Научная статья на тему 'Направления совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины'

Направления совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
91
42
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВИЩА ОСВіТА / ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД / СИСТЕМА ЗАКЛАДіВ ВИЩОї ОСВіТИ / іННОВАЦіЙНИЙ РОЗВИТОК / МЕХАНіЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Карзун И.Г.

Определена сущность механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины. Обоснованы особенности функционирования данного механизма в условиях расширения автономии и децентрализации управления высшими учебными заведениями. Разработаны концептуальные основы совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования в контексте формирования единого мирового и европейского образовательного пространства, включая соответствующие принципы, функции, методы, рычаги и направления повышения эффективности функционирования каждой из его составляющих финансовой, организационной, кадровой, материально-технической, научно-исследовательской, международной. Аргументирована целесообразность установления и систематического мониторинга ключевых показателей индикаторов развития системы учреждений высшего образования.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The directions of improving the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in Ukraine

The essence of the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in Ukraine is defined. The peculiarities of this mechanism in the context of increasing autonomy and decentralization of higher education institutions regulation are grounded. The conceptual foundations to improve the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in the context of integrated world and European education field, including relevant principles, functions, methods, instruments and ways of increasing the efficiency of each of its components financial, organizational, personnel, material, scientific research, international are suggested. The feasibility of establishing and systematic monitoring of key performance indicators of development of system of higher education institutions is argued.

Текст научной работы на тему «Направления совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины»

УДК 351:378 (330.342.24)

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЗАКЛАД1В

ВИЩОÏ ОСВ1ТИ УКРАШИ

1.Г. Карзун

Департамент науково-техтчного розвитку МШстерства освгти i науки Украгни, Кигв, Украгна

Карзун 1.Г. Напрями вдосконалення мехатзму державного регулювання шновацшного розвитку системи заклад1в вищог освши Украгни.

Визначено сутшсть мехашзму державного регулювання шновацшного розвитку системи закладiв вищо освгти Украши. Обгрунтовано особливостi функцiонування даного мехашзму в умовах розширення автономп та децентралiзацiï упраRпiння вищими навчальними закладами. Розроблено концептуальш засади вдосконалення мехашзму державного регулювання шновацшного розвитку системи закладiв вищо освiти в контекст формування единого свiтового та европейського освiтнього простору, включаючи вщповщш принципи, функцiï, методи, важелi та напрями пщвищення ефективностi функцiонування для кожноï з його складових -фшансово^ органiзацiйноï, кадровоï, матерiально-технiчноï, науково-дослiдноï, мiжнародноï. Аргументовано доцiльнiсть встановлення й систематичного мошторингу ключових показниюв - iндикаторiв розвитку системи закладiв вишоï освiти.

Ключовг слова: вища осв^а, вищий навчальний заклад, система закладiв вишоï освiти, iнновацiйний розвиток, мехашзм державного регулювання

Карзун И.Г. Направления совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины.

Определена сущность механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования Украины. Обоснованы особенности функционирования данного механизма в условиях расширения автономии и децентрализации управления высшими учебными заведениями. Разработаны концептуальные основы совершенствования механизма государственного регулирования инновационного развития системы учреждений высшего образования в контексте формирования единого мирового и европейского образовательного пространства, включая соответствующие принципы, функции, методы, рычаги и направления повышения эффективности функционирования каждой из его составляющих - финансовой, организационной, кадровой, материально-технической, научно-исследовательской, международной.

Аргументирована целесообразность установления и систематического мониторинга ключевых показателей - индикаторов развития системы учреждений высшего образования.

Ключевые слова: высшее образование, высшее учебное заведение, система высших учебных заведений, инновационное развитие, механизм государственного регулирования

Karzun I. G. The directions of improving the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in Ukraine.

The essence of the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in Ukraine is defined. The peculiarities of this mechanism in the context of increasing autonomy and decentralization of higher education institutions regulation are grounded. The conceptual foundations to improve the mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions in the context of integrated world and European education field, including relevant principles, functions, methods, instruments and ways of increasing the efficiency of each of its components - financial, organizational, personnel, material, scientific research, international - are suggested. The feasibility of establishing and systematic monitoring of key performance indicators of development of system of higher education institutions is argued.

