CC BY
18
УДК 378.11
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗДеМОД!1" СУБ'6КТ1В УПРАВЛ1ННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОЮ АВТОНОМИЮ ЗВО*
®2018 ермАЧЕНко в. е., дериховська в. i.
УДК 378.11
€рмаченко В. €., Дериховська В. I. Особливостi взасмодп cy6'cKTiB управлiння органiзацiйною автономicю ЗВО
Метою написания дано/ cmammi е анал/з особливостей орган/зац/йно! структуры управл/ння ЗВО щодо впровадження орган/зацшно)' автономИ. Визначено актуальн/сть розширення мституцшно)'автономИЗВО та и складових. Розглянуто систему управл'шня орган/зац/йною автоном/ею укранських ун/верситет/в через призму адаптацИ в/тчизняноi законодавчо! бази у сфер/ вищоi осв/ти до /ндикатор/в оц/нювання р/вня орган/-зацшно} автономИ в/дпов/дно до методологи £вропейськоi асощацП ушверситетю. Упровадження основ розширення орган/зац/йно: автономИ в нац/ональну систему вищоi освти було проанал/зовано в розр/з/ такоi системи показник/в: процедура обрання та зв/льнення кер/вника (ректора) ЗВО, виб/р критерПв для обрання ректора, термни дп його повноважень, можлив/сть включення зовн/шн/х член/в в органи правл/ння ЗВО, визна-чення академ'то1 структури та можливсть створення юридичних ос/б. Також проанал/зовано останн/ зм/ни законопроекту «Про внесення зм/н до Закону Украни «Про вищу осв/ту» щодо змни системи управл'тня закладами вищоi освти та зазначено, що б/льш/сть нововведень супер-ечать базовому принципу iнcтитуцiйноiавтономИ- самост/йност/, незалежност/ та в/дпов/дальност/ ЗВО у прийнятт/ р/шень щодо розвитку академ/чних свобод / внутр/шнього управл/ння.
Ключов'! слова: ¡нституц/йна автоном/я, орган/зац/йна автоном/я, заклад вищоi осв/ти (ЗВО), суб'екти управл/ння ЗВО. Рис.: 4. Ббл.: 11.
Ермаченко Володимир Егорович - кандидат економ/чних наук, доцент, професор кафедри туризму, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/вер-ситет Iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украна) E-mail: yvy@hneu.edu.ua
Дериховська Вiктоpiя 1гоpiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри економ/чноi теори, статистики та прогнозування, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украна) E-mail: derykhovskayav@gmail.com
УДК 378.11
Ермаченко В. Е., Дериховская В. И. Особенности взаимодействия субъектов управления организационной автономией ВУЗ
Целью написания данной статьи является анализ особенностей организационной структуры управления ВУЗ по внедрению организационной автономии. Определена актуальность расширения институциональной автономии ВУЗ и ее составляющих. Рассмотрена система управления организационной автономией украинских университетов через призму адаптации отечественной законодательной базы в сфере высшего образования к индикаторам оценки уровня организационной автономии в соответствии с методологией Европейской ассоциации университетов. Внедрение основ расширения организационной автономии в национальную систему высшего образования были проанализированы в разрезе следующей системы показателей: процедура избрания и увольнения руководителя (ректора) ВУЗ, выбор критериев для избрания ректора, сроки действия его полномочий, возможность включения внешних членов в органы правления ВУЗ, определение академической структуры и возможность создания юридических лиц. Также проанализированы последние изменения законопроекта «О внесении изменений в Закон Украины «О высшем образовании» относительно изменения системы управления ВУЗ и указано, что большинство нововведений противоречат базовому принципу институциональной автономии - самостоятельности, независимости и ответственности ВУЗ в принятии решений по развитию академических свобод и внутреннего управления. Ключевые слова: институциональная автономия, организационная автономия, высшее учебное заведение (ВУЗ), субъекты управления ВУЗ.
Рис.: 4. Библ.: 11.
Ермаченко Владимир Егорович - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: yvy@hneu.edu.ua
Дериховская Виктория Игоревна - кандидат экономических наук, доцент кафедри экономической теории, статистики и прогнозирования, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: derykhovskayav@gmail.com
UDC 378.11
Yermachenko V. Ye., Derykhovska V. I. The Features of Interaction of Management Entities of the Organizational Autonomy of Higher Educational Institution
The article is aimed at analyzing the features of organizational structure of management of higher educational institution, responcible for introducing an organizational autonomy. Relevance of expanding the institutional autonomy of higher educational institution and its constituents is determined. The system of management of organizational autonomy of Ukrainian universities is considered through the prism of adaptation of the national legislative base in the sphere of higher education to the indicators of estimation of the organizational autonomy level in accordance with the methodology of the European Association of Universities. Introduction of the fundamentals of expansion of organizational autonomy into the national higher education system was analyzed in the context of the following system of indicators: procedure for electing and dismissing the head (rector) of higher educational institution, selection of criteria for election rector, his term of office, possibility of including external members in the board of the higher educational institution, definition of academic structure, and the possibility of creating legal entities. Also. the recent changes amendments to the draft law «On amending the Law of Ukraine «On higher education» concerning the change of the management system of higher educational institution are analyzed, and it is specified that the majority of novations contradict the basic principle of the institutional autonomy - self-sufficiency, independence and responsibility of higher educational institution in making decisions on the development of academic freedoms and internal management. Keywords: institutional autonomy, organizational autonomy, higher educational institution, management entities of higher educational institution. Fig.: 4. Bibl.: 11.
