CC BY
103
Гунченко Катерина Миколагвна,
асшрант 1нституту проблем державного управлтня та мкцевого са-моврядування НаЦональног академгг державного управлтня при Президентовi Украгни.
Гунченко Екатерина Николаевна,
аспирант Института проблем государственного управления и местного самоуправления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины.
Ekaterina Nikolayevna Gunchenko,
aspirant of the Institute of Problems of Public Administration and Local Self-Government National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
РОЗШИРЕННЯ АВТОНОМП ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В УКРА1НИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Анотащя. Розглянуто окремi питання розширення автономи вищих навчальних закладiв як основоположного принципу вищо! освiти. Незва-жаючи на iснуючi проблеми, лише за умови послщовно! реа^заци ушвер-ситетсько! автономи в Укра!ш стае можливим формування конкурентоспро-можно! системи освiти.
Ключовi слова: вища освiта, система вищо! освгги, реформа освiти, вищi навчальнi заклади (ВНЗ), автономiя вищого навчального закладу.
РАСШИРЕНИЕ АВТОНОМИИ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ УКРАИНЫ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ
Аннотация. Рассмотрены отдельные вопросы расширения автономии высших учебных заведений как основополагающего принципа высшего образования. Несмотря на существующие проблемы, лишь при условии последовательной реализации университетской автономии в Украине становится возможным формирование конкурентоспособной системы образования.
Ключевые слова: высшее образование, система высшего образования, реформа образования, высшие учебные заведения, автономия высшего учебного заведения.
GREATER AUTONOMY HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF
UKRAINE TODAY
Abstract. The article is devoted to specific issues of expanding the autonomy of higher education instituted as a fundamental principle of the institution of higher education. Despite the problems only if the consistent implementation of university autonomy in Ukraine becomes possible formation of a competitive education system. Bologna Process confirmed the independence and autonomy of universities as a basis for confidence that the system of higher education and research will continuously adapt to changing needs, society and the need for development of scientific knowledge. As to the signing of this declaration (statement) Ministers of Education, and after the signing process integrates higher school in Europe was at several levels, of which the principal is a specific level of universities, especially universities, forced to go to meet students interest in education, which were found in several countries simply to increase the chances of finding a job.
Keywords: higher education, higher education system, education reform, higher educational establishments, the autonomy of higher educational establishment.
Постановка проблеми. Безсум-швно, що в сучасних умовах освта вдаграе важливу роль у держаш. Це пов'язано з тим, що вщ рiвня розвит-ку осв^ньо! системи залежить май-бутне Украши, и економiчна i право-ва стабшьшсть. Крiм того, право на осв^у е одним iз основних i невщ'ем-них конституцшних прав громадян Украши. Вщносини у сферi вищо! осв™ регулюються Конститущею Украши, Законом Украши "Про ви-щу осв^у" та шшими законами, що мютять норми, прийнят для регулю-вання цих вщносин.
Анал!з останшх дослщжень i пуб-лжацШ. Питання розвитку автоно-ми вищо! освiти в Укра!ш посiдае важливе мюце у дослiдженнях вгг-
чизняних вчених, зокрема, у працях В. Сафоново!', А. Здищук, А. Кольт, О. Гаращук, В. Виноградово!' та ш. В окремих працях висв^лено оргаш-зацiйне забезпечення iнновацiйного розвитку вищих навчальних закла-дiв, особливостi впливу сучасних факторiв на розвиток ушверситет-сько!' освiти. Водночас недостатньо уваги, на нашу думку, придшено роз-криттю питання сучасного стану ав-тономiï вишiв в Украшь
Мета статп. Визначити сучасний стан автономи вищих навчальних за-кладiв Украши.
