CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 132-136.
УДК 347.441(477)
ЦИВ1ЛЬНО-ПРАВОВА ВЩПОВЩАЛЬНЮТЬ ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ
Семенова К. Г.
Кримський юридичний ¡нститут Одеського державного ун/'верситету внутр1шн1х справ, С/'мферополь, УкраУна
Статтю присвячено дослвдженню проблем цившьно-правово! вдаоввдальносп за договором пе-рестрахування. Аналiзуються питання, пов'язат з встановленням природи цившьно-правово! вдаовь дальносл, як правового наслщку порушення договору перестрахування. Окрема увага придшясться розгляду тако1 специфiчноl санкци, як вiдмова перестраховика ввд здiйснення страхово1 виплати.
Ключовi слова: порушення зобов'язання, цивiльно-правова вдаоввдальшсть, договiр перестрахування, страхове вулттткодувяння
Найважлившою гарант1ею реал1зацп договору перестрахування е належне ви-конання сторонами такого договору зобов'язань, що випливають з нього. У випадку, коли зобов'язання не виконаш або виконаш неналежним чином, говорять про !хне порушення. Под1бш порушення здатш запод1яти значну шкоду. З метою запоб1гання таких порушень, а також усунення !хшх негативних наслщюв установлена цившь-но-правова вщповщальшсть.
У процес нормотворчо! 1 правозастосовчо! д1яльносп в област перестрахування вже накопичений певний досвщ з позицп його практичного застосування. Певна увага придшяеться законодавчому врегулюванню укладання договору перестрахування (Супрун Л.), менша - його виконанню (Гринюк О. В., Семеняка В. В.). I нега-тивним е те, що залишаеться теоретично 1 практично не вивченим питання про вщповщальшсть сторш. Недостатне дослщження зазначено! проблеми { вщсутшсть досвщу !! застосування впливае не тшьки на взаемовщносини сторш договору перестрахування, але 1 на негативне вщношення до страхування в цшому.
Метою дослщження е чгтке закршлення шституту вщповщальносп за договором перестрахування, що у свою чергу повинне стимулювати правом1рну поведшку в перестрахувальних зобов'язаннях та страхових вщносинах взагалг
Необхщно зазначити, що в спещальних положеннях Цившьного кодексу (дал1 -ЦК Укра!ни) про перестрахування (ст. 987) [1], а також у Закош «Про страхування» норми, що регулюють вщповщальшсть сторш за договором перестрахування не закршлеш. Однак, враховуючи, що догов1р перестрахування е самостшним видом договору страхування [2], сторони зазначеного договору можуть керуватися поло-женнями ЦК Укра!ни, що встановлюють вщповщальшсть у випадку невиконання або неналежне виконання страхового зобов'язання (ст. 991, 992), шшими нормами ЦК Укра!ни, що встановлюють вщповщальшсть за порушення зобов'язань (Глава 51), а також звичаем, зокрема звичаем дшового обороту (ст. 7). Кр1м того, при укла-данш договору перестрахування сторони вправ1 в самому договор1 врегулювати таю
132
умови, в тому чи^ права й обов'язки сторш, яю не врегульоваш актами цившьного законодавства (ст. 6 ЦК Укра1ни). Так, сторони договору перестрахування вправi встановити вiдповiдальнiсть за таю порушення, за якi чинне законодавство не пе-редбачае яко1-небудь вiдповiдальностi, або закрiпити iншу мiру вiдповiдальностi, вiдмiнну вiд т1е1, що за дане правопорушення передбачена законодавством.
