CC BY
8УДК 338.242 ГРНТИ 06.81.12
Martynyshyn, Ya.M.
D.Sc. (Economics), Professor of Department of show business management
Kyiv National University of Culture and Arts ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8599-7206
Feicher O.O. PhD student
National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3608-3111
SETTING GOALS AND DEVELOPING AN EFFECTIVE CONDUCT STRATEGY OF ART HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE
Мартинишин Я.М.
доктор eKonoMÍHHUx наук, професор кафедри менеджменту шоу^знесу, Кивський нацюнальний }miверситет культури i мистецтв
Фейчер О.О. аспiрант,
Нацюнальна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв
ЦШЕВСТАНОВЛЕННЯ I ВИРОБЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОÏ СТРАТЕГИ ПОВЕД1НКИ МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАД1В ВИЩОÏ ОСВ1ТИ В УКРАШ1
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.2.69.51
Summary. The article actualizes scientific issues related to the development of effective goal-setting activities of art higher education institutions in Ukraine, which are aimed at ensuring sustainable development of art higher education and it will contribute to the development of the domestic economy in the international dimension. The priority directions of development of the system of art higher education with the subsequent formation of alternative management decisions on their successful realization are singled out. It has been noted the key role of innovative support of the organizational and economic mechanism of management of higher education institutions with art profile and bringing them in line with the progressive challenges and bold demands of modern markets of educational services and human capital. The applied significance of the article is to present management cases from European educational practice with the possibility of its approbation in the domestic system of higher art education. This will contribute to a more efficient and sound development of appropriate areas for improving organizational structures and processes, as well as appropriate subsystems of functional support of the mechanism of management of the higher education system in Ukraine.
Аннотация. У статп актуалiзовано наукову проблематику щодо розробки ефективного цшевстановлення дтяльносп заклащв вищо1 освгти мистецького спрямування в Укрш'ш, яш спрямоване на забезпечення сталого розвитку мистецько1' вищо1 освгги та сприятиме розбудовi вичизняно1 e^roMi^ у мiжнародному вимiрi. Виокремлено прюритетш напрями розвитку системи мистецько1' вищо1 освгти з подальшою розробкою альтернативних управлшських ршень щодо ïx успiшноï рeалiзацiï. Вiдзначeно ключову роль шновацшного забезпечення органiзацiйно-eкономiчного мexанiзму управлшня закладами вищоï освiти мистецького профiлю та приведения ïx у вщповщшсть до прогресивних викликiв i смiливиx запитiв сучасних ринкiв освiтнix послуг та людського капiталу. Прикладне значення статтi полягае у прeдставлeннi управлшських кейав iз европейсько1' освiтньоï практики з можливютю подальшо1' ïï апробаци у вiтчизиянiй систeмi вищо1' освгти мистецького профшю. Це сприятиме б№ш eфeктивнiй та обrрунтоваиiй розробцi вщповщних напрямiв удосконалення оргаиiзацiйниx структур та прцеав, а також вiдповiдниx тдсистем функцiонального забезпечення мexанiзму управлiния системою вищо1' освiти в Украïнi.
Key words: goal setting; goal tree; strategic development; organizational and economic management mechanism; higher education institutions; art education; European integration.
Ключовi слова: цшевстановлення; дерево щлей; стратегiчний розвиток; органiзацiйно-економiчний механiзм управлiння; заклади вищо'1 освiти; мистецька освiта; евроттегращя.
Постановка проблеми. Сучасне впчизняне освгтне середовище, зокрема мистецького профшю, стикаеться iз чималою кшьшстю виклишв глобального ринкового середовища, зокрема зумовленими особливостями становлення освгтшх шституцш в Украшг Так, варто згадати, що пострадянськi краïни, до яких належить i Украша, шукали шляхи становлення власних освгтшх
систем тсля розпаду Радянського Союзу в принципово нових умовах дiалектичноï eдностi мiж викликами глобалiзацiï та прагненням змiцнити свою нацюнальну iдентичнiсть i зберегти культурш традицiï. Цi сyперечливi тенденцiï були проявленш у введеннi в академiчний простiр термiнy «глобалiзацiя» та обгрунтуванш нерозривностi глобалiзацiйниx й локалiзацiйниx процеав.
ив
ялзв
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй.