Виклад основного MaTepiaiy. На сьогоднi поки не юнуе загально-прийнятого визначення автономiï ВНЗ. Уявлення про ïï рiвень зале-
жить вщ сформованих у кожнш кон-кретнiй державi: системи управлш-ня, рiвня розвитку культури, науки i освiти, унiверситетських традицiй тощо. Такi кра!ни, як Великобрита-нiя, Iрландiя, Нiдерланди, Фшлян-дiя, Австрiя та Дашя, надають вишам широку автономш з певними вимо-гами вщповщальность В iнших кра!-нах — у Бельги, Нiмеччинi та Греци — внутрiшне управлiння ВНЗ значною мiрою обмежене. Приеднання Укра!-ни в 2005 р. до Болонсько! угоди означало 11 згоду на реформащю в сис-темi освiти, тобто на тi iстотнi змiни, якi пропонуе Велика Харпя.
У Великiй Харти европейських ушверситепв (Болонья, 18 вересня 1988 р.) автономiя названа одним iз фундаментальних принцишв ушвер-ситетiв — "ушверситет е автономною установою, яка знаходиться в основi товариств, по-рiзному оргашзова-них вiдповiдно до особливостей гео-графи та iсторичних традицiй; вш створюе, вивчае, оцiнюе i передае з поколшня в поколiння культуру за допомогою наукових дослiджень i навчання. Щоб вiдповiдати вимогам навколишнього свiту, цi дослiдження i навчання повинш бути морально та штелектуально незалежнi вiд усiх по-л^ичних властей i економiчного тис-ку" [6]. Таке визначення передбачае серйозш змiни в системi втизняно! осв™, перехiд багатьох ВНЗ до ново! оргашзацшно-правово! форми — автономним осв^шм органiзацiям. Цей процес викликае неоднозначне ставлення професорсько-виклада-цького корпусу, науково! громад-ськостi, оскiльки така реформацiя може призвести до несприятливих наслщюв.
Укра!на обрала свiй шлях авто-номiзацi! ВНЗ, визначений Законом Укра!ни "Про вищу освiту". Тому з 2014 р. автономiя освiтнiх установ в Укра!ш — один з найважливших принципiв державно! полiтики у сферi освiти. Пiд автономiею вищого навчального закладу в Законi розу-мiеться самостiйнiсть, незалежнiсть i вщповщальшсть вищого навчального закладу у прийнятт рiшень стосовно розвитку академiчних свобод, органiзацi! освiтнього процесу, наукових дослщжень, внутрiшнього управлiння, економiчно! та iншо! д^ яльностi, самостшного добору i роз-становки кадрiв [2].
Розширення автономГ! ВНЗ Укра-!ни зачепило насамперед !х правовий статус, адже до реформаци держав-нi вишi дiяли в тих самих правових рамках, що й державш установи. Од-нак обмежена свобода дш i надмiрна ушфжащя нормативних вимог не дали змогу враховувати особливосп кожного окремого ВНЗ. Очевидно, укра!нським вишам була необхщна велика автономiя i менша унiфiкацiя порiвняно з рештою державних установ.
Надшивши ВНЗ автономiею, за-конодавство надало !м ряд повнова-жень, якими ранiше вони не володши. Управлiння дiяльнiстю автономного ВНЗ i !! органiзацiя, розширення самостiйностi створюе для них новi ризики, що неминуче вимагае шдви-щення якостi управлiнського складу шститупв, унiверситетiв та академiй. Оскшьки iснуе безпосереднiй зв'язок мiж правовим статусом ВНЗ i системою управлшня ним, то при наданш !м широко! автономi! була кардинально перебудована !х внутрiшня
система управлшня [9]. Управлш-ня державними i мунiципальними освiтнiми установами будуеться на принципах единоначальносп та са-моврядування.
Самоврядування освПнього закладу здшснюеться радою освПньо! установи, загальними зборами, педа-гогiчною радою та ш. Загальне керiв-ництво державним чи мунщипаль-ним вищим навчальним закладом здiйснюе виборний представниць-кий орган — вчену раду. Порядок формування оргашв управлiння ос-вiтнього закладу та 1х компетенщя визначаються статутом освiтнього закладу. В рамках чинного законо-давства Украши вищий навчальний заклад виконуе розробку та прийнят-тя статуту, в якому закршлюються основнi положення, що регулюють його життедiяльнiсть. Значними повноваженнями володiе ВНЗ у сфе-рi оргашзацшно-кадрово! полiтики. Тепер вiн самостшно визначае структуру управлiння, виршуе питан-ня розподiлу посадових обов'язюв, штатного розкладу, пiдбору, прийому на роботу i розстановки кадрiв тощо [1].