Keywords: higher education, higher education institution, system of higher education institutions, innovative development, mechanism of government regulation

Свгговий досв1д св1дчить про високу ефектившсть саме шновацшного способу эзвитку. Основними у цьому процес е шновацп, як1 базуються на використанш людського потенщалу. Зростае значення тдготовки фах1вщв нового р1вня з розвинутими професшними, аналггичними та новаторськими зд1бностями.

Динам1чний характер сощальних змш, пов'язаних 1з глобал1защею та ринковою трансформащею економши нашо1 краши, ор1ентовано1' на европейськ стандарти розвитку та умови життя населення, вимагае подальшого теоретико-методичного осмислення та вироблення нових мехашзм1в державно!' регуляторно!' политики в систем! оргашзацп та управлшня функцюнуванням системи заклад1в вищо1 освгти.

Аналiз останшх дослщжень та публжацш

Досл1дження функцюнування системи вищо1 освгти мютяться у працях украшських учених В. Андрущенка, Л. Антошкшо1, Т. Богол1б, I. Вахович, I. Каленюк, О. Комаровой О. Куклша, В. Куценко, О. Левченка, Е. Л1баново1', А. Музи-ченка, Л. Плахотшково1, С. Семенюк, Н. Ушенко, Л. Федулово1, Н. Холявко, Л. Шевченко, Л. Цимбал та ш. Проблемам розвитку та фшансування вищо1 школи придаляли увагу в1дом1 заруб1жш вчеш, серед яких В. Вахштайн, Б. Железов, Г. £ф1менко, В. 1ванов, Т. Мешкова, А. Мюллер-Армак, Л. Якобсон та ш. Р1зномаштш аспекти шновацшного розвитку вищо1 освгти розгляд-даються в роботах В. Лугового, М. Степко, Т. Богол1б, В. Жамша, G. Жильцова та ш. Видîлення невирш ених р ашш е частин загально'1 проблеми

В1ддаючи належне науковим напрацюванням 1з дано1 проблематики, варто наголосити, що шновацшний розвиток системи заклада вищо1 освгти Украши е процесом суперечливим та в науково-методичному плаш недостатньо розробленим. Зокрема, юнуе необх1дшсть обгрунтування шлях1в удосконалення мехашзму державного регулювання шновацшного розвитку системи заклад1в вищо1 освгти в умовах розширення автономп та децентрал1зацп управлшня вищими навчальними закладами

(ВНЗ), який би враховував дiю екоH0Mi4HHx закошв та охоплював сукупнють пiдходiв, цiлей, принципiв, форм i методiв впливу державних органiв на ВНЗ через комплекс стимулiв, важелiв, регуляторiв.

Метою cmammi е розробка напрямiв удосконалення механiзму iнновацiйного розвитку системи закладiв вищо! освiти Укра!ни в умовах розширення автономи ВНЗ та децентратзацп управлiння у сферi вищо! освiти.

Виклад основного MaTepi&tty дослiдження

Пвдвищення конкурентоспроможносп нацю-нально! економiки за рахунок iнтенсивних факто-рiв можливе лише за умов кардинально! трансфо-рмаци державно! полпики у сферi регулювання процесiв шновацшного розвитку. Це вимагае формування ввдповщного механiзму державного регулювання iнновацiйного розвитку, який мае стати неввд'емною частиною нацюнально! iнновацiйно! системи та сприяти як1сному кадровому забезпеченню iнновацiйно! дшльносп вiтчизняних суб'ектiв господарювання [1].