Yermachenko Volodymyr Ye. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: yvy@hneu.edu.ua
Derykhovska Viktoriia I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory, Statistics and Forecasting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: derykhovskayav@gmail.com
* Роботу виконано в межах Держбюджетно!' прикладно!' теми № 41/2017-2018 «Розробка методичного та модельно-шформацшного за-безпечення шституцмно!' автономп ВНЗ».
Одним iз аспекпв модернiзацГi нацiональноi системи вищо! освiти е надання закладам вищо! освiти автономи. Саме шституцшна автономiя через призму органiзацiйноi, фшансово!, академiчноi' та кадрово! самостiйностi й незалежнос-тi мае закласти шдгрунтя для розвитку та нарощення конкурентоспроможносп вiтчизняних ЗВО на свио-вш освiтньо-науковiй аренi.
Аналiз наукових джерел [1-7] дозволив конста-тувати необхдшсть розширення автономГ! укра!н-ських ЗВО, однак наявшсть значного кола системних проблем вичизняно! вищо! освiти, недосконалкть законодавчо! бази, iнституцiйна неготовнiсть (або неспроможшсть) самих ЗВО та в^дсутшсть в1дпов^д-ного iнструментарiю та критерив оцiнки якостi !х на-уково-освиньо! дiяльностi iстотно гальмують процес надання уншерситетами задекларовано! автономГ!.
Украшсьй ЗВО мають бути готовими до того, що автономнiсть передбачае вiдповiдальнiсть, а, отже, университетам необхiдно в умовах реформуван-ня органiзувати свою дiяльнiсть так, щоб вистояти в жорсткш конкурентнiй боротьбi на освiтньому ринку. Саме тому метою написання дано! статт е аналiз особливостей оргашзацшно! структури управлiння ЗВО щодо впровадження органiзацiйноi автономи.
Органiзацiйна автономiя ЗВО е компонентою iнституцiйноi автономЦ та покликана створити пере-думови для комерщамзаци знань, розвитку внутрш-н1х академiчних структур, реал1зацИ стратепчних управлiнських рiшень шляхом забезпечення незалежного створення та функцюнування оргашзацшно! структури управлшня ЗВО, впровадження дiевих механiзмiв реал1зацц управлiнських технологш. Сфера оргашзацшно! автономГ! охоплюе формування за-гальних правил функцюнування ЗВО та регулюван-ня його оргашзацшно! структури, а саме: обрання, призначення та зв1льнення керiвних оаб та iнших органiв управлiння внутршшми структурами ЗВО; визначення термiну перебування на посадах керiв-никiв та подписания з ними контрактiв; створення та лшв^ащя внутрiшнiх структурних шдроздшв та в^д-окремлених пiдроздiлiв ЗВО.
Зпдно з методологiю бвропейсько! асощаци унiверситетiв [8], кожна компонента шституцшно! автономГ! характеризуеться певним набором шди-каторiв, оцiнювання яких визначае загальний рiвень ушверситетсько! автономГ!. Так, оргашзацшна авто-номiя европейських систем вищо! освiти оцiнюеться в розрiзi тако! системи показникiв: процедура обрання та звкьнення керiвника (ректора) ЗВО; вибiр критерив для обрання ректора; термши дп його по-вноважень; можливкть включення зовнiшнiх членiв в органи правлшня ЗВО; визначення академiчноi структури та можливiсть створення юридичних осiб.
Розглянемо систему управлiння оргашзацшною автономiею укра!нських ЗВО через призму адаптаци вiтчизняно! законодавчо! бази у сферi вищо! освiти до
вищенаведених iндикаторiв. Так, ЗВО, як i будь-яка органiзацiя, мае свою систему управлшня, що скла-даеться iз сукупностi суб'ектiв та об'ектiв управлшня, шдсистем i комунiкацiй мiж ними, а також процеав, що забезпечують ефективне функцюнування оргаш-зацГ!. Не виключенням е й оргашзацшна автономiя ЗВО. Об'ектом управлшня виступають внутршня оргашзацшна структура ЗВО та управлшсьй ршення, що стосуються и змiни та приймаються у в^дпов^-ностi до законодавчо! бази та статуту ЗВО.
Суб'ектами системи управлшня оргашзацшною автономiею ЗВО е керiвнi органи та структуры шдроздки ЗВО, що задiянi у процеа формулювання правил функцiонування ЗВО та регулювання його оргашзацшно! структури. Зокрема, у Харкшському нацюнальному економiчному ушверситеп iменi Семена Кузнеця (ХНЕУ iм. С. Кузнеця) це: ректор (керiв-ник) унiверситету та заступники керiвника (прорек-тори з науково-педагопчно! роботи), Вчена рада та Наглядова рада ушверситету, конференцiя трудового колективу та юридичний в^ддк унiверситету.
Дощльно зазначити, що перелiк суб'ектiв управлшня оргашзацшною автономiею ЗВО може бути змшений вiдповiдно до форми власносп та правового статусу ЗВО.
Кожен суб'ект управлшня оргашзацшною ав-тономiею ХНЕУ iм. С. Кузнеця у сво!й дiяльностi ке-руеться Законом Укра!ни «Про вищу освiту», норма-тивно-правовими документами МШстерства освiти i науки Укра!ни та iншими законодавчими актами, Статутом ушверситету, посадовими шструкщями та в^дпов^ними Положеннями, що регламентують за-вдання та функцГ!, склад, оргашзацго та порядок робот суб'екта управлшня.
