Научная статья на тему 'Туризм как вид предпринимательской деятельности на селе'

Туризм как вид предпринимательской деятельности на селе Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
283
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТУРИЗМ / TOURISM / ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО В ТУРИЗМЕ / РЫНОК / MARKET / СЕЛЬСКИЙ ЗЕЛЕНЫЙ ТУРИЗМ / RURAL GREEN TOURISM / ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОЛИТИКА / PUBLIC POLICY / АГРОТУРИЗМ / ЭКОТУРИЗМ В ТУРИСТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ / ECOTOURISM IN TOURISM INDUSTRY / БИЗНЕС / BUSINESS / КОММЕРЦИЯ / COMMERCE / ФРАНЧАЙЗИНГ / FRANCHISING / BUSINESS IN TOURISM / AGRARIAN TOURISM

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Колодийчук А.В.

В статье приведены различные подходы к трактовке сущности понятия "туризм". Приведены основные классификационные виды туризма, в частности: по организационным формам и по целевым рынкам. Дано определение сельского аграрного туризма и выделены три разновидности нынешнего сельского аграрного туризма в Украине, в частности: агротуризм, сельский зеленый туризм, экотуризм. На основе обобщения различных научных подходов определены основные функции предпринимательской деятельности в туризме. Очерчены основные направления государственной политики в сфере туризма в Украине.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Tourism as a type of business on the rural territories

In the paper different approaches to the interpretation of the essence of the concept of "tourism" are presented. The basic classification types of tourism, in particular: by the organizational forms and the targeted markets are showed. The definition of rural agricultural tourism are done and three varieties of modern rural agricultural tourism in Ukraine, including: agritourism, rural green tourism, ecotourism is highlighted. Based on the synthesis of different scientific approaches the basic functions of business activities in tourism are determined. The basic directions of the state policy in the sector of tourism in Ukraine are defined.

Текст научной работы на тему «Туризм как вид предпринимательской деятельности на селе»

УДК 338.48:339.13:334.722

А.В. КОЛОД1ЙЧУК,

к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економчний ¡нститут Кивського на^онального торговельно-економ¡чного уыверситету

Туризм як вид тдприсмницько! д1яльносл на сел1

У статт'1 наведено р'зн'1 п'1дходи щодо трактування сутност поняття «туризм». Наведено основн'1 класиф 'кацйш види туризму, зокрема: за органзацйними формами та за цльовими ринками. Дано визначення сльського аграрного туризму та вид^лено три р'зновиди нин'1шнього сльського аграрного туризму в УкраМ, зокрема: агротуризм, сльський зелений туризм, екотуризм. На осно-в'1 узагальнення р'зних наукових п'1дход1в визначено основн'1 функцИ' п'щприемницько! д)яльност'1 в туризм'1. Окреслено основн'1 напрями державно'1' полтики в галуз'1 туризму в УкраЫ.

Ключовi слова: туризм, п'щприемництво в туризм'1, ринок, сльський зелений туризм, державна полтика, агротуризм, екотуризм в туристичнй галуз'1, б'знес, комер^я, франчайзинг.

А.В. КОЛОДИЙЧУК,

к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета

Туризм как вид предпринимательской деятельности на селе

В статье приведены различные подходы к трактовке сущности понятия «туризм». Приведены основные классификационные виды туризма, в частности: по организационным формам и по целевым рынкам. Дано определение сельского аграрного туризма и выделены три разновидности нынешнего сельского аграрного туризма в Украине, в частности: агротуризм, сельский зеленый туризм, экотуризм. На основе обобщения различных научных подходов определены основные функции предпринимательской деятельности в туризме. Очерчены основные направления государственной политики в сфере туризма в Украине.

Ключевые слова: туризм, предпринимательство в туризме, рынок, сельский зеленый туризм, государственная политика, агротуризм, экотуризм в туристической отрасли, бизнес, коммерция, франчайзинг.

