CC BY
23
УДК 336:378
ШЛЯХИ РОЗШИРЕННЯ Ф1НАНСОВО1АВТОНОМ11УН1ВЕРСИТЕТ1В
®2018 СОКОЛОВСЬКА А. М.
УДК 336:378
Соколовська А. М. Шляхи розширення фшансово'|' автономГ|' ушверсителв
Метою cmammi е компаративный анал'в фнансовоi автономиукранськихiзаюдноевропейськихун'юерситет'в i визначення на основi цього анал'ву можливихнапрямiв розширення такоi автономив УкраЫувзаемозв'язку i3 внесеннямзаконодавчихзмн до визначення статусуутверситет'ю. Об-(рунтовано можливкть надання державним утверситетам права обирати один iз таких статуав: бюджетна установа; державна некомерцйна установа (органiзацiя) неринкового типу; державна комерцйна установа (оргатза^я) (т. зв. тдприемницький утверситет). Встановлено, що розширення ф'шансовоiавтономидержавних некомерцйних заклад'в вищоiосвти можливе на шляху переходу &д кошторисного до грантового фь нансування; виведення доходiв &д надання платних послуг з-тд обмежень, накладених Бюджетним кодексом Украни; надання права не повертати державi не використат протягом року бюджетн кошти; самостшно визначати нормативи чисельностi оаб, котр'> отримують вищу освту, на одну посаду науково-педагогiчного та наукового пращника, а також норми часу навчальноi та шшо'1 роботи педагогiчних i науково-педагогiчних пра^внищзасновувати тдприемства дляпровадженняiнновацiйноiта/або виробничоiд'тльности ПодальшихнауковихдоМженьпотребують питання зб'шьшення часового горизонту бюджетного фнансування укранських ун'юерситет'в узв'язку з повноцнним функцонуванням середньо-строкового бюджетного планування, а також умов запровадження та засад функцонування державних тдприемницьких ун'юерситет'в. Ключов'! слова: шдикатори фiнансовоi автономИ, бюджетна установа, некомерцшний утверситет неринкового типу, некомерцшний утверситет ринкового типу, тдприемницький утверситет. Вбл.: 13.
Соколовська Алла Михайл'юна - доктор економ'мних наук, професор, заступник директора Науково-досл'дного фшансового нституту Академи фшансового управлшня Мшктерства фiнансiв Украни (бульв. Дружби Народ'ю, 38, Кшв, 01014, Украна) E-mail: sokolovska_alla@ukr.net
УДК 336:378
Соколовская А. М. Пути расширения финансовой автономии университетов
Целью статьи является компаративный анализ финансовой автономии украинских и западноевропейских университетов и определение на основе этого анализа возможных направлений расширения такой автономии в Украине во взаимосвязи с внесением законодательных изменений в определение статуса университетов. Обоснована возможность предоставления государственным университетам права выбирать один из таких статусов: бюджетное учреждение; государственное некоммерческое учреждение (организация) нерыночного типа; государственное коммерческое учреждение (организация) (т. н. предпринимательский университет). Установлено, что расширение финансовой автономии государственных некоммерческих учреждений высшего образования возможно на пути перехода от сметного к гран-товому финансированию; выведения доходов от оказания платных услуг из-под ограничений, наложенных Бюджетным кодексом Украины; предоставления права не возвращать государству не использованные в течение года бюджетные средства; самостоятельно определять нормативы численности лиц, получающих высшее образование, на одну должность научно-педагогического и научного работника, а также нормы времени учебной и другой работы педагогических и научно-педагогических работников; учреждать предприятия для производства инновационной и/или производственной деятельности. Дальнейших научных исследований требуют вопросы увеличения временного горизонта бюджетного финансирования украинских университетов в связи с полноценным функционированием среднесрочного бюджетного планирования, а также условий внедрения и принципов функционирования государственных предпринимательских университетов. Ключевые слова: индикаторы финансовой автономии, бюджетное учреждение, некоммерческий университет нерыночного типа, некоммерческий университет рыночного типа, предпринимательский университет. Библ.: 13.
