CC BY
229
Методика формування предметно! i мiжпредметноl компетентностей учшв основной школи засобами образотворчого мистецтва
Лемешева Наталiя АндрГГвна
Черкаський обласний нститут тслядипломно'Т осв 'ии педагогчних прац'\вниш ЧеркаськоТ обласноТради,
лаборатор'я виховноТ роботи, пошукувач, УкраТна
Анотащя. Проблема формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредметноi' компетентностей учшв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва присвячена пошуку ефективних освптах практик плекання цШсно!' творчо!' особистосп, яка прагне до постiйного пошуку нових знань, орипнальних способiв розв'язання життевих i професiйних проблем, щнуе культурну спадщину i здатна творчо збагачувати i'i, змiнюючи на краще свое життя й свою кра'ну.
У статтi подано визначення поняття «предметна (образотворча) компетентшсть», уточнено поняття «мiжпредметна компетентшсть», названi складовi предметно!' (образотворчо!) та мiжпредметноi' компетентностей; теоретично обГрунтовано методику формування предметно!' (образотворчо!) i мiжпредметноi' компетентностей учнiв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва; висвгглено навчально-методичне забезпечення означено!' методики.
Ключовi слова: образотворче мистецтво; предметна (образотворча) компетентшсть; мiжпредметна компетентнiсть,; художньо-естетична компетентшсть; художня компетентнiсть; методика формування компетентностей; форми оргашзацп навчання; методи навчання.
УДК 37.01 LCC Subject Category: LC8-6691
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.17-6_
Вступ
У сучасному свт змiнюeться ставлення до освiти як важливого чинника культурного i соцiально-економiчного розвитку сустльст-ва, у якому найвищою цiннiстю е особистiсть, яка прагне до постшного пошуку нових знань, орипнальних способiв розв'язання життевих i професiйних проблем, цiнуе культурну спадщину i здатна творчо збагачувати !!, прагне змiнити на краще свое життя й свою крашу. Стае очевидним, що назрыа потреба у креативних, нестандартно мислячих випуск-никах загальноосв^шх навчальних закладiв, здатних до впровадження шновацш у всi сфери життя.
Постановка проблемы та И' зв'язок iз важли-вими науковими чи практичними завданнями. Орiентування освгтньо! политики держави на створення ефективного мистецького освп1-нього процесу в загальноосвiтнiх навчальних закладах, актуалiзуе проблему формування компетентностей учшв основно! школи, зок-рема, предметно! (образотворчо!) i мiжпред-
метно! засобами образотворчого мистецтва. Адже саме образотворче мистецтво за твер-дженням психологiв (Д. Абрамян, I. Бех, А. Костюк, О. Леонтьев, Д. Леонтьев, Н. Рождественска, С. Рубшштейн, П. Якобсон) виявляеться засобом щншсно-смислового осягнення буття. Воно забезпечуе цiлiснiсть та творчий розвиток особистость ставить перед собою головну мету - особисткне зрос-тання.
Ми подыяемо думку Л. Масол, про те що для загальноосвгтньо! школи важливМ не вузь-копредметнi, а св^оглядш параметри ви-вчення навчально! дисциплiни, 1"! значення для загального культурного розвитку особи-стостi [9, с. 11]. Отже, не втрачае гостроти проблема поеднання навчального матерiалу образотворчого мистецтва з шшими шюль-ними предметами. Саме образотворче мистецтво, завдяки сво!м специфiчним особливос-тям та своею унiверсальнiстю, володiе ушка-льними можливостями збагачувати змкт шкiльного освiтнього процесу, надавати йому емоцшно! насиченостi, впливати на актуаль
зацш тзнавального штересу. Це пщтвер-джують i результати нашого дослiдження, в ходi якого було встановлено, що вплив емо-цiй змушуе людину прожити знання, завдяки чому вiдбуваeться 'х привласнення, форму-ються цiнностi та здатносп до художньо'' творчостi, з подальшим успiшним застосу-ванням результат мистецького освiтнього процесу у життeдiяльностi поза школою. От-же, е досягненням такого результату як ком-петентнiсть.
Компетентнiсть як прагнення i здатнiсть до постiйного зростання - це саме той аспект новизни, який сьогодш осмислюеться на рiв-нi теорп особистiсно орiентованого вихован-ня, але, на жаль, надто повыьно впроваджу-еться у шюльну освiтню практику з огляду на недостатню розробку вiдповiдних методик [7, с. 19].
Анал1з досл1джень I публтацш з дано1 проблемы. Проблема розвитку компетентшсно!' мис-тецько'' освiти знаходить свое вiдображення в офщшних документах, а саме: в Державному стандарт початково' загально' освгги, в Нащ-ональнiй стратеги розвитку освгги Укра'ни на перiод до 2021 року, Концепцп загально' мис-тецько' освiти, Концепцп художньо-естетичного виховання учшв у загальноосвь тшх навчальних закладах i навчальнiй про-грамi «Мистецтво». Реалiзацiя основно' мети, визначено' Державним стандартом нового поколшня осв^ньо!' галузi «Мистецтво», пе-редбачае формування в учнiв системи клю-чових, мiжпредметних естетичних i предмет-них мистецьких компетентностей як штегра-льно'' основи свiтогляду, здатшсть до худож-ньо-творчо'' самореалiзацГi та культурного самовираження [2].
Компетентностi е тими шдикаторами, якi дають змогу визначити готовшсть учня до життя, подальшого розвитку та активно'' уча-стi в суспiльнiй дiяльностi [12].
Дослщники у царинi компетентiсного пщходу видiляють такi його особливостi: перенесен-ня акцентiв з освiтнього процесу на його результат (С. Адам); нащлешсть на працевлаш-тування у майбутньому (О. Заблодська); змь щення «акценту з накопичування нормативно визначених знань, умшь, навичок до формування й розвитку в учшв здатносп практично дiяти, застосовувати шдивщуальш те-
хшки й досвiд успiшних дiй у ситуащях про-фесшно!' дiяльностi та сощально!' практики» (Л. Пращенко); учнецентрована зорiентова-нiсть освiтнього процесу (С. Адам, В. Байденко, Н. Гришанова).
В наукових працях вчеш розв'язують науковi i практичнi завдання, зокрема формування компетентностей школярiв (Л. Кашшевська,
0. Кононко, О. Савченко [19], О. Сухомлинська, А. Хуторський [21]); емоцшна компетентнiсть учнiв як покажчика цШсного розвитку осо-бистостi (О. Фыатова); формування базових компетентностей учшв старшо' школи в сис-темi загально' штегративно!' мистецько' освi-ти (Н. Миропольська); мистецька компетент-шсть (О. Олексюк); професiйна компетентшсть майбутнiх учителiв як система знань, умшь i навичок (А. Вербицький, С. Коновець,
1. Котов, Н. Кузьмша); творча компетентшсть як складова професшно!' компетентнiсть майбутнього вчителя образотворчого мисте-цтва (О. Семенова); художньо-естетична ком-петентнiсть вчителя (I. Ревенко), формування образотворчо' компетентностi майбутнiх учителiв початкових класiв (О. Плахотський [14]), фахово' компетентностi в галузi мисте-цько'' освiти (О. Щолокова), компетентшсть педагопв (Н. Бiбiк [19], Е. Белюна, I. Бех, Л. Ващенко, I. Ермакова, Е. Зеер, I. Зимня, Л. Масол, О. Овчарук, В. Орлова); класифжащя компетентностей в мистецькш освт (Л. Масол [8-9).
Попри наявну значну юльюсть наукових праць, в яких висвгтлеш науково-методичш основи для розроблення компетентнiсних моделей навчально' дiяльностi i належне розроблення ученими рiзних аспектiв компете-нтiсного пiдходу, водночас вiдсутнi щлеспря-мованi системнi дослiдження, пов'язанi з опи-сом i поясненням процеав формування предметно'' i мiжпредметноi компетентностей учнiв 5-7 класiв засобами образотворчого ми-стецтва.
