CC BY
56
Pasyeka N.M. The Use of Cognitive Techniques for Accumulation of Teachers' Competence in the Field of Informatics
Some strategic directions of modernization of education are supposed to be the introduction into the learning process the means of information and communication technologies that meet the problems of self-identity in a new social and cultural situations and their manifestation in different areas of development. The use of cognitive techniques for the formation of professional competence of future teachers in terms of cognitive science hexagram is studied. The model of competence of future teachers of Informatics is designed. A systematic analysis of factors influencing the formation of professional competence of students using modern information technology is conducted.
Keywords: information technologies in education, level of cognitive development, professional competence of future teachers, informative competence, professional mobility, criteria of preparation of teachers, cognitive hexagram.
УДК 378.126:7.012 Доц. О.А. Швець, канд. пед. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КОМП'ЮТЕРНО1 ГРАФ1КИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 ДЛЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З ДИЗАЙНУ
HafcoBrni технологй створили надзвичайно зручш умови для втшення проектного задуму та його реaлiзaцiю за допомогою комп'ютерно! графши. Тому дизайнеру пот-pi6M навчитися вдало синтезувати ручну та комп'ютерну графшу. Проведено опиту-вання щодо актуальной! використання фaхiвцями з дизайну рiзнoмaнiтних комп'ютер-них програм у свош робой. Визначено реальний стан oбiзнaнoстi практикантгв-ди-зайнерш з комп'ютерними програмами в 1хнш професшнш дшльносй.
Прoaнaлiзoвaнo роботи рiзних дизайнерських шкiл i показано, що частина з них вважають за неoбхiдне введення комп'ютерних технологш у структуру сумiжних дис-циплш, а iншi - пропонують розбивати курс на "порци" i закршляти мaтерiaл шляхом практично! роботи професшно! спрямoвaнoстi з використанням грaфiчних пакепв, що вiдпoвiдaють навчальним завданням. Треп - поеднують комп'ютерну графику з можли-востями мультимедia i розробляють реaльнi завдання у спiвдружнoстi з великими ко-мерцiйними кoрпoрaцiями.
Ключовi слова: дизайнер, дизайн-освка, комп'ютерна графша.
Поняття проектно!' культури передбачае ре^зацда дизайну не лише у формуванш предметного середовища, а й у вщповщних дисциплiн в освт -вивчення образотворчих наук, композицп, проектно!' графши, кольорознавства, формоутворення, ергономiки тощо. Тому одним з найважливiших еташв у твор-чостi дизайнера е вмшня виразити свiй задум за допомогою образотворчих за-собш, подати його в зрозумшй формi, але без певних умiнь i професшних нави-чок цього досягти неможливо. Фанвець з дизайну мае володати проектним мис-ленням, що, своею чергою, пов'язано з проектною культурою - цшсним сощ-ально-культурним вишром науково-технiчного прогресу. Найновiшi технологй' створили надзвичайно зручш умови для втшення проектного задуму та його ре-алiзацiю за допомогою комп'ютерно!' графжи, тому дизайнеру потрiбно навчитися вдало синтезувати ручну й комп'ютерну графжу. В умовах швидких темшв iнформатизацií освiти значну роль у формуванш проектно!' культури дизайнера ввдграе комп'ютерна графжа. Застосування комп'ютерних технологш в ос-вiтньому процесi навчальних закладiв широко обговорюють у вичизняшй i за-рубiжнiй лiтературi. Теоретичш аспекти проблеми висвiтлено у таких напря-
мах: проблеми дизайн-освии (В.Ф. Прусак, О.1. Генесаретський, В.М. Кос1в, В.Я. Даниленко), розроблення комп'ютерно' технологи навчання (О.В. Арефьева, Г.К. Селевко, Н.Ф. Тализша та ш.); застосування нових шформацшних технологiй у навчальному процесi (Г.П. Блуднов, Б.С. Гершунський, Б.Ф. Ломов, 6.М. Разiнкiна, A.B. Соловов, O.K. Тихомиров та ш.
Для втизняно!' дизайн-освiти корисним буде анатз свiтового досвiду вивчення комп'ютерно!' графжи. Незважаючи на значну кiлькiсть наукових праць, присвячених проблемам iнформатизацií освДти, залишаеться недостатньо дослiдженим аспект комп'ютеризацл дизайн-освiти, хоч досвiд використання комп'ютерно!' техшки в дизайнi зростае з кожним роком. Для цього буде потрД6-но проаналiзувати реальний стан обiзнаностi фахiвцiв-дизайнерiв з комп'ютер-ними програмами для 'хньо!' професiйноí дiяльностi та визначити особливостi викладання комп'ютерно!' графши в Украíнi та за кордоном.
