CC BY
27
ШМ 2227-7242 (Рппг), ШМ 2304-9685 (ОпНпе) Антропологiчнi вимiри фiлософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
УДК 114:[656.2:338.48]
Л. В. МАРЦЕНЮК1*, Т. Ю. ЧАРК1НА2
'"Днтропетровський нацюнальний унгверситет затзничного транспорту 1мет академжа В. Лазаряна (Днтро), эл. почта rwinform1@rambler.ru, ОЯСГО 0000-0003-4121-8826
2Днгпропетровський нацюнальний унгверситет затзничного транспорту 1мет академжа В. Лазаряна (Днгпро), эл. почта сЬаткта@гш, ОЯСГО 0000-0001-6202-0910
ТУРИЗМ ЯК ЗАС1Б РОЗШИРЕННЯ ЖИТТСВОГО ПРОСТОРУ ЛЮДИНИ
Мета дослiдження - обгрунтування розвитку туризму в контексп задоволення потреб людини зпдно 1з те-ор1ею життевого простору особистосп. Методолопя. Теоретичною та методолопчною основою даного дослъ дження е положення економ1чно! теори, фшософ1я управлшня. Рацюнальну д1яльтсть туристичних компанш побудовано на принципах економ1чно! ршноваги; визначення попиту населення на певний вид туризму вико-нувалось за допомогою маркетингових дослвджень та аноншного анкетування; для шзнання реального ств-вщношення м1ж попитом на туристичш 1 перевезення та потенщалом надання необхщного обсягу послуг в робот запропоновано балансовий метод. Оскшьки будь-яка туристична компан1я е вщкритою системою 1 пов-тстю залежить вщ факторш зовншнього середовища, запропоновано метод оцшки факторш внутршнього та зовншнього середовища. Наукова новизна - це узагальнення кнуючих понять до визначення особистосп як суб'екта власносп життед1яльносп, для розумшня взаемозв'язкш людини та 11 зовншнього оточення. Розкрито питання можливосп впливу на змшу величини життевого простору людини за допомогою туристичних послуг. Висновки. Маркетингов1 дослвдження, яш були проведент автором, показали, що в Украш е певний попит на туристичш зал1зничш перевезення, оскшьки вони надшн1ш1, безпечтш1 та комфортна за автомобшь-ний транспорт. Доведено, що розробка нового шновацшного проекту вщбуваеться дуже вчасно, оскшьки це дозволить: розвинути туристичну шфраструктуру Украши та залучити до не! вггчизняних та закордонних ту-риспв; створити нов1 робоч1 мкця для населення та пщвищити !х прожитковий ршень; частково знизити збит-ковкть пасажирського господарства за рахунок збшьшення обсягш зал1зничних перевезень; розширити для мешканцш життевий проспр, що дозволить щдвищити штелектуальний ршень особистосп.
Ключовi слова: життевий проспр; особиспсть; туризм; зал1зничний туризм; сфера зал1зничного туризму; подорож; зовншне середовище; шновашя; довп хвил1 М. Кондратьева
Актуальнiсть теми дослщження
Як тшьки людина народжуеться, вона мае дуже обмежений життевий проспр, кордони яко! е колиска. Поступово дитина шдростае 1 11 життевий проспр починае збшьшуватися, спочатку межами юмнати, двору, дитячим садком, вулицею, школою. Дал молода людина може вшьно пересуватися в м1сп, разом з батьками або сама, подорожувати теренами власно! краши, а пот1м знайомитися з шши-ми крашами. Таким чином, з вшом життевий проспр людини постшно розширюеться, але шсля набуття певного досвщу та свгтогляду у похилому вщ1 людина починае звужувати свш життевий проспр, змшюе цш сво!х по-дорожей та кшьюсть по!здок.
Вважаеться, що для розумшня взае-мозв'язюв людини та 11 зовшшнього оточення необхщно узагальнення юнуючих понять до визначення особистосп як суб'екта власносп життед1яльносп. В цьому напрямку по-ки що нерозкритим залишаеться питання
можливосп впливу на змшу величини життевого простору людини за допомогою туристичних послуг.
Огляд л^ературних джерел
Термш «життевий проспр» було введено в науковий об1г наприкшщ 30-х роюв XX столгття К. Хаусхофером [11]. Вш пов'язував цей термш з геополгтичними проблемами. Становлення ще1 ще1 в теор1ях географ1чного детермшзму й геопол1тики стало синтезом щей життя та цивш1зацшного простору. По-годжуемося, що nростiр - це безперервне життеве тто етносу, здатне до розширен-ня чи стиснення залежно вiд дт держави.
Изшше була висунута шша точка зору, яка поглибила уявлення про поняття «життевий проспр». К. Левш у концепцп топологи та теори поля [6] зробив спробу об'еднати два шдходи: дослщження сприйняття простору як сукупносп об'екпв у гештальт-психологи; дослщження «особиспсного»
сМ 10.15802/ampr.v0i11.105479
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
простору як сфери щентичносп 1ндив1да в психоаналггичнш психологи. Тобто, шдкрес-лимо, життевий проспр охоплюе особиспсть i И психолопчне оточення, яю створюють едине психологiчне поле.
Iнодi життевий простiр називають психо-логiчним простором. Як пише 1.П. Шкурато-ва [9], з чим важко не погодитися, життевий проспр тдпорядковуеться психологiчним законам, якi суттево вiдрiзняються вiд фiзич-них. Адже життевий проспр особистостi ви-значаеться не стшьки матерiальними благами, скшьки знаннями про свiт i можливiсть впливати на процесi, як в ньому вщбувають-ся. Безумовно, розмiри життевого простору не е постшними.
