CC BY
206
УДК 378:340.132.6
АНАЛ1З ЗАКОНУ УКРА1НИ «ПРО ВИЩУ ОСВ1ТУ» (2014 року)
Г. I. Бглан, к. г. н., доц.
Ключовi слова: закон, реформа вищог осв1ти, ттегращя, автоном1я виш1в, яюсть осв1ти.
Постановка проблеми. Трансформащя вищо! осв^и в Укра!ш розгортасться у площиш загальних для сучасного свiту процесiв глоб^заци й посилення сощально! мобiльностi, за наявносп законодавчо! iнiцiативи розвинених держав щодо сприяння реалiзащl високих гумашстичних моральних стандартiв. Оптимiзацiя виконання спшьних для цивiлiзованого людства завдань iз формування толерантно!, духовно та культурно розвинено! особистостi потребуе високояюсно! науки й осв^и, змiцнення комунiкативно-iнформацiйних зв'язюв.
Укра!нська держава на законодавчому рiвнi чiтко визначила вектор спрямованостi нацюнально! вищо! школи до европейського освггнього простору. Результатом приеднання Укра!ни 2005 року до Болонського процесу стало посилення взаемодп систем укра1нсько1 та св^ово! культури й освiти та усвщомлення необхiдностi впровадження у дiяльнiсть вищих навчальних закладiв (ВНЗ) вщповщних змiн. Модернiзацiя покликана сприяти полшшенню якостi вищо! освiти, пiдвищенню загально! iнформованостi, професшно! компетентностi, конкурентоспроможностi знань i вмiнь наших випускникiв, а також забезпеченню !х затребуваностi на втизняному, европейському та свiтовому ринках пращ.
Однак лише перемога Революци пдност уможливила початок адекватних законодавчих змiн. Першого липня 2014 року Верховна Рада Укра!ни ухвалила новий Закон «Про вищу осв^у» (№ 1556-У11, набув чинностi 6 вересня 2014 року). Проект закону № 1187-2 був шдготовлений робочою групою пiд головуванням ректора НТУУ «Кшвський полiтехнiчний шститут» М. З. Згуровського. Розробник Закону так визначив мету реформи: «забезпечення шновацшного розвитку економши i суспiльства Укра!ни на основi пiдготовки якiсного, конкурентоспроможного людського катталу, узгодження нацюнально! системи вищо! осв^и з европейською i свiтовою системами» [5].
Аналiз джерел. Прийняття Закону не залишилося поза увагою громадськосп. Юристи, урядовцi й особливо представники професорсько-викладацько! спiльноти глибоко аналiзують основш його положення, пильно розглядаючи сильш й слабкi норми, прогнозують можливосп !х впровадження. У першу чергу, викликають зацiкавленiсть коментарi автора Закону Михайла Захаровича Згуровського [5]. Грунтовш зауваження висловив колишнш ректор Вшницького НТУ, академiк Академи педагогiчних наук Украши, професор Борис 1ванович Мокш [6]. Змiни, передбаченi Законом, компетентно висв^лила перша заступниця мiнiстра осв^и i науки Украши 1нна Ромашвна Совсун [7].
Мета статтi: охарактеризувати головш новаци Закону Украши «Про вищу освггу» в контекстi европейського штеграцшного процесу.
Виклад матерiалу. Новий Закон передбачае багато прогресивних змш у вiтчизнянiй освiтi. Щонайперше зроблено акцент на якосп вищо! освгги. Для виконання зовнiшнього контролю якосп плануеться створити окремий незалежний постшно дiючий колегiальний орган -Нащональне агентство iз забезпечення якостi вищо! освгги. Агентство буде юридичною особою i матиме у своему складi 25 членiв, обраних термiном на три роки: двi особи вщ Нацюнально! академи наук, по однш - вiд кожно! з галузевих академiй наук (разом п'ять), тринадцять - вiд вищих навчальних закладiв, три особи вiд всеукра!нських об'еднань роботодавщв i двi особи вщ органiв студентського самоврядування. Агентство аналiзуватиме якiснi показники осв^ньо! дiяльностi ВНЗ. Частково воно перебирае на себе функци, якi ранiше мала Вища акредитацiйна комiсiя (ВАК), а частково - функци Мшютерства освiти i науки (МОН) Укра!ни. До повноважень Нацагентства вщнесено: затвердження стандартiв вищо! осв^и, акредитацiя освiтнiх програм, проведення лщензшно! експертизи i пiдготовка експертного висновку щодо видачi лщензи на провадження осв^ньо! дiяльностi, розробка вимог до рiвня науково! квалiфiкацil ошб, якi здобувають науковi ступенi, акредитування спецiалiзованих учених рад i контроль !х дiяльностi тощо.