Велика кшьккть вищих навчальних закладш на сьогоднi готуе фахшщв з дизайну. Традицiйною дизайн-освiтою ошкуеться "кузня" дизайнеров - Хар-ювська державна академiя дизайну i мистецтв. Не менш знанi ВНЗ Киева, таи як: Кшвський нацiональний ушверситет технологiй та дизайну, 1нститут рекла-ми, 1нститут ландшафтного дизайну, шститут дизайну i моди Ки!вського нащ-онального унiверситету культури i мистецтв, Ктвський державний шститут декоративно-прикладного мистецтва i дизайну ш. М. Бойчука. Львiвська школа представлена одразу п'ятьма ВНЗ - Нацiональний ушверситет "Львiвська поль техшка", Львiвська нащональна академiя мистецтв, Нащональний лкотехшч-ний ушверситет Украши, Укра'нська академiя друкарства, ЛьвДвський нащ-ональний аграрний ушверситет. Наразi утворено бiльше 30 дизайнерських факультетов i вiддiлень як у державних, так i недержавних навчальних закладах 1 -4 ршшв акредитацц. Значна кшьккть таких шдроздшш не мае належного досвь ду, квалiфiкованого викладацького складу чи методичного забезпечення. Навiть у навчальних закладах, якД набули значного досвщу у шдготовш дизайнерiв, сьогодн е проблеми, що потребують наукового виртення [7, с. 8].
Проведено опитування щодо актуальностi використання фахшцями з дизайну рiзноманiтних комп'ютерних програм у сво'й робоп, (жовтень-листопад 2012 р.) та з'ясовано, що в роки навчання вони отримали недостатню комп'юте-рну шдготовку.
Метою до^дження було визначити реальний стан обiзнаностi практи-кантiв-дизайнерiв з комп'ютерними програмами в 1хшй професiйнiй дДяльностД, а також виявити основн проблеми, що постають перед молодими фахшцями в процес 1х працевлаштування шсля закшчення ВНЗ, а саме через одну з основ-них вимог працедавцш, що стосуеться володшня комп'ютерними програмами. Цшьова аудиторiя: спецiалiсти, якД працюють у сферi дизайну.
Орiентувалися на випускниюв ВНЗ, якД працюють за спещальнктю i ма-ють певний стаж роботи, тому анкети були розповсюджеш у виробничих фДр-мах i проектних студДях Львова i Киева. Всього було опитано 40 спещалкпв, якД працюють у сферi дизайну. Анкета мiстила 12 запитань з можливими варь антами вiдповiдей. Дизайнери вДдловши позитивно на запитання "Чи корис-туетеся в сво'й робоп проектною графiкою?" i на запитання "Чи володiете ком-
п'ютерними програмами?". Запитання "Як саме комп'ютернi програми Ви зас-тосовуете в свош роботi?" виявило, що 20 опитаних володдать одразу кiлькома програмами. Таю програми для полiграфií були назваш: CorelDRAW - 12 осiб, AdobePhotoshop - 20 осiб, Adobe Illustrator - 8 оаб, PageMaker - 2 особи. Для 3D моделювання i ашмацц застосовують програми Autodesk 3ds Max - 6 оаб, SketchUp - 2 особи.
Серед спецiалiзованих програм для дизайну та виробництва меблiв, програми PRO100 використовують 8 осiб, Carat - 6 оаб; BestCut, 3CAD, MediaDesign, Design - по 2 особи. На запитання "Чи вивчали Ви спецiалiзованi комп'ю-тернi програми для Вашо! роботи самостiйно?" вс опитанi вiддовiли позитивно. Позитивною була вщповда усiх анкетованих i на запитання "Чи вважаете необ-х1дним пiдвищення власного рiвня знань з комп'ютерно! графiки?". На запитання "Чи пов'язуете свш професiйний усшх з оволодiнням комп'ютерними програмами шд час навчання у ВНЗ?" отримали доволi несподiванi вiдповiдi. Лише 17 респондентов зi 40 вiдповiли позитивно, решта зазначили, що оволодши спе-цiалiзованими комп'ютерними програмами шд час стажування або безпосе-редньо в процесi роботи. Всi респондента користуються в свош роботi ручною проектною графiкою, особливо на стадп ескiзування, деяш проекти виконують тальки в ручнiй графiцi, особливо якщо це е умовою конкурсу. Бшьшкть опиту-ваних зазначили, що в свош роботi мають досконало знати комп'ютерш програми, якi е найбшьш зручними для виконання того чи iншого виду дiяльностi.
