CC BY
8
УДК GG5.7
^РУШРНИЙ АНАЛ1З CИCTЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОЮ ABTOHOMICm УНIВЕРCИTЕTУ*
©2018
РАевневА о. в., степур1на с. о.
УДК 005.7
Расвнсва О. В., Степурша С. О. Структурний аналiз системи управлiння органiзацiйною автономicю ушверситету
Метою cmammi е структурний анал/з якост/ функцюнування системи управлшня орган1зац1йною автоном/ею закладу вищо:oceimu за допомо-гою 'нструментар'т системного анал/зу. Проведений анал/з сучасних досл'джень щодо розвитку ушверситетсьт автономиу втчизнянихЗВО дозволив виявити, що саме анал'ву орган/защйних структур управл'шня унверситетською автоном/ею спец/альними методами прид'шяеться недостатньо уваги. У результатi досл'дження виявлено деякi особливостi та недол'ши в системi управл'шня орган/защйною автоном/ею ЗВО, визначено ii слабкiмюця, запропоновано переглянути складовi структури та ii зв'язки з метою б'шьш ефективного iiфункцюнування. Перспективою подальших досл'джень у даному напрямку е анал'з структур управлшня р/зними видами ушверситетсьт автономиз метою ефективного управлшня, шляхом розробки та впровадження адекватних управл'нських вплив/в за р/зними напрямками та видами автономш. Ключов'1 слова: оргашзащйна автономя ушверситету, розширення автономИ, структурний анал/з, система управлшня орган/защйною автоном/ею.
Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 8. Ббл.: 8.
Раевнева Олена Валентин'юна - доктор економ/чних наук, професор, зав'дувачка кафедри економ/чно1 теори, статистики та прогнозування, Харшвський нацюнальний економ/чний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харшв, 61166, Украна) E-mail: olena.raev@gmail.com
Степурна Свтлана Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри економ/чно1 теори, статистики та прогнозування, Харшвський нацюнальний економ/чний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харшв, 61166, Украна) E-mail: sv.stepurina@gmail.com
УДК 005.7
Раевнева Е. В., Степурина С. А. Структурный анализ систем управления организационной автономией университета
Целью статьи является структурный анализ качества функционирования системы управления организационной автономией высшего учебного заведения при помощи инструментария системного анализа. Проведенный анализ актуальных исследований по развитию университетской автономии в отечественных ВУЗах позволил выявить, что именно анализу организационных структур управления университетской автономии уделено недостаточно внимания. В результате проведенного исследования выявлены некоторые особенности и недостатки в системе управления организационной автономией ВУЗа, определены ее слабые места, предложено пересмотреть составляющие структуры и её связи с целью более эффективного ее функционирования. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является анализ систем управления различными видами университетской автономии с целью эффективного управления, путем разработки и внедрения адекватных управленческих воздействий по разным направлениям и видам автономий. Ключевые слова: организационная автономия университета, расширение автономии, структурный анализ, система управления организационной автономией. Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 8. Библ.: 8.
Раевнева Елена Валентиновна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой экономической теории, статистики и прогнозирования, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: olena.raev@gmail.com
Степурина Светлана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, статистики и прогнозирования, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: sv.stepurina@gmail.com
UDC 005.7
Rayevnyeva O. V., Stepurina S. O. The Structural Analysis of the Management Systems of Organizational Autonomy of University
The article is aimed at the structural analysis of quality of performance of the management system of organizational autonomy of higher educational institution using the instrumentarium of systems analysis. The carried out analysis of topical researches on development of university autonomy in the national higher educational institutions allowed to identify that especially the analysis of organizational management structures of university autonomy is given insufficient attention. The study resulted in identifying some specific characteristics and shortcomings in the management system of organizational autonomy of university, defining its weaknesses, it is suggested that the components of the structure and its connection be revised with the purpose of more effectively performance. Prospect for further research in this direction is analysis of the systems of management of different types of university autonomy with a view to an efficient management, through the development and implementation of adequate managerial influences in different directions and according to types of autonomies.
