CC BY
33
компьютерных программ в своей работе. Определено реальное состояние осведомленности практикующих дизайнеров с компьютерными программами в их профессиональной деятельности.
Проанализированы работы различных дизайнерских школ и показано, что часть из них считают необходимым введение компьютерных технологий в структуру смежных дисциплин, а другие - предлагают разбивать курс на "порции" и закреплять материал путем практической работы профессиональной направленности с использованием графических пакетов, соответствующие учебным задачам. Третьи - сочетают компьютерную графику с возможностями мультимедиа и разрабатывают реальные задачи в содружестве с крупными коммерческими корпорациями.
Ключевые слова: дизайнер, дизайн-образование, компьютерная графика.
Shvec OA. Some Aspects of Teaching Computer Graphics in an Educational Process for Future Specialists in Design
The latest technologies have created very favourable conditions for the implementation of the project with the help of computer graphics. Therefore, the designer must learn to synthesize successfully the manual and computer graphics. We conducted a survey on the relevance of the use of experts in design of various computer programs in their work. The purpose of the study was to determine the real state of knowledge of practicing designers with computer programs in their professional activities. We also conducted the analysis of the various design schools. The analysis revealed the necessity to introduce computer technology into the structure of some disciplines, and others - offer to break a course on "portion" and fix the material by practical work of professional orientation with the use of graphics packages that meet training tasks. The third combine computer graphics with multimedia features and develop realistic objectives with large commercial corporations.
Keywords: designer, design-education, computer graphics.
УДК 75.071.1.021(477.83) Доц. Ю.В. Ямаш, канд. мистецтвознавства -
НЛТУ Украти, м. Львiв
МОТИВАЦН 1ВАНА ТРУША У ЗВЕРНЕНН1 ДО ОБРАЗУ ДЕРЕВА У ЖИВОПИСНИХ ЦИКЛАХ
Дослщжено зародження ще! живописних циклов "Про самоту", "В обшмах сшгу", "З життя пшв" 1вана Труша. Об'еднаш в живописну трилогвд цикли займають особливе мюце у творчост галицького художника. Дерево як основний персонаж його компози-цш повстае як персошфшований образ людини, втшення !! долi та емоцшного та фiзич-ного стану. Звернення до краевиду, як до одного з найпоширенших жанрш, - це одна з перших зрозумших мотивацш художника. Етносередовище, в якому виховувався художник в дитячi роки, народш звича! та украшсью обряди, пов'язаш з культом дерева, також вщграли певну роль у виникненш тематично! живописно! трилогп.
Ключевi слова: художник 1ван Труш, живопис, цикли, персошфшапдя, мотивацп, жанр, пейзаж, етносередовище.
Пейзаж займае особливе домшантне мiсце у творчостi 1вана Труша. Зна-вець та аналiтик образотворчого мистецтва, перу якого належать численш мис-тецтвознавчi статтi, вiн прекрасно розумiе значения цього жанру в розвитку ев-ропейсько! та нашонально! культури. Живописнi краевиди Труша в^зняються не тiльки вiртуозною технiкою виконання, вони змiстовнi. Залежно вiд циклу, над яким працюе художник, вщбуваеться вiдповiдне психологiчно-символiчне наповнення твору. На вiдмiну вiд бiльшостi тогочасних провщних пейзажистов, у Трушевих творах вдауваеться послiдовнiсть в обраннi мотиву, прагнення працювати широко, не обмежуючись етюдами-нарисами, i створювати величнi
етчш полотна-символи, наприклад, " Днiпро" або низку картин та етюдав, якi за своею фшософською об'еднувальною канвою складаються в живописш цикли-романи. У пейзажному жанрi митець створив декiлька тематичних циклiв. Серед них е винятков^ присвяченi образовi дерева: "Про самоту", "В обiймах сш-гу", "З життя пнiв". Це своерiдна живописна трилогiя, де персонiфiкований образ дерева постае як праобраз долi людини, 11 емоцiйного та фiзичного стану, почуттiв та думок [1].