О.О. Бодальов у робот [1, с.26-29] влучно пiдмiтив, що характеристика життевого простору проявляеться в таких явищах: масшта-бносп простору, вираженiй у тому, що зали-шаеться в пам'ятi й актуатзуеться у свщомо-стi людини з навколишньо! дiйсностi; рiвнi пов'язаносп змiстовного наповнення рашш-нього життевого простору минулим i майбу-тшм; прямiй залежностi того, що мютить у собi життевий простiр, вщ сформованостi особистостi людини. Вважаемо, що чинника-ми, що визначають щ характеристики, висту-пають вiкова категорiя, природно-соцiальне оточення, професiя, освiченiсть, статус, спо-сiб життя та iндивiдуальнi особливостi.
Цiлком погоджуемося iз Дж. Келлi [4], який стверджуе, що на особиспсть вплива-ють не поди, а штерпретащя цих подш, яка залежить вiд системи уявлень людини. Под> бно! думки i К. Уiлбер [8, с.152], котрий дос-лiджуючи життевий простiр, зробив припу-щення, що проблеми, яю виникають у конк-ретнiй особистосп, прямо залежать вiд того, де вона проводить межу мiж собою та дшсш-стю. Тобто, сим ширша сфера самоототож-нення, тим бшьше вмiст свiту людина визнае сво1м.
Задля визначення потенцiйного мюця вщ-починку конкретного iндивiда, передуем, на нашу думку, потрiбно вивчити його спошб життя. Кориснi маркетинговi дослiдження в цьому напрямку провели автори роботи [13], яю вивчили вщмшносп в способi життя вщ-вiдувачiв та узагальнили туристiв по групах, в залежносп вiд !х життевих прiоритетiв.
Вважаемо, що ^м способу життя, на ро-звиток людини та здатшсть iндивiда до туризму впливають також психометричш власти-
востi. Нашу тезу тдтвердили автори роботи
[14].
Важливе значення для нашого дослщжен-ня мають також роботи X. Томе [12], який стверджуе, що iндивiд перебувае в постiйнiй взаемодп з оточуючим його свiтом, насампе-ред, сощальним. Безумовно, людина весь час щось створюе у свiтi та в результат тако! ед-ностi зi свiтом одночасно перетворюе щось у соб1
Мета дослiдження
Метою статп е обгрунтування розвитку залiзничного туризму в контексп задоволен-ня потреб людини зпдно iз теорiею життевого простору особистосп.
Виклад основного матерiалу
Проаналiзувавши поняття «життевий проспр» у фшософсько-психолопчному аспектi, ми з'ясували, що останшм часом значно зро-стае науковий iнтерес до визначення особистосп як суб'екта власносп життедiяльностi, для розумiння взаемозв'язюв людини та И зовнiшнього оточення.
З огляду на сказане виникае питання: «Чи можна впливати на змiну величини життевого простору людини i що для цього по^бно?»
Якщо людина буде подорожувати з будь-якою метою, вона зможе збшьшити свiй життевий проспр i допомогти 1й в цьому може, на наш погляд, туризм або дiловi та iншi подороже
Впровадження ново! стратеги - розвитку залiзничного туризму на ринок е шновацш-ним процесом. Поглиблене уявлення про iнновацiйний процес у пращ "Теорiя еконо-мiчного розвитку" надав Иозеф Шумпетер, який визначив п'ять тишв нових комбiнацiй змiн або шновацш [10]:
• виробництво нового продукту чи вщо-мого продукту в новш якостi;
• впровадження нового методу виробни-цтва;
• освоення нового ринку збуту;
• залучення для виробничого процесу нових джерел сировини;
• проведення реоргашзаци (уведення нових оргашзацшних форм).
На нашу думку, для ефективного впровадження шновацшного проекту потрiбнi три обов'язковi умови.
Першою з таких умов е наявшсть шдкр> пленого купiвельною спроможнiстю попиту,
doi 10.15802/ampr.v0i11.105479
© Л. В. Марценюк, Т. Ю. Чаркша, 2017
ШМ 2227-7242 (Рнпг), ШМ 2304-9685 (ОпНпе) Антрополопчш вим1ри фшософських досл1джень, 2017, Вип. 11.
фактичного чи потенцiйного, або ж можли-востi формування попиту (для принципово нових послуг, яким е залiзничний туризм), тобто наявшсть ринкового потенцiалу, який визначае можливосп ринку сприйняти шно-ваци певного типу i спрямованостi, якi може розробити i запропонувати на ринку конкре-тний товаровиробник.
Якщо проанашзувати статистичнi данi з туристичних перевезень за останш роки, то можна виявити негативну тенденцiю, яка по-лягае у суттевому зменшеннi залiзничних туристичних послуг. Це пояснюеться вщсут-нiстю спецiалiзованого рухомого складу для туристичних перевезень, як виконують фун-кцп готелю та ресторанiв, а також дефщитом звичайних купейних вагошв, якi можна ви-користовувати для туристичних перевезень низько! щново! категорп.
Маркетинговi дослiдження, якi були проведет автором у 2016 рощ [3], показали, що в самш Укра!ш е певний попит на туристичш перевезення залiзничним транспортом, оскь льки вони надiйнiшi, безпечнiшi та комфорт-нiшi за автомобшьш перевезення. Крiм того, зараз е попит на залiзничний туризм в Укра!-нi з боку европейських кра!н i е потенцiйнi швестори, якi бажають вкласти кошти в буд> вництво вузькоколiйних туристичних залiз-ниць Закарпаття.