Проблематика цiлевстановлення та розробки ефективно! стратеги розвитку закладiв вищо! освiти на транснацiональному, регiональному та локальному рiвнях представлена у наукових доробках вiтчизняних та заруб1жних вчених П. Аветюяна [16], Х. Аершга [7], В. Бельського [1] Д. Боровшсько! [1], М. Заславсько! [16], В. Калонайпте [11], С. Крютенсена [7], В. Кузнецово! [2], В. Куценко [3], Я. Мартинишина [12], Б. Рщнгса [15], Л. Ттаренко [16], Г. Трiлленберга [3], М. Хансена [10], Н. Шеверницько! [2]. Даш дослвдження розкривають суть процесу цiлевстановлення, iсторичнi передумови даного процесу для пострадянських кра!н та ризики, що обумовленi ними, структуру та методичний iнструментарiй процесу формування ефективно! стратеги поведшки закладiв вищо! освгга.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Незважаючи на постiйний дослвдницький iнтерес впродовж тривалого перiоду стосовно дано! проблематики та вагому шльшсть наукових напрацювань, iснуе нагальна потреба щодо проведения додаткових дослвджень стосовно визначення сучасного стану процесу цшевстановлення саме закладiв вищо! освгга мистецького спрямування iз безпосереднiм урахуванням специфiки !хньо! дiяльностi з метою розробки дорожньо! карти альтернативних управлшських рiшень щодо сприяння !х стратегiчному розвитку у коротко- та довготривалш перспективi.
Метою статтi е визначення та обгрунтування прiоритетних напрямiв розвитку мистецьких закладiв вищо! освгга Укра!ни iз подальшою розробкою альтернативних управлiнських рiшень щодо !х устшно! реалiзацi!.
Виклад основного матерiалу. Складна ситуащя в пострадянських системах вищо! освгга (ВО) ввдображалася в лопщ прийняття вiдповiдних управлiнських рiшень та проведення реформ, а саме у протирiччi !х спрямування. З одного боку, освпш реформаторсьш перетворення були спрямоваш на взаемну iнтеграцiю освггаього простору, а з iншого, - завдяки прогресивним реформаторським поштовхам, нацюнальш системи ВО стали частиною загальноевропейського освiтнього простору.
Як зазначають у сво!х наукових доробках дослвдники Л. Тггаренко, М. Заславська та П. Аветюян [16] система ВО змогла абсорбувати й поглинути данi суперечливi тенденци так само, як i економiки пострадянських кра!н в цшому, як1 вступили до к1лькох регюнальних асоцiацiй, намагаючись поеднати мiжнароднi та нацюнальш штереси. В свою чергу науковцi В. Бельський та Д. Боровшська [1, с. 27] ввдзначають очевидну вiдсутнiсть чiтко сформульованого бачення фшософи ВО, яке застосовуватиметься до нацюнально! освггаьо! практики. Загальною проблемою для бшьшосп вiтчизняних закладiв вищо! освгга (ЗВО) залишаеться незадовiльний
East European Scientific Journal #5(69), 2021 19 стан забезпечення балансу мiж piBHeM постачання фiнансових ресурав та piB^M потреб у них. Також продовжують чинити негативний вплив на штеграцшш процеси в освiтньомy сepeдовищi та на досягнення нацiональних прюритепв iншi числeннi eкономiчнi, полiтичнi фактори мiкpо- та макросередовища.
У цьому вiдношeннi привертае нашу увагу процес приведення нацюнально! системи ЗВО мистецького профшю на iнститyцiйномy piвнi у ввдповщшсть до Болонських пpинципiв. Даш визначальш принципи Болонського процесу чггко окpeслeнi у Болонськ1й декларацп ввд 19 червня 1999 року [8], серед яких особливе мiсцe займають акадeмiчна свобода, iнститyцiйна автономiя ЗВО, шдзвишсть, соцiальна цiлiснiсть.