Соколовская Алла Михайловна - доктор экономических наук, профессор, заместитель директора Научно-исследовательского финансового института Академии финансового управления Министерства финансов Украины (бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина) E-mail: sokolovska_alla@ukr.net
UDC 336:378
Sokolovska A. M. The Ways to Expand the Financial Autonomy of Universities
The article is aimed at comparative analysis of financial autonomy of Ukrainian and Western European universities and determining, on the basis of this analysis, possible directions of expansion of such autonomy in Ukraine in connection with the introduction of legislative changes in the definition of the status of universities. The possibility of granting the State universities the right to choose one of the following statuses is substantiated: budget institution; State-owned non-commercial institution (organization) of non-market type; State-owned commercial institution organization) (i.e. entrepreneurial university). It has been determined that expansion of financial autonomy of the State-owned non-commercial institutions of higher education is possible on the way of transition from the budgeted to the grant financing; releasing the incomes from the provision of paid services from the restrictions imposed by the Budget Code of Ukraine; granting the right of not returning to the State the budgetary funds not used during the year; independently determine the norms of the number of persons receiving higher education for one position of scientific and pedagogical-scientific workers, as well as the norms of time for the educational and other work of pedagogical and scientific-pedagogical workers; establish enterprises for the production of innovation and/ or production activities. Further scientific researches are required as to the issues of increase of the time horizon of budgetary financing of the Ukrainian universities in connection with the full-fledged functioning of the medium-term budget planning, and also conditions of introduction and principles of functioning of the State-owned entrepreneurial universities. Keywords: indicators of financial autonomy, budget institution, noncommercial university of non-market type, non-commercial university of market type, entrepreneurial university. Bibl.: 13.
Sokolovska Alla M. - D. Sc. (Economics), Professor, Deputy Director of the Financial Management Research Institute of Academy of Finance of the Ministry of Finance of Ukraine (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine) E-mail: sokolovska_alla@ukr.net
Щ
них кошП1
'об бути успiшними в умовах посилення конкуренци за абггурГенйв, бюджетне фь .нансування й залучення позабюджет-11в, унiверситети повинш мати можливiсть швидко реагувати на змши в освiтньому середовищi, новi тенденцГ! й виклики, приймати самостшш рь шення як у питаннях вибору стратеги розвитку закладу, оргашзацГ! навчального процесу, здшснення науково-дослГдно!, мiжнародноi та iнших видiв дь яльностi, так i в питаннях розпорядження активами, залучення додаткових джерел фшансування, визна-чення напрямiв !х використання тощо. Адаптацiя унiверситетiв до нових вимог неможлива без деле-гування !м додаткових повноважень у виршенш на-вчальних, органiзацiйних, кадрових, фшансових пи-тань, розширення !х автономи.
Для укра!нських унiверситетiв державно! фор-ми власносп питання фшансово! автономГ! сто!ть особливо гостро через !х функцiонування у статусi бюджетних установ, котрий обмежуе !х права роз-поряджатися не лише державними, а й заробленими коштами. На думку Шарова О. I., фшансова автоно-мiя укра!нських закладiв вищо! освiти (ЗВО) реаль зуеться лише на 5%, тобто е мшмальною [1]. Певш кроки до и розширення були зробленi завдяки ухва-ленню у 2014 р. нового Закону Укра!ни «Про вищу освГту», яким унiверситетам було надано права роз-поряджатися власними надходженнями, зокрема вГд надання платних послуг; вГдкривати поточнi та депозитнi рахунки в банках та ш. [2]. Проте i цей закон не усунув суттевих обмежень фшансово! автономГ! укра!нських ушверситепв порiвняно iз за-хiдноевропейськими.
Питання унiверситетсько! автономГ! активно дослГджуються у працях Т. Естерманна (порГвняль-ний аналiз унiверситетсько! автономГ! в рiзних системах вищо! освiти) [3], Б. Кларка (концепщя шдпри-емницького унiверситету) [4], Л. ЛеслГ, Ш. Слотер (теорiя академiчного капiталiзму) [5], I. Каленюк [6], О. Шарова [1], Л. Шевченко [7]. Недостатньо досль дженими е питання напрямiв розширення фшансово! автономГ! укра!нських ушверситепв у взаемозв'язку зi змiною !х статусу.
Метою статп е компаративний аналiз фшансо-во! автономГ! укра!нських i захiдноевропейських уш-верситетiв i визначення на основi цього аналiзу мож-ливих напрямiв розширення тако! автономГ! в УкраМ у взаемозв'язку iз внесенням законодавчих змш до визначення статусу ушверситепв.
Порiвняльний аналiз фiнансово! автономГ! укра-!нських i захiдноевропейських унiверситетiв здшсне-но в контекстi !! основних iндикаторiв:
+ тривалiсть i тип державного фшансування; + можливiсть накопичувати резерви та зберь гати не використаш протягом року державнi кошти;
+ можливiсть проводити операцГ! на фшансово-му ринку (позичати кошти, швестувати у фь нансовi продукти, випускати акцГ! та облГгацГ!); + можливкть встановлювати плату за навчан-ня для студенпв свое! кра!ни / шших кра!н.
