -К.: Дншро, 1985, т. 5. - С. 259.
17. Лист до Бр. Залеського (6 ачня 1854 р.)/ Т. Шевченко. Вибраш листи. Тв. у 5 т. -К.: Дншро, 1985, т. 5. - С. 272.
18. Тарас Шевченко. Живопис, графша. (Альбом, авт. - упор. Д. Степовик). - К.: Мистецтво, 1986. - 175 с.
УДК 330.101.5+330.837 Acnip. В. О. Поворозник1 - Кшвський НУ
M. Тараса Шевченка
ШСТИТУЦП ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я
Аналiзуeться еволющя трактування категорп "шституцп" представниками pi3-них економiчних шкш. Визначаються основш сутшсш характеристики шституцш, а також ïx значення для функцюнування економiчноï системи.
Doctorate V.O. Povoroznyk - Kiev National University of the
name of Tarasa Shevchenko
Institutions as economic category
Evolution of interpretation of category "institutions" given by representatives of different economic schools is analyzed in the article. Main essential features of institutions and their significance for functioning of economic system are determined in the article.
Категор1я "шститущя" зайняла помггне мюце в лексикош сучасних еко-номют^в та пол^июв. Проте однозначного трактування i визначення даноï категорп в економю^в не склалось. Це св^ить про складшсть та багатограншсть даного явища. В економiчнiй лiтературi можна знайти чимало визначень та тлу-мачень категорiï "шститущя", яю, подекуди, iстотно рiзняться мiж собою, i зале-жать вщ специфiки проблематики, якою займаеться вчений. Адже вiдомо, що змiст того чи шшого поняття значною мiрою визначаеться специфiкою авторсь-ких наукових задач i вщбивае той зрiз, ту сферу суспiльниx вiдносин, що у кожному конкретному випадку е об'ектом розгляду. Тому необхщно бiльш детально висвiтлити та поглибити розумшня сутностi категорiï "iнституцiя".
Метою даноï роботи е показати основш шдходи до трактування шституцш, якi були запропонованi представниками рiзниx економiчниx шкiл та окреслити основш сутшсш характеристики шституцш.
1 Наук. кер1вник: проф. В.О. Мандибура, д-р. екон. наук - Кшвський НУ 1м. Т. Шевченка