Актуальнiсть предмета дослщження зумов-лена суперечностями, що виникли мiж запитом укра'нського суспiльства на практично-дiеву та творчу особисткть випускника школи; недостатньою розробленiстю методичного шструментарш та невизначенiстю у вибо-рi методiв, прийомiв формування компетентностей (предметно'' i мiжпредметноi) засобами образотворчого мистецтва. Зокрема, кнуе
проблема визначення сутносп та структури предметно! (образотворчо!) та мiжпредмет-но! компетентностей. Необхщшсть виршен-ня ще! проблеми, а також пошук шляхiв впровадження в освгтню практику методики формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредметно1' компетентностей учшв 5-7 класiв засобами образотворчого зумовили проблему теоретичного осмислення таких явищ, як предметна (образотворча) компете-нтшсть i мiжпредметна компетентнiсть учшв основно! школи.
Мета статтi - розкрити сутшсть та структуру предметно! (образотворчо!), мiжпредме-тно! компетентностi; висвiтлити основш ас-пекти методики формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредметно1" компетентностей учшв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва. Для досягнення мети дослщжен-ня були поставлен таю взаемопов'язаш за-вдання дослiдження:
- з'ясувати сутнiсть та структуру предметно! (образотворчо!) i мiжпредметно1" компетент-ностей;
- визначити поняття «предметна (образотво-рча) компетентшсть;
- уточнити поняття «мiжпредметна компетентшсть»»;
- теоретично обГрунтувати методику формування предметно! i мiжпредметно1" компетентностей учнiв 5-7 клаав засобами образотво-рчого мистецтва.
Об'ект дослщження - процес навчання обра-зотворчому мистецтву учшв 5-7 клаав зага-льноосвптах навчальних закладiв
Предмет дослщження - методика формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредмет-но! компетентностей учшв 5-7 клаав засоба-ми образотворчого мистецтва.
Результати дослщження
Теоретичш засади формування предметноI i мiжпредметноl компетентностей учшв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва. Ми припускаемо, що визначення сутносп предметна (образотворча) компетентшсть i мiжпредметна компетентнiсть стае можли-вим завдяки аналiзу базового поняття «компетентшсть»».
Шляхом теоретичного аналiзу контексту вживання поняття «компетентность» зарубь жними (Д. Макклелланд [28], Дж. Равен [16], А. Хуторськой [21]) i вгтчизняними (Н. Бiбiк [7], Л. Масол [8], О. Овчарук [12], О. Савченко [19], О. Пометун [15]) науковцями з проблеми, ми приходимо до висновку, що внутршню структуру компетентности можна подати у виглядi сукупност взаемопов'язаних мiж собою компонешпв, а саме: мотивацiйного, когнитивного, дiяльнiсного, щншсно-рефлексивного, емоцшно-вольового. Тобто, компетентнiсть побудована на комплекс взаемопов'язаних процедур комбiнацГl" моти-вiв, знань, умiнь, досвiду, цiнних ставлень, тощо, якi вiдображають iнтегрованi результата навчання з предме^в та особиспсш яко-стi, ставлення. Отже, компетентшсть мае осо-бистiсно-дiяльнiсний i мiжпредметний характер.
В контексп нашого дослiдження заслуговуе уваги Грунтовна класифжащя компетентностей у галузi мистецько! освiти, запропонована Л. Масол, в якш науковець виокремлюе основш групи компетентностей: особиспсш, сощ-альш, функцiональнi i метапредметнi [9, с. 21-22]. Згщно ще! класифжацп" дослщжува-нi нами компетентностi входять до складу функщональних компетентностей, пов'язаш з образотворчою дiяльнiстю: «1) предметш (музичнi, образотворчi, театральнi, хореог-рафiчнi тощо); 2) мiжпредметнi, до яких входять: галузевi (художньо-естетичнi) та мiж-галузевi (художньо-гуманiтарнi)» [9, с. 22].
Аналiз науково! лiтератури свщчить, що поняття «компетентнiсть» викликае широк дискусп" серед науковцiв, як трактують його по-рiзному. Для глибшого розумiння стану розробленостi проблеми формування предметно! мистецько! i мiжпредметно1" компетентностей учнiв основно! школи дослiдимо державнi документи, науково-практичнi до-робки вщомих укра!нських дослiдникiв мистецько! освни, аналiз яких дозволить з'ясувати сутшсть i змiст понять «предметно! (образотворчо!) компетентность», «мiжпред-метно! компетентностi» та виокремити !хш складовi компоненти.
У Державному стандарту базово! i повно! за-гально! середньо! освiти» [2, розд. 1) термш «предметна мистецька компетентнiсть» ви-значений як «здатшсть до розумiння та твор-чого самовираження у сферi музичного, обра-
зотворчого й шших видiв мистецтва, що фо-рмуеться пщ час сприймання творiв таких B^AiB мистецтва i i'x практичного опанування [2]. Як бачимо, цей важливий держаний освь тянський документ до образотворчо'' компе-тентностi учня включае «здатшсть до розу-мшня творчого самовираження», видiляе практичну дiяльнiсть, що виражаеться у фо-рмуванш пiд час «сприймання творiв ... та i'x практичного опанування».
Аналiз науково-методично'' лiтератури засвь дчил, щодо визначень поняття «образотвор-ча компетентшсть» обмаль, так за тверджен-ням П. Пайдукова, образотворча компетентшсть художника-педагога сприяе розумшню знання закономiрностей практично'' реалiза-цп вiзуальниx художшх образiв на площинi (аркуш паперу, екран моштора тощо), у реальному (штер'ер класу, виставковий зал) й вiртуальному ( просторi яю застосовуються в рiзниx видах образотворчо'' дiяльностi (ма-люнок, живопис, композищя, комп'ютерна графiка, скульптура, керамiка i т. д.); умiнню створювати власш естетично значущi проду-кти за допомогою рiзниx xудожнix матерiалiв (пензль фарби, дерево, глина, папiр, вiртуа-льний програмний iнструментарiй тощо з урахуванням вимог стилю, видiв i жанрiв образотворчого мистецтва [13, с. 19]. Узагаль-нюючи вище сказане, робимо висновок, що знання у галузi образотворчого мистецтва, 'х практична реалiзацiя у образотворчiй дiяль-ностi, умiння творити рiзними художшми ма-терiалами на основi знань з мистецтвознавс-тва е змктом образотворчо'' компетентностi.
О. Плахотський розумiе образотворчу компе-тентнiсть майбутнього вчителя початкових клаав як новоутворення в структурi особис-тостi, що визначаеться особливостями його професшно' дiяльностi. Найсуттевшим пока-зником сформованостi образотворчо'' компетентной е готовнiсть до навчання, розвитку й виховання дггей, використовуючи засоби образотворчо'' дiяльностi [14, с. 153].
До професшно'-педагопчно'' дiяльностi вчи-телiв образотворчого мистецтва С. Коновець вводить компетентность яю, очевидно, вщ-носяться до предметно'' «такi важливi скла-довi процесу навчання образотворчого мистецтва, як: опанування кольору (ази кольоро-знавчо'' компетентностi); ознайомлення з формою (обiзнанiсть у галузi формотворення), опанування основ простору (компетентшсть
вщносно законiв простору); опанування основ композицп (ознайомлення з особливостями композицп); ознайомлення з мистець-кою абеткою (поповнення мистецького теза-руса); сприймання дшсносп (включення до процесу сприймання явищ дшсносп); сприй-мання мистецтва (включення до сприймання мистецьких творiв) [6].
Отже, визначень поняття «образотворча компетентшсть» стосуються компетентно'' професшносп викладачiв вищих навчальних закладiв, учителiв образотворчого мистецтва загальноосвггшх навчальних закладiв.