Проведений аналiз показав, що основою фшан-сово! автономГ! уншерситейв е розширення !х прав i можливостей у питаннях розпорядження бюджетни-ми коштами, забезпечення гнучкосп, прозоростi, а також зб1льшення часового горизонту фшансування, його нацкеносп на результат. Розвитку фшансово! автономГ! уншерситетш у кра!нах Захiдно! бвропи в цьому напрямi сприяють такi процеси:
+ перехiд все б1льшо! кiлькостi кра!н на довго-строковi договiрнi вiдносини мiж ушверси-тетами i мiнiстерствами, якими передбачено вид1лення бюджету з урахуванням потреб держави i завдань та зобов'язань, яю бере на себе ушверситет, з можливими рiчними ко-ригуваннями; + перехiд вк рiчного до багаторiчного складан-ня бюджетш унiверситетiв, який розширюе горизонти внутршньоушверситетського пла-нування, дозволяе реалiзовувати довгостро-ковi цiлi. Незважаючи на те, що найпоширеш-шим перюдом фiнансування е рiк, в окремих кра!нах бюджети унiверситетiв формуються на ккька рокiв: у НорвегГ! - на два, в АвстрГ! -на три, Люксембурзi - на чотири роки [3]; + запровадження формалiзовано! системи ощ-нок науково! та освгтньо! дшльносп; перехiд до гнучкого фiнансування унiверситетiв за формулою або за результатами дшльносп, ко-тре дозволяе позбавитись надмiрного ручного втручання, уникати полгтичного тиску, забез-печуе прозоргсть у розподш фшансування; + розподГл бюджетних коштГв не через поста-тейне бюджетування, а через блок-гранти, ко-трГ являють собою фшансовГ гранти, призна-ченГ для покриття певних категорш витрат: на навчання, поточнГ операцГйнГ витрати та/ або на науковГ дослГдження. Як правило, уш-верситети не можуть перерозподГляти кошти мГж цими категоршми, проте отримують мож-ливГсть самостшно (або з урахуванням певних обмежень) розподгляти кошти мГж внутршш-ми статтями витрат та/або дшльшстю [8].
Важливим кроком на шляху розширення фшансово! автономГ! укра!нських уншерситетш стане реформування системи !х державного фь нансування в напрямГ запровадження розподГлу об-сягу видатйв загального фонду державного бюджету мГж закладами вищо! освГти на тдготовку кадрГв на умовах державного замовлення за формулою, котра базуватиметься не лише на показниках витрат, а й на показниках результативность Проте, сфокусувавши
всю увагу на розробщ алгоритму формули фшансу-вання 1, МОН фактично вГдмовився (можливо, тим-часово) вГд Где! виокремлення в окремГ потоки (блоки) видатшв на навчання (надання освГтнГх послуг), на наукову дшльшсть, на ГнвестицГ! (капГтальнГ ви-датки), на соцГальну пГдтримку вразливих категорш студентГв (соцГальнГ стипендГ!). Така Гдея неодноразово висловлювалася в рГзних варГантах концепцГй реформування фшансування вищо! освГти в Укра!нГ. I! реалГзацГя могла би стати шдгрунтям поеднання блок-грантового Г формульного фшансування, зокре-ма видатки на навчання та науку могли б розподГля-тися за формулами.
Однак запровадження розподГлу державного фГ-нансування м1ж унГверситетами за формулою в Укра!-нГ поки що не передбачаеться поеднувати з переходом до блок-грантового фшансування, а питання про надання ушверситетам права розпоряджатися коштами в межах окремого блок-гранту взагалГ не ставиться. МГж тим, кошторисне фшансування через детальну регламентацго щльового спрямування бюджетних коштГв, вГдсутнГсть у керГвникГв унГверситетГв свобо-ди маневру ресурсами з метою задоволення найбГльш нагальних потреб установи е одшею з причин мШ-мально! фГнансово! автономГ! унГверситетГв в Укра'М.
ФГнансова автономГя европейських унГверситетГв реалГзуеться також через надання !м права не повертати державГ не використанГ протягом року бюджетш кошти й використовувати профГцит бюджету за власним бажанням. Таке право надано ушверситетам не в усГх кра!нах. Зокрема, у двох кра!нах БалтГ! (ЛатвГ! та ЛитвГ), а також у де-яких швденних кра!нах (КГпр, РумунГя, СербГя, Ту-реччина, Португал1я) унГверситети зобов'язаш повертати будь-який потенцГйний надлишок державГ на кГнець фГнансового року. У рядГ кра!н бвропи ушверситетам хоча й дозволено зберГгати потенцГйний надлишок, проте за певних обмежень. Таи обмежен-ня встановлеш щодо: суми надлишку, яка не може перевищувати певний вГдсоток загально! суми фшан-сування (5% у Чеськш РеспублГцГ й НорвегГ! та 10% у ШвецГ!); напрямГв його подальшого використання (на МальтГ, в 1талГ! та СловенГ! профГцит може ви-користовуватися тГльки для попередньо визначених конкретних заходГв, у ПольщГ - лише на ГнвестицГ!). КрГм того, можуть застосовуватися ГншГ обмеження. Зокрема, англшським унГверситетам дозволено зберГгати надлишки з блочного гранту, проте, можливо, доведеться повернути надлишок, отриманий з цГльо-вого фшансування [9].