Стосовно даного питання, вiтчизнянi наyковцi В. Куценко та Г. Тршленберг [3] зазначають, що у контeкстi вимог Болонсько! декларацп для Укра!ни, перед управлшцями сучасних ЗВО постае вимога щодо негайного забезпечення peалiзацi! наступних вeктоpiв розвитку ЗВО, як: забезпечення належного piвня працевлаштування випускник1в, зокрема першого циклу ВО (бакалаврат); формування ефективно! системи ошнювання якостi ВО у ввдповщносп до европейських стандаpтiв та ноpмативiв; забезпечення мобiльностi; поглиблення та всeбiчний розвиток практики соцiального партнерства ЗВО з роботодавцями, громадськ1стю, сусшльством тощо.
Варто вiдзначити активнi зрушення iз даного питання, peалiзованi глобальною мiжнаpодною Оpганiзацiею Об'еднаних Нацiй, зокрема важливим кроком було визнання переходу до сталого розвитку сyспiльства як основно! мети м1жнародно! спiльноти та нацюнальних ypядiв. Доречно згадати Всeсвiтнiй сами ООН з проблем сталого розвитку в Йоганнeсбypзi у 2002 рош, на пленарному засiданнi якого було прийнято рекомендацп генерально! Асамбле! ООН щодо проголошення дeсятиpiччя освiти для сталого розвитку. Дане ршення було шдкршлено Рeзолюцiею «Про Декаду ООН з освгш для сталого розвитку ввд 1 сiчня 2005 р.» на перюд 2005-2014 pp., де одним iз ключових пpiоpитeтiв виступило полiпшeння якостi освiтнiх послуг та пepeоpiентацiя системи ВО на забезпечення сталого розвитку суспшьства [18].
Впм, у бiльшостi випадк1в, тpансфоpмацiйнi перетворення щодо peалiзацi! даних пpинципiв та положень м1жнародно! освiтньо! полiтики у нацюнальних системах ВО пострадянських кра!н були представлен лише формальним запровадженням певних eлeмeнтiв, що мае суперечливий характер впливу на розвиток системи ВО. Як наслщок, прогресивне зростання невдоволення та нeдовipи населення до суперечливосл yпpавлiння освiтнiми закладами в Укра!ш спричинило посилення ввдтоку штелектуального потeнцiалy Укра!ни закордон. Для iлюстpацi! глибини дано! проблеми варто звернутися до peзyльтатiв дiагностичного
дослвдження аналогичного центру CEDOS, вщповвдно до якого у перюд 2016/2017 навчального року загальна шлькють вичизняних здобувач1в в шоземних ЗВО становила 77,4 тис. оаб, що у вщсотковому вираженш сягае 5,65% вщ зведеного контингенту вичизняних ЗВО, а у ввдношенш контингенту здобувач1в ВО мистецького профшю даний показник перевищуе вщповвдний мистецький 1ндикатор на 56% [5]. Поточний р1вень вщтоку потенцшних здобувач1в е критично високим i потребуе додатково! уваги з1 сторони управлшщв усiх рiвнiв, адже для наступного перiоду (2018/2019 н.р.) потенцшний рiвень даного показника експертами прогнозовано на рiвнi 83 тис. здобувачiв, що демонструе сталу тенденщю до зростання, в той час, коли для динашки зведеного контингенту здобувачiв ВО мистецьких ЗВО характерна стала спадна тенденцiя.
Наступним важливим викликом перед менеджментом ЗВО виступае необхiднiсть трансформацп самого поняття ЗВО iз суто соцiального iнституту (класична модель) до ринковоорiентованого та конкурентоздатного бiзнес-агента. Наявна криза у сферi ВО не е локальною i характерною лише для Укра!ни, адже iз даними викликами зустрiчаеться переважна бiльшiсть кра!н, що здiйснюють переход до ринковоорiентованоl моделi економiчних ввдносин. Дане явище було описано у наукових працях Б. Рiдiнгса [15], де автор пов'язав виникнення кризи мюп класично! моделi унiверситету як соцiального iнституту та спiльноти iнтелектуалiв, як1 шукають iстину, iз занепадом держави та нацiональних культур в умовах глобалiзацiйних перетворень. Як наслщок, виникае необхiднiсть перетворення унiверситету у корпорацш, яка за своею природою прагнитиме досконалостi, а не лише переслвдуватиме академiчнi цiнностi та шукатиме наукову iстину. В умовах стохастичних змiн питання дано! трансформацп вичизняних ЗВО постае для Укра!ни драматичною реальнютю, а головною рушiйною силою кризових явищ варто вважати всеохоплюючу глобалiзацiю, яка передбачае вiд нацюнального уряду рiшучих дiй щодо забезпечення високо! економiчно! конкурентоспроможностi та вщповщносп «суспшьства знань» цiй метi.