Органiзацiя структури органiв управлшня е самостшною сферою повноважень ВНЗ. Ним самостшно формуеться студентський контингент [6]. Однак, реалiзуючи щ повно-важення, виш мае керуватися вста-новленими для нього контрольними цифрами i квотами, зумовленими лiцензiею на ведення освПньо! дiя-льностi. Вищий навчальний заклад самостшно здшснюе освiтнiй про-цес у рамках, окреслених статутом, лiцензiею та свiдоцтвом про держав-ну реестрацiю. Також розробляе та
затверджуе освПш програми, нав-чальш плани, програми навчальних курйв; оргашзовуе методичне забез-печення освiтнього процесу; здшснюе контроль усшшносп i промiж-ну атестацiю стyдентiв [4]. Проте це врегульовано ступенем передбачено! автономи кожного окремого ВНЗ.
Висновки. Отже, ВНЗ в Укра!ш надано право самостшно розпоря-джатися коштами, отриманими вiд надання платних послуг, встановлю-вати мiнiмальний та максимальний обсяги навчального навантаження педагопчних i науково-педагопч-них пращвниюв. За yнiверситетами закрiплюють окремi права на ство-ренi ними об'екти штелектуально! власностi, права вщкривати банюв-ськi рахунки та користуватися бан-кiвськими кредитами; розширено участь ушверситепв у формyваннi структури i обсягiв державного за-мовлення на шдготовку фахiвцiв iз вищою освПою тощо. Реалiзацiя ушверситетсько! автономи в Укра!ш можлива через здiйснення зобов'я-зань Украши за Болонською системою, а також через укладання угоди з тими ушверситетами, якi братимуть на себе ввдповщш зобов'язання за-безпечення якосп та прозоростi всiх видiв звiтностi.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Вакарчук I. Удосконалення законо-давства про вищу освггу [Електрон-ний ресурс] / I. Вакарчук // ВРУ "В1че". — Режим доступу: http:// www.viche.info/journal/1056/
2. Закон Украши "Про вищу освггу" № 1556-VII, вщ 1 липня 2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.osvita.org.ua/ pravo/law_05/part_05.html
3. Keim С. 1нноващйшсть як норма освггшх реформ [Електронний ресурс] / С. Квгг // Дзеркало тиж-ня. — № 7 (735). — 28 лютого - 6 бе-резня 2009. — Режим доступу: http:// www.dt.ua/3000/3300/65521/
4. Сткевич G. Г. До проблеми запро-вадження ушверситетсько'1 авто-номп: вггчизняний та зарубiжний досвщ / 6. Г. Сшкевич // 1сто-рiя. Наук. пр. — 2009. — Т. 104. -Вип. 91. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal
5. Утверситетська автономiя — за-порука якост укра'1нсько1 освгги [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://press.ukma.kiev.ua/ index.php?option
6. Хартгя ушверситепв Укра1ни: ака-демiчнi свободи, ушверситетська автономiя та освгга: [створена на Мiжнар. конф. "Ольвшський форум - 2009" у Ялт 11-15 черв. 2009 р.] // Освгга Укра1ни. — 2009. — 10 лип. — С. 5.
7. Ordorika I. 2003. The limits of university autonomy: power and politics at the Universidad National Autonoma de Mexico. Higher Education 46: 361388.
8. Romo de la Rosa A. 2007. Institutional Autonomy and Academic Freedom: A Perspective from the American Continent. Higher Education Policy 20: 275-288.
9. Fielden J. 2008. Global Trends in University Governance. World Bank Education Working Paper Series Washington: The World Bank.