1 Напришц 2017 р. були презентован проекти двох методик розподту бюджетних видаткiв на вищу освiту, що мiстили формули розподту таких видаткiв: Академп фшансового управлiння i Мiнiстерства освiти i науки УкраТни.
ФГнансова автоном1я европейських унГверситетГв забезпечуеться шляхом надання !м можливостГ проводити операцГ! на фшансових ринках. ВтГм, нада-ючи унГверситетам право запозичувати грошГ в банках, уряди бГльшост кра!н встановлюють обмеження на розмГр таких запозичень; вимагають, щоб унГверситети брали дозвк на запозичення вГд вГдповГдних органГв (Дан1я, Латв1я) або дозволяють унГверситетам брати позики лише в Нацюнальному банку, як це вГд-буваеться в ШвецГ!. У ПольщГ унГверситети можуть позичати грошГ, Г держава може гарантувати позику. Якщо позика гарантована активами ушверситету, отриманими вГд держави чи органГв мГсцевого само-врядування, мГнГстр казначейства повинен затвердити заявку на отримання кредиту. УнГверситети в ГрецГ!, Угорщиш, НорвегГ!, ПортугалГ!, ШвейцарГ! та Туреччи-нГ не можуть позичати грошГ на фГнансових ринках. В 1сландГ!, хоча державнГ унГверситети Г не можуть прямо запозичувати грошГ, це можуть робити компанГ!, котрГ належать цим унГверситетам. В АвстрГ!, ЧехГ!, ДанГ!, ЕстонГ!, ФГнляндГ! та НГдерландах унГверситети можуть позичати грошГ без обмежень [3; 9].
Ще бГльше обмежень встановлено на операцГ! унГверситетГв з цшними паперами. Таи обмеження можуть набувати форму обов'язкового дозволу дер-жавних органГв на такГ операцГ!: надання права на !х проведення не самим унГверситетам, а компашям, пов'язаним з унГверситетами (ВеликобританГя) або !х фондам (ФшляндГя, Франц1я); надання права ушвер-ситетам на придбання лише державних цГнних папе-рГв (ЧехГя та Угорщина); надання права на ГнвестицГ! у фГнансовГ продукти, проте позбавлення права випус-кати акцГ! та облГгацГ! (Люксембург) [3; 9].
Укра!нськГ унГверситети, як Г ГншГ бюджетш установи, позбавленГ права переносити неви-користанГ бюджетнГ кошти на наступний бю-джетний перГод, що пов'язано передусГм з проблемами запровадження цГлГсно! системи середньостроко-вого бюджетного планування. ДержавнГ унГверситети не можуть також проводити операцГ! з цшними папе-рами, тобто бути повноцГнним суб'ектом фГнансово-го ринку. Проте !м надано право вГдкривати поточш та депозитш рахунки в нацюнальнш та ГноземнГй валютах вГдповГдно до законодавства та користуватися банкГвськими кредитами без урахування обмежень на право здшснення запозичень, установлених стат-тею 16 Г пунктом 27 частини першо! статт 116 Бюджетного кодексу Укра!ни [2].
Незважаючи на те, що вичизняш унГверситети самостГйно встановлюють плату за навчання, вони не можуть стягувати рГзнГ додатковГ плати з Гноземних студентГв, якГ навчаються за тГею ж програмою, що й украшсьш студенти-контрактники, тодГ як европей-ськ унГверситети можуть встановлювати вищу плату за навчання для студентГв з кра!н - не члешв 6С. КрГм того, укра!нськГ унГверситети можуть змшювати
розмiр плати за навчання в порядку, передбаченому договором, не частше одного разу на рш i не бкьш як на офiцiйно визначений рiвень iнфляцГi за попере-днш календарний рiк.
У европейських ушверситетах використовують-ся три моделi розподку прав i обов'язкiв мiж ушвер-ситетами i мiнiстерством щодо встановлення плати за навчання: визначення розмiру плати самим ушвер-ситетом (краши Схiдноi бвропи); визначення 11 мШс-терством (або будь-яким iншим в^ддов^дним держав-ним органом) (Францiя, 1спашя, Туреччина та iн.); модель ствпращ (уряд встановлюе граничний («стеля») розмiр плати за навчання, в межах якого ушверситети можуть самостшно приймати рiшення щодо 11 вели-чини; уряд затверджуе розмiр плати, встановлений ушверситетом; «диференцiйована кооперативна модель», в якш розмiр плати встановлюють рiзнi стейк-холдери для рiзних груп студентiв: наприклад, уряд регулюе рiвень плати для основних студенпв (вичиз-няних та европейських), тодi як унiверситети можуть приймати ршення щодо плати за навчання студенпв з кра1н, якi не е членами 6С (пiвнiчно-захiдна модель: Великобританiя, Нiдерланди, Iрландiя) [3].