Однак, активне запровадження
щдприемницько! моделi у вiтчизняну освiтню поллику та полiтика щодо комерцiалiзацi! ЗВО у пострадянський перiод призвела до доволi складно! ситуаци забезпечення рiвного доступу населення до як1сних освишх послуг. Вiдповiдно до статистичних спостережень [4], станом на 2021 рш близько 73% студенпв, що здобувають ВО за мистецькими напрямами в Укра!ш, повиннi бути зацiкавленими та глибоко вмотивованими у отриманнi послуг ВО, осшльки данi здобувачi повинш здiйснювати оплату за навчання за власний рахунок. В свою чергу, питома вага стипендiатiв у загальному контингентi мистецьких ЗВО становить лише 27%, що провокуе критичну залежнють
мистецьких ЗВО вiд фiнансових надходжень зi сторони домогосподарств та зменшення мотивацп здобувачiв ВО до опанування умiнь й навичок, оск1льки на перший план виступае необхщнють пошуку можливостей щодо здiйснення плати за освггш послуги.
Проблематику, що виникае при переорiентацi! унiверситетського сектору на ринкоорiентовану модель у сво!х наукових доробках розглядае скандинавська дослвдниця В. Калонайпте [11], яка використовуе специфiчну метафору «фабрика знань» для опису ЗВО з ринковоорiентованим пiдходом щодо управлшня. Так1 освiтнi шституци орiентуються на продукування якомога бiльшоl шлькосп стандартизовано! продукцii, оск1льки бiльшiсть споживачiв зацiкавленi у короткотривалих та низькозатратних освiтнiх продуктах. Однак, вироблення тако! продукцil з низькою собiвартiстю мае ннегативш насл1дки для розвитку нацiональноi системи ВО, оск1льки, за даного тдходу фiнансовi ресурси витрачаються на розробку ефективно! маркетингово! стратегii при значному натиску конкурентного протистояння (що е характерним для сучасного ринку послуг ВО в Украш), а назва ушверситету стае брендом та торпвельною маркою. Переважання виробничого пiдхiду до тлумачення системи ВО та представлення И лише зi сторони економiчних переваг на ринку людського капiталу сприятиме зростанню масовосл ВО, що зможе призвести до парадоксальноi ситуацil, коли прогресивними темпами зростатиме шлькють фахiвцiв iз ВО, але, в шнцевому рахунку, вони не володгшмуть вiдповiдними професiйними якостями i компетенцiями, яких потребуе роботодавець, а тому рiвень безробiття та дисбаланс на ринку людського кашталу неупинно зростатиме навиъ при високому охоплення населеня освiтнiми послугами.
Тому з даного питання варто звернути на зарубiжний досв1д пров1дних европейських кра!н щодо виршення фiнансового аспекту забезпечення мехашзму управлiння ЗВО. Зокрема, у Шмеччиш активно використовуеться «континентальна модель», вщповвдно до яко! держава взяла повну вiдповiдалънiсть за забезпечення потреб ЗВО, що надае змогу мiсцевим менеджерам ЗВО пропонувати здобувачам ВО безкоштовш освiтнi послуги. На противагу, у Великобританп запроваджена у практику «англосаксонська» модель управлiння, за яко! ушверситети фiнансуються через складну та багатостутнчасту структуру оподаткування та заохочення меценатства. Оскiльки в обох випадках менеджмент ЗВО отримуе достатне фшансове забезпечення для здiйснення рiзновекторноi дiялъностi, учасники ЗВО мають змогу насолоджуватись академiчною культурою та процесами пiзнання [7].
Враховуючи особливосп та чутливiсть до зовнiшнiх впливiв творчо! дiяльностi, сл1д наголосити на необхвдносп забезпечення саме
системи; переорiентацiя гз репродуктивного вгдтворення у взаемодш уах ланок системи ВО [2].