За сво1ми вiдчуттями, метою i завданнями художник дуже близький до iмпресiонiстiв, зокрема Клода Моне, Едуарда Мане, з якими його дуже часто поршнюють як за життя, так i сьогоднi [2]. К. Моне один iз перших почав посль довно працювати над тематичними циклами. Окремi поширеш сюжети збта-ються у французького та галицького митцiв: копищ сша, мотиви з лататтям, маками, морсью краевиди зi скелями, види Венецп, у якiй вони працюють одно-часно в 1908 р. [3]. Проте ш французькi шпресюшсти, нi 1х послiдовники не вщводять у сво1х творах окремо! ролi дереву. К. Моне створюе кшька картин iз мотивами яблунi, у яких ставить суто живописнi завдання. Метод безпосе-реднього спостереження природи виявляеться у творчостi французького художника у серп композицш "Тополя". Дерево, як об'ект зображення, ввдграе важли-ву роль у краевид юнця Х1Х ст. - початку ХХ ст., лише важливу, але не голов-ну. У багатьох композищях iмпресiонiстiв дерево виконуе роль обрамлення основного об'екта зображення. I. Труш також рухаеться в тому напрямку протоп-таною стежкою. Прикладом може слугувати славетна картина " Захiд сонця в ль сi", у якiй тс, дерева вiдiграють роль обрамлення, тла для основного змiстового та емощйного компонента твору - сонця i сонячного промiння. Пiзнiше спочат-ку випадково, а потам iз лопчною послiдовнiстю дерево в його роботах стае не просто персонажем - воно стае героем чи то етюду-есе, чи то картини-повкта. Цю вiдмiннiсть вщ попередникiв I. Труша в розкриттi теми пейзажу помiчае М. Голубець: "Вiн не обмежуеться, як його учитель Сташславський, ентузiас-тичним перенесениям на полотно ефектовних вирiзкiв природи. Труш не "ввд-писуе" сво1х пейзажiв iз природи, - вш компонуе 1х, оповивае власним настроем i надихае думкою, тобто тим, чого нема в природ^ а е тальки в душi ори-гiнальноí й творчо! iидивiдуальностi. Пiд тим оглядом краевиди й квии Труша е радшше глибоко продуманими поемами, шж перелiтними лiриками-iмпресiями. Це рiзнить Труша вщ Станiславського й iмпресiонiстiв узагалГ' [4].
За свою довгу й багату творчу бюграфда художник перемалював безлiч рiзних дерев. Трушевi дерево чи кущик - це характер, часом це доля, визначена конкретними обставинами. Вш малюе безлiч краевидiв, у яких зображенi дуби, сосни, яблуш, кипариси, смереки, пiнií, кипариси, топол^ оливковi дерева, бе-рези. За такого рiзноманiтного сюжетного спектра зображених дерев, улюбле-ним для нього залишаеться сосна. Саме сосну й частково березу митець надшяе шдив^альними людськими рисами. Здебшьшого саме краевиди з образом сосни стосуються трилогп. Було б помилковим вiдкидати припущення, що в пошу-ках персонаж1в до згаданих циктв митець мiг звертатися до образiв iнших дерев. В одному з листав художника в перелшу робiт I. Труш зазначае картину "Самгшя пiнiя" (33x44 см) [5]. Це свщчить, що митець у виртенш теми пере-бував у постайному пошуку i пробував рiзнi варiанти.
5. Освiтянськi проблеми вищо1 школи
371
Звернення до краевиду, як до одного з найпоширешших жанрш, - це одна з перших зрозумших Трушевих мотивацiй, якi пояснюють його творчi пошу-ки. Маючи не просто добрих викладачiв iз живописного фаху, а й передовсш чудових майст^в-пейзажистав, серед яких - видатний художник Ян Станк-лавський, молодий амбиний художник-початкшець, пiд впливом першокласних творш сво'х вчителш, був, безперечно, заражений 'Ярусом" пленерного живо-пису [6]. Проявити себе в цьому жанр^ позмагатися з великими митцями - це завдання, яке стояло з перших кротв самостiйного творчого життя I. Труша. Не треба ввдкидати й такий чинник, як мода на пейзажний живопис та вiдповiдний попит серед потенцiйних покупщв. Як показуе аналiз Трушево!' творчосп, який зробили в рiзнi часи мистецтвознавщ, останнiй чинник не був для художника визначальним i вш часто захоплювався сюжетами, якi апрiорi не могли мати ко-мерцшного успiху. Художник свiдомий того, що правдивого успiху в мистецтвi загалом i в живописi зокрема можна було досягнути не технiчними прийомами, не вдосконаленням власно!' майстерностi, хоча й вщкидати цього не слвд, не мо-дернiстичними новациями, запозиченими на заходi, а власною темою з авторсь-ким, за змогою, ексклюзивним методом рiшення. Пошуки в мистецтв^ бажання знайти власний шлях, авторський метод привели художника до вде!' створення тематичних живописних ци^в.