Фанвщ-дизайнери пiдтвердили необхiднiсть пiдвищення власного рiвня знань з комп'ютерно! графiки, оскшьки постiйно з'являються новi версií потрiб-них íм робочих програм i зовсш новi програми, але вщзначалось, що це дуже важко зробити без в^иву вiд виробництва. Незважаючи на те, що роботодавцi защкавлеш в пiдвищеннi квалiфiкацií сво!х пращвнитв i постiйно це деклару-ють, бшьшкть iз них беруть на роботу пра^^итв з обов'язковою умовою знань комп'ютерних програм. Насправдi мало хто з них вiдправляють своíх пращвни-юв на курси вивчення певних програм. Найрозвиненiша така практика в тих фiр-мах, де пращвники користуються власними фiрмовими програмами. У таких ви-падках роботодавець зацiкавлений у стажуваннi, де безпосередньо майбутнiй працiвник досконало вивчае вс аспекти роботи з потрiбною програмою.
Дизайнери iнтер'ерiв найбiльш ефективними вважали програми 3 d Max, CorelDRAW, AdobePhotoshop i Adobe Illustrator, а дизайнери i конструктори ме-блiв - PR0100, BestCut, 3CAD та спецiалiзованi програми, розробленi саме для 1х фiрм (Carat, MediaDesign та Komandor Designe). Дослiдження показало, що сучасна робота у сферi дизайну потребуе оволодiння та глибокого знання комп'ютерних програм. З одного боку, важливими е базовi знання з проектно! (руч-но!) та комп'ютерно! графiки, якi вивчають у вах дизайнерських навчальних закладах, а з iншого, - мотиваця, висока працездатнiсть i саморозвиток, оскшьки потрiбнi знання можна отримати за допомогою стажування чи курав.
Аналiз роботи рiзних дизайнерських шкш [2-6] показав, що частина з них вважають за необхвдне введения комп'ютерних технологш у структуру су-мiжних дисциплiн, а iншi - пропонують розбивати курс на "порцп" i закршляти матерiал шляхом практично!' роботи професшно! спрямованостi з використан-
ням графiчних пакепв, що вiдповiдають навчальним завданням. TpeTi - поедну-ють комп'ютерну грaфiку з можливостями мультимeдia i розробляють рeaльнi завдання у сшвдружносп з великими комeрцiйними корпорaцiями. Англшсью педагоги Д. Бaрклi i Д. Пит перераховують TaKi вимоги до професшно! шдго-товки дизaйнeрiв: сприйнятливкть, iнтeрeс до свiту речей, до його рiзномaнiття та едностц тямущкть, здaтнiсть до узагальнення; aвтономнiсть, незалежнкть характеру; здaтнiсть до спшкування з широким колом людей, i не тшьки в осо-бистому, мовному контакта, а й за допомогою письмових тeкстiв, мaлюнкiв, схем, креслень тощо; схильнкть до aнaлiтичноí та дослщницько! роботи; дис-циплiновaнiсть, нaполeгливiсть, стараннкть; готовнiсть ставити й вирiшувaти проблеми, ментальна aктивнiсть; умiння планувати свою дiяльнiсть; здaтнiсть критично оцiнювaти 11 результати, а також результати виконання iншими про-eктiв i виробш; здaтнiсть до самоствердження, вмiння переконувати; почуття вiдповiдaльностi перед суспiльством за справу, яку виконуеш [2].