Keywords: organizational autonomy of university, expansion of autonomy, structural analysis, management system of organizational autonomy. Fig.: 2. Tbl.: 2. Formulae: 8. Bibl.: 8.
Rayevnyeva Olena V. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Theory, Statistics and Forecasting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: olena.raev@gmail.com
Stepurina Svetlana O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Statistics and Forecasting, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: sv.stepurina@gmail.com
Розширення ушверситетсько'1 автономи' в остан-hí десятилитя стало свитою тенденщею. Отримуючи автономго, ушверситети берyть на себе в^пов^дальшсть за яшсть навчання i науко-вих досл^джень, отримують права розпоряджатися
коштами, в^дкривати баншвсьш рахунки, затверджу-вати штатний розклад, визначати обсяги наванта-
* Дошдження виконано в межах НДР № 41/2G17-2G18 «Розробка методичного та модельно-шформацмного забезпечення шститу-цмно!' автономи ЗВО»
2G2
ження для викладачш, ухвалювати остаточнi ргшен-ня щодо присудження наукових ступешв, видавати дипломи не лише державного, але й власного зразка [6; 7]. Уа щ перетворення потребують якiсно нових пiдходiв стосовно управлшня ЗВО, тому проблематика стати е досить актуальною. Пiд оргашзацшною автономieю слiд розумiти можливiсть незалежного створення структурних шдроздшв та затвердження посад, укладання контракпв, вибори посадових оаб i керiвникiв органiв [1-3]. З метою аналiзу оргашза-цшно! автономГ! закладу вищо! освiти (ЗВО) та впро-вадження будь-яких трансформацш в органiзацiйну структуру ЗВО необхГдним е, перш за все, вивчення И властивостей, а саме, сильних i слабких сторiн. Таким чином, метою дано! стати е структурний аналiз системи управлiння оргашзацшною автономiею ЗВО.
Наочно систему управлшня оргашзацшною ав-тономiею щодо визначення академiчноI структури ЗВО подано на рис. 1.
Головним завданням структурного аналiзу е по-будова наочно! формально! моделГ, що вiдображае к-нуючi вiдносини елементiв мiж собою.
1) опис складу органiзацГí (ЗВО) та побудова И структури);
2) визначення функцш окремих шдроздшв, розкриття 1х структурно! схеми;
3) описання матерiальних та шформацшних зв'язкiв;
4) побудова узагальнено! структурно'! шформа-цiйноI модель
Дощльшсть визначення структурних характеристик полягае в тому, що це надае можлившть:
+ порiвнювати структури рiзноманiтних систем; + порiвнювати структури системи, що досм-
джуеться, з еталоном; + оцшювати якiсть iснуючоí' системи управлш-ня оргашзацшною автономiею.
Таким чином, з метою проведення структурного аналiзу системи управлшня оргашзацшною автономiею ЗВО спочатку необидно подати Г! у виглядi графа [5; 8]:
О = {X, и}, (1)
де X - множина верхiвок (|Х| = и), яка вiдповiдае множит структурних пiдроздiлiв ЗВО, пов'язаних iз органiзацiйною автономiею;
и - множина ребер (|и| = т), яка вiдповiдае множинi зв'язкiв мiж структурними елементами системи управлшня оргашзацшною автономiею ЗВО.
На рис. 2 зображено граф G (1), який вГдображае процес взаемоди суб'ект1в управлшня оргашзацшною автоном1ею ЗВО (див. рис. 1). ВГдповГдш цифри позначають: 1 - ректор (керiвник ЗВО); 2 - вчена рада ЗВО; 3 - наглядова рада ЗВО; 4 - заступник керГвни-ка (проректор з оргашзацшних питань та адмшштра-тивно-господарсько! роботи); 5 - юридичний вГддГл. ЗВО. Кожен з цих шдроздшв мае чпко регламенто-
ваш функцГ! управлшня з точки зору управлшня оргашзацшною автономiею (див. рис. 1).