A.KOLODIYCHUK,

PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University

Tourism as a type of business on the rural territories

In the paper different approaches to the interpretation of the essence of the concept of «tourism» are presented. The basic classification types of tourism, in particular: by the organizational forms and the targeted markets are showed. The definition of rural agricultural tourism are done and three varieties of modern rural agricultural tourism in Ukraine, including: agritourism, rural green tourism, ecotourism is highlighted. Based on the synthesis of different scientific approaches the basic functions of business activities in tourism are determined. The basic directions of the state policy in the sector of tourism in Ukraine are defined.

Keywords: tourism, business in tourism, market, rural green tourism, public policy, agrarian tourism, ecotourism in tourism industry, business, commerce, franchising.

Постановка проблеми. У розв'язаны проблем стьських територ1й важлива роль выводиться туристичый пщприемницьюй дтльнос-Ti в аграрый сферк Стьський аграрний туризм розглядаеться як невщ'емна складова частина комплексного соцiально-економiчного розви-тку села та один iз засобiв подолання багатьох стьських проблем. Прюритетнють розвитку ту-ристичноТ пщприемницько! дiяльностi в аграрый

сферi УкраТни зумовлена наступними обстави-нами, зокрема: 1) створення та розвиток агро-рекреафйного сервюу вир0уе ряд гострих со-^альних проблем багатьох репоыв, зокрема, масового безроб^я, закордонного зароб^чан-ства, складного софального ктмату; 2) розвиток туризму в аграрый сферi стимулюе як форми сг мейного господарювання, так i мале пщприем-ництво, важливi для оздоровлення економки.

© А.В. КОЛОД1ЙЧУК, 2017

Формування ринкових вщносин в УкраУнл №1 (188)/2017 47

Анал/з останн/х досл/джень та публ/ка-ц/й. Дослщженням питания розвитку стьського аграрного туризму присвячен прац Т.М. Булаха, В.В. ГловацькоТ, Т.П. Кальна-ДубЫюк, Н.6. Куд-ли, Н.В. Липчук, Л.А. Мерлян, В.К. Терещенка та ¡нших науков^в. Однак, високо оцЫюючи Тх-н теоретичн та практичн¡ напрацювання щодо визначення, оргаызацп ¡ управл¡ння д¡яльн¡стю пщприемств с¡льського аграрного туризму, не-обхщно розвивати теоретичну тематику. Так, на даний час ¡снуе ц¡ла низка невиршених проблем у напрямку управлЫня туристичною пщприем-ницькою д¡яльн¡стю в аграрый сфер¡, як¡ потре-бують подальших досл¡джень у цьому напрямк

Мета статт/ - визначити сутнють ¡ окреслити методолог¡чний п¡дх¡д до дослщження проблеми управл¡ння розвитком туристичного пщприемни-цтва в аграрн¡й сферк

Виклад основного матер/алу. Туризм бть-ш¡стю фах¡вц¡в визнано як складний соц^льно-економ¡чний, культурний ¡ психолопчний феномен, значення якого у майбутньому зростатиме в ус¡х сферах сусптьного життя. Системн¡ та комплексы передумови для розвитку туризму в Укра-Тн визначено прюритетними щодо забезпечен-ня розвитку нашо'Т краТни та вагомою складовою у виршены питань п¡двищення р¡вня життя на-селення [1].

Туризм у сучасному свт зазвичай розум¡ють як «тимчасовий виТзд особи з мюця проживання в оздоровчих, п¡знавальних, профеЫйно-дтових чи ¡нших ц¡лях без зд^снення оплачуваноТ дтль-ност¡ в мющ куди особа в¡д"Тжджа8» [3].

Характерною рисою трансформац^них про-цес¡в в економщ УкраТни е актив¡зац¡я дтльност п¡дпри8мств туристичноТ ¡ндустрм.

K¡льк¡сть поТздок у св¡т¡ до 2020 року, за прогнозами експер^в Всесвтьо! туристичноТ ор-гаызацм (ВТО), досягне майже 1,6 млрд. ту-ристських прибут^в, з яких 717 млн. припаде на Европу [5], включаючи краТни СНД, а отже ¡ УкраТну, де туризм, як очкуеться, розвивати-меться випереджаючими темпами пороняно з европейським рег¡оном.