Далi дослiдимо поняття «м1жпредметна компетентшсть» та уточнимо його змкт щодо навчального предмета «Образотворче мисте-цтво».
Мiжпредметна компетентнiсть - здатнiсть учня застосовувати щодо мiжпредметного кола проблем знання, умшня, навички, спо-соби дiяльностi та ставлення, якi належать до певного кола навчальних предме^в i освiтнix галузей [2].
У поняттi «естетичнi мiжпредметнi компете-нтностi» Л. Масол вбачае складш особистiснi утворення мiждисциплiнарного характеру, яю формуються пiд час опанування рiзниx видiв мистецтва, а також передбачають здат-нiсть учня орiентуватися в естетичних параметрах шших сфер життедiяльностi поза ми-стецьким колом вщповщно до сформованих естетичних iдеалiв i цiнностей, системи ште-грованих художньо-естетичних знань i досвь ду [9, с. 21].
З огляду на те, що художньо-естетичну компетентшсть Л. Масол у сво'й класифжацп вщносить до мiжпредметниx компетентностей функцюнально'' групи компетентностей, тому наступним кроком, вважаемо за необ-xiдне з'ясувати суть поняття «художньо-естетична компетентнiсть».
Художньо-естетичну компетентшсть
Д. Леонтьев визначае як здатшсть читача, слухача, глядача вичерпувати з художнього тексту рiзнi за глибиною й неповторшстю змiстовно-смисловi пласти. Художньо-естетична компетентнiсть визначае якiсть естетичного переживання у сприйняття мис-тецького твору [11].
Л. Михайлова зазначае, що «... художньо-естетична компетентшсть передбачае розви-
нешсть художшх штереав, смаюв, потреб, iдеалiв та естетичних цшшсних орiентацiй у галузi мистецтва, художньо-образного мис-лення, опанування мовами рiзних видiв мистецтва, здатшсть бути слухачем, глядачем i творцем, вмiння сприймати, iнтерпретувати та оцшювати художнi твори, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи сво! думки та оцiнки, готовнiсть використо-вувати отриманий досвiд у самостшнш твор-чiй дiяльностi» [10, с. 3].
I. Ревенко художньо-естетичну компетент-нiсть трактуе, як обiзнанiсть у галузi мистецтва, прагнення та здатшсть реалiзувати на практицi свш художньо-естетичний потенцi-ал для одержання власного неповторного результату творчо! дiяльностi. Пiд художньо-естетичним потенцiалом науковець розумiе: певний обсяг культурно-iсторичних та худо-жньо-естетичних знань; умiння та навички художньо-естетичного сприймання, аналiзу й штерпретацп" творiв мистецтва вiдповiдно до авторського задуму, розумшня едностi форми та змкту тощо [17, с. 143].
Представлен характеристики художньо-естетично! компетентностi Д. Леонтева Л. Михайлово! I. Ревенко вiдображають зага-льний рiвень естетичного розвитку реците-нта, його досвщ спiлкування з творами мистецтва, а також стутнь творчосп. У це зале-жить вiд знань, здатностi до сприйняття, во-лодiння специфiчними засобами виразносп рiзних видiв мистецтва, що дають змогу «пе-рекласти» змiст мови мистецтва на мову людських емоцш i смислiв.
Диференцiацiя поняття «художньо-естетична компетентнiсть» на такi рiзновиди, як есте-тична компетентнiсть й художня компетент-нiсть, дозволяе виявити загальний i специфь чний змiст предметно! (образотворчо!) i мiж-предметно! компетентностей.
Державний стандарт у галузi «Мистецтво» пiд естетичною компетентшстю розумiе зда-тнiсть учня до таких видiв дiяльностi: худож-не сприймання, аналiз, iнтерпретацiя та ощ-нювання художнiх творiв, художне самови-раження, формування власних думок, почут-тiв, у процесi використання знань i вмiнь на практищ [2]. Такi види дiяльностi е загаль-ними для рiзних видiв мистецтва i визнача-ють загальний змкт предметно! мистецько! компетентностi.
Грунтуючись на теоретичних i експеримен-тальних працях сучасних психологiв, Д. Леонтьев обГрунтовуе сутшсть художньо! компетентностi i видiляе три аспекти, що утворюють !! системну еднiсть. Перший аспект — когштивна складнiсть картини свгту реципiента, здатнiсть до сприйняття багато-вимiрностi та альтернативностi мистецтва. Другий аспект — це володшня специфiчними мовами рiзних видiв i жанрiв мистецтва, набором кодiв (Ю. Лотман), що дають змогу де-шифрувати iнформацiю в художньому текстi й перевести змiст мови мистецтва на мову людських емоцш i сми^в. Третiй аспект ви-пливае з дiяльностi природи художнього сприйняття i являе собою стутнь оволодшня системою вмiнь i навичок, що визначають здатшсть особистосп здшснювати адекватну текстовi дiяльнiсть iз розпредметнення [11].
ОбГрунтовуючи структуру художньо! компетентность О. Семенова називае !! складовими наступш компоненти: художня грамотшсть (це комплекс теоретичних знань, на основi яких можна набути практичш вмшня та навички з образотворчого мистецтва); художне сприйняття (процес вщображення людиною творiв мистецтв, який е результатом активно! духовно! дiяльностi суб'екта); художш вмiння (використання рашше набутого дос-вiду, певних знань пов'язаних мистецтвом) [20].
Таким чином, ми приходимо до розумшня, того що специфiчний змкт предметно! (образотворчо!) компетентной обумовлений спе-цифжою навчального предмета «Образотво-рче мистецтво», що полягае у володшш знан-нями основ образотворчо! грамоти та азiв мистецтвознавства, досвiдi художньо-творчо! практично! дiяльностi (умiннi створювати образи в рiзних художнiх технiках, комушка-цiя на основi та з приводу мистецьких творiв, власна творчкть).
З'ясовано, предметна (образотворча) компе-тентнiсть належить до предметних мистецьких компетентностей. Це - багатовекторний показник результативносп освгтнього про-цесу й самоосвiти в сферi образотворчого мистецтва, який поеднуе таю взаемопов'язаш структурш елементи: знання, умшня, досвiд практично! дiяльностi, оцiночнi судження та цiннiснi ставлення, мотиви суб'ек^в освiт-нього процесу.
Отже, на пщст^ аналiзу наукових пiдходiв до розумшня феномену компетентность сут-носп понять «предметна мистецька компе-тентшсть», «художньо-естетична компетент-шсть», «естетична компетентшсть», «худож-ня компетентшсть» можемо визначити по-няття «предметна (образотворча) компетентшсть» - це набутый в процеа опанування образотворчого мыстецтва учнямы досв1д зо-бражально'1 д1яльност1, пов'язаный ¡з здобут-тям новых знань та выраженням щнтсных ставлень в царын образотворчого мыстецтва. Узагальнення низки наукових розвщок дае нам можливкть виокремити складовi компоненти предметно'' (образотворчо') компетентность якими е таю компетентности
- художньо-щнтсна - здатшсть учня видыити естетичш якосп художшх творiв, пережити й оцiнити 'х у формi суджень, естетичних по-чутпв i естетичних вчинкiв через вираження цiннiсних ставлень;
- художньо-тзнавальна - умшня здобувати та усвiдомлювати художньо-мистецьку шфор-мацiю з рiзних джерел рiзними способами та оперувати нею;
- художньо-технолог1чна - здатшсть до практично'' творчосп рiзними художнiми матерiа-лами в рiзних технiках вiдповiдно до специ-фiки того чи шшого виду образотворчого ми-стецтва з урахуванням властивостей матерь алiв, особливостей площинного чи об'емного вирiшення задуму; здатшсть сприймати, ана-лiзувати та штерпретувати художнi твори;
- художньо-комункатывна - здатшсть учня обмшюватися шформащею за допомогою за-собiв образотворчого мистецтва;
художньо-творча - спроможшсть учня гене-рувати iдеi, фантазувати з метою самостшно-го створення оригшальних художнiх образiв; здатнiсть застосовувати набутий досвщ зо-бражально'' дiяльностi у змшених ситуацiях.