Рис. 2. Структурний граф системи управлшня оргашзацшною автономicю ЗВО
1з метою опису графа G далi необхiдно побуду-вати матрицю зв'язностГ (табл. 1), яка для неорГенто-
ваного графа мае вигляд А = ||, де а~ - елементи
матриц зв'язностГ, якГ визначають таким чином [5; 8]: (1 - за наявностi зв'язку мiж елементами г та ];
аУ = 1п ■ ■ ' ■ ■ ■
[0 - за ввдсутносп зв язку мiж елементами г та ].
(2)
Таблиця 1
Матриця зв'язност для неорicнтовного графа
1 2 3 4 5 Р/ р2 Г
1 - 1 1 1 1 4 16 0,5
2 1 - 0 0 0 1 1 0,125
3 1 0 - 0 0 1 1 0,125
4 1 0 0 - 0 1 1 0,125
5 1 0 0 0 - 1 1 0,125
1. За матрицею зв'язностГ визначимо ранг кожного елемента:
2 П=1 %
г = -
2 П=12 П=1 а
(3)
де а- - елементи матрицг зв язност1;
и - кгльюсть вершин (елементГв) структури. 4
Наприклад, г1 — = 0,5. Ранги структурних 8
елементГв наведено в останньому стовпчику табл. 1.
Чим вищий ранг елемента, тим мщшше вш пов'язаний з шшими еле-ментами Г тим важчими будуть наслГдки в разГ втрати якостГ його функ-цГонування. У цьому випадку найбГльш високий ранг (0,5) мае перший елемент структури (ректор ЗВО).
2. ПеревГримо зв'язтсть структури. Для зв'я-заних структур (що не мають обривГв Г висячих елементГв) мае виконуватися умова:
1 п п т =-22% ^ п -2/=1}=1
(4)
м о
ЕК0Н0М1КА ЕК0Н0М1К0-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
Е
и
е о
■О
м о
Рис. 1. Система управлшня оргашзацшною автоноинсю щодо визначення акадеинчноУ структури ЗВО
де m - множина ребер графу в^д юлькосй зв'язшв в матриц зв'язносй).
Права частина нерiвностi визначае необх^дну MÎHÎMaAbHy KÎAbKÎCTb зв'язшв у стрyктyрi графа, що мктить n вершин.
Для нашого випадку n (ккьшсть структурних еAементiв) дорiвнюе 5 i умова (%) х 8 = 5 - 1 викону-еться, тобто структура е зв'язною.
3. ДаAi проведемо оцшювання структурно1 HaÖMipmcmi R, що в^дображае перевищення загаль-но! кiAькостi зв'язшв над мiнiмаAьно необxiдною:
R =
m n -1
-1.
(5)
—\2
= Z (р-р) i=1
(6)
де р; - юльйсть ребер (зв'язкГв) до ¿-то! верхГвки.
Розрахуемо нерГвномГрнГсть розподГлення зв'язкГв за формулою (6):
р = 2 4 = 1,6;
5
е2 = (1 -1,6)2 + (1 -1,6)2 + (1 -1,6)2 + (1 -1,6)2 +
+(1 -1,6)2 = 5 х 0,36 = 1,8.
Отримане значення складае бкьше 0, що свГд-чить про нерГвномГршсть розподГлу зв'язкГв. Це не е дуже позитивним результатом, тому що свГдчить про те, що аналГзована структура досить проста.
5. Визначимо структурну компакттсть структури Q, яка вГдображае загальну структурну близь-кГсть елементГв мГж собою. Для цього використову-ють таку формулу:
Q = , i * j, i=i j=i
(7)
де bj - вiдстань в^д еAемента i до еAемента j, тобто мiнiмаAьна кiAькiсть зв'язкiв, що з'еднують елементи i та j.
Далi, з метою визначення величини загаAьноï структурно! компактностi побудувати матрицю в^д-
станей D = |\dijj (табл. 2). За таблицею визначають
Q = 8.
Таблиця 2
Матриця вщстаней
Ця характеристика е непрямою оцшкою еко-номГчностГ й надГйностГ дослГджувано! структури та визначае принципову можлившть функцГонування Г збереження зв'язкГв системи в разГ вГдмови деяких !! елементГв. Система з бГльшою надмГрнГстю Я потен-цГйно бГльш надГйна, але менш економГчна. МожливГ три варГанти: якщо Я < 0, то система незв'язана; при Я = 0 система мае мШмальну надмГршсть; при Я > 0 система мае надмГршсть; чим вища Я, тим вища надмГршсть.