Другою умовою е можливiсть втшення до-сягнень науки i техшки в конкретнi послуги, здатнi задовольнити запити споживачiв -iнновацiйний потенщал розроблювача шно-вацiй.
Третьою умовою е техшчна i економiчна можливють, а також економiчна доцiльнiсть шноватора розробити, виготовити i просува-ти шноваци на ринку - виробничо-збутовий потенцiал.
Щодо техшчно! та економiчно! можливо-стi в Укра!ш е значний потенщал, а саме галька вагонобущвних заводiв, якi можуть якь сно вирiшити цю проблему - будiвництво вагонiв нового поколшня для перевезення туристiв. С також пропозицп щодо будiвниц-тва спецiалiзованого туристичного по!зда вiд закордонних iнвесторiв за умови проекту-вання та бущвництва вагонiв в !х кра!нах. Таким чином, стратегiя розвитку залiзнично-го туризму в Укра!ш мае шанси на усшх, оскiльки наявш усi три складовi iнновацiйно-го процесу.
Дослщження суспiльного розвитку в Ук-ра!ш показало, що воно не е рiвномiрним.
1снують досить тривалi перюди уповiльнено-го розвитку, що вщбуваеться зараз пiд час проведення антитерористично! операцil на Донбасi та анекси Криму, а нововведення (в основному, полшшуюч^ оскiльки радикальнi нововведення, що випереджають час, не зна-ходять застосування) лише незначним чином змiнюють !х.
Звiдси виникае багато питань, що пов'язанi iз нестабiльним зовнiшнiм середо-вищем та недосконалим ринком у крашк
1. Чи своечасно займатися стратепчним розвитком залiзничного туризму?
2. Чи юнують необхiднi кошти для реалiза-ид! iнновацiйного проекту, пов'язаного з залiзничним туризмом?
3. Чи готовий сучасний ринок для реалiза-цл iнновацiйного проекту?
Для цього скористуемося моделлю циклi-чностi соцiально-економiчного розвитку, яка була запропонована М. Кондратьевим [5], який показав, що перед початком висхщно! частини довго! хвилi спостерiгаються значнi змiни умов господарсько! дiяльностi: поши-рення техшко-технолопчних iнновацiй, змi-ни умов грошового об^у, посилення ролi нових кра!н тощо.
Вiдновлення й розширення "основних ка-пiтальних благ", що вщбуваеться тд час ви-схщно! частини хвилi довгого циклу (довго! хвит), радикально змiнюють i перерозпод> ляють продуктивнi сили суспiльства. Для цього потрiбнi величезнi ресурси в натураль-нiй i грошовiй формь Вони можуть iснувати тiльки в тому випадку, якщо були накопичеш в попереднiй частинi, коли збер^алося бiль-ше, нiж iнвестувалося. У щ перiоди спостерi-гаються значш соцiальнi потрясiння, вiйни, революцi!, реформи тощо. Саме цей пер1од в1дбуваеться зараз в Украг'ш - втськов1 поди, сощальт потрястня, високий р1вень безро-бття, зубож1ння населення крагни, безл1ч реформ, зм1на зовншнього курсу, який направлено в б1к Свропи.
З огляду на сказане, можна зробити ви-сновок, що розробка нового шновацшного проекту вщбуваеться дуже вчасно, оскшьки це дозволить: розвинути туристичну шфра-структуру Укра!ни; поповнити державш та мiсцевi бюджети за рахунок туриспв; ство-рити новi робочi мюця для населення та тд-вищити !х прожитковий рiвень; розширити для мешканцiв Укра!ни життевий простiр, що дозволить пщвищити iнтелектуальний рiвень особистостi.
10Л5802/ашрг.у0ШЛ05479
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi вимipи фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2017, Вип. 11.
фiлocoфiя kульtуpи ta oœi™
Taким чинoм, ми гозитивго вiдпoвiли нa пepшe питaння: «4u cвoeчacнo зaрaз зaймa-тжя cтрaтегiчнuм рoзвuткoм зaлiзнuчнoгo туртму?»
У той жe чac здaeтьcя, щo дyжe пpoблeмa-тичнo вiдпoвicти oднoзнaчнo m дpyгe пиган-ня: «4u e неoбхiднi кoштu для реaлiзaцiï iннoвaцiйнoгo прoекту, пoв'язaнoгo з зaлiзнu-чнuм туpuзмoм?». Якщo y дepжaви нeмae зaйвиx кoштiв, нeoбxiднo цi тошти шyкaти y пpивaтниx iнвecтopiв. Зapaз y вiтчизняниx oлiгapxiв нaкoпичилиcя тошти, якi вoни 6a-жaють yraacra ïx в пpивaбливi iннoвaцiï, як мaють виcoкy peнтaбeльнicть.
ТУТ пoтpiбнo вiдпoвicти нa тpeтe питaння щoдo впpoвaджeння нoвoгo iннoвaцiйнoгo пpoeктy - «4u гoтoвuй cучacнuй prnoK для реaлiзaцiï iннoвaцiйнoгo прoекту?». В Укpaï-ш зapaз нeмae poзвинyтoгo pинкy, a тoй, щo icнye, вчeнi нaзивaють cyчacним. Вiн (pинoк), бeзyмoвнo, пoтpeбye yдocкoнaлeння. Caмe цi peфopми зapaз пpoвoдить Пyблiчнe a^iorop-ж тoвapиcтвo «Укpaïнcькa зaлiзниця».