Для свого циклу сосну, як мотив, I. Труш обирае не випадково. У по-таемних скриньках пам'яп ховаються завжди вражаючi картини дитинства, яш в несподшаний момент життя шдштовхують до рiшучих проявiв наших почут-тiв. Вiдомий дослвдник творчостi художника Я. Нановський шдтверджуе це: "... на розвиток митця мала вплив краса природи рiдного краю. Зелеш левади i золотi поля, просторi ршнини з поодинокими деревами, сосновi лiси i зруби на-завжди лишились у пам'ятi митця i були улюбленою темою його пейзажних творш" [7, с. 9]. У дитинств^ як згадував сам художник, батько виводив його на околицю села й показував, якою чудовою е навколишня природа. Вщ родинно-го Трушевого села Висоцьке Бродавського повiту, що на Львiвщинi, йшла дорога, яка мала назву "бша". Вона вела до соснового лку, в якому майбутнш художник проводив багато часу й, без сумшву, милувався могутшми деревами. I. Труш, власне, так шдтверджуе сво!' дитячi враження про сосну: " I замилуван-ня до сосен, як до малярського мотиву, походить з часу мого хлоп'ячого побуту на сел^ але вже не у Висоцьку, а в суадшм Ражнев^ де жили мо! свояки. Туди вабили мене старi сосновi лки i зруби...
Коли я пройшов зеленi луги рiдного села Висоцька i рампу дороги мiж Заболотцями i Бродами, увiйшов я вже на фунта сусвднього села Висоцька, зараз лiворуч втинався клинок старий сосновий лк. Тут я йшов вшьним кроком збокував на право (ще бiльше на лiво), сiдав часом (на плед) любувався красою грубих сосон, супокшним шумом, лiтом мав я тут справдшний рай." [8, с. 4344]. У зршому вiцi I. Труш пiдсвiдомо шукае шлянв потрапити в цей хлопчачий рай, малюючи сосни. Юнi враження, глибою почуття, пережитi в дитинств^ е другою важливою мотивацiею створення мегациклу.
До бродшського перiоду життя i творчостi художника можна ввднести й походження третьо!' мотивацií у створенш образш дерев. Варто згадати, що
I. Труш pic у звичайнш селянський родин! 1ншими словами, це етносередови-ще, потужний Грунт, який у будь-яких кторичних вiдpiзках живить нацiональну культуру. Так само, як i I. Франка, його вигодував твердий мужицький хлiб. Важливi подiï в сшьському життi неможливо уявити без народних звичаш, об-ряд1в, суть яких складають фольклоpнi дiï. У таких умовах майбутнш художник не Mir не бути споживачем, cвiдком, слухачем народних переказ1в, пicень, у яких передавався поетизований образ дерев. Улюблене дерево у твоpчоcтi художника - сосна з давшх чаав виконувала обpядовi функцiï (piздвяне дерево, весшьне дерево, пльце на дiвич-вечip). Д1вчата на дiвич-вечip могли сшвали на гiльце сосни.
Образ палаючо' сосни у вiдомiй пicнi ("Горка сосна, палала, // Пiд нею дiвчина стояла..."), безcумнiвно, вiдомiй I. Трушев^ також трапляеться у веснянках та гашках, несе в cобi cимволiку закоханоcтi. I саме ця знаковicть сосни для художника на першому етап його роботи над циклом стае особливо важли-вою - закоханicть та свилий смуток. Дiйcно, одинока сосна в народнш пам'ятi також cимволiзуе зажуру ("Щось у лici зашумшо, сосна з в!тром говорила: - Ой, ти, в!тре, мiй вiтpе! Не ламай мого плля, та не кидай на дорогу" ; "Чи е в свт та-ка друга, чи я единая? Що я за вах найбiднiша, за вах нещасна: ходжу блуджу по долиш, як сосонка в луз!, а вже три днi, три недш, як серденько в тузГ [9, с. 571]. Такi приклади з укра'нсько' народно' твоpчоcтi, де описуеться персош-фiкований образ сосни, дерево набувае людських властивостей вщчувати й ду-мати, трапляються часто. Сьогодш важко конкретизувати, якi саме джерела народно' твоpчоcтi подiяли на piвнi пiдcвiдомого чи свщомого майбутнього художника в часи його дитинства. Але такi джерела кнували й, у пiдcумку, закар-бувались у пам'ятi та вплинули на твоpчicть I. Труша, його мотивацда створення циклiв, пов'язаних iз деревами. Можна знайти багато пpикладiв народно' твор-чост!, в яких присутшй образ дерева як нот або символу почутпв, людських чеснот. У давньому свггогляд! помггш елементи ашматизму, анiмiзму та антро-поморф!зму. Два оcтаннi елементи народного свггосприйняття навколишнього природного середовища - анiмiзм (одухотворення) та антpопомоpфiзм (олюд-нення), як! I. Труш пiзнiше переусвщомив, були пеpевтiленi в його власний тво-рчий метод персошфшацц дерева. Приклади усно' народно' творчост в розкрит-т теми, образу через надання рослиш людських почутпв, емоцш i думок нади-хали митця, слугували йому джерелом для створення власних циктв. Цей момент свдаить, що коршня його творчосп сягае глибин народно' сввдомосп, доводить нащональний характер його тематично' живописно' спадщини.