Проаналiзуемо дiяльнiсть кожного суб'екта системи управлшня оргашзацшною автоно-мiею ХНЕУ iм. С. Кузнеця у в^дпов^дносп до його прямих обов'язкш (функцiй) у сферi ре^заци оргашзацшно! автономГ!. Так, безпосередне управлшня дiяльнiстю ушверситету здшснюе його керiвник (ректор, президент, начальник, директор тощо), права, обов'язки та вiдповiдальнiсть якого визначаються законодавством i статутом ХНЕУ iм. С. Кузнеця.
У ст. 34 Закону Укра!ни «Про вищу освиу» [9] чiтко визначено повноваження та обов'язки керiв-ника ЗВО. Отже, виступаючи ключовим суб'ектом оргашзацшно! автономГ!, ректор: оргашзовуе дiяль-шсть закладу вищо! освiти; затверджуе структуру ушверситету; видае накази, розпорядження та до-ручення, що стосуються функцюнування оргашзацшно! структури ЗВО та е обов'язковими для вико-нання вама учасниками освиньо-наукового процесу i структурними шдроздками; затверджуе створення (джв^дацда) структурних пiдроздiлiв унiверситету та визначае !х функцiональнi обов'язки; здiйснюе контроль за роботою керiвникiв та !х структурних шдроз-
дшв; сприяе та створюе умови для дгяльностг струк-турних пiдроздiлiв, Вчено! ради та Наглядово! ради, оргашв громадського самоврядування (конференцiя трудового колективу), як дiють у закладi вищо! освь ти; може делегувати, вГдповГдно до статуту ХНЕУ iм. С. Кузнеця, частину сво!х повноважень сво!м заступникам i керiвникам структурних шдроздшв.
Заступник керiвника (проректор з оргашзацш-но! роботи або проректор з оргашзацшних питань та адмШстративно-господарсько! роботи) в межах органiзацiйноi автономи зобов'язаний: забезпечити контроль за виконанням наказiв (доручень та розпо-ряджень) керiвника (ректора) унiверситету; вносити пропозици ректору щодо створення нових, реоргаш-заци та оптимГзаци iснуючих внутршнГх та вгдокрем-лених структурних шдроздшв ЗВО; за вГдсутностГ ректора унГверситету - виконувати всГ повноважен-ня та обов'язки щодо належного функцюнування ор-ганiзацiйноi структури ЗВО.
Наступний суб'ект системи управлiння оргаш-зацшною автономiею ЗВО - Вчена рада, що е колепальним органом управлшня ХНЕУ Гм. С. Кузнеця. Зпдно зГ ст. 36 ЗУ «Про вищу освГту» [9] до безпосереднГх функцГй Вчено! ради унГверситету у сферГ органГзацГйно! автономи належать: розробка та подання вищому колепальному органу громадського самоврядування проекту Статуту унГверситету, а та-кож ршення про внесення змш та доповнень до ньо-го; ухвалення за поданням керГвника ЗВО рГшення про утворення, реоргашзацго та лГквГдацГю структурних шдроздшв; право вносити подання про вГдкли-кання керГвника ЗВО вГдповГдно до тдстав, передба-чених законодавством, статутом ЗВО та контрактом, яке розглядаеться вищим колепальним органом громадського самоврядування ЗВО; подання пропозицш щодо створення вчених рад структурних шдроздшв ХНЕУ Гм. С. Кузнеця та визначення !х повноважень; можливГсть делегування частини сво!х повноважень вченим радам структурних шдроздшв унГверситету.
Уа ршення Вчено! ради ХНЕУ Гм. С. Кузнеця вводяться в дш ршеннями керГвника (ректора) унГверситету.
Наглядова рада ЗВО - це орган управлшня ХНЕУ Гм. С. Кузнеця, що створений для забезпечен-ня функцюнування закладу та здшснення контролю за його дГяльшстю вГдповГдно до чинного законодав-ства. Зпдно зГ ст. 37 ЗУ «Про вищу освГту» [9] Наглядова рада ЗВО створюеться за ршенням засновника (засновнишв) для здшснення нагляду за управлшням майном закладу вищо! освГти, додержанням мети його створення. Вона «... сприяе розв'язанню пер-спективних завдань його розвитку, залученню фшан-сових ресурав для забезпечення його дГяльностГ з основних напрямГв розвитку Г здшснення контролю за !х використанням, ефективнш взаемоди закладу вищо! освГти з державними органами та органами
мгсцевого самоврядування, науковою громадськгстю, суспГльно-полГтичними органГзац1ями та суб'ектами господарсько! дГяльностГ в Гнтересах розвитку та шдвищення якостГ освпньо! дГяльностГ Г конкурен-тоспроможностГ закладу вищо! освГти, здшснюе гро-мадський контроль за його дшльшстю тощо ...» [9]. У межах управлшня оргашзацшною автономГею Наглядова рада ХНЕУ Гм. С. Кузнеця виконуе таи функ-цй: вносить вищому колегГальному органу громадського самоврядування та/або засновнику (засновни-кам) унГверситету подання про вГдкликання керГвника закладу вищо! освГти з шдстав, передбачених зако-нодавством, статутом ЗВО та контрактом керГвника; здшснюе громадський контроль за дшльшстю керГв-ництва ЗВО; висувае перед конференщею трудового колективу мотивовану пропозицш щодо обрання або продовження повноважень ректора ЗВО; забезпечуе ефективну взаемоди ЗВО з органами державного управлшня, науковою громадськГстю, суспГльно-по-лГтичними та комерцшними оргашзащями в Гнтересах розвитку вищо! освГти; надае оцшку роботи ЗВО, окремих його шдроздшв чи керГвнишв стосовно забезпечення загальнодержавного Г мГжнародного ви-знання результатГв дГяльностГ ЗВО та вмотивоване подання ректору пропозицш щодо структурних або персональних змш за результатами !х роботи.