Дослвдження к1льк1сних тенденцiй дiяльностi ВНЗ в Укра!ш дозволяе стверджувати про значш структурнi змiни. Так, к1льк1сть заклащв вищо! освiти I-II рiвнiв акредитаци (р.а.) у 2015/2016 навчальному рощ (н.р.) зменшилася до 371 од., що вдвiчi менше, нiж у 1990/1991 н.р. (742 од.), а чисельнють студенпв у них знизилася з 757,0 тис. до 230,1 тис. оаб. Натомiсть кiлькiсть ВНЗ III-IV р.а. за аналогiчний перюд зросла зi 149 до 288 од., а чисельшсть студентiв у них - з 881,3 тис. до 1375,2 тис. оаб. Проте в останш роки показники дiяльностi ВНЗ III-IV р.а. демон-струють стрiмку тенденцiю до зниження порiв-няно з роками максимального нарощування обся-гiв дiяльностi: 2005/2006 н.р. - 345 ВНЗ та 2203,8 тис. студенпв, 2010/2011 н.р. - 349 ВНЗ та 2129,8 тис. студенпв, що зумовлено як демографiчними чинниками, так i реформами у галузi вищо! освiти (запровадження системи зовшшнього незалежного оцiнювання, коригування обсягiв i структури державних замовлень, оптимiзацiя мереж1 ВНЗ, закриття фiлiй, соцiально-економiчнi аспекти доступносп платних освiтнiх послуг в умовах фшансово! кризи тощо). Ввдповвдно, к1льк1сть студентiв ВНЗ I-IV р.а. у розрахунку на 10000 населення, яка в 2010/2011 н.р. складала 557 оаб, у 2015/2016 н.р. знизилася до 375 оаб.

На початок 2015/2016 н.р. мережа ВНЗ I-IV р.а. налiчувала 659 закладiв, з них державно! та комунально! форм власносп 525 закладiв (80%), приватно! форми власносп - 134 заклади (20%). При цьому iз загально! чисельностi студентiв ВНЗ I-IV р.а. 1605,3 тис. оаб 45,6% навчалися за рахунок кошпв державного бюджету, 4,9% -мюцевих бюджепв, 0,6% - юридичних осiб та 48,9% - фiзичних осiб. Спостертаеться тенденцiя до зменшення частки оаб, що навчаються на комерцiйнi основ^ порiвняно з попередщми роками (57,5% у 2010/2011 н.р.).

Найбшьша частка студенпв ВНЗ I-IV р.а. у 2015/2016 н.р. навчалася за галузями знань «Сощальш науки, бiзнес i право» - 33,0%, «Iнженерiя» - 19,1%, «Гумаштарш науки та мистецтво» - 9,9%, «Освпа» - 7,6%, «Охорона здоров'я» - 6,0%, «Природничi науки» - 5,1%, «Транспорт» - 4,7% [2].

За даними мiжнародного рейтингу «QS Higher Education System Strength Rankings» у 2016 рощ впчизняна система вищо! освии посша 45 мiсце зi значенням 16,6 iз 100 можливих балiв. Першу десятку серед систем вищо! освии очолили США, Великобриташя, Нiмеччина, Австрал1я, Канада, Франщя, Нщерланди, Китай, Швденна Корея та Японiя. Серед укра!нських ВНЗ до рейтингу увiйшли Ки!вський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка (мiсця 421-430), Харк1вський нацiональний ушверситет iменi В.Н. Каразiна (мiсця 491-500), Нащональний технiчний унiверситет «Ки!вський полггехшчний iнститут» (мiсця 601-650) та три ВНЗ посши мiсця 701+, зокрема, Донецький нацiональний унiверситет, Нацiональний техшчний унiверситет

«Харшвський полiтехнiчний iнститут», Сумський державний унiверситет [3].

Згщно з показниками «The Global Innovation Index» у 2015 рощ Укра!на посша 31, 45 та 72 мюця iз 141 кра!ни за рiвнем розвитку вищо! освии, рiвнем наукових дослвджень i розробок та органiзацiею науково-дослщно! спiвпрацi ВНЗ i промисловостi, ввдповщно. За рейтингом «The Global Competitiveness Report» у 2015/2016 н.р. Укра!на займае 34 мюце iз 140 кра!н [4].

Доволi висок1 показники спостерталися за рiвнем охоплення вищою освiтою населення в1дпов1дного вiку - 79% (Human Development Report, 2008-2014 рр.) [5]. Також Укра!на зайняла 41 мiсце iз 50 кра!н свiту за рiвнем нацiонально! системи вищо! освпи (Universitas 21 Ranking of National Higher Education Systems, 2015 р.) [6] та отримала 4,8 та 3,9 бали iз максимальних 7 балiв за яшстю математично! й науково! освiти та яшстю бiзнес-шкiл (The Human Capital Report, 2015 р.) [7].