Передбачено i внутрiшнiй монiторинг якостi освiти, який провадитимуть ВНЗ. Результати монiторингу вони розмщуватимуть на сво!х веб-сайтах, ознайомлюючи з ними громадсьюсть,
роботодавщв, a6iTypiemÎB. Отже, згодом «саме яюсть стане основною складовою конкуренцiï мiж ушверситетами» [7].
До концептуальних засад Закону належить розмежування повноважень оргашв державноï влади i керiвництва ВНЗ, забезпечення ушверситетсько].' автономiï й академiчних свобод. Дiяльнiсть державних органiв зведено до вироблення стратегiï та напрямiв розвитку вищоï освiти, а вищi навчальнi заклади матимуть увесь комплекс повноважень з навчально].' та виховно1' дiяльностi, професiйноï пiдготовки i перетдготовки кадрiв, виконання наукових дослiджень, шновацшно1' дiяльностi тощо.
Мiнiстерство освiти i науки Украши манiфестуe визнання автономних прав вишiв, проте наголошуе, що змiст поняття «автономiя» становить не тшьки самостiйнiсть i незалежнiсть, а й «вщповщальнють вищого навчального закладу в прийнятп рiшень щодо розвитку академiчних свобод, органiзацiï освiтнього процесу, наукових дослщжень, внутрiшнього управлiння, економiчноï та iншоï дiяльностi (стаття 1, пункт 1, частина 1).
Вишi отримали також фшансову самостiйнiсть: державш й комунальнi ВНЗ зможуть розпоряджатися надходженнями вщ свое].' освiтньоï, науково1' та навчально-виробничо].' дiяльностi, вiдкривати поточш та депозитнi рахунки в банках. Ц кошти можуть бути використаш для придбання майна, на каштальне будiвництво та ремонт примiщень, для полшшення матерiально-технiчного, навчально-лабораторного, методичного забезпечення осв^нього процесу, а також для збшьшення розмiру доплат науковим i педагопчним працiвникам (стаття 59, пункт 2).
Але «фшансова автономiя не означае вщсутшсть контролю за витратами» [7]. Законом передбачена реалiзацiя як державного, так i громадського контролю. Адмшютраци ВНЗ зобов'язанi публiкувати на сво1'х офiцiйних сайтах рiчнi бюджети i фiнансовi звiти, iнформацiю про майно вишу, про проведення тендерних процедур, а також iншi документи.
Реформою посилено роль роботодавщв й урiзноманiтнено форми сшвпращ з ними. Вщтепер роботодавцi зможуть активнiше залучатися до освiтнього процесу; вони вповноважеш здiйснювати громадський контроль у сферi вищо1' освiти; представники органiзацiй роботодавщв можуть входити до складу вчених рад (але не менше 75 % складу вчено1' ради повинш становити науковi, науково-педагогiчнi працiвники ВНЗ i не менше 10 % - виборш представники вщ студентства). Участь роботодавщв принципово важлива, оскшьки змют навчального процесу мае вщповщати нагальним потребам ринку працi.
У тш частинi Закону, що стосуеться европейсько1' iнтеграцiï украшсько].' освiти, прописано створення умов для повернення в Укра1'ну громадян, якi отримали осв^у за кордоном. Ученi ради вшх ВНЗ здобули право приймати «ршення про визнання iноземних документiв про вищу освiту, науковi ступенi та вчеш звання пiд час прийняття на роботу педагогiчних, наукових, науково-педагопчних та iнших працiвникiв, а також тд час зарахування вступникiв на навчання» (стаття 36, пункт 14, частина 2) [3]. Проте в першому перiодi реформування системи вищо1' освiти МОН Украши рекомендуе визнавати лише ri дипломи, науковi ступеш та вченi звання, що були видаш / присудженi зарубiжними вищими навчальними закладами держав-членiв Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development). Як вщомо, Росшська Федерацiя не е членом ще1' Органiзацiï, тобто процедура визнання дипломiв / ступешв, отриманих у росiйських вишах, спрощена не буде, принаймнi найближчим часом [3].