Pинoк зaлiзничниx тypиcтичниx пocлyг бyдe фopмyвaтиcя зa двoмa нaпpямкaми. Пе-ршш пepeдбaчae пepeключeння чacтини кл> eнтiв aвтoмoбiльнoгo тypизмy нa зaлiзничний тpaнcпopт, нoвi cyчacнi вaгoни
бiльш нaдiйнi, бeзпeчнi, кoмфopтнi i нe гот-peбyють пpoживaння в гoтeляx. Другuй - зa paxyнoк викopиcтaння icнyючиx тa нoвиx вyзькoкoлiйниx кoлiй, в ocнoвнoмy, y вaжкo-дocтyпниx parörnx Зaкapпaття тa Зaxiднoï Укpaïни для зaлyчeння дoдaткoвиx втизня-ниx тa зaкopдoнниx тypиcтiв.
Вiдoмo, щo змют бyдь-якoгo пoняття вияв-ляeтьcя внacлiдoк вивчeння ocoбливocтeй пpoявy ocнoвниx функцш кaтeгopiï, яю визта-чaють oб'eкт a6o явищe як фopмy буття, p^ знaння й peзyльтaт миcлeння.
У випaдкy iдeнтифiкaцiï cфepи зaлiзничнo-гo тypизмy змicт caмe ^oro пoняrrя випливae iз йoгo ocнoвниx фyнкцiй i з poзyмiння cyrao-cтi тa нaкoпичeння знaнь npo ocoбливocтi ïï пoбyдoви, a caмe, e нacлiдкoм:
пo-пepшe, тртняття тняття «cферa a лiзнuчнoгo турuзму» як вiдoмoгo (того poзy-мiння). Зaгaльнi ocнoви poзвиткy cфepи зaлi-зничгого тypизмy вcтaнoвлюютьcя внacлiдoк oпocepeдкoвaнoгo й yзaгaльнeнoгo вiддзepкa-лeння icтoтниx, зaкoнoмipниx зв'язкiв дш^ нocтi, нaявнocтi пpoблeмниx cитyaцiй тa ax-тивнoгo гошуку cпocoбiв poзв'язaння визш-чeниx зaвдaнь, a oтжe, e peзyльтaтoм миcлeн-ня. Шляxoм aнaлoгiй i дeдyкцiï, aнaлiзy тa
cинтeзy, пopiвняння й к^^ф^ци, yзaгaль-нeння тa aбcтpaгyвaння oкpeмиx cклaдoвиx, зacтocyвaнням iншиx мeтoдiв нayкoвoгo ш-знaння фopмyeтьcя зaгaльнe yявлeння пpo тypиcтичнe oбcлyгoвyвaння. В peзyльтaтi чo-гo cфepa зaлiзничнoгo тypизмy cпpиймaeтьcя як дaнicть, poзyмiютьcя ïï ocoбливocтi тa вщ-мiннocтi, iдeнтифiкyютьcя cклaдoвi тa вщго-вщго дo пocтaвлeнoгo зaвдaння виpiшyютьcя пpoблeми [2];
пo-дpyгe, нaкonuчення iнфoрмaцiï npo cфеpу зaлiзнuчнoгo туртму (зтання ^o нeï). Знaння пpo тypиcтичнe oбcлyгoвyвaння rnce-лeння мaють пepeвaжнo eмпipичнe roxo-джeння i фopмyютьcя шляxoм cиcтeмaтизaцiï мaтepiaлiв пpaктичнoï дiяльнocтi тa здж-нeння тeopeтичниx yзaгaльнeнь, are в будь-якoмy випaдкy e нacлiдкoм нaкoпичeння pe-зyльтaтiв миcлeння. Нaкoпичeння iнфopмaцiï пpo взaeмoзв'язки мiж oкpeмими пoдiями, фaктaми, yчacникaми тypиcтичнoгo o6rayro-вyвaння нaceлeння дoзвoляe виявляти i raro-тaтyвaти якicнi тa кiлькicнi xapaктepиcтики cфepи зaлiзничнoгo тypизмy, зaбeзпeчye wea-лiзoвaнe й aбcтpaктнe cпpийняrrя, oпиc i го-яcнeння peaльниx пoдiй, пiзнaння cyтнocтi дaнoï кaтeгopiï, фopмaлiзaцiю cклaдoвиx;
пo-тpeтe, cтвopення й вiдчуття резуль-тaтiв функцioнувaння cфеpu зaлiзнuчнoгo туртму (ïï буття). Cфepa тypиcтичнoгo o6-cлyгoвyвaння ic^e нeзaлeжнo вiд cвiдoмocтi oкpeмoï oco6roTOcri у фopмi пpeдмeтнoï цш-crocri, cтвopeнoï людьми, в пpoцeci тa для зaбeзпeчeння жиrreдiяльнocтi cycпiльcтвa.
Змют тepмiнy «cфepa зaлiзничнoгo тypиз-му» фopмyeтьcя iз cyтнocтi двox гонять, зв'язaниx тa oб'eднaниx у зaгaльнoмy poзy-мiннi. В eкoнoмiцi тepмiн «cфеpa» вiдпoвiдae oблacтi пeвнoгo виду дiяльнocтi.