На нашу думку, для дшчого мехашзму регулювання шновацшного розвитку системи закладiв вищо! освпи в Украш характерна розбалансова-нiсть, що обумовлено тривалим трансформацiй-ним перiодом, за якого не було належною мiрою реалiзовано низку актуальних можливостей у сферi пiдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв, активiзацi! науково!, iнновацiйно! та шших видiв дiяльностi ВНЗ вiдповiдно до свиових стандартiв. Поряд з цим, у сучасних умовах оргашзацшно-економiчний механiзм державного регулювання iнновацiйного розвитку системи закладiв вищо! освiти повинен базуватися не лише на викорис-танш методiв державного регуляторного впливу, але й використовувати широкий спектр засобiв ринкового регулювання, саморегулювання, соцiального дiалогу, державно-приватного партнерства (рис. 1).

HayKOBa gncRycia Scientific discussion

Вдосконалення державного регулювання iнновацiйного розвитком системи заклащв вищо! освiти передбачае: децентралiзацiю управлшня системи закладiв вищо! освiти; ошгашзащю юлькосл ВНЗ; забезпечення автономп ВНЗ; поеднання державного та громадського контролю дiяльностi ВНЗ; сприяння оновленню основних фонда ВНЗ; пiдвищення якосл робочих мюць для молодих фахiвцiв; створення умов для активiзацil науково! та шновацшно! дiяльностi, штеграци у свгговий освiтнiй простiр, ефективно! взаемодл уах суб'ектiв ринкiв працi та освгтшх послуг на засадах соцiального дiалогу.

З метою шдвищення конкурентоспроможностi нацюнально! системи освiти в умовах формування единого свiтового та европейського освгтнього простору у стратегiчнiй перспективi доцшьно визначити та монiторити рiвень досягнення ключових показник1в - iндикаторiв устху для кожно! складово! функцiонування СЗВО: фшансово! (витрати на подготовку одного студента, ввдсоток фiнансування вищо! освгти, ввдсоток фiнансування наукових дослвджень та ш), оргашзацшно! (рiвень працевлаштування випускнишв ВНЗ, рiвень впровадження систем управлшня яшстю тощо), кадрово1 (частка викладачiв з науковими ступенями, оновлення кадрового складу та ш.), матерiально-технiчноl (ввдсоток оновлення основних фондiв ВНЗ, рiвень впровадження сучасних 1КТ та ш), науково-дослщно! (ввдсоток надходжень вщ виконання наукових розробок для реального сектору, частка ВНЗ у свггових рейтингах, рiвень цитованостi

вiтчизняних учених тощо), мiжнародноl (вiдсоток надходжень ввд участi у виконаннi зарубiжних проекпв, грантiв, програм, рiвень академiчноl мобшьносп викладачiв i студентiв тощо).

Задля забезпечення збалансованосл ринков працi та освгтшх послуг в контекст шновацшного розвитку вищо1 освiти Укра1ни констатовано доцiльнiсть використання низки методiв прогнозування (балансовий, нормативний, метод коефщенпв насиченосп, програмно-цiльовий, експертний, штатний, розрахунково-аналггачний, факторний, матричний, метод, що базуеться на очiкуванiй продуктивностi працi тощо) для рiзних галузей нащонально! економiки. Результата юльшсного аналiзу слiд доповнити використанням експертних як1сних методiв оцiнювання за рiзних сценарив розвитку економiки (екстенсивний, штенсивний).

При цьому, основою визначення потреби у фах1вцях мають стати прогнози розвитку Украши на 15-25 рошв. При прогнозуваннi слад враховувати тенденцп як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках пращ, миращйМ процеси, розвиток гнучких та дистанцшних форм зайнятостi, змiни у структурi попиту на ринку пращ, яка була б орiентована на задоволення кадрових потреб шновацшно! постiндустрiальноl моделi економiки.

До прiоритетних напрямiв удосконалення фiнансування iнновацiйного розвитку СЗВО в контекст забезпечення и конкуренто-спроможностi ввднесено так1 (табл. 1).