Що стосуеться природи цившьно-правово1 вщповщальносп за невиконання або неналежне виконання перестрахувального зобов'язання, то 11 встановлення немож-ливе без звернення до загальнотеоретичних положень правово1 науки щодо поняття цившьно! вiдповiдальностi. Так, в юридичнш лiтературi iснують рiзнi погляди на природу цившьно-правово! вiдповiдальностi. Дуже часто поняття вiдповiдальностi ототожнюеться з шшими поняттями, такими як: ощнка, обов'язок, примус, негатив-нi наслщки, ризик, осуд, санкцiя тощо [3, с. 15]. Однак таке ототожнення, як правило, призводить до помилок i хибних висновюв. Наприклад, важко погодитися з по-зищею Тархова В. О., який при визначенш поняття вщповщальносп виходить з того, що це обов'язок особи давати звгг у сво1х дiях [4, с. 7]. Проте загальновщомо, що обов'язок звiтувати юнуе й тодi, коли поведiнка особи бездоганна ^ вiдповiдно, не-мае мюця для 11 вiдповiдальностi, яка настае лише при вчиненш правопорушення [3, с 15]. Зовсiм шшим е пiдхiд Братуся С. М., який розумiе пiд юридичною вщповща-льнiстю будь-якi застосовуванi юрисдикцiйними органами примусовi заходи впливу на правопорушника [5, c. 83]. Такий пщхщ дозволяе трактувати юридичну вщповь дальнють широко i включати до не! вс примусовi засоби впливу на боржника щодо спонукання до належного виконання його юридичного обов'язку. Добровшьне ж виконання факультативного обов'язку з факту порушення зобов'язання за таких т-дстав не вважаеться юридичною вщповщальнютю. Ми пiдтримуемо твердження вчених, що такий пщхщ не враховуе диспозитивних засад цившьного права ^ зок-рема, зобов'язального права [6, с 190].
Ознаки цившьно-правово1 вщповщальносп е такими: це завжди вщповщаль-нiсть одше1 особи перед шшою; це завжди майнова вiдповiдальнiсть; загальш роз-мiри вiдповiдальностi повиннi ствпадати з розмiрами заподiяноl шкоди або завда-ними збитками [7, с 309-312]. Ознакою цившьно-правово1 вiдповiдальностi також е й те, що остання е формою державно-примусового впливу на порушниюв норм права; вона застосовуеться до ошб, як вчинили правопорушення; застосовуеться лише вповноваженими державними органами; передбачае застосування лише тих санкцш, як е заходами цившьно-правово1 вщповщальносп [8, с 80]. Отже, цившьно-правова вщповщальнють характеризуеться застосуванням до правопорушниюв певних захо-дiв - майнових санкцш. У зв'язку з цим варто погодитися з думкою тих вчених-цившспв, як визначають цившьно-правову вiдповiдальнiсть як санкцiю за правопорушення, що викликае для порушника негативш наслщки у виглядi позбавлення суб'ективних цившьних прав або покладення нових або додаткових цившьно-правових обов'язюв [9, с. 14; 10, с. 58]. Головна риса вщповщальносп полягае в тому, що вона е санкщею у видi позбавлення правопорушника певного комплексу прав без одержання ним яких-небудь вигод i компенсацш [11, с. 479-480]. Такий пщхщ до цившьно-правово1 вщповщальносп застосовував i Пушкш О. А. [12, с.
133
431]. Звщси правовими наслщками порушення перестрахувального зобов'язання слщ вважати покладення на вщповщальну за це сторону договору перестрахування додаткового обов'язку по вщшкодуванню матерiальних збиткiв, сплатити неустойку або понести iншi заходи майнового впливу, що передбачаються договором перестрахування. У той же час, використання поняття вщповщальносп через покладення на вщповщальну сторону певних обов'язюв досить часто (особливо при характеристик страхових правовщносин) призводить до того, що деяю автори, в основному в економiчнiй лггератур^ плутають двi зовшм рiзнi категорiï цивiльного права: цившьну вiдповiдальнiсть i страхову вiдповiдальнiсть, пщ якою окремi теоретики страхування розумдать «обов'язок страховика (у нашому випадку перестраховика) з виплати страхового вщшкодування» [13, с. 50]. Тим самим ототожнюють поняття обов'язку i вщповщальносп. Вченими-правниками вже неодноразово пщшмалось питання про невщповщнють зазначеного термiну суп вказаного явища [14, с. 5253]. Таке помилкове використання термшологп призводить до помилок, складае «методолопчну небезпеку» [15, с. 479].