Упроцеа обговорення проблеми фiнансовоi ав-тономи украшських ЗВО висуваються пропо-зици обмежити 1х право самостiйно встанов-лювати плату за навчання. Зокрема, пропонуеться запровадити норму, зпдно з якою вона не може бути нижчою за 11 мШмальний розмiр, визначений цен-тральним органом виконавчо! влади у сферi освiти та науки, i мае бути однаковою для вс1х студентiв одного набору одше! програми.
Метою зазначеного обмеження е унеможлив-лення субсидування навчання студенпв-контр-актникiв за рахунок бюджетних кошпв, видiлених на навчання студенпв за державним замовленням. Така практика вважаеться негативною та несправедливою. Проте, на нашу думку, 11 не варто оцшювати однозначно. По-перше, не можна не враховувати того, що фактичш витрати на надання освито'! по-слуги додаткового студента в окремих ЗВО можуть бути як б1льшими, так i меншими за 1х мШмальний норматив. По-друге, зниження щни освiтньоi послу-ги для студентiв-контрактникiв за рахунок частко-вого субсидування дозволяе зменшити несправед-ливкть, породжену навчанням одних студенпв за державний кошт, а шших - на платнш основi, якщо такi вiдмiнностi спричинеш: а) мiнiмальним вiдривом балiв ЗНО; б) вибором абiтурiента навчатися за контрактом в ушверситеп з вищим рiвнем освiти, незва-жаючи на те, що в дещо слабшому закладi вiн мiг би навчатися безкоштовно; в) рiзними можливостями отримати яшсну освiту i висок бали ЗНО для дiтей iз багатих i бiдних сiмей, у мштах i селах тощо.
Правовою основою подальшого розширення фшансово! автономи ЗВО украiнськi фахiвцi вважа-
ють внесення законодавчих змiн до визначення 1х статусу. Наразi Законом Украши «Про вищу освь ту» (ст. 27) встановлено, що заклад вищоi освiти як суб'ект господарювання може дiяти в одному з таких статуав: бюджетна установа; неприбутковий заклад вищо1 освiти; прибутковий заклад вищо1 освiти [2]. Враховуючи змшт, який вкладаеться в поняття «не-прибуткова органiзацiя» в п. 133.4 ст. 133 Податково-го кодексу Украши [10], в^дмшносп мiж типами ЗВО з рiзним статусом зведеш до того, як вони викорис-товують сво1 доходи (прибутки), у т. ч. чи розподкя-ють вони прибуток у разi його отримання та вiдтак чи сплачують податок на прибуток. Метою шнуючо-го законодавчого визначення статусу ЗВО е надання ушверситетам державноi та недержавноi форм влас-ностi права обрати статус неприбуткового ЗВО та не сплачувати податок на прибуток. Iншi вкмшносп мiж унiверситетами iз рiзним статусом Законом [2] не передбачеш. Мiж тим, виокремлення рiзних типiв ЗВО за статусом, на нашу думку, мае бути пов'язано з наданням 1'м рiзних прав у сферi господара^ та фi-нансово1 дiяльностi, тобто вони мають вiдрiзнятися за рiвнем 1х фiнансовоi автономй.
Розв'язуючи проблему наповнення конкретним змiстом визначення ЗВО iз рiзним статусом, необх^дно окремо визначити типи (статус) дер-жавних i приватних ЗВО. На нашу думку, державний ЗВО може дiяти в одному з таких статуав: бюджетна установа; державна некомерцшна установа (оргашза-щя) неринкового типу; державна комерцшна установа (оргашзащя) (т. зв. пiдприемницький унiверситет). Приватний ЗВО може дiяти у статуа як приватноi не-комерцiйноi установи ринкового типу, так i приват-но1 пiдприемницькоi установи (приватний тдприем-ницький унiверситет).
Запропонованi термiни (^м термiна «приватна комерцiйна установа») вживаються в мiжнародних документах чи украшському законодавствi. Зокрема, визначенню некомерщйно! дiяльностi та державних комерцiйних шдприемств присвячено ст. 52-54 i 74-75 Господарського кодексу Украши [11]. А про за-клади освiти як про некомерцшш органiзацГi (далi -НКО) йдеться в Системi нащональних рахункiв 2008, пiдготовленiй пiд епдою ООН, 6вропейськоi комi-сИ, ОЕСР, МВФ, Свиового банку. Як зазначаеться в цьому документ [12], бкьшшть НКО е юридичними особами, яш кнують незалежно вiд фiзичних оаб, корпорацiй або органiв державного управлшня, ко-трi засновують, фiнансують та контролюють таи оргашзаци або управляють ними. Мотиви, якими ке-руються шституцшш одиницi, створюючи НКО, можуть бути рiзними, у т. ч. - надання платних послуг у сферi охорони здоров'я або освiти, проте без намiру отримання прибутку. На практищ ж 1хня дiяльнiсть не може не приводити до прибутшв або збиткiв. Про-те увесь отриманий прибуток повинен залишатися в розпорядженш НКО.