Створюватимуться й iншi умови для легалiзацiï та розвитку мобшьност викладачiв, науковцiв i студентiв. Заохочуеться ix участь у мiжнародних осв^шх i наукових проектах. Вiднинi вишi зможуть провадити освiтню дiяльнiсть разом з зарубiжними навчальними закладами за узгодженими осв^шми програмами (стаття 27). Навчання чи стажування в осв^шх i наукових установах, у тому чи^ й шоземних держав, може стати шдставою для оформлення за основним мюцем навчання академiчноï вщпустки (стаття 46).
Прагнучи створити правову основу для iнтеграцiï Украïни у св^овий освiтнiй простiр, законодавцi ушфшували украïнськi рiвнi та вченi ступеш зi свiтовими. Перелiк передбачених Законом 2002 року осв^шх рiвнiв (неповна, базова i повна вища освга) та осв^ньо-квалiфiкацiйниx рiвнiв (молодший спецiалiст, бакалавр, спецiалiст, магiстр) зазнав змш. Новим Законом виокремлено таю рiвнi: початковий, перший (бакалаврський), другий (мапстерський), третiй (освiтньо-науковий) та науковий рiвнi. Встановлено п'ять ступенiв вищо].' освiти: молодший бакалавр, бакалавр, мапстр, доктор фiлософiï, доктор наук.
Вступ до вищого навчального закладу можливий лише за наявност в абiтурieнта повно1 загально1 середньо! освiти, за результатами пройденого ним зовшшнього незалежного оцiнювання знань, з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освiту. Здобуття вищо! освiти на кожному рiвнi передбачае успiшне виконання особою вщповщно1 освггньо-професшно1 чи осв^ньо-науково1 програми, що е пiдставою для присудження здобувачевi того чи iншого ступеня вищо! освгги.
«Молодший бакалавр» визначаеться як здобувач професiйно-орiентованоl освiти, спецiальних знань i навичок !х практичного застосування. По сут^ це квалiфiкованi робочi кадри, яких дотепер випускали коледжi та технiкуми. До речi, техшкуми як ВНЗ I рiвня акредитацп у новому Законi не передбачеш; лiквiдовано також рiвнi акредитацп (НУ) ВНЗ.
Вишi забезпечують пiдготовку фахiвцiв за такими ступенями: молодший бакалавр i бакалавр (готують коледж1); бакалавр, мапстр, доктор фшософи, доктор наук (ушверситети, академп та iнститути). Для здобуття ступеня молодшого бакалавра особi достатньо виконати короткий цикл освггньо-професшно1 програми в обсязi 90 - 120 кредита СКТС. Ступiнь бакалавра присуджуеться в результатi успiшного виконання освггньо-професшно1 програми обсягом 180 - 240 кредита. Для магiстра обсяг необхщно1 освггньо-професшно1 програми становить 90 - 120 кредита СКТС, а осв^ньо-науково1 програми - 120 кредита. Остання обов'язково повинна мiстити дослщницьку (наукову) складову обсягом не менше 30 %.
У новому Закош вiдсутне поняття «кандидат наук» — перший науковий стушнь «доктор фшософи» присуджуеться спецiалiзованою вченою радою ВНЗ у тому раз^ якщо здобувач усшшно виконав освiтньо-наукову програму i публiчно захистив дисертацiю (у спецiалiзованiй вченiй радi вишу). Навчання в аспiрантурi за новим Законом збертаеться, але його термiн тепер не три, а чотири роки - виходячи з того, за сюльки роюв насправдi можливо закiнчити цю роботу.
Другий науковий ступiнь - доктора наук - присуджуеться спецiалiзованою вченою радою ВНЗ чи науково1 установи за результатами публiчного захисту наукових досягнень у виглядi дисертацн, опублшовано1 монографн чи iнших наукових праць, перелiк яких буде затверджено центральним органом виконавчо1 влади у сферi освiти i науки. Отже, ВНЗ отримали право остаточного присудження наукових ступешв. Нацагентство, як уже зазначалося, буде займатися акредитащею спецiалiзованих учених рад, а також розглядом апеляцш на !х рiшення.
Тi особи, яю почали вчитися до прийняття Закону, отримають дипломи спецiалiста або кандидата наук, але щ документи (як i тих, у кого вже е диплом) прирiвнюються вщповщно до диплома магiстра та доктора фшософи.