Шжнародна Школа Дизайну (International Design School), яка мае фш! у Лондош, Москвi та Сaнкт-Пeтeрбурзi, приймае до сво'х стiн бажаючих отрима-ти знання та диплом за спещальностями "Дизайн iнтeр'еру", "Декорування ш-тер'еру", "Ландшафтний дизайн", "Грaфiчний дизайн та реклама". Спещальнкть "Дизайн штер'еру" представлена в двох видах: очне та дистанцшне навчання. Обидвi форми навчання включають курс комп'ютерного проектування (Archi-CAD) та часткове знайомство з грaфiчним редактором Photoshop. У виш прово-дять консультацп з рiзних видiв побудови, подaчi, подання нeобхiдних текстур, фактур, надають допомогу в проектуванш вбудованих мeблiв, розсувних дверей, гардеробних тощо та у шдготовщ презентацй' проекту [3]. Проектна вiзу-aлiзaцiя спeцiaльностi "Дизайн штер'ера" у Мiжнaроднiй Школi Дизайну реаль зуеться за допомогою програми ArchiCAD. Ми вважаемо позитивним детальне вивчення цiеí програми. Але, на нашу думку, це недостатня база для дизайнера-профeсiонaлa.
бвропейська Школа Дизайну (European Design School), що знаходиться у Киев^ защкавила нас однiею зi спeцiaльно розроблених програм пiд назвою "Дизайн штер'еру - Професюнал". Курс под1лено на два рiвнi - "Базовий" i " Практик". У перший ршень (теоретична частина курсу) включено таку дисцип-лiну як "Основи комп'ютерно!' грaфiки", з яко!' вивчають програми ArchiCAD, ArtlantisRender та 3D Max. Другий рiвeнь (практична частина курсу) охоплюе тi ж сaмi ArchiCAD i 3D Max як склaдовi дисциплiни "Робота в грaфiчних редакторах" . Окр1м цього, в Gвропeйськiй Школi Дизайну пропонуеться спeцiaльний курс "3D Max. Вiзуaлiзaцiя". Вiн орiентовaний на роботу з шгер'ером та ек-стер'ером i покликаний допомагати дизайнерам i архиекторам у рeaлiзaцií най-смiливiших щей. З величезного набору шструменпв 3D Max у Школi вивчають тшьки нaйнeобхiднiшe, але ц1лком достатне для створення профeсiйного зобра-ження. На приклaдi реального об'екта докладно розглядають всi тонкошi роботи з ^ер'ерами. Також у курс введено певш завдання в грaфiчному рeдaкторi AdobePhotoshop [2].
Московська фiлiя Британсько!' вищо1' школи дизайну запрошуе на курси з дисциплiн "Грaфiчний дизайн", "Дизайн штер'еру", "Фотогрaфiя", "Вiзуaльнi
комушкацп", "Дизайн одягу", "Дизайн в штерактивному середовишд", "Дизайн-менеджмент", "1люстращя", "Дизайн перюдичних видань", "Fashion Business", "Шрифт i типографiка", "Fashion Communication", "Брендинг", "Fashion Styling", "Моушн дизайн". Курс "Дизайн штер'еру" з проектування житлових i громадсь-ких iнтер'eрiв тривалiстю 2 роки (4 навчальних семестри) призначений для пе-реквалiфiкацiï слyхачiв, яш не мають профiльноï освiти чи досвщу роботи, але хотiли б отримати професда дизайнера iнтер'eрy. Розроблена навчальна програ-ма е першою сходинкою, що дае змогу отримати необхвдт теоретичнi знання i практичт навички для yспiшноï роботи в галyзi дизайну житлових i громадсь-ких примiшень. У другому семестрi слyхачi цього курсу вивчають дисциплiнy "CAD-системи для проектування iнтер'ерy", упродовж третього семестру - "3ds Max для проектування штер'еру" [5].
У Московськш державнш хyдожньо-промисловiй академи iм. С.Г. Строганова е факультет дизайну, який мае кафедри графiчного, промислового дизайну, дизайну транспортних засобiв, середовища, текстилю, меблiв. Окремо представлено кафедру "Художне проектування шгер'ерш" на факyльтетi монументально-декоративного та прикладного мистецтва. У цьому навчальному зак-ладi з дисциплiни "Комп'ютерна графiка" вивчають програми Adobe Photoshop та CorelRAW, а також 3ds Max власне для самого проектування iнтер'ерiв [4].