В¡дносно трактування розумЫня туризму ¡снуе велика ктькють п¡дход¡в, що дае змогу об'еднати р¡зн¡ погляди ¡ визначення в ктька груп: 1) туризм - це р^новид рекреацм; 2) туризм - це одна з форм м^рацм населення; 3) туризм - це складне софально-економнне явище.

У першу групу входять визначення, що характеризуют туризм як р^новид рекреацм, систему ¡ форму проведення втьного часу шляхом використання сфери послуг у походах ¡ поТздках, як поеднують активний в¡дпочинок ¡ змщнен-ня здоров'я людини з пщвищенням ТТ загальноТ культури та освненостк

Друга група визначень розглядае туризм як одну з форм м^рацп населення, пов'язуе з актом руху, подороже подолання простору ¡ виступае як ¡нструментар¡й статистики туризму.

Третя група визначень характеризуе туризм як складне соцтльно-економнне явище, розкри-вае його внутр¡шн¡й зм¡ст в едност р¡зноман¡ття властивостей ¡ в¡дносин [2].

Розматсть потреб та ¡нтерес¡в суб'ектю ринку туристичних послуг зумовлюе появу вщповщних вид¡в туризму. Kласиф¡кац¡я в туризм¡ мае дуже велике значення, передуем ¡з практичноТ точки зору. Адже вона дае змогу виявити основы тен-денцп в попит на туристичн¡ продукти, а, отже, безпомилково формувати туристичну пропози-цю, ефективно розм¡щувати ресурси, планува-ти нов¡ або зм¡нювати стар¡ туристичн маршрути.

На сьогодн¡ е таю основы кпасифкацм туризму:

- за оргаызац^ними формами: м¡жнародний (в'Тзний та виТзний), внутр¡шн¡й;

- за цтьовими ринками: д¡ловий, етн¡чний, ¡с-торичний, культурний, рекреафйний, еколопч-ний, стьський («зелений», аграрний), соцтль-ний, дитячий, молод¡жний, с¡мейний, для ос¡б похилого вку, для ¡нвал¡д¡в, культурно-тзна-вальний, лкувально-оздоровчий, спортив-ний, рел¡г¡йний, пригодницький, автомобтьний, мисливський, самод¡яльний, п¡дводний, прський тощо. Вищенаведен¡ види туризму мають нео-днаковий р¡вень розвитку та використання на-явного потенц¡алу в р^них краТнах (рег¡онах, на-селених пунктах).

Розглянемо спочатку феномен стьського аграрного туризму.

Стьський аграрний туризм - це вид туризму, який передбачае тимчасовий виТзд особи з мю-ця проживання в стьську мюцевють в оздоровчих, ызнавальних чи ¡нших цтях без зд¡йснення оплачуваноТ дтльностк

На основ¡ узагальнення наукових праць видте-но три р¡зновиди ниышнього с¡льського аграрного туризму в УкраТ'ы, зокрема: агротуризм, сть-ський зелений туризм, екотуризм.

Aгpoтypизм - цe вид сiльськoгo aгpapнoгo ту-pизмy, як пiзнaвaльнoгo, тaк i вiдпoчинкoвoгo xa-paктepy, пoв'язaний з викopистaнням пiдсoбниx гoспoдapств нaсeлeння, aбo зeмeль ^льсь^^с-пoдapськиx пiдпpи8мств, якi тимчaсoвo нe вига-pистoвyються в aгpapнiй сфepi;

- сiльський зeлeний (вiдпoчинкoвий) тypизм - цe тypизм, бaзoю poзвиткy якoгo е кaпiтaльний жит-лoвий фoнд нa сaдибax гoспoдapiв i нaявнi пpиpoд-нi, peкpeaцiйнi, iстopикo-apxiтeктypнi, кyльтypнo-пoбyтoвi й ^rni нaдбaння тieï чи ^rnoï мiсцeвoстi;

- eкoтypизм - нayкoвo-пiзнaвaльний вид сть-ськoгo aгpapнoгo тypизмy, xapaктepний для сть-ськиx мiсцeвoстeй i cm, poзтaшoвaниx y мeж-ax тepитopiй нaцioнaльниx пapкiв, зaпoвiдниx зoн, пpиpoдниx пapкiв тoщo, дe пepeдбaчeнo вiдпoвiд-нi oбмeжeння щoдo нaвaнтaжeнь нa тepитopiю тa peглaмeнтoвaнo види poзвaжaльнoгo вiдпoчинкy.