Перестраховик, сплачуючи страхову суму (страхове вщшкодування), передба-чену договором перестрахування не вчиняе правопорушення, а навпаки, виконуе один зi своïх основних обов'язюв, тобто така виплата «не е порушенням договору, а вщповщно i вiдповiдальнiстю за ним» [16, с. 141]. Виходячи з вищенаведеного, на нашу думку, необхщно для уникнення колiзiй використовувати у страховш наущ i практицi термiни, що вщповщають загальноприйнятим у цивiльно-правовiй наущ, а термш «страхова вiдповiдальнiсть» вилучити з обiгу, використовуючи в контексп визначення обсягу прав та обов'язюв страховика (перестраховика, перестрахуваль-ника) поняття «зобов'язання страховика» чи «обов'язки страховика».
Повертаючись до негативних наслiдкiв порушення перестрахувального зобов'язання, що виникають у потерпiлоï сторони, слiд зазначити, що ст. 611 ЦК Украши на таю випадки визначае певш правовi наслiдки, встановленi договором або законом. Зокрема, це припинення зобов'язання внаслщок односторонньоï вщ-мови вщ зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розiрвання договору; змша умов зобов'язання; сплата неустойки; вщшкодування збитюв та мо-ральноï шкоди. У Господарському кодексi (ст. 235) [17] (далi - ГК Украши) таю заходи iменуються оперативно-господарськими санкщями.
У той же час розглядаючи передбаченi у ст. 611 ЦК Украши правовi наслiдки як рiзновиди санкцiï за порушення зобов'язань, вважаемо в межах ще1' статп бiльш детальнiше проаналiзувати такий вид цившьно-правових санкцiй припинювально1' дiï, що застосовуються за порушення умов договору перестрахування, як вщмова перестраховика вщ здiйснення страхово1' виплати. Так, вщповщно до п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК Украши яка диспозитивно застосовуеться до договору перестрахування, як са-мостшного виду договору страхування, несвоечасне повщомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку дае страховиковi право вщмовити в страховш виплатг
На нашу думку, норма, що закршлюе за правом перестраховика вщмову у ви-плап страхового вщшкодування перестрахувальнику або зменшення його розмiру у
134
випадку несвоечасного повщомлення перестраховика про настання страхового ви-падку у договорi перестрахування як санкщя не повинна застосовуватися.
Подiбнi наслiдки несвоечасного повщомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку мають своею метою захист штереив страховика, що хота би сам провести розслщування страхового випадку. Для перестраховика факт неповщомлення його страховиком про страхову подда за основним договором страхування не настшьки критичний, тому що вш найчаспше нiяких прав на участь у розслщуванш страхово! поди не мае. Щоб у нього таке право вини-кло, у договiр перестрахування повинно бути включено спещальне застереження. До того ж за договорами облтаторного перестрахування подiбнi повiдомлення на-правляються лише за найбiльшими збитками, а основна маса страхових випадюв узагалi доводиться до вiдома перестраховика шляхом включення досить коротких шформацшних записiв у бордеро. У той же час вщмова у виплат страхового вщш-кодування як зашб оперативного впливу (оперативна санкцiя) може бути передба-чена у самому договорi перестрахування (ст.ст. 235-237 ГК). У такому випадку на перестрахувальника покладаеться обов'язок довести факт настання страхового випадку та легггимшсть свое! вимоги. Доведення здшснюеться з допомогою подання документа, перелш яких обов'язково повинен бути зазначений в договора
Отримавши вщ перестрахувальника вш необхiднi документи, перестраховик повинен здшснити виплату страхового вiдшкодування у вшх випадках, якщо немае пiдстав для вщмови у його виплатi.
У практищ мiжнародного перестрахування дiе концепщя, вiдповiдно до яко! перестраховик несе вщповщальнють за вiдмову у виплат страхового вщшкодуван-ня, якщо вш не довiв необrрунтованiсть або незаконнють вимоги перестрахувальника в страховш виплатi. Укра!нський перестрахувальний ринок не завжди враховуе зазначену концепщю, i найчастiше несумлiннi перестраховики вiдмовляють у ви-платах. Звiдси вимагае законодавчого закршлення презумпцiя вiдповiдальностi перестраховика, якщо вш не довiв необгрунтованють або незаконнiсть вимог перестрахувальника в страховш виплату
Дослiдивши питання вщповщальносп сторiн договору перестрахування за порушення його умов, можна дшти висновку, що характер вщповщальносп сторш договору прямо залежить вщ належного виконання добровшьно взятих на себе обов'язюв. Вщповщальнють за договором перестрахування настае на загальних пщ-ставах, встановлених цившьним законодавством Укра!ни. Правовими наслщками порушення перестрахувального зобов'язання вважаеться покладення на вщповща-льну за це сторону договору перестрахування додаткового обов'язку по вщшкоду-ванню матерiальних збиткiв, сплатити неустойку або понести iншi заходи майново-го впливу, що передбачаються договором перестрахування.