Конференщя трудового колективу (КТК) ЗВО вГдповГдно до статтГ 39 ЗУ «Про вищу освГту» [9] е вищим колепальним органом громадського самоврядування закладу вищо! освГти, порядок роботи якого визначаеться статутом ЗВО. У межах органГзацГйно! автономи на КТК ХНЕУ Гм. С. Кузнеця покладено таи обов'язки: погоджуе за поданням вчено! ради ЗВО статут закладу вищо! освГти чи змши (доповнення) до нього; заслуховуе щороку звГт керГвника ЗВО та оцшюе його дшльшсть; розгля-дае за обгрунтованим поданням наглядово! або вче-но! ради ЗВО питання про дострокове припинення повноважень керГвника ЗВО; подае пропозици щодо створення оргашв громадського самоврядування на-вчально-наукового шституту (факультету) - КТК та визначення !х повноважень; може делегувати части-ни сво!х повноважень КТК структурних шдроздшв унГверситету.
Юридичний вГддгл ЗВО е структурним шдроз-дком ХНЕУ Гм. С. Кузнеця, що створено у вГдповГд-носи до чинного законодавства та який безпосеред-ньо шдпорядкований, шдконтрольний та шдзвГтний ректору унГверситету. Юридичний вГддгл у сво!й дГяльностГ керуеться Конститущею Укра!ни, законами Укра!ни, постановами Верховно! Ради Укра!ни, актами Президента Укра!ни та Кабшету МШстрГв Укра-!ни, нормативними актами МГнГстерства освГти Г науки Укра!ни, шших центральних органГв виконавчо! влади Укра!ни, Статутом ЗВО, наказами й розпоря-дженнями ректора ЗВО.
У межах оргашзацшно! автономГ! юридичний вГддГл. ХНЕУ iм. С. Кузнеця виконуе такi функцГ!: перевiряe на вГдповГдшсть чинному законодавству проекти наказiв, лисив, шших актiв, що подають-ся на шдпис керiвництву ЗВО, вiзуе !х за наявностi погодження цих проекпв зацiкавленими шдроздГ-лами; разом iз вiдповiдними структурними шдроздГ-лами бере участь у розробщ та укладенш договорiв (контрактiв) з фiзичними та юридичними особами, дае правову оцшку !х проектам; координуе роботу в шдготовщ наказiв та шших акпв ЗВО, що регулю-ють вГдносини структурних пiдроздiлiв, !х майнову вГдповГдальшсть; здiйснюе контроль за вГдповГд-нiстю законодавству актiв, прийнятих керiвниками структурних пiдроздiлiв, доповiдае ректору ЗВО для вжиття заходiв до !х змiни чи скасування; консультуе виборнi органи трудового колективу з питань законо-давства, що стосуються !х повноважень; готуе i вносить у встановленому порядку пропозицГ! про змшу чи скасування вiдомчих нормативних акпв та актiв унiверситету, що фактично втратили чиншсть, не вГд-повiдають умовам господарювання або видаш з по-рушенням вимог законодавства.
Практична реалiзацiя суб'ектами системи управлшня органiзацiйною автономiею ХНЕУ iм. С. Кузнеця зазначених функцш вГдбува-еться вiдповiдно до чинного законодавства Укра!ни та локальних, внутршнГх нормативних документiв унiверситету.
Зокрема процедуру обрання, призначення та звiльнення з по сади керiвника ЗВО, не залежно вГд фор-ми власностi та тдпорядкування, визначено у ст. 42 ЗУ «Про вищу освiту» [9] та чГтко приписано в мето-дичних рекомендац1ях щодо особливостей виборчо! системи та порядку обрання керiвника вищого на-вчального закладу, затверджених Постановою КабГ-нету Мiнiстрiв Украши вГд 05.12.2014 р. № 726 [10]. Так, обрання ректору ЗВО вГдбуваеться за конкурсом на замщення посади керiвника шляхом таемного голосування строком на п'ять роив (ам рокiв - для ЗВО, що мають статус нацiональний) вiдповiдно до [10] та статуту ЗВО.
У частиш першш ст. 42 ЗУ «Про вищу освГту» чiтко визначеш критерГ! для обрання ректора ЗВО. Отже, кандидат на посаду керГвника ЗВО повинен: вГльно володГти державною мовою; мати вчене зван-ня та науковий стушнь (для закладГв вищо! освГти мистецького спрямування - вчене звання та науко-вий ступГнь або стушнь доктора мистецтва); стаж ро-боти на посадах науково-педагопчних пращвниюв не менш як 10 роив. Кандидат на посаду керГвника закладу державно! чи комунально! форми власностГ мае бути громадянином Украши [9]. СлГд наголосити, що одна Г та сама особа не може бути керГвником вГдпо-вГдного ЗВО бГльше, нГж два строки. Також ця стаття визначае Г певш обмеження для кандидатГв на посаду керГвника ЗВО.