Фopмyвaння й викopиcтaння пoтeнцiaлy пiдпpи-емцями тypиcтичнoгo pинкy i е суттю пoняття «пщ-пpи8мництвo в тypизмi». Kлючoвoю ocoбливic-тю нoвoгo тpaктyвaння кoнцeпцiï пiдпpиeмництвa в тypизмi е йoгo кoмплeкcнa iнтeгpaцiя в cиcтeмy нaцioнaльнoï тa мiжнapoднoï тypиcтичнoï ^yCTpi'f, дe для пoeднaння тoвapiв i пocлyг, пpoпoнoвaниx пiдпpи8мцями тypиcтичнoï гaлyзi, в oднoмy знa-чeннi викopиcтoвy8тьcя тepмiн «тypпpoдyкт».

Hayкoвцi H.Ü. Cтeпaнeнкo тa B.Ü. Cтeпaнeнкo визнaчaють гoлoвнy мeтy пiдпpиeмницькoï дiяль-нocтi в тypизмi в poзpoблeннi мapшpyтiв, фopмy-вaннi тypиcтичниx пoтoкiв зa oбpaними мapшpy-тaми, y виpoбництвi тypиcтичниx тoвapiв i нaдaннi тypиcтичниx пocлyг, кoмплeктyвaннi тypиcтич-нoгo пpoдyктy вiдпoвiднo дo пoпитy cпoживaчiв з вигoдoю (пpибyткoм) для ceбe. Якщo дiяльнicть нe пepeдбaчae oдepжaння пpибyткy, тo вoнa нe вiднocитьcя дo пiдпpиeмницькoï [6].

B Укpaïнi, зaвдяки дaвнiм тpaдицiям i нoвiтнiм дocягнeнням aгpapнoï нayки, зaймaтиcя сть-ським гocпoдapcтвoм мoжнa мaйжe бyдь-якiй людинi, щo пpoйшлa вiдпoвiднy нecклaднy пщга-тoвкy, дocить чacтo - пpaктичним шляxoм. Пщ-пpиeмництвo - цe cyкyпнicть ocoбливиx ягас-тeй ocoби, якa здiйcню8 гocпoдapcькy дiяльнicть y мeжax чиннoгo зaкoнoдaвcтвa нa ocнoвi твop-чocтi, гoтoвнocтi дo pизикy, iнiцiaтивнocтi тoщo i пpoявляeтьcя як пiдпpи8мницькa дiяльнicть.

Ha ocнoвi yзaгaльнeння piзниx нayкoвиx пiдxo-дiв визнaчeнo ocнoвнi функцГ( пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в тypизмi [4]:

1) pecyp^y - фopмyвaння й eфeктивнe вига-pиcтaння влacнoгo тa пoзичкoвoгo кaпiтaлy, ту-pиcтичниx, iнфopмaцiйниx i людcькиx pecypciв;

2) opгaнiзaцiйнo-cyпpoвiднy - пpaктичнa opra-нiзaцiя виpoбництвa тypиcтичниx пocлyг, мapкe-тингу, пpoдaжy, peклaми, фiнaнcoвoгo тa пoдaт-кoвoгo плaнyвaння влacнoгo бiзнecy;

3) бiзнecoвy - умЫня pизикyвaти в тypиcтичнo-му бiзнeci;

4) тexнoлoгiчнy - дoтpимaння тexнoлoгiй poз-poбки, пpocyвaння й пpoдaж тypпpoдyктy нa pинкy;