З Гншого боку, статус некомерцГйних органГза-цш дозволяе !м залучати додатковГ кошти у виглядГ пожертв, придбавати активи, котрГ приносять зна-чнГ доходи вГд власностГ, на додачу до тГе! виручки, яку вони отримують вГд плати за наданГ послуги. Це, своею чергою, дае можливГсть НКО встановлювати плату за послуги, суттево нижчу вГд середнього рГвня витрат. У щлому ж Гснують НКО, котрГ займаються як ринковим, так Г неринковим виробництвом. Нерин-ковГ НКО надають основну частину послуг безплат-но або за економГчно незначущими цшами, тобто за цГнами, котрГ не чинять значного впливу на попит Г пропозицГю послуг. НеринковГ НКО под1ляються на двГ групи: тГ, якГ контролюються органами державного управлГння, Г тГ, якГ ними не контролюються. У ринкових виробниюв плата за послуги грунтуеться на понесених виробничих витратах Г е достатньо ви-сокою для того, щоб суттево впливати на рГвень по-питу на наданГ послуги [12].
Очевидно, що державш ЗВО переважно ви-ступають у статусГ некомерцГйних установ неринкового типу, тодГ як приватнГ ЗВО, враховуючи !х функцГонування на засадах самоокуп-ностГ, - у статусГ некомерцГйних установ ринкового типу. Як бачимо, у цГлому змГст, що вкладаеться у термш «некомерцГйнГ оргашзаци», ширший, нГж той, що вкладаеться в термш «неприбутковГ оргашзаци» в Податковому кодека Укра!ни.
ПриватнГ ЗВО, крГм статусу некомерцГйних установ (органГзацГй) ринкового типу, можуть на-бувати статус суб'екта шдприемницько! дГяльностГ (приватно! шдприемницько! установи). У даному разГ термш «приватна шдприемницька установа» вжива-еться лише з метою вГдмежування приватних ЗВО, котрГ хоч Г отримують прибуток, проте не розподГля-ють його, отже, не е платниками податку на прибуток, вГд приватних ЗВО, котрГ розподГляють прибуток, сплачуючи з нього встановлений податок. В Гншому типи приватних ЗВО, на вГдмшу вГд державних, мГж собою не вГдрГзняються.
Визначаючи вГдмГнностГ рГзних типГв державних ЗВО, необхГдно враховувати, що вони мають вГдрГз-нятися за рГвнем !х автономГ!, передусГм фГнансово!. МГнГмальний рГвень фГнансово! автономГ! характер-ний для бюджетних установ, якГ, згГдно з Бюджетним кодексом Укра!ни (ст. 2), е органГзац1ями, створеними органами державно! влади або мГсцевого самовряду-вання, що повнГстю утримуються за рахунок вГдпо-вГдно державного чи мшцевого бюджету [13]. На нашу думку, зазначене визначення не вГдповГдае умовам су-часно! ринково! економГки, де бГльшГсть бюджетних установ не утримуеться, а фГнансуеться, й не лише за рахунок кошпв державного та мшцевих бюджетГв, а й за рахунок коштГв, отриманих вГд надання платних послуг Г з шших джерел фГнансування. БГльш вдалим, на нашу думку, е визначення, згГдно з яким бюджетнГ
установи е органГзацГями, створеними органами державно! влади або мГсцевого самоврядування для вико-нання робГт та надання державних (публГчних) послуг у сферах освГти, науки, культури та мистецтва, охорони здоров'я, фГзично! культури та спорту, соцГального за-хисту та сощального забезпечення та в шших сферах.
ЗВО, що е бюджетними установами, також мо-жуть надавати платнГ послуги, кошти вГд яких е !х власними надходженнями (у тому сенсГ, що вони не можуть бути вилученГ в дохГд державного або мГсце-вих бюджетГв), проте вони включаються до спецГаль-ного фонду бюджету, а !х класифкацш (подк на групи Г шдгрупи) Г напрями використання регламентуються ст. 13 Бюджетного кодексу Укра!ни. Бюджетш установи фГнансуються на основГ кошторису.