Щодо оптимально! трансформацп цшей управлшння сучасними ЗВО важливГ науковГ припущення висловив М. Хансен [10], вадповадно до яких сучасне сустльство лише сто!ть на порозГ масового та довгострокового циклу потрясшь. Прогнозуеться повна переорГентащя попиту на ринку людського катталу, що у к1льк1сному порГвнянш е екивалентною трансформащям, зумовленим винаходом джерел електроенерги. За даних умов саме система ВО виступатиме ключовим шструментом для виршення даних виклик1в, а економжа майбутнього керуватиметься знаннями. Тому управлшщ повиш зосередити увагу на забезпеченш ефективного функцюнування системи ВО, адже вона допоможе суспшьству подолати потужну хвилю змш. Глобальною проблемою виступае високий рГвень невадповадносл нащональних освгтшх систем модершзованим потребам бГзнес-середовища, оск1льки бГльшють Гз них знаходяться на етат трансформаций Шдтвердженням даних припущень виступае порГвняльний вадповадносп навичок здобувачГв ВО реальним потребам та очГкуванням роботодавщв у 2015 Г 2020 роках, здшснений експертами Свггового економГчного форуму (табл. 1).
Таблиця 1
Трансформащя ТОР-10 умшь i навичок, якi затребуванш
спещального мeханiзмy yпpавлiння для даного типу ЗВО. Зокрема тpyднощi у вивченш yпpавлiнського мeханiзмy у галyзi культури пов'язанi з тим, що саме поняття здiбностeй е одним iз найскладнiших у психологи, i воно доа не розкрите повнiстю. Воно постшно уникае розкриття свое! сутносп i розчиняеться в iнших психолопчних поняттях як знання, навички, штелект, особистi якостi, психiчнi процеси. У G^^ypi здiбностeй менеджера закладiв мистецького спрямування доцiльно загальнi та спещальш здiбностi. Пepшi визначають yспiх багатьох видiв дiяльностi, в той час як iншi е спeцифiчними i визначають eфeктивнiсть творчо! дiяльностi [12].
Так, вичизняш наyковцi В. Кузнецова та Н. Шеверницька визначають прогностичш тенденцй' розвитку мeханiзмy yпpавлiння ЗВО мистецького спрямування, серед яких лвдируючими е: штеграцшш (европейська iнтeгpацiя провокуе стандартизацш мистецько! ВО; iнтeгpацiя piзних стyпeнiв освiти зумовлюе розвиток неперервносп освiтнього процесу; розвиток мiждисциплiнаpних зв'язшв призводить до появи ново! освпньо! парадигми мистецько! ВО); гyманiзацiя й гумаштаризащя дiяльностi мистецьких ЗВО; соцюкультурна вiдповiднiсть yпpавлiнсько!
2020 Р1К М1СЦЕ 2015 Р1К
Комплексний nidxid у виршенш проблем 1 Комплексний nidxid у eupMeHHi проблем;
Критичне мислення 2 Координащя з тшими
Креативтсть 3 Управлтня персоналом
Управлшня персоналом 4 Критичне мислення
Координаця з тшими 5 Мистецтво ведення перемовин
Емоцшний штелект 6 Контроль якостi
Розсудливтть i прийняття ршень 7 Клieнтоорieнтованiсть
Клieнтоорieнтованiсть 8 Розсудливiсть i прийняття рШень
Мистецтво ведення перемовин 9 Активне слухання
Когттивна гнучксть 10 Креативтсть
Джерело: сформовано автором на основГ [19].
Основною причиною ше! системно! невадповадносп виступае доволГ слабкий та повГльний темп здшснення реформаторських пертворень, оск1льки вони за своею природою е доволГ громГздкими. Тому при розробщ вгдповГдно! системи цшей та визначенш прюритетних напрямГв д1яльносл ЗВО зусилля управлшшв мають бути направленш на досягнення синергетичного ефекту вгд дослгдницько!, освиньо! та творчо! д1яльносп шляхом забезпечення !х всебГчно! взаемоди, що у шнцевому рахунку сприятиме тдвищенню привабливосп ЗВО для уах защкавлених сторш.