Концептуалiзацiя поняття «мiжпредметнi компетентностi» дозволяе зробити висновок, що мiжпредметнi компетентностi формують-ся на основi поеднання навчального матерiа-лу двох i бiльше предметiв.
У своему дослщження ми подiляемо точку зо-ру Л. Масол, вщповщно до яко'' «для загаль-ноосвп'ньо'' школи важливiшi не вузькопред-метш, а свiтогляднi параметри вивчення на-
вчально'' дисциплiни, ''' значення для загаль-ного культурного розвитку особистосп» [9, с.11]. На вiдмiну вщ монопредметного викла-дання образотворчого мистецтва, застосу-вання елементарних мiжпредметних зв'язюв, дае додатковi можливостi розвитку св^огля-дних уявлень i розширення мистецьких знань учшв. Л. Масол констатуе, що це вiдбу-ваеться завдяки юльюсному збiльшенню та якiсному збагаченню порiвнянь i аналогiй, стимулювання мiжсенсорних асоцiацiй, розширення дiапазону художньо-естетичних па-ралелей i узагальнень [9, с.68].
Отже, мгжпредметна компетенттсть - це здатшсть учня застосовуваты на уроках образотворчого мыстецтва знання, умшня, способы дгяльностг та естетычн ставлення що-до м1жпредметного кола проблем. Складовi мiжпредметноi компетентности - це внутрш-ньогалузева i мгжгалузева компетентность Внутршньогалузева компетентшсть форму-еться на основi спiльного навчального мис-тецького матерiалу образотворчого мистецтва i музичного мистецтва, мiжгалузева ком-петентнiсть формуеться на основi мiжпред-метних зв'язкiв образотворчого мистецтва й кторп, образотворчого мистецтва i лiтерату-ри, образотворчого мистецтва i бiологГ' (при-родознавства) тощо.
Методыка формування предметноI I м1жпре-дметно'1 компетентностей учшв основног школы засобамы образотворчого мыстецтва. Наступним етапом нашого дослщження е з'ясування понять «методика», «основш аспекта методики», «метод», «оргашзацшна навчальна форма», «форма навчання» для подальшого теоретичного обГрунтування методики формування образотворчих та мь жпредметних компетентностей учшв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва.
Методика як наука займаеться розробкою найбыьш доцiльних методiв навчання та ви-ховання, встановлюе правила та закони навчального процесу i за допомогою психолого-педагопчних методiв експериментальних до-слiджень пропонуе новi методики викладан-ня [11, с. 5]. (Методика - це: 1. Сукупшсть вза-емопов'язаних способiв та прийомiв доцiль-ного проведення будь-яко' роботи. 2. Вчення про методи викладання певно' науки, предмета [3, с. 522]).
Метод, за Ф. Беконом, е «усвщомленим способом внутршньо! оргашзацп" змкту тзнава-льно! i практично! дiяльностi, що забезпечуе ефективне досягнення певного результату, виконання певно! мети [1, с. 189]. За Б. Житником, форми навчання: шдивщуаль-на, парна, групова, колективна, фронтальна, зi змшаним складом [5]. До основно! оргаш-зацшно! форми навчання в сучаснш школi М. Гадецький та Т. Хлебшкова вiдносять урок [4].
Отже, методика виступае своерiдним «ш-струментарiем» для педагога у його профе-сiйнiй дiяльностi, а методи слугують для створення конкретно! методики. Таким чином, тд основними аспектами методики фо-рмування предметно! (образотворчо!) i мiжп-редметно! компетентностей учшв 5-7 класiв засобами образотворчого мистецтва ми ро-зумieмо арсенал педагогiчних впливiв, засобiв, форм та методiв, тобто навчально-методичне забезпечення викладання образотворчого мистецтва. Теоретичне обГрунту-вання методики, котра б сприяла впрова-дженню та реалiзацп" компетенткного тдхо-ду в мистецькiй освiтi здшснювалося з метою визначення таких !! складових (форм та ме-тодiв), якi б забезпечили !! успiшнiсть та ефе-ктивнiсть на уроках образотворчого мистецтва та в позаурочний час в загальноосвгтшх навчальних закладах рiзного типу.
Дослщницький пошук дав змогу представити власний варiант методики формування обра-зотворчих та мiжпредметних компетентностей учшв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва (далi - Методика).
Засади компетеш1сного, особистiсно орiен-тованого, дiяльнiсного, диференцiйованого та креативного пiдходiв становили методо-логiчну основу роботи над обГрунтуванням та розробкою Методики. Визначеш межi при-значення дано! Методики дозволили видыи-ти таю вихщш данi для !! розробки: вид Методики - педагопчна; масштаб Методики -локальна, яка мае функцюнувати у межах освпнього процесу загальноосвгтнього на-вчального закладу; мета Методики - забезпе-чення процесу формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредметно1" компетентностей учнiв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва у загальноосвгтшх навчальних закладах рiзних титв; змктовш компоненти: когнiтивний, розвивальний, виховний, есте-
тичний, творчий, комушкативний, шнова-цiйний.
Розробка Методики здшснювалася вiдповiд-но до принципiв: структурно-функцюнально! цiлiсностi, за якими функцГ! (мотивацшна, ро-звивальна, навчальна, виховна) й структура вважалися взаемозумовленими, взаемозале-жними та оптимальними, а обраш складовi мали забезпечити ефективне функцюнуван-ня Методики цiлiсно, так i !! елементiв (педа-гопчних методiв, методичних прийомiв).
Практичне значення одержаних результат дослiдження полягае у розробщ методичного забезпечення, а саме розроблено [22-27]:
Для розумшня суп дослщження проiлюстру-емо основнi аспекти Методики на конкретних приладах форм, методiв та прийомiв формування структурних компонентiв предметно! (образотворчо!) та мiжпредметно1" компетентностей учнiв
В ходi дослiдження було з'ясовано, що нестандарт^ уроки образотворчого мистецтва ви-кликають iнтерес учнiв до мистецького освь тнього процесу загалом, та формування озна-чених компетентностей дослщження зокре-ма. Наведемо приклади основних груп неста-ндартних уроюв образотворчого мистецтва та стисло розкриемо !хню суть.
1. Уроки оглядового характеру - урок-панорама, урок-вершсаж, урок-моза!ка. У ходi урокiв оглядового характеру розглядаються, аналiзуються та штерпретуються твори пев-ного виду, жанру, техшки образотворчого мистецтва.
2. Уроки подорожi - урок-екскурая (вiртуaль-на екскурая до свiтових aрхiтектурних шеде-врiв), урок-прогулянка (парком, мiськими ву-лицями, картинною галереею), урок-екскурс, урок-тзнавальш мандри. Уроки подорожi (екскурсГ!, мaндрiвки) в умовах класного примщення можна проводити як вiртуaльнi мaндрiвки на основi Iнтернет-ресурсiв. Вони дозволяють учням потрапити у свновий ми-стецький проспр, у якому твори образотворчого мистецтва, емоцшно впливаючи на школярiв, е засобами пiзнaння, творчого пе-ретворення дiйсностi й цiннiсного осмислен-ня.
3. Уроки практичного спрямування - урок-майстерня (народно! творчосп), урок-дыова гра («Студiя дизайну»). В ходi таких урокiв
учш здобувають досвщ художньо-творчо'' дь яльность Пiд час уроку^алогу (полiлог), уроку-почуттiв на основi сприймання та пе-редачi вiзуальноi iнформацГ' у школярiв фор-муються комушкативш умiння. Уроки практичного спрямування створюють умови для повнощнного прояву i розвитку образотвор-чих умшь учнiв, обмiну художньо-естетичним досвщом через форму мiжособистiсноi взае-модп в атмосферi вiдкритостi, доброзичливо-сп, спiвтворчостi у спiлкуваннi на рiвнi «пе-дагог-митець - учень - учш».