Лiтература
1. Ямаш Ю. Персонiфiкацiя образу сосни у творах 1вана Труша / Юрш Ямаш // Народозна-B4i зошити. - 2009. - № 3-4. - С. 559-565.
2. Гудзович М. 1ван Труш / М. Гудзович // Образотворче мистецтво. - 1940. - № 5. - С. 10-12.
3. Ямаш Ю. Труш малюе Iталiю / Юрш Ямаш. - Львш : Вид-во "Лта-Прес", 2006. - 144 с.
4. Голубець М. 1ван Труш / Микола Голубець // Лтература i мистецтво. - 1941. - № 4. - С. 48-50 : ш.
5. Ямаш Ю.В. Живопис 1вана Труша: творчих метод тематичних циклiв : дис. ... канд. мис-тецтвознавства / Ямаш Юрий Володимирович; Львiвська академш мистецтв; (наук. кер. Шмага-ло Ростислав Тарасович). - Львiв : [б. в.], 2013. - 195 с.
5. Освпянсью проблеми вищо'1 школи
373
6. ПЗ. Лист I. Труша до пана Меценаса вщ 25 лютого 1935 р., 5 арк.
7. Krzysztofowicz-Kozakowska S. Jan Stanislawski i jego uczniowie / Stefania Krzysztofowicz-Kozakowska. - Krakow : Kluszczynski, 2009. - 135 s.
8. Нановський Я. 1ван Труш / Я. Нановський. - К. : Вид-во "Мистецтво", 1967. - 88 с.
9. Труш I. Творчий шлях художника : автобiографiчний нарис / 1ван Труш // Лiтература i мистецтво. - 1940. - № 2. - С. 43-46.
10. Жайворонок В. Знаки украшсько! етнокультури : словник-довiдник / Вiталiй Жайворо-нок. - К. : Вид-во "Довiра", 2006. - 703 с.
Ямаш Ю.В. Мотивации Ивана Труша в обращении к образу дерева в живописных циклах
Исследовано зарождение идеи живописных циклов "Об одиночестве", "В объятьях снега", "Из жизни пней" Ивана Труша. Объединенные в живописную трилогию циклы занимают особенное место в творчестве галицкого художника. Дерево как основной персонаж его композиций становится персонифицированным образом человека, воплощением его судьбы, эмоционального и физического состояния. Обращение к пейзажу как к одному из популярнейших жанров, - это одна из первых понятных мотиваций художника. Этносреда, в которой воспитывался художник в детские годы, народные обычаи и украинские обряды также сыграли определенную роль в возникновении тематической живописной трилогии.
Ключевые слова: художник Иван Труш, живопись, циклы, персонификация, мотивации, жанр, пейзаж, этносреда.
Yamash Yu.V. Ivan Trush's Motivations in Appealing to the Image of Tree in Painting Cycles
The formation of the idea of painting cycles "About Loneliness", "In the Arms of Snow", "From the Life of Stubs" by Ivan Trush is studied. Being united in the painting trilogy these cycles occupy a special place in the artist's creative works. The tree as the main character of his compositions appears as a personified image of a person, embodiment of their destiny, and emotional and physical condition. Appealing to the landscape as one of the most popular genres is one of the first understandable motivations of the artist. Ethnic environment, where the artist was brought up during childhood, national traditions and rituals connected with the cult of tree also were significant for the appearance of thematic painting trilogy.
Keywords: artist Ivan Trush, painting, cycles, personification, motivations, genres, landscape, ethnic environment.