Вгдповщне цшевстановлення зГ сторони менеджменту ЗВО щодо шновацшно! переорГентаци впчизняного сектору ВО частково можна пояснити дотриманням принципу всебГчно! взаемоди та вчасного реагування системи ВО на
сподГвання та потреби свиово! спшьноти. Так, результати наукових дослщжень експертно! групи 1нституту глобального лгдерства [9], обгрунтовують невгдкладний характер потреби щодо переорГентаци та адаптаци сучасно! системи ЗВО до виклишв та вимог ринку людського катталу майбутнього. Зокрема, вщповГдно до прогнозГв експерпв 1нституту, Четверта промислова революшя та !! сучасш технолопчш змши призведуть до зникнення 75 млн робочих мюць вже до 2022 року, одночасно створивши яшсно новГ робочГ мюця (понад 133 млн нових робочих альтернатив). У даному трансформацшному процеа менеджери ЗВО повинш сприяти впровадженню та ефективному використанню шновацшних технологш та нових навчальних моделей, яш базуються на активнш
учасп учаснишв (action-based technology), та навчання протягом усього життя (life-long learning). Сучасш менеджери ЗВО повинш будуть iдентифiкyвати та прогнозувати релевантнi цiлi, дiлитися ними з уйма учасниками yправлiнського процесу, а також набувати особистюну мiцнy стшшсть (robust resilience), яка е ознакою провгдних свiтових бiзнес-агентiв та е необхвдною умовою для yспiшного виршення yправлiнських протирiч та дисонансiв.
В свою чергу, при розробцi дерева цшей yправлiння ЗВО, локальному менеджменту необхвдно здiйснювати цiлевстановлення таким чином, щоб реалiзyвати всебiчнy ефективнiсть функщонування ЗВО, зокрема у економiчномy, сощальному та екологiчномy контекстi. Таким чином, ключовi цiлi щодо економГчно! ефективносп фyнкцiонyвання ЗВО мають передбачати забезпечення реалГзацп вiдповiдних yправлiнських рiшень щодо ошгашзацп ефективностi менеджменту, пiдвищення якосп науково-техшчно! дiяльностi, а також покращення резyльтативностi маркетингово! дiяльностi освггаьо! установи. Сучасним менеджерам ЗВО варто змшити yправлiнський фокус i3 тотально! орiентацi! на традицiйнi iндикатори фiнансово! ефективносп дiяльностi ЗВО на побудову тако! збалансовано! системи показник1в, яка ввдображатиме i нефiнансовi параметри yспiхy його д1яльносп, зокрема: вiдповiднiсть освiтнiх програм потребам стейкхолдерiв, позицiонyвання ЗВО на вичизняному та глобальному ринку освггшх послуг, рiвень вдоволеностi здобyвачiв ВО тими освгтшми послугами, як1 реалiзyе даний ЗВО.
Визначаючи прiоритетнi цш розвитку ВО мистецького спрямування, менеджерам варто звернутися до юторичних особливостей вiтчизняного сyспiльного розвитку та становлення освггаьо! культури в Укра!нг З даного питання вважаемо за необхгдне звернутися до Глобального освггаього дайджесту [17], який щорiчно публшуе 1нститут статистики ЮНЕСКО. Вiдповiдно до проведених дослiджень Укра!на обiймае проввдш мiсця у контекстi поширення ВО, адже значення коефiцiента охоплення населення ВО у 2020 роцi становив 82,6%. Вiдповiдний рiвень демонструють проввдш кра!ни свiтy iз високим рiвнем доходу (Нгдерланди - 87,1%, Фiнляндiя - 90,2%, Данiя -81,1%, Австр1я - 86,6%), що свгдчить про високий економiчний потенцiал розвитку нашо! держави у майбутньому. Даний показник також пвдтверджуе високий рiвень сyспiльного попиту укра!нських громадян щодо отримання як1сних послуг ВО, що можна пояснити iсторичними передумовами формування та становлення престижу здобувача ВО ще з пострадянського перiодy. За таких умов необхвдна розробка ефективно! стратегй' розвитку та визначення прюритетних цiлей фyнкцiонyвання вiтчизняно! системи ВО, зокрема в розрiзi !! мистецько! компоненти.
Важливим етапом у розвитку вiтчизняного освггаього середовища стало прийняття у 2020 рощ
MB
вiдповiдно! Стратеги розвитку ВО в Укра!нi на 2021-2031 роки [6], яка чгтко окреслила прiоритетнi напрями стратепчного розвитку системи ВО у коротко- та довготривалш перспективi. Однак, дослвджуючи питання щодо розвитку системи мистецько! ВО iз урахуванням !! специфжи, варто зазначити необхiднiсть розробки ввдповвдного стратегiчного документу саме для ЗВО мистецького профшю в умовах трансформацп системи ВО в загальноевропейський освгтнш простiр.