Ширша автономш мае бути передбачена для державних некомерцшних ЗВО. 1м варто надати бГльшГ права щодо: + використання бюджетних коштiв. Зокре-ма, для них варто передбачити переход вГд кошторисного бюджетування до бюджету-вання на основГ блок-грантГв, зокрема на надання освГтн1х послуг, розподк яких все-рединГ уншерситету по статтях витрат може здшснюватися самим унГверситетом з ураху-ванням його потреб Г певних, встановлених державою, обмежень. Такими обмеженнями можуть бути ставки заробггно! плати, норма-тиви матерГальних витрат на пГдготовку здо-бувачГв вищо! освГти тощо; + використання доходiв вiд надання платних послуг. ЗазначенГ доходи мають бути виведе-нГ з-пГд обмежень, накладених Бюджетним кодексом Укра!ни, тобто ЗВО мають отри-мати право самостГйно визначати обсяги та статт витрат власних надходжень; + запровадження замкть кошторису трирiч-ного фшансового плану, який затверджуеться керГвником установи за погодженням Гз спо-стережною радою; ^ нагромадження невикористаних упродовж року державних коштiв з метою !х викорис-тання для ГнвестицГйних цГлей.
Саме державним некомерцшним ЗВО, на вГдмшу вГд бюджетних оргашзацш, варто надати права: + вГдкривати поточнГ та депозитнГ рахунки в банках у нацГональнГй та ГноземнГй валютах; ^ засновувати сталий фонд (ендавмент) ЗВО; + самостГйно визначати (в межах граничних значень нормативГв, встановлених централь-ним органом виконавчо! влади у сферГ освГти та науки):
+ нормативи чисельностГ осГб, якГ навчаються, на одну посаду науково-педагогГчного та на-укового працГвника;
+ норми часу навчально! та шшо!' роботи педа-гогiчних i науково-педагопчних працiвникiв; + засновувати пiдприемства для провадження iнновацiйноi та/або виробничо1 дiяльностi.
Доцiльнiсть надання бюджетним i державним некомерцшним ЗВО рiзних прав у сферi фiнансовоi та господарсько1 дiяльностi можна пояснити тим, що бюджетш установи функцiонують не лише у сферi ви-що!' освiти, а й у шших сферах. Тому ва вони повиннi мати однаковi права й обов'язки.
Найширша автономiя мае бути надана державним комерцшним закладам вищо1 освiти (шдприем-ницьким унiверситетам). Крiм прав, передбачених для державних некомерцшних ЗВО, 1м можуть бути наданi права:
+ користуватися банкiвськими кредитами. При цьому необидно передбачити, що держава не несе субсидiарноi вiдповiдальностi по цих кредитах; + придбавати державнi цiннi папери й отриму-
вати доходи по них; + розподiляти доходи (прибуток).
Водночас у разi отримання прибутку державш комерцiйнi ЗВО повиннi сплачувати податок на при-буток.
Проте дощльшсть на даному етат надавати державним ЗВО статус комерцшних установ (тдпри-емницьких унiверситетiв), на нашу думку, потребуе обговорення.
ВИСНОВКИ
Украшсьй унiверситети державно1 форми влас-ностi, порiвняно iз захiдноевропейськими, мають низький рiвень ф^нтово!' автономи, навiть попри розширення 1'х прав у сферi економiчноi та фшансо-во!' дiяльностi внаслiдок ухвалення у 2014 р. Закону Украши «Про вищу освiту», яким ушверситетам дозволено: розпоряджатися власними надходженнями, зокрема вiд надання платних послуг; вiдкривати де-позитнi рахунки в банках; користуватися кредитами; засновувати шдприемства для провадження шнова-щйно!' та/або виробничо1 дiяльностi тощо. Водночас вони не мають права вкьно розпоряджатися бю-джетними коштами (через кошторисне фшансуван-ня), не можуть проводити операци з цiнними папе-рами, накопичувати державш кошти, не використаш упродовж бюджетного року.
Правовою основою розширення !х фшансово1 автономи може стати внесення змiн до Закону Украши «Про вищу освиу» щодо визначення !х статусу та надання ЗВО, котрi мають рiзний статус, рiзних прав у сферi фiнансовоi та господарсько1 дiяльностi. Зокрема, обгрунтовано доцiльнiсть функцiонування уншерситейв державноi форми власностi в одному з таких статусш: бюджетна установа, державна не-комерцiйна установа неринкового типу, державна ко-мерцiйна установа (тдприемницький унiверситет);
ЗВО приватно! форми власност - у CTaTyci як приватно! некомерцшно! установи ринкового типу, так i приватно! шдприемницько! установи (приватний пiдприeмницький yнiверситет).