На рис. 1 представлена схема взаемовГдносин суб'ектГв системи управлшня оргашзацшною автоно-мГею щодо процедури обрання ректора ЗВО та визна-чення критерГ!в для його обрання.
Своею чергою, процедура звкьнення ректора ЗВО вГдповГдно до ст. 42 ЗУ «Про вищу освГту» може Шцшватися як на зовншньому рГвнГ (засновником (засновниками) або уповноваженим ним органом, так Г на внутршньому рГвнГ (у зв'язку з прийняттям ршення про вГдкликання ректору вищим колегГаль-ним органом громадського самоврядування (КТК), який його обрав на посаду з шдстав, визначених за-конодавством про працю, за порушення статуту ЗВО та умов контракту [9]. На рис. 2 наведено схему взаемовГдносин суб'ектГв системи управлшня оргашзацшною автономГею шд час звГльнення ректора ЗВО.
Отже, одшею з нагальних проблем на шляху розширення оргашзацшно! автономГ! вГтчиз-няних ЗВО е законодавчо визначена процедура виборГв ректора та необхГдшсть ухвалення урядом його кандидатури. БГльше того, на практищ вГдо-мГ випадки декларативностГ закону стосовно питань термшу повноважень ректора, коли МШстерство освГти Г науки Укра!ни скасовуе його в односторон-ньому порядку. Дощльно зазначити, що ректор Г ке-рГвники структурних шдроздшв ЗВО жодним чином не регулюють питання щодо встановлення термШв дГ! !х повноважень. Цей строк чГтко визначений у ста-рГй редакцГ! ЗУ «Про вищу освГту», а зпдно з чинним законодавством дГ! лише норма, що одна Г та сама особа не може бути ректором вГдповГдного ЗВО бГльше, шж два строки [9].
Наявшсть законодавчо закршлених норм щодо термшу (строку) повноважень ректора ЗВО е характерною рисою вГдсутносп автономГ! ушверситету. Також негативною на даний час, з точки зору ста-новлення та розвитку автономностГ ЗВО, е ситуация щодо включення до керГвних органГв ЗВО зовншшх членГв та процедура !х обрання. Цей Гндикатор е важ-ливим аспектом управлГнсько! автономГ! ЗВО.
Формально вГтчизняш ЗВО можуть залучати представникГв ззовнГ до складу сво!х керГвних органГв, однак це не е обов'язковим, Г тому вГдсоток зо-внГшнГх членГв залишаеться низьким. Однак, з Гншого боку, включення таких зовшшнГх членГв, як вГдомГ дГ-ячГ культури, науки, полГтики, представникГв дГючого уряду тощо, суперечить самш Где! ГнституцГйно! автономГ!, оскГльки суттево збГльшуе вплив держави на управлшську дГяльнГсть ЗВО. На жаль, Г доа в Укра-!нГ вГдсутня законодавчо визначена можливГсть ЗВО здГйснювати вГдбГр та залучати зовшшнГх членГв до процесу прийняття управлшських рГшень.
Наступною функщею суб'ектГв органГзацГйно! автономГ! е можливГсть самостшного визначення академГчно! структури закладу вищо! освГти. Визна-чаючи основш принципи, права та обов'язки закладу
и
Зовн/'шне середовище ЗВО
е о
■О
м о
00
Рис. 1. Вза€мод1я суб'бклв управлшня оргашзащйноюавтоноинбю ЗВО щодо процедури обрання ректора ЗВО
м
ЕКОНОМ1КА 0СВ1ТА I НАУКА
ЕК0Н0М1КА 0СВ1ТА I НАУКА
м 00
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
€ о ■О
с ¥2.
=5' ю
а> _1
—'
5' о1 р о
Ъ —*
а> 00
Зовн1шне середовище ЗВО
Мшктерство осв1ти I науки Украши
1. 1нщ1юе звтьнення ректора ЗВО.
2. Призначае виконувача обов'язк1в ректора ЗВО
2. Процедура звтьнення ректора ЗВО
Вносить подання про вщкликання ректора ЗВО вщповщно до пщстав, передбачених законодавством, Статутом ЗВО та контрактом, яке розглядаеться вищим колепальним органом громадського самоврядування ЗВО
Наглядова рада ЗВО
Вносить вищому колепальному органу громадського самоврядування та/або засновнику (засновникам) ЗВО подання про вщкликання кер1вника закладу вищоТ осв1ти з пщстав, передбачених законодавством, Статутом ЗВО та контрактом ректора
Конференщя трудового колективу ЗВО
Внутр 'иине середовище ЗВО
Розглядаеза обГрунтованим поданням НаглядовоТ або ВченоТ ради ЗВО питания про дострокове припинення повноважень кер1вника ЗВО Консультуе виборч1 органи трудового колективу з питань законодавства, що стосуються Тх повноважень
Рис. 2. Взасмод1я суб'склв управлшня оргашзацшною автононмао ЗВО щодо процедури звтьнення ректора ЗВО
вищо! освГти, ст. 32 Закону Укра!ни «Про вищу освь ту» та зокрема пункт 14 закршляе за ЗВО право на створення, реоргашзацш та лжвГдацш сво!х струк-турних шдроздшв [9].