Вiдповiдно до Стратеги розвитку ВО [6], експертами було окреслено тою ВО в Укра!щ що передбачае забезпечення сталого шновацшного розвитку держави через тдготовку висококвалiфiкованих фахiвцiв, створення та поширення знань, формування iнтелектyального, соцiального та духовного кашталу сyспiльства, готового до виклик1в майбутнього. Експертами також визначено основш постулати концептуально! моделi ВО, ключове мГсце серед яких вiдведено дослiдницькiй компонента
Вищеокреслене твердження мае важливе значення, оск1льки вiдповiдно до Болонсько! харти yнiверситетiв (The Magna Charta Universitatum) [13], ЗВО е автономною установою, яка продукуе, вивчае, ощнюе та передае культуру шляхом дослвджень та викладання. Викладання та дослвдження в yнiверситетах повиннi бути нероздГльними з метою забезпечення !х ввдповщносп тим сучасним запитам, мiнливим потребам ринкового середовища та суспшьного розвитку, яш виникають.
Зважаючи на глобальш перетворення у свiтовiй економiцi та сустльному устро!, постала вимога перед свгтовою академiчною спiльнотою щодо вдентифжацп обов'язк1в i зобов'язань ЗВО перед свгговим товариством. Тому 12 березня 2020 року було прийнято оновлену Велику харт1ю yнiверситетiв (The Magna Charta Universitatum 2020) [14], яка передбачае визнання менеджментом ЗВО свое! ввдповщальносп за взаемодш i вчасне реагування на сподiвання та виклики свiтово! спiльноти з метою забезпечення корисп для всього людства та реалiзацi! свого вкладу у забезпечення його стшкого розвитку. Вiдповiдно до Хартш, наукова i моральна автономiя виступають вiдмiнною рисою будь-якого ЗВО, а також необхвдною умовою для виконання його обов'язшв перед суспшьством. Для реалiзацi! наукового та освггаього потенцiалy ЗВО повинен бути забезпечений високий рiвень соцiально! взаемодй' даних освгтшх установ гз суспгльством, яке сприятиме посиленню рГвня автономй' та якосп надаваних послуг. Також окреслено значну суспГльну значимГсть менеджменту ЗВО та його високу соцГальну ввдповвдальшсть.
Пгдписання цГе! хартП' управлГнцями ушверситепв плануеться у червнГ 2021 року. Зокрема, якщо ЗВО ранГше затвердив участь у попереднш Хартй 1988 рощ, пвдписання оновленого варГанту документу ввдбуватиметься за
ив
ввазв
спрощенною процедурою, в той час, як для нових учаснишв Харти представлена б1льш детал1зована шструкцгя адмшютративних дш щодо ïï поетапного щдписання. Загальна шльшсть активних учаснишв Харти на даному етап сягае 900 ЗВО з уах континенпв свиу. Тому шдписання та приведення у дш основних принцишв оновлено1 Хартiï у вичизняному освiтньому середовищi
менеджментом ЗВО сприятиме бiльш глибошй iнтеграцiï системи ВО Украïни у загальноевропейський освiтнiй простiр, нарощенню всебiчноï спiвпрацi i3 ЗВО-партнерами та змщненню довiри суспiльства до освiтнiх заклащв, що сприятиме ïx iнновацiйному розвитку.
Висновки i пропозицп. При визначенш прюритетних цшей розвитку та розробш ключових векторiв перспективного розвитку ЗВО мистецького профшю, локальнi менеджери повинш врахувати значну к1льк1сть змiнниx, як здiйснюють вплив не лише на галузь мистецько1' освiти, унiверситетський сектор або вичизняну систему ВО, а й взяти до уваги провщт тенденцiï розвитку глобалiзованиx ринкiв товарiв i послуг. Свiт, як школи ранiше, стае бiльш взаемозалежним з огляду на прогресивну взаемодш уах його компонент, а тому забезпечення ïx сталого розвитку потребуе бшьш виважених та всебiчно обгрунтованих управлшських рiшень як зi сторони безпосередньо керiвництва даних суб'ектiв господарювання, так i з боку нацюнальних урядiв та вiдповiдниx представник1в соцiуму i бiзнесу. Лише шляхом проведення 1'хньо1' збалансовано1' та гармонiйноï дискусiï можливо забезпечити практичну реалiзацiю ефективного оргашзацшно-економiчного меxанiзму управлiння вiдповiдними ЗВО мистецького спрямування, забезпечуючи ïx сталий розвиток у нацюнальному та глобальному вимiраx.
