CC BY
32
УДК 378.31:005.8
Т.П. Настич
Ф1НАНСУВАННЯ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАД1В В УКРА1Н1: ПРОЕКТНИЙ ПОГЛЯД
Розглянуто проблеми у сферi культурно-мистецькоТ освiти. Видiлено проблеми, якi пов'язан з 11' фiнансуванням. Проаналiзовано механизм фiнансування, який базуеться на двох джерелах. Показана доц^ьнють i можливють застосування проектного фiнансування. Рис. 2, дж. 16.
Ключовi слова: культура, освгга, механiзм фiнансування, проектне фЫансування.
^ Н52, 121
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими завданнями. За роки незалежност1 УкраТни вища осв1та функц1онуе в динам1чному, вкрай суперечливому середовищк Тенденц1я зб1льшення к1лькост1 I тишв вищих навчальних заклад1в, яка спостер1галась наприк1нц1 ХХ стол1ття, сьогодн мае негативн1 насл1дки, як1 впливають на розвиток I якють вищоТ осв1ти. Неконтрольоване зростання к1лькост1 вищих навчальних заклад1в без адекватного збтьшення в краТн1 к1лькост1 висококвал1ф1кованих викладач1в та зм1цнення матер1ально-техн1чноТ бази, без розширення науковоТ й науково-техшчноТ д1яльност1 - ось основн1 причини зниження якост вищоТ осв1ти. На фон прагнення УкраТни 1нтегруватися в европейський осв1тнш прост1р, залишаеться до кшця не зрозум1лим м1сце мистецькоТ осв1ти у систем! технолог1й Болонського процесу. В умовах входження УкраТни до европейського Союзу виявляються як позитивы, так I негативн тенденци у процес реформування нац1ональноТ системи подготовки кадр1в в галуз1 культури та мистецтва.
У розвитку сучасних державотворчих процес1в мистецькш осв1т1 належить особлива роль. Саме у цш осв1тнш галуз1 реал1зуються актуальн1 завдання засвоення, трансляци, а також збереження духовноТ спадщини народу, формуеться естетична культура особистосл - творця культурних, мистецьких цшностей. У зв'язку з цим проблема визначення стану та напрямш пщготовки фах1вц1в культурно-осв1тньоТ галуз1 набувае особливоТ актуальност1.
Аналiз останшх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невиршених ранiше частин. Реформування вищоТ осв1ти в контекст! Болонського процесу у ход1 системноТ модершзаци осв1тньо-квал1ф1кацшноТ структури мистецькоТ осв1ти неможливо без врахування в1тчизняного досв1ду. «У раз1 огульного пристосування нашого досв1ду до такого роду Болонських процеав ми ризикуемо остаточно втратити I працевлаштування наших музикант1в у еврош, й шоземних студент1в на ринку мистецько-осв1тн1х послуг» [1]. Проблемою спрямування нацюнальноТ осв1тньоТ системи у европейський проспр оп1кувалися пров1дн1 украТнськ1 мистецтвознавц1 С. Волков [2], Н. Герасимова-Персидська [3], В. Рожок [4], О. Чепелик [5], та шш1, як1 шукали шляхи ТТ модерн1зац1Т у вищш школ1. У даних публ1кац1ях знайшли свое в1дображення багато важливих аспект1в реформування р1зних ланок мистецькоТ осв1ти, як1 стосуються даноТ сфери д1яльност1 загалом та окремих 1Т напрям1в зокрема. При цьому залишаються вщкритими питання ф1нансування такоТ осв1ти в перюд трансформац1й, як1 пов'язан1 з 1мплементац1ею нового закону «Про вищу осв1ту». Така трансформац1я в1дбуваеться з використанням проектноТ методолог1Т, яка достатньо широко застосовуеться до сфери вищоТ осв1ти [6].
146 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Тому доцтьно встановити насктьки процеси фшансування системно! модершзаци освiтньо-квалiфiкацшно''' структури мистецько! освiти готовi для трансформаци в таких умовах.