Oднaк, пepш нiж нaдaти визнaчeння го-няттю cфepи зaлiзничнoгo тypизмy, тpeбa вcтaнoвити ïï мювд в кoлi нayкoвиx iнтepeciв. Тут дoцiльнo викopиcтaти дocлiджeння, якi були пpoвeдeнi в poбoтi [2]. Вщговщго дo ïï дocлiджeнь, мoжнa зaключити, щo cфepa зa-лiзничнoгo тypизмy, бeзyмoвнo, мae вaгoмe знaчeння для eкoнoмiчниx cyб'eктiв, шдивь дiв, т^гот, дepжaви, пociдae вaжливe мicцe у cycпiльнoмy cepeдoвищi й викoнye зшчну coцiaльнo-eкoнoмiчнy poль. Взaгaлi кoли го-лoвним yчacникoм взaeмoвiднocин e людиш, в ocoбиcтoмy чи cпiльнoмy poзyмiннi ïï ште-peciв, питaння зaдoвoлeння cпoживчиx вимoг coцiyмy пpиpoднo егають чacткoю cyOT^-ниx дocлiджeнь.
doi i0.15802/ampr.v0iii.i05479
© Л. В. Map^^^ Т. Ю. Чapкiнa, 2017
ШМ 2227-7242 (Рппг), ШМ 2304-9685 (ОпНпе) Антрополопчш вим1ри фшософських досл1джень, 2017, Вип. 11.
Сфера залiзничного туризму юнуе в межах економiчно! системи для забезпечення вимог соцiально! системи. В соцгальтй сис-темг, а саме, шд час впорядковано! та склад-ноорганiзовано! взаемодi! iндивiдiв i спшь-нот, об'еднаних рiзноманiтними зв'язками, специфiчно соцiальними за своею природою, виникае потреба у шдтримщ взаемовщносин, прискореннi досягнення домовленостей, за-гальному комунiкацiйному забезпеченнi, яка на фiзичному рiвнi втiлюеться у наданi тури-стичних послуг.
Для здшснення зазначеного проекту i вщ-повiдного туристичного обслуговування людей дiють рiзноманiтнi суб'екти господарю-вання, якi використовують специфiчнi техш-ко-технологiчнi ресурси, застосовують працю професшно пщготовлених робiтникiв, мають вiдмiнний вщ iнших галузей механiзм цiно- та тарифоутворення, облiку, стимулювання та мотивацп споживання, територiально розосе-реджений характер роботи, що у своему зага-льному сприйнягп е необхiдною, не-вiд'емною, обов'язковою та особливою част-кою економiчноl системи, як сукупност всiх видiв економiчно! дiяльностi людей, спрямо-вано! на виробництво, розподш, обмiн i споживання товарiв i послуг та супроводжуючо! вщносини власностi до матерiально-iнтелектуальних цшностей.
Одночасне соцiальне i економiчне зна-чення сфери залiзничного туризму обумов-люе особливий i не завжди однозначний характер внутрiшнiх та зовшшшх зв'язкiв. За-лежно вщ характеру соцiально-економiчних вимог виникають, набувають дiевостi i поси-люються процеси соцiалiзацil або комерщал^ зацИ вiдносин.
Наукова новизна
Узагальнюючи вище наведене, можна стверджувати, що сфера залiзничного туризму - це сукуптсть соцiально-економiчних вiдносин, пов'язаних iз перемщенням та ту-ристичним обслуговуванням туристiв за iн-дивiдуальними вимогами або iз сустльно не-обхiдною метою. Вона конкретизуеться у визначеному колi соцiально-економiчних суб'ектiв i видiв дiяльностi, об'еднаних ст-льтстю задоволення туристичних потреб населення.
З обгрунтування сутност поняття сфери за-лiзничного туризму випливае необхщтсть роз-гляду дано! категорп (точтше сукупносп базо-
вих понять, рис. 3) через призму под^ еконо-мiчних процесiв на виробництво матерiальних i нематерiальних благ, на сферу виготовлення товарiв i сферу надання послуг.
Приналежнiсть залiзничного туризму до сфери обслуговування визначаеться характером кшцевого продукту, а саме: тим, що вш виявляе корисний ефект у процесi створення i набувае властивостей товарiв-послуг згщно з вiдомими ознаками.
По-перше, перевезення i туристичне обслуговування iснують не в матерiально-речовiй форм^ а у виглядi корисного ефекту. Пщсумком роботи пiдприемств, що задiянi у наданi туристичних послуг стае не товар, велений у реч^ а дiяльнiсть, корисна для спо-живача.
По-друге, процес виробництва ктцевого продукту дiяльностi тдприемств, що нада-ють туристичш послуги, ствпадае iз проце-сом споживання у час та просторi.
По-трете, туристичш послуги не можуть нагромаджуватися, зберiгатися й транспор-туватися. Вщсутшсть можливостей для на-громадження i збертання випливае iз зб^у моментiв виробництва та споживання.
По-четверте, непряме завдання сфери за-лiзничного туризму полягае у забезпеченю вiдтворення робочог сили i тдвищення ефек-тивностi виробництва. Задоволення потреб населення у перемщенш та туристичному обслуговуванш забезпечуе територiальну та часову доступшсть будь-яких матерiальних об'ектiв, прискорюе процеси виробництва та споживання в ушх його проявах.
Висновки
Кiнцевi продукти дiяльностi сфери залiз-ничного туризму (виготовленi i спожит това-ри-послуги) дуже рiзноманiтнi, мiж тим, за-лежно вiд рiзних критерi!в структурування, !х можна класиф^вати за основними видами.
Найпоширенiшим е первюний подiл послуг сфери перевезення пасажирiв залежно вiд потреб (визначального фактора доцiльностi поведiнки економiчних суб'ектiв) на iндивiду-альн (що виникають як результат виявлення особистих потреб iндивiда) та сусалью послуги (яю пов'язанi iз забезпеченням потреб ок-ремих соцiальних груп i соцiуму в цiлому). Iндивiдуалiзацiя споживання залежно вщ об-сяпв i властивостей перевезень в окремих ви-падках зводиться до iндивiдуалiзацi! транспортних засобiв, яка найбшьш характерно вияв-
10.15802/ашрг.у0Ш.105479
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Aнтpoпoлoгiчнi вимipи фiлocoфcькиx дocлiджeнь, 2017, Вип. 1i.