Подальших наукових дослiджень потребують питання збкьшення часового горизонту бюджетного фшансування укра!нських yнiверситетiв у зв'язку з повнощнним фyнкцiонyванням середньострокового бюджетного планування, а також умов запроваджен-ня та засад функщонування державних пiдприeм-ницьких ушверситепв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Шаров О. I. Перспективи фiнансовоl автономи yHi-BepcMTeTiB Укра!ни // £вропейська iнтеграцiя вищо! освiти Укра!ни в контексл Болонського процесу : V 1^жнар. наук.-практ. конф. (23 листоп. 2016 р., м. Ки!в). URL: http://ihed.org. ua/ua/resursy/konferentsiia.html
2. Закон Украши «Про вищу освiтy» вщ вiд 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page6
3. Estermann T., Nokkala T., Steine! M. (2011). University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels: European University Association. URL: http://www.eua.be/Libraries/pub-lications/University_Autonomy_in_Europe_II_-_The_Score-card.pdf?sfvrsn=2
4. Clark B. R. Creating Entrepreneurial Universities: Organizational Pathways of Transformation. Issues in Higher Education. Bingley, 1998. URL: http://www.finhed.org/media/ files/05-Clark_-_Creating_Entrepreneurial_Universities.pdf
5. Slaughter S., Leslie L. L. Academic capitalism. Politics, Policies, and the Entrepreneurial University. Baltimore, 1997. URL: http://w.astro.berkeley.edu/~kalas/documents/ethics/ Academic%20Capitalism.pdf
6. Каленюк I. Напрями трансформацп механiзмiв фшансування осв™ в сучасному свт. Демографiя та со-Цальна eKOHOMiKa. 2017. № 1. С. 24-36. URL: https://doi. org/10.15407/dse2017.01.024
7. Шевченко Л. С. Фшансова автономiя yнiвер-ситету: свтовий досвiд для Укра!ни. Право та нновацП'. 2015. № 1. С. 19-25. URL: http://ndipzir.org.ua/wp-content/ uploads/2016/06/Shevchenko9.pdf
8. Estermann Т., Pruvot Е. B., Claeys-Kulik A.-L. Designing strategies for efficient funding of higher education in Europe. EUA 2013. URL: http://www.eua.be/Libraries/publica-tion/DEFINE_final
9. Estermann, T., Nokkala, T. University Autonomy in Europe I: Exploratory Study. European University Association, Brussels. 2009. URL: http://www.rkrs.si/gradiva/dokumenti/ EUA_Autonomy_Report_Final.pdf
10. Податковий кодекс Украши вщ 02.12.2010 р. № 2755 (3i змшами i допов.), (редакцiя вiд 19.04.2018 р.). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
11. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 436-IV (3i змiнами i допов.), (редак^я вiд 07.03.2018 р.). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15
12. Система национальных счетов 2008. Нью-Йорк. 2012. С. 80-81. URL: https://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/sna2008russian.pdf
13. Бюджетний кодекс Украши вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI (3i змшами i допов.), (редащя вщ 01.01.2018 р.). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
REFERENCES
Clark, B. R. "Creating Entrepreneurial Universities: Organizational Pathways of Transformation. Issues in Higher Education. Bingley, 1998". http://www.finhed.org/media/files/05-Clark_-_Creating_Entrepreneurial_Universities.pdf
Estermann, T., and Nokkala, T. "University Autonomy in Europe I: Exploratory Study. European University Association, Brussels. 2009". http://www.rkrs.si/gradiva/dokumenti/EUA_ Autonomy_Report_Final.pdf
Estermann, T., Nokkala, T., and Steinel, M. "University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels: European University Association". http://www.eua.be/Libraries/publica-tions/University_Autonomy_in_Europe_II_-_The_Scorecard. pdf?sfvrsn=2
Estermann, T., Pruvot, E. B., and Claeys-Kulik, A. -L. "Designing strategies for efficient funding of higher education in Europe. EUA 2013". http://www.eua.be/Libraries/publication/ DEFINE_final
Kaleniuk, I. "Napriamy transformatsii mekhanizmiv fi-nansuvannia osvity v suchasnomu sviti" [Directions of transformation of financing mechanisms of education in the modern world]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2017. https://doi. org/10.15407/dse2017.01.024
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/436-15
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18/page6
"Sistema natsionalnykh schetov 2008" [System of National Accounts 2008]. https://unstats.un.org/unsd/nationalac-count/docs/sna2008russian.pdf
Sharov, O. I. "Perspektyvy finansovoi avtonomii univer-sytetiv Ukrainy" [Prospects of financial autonomy of Ukrainian universities]. Yevropeiska intehratsiia vyshchoi osvity Ukrainy v konteksti Bolonskoho protsesu. http://ihed.org.ua/ua/resursy/ konferentsiia.html
Shevchenko, L. S. "Finansova avtonomiia universytetu: svitovyi dosvid dlia Ukrainy" [University financial autonomy: world experience for Ukraine]. Pravo ta innovatsii. 2015. http:// ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2016/06/Shevchenko9.pdf Slaughter, S., and Leslie, L. L. "Academic capitalism. Politics, Policies, and the Entrepreneurial University. Baltimore, 1997". http://w.astro.berkeley.edu/~kalas/documents/ethics/ Academic%20Capitalism.pdf
<C
OQ O O
< £
S
U
108 BI3HECIHOOPM № 4 '2018
www.business-inform.net