4. Урокы змагання - урок-вжторина, урок-турнiр, урок-стрiла, урок-марафон, урок-конкурс. Створюють умови для сходження кожного учня до нового знання i нового тво-рчого досвщу шляхом гри. Уроки змагання передбачають порiвняння досягнень учшв з образотворчого мистецтва.
У змктовному наповнюваннi Методики введено як традицшш (словеснi: розповщь, беа-да; практичнi: демонстрацiя поетапност ви-конання роботи, спостереження, аналiз, порь вняння, iнтерпретацiя художнiх творiв, само-стiйна художньо-творча дiяльнiсть тощо), не-традицiйнi, новiтнi й мало використовуваш методи та методичнi прийоми (особиспсно орiентованi, iгровi, емоцiйно-регулюючi, тво-рчо-стимулюючi, проблемнi, електронно-iнформативнi, перцептивно-аксюлопчш у ве-рбальних та невербальних варiантах).
Побудова композицп переважно'' быьшост урокiв образотворчого мистецтва з метою формування предметно'' i мiжпредметноi компетентностей учшв, як засвщчили ре-зультати дослщження, мае включати такi етапы:
- пов1домлення темы та оголошення щлей уроку з доповненням демонстращею вщповь дного мистецького матерiалу (вщеоряд з до-бiркою художнiх фотографш (iлюстрацiй чи репродукцiй картин), слухання уривюв з му-зичних (лгтературних) творiв, перегляд вiдео тощо). Мистецький матерiал викликае в учнiв позитивш емоцГ', вводить 'х в урок, створюе атмосферу. Оголошуючи цШ уроку, учитель мае акцентувати увагу учшв на цшносп компетентностей яю набудуть учнi i як 'х можна буде застосовувати у подальшш життедiяль-ностi (формування художньо-цiнноi компе-тентностей);
- мотывування учшв на основi представлення художнього твору як загадки, таемнищ, свое-рiдного шифру, що портретуе розгадки, роз-шифрування. Це мае защкавити школярiв новизною шформацп, викликати у них позити-вний емоцiйний вiдгук, допомогти утримува-ти увагу учнiв i краще запам'ятовувати новий навчальний матерiал;
- проведення в кровш формi актуал1заци опорных знань, задасть темп уроку, допоможе пригадати учням матерiал попереднiх уроюв та активiзуе iхнiй життевий досвщ, налаштуе школярiв на активну дiяльнiсть;
- засвоення навчально'1 гнформацИ' на основi мiжпредметних зв'язкiв сприятиме оптимiза-цГ' формування цiлiсного уявлення учшв що-до опанування iнформацiйно-пiзнавального матерiалу уроку. Проведення бесiди про сш-льний художнiй образ у рiзних видах мистецтва з порiвнянням засобiв виразностi, забез-печить емоцшне реагування молодших пiдлi-ткiв щодо образнос^ творiв рiзних видiв ми-стецтв (формування мiжпредметноi внутрi-шньогалузево'' та предметно'' художньо-комунiкативноi компетентностей). Допов-нення змiсту урокiв образотворчого мистецтва щкавою пiзнавальною шформащею з iн-ших навчальних предме^в (формування мi-жпредметно'' мiжгалузевоi компетентности здiйснить взаемозв'язок навчального матерi-алу образотворчого мистецтва i немистець-ких предме^в, налаштовуватиме на емоцiйне проживання учнями iнформацiйно-пiзнавального матерiалу. Допоможе усвщо-мити школярам зв'язки образотворчого мистецтва з середовищем життедiяльностi лю-дини. Сприятиме формуванню цшшсного ставлення молодших пiдлiткiв до свпу через цiннiсне ставлення до мистецтва;
- практычна зображальна д1яльтсть включае тдетапи:
1) виконання тренувальних вправ забезпе-чить набуття учнями художшх технiчних на-викiв та практичних умшь образотворчо'' дi-яльностi (формування предметно'' художньо-технологiчноi компетентностi);
2) демонстращя вчителем декiлькох прийо-мiв поетапностi виконання практичного за-вдання у рiзних художнiх технiках (манерах зображення) сприятиме реалiзацf' комплексного тдходу - вiд естетичного знання до практики та вщ практики до тзнання досвiду
образотворення (формування предметно! ху-дожньо-тзнавально! та предметно! худож-ньо-технолопчно! компетентности
3) самостшна творчу роботу учшв - споаб пошуку самовираження в процеа щкаво! дiя-льностi, результатом якого е комплекс якос-тей суб'ек^в освiтнього процесу (формування предметно! художньо-творчо!, предметно! художньо-технолопчно! компетентностi);
- обговорення та аналiз учшвських робп з ак-центуванням уваги на творчих устхах учнiв, впливае на пробудження в них потреби в творчiй сaмореaлiзaцп" та естетичному самов-досконaленнi. Виконана робота учнем - це показник сформованосп предметно! (образотворчо!) компетентность Вона вiзуaльно ви-ражае ставлення суб'екта навчання до образотворчого мистецтва, демонструе результата тзнавально! та художньо-творчо! дiяль-носп (формування предметно! художньо-комушкативно!, предметно! художньо-цшшсно! компетентностей).
Учитель, формуючи художньо-цшшсний та художньо-пiзнaвaльний склaдовi компоненти предметно! образотворчо! компетентности учнiв, мае створити таю педагопчш умови, щоб учш не просто подивилися на роботу художника, а зрозумыи !! iдейний змiст, внут-рiшньо збагатилися, виявили свое ставлення до твору, усвщомити цшшсть набутого досвь ду в життi. Намагалися, по мiрi сво!х можли-востей, iнтерпретувaти (вщтворювати у вла-снiй творчостi техшку чи манеру виконання, композицiйнi чи колористичш вирiшення художника) та набували художньо-технолопчно! компетентностi. Усвщомили цiннiсть набутого досвiду та використовува-ли його пiд час навчання шшим шкiльним предметам (замальовуючи геогрaфiчнi карти, створюючи рисунки тварин, рослин чи ыюс-трацп" до лгтературних творiв тощо) та у по-зaурочнiй дiяльностi (участь у конкурсах ди-тячого малюнка, мистецьких фестивалях, ак-цiях тощо), а також у подальшому життi поза школою.
Основними видами практично! дiяльностi Методики е ть що спонукають учнiв до роз-думiв, надають можливiсть виявити шщати-ву й сaмостiйнiсть, потребують винахщливо-стi, творчого пiдходу - це сприймання, твор-чий аналiз, ттерпретащя творiв мистецтва,
художньо-творча diRAbmcmb на ochobî засто-сування стандартних та нестандартних ху-дожнiх техшк та рiзних матерiалiв, 1нтернет-ресурав. Провiднa роль в образотворчому мистецькому освггньому процесi формування предметно! (образотворчо!) i мiжпредметноï' компетентностей молодших тдлнюв нада-еться духовному пiднесенню, творчому дГян-ню, рaдостi вiд творчих успiхiв, захопленню процесом образотворення, усвщомлення щн-ностi мистецтва та практично'' знaчущостi набутого зображально-виражального досвiду.