У ст. 33. цього ж Закону [9] зазначено, що структура ЗВО, статус Г функцГ! його структурних шдроздь лГв визначаються Статутом ЗВО та положеннями про вГдповГдш структуры шдроздки.
Процес створення, реоргашзацГ! та лквГдаци структурних пГдроздГлГв ЗВО затверджуе ректор уш-верситету, а також визначае !х функцГональнГ обо-в'язки, здшснюе контроль за !х роботою та створюе умови для !х ефективно! дГяльностГ. 1нГцГювати ректору пропозищю щодо створення нових, реоргашзацГ! та оптимГзацГ! Гснуючих внутрГшн1х та вГдокремлених структурних пГдроздГлГв ЗВО може заступник керГв-ника (проректор з вГдповГдного напрямку д1яльностГ).
На рис. 3 наведено схему взаемовГдносин суб'ектГв системи управлшня органГзацГйною авто-номГею щодо визначення академГчно! структури ЗВО.
1ншим, не менш важливим аспектом оргашзацш-но! автономГ! е можливГсть створення ЗВО будь-яких типГв юридичних оаб. Пункт 3 статтГ 27 Закону Укра!ни «Про вищу освГту» наголошуе, що ЗВО може бути засновником (сшвзасновником) Гнших юридичних оаб, яю провадять свою дшльшсть вГд-повГдно до напрямГв навчально-науково-виробничо!, шновацшно! д1яльностГ закладу вищо! освГти та/або забезпечують виконання його статутних завдань. Б1льше того, згГдно зГ ст. 29 Закону Укра!ни «Про вищу освггу» [9], заклад вищо! освГти, якому було на-дано статус нацюнального, мае право «...формувати на сво!й базГ ГнновацГйнГ структури рГзних типГв (на-уковГ та технолопчш парки, бГзнес-Гнкубатори, малГ шдприемства тощо) на засадах поеднання штереав високотехнологГчних компанГй, науки, освГти, бГзне-су та держави з метою виконання Г впровадження ш-новацшних проектГв». ПГдтверджуе це право також Г ст. 68 цього Закону [9]. Так, визначаючи оргашзацшш форми провадження науково!, науково-техшчно! та шновацшно! д1яльностГ, ЗВО можуть реалГзовувати зазначеш види дГяльностГ в тому числГ через створенГ ними юридичнГ особи, предметом дГяльностГ яких е доведення результатГв науково! та науково-техшчно! дГяльностГ ЗВО до стану шновацшного продукту та його подальша комерщалГзащя.
Отже, положення про можливГсть створення суб'ектГв господарювання стало вагомим кроком до автономностГ та забезпечення рГвностГ ЗВО. Однак реалГзащя на практищ права ЗВО створювати без обмежень юридичнГ особи потребуе розробки додат-кових ефективних шструменпв тдтримки, оскГльки заявлено досить амбщшний предмет !х дГяльностГ -доведення результатГв науково! та науково-техшчно! дГяльностГ закладу вищо! освГти до стану шновацшного продукту та його подальша комерщалГзащя.
На рис. 4 наведено схему взаемовГдносин суб'ектГв системи управлшня органГзацГйною авто-номГею щодо визначення академГчно! структури ЗВО.
У контекстГ дослГдження оргашзацшно! автономГ! вГтчизняних ЗВО особливо! уваги заслуговуе аналГз проекту Закону Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про вищу освиу» щодо змши системи управлшня закладами вищо! освГти» [11].
Розроблений законопроект проголошуе важли-
ву мету - «тдвищення ефективностГ управ-
лшня закладом вищо! освГти шляхом запрова-дження ново! моделГ з елементами корпоративного управлГння, що дозволить забезпечити ГнституцГй-не змщнення вГтчизняних ушверситеив, посилити !хню управлГнську спроможнГсть шляхом визначення оптимального балансу повноважень мГж внутрГшнГ-ми органами управлГння закладу вищо! освГти (керГв-ник, Вчена рада, адмГнГстрацГя закладу), Наглядовою радою (Гз суттевим розширенням !! повноважень) та органами громадського самоврядування, якГ тради-цГйно здГйснюють захист прав викладачГв та студен-тГв. ВГдповГднГ змГни, у разГ !х впровадження, також допоможуть ЗВО здГйснювати свою дГяльнГсть максимально прозоро й ефективно в умовах вГльного ринку освигах послуг» [11]. Водночас, детально роз-глянувши законопроект, доцГльно вГдмГтити його су-перечливГсть Г розбГжнГсть мГж проголошеною метою та змГстом самого документа. Зокрема, з точки зору розширення органГзацГйно! автономГ! ЗВО, незрозу-мГлими е такГ аспекти законопроекту:
1. Корпоративне управлшня ЗВО (корпорати-зований утверситет). У законопроект не надано тлумачення поняття «корпоративне управлшня», а тому суттево ускладнюеться розумшня доцГльностГ та обгрунтованосп запровадження принцитв, меха-нГзму та системи корпоративного управлГння ЗВО. БГльше того, не надано жодних пояснень щодо враху-вання поточно! сощально-економГчно! та полГтично! ситуацГ! в кра!нГ, можливих ризикГв для адаптацГ! пГд час перехГдного перГоду системи управлГння ЗВО на нову модель управлГння.