Пщсистеми Напрями вдосконалення

Розподшу ресуров Забезпечення ефективного розподшу фшансових ресурсiв на видатки освiтнiх послуг з державного та мсцевих бюджетв у розмрах, достатшх для розвитку ВНЗ, враховуючи стан мателально-техтчно! та лабораторно! бази, можливосп вщтворення потенциалу науково-педагогiчних пращвниюв та розвитку науки

Контролю Посилення контролю та здшснення систематичного аналiзу цшьового використання кошпв на освiту, забезпечення у ВНЗ девих мехаызмпв громадського контролю за !х витрачанням

Нормування Удосконалення методв визначення обсяпв фшансування освпи та розробка нормативiв фшансування iз врахуванням мiнiмальних соцальних стандарта, як дозволять встановити нижню межу обов'язкового фшансового забезпечення розвитку освiти

Вибору джерел фшансування Удосконалення механзму фшансування освiти в Украт з урахуванням м1жнародного досвщу, переход до багатоканального фшансування, прийняття заходв щодо збиьшення та диверсифжаци джерел фшансування вищо! освпи та оптимзаци структури ВНЗ

Информацшного забезпечення Удосконалення науково-методичного та шформацшного забезпечення освiтнього процесу, створення умов для проведення фундаментальних та прикладних дослiджень у ВНЗ, яю виступатимуть додатковим джерелом фшансування вищо! освпи та сприятимуть пщвищенню р1вня конкурентоспроможносп нацюнальних ВНЗ

Кредитування Розвиток системи освпнього кредитування, що сприятиме: пщвищенню запiкавленостi громадян у використант кредитних ресурсiв для оплати освпнх послуг; забезпеченню доступносп освпнього кредиту для широких верств населення; стимулюванню платоспроможного попиту на ринку освпнх послуг; збиьшенню обсягу фшансових ресурсiв у закладах вищо! освпи; залученню фшансових ресурсiв у сферу довгострокового освпнього кредитування

Державно-приватного партнерства Створення ново! моделi економчно! дяльносп ВНЗ, яка базуеться на солщарнш учасп держави, бiзнесових юл i громадян.

Джерело: Власна розробка автора

Таблиця 1. Напрями вдосконалення фшансування iнновацiйного розвитку системи закладiв

вищо! освiти в Украíнi

На píbhí держави доцшьно запровадити модель фiнансування фундаментальних i прикладних наукових дослОджень, науково-технiчних (експе-риментальних) розробок ВНЗ за рахунок кошпв державного бюджету, реалОзащя яко! надасть можливють забезпечити результативность проведения наукових дослОджень та високий рОвень ефективносл використання бюджетних кошив. Запропонований подход передбачае, що на державному рОвш визначаються юнукта проблеми економши кра!ни i сустльства, як1 могли б бути виргшет за допомогою наукових дослщжень i розробок ВНЗ/НУ, щдпорядкованих вщповвдним мiнiстерствам. ТОльки ri ВНЗ або науковО установи (НУ), mi пропонують найкраще виршення поставлено! проблеми i впровадження результатов науково-дослщних роби; можуть мати право на виконання науково-дослщно! роботи та отримання фшансування за рахунок кошпв держави.

Перевагами тако! моделО фшансування фундаментальних та прикладних наукових дослщжень, науково-техшчних (експериментальних) розробок ВНЗ за рахунок кошпв державного бюджету е: створення об'ективно! конкуренцп мОж ВНЗ/НУ щодо виршення поставлено! проблематики; отримання конкретного результату та впрова-дження результатов наукових дослщжень i розробок у рОзш сфери економши кра!ни для виршення нагальних потреб сустльства; запобпання дублю-ванню тематики наукових дослОджень; досягнення взаемодл в системО «освгта - наука - бОзнес»; сприяння ефективному використанню бюджетних коштОв; запобОгання дО! корупцОйних схем на рОвнО

мшютерств, ВНЗ та НУ; унеможливлення розпо-рошення бюджетних коштОв; вирОшення конкретних нагальних потреб економОки О суспОльства, якО е актуальними на рОвнО держави, суспОльства, конкретного виробника.

Впровадження розроблених пропозицОй на-дасть можливОсть використання переваг ОнтеграцО! освОти та науки з метою реалОзацО! основних поло-жень державно! полтики у сферО фшансування СЗВО та забезпечення шновацшного розвитку економОки.