В Укра1ш присвоюються таю вчеш звання: 1) старший дослщник (замiсть звання «старший науковий сшвробггник»); 2) доцент; 3) професор. Порядок присвоення звання порiвняно з попередшм законом практично не змiнився.
Навчання у ВНЗ здшснюеться за очною (денною, вечiрньою) та заочною (дистанцшною) формами. Форми навчання можуть поеднуватися (стаття 49).
При цьому в Закош не передбачено такий невщ'емний компонент Болонського процесу як кредитно-модульна система оргашзацн навчального процесу.
Стають бшьш жорсткими антиплагiатнi норми й вщповщальшсть за !х порушення. На науковщв покладаеться обов'язок щодо оприлюднення наукових праць. Виявлення плагiату тягне за собою вщмову в присудженш вiдповiдного наукового ступеня, а ВНЗ будуть позбавлеш акредитацil тiеl спецiалiзованоl вчено1 ради, де була захищена дисертацiя, у якiй виявили академiчний плагiат (стаття 6, пункт 6).
Посилюеться роль мовно1 складово1 вищо1 освiти. Статтею 48 затверджено, що «мовою викладання у вищих навчальних закладах е державна мова» (пункт 1) [1]. Виш з метою створення умов для мiжнародноl академiчноl мобшьносп мае право на викладання одше1 чи декiлькох дисциплiн англшською чи iншими iноземними мовами, «забезпечивши при цьому знання здобувачами вищо1 освiти вiдповiдноl дисциплiни державною мовою» (пункт 2) [1]. Навт у тих ВНЗ, засновником яких е шоземна держава або приватна особа, що надае вишу право вшьного вибору мови навчання, е обов'язковим викладання державно1 мови як окремо1 навчально1 дисциплiни (пункт 3).
Пщкреслюеться роль виховно1 роботи науково-педагогiчних пращвниюв, необхiднiсть прищеплювати студентам почуття «украшського патрiотизму i поваги до Конституци Укра1ни та державних символiв Украши» (стаття 58, пункт 3) [1]. Четвертим пунктом ще1 ж статп до обов'язкiв педагогiв вiднесено завдання розвивати у студешгв самостiйнiсть, шщативу та
творчi здiбностi. Й унiверситети, й академи мають поширювати науковi знання та проводити культурно-просвiтницьку дiяльнiсть (стаття 28).
Виходячи iз зазначеного, було б лопчно зробити наголос на провiднiй ролi гумаштарно! освiти. Адже iсторiя, соцюлопя, фiлософiя, етика, правознавство, релiгiезнавство та iншi гуманiтарнi науки покликанi шдтримувати тяглiсть укра!нських нацiональних традицiй, формувати духовний свгг молодо1 людини, вдосконалювати етику И поведiнки, виховувати гумашзм, повагу й терпимiсть до шших людей, тим самим забезпечуючи гармоншний розвиток особистостi. Однак законодавець заявляе про прiоритетну державну пiдтримку шдготовки фахiвцiв лише для економiчно! дiяльностi та фундаментальних i прикладних наукових дослiджень (стаття 3, пункт 2). Отже, як i за чашв бiльшовизму, матерiальне незмiнно превалюе над духовним. Така полпика е хибною: у тих надскладних соцiально-полiтичних умовах, яю склалися в нашiй Батьювщиш, нехтування вивченням гуманiтарних дисциплiн несе у собi потенцiйну загрозу для подальшого розвитку суспiльства.
Демократизаци вищо! освiти в Укра!ш сприятиме встановлення принципу рiвностi ВНЗ усiх форм власносн: державно!, комунально! та приватно! - у провадженш освiтньо!, науково! та iнших видiв дiяльностi. «Розширюються гарантi! рiвного доступу молодi до вищо! освгги за рахунок вдосконалення ЗНО, стимулювання системи «освiта протягом життя», надання необидного соцiального пакета для малозабезпечених громадян, якi навчаються» [5].