Перелш методiв Методики е досить широким, наприклад, творчого arnAÏ3y живописного твору: «Розмова з портретом», «Розповщь картини», «Зуст^ч iз знайомою картиною»; iнтерaктивнi методи: «1нтелектуальна роз-минка», «Гронування», «Карусель», лото «Ка-ртинна галерея»; методи ттеграци - мiжви довi мистецькi порiвняння, зiстaвлення, па-рaлелi, аналоги, aсоцiaцГï; теaтрaльно-iгровi методи: «Сцешчш етюди», «Пластична Гмпро-вiзaцiя», «Дiaлог з образом»; iгровi методи -дидактичш та рольовГ ^ри: «Art-естафета», «Туристична aгенцiя», «СтудГя дизайну», мо-делювання життевих ситуaцiй «Кращий екс-курсовод», «Я - мистецтвознавець», «Я висвь тлюю мистецькi поди в ЗМ1», Ггри-подорожГ у давнину; вiртуальш екскурси провщними свь товими музеями, галереями; дискуая в трупах тощо. Сукупне використання означених оргашзацшних форм та методiв навчання, сприяе формуванню предметних (образотво-рчих) та мiжпредметних компетентностей, виробленню щнностей, створенню атмосфе-ри спiвпрaцi, взаемодп, розвитку лiдерських якостей, що робить переб^ освГтнього проце-су образотворчого мистецтва оптимальним, результат - формування компетентностей, якГСНИМ.
Наводимо приклад творчого aнaлiзу живописного твору «Розмова з портретом».
Перший етап - формування предметно'' ху-дожньо-комушкативно'' компетентности в процесi спостереження та aнaлiзу художнього твору. Форма проведення: робота в малих групах по чотири особи. Кожнш груш учшв учитель пропонуе розглянути певний живо-писний портрет та виконати наступне за-вдання: постлкуватися з кольорами та вщть нками фарб, якими намальований портрет,
по^м по черзi розповкти, що повщомили 'м барви тла, одягу, волосся, обличчя, рук про характер, життя, звички людини зображено' на портреть
Другий етап - формування предметно'' худо-жньо-цшшсно'' компетентность Форма про-ведення - фронтальна. Орiентовнi питання для фронтально' бесщи:
- Чому в наш час (техшчного розвитку та ви-сокояюсного цифрового фото) цшуеться жи-вописний портрет?
- Що в робот портретиста е головним?
- Якби вам захотьлося мати власний портрет, якого художника ви б обрали (якого направ-лення, яко'' техшки виконання)?
- Якi кольори кольору фона i одягу ви б замо-вили художнику?
Третш етап - продовження формування предметно' художньо-цшшсно'' компетентность Далi вчитель пропонуе учням виконати не-традицiйне завдання, пошук вщповщей на цiкаве запитання: Що таке може показати портрет «про що не розкажуть нам ш листи, ш щоденники, нi роман, ш лiрика, i навiть не виразить музика» (М. Алпатов)?
Четвертий етап - формування мiжпредметноi внутршньогалузево'' компетентность Учш разом з учителем на прикладi творiв порiв-нюють засоби якими живописець Ежен Делакруа (Портрет Шкколо Паганiнi), письменник (поет) Генрiх Гейне (уривок про маестро Па-ганiнi з поезГ' «Флорентшсью ночi»), композитор М. Мусоргський («Карнавал» портрет Нiкколо Паганiнi) створили образи маестро та роблять висновки, щодо цшност живопи-сних портретв та 'х значеннi в культурному надбанш людства.
Аналiз живописних творiв рiзних жанрiв «Ро-зповiдь картини» проводиться таким чином.
Перший етап формування предметно'' худож-ньо-технолопчно'' та художньо-шзнавально'' компетентностей - спостереження та аналiз твору. Форма проведення: робота в малих групах по чотири особи. Учш кожно'' групи отримують репродукщю певного жанру (пейзаж, портрет, натюрморт, ашмалктичний, к-торичний або сощально-побутовий). Школярi уважно роздивляються репродукцп та за сюжетом творiв, манерою живописного письма
з'ясовують особливосп творчостi художника за наступними питаннями:
- Яким кольорам i вiдтiнкам художник надае перевагу?
- Як художнi засоби використав митець?
- Як вш ставився до людей i природи?
- Про що вш захотiв розповкть людям?
- Що для художника було найголовшшим в життi?
Другий етап - формування предметно'' худо-жньо-шзнавально'' компетентностi. Учитель розповiдае учням про цiкавi факти з життя та творчостi художника.
Третiй етап - формування предметно'' худож-ньо-цшшсно'' компетентностi. Учитель допо-магае учням знайти вщпов^ на наступнi питання:
- Навщо художники пишуть картини?
- Чому художник може навчити людей?
- Як ви вважаете, що змшилося в житп людей, якщо б не було художниюв?
- Який жанр живопису вам подобаеться быьш за все, i чому? Що в цьому жанрi вас вражае?
Заслуговуе на увагу прийом «Зустргч ¡з зна-йомою картыною», коли в опануванш основ образотворчо'' грамотной (композицп, кольору, художньо'' технiки), тобто формуванш предметно'' художньо-пiзнавальноi та худож-ньо-технологiчноi компетентностей учнiв. Його сутшсть - у кiлькаразовому розглядi учнями на рiзних уроках тiеi ж само'' картини, але на кожному наступному еташ з iншою метою (аналiз композицiйного вирiшення, роль кольору в передачi настрою, особливостi творчо'' манери (технiки) зображення художника тощо).
У формуванш предметно'' (образотворчо') i мiжпредметноi компетентностi учнiв, стшко-го iнтересу молодших пiдлiткiв до навчання образотворчому мистецтву, розвитку ''хшх штелектуальних, комунiкативних, художнiх здiбностей до зображувально'' дiяльностi ефективними е, як засвщчило дослiдження, використання iгор нового типу. Це кри-творчi завдання, суть яких полягае у вико-нанш нетрадицiйного завдання, наприклад, порiвняти яблуко i книгу i з'ясувати, що мiж ними спiльного i чим вони рiзняться (яблуко
виросло на дереву книга зроблена з паперу, патр виготовляють з деревини, а деревину з дерева, отже дерево е сшльним i для яблука i для книги як першооснова ), вiдрiзняються формою, кольором, фактуро. Прикладом креативно' гри е «Домалюй», суть гри полягае у домальовуванш графiчного елементу який утворюють рiзнi лiнГ' чи плями так, щоб утворився художнш образ.
У ходi дослiдження встановлено, що позити-вне значення у процес формування предметно' художньо-технолопчно'' компетентностi мають репродуктывн методы, пов'язаш зi створенням перед очима учшв художнiх об-разiв. Це може бути безпосередня демонстра-цiя поетапносп виконання конкретного практичного завдання учителем. Ефектив-нiсть даного методу забезпечуеться лакошч-нiстю висвiтлення послщовносп етапiв побу-дови зображення з акцентуванням уваги на видiленнi найважливiших момеш1в за допо-могою використання опорних ^в або заго-ловкiв, чи текстового шструктажу з метою забезпечення щльово'' установки на вико-нання.
Пщвищенню рiвня творчо'' активностi шко-лярiв, 'х самовираженню та творчiй самореа-лiзацГ' у рiзних видах художньо'' дiяльностi у позаурочний час, а отже набуття учнями предметно' художньо-творчо'' компетентностi, сприяе активне залучення учшв до рiзних видiв позаурочно'' мистецько'' дiяльностi, на-приклад, участь в естетико-виховних заходах (розробцi сценарш та постановцi шкiльного мистецького свята, шюльного спектаклю, ви-ставцi художшх творiв, художньо-пiзнавальних iграх i вiкторинах, дискусiях i диспутах), вщвщуванш закладу культури (музею, театру тощо), здшсненш мшь дослiдження, спроби власних можливостей у фотомистецтвi тощо. Таю форми позакласно'' виховно' роботи в школi доцiльно оргашзо-вувати на основi тематики урокiв образотво-рчого мистецтва.
У позаурочнш виховнiй дiяльностi набувае особливого значення вплив естетизованого середовища i спiлкування суб'ектiв освгтньо-го процесу, культура вщносин учителя й учшв, адже будь-яка форма 'хньо'' взаемодп - це насамперед, «ствбуття» педагога i вихован-щв, «спiльне емоцiйне проживання» те'' чи шшо'' мистецько'' подГ' на рiвнi високо'' зага-льнолюдсько'' й естетично'' культури [9, с. 49].