Мета статп. Описати основы проблеми, з якими стикаються заклади культурно-мистецько! освiти у тому чи^ проблему фiнансування, а також оцшити стан застосування проектного фшансування та проектной методологи для таких закладiв.
Виклад основного матерiалу дослщження. На сьогоднi державна турбота про культурно-мистецьку освiту, яка е компонентом потен^алу економiчного зростання i повинна розглядатись як один з найважливших факторiв у забезпеченнi як нацюнально! безпеки, так i добробуту кражи i кожного громадянина. З цих позицш стае зрозумiлим, чому фiнансовi вкладення в освiту у розвинутих крашах свiту визнаються одними з найважливших iнвестицiй у людський каштал [7]. Крiм того, необхiднiсть збтьшення обсягiв бюджетних коштiв у розвиток осв^и пов'язана також з наявнютю прямо! кореляци пiдвищення ефективностi та конкурентоспроможност економiки з процесами постшного пiдвищенням квалiфiкацil та пiдготовки кадрiв, зростанням !х професiйностi [8]. Низька якють освiти мае наслiдком як зниження конкурентоспроможност вiтчизняних фахiвцiв на мiжнародному ринку працi, так i зниження рiвня конкурентоспроможностi ваеГ нацюнально! економки. Саме тому актуальною проблемою сучасно! економiчноl науки та практики виступае пошук нових пiдходiв до виршення питань фiнансування освiти, i в першу чергу бюджетного, як важливоТ складовоТ людського капiталу, у тому чи^ i такоТ и важливоТ ланки як культурно-мистецька освiта.
Пiсля здобуття незалежностi та створення УкраУнськоУ держави, и культурно-мистецька галузь вщчула на собi схожi проблеми, з якими зiткнулися держави пострадянського простору. Найголовшшими з них були i залишаються неадекватне розумшня ролi культури та мистецтва i ролi держави в культурному секторi вiдповiдно до нових реалiй суспiльно-економiчного життя [9]. Багато краш, що опинилися у схожих умовах, змогли розв'язати протягом десятил^тя окремi системы проблеми в галузi культури. В основному !м вдалося цього досягти завдяки застосуванню нових пiдходiв, у тому чи^ i пiдходiв, як базуються на методологи управлiння проектами [10]. На жаль, за цей час Украша ц проблеми переважно ттьки поглибила. При тому, що в УкраМ ведуться науковi розробки щодо впровадження методологи управлшня проектами у сферi культури i мистецтва [11]. Перспективнють такого напрямку пщтверджуе досвiд впровадження проектного фiнансування проек^в у 6С [12]. Аналiз досвщу краш ее показуе, що в загальнш кiлькостi проектiв, для яких використовувалось проектне фшансування, приблизно 12% - це проекти зi сфери культури (рис. 1). Фшансування отримала така сама ктькють проек^в сфери охорони здоров'я. Ц групи проек^в знаходяться на третьому мюц пюля освiти (27%) та транспорту (20%).
В УкраМ затвердженi нормативно-правовi та органiзацiйно-економiчнi основи функцiонування культурно-мистецьких закладiв. Водночас, на сьогоднi потребують удосконалення мехашзми оргашзаци та фiнансового забезпечення культурно-мистецьких вищих навчальних закладiв [13]. Виршення цих питань можливе лише на основi з'ясування об'ективних i суб'ективних проблем сучасного фiнансування галузi культури та мистецтва, визначення шляхiв удосконалення механiзмiв диверсифкаци фiнансування культурно-мистецько^ сфери.
В умовах обмежених фiнансових ресурав держави фiнансування вищих навчальних закладiв культурно-мистецько^ освiти потребуе вiдмови вщ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 147
застартих моделей фшансування та розробки нових засад з урахуванням со^ально'Т значимост культурно-мистецькоТ галузi.