5) iннoвaцiйнy - гeнepyвaння cyчacниx тexнo-лoгiй, нoвaтopcькиx iдeй, бiзнec-пpoeктiв для фopмyвaння кoнкypeнтocпpoмoжнoгo пpoдyктy;

6) coцiaльнy - зaбeзпeчeння eкoнoмiчниx Ы-тepeciв нaймaнoгo пepcoнaлy;

7) якicнoгo cepвicy - poзpoбкa зaxoдiв щo-дo зaлyчeння тa poзшиpeння ^тент^^Т мepe-œi cпoживaчiв тypпocлyг, кoнтpoлю ягаст пocлyг тypиcтичнoгo cпoживaння.

У cyчacнiй eкoнoмiцi тypизмy пiдпpи8мництвo мoжe бути:

1) бiзнecoм - cиcтeмoю вeдeння cпpaви, яку люди cтвopили для зaдoвoлeння ^olx пiдпpиeм-ницькиx пoтpeб;

2) кoмepцieю - тopгiвeльнoю дiяльнicтю фaxiв-цiв, cпpямoвaнoю нa пpиcкopeння peaлiзaцiï тyp-пocлyг й oдepжaння тopгiвeльнoгo пpибyткy;

3) фpaнчaйзингoм як ocoбливoю фopмoю гас-пoдapювaння - пpaвo вecти тypбiзнec вiд iмeнi й пiд тopгiвeльнoю мapкoю фpaнчaйзoдaвця - лi-дepa тypiндycтpiï.

З ^rno^ бoкy, пiдпpи8мництвo в тypизмi мoжнa poзглядaти, як ocoбливий стиль eкoнoмiчнoï пo-вeдiнки cyб'eктa тypиcтичнoï дiяльнocтi, в ocнoвi якoï пocтiйний пoшyк нoвиx виpoбничиx мoжли-вocтeй тypiндycтpiï, нoвiтнix фopм oбcлyгoвyвaн-ня тypиcтiв i pecypciв для влacнoгo бiзнecy.

Ha тypиcтичнoмy pинкy Укpaïни пoшиpeнi тpи ocнoвнi opгaнiзaцiйнo-пpaвoвi фopми пiдпpи-8мницькoï дiяльнocтi: 1 ) oднoociбнa влacнicть; 2) тoвapиcтвa (пapтнepcтвa); 3) дoчipнi пiдпpи-eмcтвa юpидичниx ociб.

Typиcтичнa гaлyзь Укpaïни, звaжaючи нa eкo-нoмiчнy i пoлiтичнy нecтaбiльнicть, зaлишa8тьcя чи нe eдинoю cфepoю нaцioнaльнoгo гocпoдap-cтвa, яга щopoкy нapoщy8 пoкaзники динaмiки poзвиткy тa мae пoзитивнi cтpyктypнi зpyшeння.

Typиcтичний бiзнec нaлeжить дo пiдпpиeмництвa cфepи нaдaння пocлyг нaceлeнню (cпoживaчaм).

Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami №1 (188)/2017 49

□сновними напрямами державно! пол^ики в га-луз! туризму згщно ¡з Законом «Про туризм» е таю [3]: залучення громадян до рацюнального викорис-тання втьного часу, ознайомлення з ¡сторико-культурною спадщиною, природним середовищем, орган!зац!я оздоровлення населення; забезпечен-ня рацюнального використання та збереження ту-ристичних ресурса, створення ефективно! систе-ми туристично! дстльносп для забезпечення потреб внутр!шнього й ¡ноземного туризму; створення та вдосконалення нормативно-правово! бази в га-луз! туризму вщповщно до чинного законодавства УкраТни, мжнародних норм ! правил; створення сприятливого для розвитку туризму податково-го, валютного, митного, прикордонного та ¡нших вид!в контролю; створення економнних умов, як! стимулюють розвиток туризму в УкраТн!; заохо-чення нацюнальних та ¡ноземних ¡нвестиц!й у розвиток туристично! ¡ндустрм; встановлення порядку стандартизации сертифкацм та лщензування в га-луз¡ туризму; впровадження системи статистично! зв¡тност¡ суб'ектю туристично! д¡яльност¡; створення умов для прюритетного розвитку туристично! ¡н-дустрм; п¡дготовка, переп¡дготовка та пщвищення квалфкацм туристичних кадр¡в; розвиток ствро-б¡тництва ¡з заруб¡жними краТнами та мжнародни-ми орган¡зац¡ями.