Висновки
Аналiз понятiйно-термiнологiчноi бази компетентностей дозволяе нам висловлювати ряд вихщних постулатв, спираючись на якi ми викладаемо свое бачення сутност предметно'' (образотворчо') та мiжпредметноi компетентносп учнiв основно'' школи, а саме «предметна (образотворча) компетентшсть» - це набутий в процесi опанування образот-ворчого мистецтва учнями досвiд зобража-льно'' дiяльностi, пов'язаний iз здобуттям но-вих знань та вираженням цшшсних ставлень в царинi образотворчого мистецтва.
З'ясовано, що предметна (образотворча) компетентшсть учшв поеднуе взаемо-пов'язаш структурнi елементи: знання, умш-ня, досвiд практично'' дiяльностi, оцшочш су-дження та цiннiснi ставлення, мотиви суб'ектв освiтнього процесу. Складовими компонентами предметно' (образотворчо') компетентносп е такi компетентностi: худо-жньо-цiннiсна, художньо-пiзнавальна, худож-ньо-технологiчна, художньо-комушкативна, художньо-творча.
«Мiжпредметна компетентнiсть» - здатшсть учня застосовувати на уроках образотворчого мистецтва знання, умiння, навички, способи дiяльностi та естетичнi ставлення щодо мiж-предметного кола проблем. Складовi мiжпре-дметно'' компетентностi - це внутршньога-лузева i мiжгалузева компетентность
Вщповщно до вимог сьогодення сучасна укра'нська загальноосвiтня школа мае плека-ти творчу iнтелектуально розвинену особис-тiсть, здатну до художньо-творчо'' самореаль зацГ' i культурного самовираження. Результат мистецько'' осв^и - набутi компетентносп (предметна мистецька i мiжпредметна) випу-скникiв школи. Результати нашого досль дження засвiдчують, що досягти такого освь тнього результату можна через упроваджен-ня та реалiзацiю методики формування предметно'' (образотворчо') i мiжпредметноi компетентностей учнiв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва.
Перспективи подальшого дослiдження поля-гають у визначеннi критерГ'в та показниюв предметно'' (образотворчо') та мiжпредмет-но'' компетентностi учнiв 5-7 клаав засобами образотворчого мистецтва.
Список шформацшних джерел
1. Бэкон Ф. Сочинения: [в 2 т.] / сост., общая ред. и вступит. ст., А. Л. Субботина]. Москва : Мысль,
1971. Т. 1. 590 с.
2. Державний стандарт базово'' i повно'' загально'' середньо'' освгги : постанова Кабшету
МИст^в Укра'ни вщ 23.11.2011 р. № 1392. Верховна рада Украни. URL: Ьйр:/Дакоп3.гайа.§оу.иа/1аш8/8Ьош/1392-2011-п (дата звернення 01.11.2016).
3. Великий тлумачний словник сучасно'' укра'нсько' мови / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел].
Ки'в ; 1ртнь : Перун, 2004. 1440 с.
4. Гадецький М. В., Хлебшкова Т. М. Оргашзащя навчального процесу в сучаснш школь Харюв :
Веста, 2003. 136 с.
5. Житник Б. О. Дидактичш форми навчання в особисткно орiентовaнiй освт. Управлння
школою. 2004. № 9. С. 23-28.
6. Коновець С. В. Естетичш та етичш засади оптимiзaцГï професшно'' дГяльностГ виклaдaчiв
образотворчого мистецтва вищих навчальних зaклaдiв. Юровоград : 1мекс-ЛТД, 2013. 148 с.
7. Компетентшсний пщхщ у сучаснш освт: свповий досвщ та укра'нсью перспективи /
[Н. М. Шж та iH.] ; пщ заг. ред. О. В. Овчарук. Ки'в : К.1.С., 2004. 112 с.
8. Масол Л. Формування базових компетентностей учшв загальноосвггньо'' школи у систсмГ
мистецько'' освни / [Л. Масол та iH.] ; за наук. ред. Л. Масол. Ки'в : Педагопчна думка, 2010. 232 с.
9. Масол Л. М. Художньо-педагопчш технологи в основнш школь едшсть навчання i виховання.
Харюв : Друкарня Мадрид, 2015. 178 с.
10. Михайлова Л. М. Естетичне виховання молодь компетентшсний пщхщ. Вкник нацюнального
техтчногоутверситету Украти: Фiлософiя. Психологiя. Педагогта. 2009. № 1. С. 158-162.
11. Леонтьев Д. А. Художественная компетентность как характеристика личности. Эмоции,
творчество и искусство : тезисы докладов. Пермь, 1997. С. 64-65.
12. Овчарук О. В. Компетентносп як ключ до оновлення змкту освгги. Сучасна освта. Дата
оновлення: 11.09.2007. URL: Ьйр://о8У11л.иа/8сЬоо1/1:Ьеогу/381 (дата звернення 01.11.2016).
13. Пайдуков П. В. Формирование профессиональной компетентности у будущих учителей
изобразительного искусства в процессе предметной подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Чебоксары : Чуваш. гос. пед. ун-т им. И.Я. Яковлева, 2013. 22 с.
14. Плахотський О. В. Формування образотворчо'' компетентносп майбутшх учителiв початкових клаав. Науковi записки. Серiя «Психолого-педагогiчт науки». 2015. № 2. С. 152156.
15. Пометун О. I. Компетентшсний пщхщ в сучаснш кторичнш освт. Iсторiя в школах Украши.
2007. № 8. С. 3-10.
16. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация.
Москва : Когито-Центр, 2002. 396 с.
17. Ревенко I. В. Художньо-естетична компетентшсть учителя як показник його професшно''
культури. Мистецтво i освта. 2007. № 3. С. 139-146.
18. Ростовцев Н. Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. Москва :
АГАР, 1998. 256 с.
19. Савченко О. Умшня вчитися як ключова компетентшсть загально'' середньо'' осв1ти.
Компетентшсний пiдхiд у сучаснш освтг. свтовий досвiд та укра1'нсью перспективи / [Н. М. Б1бж та iH.] ; пщ заг. ред. О. В. Овчарук. Ки'в : К. I. С., 2004. С. 34 - 46.
20. Семенова О. В. Структурш склaдовi художньо-творчо'' компетентность Молодий вчений.
2015. № 11. С. 55-59.
21. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций. Эйдос.
2005. 12 декабря. URL: Ьйр://шшш.е1йо8.ги/]оигпа1/2005/1212.Ь1т (дата обращения 01.11.2016).
22. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Кузьменко Г. В., Лемешева Н. А. Мистецтво (штегрований курс).
Ки'в : Свггоч, 2015. 192 с.
23. Гайдамака О. В. Мистецтво. Ки'в: Генеза, 2016. 196 с.
24. Лемешева Н. А. Образотворче мистецтво в нашому житп, 7 клас. Черкаси : ЧО1ПОПП ЧОР,
2015. 80 с.
25. Лемешева Н. А. Подорож на мiжгалактичний фестиваль, 5 клас. Черкаси : ЧО1ПОПП ЧОР,
2016. 80 с.
26. Лемешева Н. А. Навчити людину жити в свт прекрасного. nedaaoaiHmU eicHUK. 2015. № 3.
С. 82-88.
27. Лемешева Н. А. Вчимося бачити i творити прекрасне. IledaaoaiHHuU eicHUK. 2016. № 3. С. 76-
80.
28. McClelland D. C. Testing for competence rather than for "intelligence". American Psychologist. 1973.
№ 28. P. 1-14.