У законi прописана процедура обрання керiвникiв ВНЗ (ректора, президента, начальника, директора), а також декашв факультенв i завiдувачiв кафедр - на основi вирiшального права трудового колективу. Керiвника будуть обирати шляхом таемного голосування строком на п'ять роюв, у виборах мають право брати участь ус науковi, науково-педагопчш та педагогiчнi штатнi працiвники вишу, а також виборш представники вщ iнших штатних працiвникiв i вщ студентського загалу (вiдповiдно по 75, 10 i 15 вiдсоткiв ошб, котрi братимуть участь у голосуванш). Новацiею Закону е те, що особа може перебувати на керiвнiй посадi не бiльше двох строюв (5 + 5). «Спрощено процедуру вщкликання ректора з посади - ... тож ректори будуть змушеш рахуватись з думкою колективу» [7].
Не вс нововведення Закону дютають схвальнi вiдгуки освiтян. Ректор Тернопшьського педагогiчного унiверситету iм. В. Гнатюка Володимир Кравець, висловивши думку багатьох, зазначив, що е неправильним поширення ще! норми на завiдувачiв кафедр, адже кафедра - це, передуем, наукова школа, i завщувач мусить бути видатним науковцем, доктором наук. Згщно iз Законом цей науковий стушнь може отримати особа, яка набула «найвищих компетентностей у галузi розроблення i впровадження методологи дослщницько! роботи, проведення оригiнальних дослщжень, отримання наукових результатiв, якi забезпечують розв'язання важливо! теоретично! або прикладно! проблеми, мають загальнонацiональне або свггове значення» (стаття 5, пункт 7). Лише така людина зможе вести за собою кафедру в науковому плат, i чи доцшьно змщувати таку особу через закшчення термшу або за вiком? [4].
У комюи з розробки Закону працювали представники студентства. Вони внесли багато пропозицш щодо розширення перелiку прав i свобод студентiв. Щонайперше, це стосуеться студентського самоврядування (статтi 40 - 41). Вщтепер органи студентського самоврядування беруть участь в управлшш ВНЗ, у заходах щодо забезпечення якосн вищо! освгги. Вони мають право вносити пропозици до змюту навчальних планiв i програм, оголошувати акци протесту. У той же час адмшстращя вишу не мае права втручатися в !хню дiяльнiсть, окрiм випадкiв, коли ця дiяльнiсть суперечить законодавству. А от прописана у Закош 2002 року вимога, що органи студентського самоврядування «сприяють працевлаштуванню ошб, якi навчаються у ВНЗ» (стаття 38, пункт 3), у новому Закош вщсутня.
Посилюються й iншi права студеннв. Зокрема, узаконено навчання студента за шдивщуальним планом, шд час розроблення якого студент мае право за власним бажанням обирати навчальш дисциплiни в обсязi 25 % кредитiв СКТС.
Пiдпункти 16 i 17 першого пункту статп 62 вносять ще радикальнiшi змiни в органiзацiю навчального процесу, дозволяючи студенту навчатись одразу в кшькох ВНЗ та, навчаючись в одному вищ^ частину осв^ньо-професшно! програми освоювати в iншому - як втизняному, так i зарубiжному. Нову якiсть Закону виявляе i пiдпункт 19, згiдно з яким особi будуть зарахованi до пенсшного стажу роки навчання на деннш формi у ВНЗ, в асшрантур^ докторантурi, й пiдпункт 24, зпдно з яким студентам, котрi тд час практики виконуватимуть виробничi функци, гарантована оплата працi, що тягне за собою оформлення трудово! книжки.
Посилено пpaвовy зaхищенiсть стyдентiв. Вiдтепеp кожен стyдент, окpiм ^ава звеpтaтись до pектоpa з ^оханням pозiбpaтись y тому, чи спpaведливо повiвся з ним викладач або декан фaкyльтетy, отpимaв законодавчо за^шлене пpaво оскapжyвaти непpaвомipнi дiï оpгaнiв yпpaвлiння ВНЗ, ix посадових ошб i педaгогiчних пpaцiвникiв в yстaновaх, до фyнкцiй яких належить pозгляд подiбниx скapг, y тому чи^ в мiнiстеpствi, пpокypaтypi, сyдax.