Перелж лiтератури
1. Цивiльний кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р. // Голос Укра!ни.. - 12.03.2003. - № 45-47; 13.03.2003. - № 47-48.
2. Семенова К. Г. Догов1р перестрахування: проблеми теорп та практики: [монограф1я] / К. Г. Семенова. - Х. : ТОВ «Вид-во «Формат Плюс», 2009. - 240 с.
135
3. Никифорак В. М. Договiр страхування вдаоввдальносл: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / В М. Никифорак. - К., 2002. - 223 с.
4. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В. А. Тархов. - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1973. - 321 с.
5. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. (Очерк теории) / С. Н. Братусь. - М. : Юридическая литература, 1976. - 216 с.
6. Цившьне право Украши: [курс лекцш]: У 6-ти томах. / [Р. Б. Шишка., Л. В. Красицька, В. В. Серпечко i др.] / [за ред. Р. Б. Шишки]. - Х. : Еспада, 2005. -
Т. 5. : Кн. 1. Загальш положення зобов'язального права - 224 с.
7. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. - М. : Статут, 2001. - 411 с.
8. Иваненко Л. М. Цивiльно-правовi засоби захисту прав споживачгв (покупщв) / Л. М. Иваненко. -К. : Юмана, 1998. - 224 с.
9. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1955. - 331 с.
10. Шевченко Я. Н. Средства защиты в гражданском праве / Я. Н. Шевченко. // Советское государство и право. - 1977. - № 7. - С. 50-62.
11. Советское гражданское право / [под ред. О. А. Красавчикова]. - М., 1968. - Т. 1. - 519 с.
12. Гражданское право Украины: [учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х ч. / [под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко]. - Х. : Ун-т внутр. дел; Основа, 1996. -
Ч. 1. - 440 с.
13. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. - М. : Госюриздат., 1960 - 176 с.
14. Брагинский М. И. Договор страхования / М. И. Брагинский. - М. : Статут, 2000. - 174 с.
15. Лейст О. Э. Методологические проблемы юридической ответственности. Содержание (обьем) понятия «юридическая ответственность» / О. Э. Лейст // Проблемы теории государства и права: [учебное пособие]. - М. : Проспект, 1999. - С. 479-480.
16. Агарков М. М. Обязательства по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков. - М. : Юриздат, 1940. - 218 с.
17. Господарський кодекс Украши // Ввдомосл Верховна Ради Украши. - 2003. - № 18. - № 1920. - № 21-22. - Ст. 144.
Семенова Е. Г. Гражданско-правовая ответственность по договору перестрахования / Е. Г. Семенова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 132-136.
В статье рассматриваются проблемы гражданско-правовой ответственности по договору перестрахования. Анализируются вопросы, связанные с установлением природы гражданско-правовой ответственности, как правового последствия нарушения договора перестрахования. Отдельное внимание уделяется рассмотрению такой специфической санкции, как отказ перестраховщика в осуществлении страховой выплаты.
Ключевые слова: нарушение обязательств, гражданско-правовая ответственность, договор перестрахования, страховая выплата.
Semenova K. Civil responsibility by contract of reinsurance / К. Semenova. // // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - Р. 132-136.
In the article the problems of civil responsibility are examined by contract of reinsurance. Questions, related to establishment of essence of civil responsibility, are analysed, as a legal consequence of breach of contract of reinsurance. Separate attention is spared consideration of such specific approval, applied for violation of conditions of the contract of reinsurance, as a refuse of reinsure is in realization of insurance payment.
Keywords: neglect of contracts, civil responsibility, contract of reinsurance, insurance payment.
НадШшла до редакцИ' 10.10.2009 р.
136