2. Шдвищення рiвня бюрократизаци управлшня ЗВО. Розробники цього законопроекту пропону-ють ввести до штатного розпису вишГв новГ управлГн-ськГ посади: фГнансовий директор та антикризовий менеджер. НовГ управлГнськГ суб'екти отримують значнГ адмГнГстративнГ функцГ!, якГ ранГше виконував ректор (керГвник) ЗВО. З одного боку, це дозволить звГльнити ректора вГд господарських функцГй Г папе-рово-бюрократично! рутини управлГння та перейти до розгляду стратегГчних питань розвитку ЗВО. Од-нак, з шшого боку, втрата керГвних функцГй не перед-бачае обмеження вГдповГдальностГ за !х виконання. Тобто, обмежешсть прав керГвника унГверситету може Гстотно зменшити керованГсть системи управ-лГння ЗВО. КрГм того, виникае конфлГкт ГнтересГв у
EKOHOMIKA OCBITA I НАУКА
u> о
s
w
e о
"О
Рис.3. Взасмод1я суб'ектчвуправлшня оргашзацшноюавтоноинбю ЗВО щодо визначення академично! структури ЗВО
NJ О
Вносить пропозици ректору щодо створення окремих юридичних ос|б
Рис. 4. Взаcмодiя суб'cктiв управлiння органiзацiйною автономicю ЗВО щодо можливост створення юридичних оаб
питаннях звiтування ЗВО перед зовшшшми органами, а також вГдбуваеться дублювання деяких повно-важень мiж фiнансовим директором i ректором ЗВО, що може спричинити юридичну невизначешсть, су-перечливiсть законодавству Укра!ни та призвести до зловживання в управлшня ЗВО.
3. Перехiд Наглядовог ради ЗВО з органу зовнш-нього громадського контролю в додатковий колег^ альний орган управлшня ЗВО. ВГдповГдно до редакци законопроекту, за органом - засновником ЗВО за-кршлюеться право делегувати до складу Наглядово! ради чотирьох члешв iз семи. Тим самим значно роз-ширюються права засновника вишу та вГдбуваеться узурпащя контролю над дiяльнiсть ЗВО, що, своею чергою, суттево обмежуе автономш ЗВО. Крiм того, за органами мкцевого та обласного самоврядуван-ня також визнаеться можливкть делегування сво!х представникiв до Наглядово'! ради ЗВО. Це е також наступом на ушверситетську автономш, осккьки може спричинити втручання полiтичних i партiйних штересш в управлiнську роботу ЗВО.
Розширення та поява нових повноважень Наглядово! ради у законопроект не окреслюе зони в^дповь дальносп даного органу за 1х виконання, не визначае порядок i форми контролю за !! дiяльнiстю, що може призвести до блокування нормального функцюнуван-ня ЗВО в цкому та управлшсько! дiяльностi зокрема.
4. Склад Вченог ради ЗВО. Зпдно з положення-ми законопроекту, членами Вчено! ради вишу можуть бути лише виборш представники наукових i науково-педагогiчних працiвникiв, якi обираються у структур-них пiдроздiлах, де вони працюють. Водночас ректор,
проректори та керiвники структурних тдроздшв не можуть бути членами Вчено! ради ЗВО. Ця норма е суперечливою з точки зору тих повноважень, що по-кладет на Вчену раду ЗВО, осккьки саме цей орган визначае стратепчш та поточш прiоритети розвитку основних напрямiв дiяльностi ЗВО, за формулювання яких в^пов^дальш безпосередньо керiвник i заступники керiвника ЗВО. Також через те, що виршення питань щодо академiчно1' структури ЗВО (ухвалення рiшень про утворення, реорганiзацiю та лГквГдацш структурних пiдроздiлiв тощо) мае приймати особа з управлшським досвГдом роботи у сферi вищо! освiти, вона мае й очолювати Вчену раду.
Обмеженiсть прав Вчено! ради щодо затвер-дження стратегГ! розвитку ЗВО, розбалансовашсть !"! повноважень та вГдсутшсть норм щодо !! вГдповГдаль-носп е кроком назад у питанш розширення оргашза-цГйно! автономГ! вишу.
5. Процедура обрання та призначенняректора (керiвника) ЗВО. Норма цього законопроекту визна-чае, що для укладання контракту на посаду ректора ЗВО претендент мае набрати нереальш двГ третини (або 75%) голоав, а не 50%, що чинш зараз. Це супер-ечить принципам демократа, осккьки делегуе право обрання ректора не трудовому колективу ЗВО, а На-глядовш радо якш, своею чергою, достатньо лише 25% голоав для укладання вГдповГдного контракту. Тобто, знову вГдбуваеться обмеження автономГ! ЗВО.
6. Призначення керiвника структурного тд-роздщ. У чиннш редакци Закону ршення про призначення керГвника факультету (навчально-науково-го Гнституту) приймае ректор ЗВО за погодженням з
<
m о о
<
S
ш
Вченою радою вишу та за участю Вчено! ради факультету. Норма законопроекту викреслюе Вчену раду ЗВО як одного i3 суб'ектiв обрання керiвника факультету. Тим самим дискримшуються права членiв Вчено'! ради ЗВО.
Отже, бкьшкть нововведень, запропонованих у цьому законопроект^ не розширюють оргашзацш-ну автономiю ЗВО, а, навпаки, суперечать базовому принципу шституцшно! автономГ! - самостiйностi, незалежност та вiдповiдальностi ЗВО у прийнятт рiшень щодо розвитку академiчних свобод i внутрш-нього управлiння.