Законом гapaнтовaно фiнaнсове забезпечення стyдентiв. Гнетами 4 i б стaттi б2 встановлено, що стипендiaльний фонд ВНЗ повинен зaбезпечyвaти виплaтy стипендiй не менш як двом тpетинaм i не бшьше 75 % студента денноï фоpми навчання, котpi навчаються за кошти деpжaвного бюджетy. Розмip мiнiмaльноï стипенди не може 6ути меншим за мiсячний пpожитковий мшмум. Стипенди отpимaють тi студенти, яю мають вищий aкaдемiчний pейтинг. Це ознaчae, що в aкaдемiчниx ^упах, якi складаються тiльки з талановитих стyдентiв, стипендiя не гapaнтовaнa навт тим, у кого сеpеднiй бал сеси буде вище «четвipки», а в ^упах, де бiльшiсть студенев навчаються посеpедньо, отpимaти стипендiю зможуть навт «тpieчники» [б]. Звiсно, це викличе конкypенцiю мiж студентами, RpHrepn якоï за новим Законом втpaтили чiткiсть i пеpедбaчyвaнiсть.
Окpiм ноpм, якi посилюють пpaвa стyдентiв, новий Закон мютить i положення, котpi не можна спpийняти однозначно. Пpимipом, це стосyeться пpaцевлaштyвaння випyскникiв. Якщо paнiше особа, яка навчалася за деpжaвним замовленням, пiсля зaкiнчення ВНЗ на^авлялася на pоботy вiдповiдно до угоди, укладено].' мiж замовником, кеpiвником ВНЗ та випускником (стаття 5б Закону «Пpо вищу осв^у» вщ 2002 pокy), то тепеp ця вимога знята. Стаття б4 нового Закону деклapye, що деpжaвa мae забезпечити лише «ствоpення умов для pеaлiзaцiï випускниками вищих навчальних зaклaдiв пpaвa на ^ацю» [1]. Отже, вишi бiльше не зобов'язaнi пpaцевлaштовyвaти своïx випyскникiв, мiнiстеpство не буде вимагати вщ вишiв вiдповiдниx документа, а ВНЗ не будуть вимагати вщ студента листа вщ п^^жмсте чи оpгaнiзaцiй, якi гapaнтyють випускнику pоботy за фахом [б]. З одного боку, це нaдae випускникам бiльше свободи у вибоpi pобочого мiсця, але, з iншого, для багатьох iз них це може обеpнyтися великими негapaздaми, адже в сучаснш Укpaïнi пpоблемa безpобiття CTae дедaлi гостpiшою, а для молодоï людини, яка ще не мae стажу pоботи, впеpше пpaцевлaштyвaтися вельми ^облематично.
Фоpмyвaнням i pозподiлом бюджетних мюць, як i paнiше, займатиметься МОН. Обсяг деpжaвного замовлення також не змшився, вiн повинен бути не меншим 51 % кшькосп випускниюв зaгaльноосвiтнix шкiл. 1з 201 б pокy зaпpовaджyвaтиметься новий меxaнiзм елекфонного вступу до ВНЗ й автоматичного pозмiщення мiсць деpжaвного замовлення.
Рефоpмою зменшено кiлькiсть годин навчального навантаження на ставку науково-педaгогiчного ^ащвника - з 900 (що було yдвiчi бiльше, нiж у ^ашах GC) до б00 годин за навчальний piк. Ввaжaeться, що освганин отpимae бiльше можливостей для нayковоï pоботи i самовдосконалення. Цей пункт нaбyвae чинностi з 1 веpесня 2015 pокy. Однак окpемо наголошено, що нова ноpмa навантаження не може бути пщставою для збшьшення чисельностi штатних одиниць. Не зpозyмiло, як законодавець математично бачить можливють втiлення цieï ноpми Закону. З власного ж досвщу можу пpипyстити, що в багатьох вишах це с^ичинить поpyшення тpyдовиx пpaв освган, пpинaймнi на початковому етaпi pеaлiзaцiï pефоpми.
Зменшено навантаження на студента - кшьюсть годин в одному ^едит змiнено з Зб до З0. Навантаження одного навчального pокy за денною фоpмою навчання - б0 кpедитiв СКТС.
З метою пpотидiï коpyпцiï Законом пеpедбaчено pозшиpення гpомaдського контpолю в yсix сфеpax дiяльностi ВНЗ, гapaнтовaно вiльний доступ суб^кта до iнфоpмaцiï на засадах вщ^итосп, пpозоpостi та безоплaтностi.