Санкт-Петербурзька школа дизайну вид1ляе таю вимоги до професiйноï пiдготовки дизайнера: створення нових, прогресивних проектних ртень, нес-тандартних iдей, образiв, спрямованих на формування своïх оригiнальних кон-цепцiй формотворення; постановка проблеми в комплексно-експериментальних розробленнях i пропозицiя гнучких, багатоварiантних рiшень, мобiлiзацiя здат-носп формувати естетичну цiннiсть проектiв за допомогою нестандартного образного мислення. Володдачи таким мисленням, дизайнер створюе збiрний образ iз рiзних галузей знань, переносячи свiй досвщ, закодований в образах, на предмети i явища професiйноï дiяльностi [6]. Для студентов, якi вивчають дизайн середовища, викладають дисциплiнy "Комп'ютерш технологiï в дизайнi середовища" . Курс ща дисциплiни розрахований на вивчення студентами сучас-них методов проектування та представлення проектних матерiалiв у мультиме-дiйнiй форм^ що обумовлено сучасними тенденцiями в галyзi архiтектyри i дизайну. Курс мктить такi роздiли: основи архггектурно-дизайнерського проектування в програмi ArchiCAD; основи вiзyалiзацiï та ашмацп в середовищд 3D Max; основи програми Adobe Premiere i шдготовка мультимедшно!' частини проектних матерiалiв; додатковi способи i методи подачi проектних матерiалiв. Окрш цього, у цьому ВНЗ передбачено спецiально розроблений комплекс прог-рам, який об'еднали в дисциплшу "Комп'ютерне забезпечення дизайн-проекту -вання". Ïï мета - набуття студентами теоретичних знань i практичних навичок роботи в комп'ютерних програмах: Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, In Design та Adobe Flash - складових сучасно1 палiтри проектного шструментарда дизайнера.
Усi згадат школи дизайну визначають такi завдання щодо професшно1 пiдготовки фах1вц1в: розвиток навичок i вмшь дослiдницькоï дiяльностi, а також уяви, фантази, асоцiативного, просторового та образного мислення; вмiння
творчо використовувати знання та навички з шших дисциплiн (композицц, ма-люнка, креслення, живопису тощо) для реалiзацií проекту; прагнення до вико-ристання комп'ютерних технологiй для розроблення та подачi дизайнерсько! iдеí; формування вмiнь працювати в колективi i спiвпрацювати з широким колом людей; розвиток готовносп до самоосвии.
Сьогоднi комп'ютерна графжа стае невiд'eмною частиною процесу про-ектування i складовою частиною професшно! пiдготовки дизайнерiв, видь ляеться в окрему навчальну дисциплiну. Доступшсть i рiзноплановiсть сучас-них графiчних програм i редакторiв допомагае студентам-дизайнерам розшири-ти свою палiтру шструменпв у проектнiй роботi. Проте вдаедений державним освiтнiм стандартом час не дае змогу студентам осво'ти ii в повному обсязi. Тому значну роль вiдiграе здатнiсть студента-дизайнера до саморозвитку.
Основш завдання щодо професiйноi пiдготовки фахiвцiв, якi визначають сучаснi авторитетнi школи дизайну, стосуються розвитку навичок i вмiнь дос-лiдницькоi дiяльностi, а також уяви, фантазп, асоцiативного, просторового та образного мислення; вмiння творчо використовувати знання та навички з шших дисциплш (композицл, малюнка, креслення, живопису тощо) для реалiзацii проекту; використання комп'ютерних технологш для розроблення та подачi ди-зайнерсько! iдеi; комунiкабельностi, готовносп до самоосвiти.
Лiтература
1. Коцюбинский А.О. Компьютер для художника / А.О. Коцюбинский, С.В. Грошев. - М. : Изд-во "Триумф", 2000. - 448 с.
2. Свропейська Школа Дизайну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://eds.co.ua/ru/interior_prof.htm.
3. Мiжнародна Школа Дизайну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://designschool .ru/ study/interior.
4. Московська державна художньо-промислова академiя iM. С.Г. Строганова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mghpu-pc.ru.
5. Московська фшя Британсько! вищо! школи дизайну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.britishdesign.ru.
6. Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академш iM. А.Л. Штшлца. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://spbghpa.ru/fak.html.
7. Татйвський П.М. Особливосп становлення та перспективи розвитку дизайну в УкраМ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.01.03 - Техшчна естетика / П.М. Татйвський; 1н-т мистецтвознавства, фольклористики та етнологл iм. М. Рильського НАН Украши. - К., 2002. - 20 с.
8. Художественно-педагогическое образование: содержание, проблемы, перспективы : матер. всерос. науч.-практ. конф. - Ростов н/Д : Изд-во Рост. гос. пед. ун-та, 2001. - 382 с.