© Н. А. Лемешева
Стаття отримана 15.11.2016, прийнята 08.12.2016, оприлюднена online 13.12.2016
Methods of Forming the Subject and Interdisciplinary Competences of Secondary
School Pupils by Means of Fine Arts
Lemesheva Natalia
Cherkassy Regional Institute of Postgraduate Education of Pedagogical Employees of Cherkassy Regional Council,
Educational Work Laboratory, graduate student, Ukraine
Abstract. The problem of forming the subject (fine arts) and interdisciplinary competences of pupils of 5-7 classes by means of visual arts is dedicated to finding effective educational practices of holistic nurturing the creative personality that strives for constant search of new knowledge, original ways of solving problems of personal and professional life, values cultural heritage and can creatively enrich it by changing his or her life and country for better.
The article contains the definition of the "subject (fine arts) competence", the concept of "interdisciplinary competence", names the components of the subject (fine arts) and interdisciplinary competences; grounds theoretical method of forming the subject (fine arts) and interdisciplinary competences of pupils of 5-7 classes by means of fine arts; highlights the educational and methodological support of the abovementioned methods.
Keywords: art; subject (fine arts) competence; interdisciplinary competence; artistic and aesthetic competence; artistic competence; method of forming competences; forms of learning methods.
UDK 37.01 LCC Subject Category: LC8-6691
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.17-6
References
1. Bjekon, F. (1971). Sochinenija [Writings] (Vol. 1). Moscow: Mysl' (in Russian).
2. Derzhavnyi standart bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity [State standard of basic and secondary
education] (Ukraine) 23 November, 2011, No 1392. Retrieved November 1, 2016, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-p (in Ukrainian).
3. Busel, V. T. (Ed.). (2004). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great Dictionary of
Modern Ukrainian]. Kyiv; Irpin: Perun (in Ukrainian).
4. Hadetskyi, M. V., & Khliebnikova, T. M. (2003). Orhanizatsiia navchalnoho protsesu v suchasnii shkoli
[The organization of educational process in modern school]. Kharkiv: Vesta (in Ukrainian).
5. Zhytnyk, B. O. (2004). Dydaktychni formy navchannia v osobystisno oriientovanii osviti [Didactic
learning in personality-oriented education]. Upravlinnia shkoloiu, 9, 23-28 (in Ukrainian).
6. Konovets, S. V. (2013). Estetychni ta etychni zasady optymizatsii profesiinoi diialnosti vykladachiv
obrazotvorchoho mystetstva vyshchykh navchalnykh zakladiv [Aesthetic and ethical principles of professional optimization of Fine Arts faculty of higher education institutions]. Kirovohrad: Imeks-LTD (in Ukrainian).
7. Bibik, N. M. (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy
[Competence approach in modern education: world experience and Ukrainian prospects]. O. V. Ovcharuk (Ed.). Kyiv: K.I.S. (in Ukrainian).
8. Masol, L. (Ed.). (2010). Formuvannia bazovykh kompetentnostei uchniv zahalnoosvitnoi shkoly u
systemi mystetskoi osvity [Formation of basic competencies secondary school students in the system of art education]. Kyiv: Pedahohichna dumka (in Ukrainian).
9. Masol, L. M. (2015). Khudozhno-pedahohichni tekhnolohii v osnovnii shkoli: yednist navchannia i
vykhovannia [Art and technology teaching in primary school: the unity of training and education]. Kharkiv: Drukarnia Madryd (in Ukrainian).
10. Mykhailova, L. M. (2009). Estetychne vykhovannia molodi: kompetentnisnyi pidkhid [Aesthetic
education of youth competency approach]. Visnyk natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy: Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika, 1, 158-162.
11. Leont'ev, D. A. (1997). Hudozhestvennaja kompetentnost' kak harakteristika lichnosti [Artistic
competence as a characteristic of the person]. In Jemocii, tvorchestvo i iskusstvo : tezisy dokladov (pp. 64-64). Perm': n. d. (in Russian).
12. Ovcharuk, O. V. (2007, September 11). Kompetentnosti yak kliuch do onovlennia zmistu osvity
[Competencies as a Key to Educational Content Renewal]. Suchasna osvita. Retrieved from http://osvita.ua/school/theory/381 (in Ukrainian).
13. Pajdukov, P. V. (2013). Formirovanie professional'noj kompetentnosti u budushhih uchitelej
izobrazitel'nogo iskusstva v processe predmetnoj podgotovki [Formation of professional competence of future teachers of the fine arts in the course of subject preparation] (Doctoral thesis). Cheboksary: Chuvash. gos. ped. un-t im. I.Ja. Jakovleva (in Russian).
14. Plakhotskyi, O. V. (2015). Formuvannia obrazotvorchoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv
pochatkovykh klasiv [Formation of pictorial competence of primary school teachers]. Naukovi zapysky. Seriia "Psykholoho-pedahohichni nauky", 2, 152-156 (in Ukrainian).
15. Pometun, O. I. (2007). Kompetentnisnyi pidkhid v suchasnii istorychnii osviti [Competence
approach in modern history education]. Istoriia vshkolakh Ukrainy, 8, 3-10 (in Ukrainian).
16. Raven, Dzh. (2002). Kompetentnost' v sovremennom obshhestve: vyjavlenie, razvitie i realizacija
[Competence in modern society: the identification, development and implementation]. Moscow: Kogito-Centr (in Russian).
17. Revenko, I. V. (2007). Khudozhno-estetychna kompetentnist uchytelia yak pokaznyk yoho
profesiinoi kultury [Artistic and aesthetic competence of teachers as an indicator of its professional culture]. Mystetstvo i osvita, 3, 139-146 (in Ukrainian).
18. Rostovcev, N. N. (1998). Metodika prepodavanija izobrazitel'nogo iskusstva v shkole [Methods of
teaching art in school]. Moscow: AGAR (in Russian).
19. Savchenko, O. (2004). Uminnia vchytysia yak kliuchova kompetentnist zahalnoi serednoi osvity
[The ability to learn as a key competence secondary education]. In O. V. Ovcharuk (Ed.), Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy (pp. 34-36). Kyiv: K. I. S. (in Ukrainian).
20. Semenova, O. V. (2015). Strukturni skladovi khudozhno-tvorchoi kompetentnosti [Structural
componens of art creative competency]. Molodyi vchenyi, 11, 55-59 (in Ukrainian).
21. Hutorskoj, A. V. (2005, December 12). Tehnologija proektirovanija kljuchevyh i predmetnyh
kompetencij [Technology of designing key and subject specific competences]. Jejdos. Retrieved from http://www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm (in Russian).
22. Masol, L. M., Haidamaka, O. V., Kuzmenko, H. V., & Liemesheva, N. A. (2015). Mystetstvo
(intehrovanyikurs) [Art (integrated course)]. Kyiv: Svitoch (in Ukrainian).
23. Haidamaka, O. V. (2016). Mystetstvo [Art]. Kyiv: Heneza (in Ukrainian).
24. Liemesheva, N. A. (2015). Obrazotvorche mystetstvo v nashomu zhytti, 7 klas [Fine art in our lives,
Grade 7]. Cherkasy: ChOIPOPP ChOR (in Ukrainian).
25. Liemesheva, N. A. (2016). Podorozh na mizhhalaktychnyi festyval, 5 klas [Journey to the Intergalactic
Festival, Grade 5]. Cherkasy: ChOIPOPP ChOR (in Ukrainian).
26. Liemesheva, N. A. (2015). Navchyty liudynu zhyty v sviti prekrasnoho [Teach a man to live in a
beautiful world]. Pedahohichnyi visnyk, 3, 82-88. (in Ukrainian).
27. Liemesheva, N. A. (2016). Vchymosia bachyty i tvoryty prekrasne [Learning to see and do
wonderful]. Pedahohichnyi visnyk, 3, 76-80. (in Ukrainian).
28. McClelland, D. C. (1973). Testing for competence rather than for "intelligence". American
Psychologist, 28, 1-14.
© N. Lemesheva
Received 2016-11-15, Accepted 2016-12-08, Published online 2016-12-13