ВИСНОВКИ
Таким чином, з точки зору методологи досль дження автономГ! ЗВО Асощащею бвропейських Уш-верситетiв, прийнятий i введений у дгю новий Закон Укра!ни «Про вищу освгту» формально розширюе ор-гашзацшну автономгю вгтчизняних ЗВО та потенцгй-но спроможний забезпечити умови для просування укра!нсько! системи вищо! освгти до свгтового ргвня. Однак ще залишаеться значне коло питань на шляху реформування нормативно-правого поля щодо за-безпечення та розширення як оргашзацшно! автономГ!, так i шституцшно! автономГ! ЗВО в цглому.
Розширення прав i академГчних свобод суб'ектш управлшня органiзацiйною структурою ЗВО та про-цесом прийняття управлiнських ршень мае, перш за все, стосуватися шдвищення якосп надання освГтшх та наукових послуг ЗВО, перетворення його на конку-рентоспроможного учасника економiчних вГдносин на нацiональному та свиовому освггшх ринках, що дбае про досягнення та практичну реалiзацiю стратепчних i тактичних трендiв розвитку системи вищо! осв1ти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Расвнсва О. В., Бровко О. I. Моделi ушверситет-сько! автономи закладiв вищо! ocBiTM // Vzdelavanie a spo^ cnost' III. Medzinarodny nekonferencny zbornik. Presov, 2018. С. 109-116. URL: http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/doku-ment/Bernatova10/subor/Rayevnyeva_Brovko.pdf
2. Osipian А. L. University autonomy in Ukraine: Higher education corruption and the state. Communist and Post-Communist Studies. 2017. Vol. 50. Issue 3. P. 233-243.
3. Богачевська I. В. Автономiзацiя ушверсите™ як складова реформи вищо! ocBi™ в УкраУ. Аналiтична записка / Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/895/
4. Ritzen J. University autonomy: Improving educational output / IZA World of Labor 2016. URL: https://wol.iza.org/up-loads/articles/240/pdfs/university-autonomy-improving-edu-cational-output.pdf
5. Проблеми i перспективи автономiзацil укра'нських ВНЗ в контекстi европейського досвщу yнiверситетсько! ав-тономй'. URL: http://old.niss.gov.ua/monitor/mart2009/7.html
6. Расвнсва О. В., Стрижиченко К. А. Автономiя yнi-верситету i еволюцiйнi етапи !'' розвитку. Ефективна еко-
HOMiKa. 2016. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/ pdf/2_2016/3.pdf
7. Аксьонова I. В. Анaлiз CBiTOBoro досвiду формуван-ня yHiBepcMTeTCbKOÏ автономи. Економка розвитку. 2017. № 2. URL: http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/eu172_82/ e172aks.pdf
8. European University Association. URL: https://www. university-autonomy.eu/
9. Закон Украши «Про вищу ocBiTy» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
10. Методичнi рекомендац||' щодо особливостей ви-борчо! системи та порядку обрання керiвникa вищого на-вчального закладу : затв. Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 05.12.2014 р. № 726. URL: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/726-2014-n
11. Проект Закону про внесення змш до Закону Укра!-ни «Про вищу осв^у» щодо змiни системи управлшня закладами вищо! освiти № 8385 вщ 18.05.2018 р. URL: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64048
REFERENCES
Aksyonova, I. V. "Analiz svitovoho dosvidu formuvannia universytetskoi avtonomii" [Analysis of world experience in the formation of university autonomy]. Ekonomika rozvytku. 2017. http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/eu172_82/e172aks.pdf
Bohachevska, I. V. "Avtonomizatsiia universytetiv yak skladova reformy vyshchoi osvity v Ukraini. Analitychna za-pyska" [University autonomy as a component of the reform of higher education in Ukraine. Analytical note]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. http://www.niss.gov.ua/ articles/895/
European University Association. https://www.universi-ty-autonomy.eu/
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/726-2014-n
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64048
Osipian, A. L. "University autonomy in Ukraine: Higher education corruption and the state". Communist and Post-Communist Studies, vol. 50, no. 3 (2017): 233-243.
"Problemy i perspektyvy avtonomizatsii ukrainskykh VNZ v konteksti yevropeiskoho dosvidu universytetskoi avtonomii" [Problems and prospects of autonomy of Ukrainian universities in the context of European university autonomy experience]. http://old.niss.gov.ua/monitor/mart2009/7.html
Raievnieva, O. V., and Brovko, O. I. "Modeli universytetskoi avtonomii zakladiv vyshchoi osvity" [Models of university autonomy of institutions of higher education]. Vzdelavanie a spolocnos' III. Medzinarodny nekonferencny zbornik. Presov, 2018. http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/ Bernatova10/subor/Rayevnyeva_Brovko.pdf
Raievnieva, O. V., and Stryzhychenko, K. A. "Avtonomiia universytetu i evoliutsiini etapy yii rozvytku" [University autonomy and evolutionary stages of its development]. Efek-tyvna ekonomika. 2016. http://www.economy.nayka.com.ua/ pdf/2_2016/3.pdf
Ritzen, J. "University autonomy: Improving educational output". IZA World of Labor 2016. https://wol.iza.org/uploads/ articles/240/pdfs/university-autonomy-improving-education-al-output.pdf