9. Черкесова 1.Г. Проблеми шдготовки фах1вц1в вищо! школи сфери дизайну в УкрашТ на сучасному етат розвитку суспшьства / 1.Г. Черкесова // Освгга, культура, наука як чинники шно-вацшного розвитку : матер. наук. конф. "1нновацТйний розвиток суспшьства за умов крос-культурних взаемодш". - Ч. 3. - Суми : Вид-во СО1ППО, 2008. - С. 112-114.
10. Яцюк О.Г. Компьютерные технологии в дизайне. Эффективная реклама / О.Г. Яцюк. -СПб. : Изд-во "БХВ-Петербург", 2004. - 432 с.
Швец Е.А. Аспекты преподавания компьютерной графики в учебном процессе для будущих специалистов по дизайну
Новейшие технологии создали чрезвычайно удобные условия для воплощения проектного замысла и его реализацию с помощью компьютерной графики. Поэтому дизайнеру нужно научиться удачно синтезировать ручную и компьютерную графику. Проведен опрос об актуальности использования специалистами по дизайну различных
компьютерных программ в своей работе. Определено реальное состояние осведомленности практикующих дизайнеров с компьютерными программами в их профессиональной деятельности.
Проанализированы работы различных дизайнерских школ и показано, что часть из них считают необходимым введение компьютерных технологий в структуру смежных дисциплин, а другие - предлагают разбивать курс на "порции" и закреплять материал путем практической работы профессиональной направленности с использованием графических пакетов, соответствующие учебным задачам. Третьи - сочетают компьютерную графику с возможностями мультимедиа и разрабатывают реальные задачи в содружестве с крупными коммерческими корпорациями.
Ключевые слова: дизайнер, дизайн-образование, компьютерная графика.
Shvec OA. Some Aspects of Teaching Computer Graphics in an Educational Process for Future Specialists in Design
The latest technologies have created very favourable conditions for the implementation of the project with the help of computer graphics. Therefore, the designer must learn to synthesize successfully the manual and computer graphics. We conducted a survey on the relevance of the use of experts in design of various computer programs in their work. The purpose of the study was to determine the real state of knowledge of practicing designers with computer programs in their professional activities. We also conducted the analysis of the various design schools. The analysis revealed the necessity to introduce computer technology into the structure of some disciplines, and others - offer to break a course on "portion" and fix the material by practical work of professional orientation with the use of graphics packages that meet training tasks. The third combine computer graphics with multimedia features and develop realistic objectives with large commercial corporations.
Keywords: designer, design-education, computer graphics.
УДК 75.071.1.021(477.83) Доц. Ю.В. Ямаш, канд. мистецтвознавства -
НЛТУ Украти, м. Львiв
МОТИВАЦН 1ВАНА ТРУША У ЗВЕРНЕНН1 ДО ОБРАЗУ ДЕРЕВА У ЖИВОПИСНИХ ЦИКЛАХ
Дослщжено зародження ще! живописних циклов "Про самоту", "В обшмах сшгу", "З життя пшв" 1вана Труша. Об'еднаш в живописну трилогвд цикли займають особливе мюце у творчост галицького художника. Дерево як основний персонаж його компози-цш повстае як персошфшований образ людини, втшення !! долi та емоцшного та фiзич-ного стану. Звернення до краевиду, як до одного з найпоширенших жанрш, - це одна з перших зрозумших мотивацш художника. Етносередовище, в якому виховувався художник в дитячi роки, народш звича! та украшсью обряди, пов'язаш з культом дерева, також вщграли певну роль у виникненш тематично! живописно! трилогп.
Ключевi слова: художник 1ван Труш, живопис, цикли, персошфшапдя, мотивацп, жанр, пейзаж, етносередовище.
Пейзаж займае особливе домшантне мiсце у творчостi 1вана Труша. Зна-вець та аналiтик образотворчого мистецтва, перу якого належать численш мис-тецтвознавчi статтi, вiн прекрасно розумiе значения цього жанру в розвитку ев-ропейсько! та нашонально! культури. Живописнi краевиди Труша вирiзняються не тiльки вiртуозною технiкою виконання, вони змiстовнi. Залежно вiд циклу, над яким працюе художник, вщбуваеться вiдповiдне психолоriчно-символiчне наповнення твору. На вiдмiну вiд бiльшостi тогочасних провщних пейзажистов, у Трушевих творах вдауваеться послiдовнiсть в обраннi мотиву, прагнення працювати широко, не обмежуючись етюдами-нарисами, i створювати величнi