Вир¡шення цих головних завдань потребуе державного фЫансування за двома основними напрямами: залучення туриста на вибраних цтьо-вих ринках (рекламно-¡нформац¡йна дтльнють, зокрема виставкова, створення ¡нформац¡йних центра, нац¡онального туристичного 1нтернет-порталу); приведення нацюнальних норматив¡в, стандарт¡в безпеки, якост товар¡в ¡ послуг у вщ-пов¡дн¡сть з м¡жнародними.

Протягом останых рок¡в пол¡тика держави в напрямку фЫансування туризму не е стабтьною. 0сновними статтями, пов'язаними з фЫансу-ванням сфери туризму в межах Державного бюджету УкраТни, е таю:

- фЫансова п¡дтримка створення умов безпеки туриста ¡ розбудови туристично! ¡нфраструк-тури м^народних транспортних коридор¡в та маг¡стралей;

- фЫансова п¡дтримка розвитку туризму;

- приклады розробки у сфер¡ розвитку культу-ри ¡ туризму.

Недостатня увага прид¡ляeться таким чинни-кам п¡двищення туристично! привабливост дер-

жави, як спрощення прикордонних ¡ митних формальностей, паспортно-в^ового режиму тощо.

Туризм як вид економнно! д¡яльност¡ та соцг альний ¡нститут мае ч^ку ор¡eнтац¡ю на використання природних ресурса ¡ культурно! спадщи-ни. Тому важливим його напрямом е ефективне й рацюнальне використання природних ресурса та об'eкт¡в культурно! спадщини з одночас-ним !х збереженням ¡ в¡дновленням, профтакти-ка та мУмюацт негативного впливу туристично! д¡яльност¡ на навколишне природне середовище.

Важливим чинником впливу держави на турис-тичну ¡ндустрш е ф¡нансова пол¡тика. Нагальна необхщнють !Т реформування зумовлена невпин-ним пог¡ршенням стану матерюльно-техннно! бази туризму.

Вир0ити проблему накопичення достатн¡х ¡нвес-тиц^них ресурс¡в окрем¡ п¡дприeмства самост¡йно не в змоз^ тому пров¡дна роль у цьому процесс без-перечно, мае належати державк Вт¡м очкуваних крок¡в з Т! боку практично не спостер^аеться: пть-гових умов оподаткування та залучення ¡ноземних ¡нвести^й не створено; через дефщит бюджетних кошт¡в пряме ф¡нансування та державне кредиту-вання галуз¡ майже вщсутнк Реальн¡ перспективи залучення ¡нвестиц¡й у фЫансування проект¡в розвитку пщприемств украТнсько! туристично! ¡ндустрм в¡дкриваe участь у сптьних м¡жнародних програ-мах, що охоплюють широкий комплекс проблем. 0днак в УкраТн необхщно! державно! пщтримки в цьому питанн¡ поки що не спостер^аеться.

Висновки

Сучасн тенденцп розвитку аграрно! сфери УкраТни визначають актуальнють впровадження туристичного пщприемництва в аграрн¡й сфе-р¡ як д¡eвого фактору, за допомогою якого будуть вир¡шен¡ ряд економнних та соц¡альних проблем стьських територ^. 0рган¡зац¡я вщпочин-ку на сел¡ е одним ¡з найперспективыших напря-м¡в в¡дродження та розвитку украТнського села, п¡двищенням економ¡чного р^ня всього рег¡ону та краТни в цтому. 0дним ¡з найважлив¡ших на-прям¡в державно! пол¡тики у туристичый галуз¡ е п¡двищення ефективност¡ ¡нформац^но-комунг кац^но! ¡нфраструктури, створення позитивного образу УкраТни як туристично! держави та акти-в^ацт просування нац¡онального туристичного продукту на внутр0ньому, та м^народному ринках туристичних послуг завдяки оргаызафй-

Hié i ф1нансов1й пщтримц пщприемств та органг зац1й туристичноТ raëyçi центральними i мюцеви-ми органами виконавчо''' влади.