ляerьcя нa aвтомoбiльнoмy тpaнcпopтi шляxoм виникнeння i динaмiчнoгo poзвиткy ocoбиcтиx aвтoмoбiлiв. Cycпiльнe тpaнcпopтнe oбcлyгo-вyвaння мoжливe лише тpaнcпopтом зaгaльнo-гo кopиcтyвaння, дocтyпнoгo i зaтpeбyвaнoгo дo викopиcтaння будь-якими вepcтвaми rnce-лeння, викoнyючoгo зaгaльнy coцiaльнy функ-цiю iз зaбeзпeчeнням мacштaбниx ra peгyляp-ниx пepeмiщeнь зa визнaчeними тypиcтични-ми мapшpyтaми ra гpaфiкaми pyxy тpaнcпopт-ниx зacoбiв. Пocлyги пiдпpиeмcтв тpaнcпopтy зaгaльнoгo кopиcтyвaння чacткoвo нaбyвaють iндивiдyaльниx oзнaк чepeз дифepeнцiaцiю cпoживaння, aлe в бyдь-якoмy випaдкy нe мo-жуть бути cyro ocoбиcтими.
У зв'язку з вaгoмим co^amro-eкoнoмiчним знaчeнням пocлyги cфepи зяШЗ-ничнoгo тypизмy мoжyть вiдpiзнятьcя зa умo-вaмu нaдaння i год^тжя нa тмерцЫн ra coцiaльнi (пiльгoвi для дeякиx coцiaльниx ^уп). Пocлyги cфepи зaлiзничнoгo тypизмy нaбyвaють кoмepцiйниx oзнaк у випaдкy тд-пopядкyвaння взaeмoвiднocин мeтi oтpимaн-ня yчacникiв тypиcтичнoгo бiзнecy пpибyткy i зaцiкaвлeнocтi тypиcтiв з тaкими yмoвaми. Cтвopeння пiльгoвиx yмoв нaдaння oкpeмиx мacoвиx пocлyг з coцiaльнoю мeтoю мoжливe внacлiдoк coцiaлiзaцiï eкoнoмiчниx в^го^н cфepи зaлiзничнoгo тypизмy aбo в шт^кст! зaxиcтy гpoмaдян вiд гагатовн^ acпeктiв пpoявy pинкoвoгo мexaнiзмy.
Зaлежнo вiд функцioнaльнoгo npuзнaчення cфepи зaлiзничнoгo тypизмy у зaгaльнiй cy-кyпнocтi пocлyг чiткo видiляютьcя двi чacти-ни: дo oднieï нaлeжaть ocнoвне тpaнcпopтнe ra тypиcтичнe oбcлyгoвyвaння, дo iншoï -cуnутнe. Дo ocнoвниx пocлyг вiднocятьcя зaлiзничнi пepeвeзeння ra тypиcтичнe oбcлy-гoвyвaння тypиcтiв m ycix тypиcтичниx oб'eктax, щo вxoдять дo вapтocтi пyтiвки. Cy-путж oбcлyгoвyвaння пoxiднe, пoв'язaнe iз ocнoвнoю пocлyгoю, i cyпpoвoджye cпoжи-вaння ocнoвнoï пocлyги. Фyнкцioнaльний пoдiл дeмoнcтpye зaлeжнicть виpoбничиx пpoцeciв, визнaчae пepвicнicть oдниx ra доу-гopяднicть шшж, iдeнтифiкye пocлyги, якi пoтeнцiйнo мoжyть бути вiддiлeнi вiд Tpaœ-пopтнoï гaлyзi.
З oглядy нa cкaзaнe, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo poзpoбкa нoвoгo iннoвaцiйнoгo пpoeктy вiдбyвaeтьcя дyжe вчacнo, ocкiльки цe дoзвo-лить: poзвинyти тypиcтичнy iнфpacтpyктypy Укpaïни ra зaлyчити дo нeï вiтчизняниx ra зaкopдoнниx тypиcтiв; пoпoвнити дepжaвнi ra мicцeвi бюджeти зa paxyнoк тypиcтiв, як будуть зaлишaтиcя в Укpaïнi, a ж виïжджaти в iншi ^шни cвiтy; cтвopити нoвi poбoчi мю-ця для нaceлeння ra шдвищити ïx пpoжиткo-вий piвeнь; чacткoвo знизити збиткoвicть na-caжиpcькoгo гocпoдapcтвa зa paxyнoк збшь-шeння oбcягiв зaлiзничниx пepeвeзeнь; poз-шиpити для мeшкaнцiв Укpaïни життeвий пpocтip, щo дoзвoлить пiдвищити im^e^'ya-льний piвeнь ocoбиcтocтi.
CПИCOK ВИKOPИCTAHИХ ДЖEPEЛ
1. Бoдaлeв, А. А. Oбщee и ocoбeннoe в cyбъeктивнoм пpocтpaнcтвe миpa и фaктopы, EoTopbie иx oпpeдe-ляют I А. А. Бoдaлeв II Mиp пcиxoлoгии. - i999. - № 4. - C. 26-29.