Для розглянутого випадку Я = [(%) х 8 / (5 - 1)] -- 1 = 0, тобто структура мае мШмальну надмГршсть.
4. Визначимо нер1вном1ртсть розподиення зв'язтв е2. Цей показник характеризуе слабку збалан-совашсть структури для досягнення максимально! зв'язностГ, визначаеться за допомогою середнього
ступеня верхГвки р = 2т структури з т ребрами та п
п верхГвками:
1 2 3 4 5 I
1 - 1 1 1 1 4
2 1 - 0 0 0 1
3 1 0 - 0 0 1
4 1 0 0 - 0 1
5 1 0 0 0 - 1
6. Однак для юльйсного оцшювання струк-mypHoï компактнот й можливот об'ективного порiвняння pi3Hux оргатзацшнж структур частше використовують Biömmuü показник, що визначають за такою формулою:
^ (8)
Qßidu.
де Qmin = n х (n -1) - мШмальне значення компак-тност для структури типу «повний граф» (кожен еле-мент з'еднаний з кожним).
Для дослГджувано! структури
Qmin = 5 х (5 -1) = 20,
i, таким чином: QeidH = —Q--1 = —— 1 = -0,6.
в1дн- Q 20
iimin
Структурну компактшсть можна характеризу-вати й шшою характеристикою - Ыаметром структури d = max dj, що дорiвнюе максимальному зна-
ченню в^дсташ dj у матрищ в^дстаней. Для цiеï структури d = 1.
3i збiльшенням d збiAьшyються середнi часовi затримки шд час обмiнy iнформацiею мiж шдроздь лами, що викликае зниження загально! надiйностi. 1з цього погляду структура yправAiння ЗВО мае надш-нiсть максимального рiвня (максимальну надшшсть мае граф, для якого d = 1).
7. Для характеристики ступеня централiзацiï системи використовують показник центральной структурного елемента:
i n
2 х Z d,,
j=1
який характеризуе стyпiнь вiддаAеностi i-го елемента вiд iншиx еAементiв структури.
Чим менш в^ддалений i-тий елемент в^ iншиx, тим б1льша його центральшсть i тим б1льшу юльйсть зв'язкiв здiйснюють через нього. У цьому випадку найбкьш центральним е перший елемент (директор),
для якого ^ dj = 1 = min, тобто вш мае максималь-ний коефiцiент центральностi Zmax = 8 / (2 х 1) = 4.
Стушнь центральной у CTpyKTypi загалом може бути охарактеризовано шдексом центральности
ä = (п -1)(2 х Zmax - n) = (5 -1)(2 х 4 - 5) = 1 (п - 2) х Zmax (5 - 2) х 4 .
Значення ступеня центральност перебувае в дiапазонi 1 > S > 0, водночас для структур i3 рiвно-мiрним розпод1лом зв'язкiв - S = 0, а для структур, що мають максимальну стyпiнь централiзащ!, - 5 = 1.
Для розглянутого випадку максимальне значення ступеня центральносп структури (5 = 1) висувае висок вимоги до пропускно! спроможносп центра (елемент 1), через який установлено велику ккьюсть зв'язшв iз приймання i перероблення шформаци, та надiйностi його функцюнування, оск1льки вiдмова центрального елемента веде до повного руйнування структури.
З точки зору розширення оргашзацшно! авто-номи керiвництво ЗВО не повинно бути консол^до-вано в межах повноваження одше! ОПР, тому до-цкьним е впровадження рацiонального розпод1лу управлшських фyнкцiй мiж структурних пiдроздiлiв та керiвноI ланки ЗВО.