Список використаних джерел

1. Адизес И. Идеальный руководитель: Почему им нельзя стать и что из этого следует / И. Адизес; пер. с англ. -2-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. - 262 с.

2. Бузудалов И.Н. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития / И.Н. Бузудалов, Э.Н. Крылатых, А.А. Никонов. - М.: Наука, 1993. - 405 с.

3. Закон Укра'ни «Про туризм» вщ 18 листопада 2003 р. №1282-IV // Верховна Рада Укра'ни. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 20 с.

4. Молнар О.С. Функци та структура туристич-но-рекреацмного комплексу репону / О.С. Молнар, В.В. Сержанов, Ф.А. Важинський // Науковий вюник Ужгородського уыверситету. Економка: збipник нау-кових праць. - 2008. - Вип. 26. - С. 30-36.

5. Офщмний сайт Всесвтньо'1' туристичноТ органЬ зацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.unwto.ong/

6. Степаненко Н.О. Умови розвитку туристичного бiзнесy в Укра'У / Н.О. Степаненко, В.О. Степаненко // Вюник нацюнального техычного yнiвеpситетy «ХП1»: зб. наук. пр.: темат. вип. / Харювський полтех-нiчний iн-т, нац. техн. ун-т. - Х.: НТУ «ХП1», 2012. -Вип. 4: Технiчний прогрес та ефективнiсть виробни-цтва. - С. 47-53.

УДК 334.758

В.М. МАРЧЕНКО, д.е.н., НТУУ «КП1 ¡м. I. С/корського»

Ефектившсть використання ресурЫв в процес злиття та поглинання корпорацш

В статт/ представлено групування мотив/в злиття та поглинання корпорац/й за критер/ем джере-ла отримання майбутньоï ефективност/. Виявлено, що в систем/ мотив'1в найб'льшу групу становлять ресурсн мотиви, ефективнсть реал'защ яких досягаеться за рахунок отримання комплементарного та синергетичного ефекту злиття та поглинання. Комплементарний ефект використання ресурсу за-безпечуеться завдяки взаемодоповненню, зам'щенню, комб'муванню ресурсв. Синергетичний ефект - це ефект нелЫйних взаемод/й в процес '1 об'еднання та використання трудових ресурсв корпорацй.

Ключовi слова: ресурси, мотиви, комплементарний ефект, синергетичний ефект, злиття та по-глинання.

В.Н. МАРЧЕНКО, д.э.н., НТУУ «КПИ им. И. Сикорского»

Эффективность использования ресурсов в процессе слияния и поглощения корпораций

В статье представлены группировки мотивов слияния и поглощения корпораций по критерию источника получения будущей эффективности. Выявлено, что в системе мотивов наибольшую группу составляют ресурсные мотивы, эффективность реализации которых достигается за счет получения комплементарного и синергетического эффекта слияния и поглощения. Комплементарный эффект использования ресурса обеспечивается благодаря взаимодополнению, замещению, комбинированию ресурсов. Синергетический эффект - это эффект нелинейных взаимодействий в процессе объединения и использования трудовых ресурсов корпораций.

Ключевые слова: ресурсы, мотивы, комплементарный эффект, синергетический эффект, слияния и поглощения.

V. MARCHENKO,

doctor of science, NTUU «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

Efficiency of deployment of resources in the process of mergers and acquisitions of corporations

In the article the grouping of motives of mergers and acquisitions of corporations by sources of future performance criterion is represented. It is revealed that the major group of motives is the resource

© В.М. МАРЧЕНКО, 2017

Формування ринкових вщносин в УкраУнл №1 (188)/2017 51

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.