2. Гyдкoвa, В. П. Зaбeзпeчeння eфeктивнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв пacaжиpcькoгo тpaнcпopтy в yмoвax coцiaльнo opieнтoвaнoï eкoнoмiки : диc. ... д-pa eкoн. нayк: 08.00.04. I Виктopия Пeтpoвнa Гyдкoвa ; Днiпpoпeтp. нaц. ун-т зaлiзн. тpaнcп. m. axaA. В. Лaзapянa. - Днiпpo, 2015. - 498 c.
3. Звгг npo нayкoвo-дocлiднy po6oty «^зв^тое тypиcтичниx пepeвeзeнь зaлiзничним тpaнcпopтoм в YRpaï-ш» (нoмep дepжaвнoï peecтpaцiï 0ii5U002424, 20i5-2016 pp.) I Днiпpoпeтp. нaц. ун-т зaлiзн. тpaнcп. м. araA. В. Лaзapянa. - 364 c.
4. ^лли, Дж. Teopия личюсти. Пcиxoлoгии личныи кoнcтpyктoв I Дж. Keлли [пep. c энгл.]. - CanRT-Пeтepбypг : PeHB, 2000. - 249 c.
5. Koндpaтьeв, H. Д. Бoльшиe циклы кoнъюнктypы I H. Д. Koндpaтьeв, Д. И. Oпapин II Дoклaды и иx oбcyждeниe в Инcтитyтe экoнoмики. - Mocквa : Инcтитyт этотами^ PAHHOH, 1928. - 287 c.
6. Лeвин, K. Teopия шля в coциaльныx нayкax I K. Лeвин [пep. c нeм.]. - Caнкт-Пeтepбypг : PeHB, 2000. - 368 c.
7. Пocтaнoвa Вepxoвнoï Paди Укpaïни «Пpo peкoмeндaцiï пapлaмeнтcькиx cлyxaнь та тeмy: «Poзвитoк Typ^raHraï iндycтpiï як iнcтpyмeнт eкoнoмiчнoгo poзвиткy Ta iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi Укpaïни» II Вiдoмocтi Вepxoвнoï Paди (ВВP). - 20i6. - № 33. - C. 580.
8. Уилбep, K. ^xarax гpaниц I K. Уилбep. - Mocквa : Tpaнcпepcoнaльный ин-т, 1998. - 142 c.
9. Шкypaтoвa, И. П. Личнocть и жизнeннoe пpocтpaнcтвo I И. П. Шкypaтoвa II Пcиxoлoгия личнocти ^д. П. H. Epмaкoвa и В. A. ЛЕб^гой]. - Mocквa : ЭKCMO, 2007. - C. 167-i84.
10. Шyмпeтep, Й. A. Teopra экoнoмичecкoгo paзвития / Й. А. Шyмпeтep. - Mocквa : ^orpecc, i982. - 455 c.
11. Haushofer, K. Die suggestive Karte / K. Haushofer. - Berlin, i922.
doi i0.i5802/ampr.v0iii.i05479
© Л. В. Map^^E, T. Ю. Чapкiнa, 20i7
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимiри фшософських дослiджень, 2017, Вип. 11.
12. Thomae, H. Contributions of longitudinal research to a cognitive theory of adjustment to aging / H. Thomae // European J. of Personality. - 1992. - Vol. 6, Iss. 2. - P. 85-102. doi: 10.1002/per.2410060207
13. Segmentation of the tourism market for Jakarta: Classification of foreign visitors' lifestyle typologies / T. F. Srihadi, Hartoyo, D. Sukandar, A. W. Soehadi // Tourism Management Perspectives. - 2016. - Vol. 19, Part A. - P. 32-39. doi: 10.1016/j.tmp.2016.03.005
14. Chen, G. Huang. Toward a theory of backpacker personal development: Cross-cultural validation of the BPD scale / G. Chen, S. Songshan // Tourism Management. - 2017. - Vol. 59. - P. 630-639. doi: 10.1016/j.tourman.2016.09.017
Л. В. МАРЦЕНЮК1*, Т. Ю. ЧАРКИНА2
'* Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (Днипро), эл. почта rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (Днипро), эл. почта charkina@i.ua, ORCID 0000-0001-6202-0910
ТУРИЗМ КАК СПОСОБ РАСШИРЕНИЯ ЖИЗНЕННОГО ПРОСТРАНСТВА ЧЕЛОВЕКА
Цель исследования - обоснование развития железнодорожного туризма в контексте удовлетворения потребностей человека в соответствии с теорией жизненного пространства личности. Методология. Теоретической и методологической основой данного исследования являются положения экономической теории, теории управления, корпоративного управления. Рациональная деятельность туристических компаний построена на принципах экономического равновесия; определение спроса населения Украины на железнодорожный туризм выполнялось с помощью маркетинговых исследований и анонимного анкетирования; для познания реального соотношения между спросом на туристические железнодорожные перевозки и потенциалом предоставления необходимого объема услуг в работе предложено балансовый метод. Поскольку любая туристическая компания является открытой системой и полностью зависит от факторов внешней среды, предложен метод оценки факторов внутренней и внешней среды. Научная новизна. Элементом научной новизны является обобщение существующих понятий к определению личности как субъекта собственности жизнедеятельности, для понимания взаимосвязей человека и его внешнего окружения. Раскрыт вопрос возможности влияния на изменение величины жизненного пространства человека с помощью туристических услуг. Выводы. Маркетинговые исследования, проведенные автором, показали, что в Украине есть определенный спрос на туристические перевозки железнодорожным транспортом, поскольку они более надежны, безопасны и комфортнее, чем автомобильные перевозки. Доказано, что разработка нового инновационного проекта происходит очень вовремя, поскольку это позволит: развить туристическую инфраструктуру Украины и привлечь к ней отечественных и зарубежных туристов; пополнить государственные и местные бюджеты за счет туристов, которые будут оставаться в Украине, а не выезжать в другие страны мира; создать новые рабочие места для населения и повысить их прожиточный уровень; частично снизить убыточность пассажирского хозяйства за счет увеличения объемов железнодорожных перевозок; расширить для жителей Украины жизненное пространство, что позволит повысить интеллектуальный уровень личности.