ВИСНОВКИ
Результатом розширення ушверситетсько! авто-номП е те, що поступово ЗВО перетворюються на по-тyжнi освiтнi корпораци, yправлiння якими потребуе якiсно нових пiдходiв. Керiвники yнiверситетiв пови-нш займатися системною yправлiнською дiяльнiстю, до яко! висуваються як високi техшчш вимоги, так i вимоги творчого i психологiчного характеру. ЗВО ба-жано меншою мiрою залежати вк державного фшан-сування i бкьше покладатися на рiзноманiтнi джере-ла доходiв, тому керiвництвy yнiверситетy необхкно здiйснювати ефективне yправлiння не ткьки персоналом i службами, а й фшансами, розширювати суспкь-ш зв'язки, розробляти плани на майбутне, самостшно приймати комплекснi рiшення та контролювати !х виконання, пiдтримyвати зв'язок з вкпов^ними мь нiстерствами i вiдомствами. Тому необхiдним е аналiз yправлiнських структур з позицiй розширення ушверситетсько! автономи з метою розробки та впровадження адекватних управлшських впливiв за рiзними напрямками та видами автономш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Яблонський В. А., Яблонська О. В. Вища осв1та в контекст нових виклиш. Науковий BicHUK Львiвcького нацо-нального yHiBepcumemy ветеринарной медицини та бютех-нологй iменi С. З. íжицького. Cepin: Економiчнi науки. 2016. Т. 18, № 2. С. 248-251.
2. Всеукрашська Громадська Оргашзацт «Асоц1ац1я Ушверсителв Украши». URL: http://auu.chdu.edu.ua
3. Прняк В. В. £вропейський досвiд становлення ужверси тетсько! автономп. Всник ОНУ iMeHi 1.1. Мечникова. 2016. Т. 21. Вип. 4. С. 74-77.
4. Закон Украши «Про вищу ocBiTy» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
5. Качала В. В. Основы теории систем и системного анали за : учебное пособие для вузов. М. : Горячая линия -Телеком, 2007. 216 с.
6. Мокляк В. М. Обфунтування поняття «автономiя ви-щого навчального закладу». Педагогiчнi науки. 2015. Вип. 63. С. 132-137.
7. Павко А. I., Курило Л. Ф. Трансформацмш процеси в системi ушверситетсько! освiти Укра!ни (Х1Х - початок ХХ ст.) : монографiя. Ки!в : Вщкрита педагопчна школа, 2009. 276 с.
8. Цветков В. Я. Системный анализ структуры систем управления // Материалы за 9-а международна научна практична конференция «Настоящи изследования и развитие - 2013». Том 30. София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013. С. 19-27.
REFERENCES
Hirniak, V. V. "Yevropeiskyi dosvid stanovlennia univer-sytetskoi avtonomii" [European experience of becoming university autonomy]. Visnyk ONU imeni 1.1. Mechnykova, vol. 21, no. 4 (2016): 74-77.
Kachala, V. V. Osnovy teorii sistem i sistemnogo analiza [Fundamentals of the theory of systems and systems analysis]. Moscow: Goryachaya liniya - Telekom, 2007.
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
Mokliak, V. M. "Obgruntuvannia poniattia «avtonomiia vyshchoho navchalnoho zakladu»" [Substantiation of the concept of "autonomy of a higher educational establishment"]. Pedahohichni nauky, no. 63 (2015): 132-137.
Pavko, A. I., and Kurylo, L. F. Transformatsiini protsesy v sys-temi universytetskoi osvity Ukrainy (XIX- pochatokXXst.) [Transformation processes in the system of university education of Ukraine (XIX - early XX centuries)]. Kyiv: Vidkryta pedahohichna shkola, 2009.
Tsvetkov, V. Ya. "Sistemnyy analiz struktury sistem uprav-leniya" [System analysis of the structure of control systems]. Nastoiashchi izsledovaniia i razvitie - 2013, vol. 30. Sofiia: «Bial GRAD-BG» OOD, 2013.19-27.
Vseukrainska Hromadska Orhanizatsiia «Asotsiatsiia Uni-versytetiv Ukrainy». http://auu.chdu.edu.ua
Yablonskyi, V. A., and Yablonska, O. V. "Vyshcha osvita v konteksti novykh vyklykiv" [Higher education in the context of new challenges]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 18, no. 2 (2016): 248-251.