Висновок. Вища освiтa в Укpaïнi отpимaлa оновлену законодавчу базу, здатну забезпечити pеaлiзaцiю освiтньоï pефоpми, спpямовaноï на шновацшний pозвиток yкpaïнськоï економiки i суспшьства, посилення зв'язкiв мiж осв^ою, наукою, владою та бiзнесом, пщвищення якостi пiдготовки фaxiвцiв, ïx конкypентоздaтностi на pинкy пpaцi, поглиблення ^оцесу eвpопейськоï iнтегpaцiï та змiцнення кyльтypноï взaeмодiï eвpопейськиx нapодiв.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА I Л1ТЕРАТУРА
1. Закон У^аши «Пpо вищу осв^у». Веpxовнa Рада У^аши; Закон вiд 01.07.2014, № 1556-VII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Закон Укра!ни «Про вищу освпу». Верховна Рада Украши; Закон вiд 17.01.2002, № 2984-III. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
3. Роз'яснення МОН щодо деяких питань практично! реалiзацii положень нового Закону Украши «Про вищу освпу». - Режим доступу: http://pon.org.ua/novyny/3334-pro-realizaciyu-novogo-zakonu-pro-vishhu-osvitu.html
4. Аналiз нового закону «Про вищу освггу». - Режим доступу: http://te.20minut.ua /Osvita/analiz-novogho-zakonu-pro-vishu-osvitu-10406878.html
5 . Доповщь ректора НТУУ «КП1» академiка НАН Украши М. З. Згуровського на сеси науково-педагогiчних пращвниюв 28 серпня 2014 року. - Режим доступу: http://kpi.ua/report-14
6. Мокш Б. I. Про гаранти, визначеш новим Законом Укра!ни «Про вищу освпу». -Режим доступу: http://mokin.com.ua/news/6286.html#.VIFKOzGsUrc
7. Совсун I. Р. Конкуренщя здiбностей: якi змiни очiкують вузи // Укра!нська правда. Життя. - Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2014/06/17/172250
SUMMARY
The law of Ukraine "On Higher Education" from July 1, 2014 determined the structure, content and standards of higher education in Ukraine; principles of State Policy on Education; types of higher education institutions and their legal status; management structure of higher education institutions; foundations of scientific, technical and innovative activities of universities; financial and economic relations between universities; rights and obligations of participants of the educational process; issues of international cooperation in higher education.
The new law contains a number of innovations which provides: - Autonomy, academic freedom and financial independence of universities; - Strengthening public control over the quality of training, the establishment of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education; - Fixation in law the external independent evaluation of knowledge and skills of persons; - Unification of Ukrainian higher education levels, degrees and academic status of scientific and teaching staff with appropriate educational systems of European countries; - Establishing effective cooperation between higher education and the labor market, involvement of employers into the educational process.
Consequently, higher education in Ukraine has received an updated legal framework that could ensure the implementation of educational reforms aimed at innovative development of the Ukrainian economy and society, strengthening the link between education, science, government and business, improving the quality of training, their competitiveness in the labor market, deepening of European integration and strengthening cultural cooperation of European nations.
REFERENCES
1. Zakon Ukrayiny «Pro vyschu osvitu». Verhovna Rada Ukrayiny; Zakon vid 01.07.2014, № 1556-VII. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua
2. Zakon Ukrayiny «Pro vyschu osvitu». Verhovna Rada Ukrayiny; Zakon vid 17.01.2002, № 2984-III. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua
3. Roz'yasnennya MON schodo deyakyh pytan praktychnoyi realizatsiyi polozhen novoho Zakonu Ukrayiny «Pro vyschu osvitu». - Rezhym dostupu: http://pon.org.ua/novyny/3334-pro-realizaciyu-novogo-zakonu-pro-vishhu-osvitu.html
4. Analiz novoho Zakonu «Pro vyschu osvitu». - Rezhym dostupu: http://te.20minut.ua/Osvita/analiz-novogho-zakonu-pro-vishu-osvitu-10406878.html
5. Dopovid rektora NTUU «KPI» akademika NAN Ukrayiny M. Z. Zhurovskoho na sesiyi naukovo-pedahohichnyh pratsivnykiv. 28.08.2014 r. - Rezhym dostupu: http://kpi.ua/report-14
6. Mokin B. I. Pro harantiyi, vyznacheni novym Zakonom Ukrayiny «Pro vyschu osvitu». -Rezhym dostupu: http://mokin.com.ua/news/6286.html
7. Sovsun I. R. Konkurentsiya zdibnostey: yaki zminy ochikuyut vuzy // Ukrayinska pravda. Zhyttya. - Rezhym dostupu: http://life.pravda.com.ua/society/ 2014/06/17/172250