Ключевые слова: жизненное пространство; личность; туризм, железнодорожный туризм, сфера железнодорожного туризма; путешествие; внешняя среда; инновация; длинные волны Н. Кондратьева
L. V. MARTSENIUK1 *, T. YU. CHARKINA2
'*Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (Dnipro), e-mail rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
2Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (Dnipro), e-mail charkina@i.ua, ORCID 0000-0001-6202-0910
TOURISM AS A WAY TO EXPAND THE HUMAN LIFE SPACE
Purpose of the work is to substantiate the development of railway tourism in the context of human needs in accordance with the theory of individual life space. Methodology. Theoretical and methodological basis of the study is the provisions of the economic theory, management theory, corporate governance. The rational activity of travel agencies is based on the principles of economic equilibrium; Ukrainian population demand for railway tourism was determined with the help of market research and anonymous survey; to explore the real balance between the demand
doi 10.15802/ampr.v0i11.105479 © Л. В. Марценюк, Т. Ю. Чаркша, 2017
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) AmponojjoriHHi BHMipn (^inoco^ctKHX gocnig^eHt, 2017, Bun. 11.
for tourist rail transport and the potential of the required volume of services the paper suggests the balance method. Since any travel company is an open system and is completely dependent on environmental factors, we proposed a method for estimating the factors of internal and external environment. Originality. The element of originality is compilation of existing concepts to the definition of the individual as a subject of life property, for the understanding of human relationships and its external environment. The paper developed the issue of the ability to influence the value of human life space with the help of tourist services. Conclusions. Market research conducted by the author has shown that in Ukraine there is a certain demand for tourist transport by rail, because it is more reliable, safer and more comfortable than the road transport. It is proved that the development of a new innovative project is very timely, as it will allow: to develop tourist infrastructure of Ukraine and bring it to the domestic and foreign tourists; replenish the state and local budgets by tourists; create new jobs for the population and improve their living level; partially reduce the loss-making passenger sector by increasing the volume of rail transport; expand life space for the people of Ukraine that will allow raising the intellectual level of the individual.
Keywords: life space; personality; tourism; railway tourism; railway tourism sphere; journey; external environment; innovation; N. Kondratieff long waves
REFERENCES
1. Bodalev, A. A. (1999). Obshchee i osobennoe v subektivnom prostranstve mira i faktory, kotorye ikh opredeliaiut. Mir psikhologii, 4, 26-29.
2. Hudkova, V. P. (2015). Zabezpechennia efektyvnoi diialnosti pidpryiemstv pasazhyrskoho transportu v umovakh sotsialno oriientovanoi ekonomiky. (PhD thesis). Available from Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan, Dnipro.
3. Zvit pro naukovo-doslidnu robotu «Rozvytok turystychnykh perevezen zaliznychnym transportom v Ukraini» (nomer derzhavnoi reiestratsii 0115U002424, 2015-2016 rr.). (2016). Dnipro: Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan.
4. Kelli, D. (2000). Teoriia lichnosti. Psikhologii lichnykh konstruktov.
5. Kondratev, N. D., & Oparin, D. I. (1928). Bolshie tcikly koniunktury. Doklady i ikh obsuzhdenie v Institute ekonomiki, Institut ekonomiki RANION.
6. Levin, K. (2000). Teoriiapolia v sotcialnykh naukakh. Saint Petersburg: Rech.
7. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro rekomendatsii parlamentskykh slukhan na temu: «Rozvytok turystychnoi industrii yak instrument ekonomichnoho rozvytku ta investytsiinoi pryvablyvosti Ukrainy». (2016).
8. Uilber, K. (1998). Nikakikh granitc. Moscow: Transpersonalnyi in-t.
9. Shkuratova, I. P. (2007). Lichnost i zhiznennoe prostranstvo. In Ermakova, P. N., & Labunskoi, V. A. (Eds.)
Psikhologiia lichnosti (167-184).: EKSMO.
10. Shumpeter, I. A. (1982). Teoriia ekonomicheskogo razvitiia. Moscow: Progress.
11. Haushofer, K. (1922). Die suggestive Karte. Berlin
12. Thomae, H. (1992). Contributions of longitudinal research to a cognitive theory of adjustment to aging. European Journal of Personality, 6(2), 157-175. doi:10.1002/per.2410060207
13. Srihadi, T. F., Hartoyo, Sukandar, D., & Soehadi, A. W. (2016). Segmentation of the tourism market for Jakarta: Classification of foreign visitors' lifestyle typologies. Tourism Management Perspectives, 19, 32-39. doi:10.1016/j.tmp.2016.03.005
14. Chen, G., & Huang, S. (2017). Toward a theory of backpacker personal development: Cross-cultural validation of the BPD scale. Tourism Management, 59, 630-639. doi:10.1016/j.tourman.2016.09.017
Cmammx peKoMendoeana do пу6мiкaцii d. сoцioмoг. n., npo$. B. BoponoeuM (flameix)
HagiMmna go pegKonerii': 10.12.2016 npHHHHTa go gpyKy: 20.03.2017
doi 10.15802/ampr.v0i11.105479
© .H. B. Map^HroK, T. TO. HapKiHa, 2017