Висновки

Таким чином, в умовах розширення автономО! та децентралОзацО! управлОння ВНЗ механОзм регу-лювання ОнновацОйного розвитку системи закладОв вищо! освОти мае бути спрямованим на цОлеорОен-товане шдвищення конкурентоспроможносп национально! системи освгга в умовах формування единого свОтового та европейського освОтнього простору за рахунок активОзацО! мОжнародно! спОвпрацО ВНЗ, пОдвищення академОчно! мобОльностО викладачОв О студентОв, посилення позицш впчизняних ВНЗ у свггових рейтингах, пОдвищення якостО освОтнОх послуг до рОвня мОжнародних стандартОв та впровадження механОзму визнання дипломОв за кордоном. Перспективи подальших наукових розвОдок у даному напрямО пов'язанО з необхОднОстю розробки комплексного пОдходу до забезпечення прискореного розвитку системи закладОв вищо! освОти в умовах сучасно! економОчно! динамОки.

Abstract

The dynamic character of social changes associated with globalization and market transformation of the economy, focusing on European standards and living conditions of the population requires further theoretical and methodological understanding and development of new mechanisms of government regulatory policy in the organization and management of system of higher education institutions.

The goal of the paper is to develop research directions to improve the mechanism of innovative development of system of higher education institutions in Ukraine in terms of expanding the autonomy of universities and decentralization of higher education regulation. In modern terms the organizational and economic mechanism of government regulation of innovative development of system of higher education institutions should be based not only on the use of methods of state regulatory impact, but also use a wide range of market regulation, self-regulation, social dialogue, public-private partnerships.

The perfection of government regulation of innovative development of system of higher education institutions provides: decentralization of management of higher education institutions; optimization of the number of universities; ensuring the autonomy of universities; a combination of state and public control of the university; facilitate the renewal of fixed assets universities; improving the quality of jobs for young professionals; creating conditions for enhancing research and innovation, integration into the world educational space; efficient interaction of labour and educational services markets.

JEL Classification: 125. Список лггератури:

1. Левченко О.М. Професюнальний потенщал: регуляторш мехашзми шновацшного розвитку [МонографОя] / О.М. Левченко. - Юровоград: кОд, 2009. - 375 с.

2. Основш показники дОяльносл вищих навчальних закладОв Укра!ни на початок 2015/16 навчального року. Статистичний бюлетень / Державна служба статистики Укра!ни. - К., 2016. -171 с.

3. QS Higher Education System Strength Rankings 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.topuniversities.com/system-strength-rankings/2016.

4. The Global Innovation Index 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII-2015-v5.pdf.

5. Human Development Report 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2015_human_development_report.pdf.

6. Universitas 21 Ranking of National Higher Education Systems [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.universitas21.com/article/projects/details/152/u21-ranking-of-national-higher-education-systems.

7. The Human Capital Report 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reports.weforum.org/human-capital-report-2015/.

References:

1. Levchenko, O.M. (2009). Profesionalnyi potentsial: rehuliatorni mekhanizmy innovatsiinoho rozvytku [Professional potential: regulatory mechanisms of innovative development]. Kirovohrad: KOD.

2. Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zakladiv Ukrainy na pochatok 2015/16 navchalnoho roku [Main indicators of higher education institutions activity in Ukraine at the beginning of 2015/16 year] (2016). K.: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy.

3. QS Higher Education System Strength Rankings (2016). Retrieved from http://www.topuniversities. com/system-strength-rankings/2016.

4. The Global Innovation Index (2015). Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org/ userfiles/file/reportpdf/GII-2015-v5 .pdf.

5. Human Development Report (2015). Retrieved from http://hdr.undp.org/sites/ default/files/2015_human_development_report.pdf.

6. Universitas 21 Ranking of National Higher Education Systems. Retrieved from http://www.universitas21.com/article/projects/details/152/u21-ranking-of-national-higher-education-systems.

7. The Human Capital Report (2015). Retrieved from http://reports.weforum.org/human-capital-report-2015/.

Надано до редакцшно1 колеги 10.04.2016 Карзун 1рина Грш^вна / Iryna G. Karzun

Посилання на статтю / Reference a Journal Article:

Напрями вдосконалення мехатзму державного регулювання тновацтного розвитку системи 3amadie вищо! освти Украти [Електронний ресурс] / I. Г. Карзун // Економта: реалп часу. Науковий журнал. -2016. - № 3 (25). - С. 174-179. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n3.html

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.