Список лiтератури:
1. Бельский В., Боровинская Д. Актуальные модели развития образования: подходы и принципы их реализации. Социальные и гуманитарные знания. 2019. №2. С. 27-38.
2. Кузнецова В. М., Шеверницька Н. М. Сучасш тенденци мистецько1' освгга. Вiсник ХДАДМ: мистецька освгга. 2017. №3. С. 15-19.
3. Куценко В., Тршленберг Г. Парадигма стратеги розвитку соцюгумаштарно1' сфери в контексп глобалiзацiйниx процесiв. Вiсник економiчноï науки Украïни. 2013. №1. С. 94-100.
4. Шдготовка фаxiвцiв у ЗВО на початок 2019/20 навчального року за галузями знань вшповвдно до Перелiку 2015 року : статистичний бюлетень. Кшв : Державна служба статистики Украни; 2020c. URL : http://www. ukrstat.gov.ua.
5. Стадний £. Украшське студентство за кордоном: даш до 2017/18 навчального року. CEDOS. 2019. URL: https://cedos.org.ua/ researches/ukrainske-studentstvo-za-kordonom-dani-do-201718-navchalnohoroku.
6. OrpaTeria po3BHTKy BH^OI ocBiTH B yKpaim Ha 2021-2031 pp. Khib : MimcrepcrBO ocBiru i HayKH yKpaiHH. 2020. URL: http://osvita.ua/doc/files/news/768/76871/STRATEHI YA_ROZVYTKU_VYSHCHOYI_OSVITY_V_U.pd f.
7. Christensen C. M., Eyring H. J. The innovative university: changing the DNA of higher education from the inside out. San Francisco: Wille; 2011.
8. Joint Declaration of the European Ministers of Education. The Bologna Declaration of 19 June 1999. URL: https://web.archive.org/ web/20080211212119/http://www.bologna-bergen2005.no/Docs/00Main_doc/99 0719BOLOGNA_DECLARATION.PDF.
9. Haanaes Kn. How universities must adapt to train future leaders? World Economic Forum. 2020. URL: https://www.weforum.org/agenda/2020/01/ higher-education-leadership.
10. Hansen M. Higher education needs dusting off for the 21st century. World Economic Forum. 2018. URL: https://www.weforum.org/agenda/2018 /03/make-higher-education-skills-relevant-for-students.
11. Kalonaityte K. Normkritisk pedagogik. Denmark: Eurographic; 2014.
12. Martynyshyn Ya. Management Abilities of Personality Culture Manager: Theoretical-Empirical Analysis. Psychological Accompaniment of Personality Development : Monograph. Lviv-Torun : Liha-Pres; 2019. P. 204-222.
13. Observatory Magna Charta Universitatum. The Magna Charta Universitatum. 1988. URL: http://www.magna-charta.org/magna-charta-universi-tatum/read-the-magna-charta/the-magna-charta.
14. Observatory Magna Charta Universitatum. The Magna Charta Universitatum. 2020. URL: http://www.magna-charta.org/magna-charta-universi-tatum/mcu-2020.
15. Readings B. The University in Ruins. Cambridge and London: Harvard University Press; 1996.
16. Titarenko L., Zaslavskaya M., Avetisyan P. Academic, and corporate cultures in modern university (a case study of Armenia and Belarus). Wisdom. 2019. №1(12). P. 49-61.
17. UNESCO Institute for statistics. School enrolment, tertiary (% gross). 2020. URL: https://data.worldbank.org/indicator /SE.TER. ENRR.
18. United Nations General Assembly. Resolution 57/254 "United Nations Decade of Education for Sustainable Development". UN Documents: Gathering a Body of Global Agreements. 2002. URL: http://www.un-documents. net/a57r254.htm.
19. World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2020. 2020. URL: https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2020.