Рис. 1. Юлькють проектiв в каТнах 6С, якi пiдтримувались державою за схемою проектного фшансування (на основi даних [12])
Серед нових пiдходiв слщ розглядати пiдхiд до фiнансування, який базуеться на механiзмi фiнансування установи з результатами його дiяльностi -безперервноТ якюноТ' роботи установи в умовах ринковоТ економiки [14]. Такий пщхщ повнiстю спiвпадае з сучасним поглядом на економiчну безпеку, критерiем якоТ виступае безперервнiсть дiяльностi [15]. На рис. 2 наведено можливий варiант схеми фiнансування освiтнiх установ. Як бачимо, заклад культури i мистецтва мае два джерела фшансування. Перше - це гарантоване джерело, обсяг якого повнютю визначаеться фондом оплати труда, комунальними послугами та шшими першочерговими видатками, як традицшно пщпадають пiд категорiю «захищеш». Але на сьогодшшнш день за рахунок бюджетних коштiв бiльшiсть державних ВНЗ можуть профiнансувати лише частину витрат по зароб^нш платi i нарахування на неТ, частину витрат на комунальш послуги та стипендiТ студентам.
Друге джерело та його обсяг повнютю залежать вщ результат дiяльностi, вiд якостi надання послуг. За своею сутнютю обсяг цього джерела буде повнютю залежати вщ того, як ефективно буде працювати система забезпечення вищим навчальним закладом якост осв^ньо'Т дiяльностi та якостi вищоТ освiти (система внутрiшнього забезпечення якосл). 1Т обов'язкова наявнiсть у кожному навчальному закладi передбачена статтею 16 нового Закону «Про вищу осв^у» [16]. Саме друге джерело передбачае проектний шдхщ до фшансування. Через це джерело можуть надходити державы кошти, як можуть бути «закртлеш» за абiтурiентами, ям самостiйно вибирають навчальний заклад, а заклад вщ цього
148 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
ГромадськиК порядок та безпека 9%
отримуе додаткове фшансування. Але державнi органи та навчальн заходи не придтяють цьому джерелу належноТ' уваги.
Рис. 2. Схема фшансування закладiв культури i мистецтва за результатами
дiяльностi [14]
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.
Отже, аналiз головних накопичених у галузi проблем, причин Тх виникнення свщчить про комплексний характер цих проблем. Тому Тх вирiшення потребуе не ттьки належного бюджетного фiнансування галузi освiти у сферi культури та мистецтва, але й удосконалення механiзмiв фшансовоТ' пiдтримки, формування сприятливоТ правовоТ бази, полiпшення системи управлiння галуззю, пiдвищення рiвня менеджменту в закладах культури за рахунок переходу до методологи управлшня проектами. Недолками прямого бюджетного фшансування сфери культури та мистецтва в УкраТ'ш е: розмитють та невизначенють прiоритетiв i нестабтьнють загального розподiлу витрат, незначна роль конкурсних механiзмiв фiнансування конкретних проеклв (заходiв), а також недофiнансування культурно-мистецькоТ сфери, тобто невиконання планових бюджетних показникiв. В подальшому потрiбно сконцентруватися на розробц науково обфунтованих механiзмiв щодо реалiзацiТ перспективних схем фшансування навчальних закладiв сфери культури та мистецтва.
ЛИТЕРАТУРА
1. Рожок, В.1. Мистецька осв1та i Болонський процес [Електронний ресурс] / В.1. Рожок. - Режим доступу: http://www.osvita.orq.ua/boloqna/articles/00.html.
2. Волков С. Вищi музичн навчальн заклади УкраТни та Тх роль у збереженн екологiТ культури [Текст] / С. Волков // Актуальн проблеми мистецькоТ практики i мистецтвознавчоТ науки: Мистецькi обрiТ: Наук. зб. 1н- ту пробл. сучасн. мист-ва Акад. мист-в УкраТни. - Вип.
2. - К. :1ПСМ АМУ, 2009. - С. 311-317.
3. Герасимова-Персидська Н. Новi тенденцм в укра'Тнськш музичнiй освiтi: европейський контекст [Текст] / Н. Герасимова-Персидська // Музична осв^а в УкраТнг Сучасний стан, проблеми розвитку: матерiали наук.-практ. конф. - К.: Акад. мист-в УкраТни, 2001. - С. 2325.
4. Рожок В. Модернизация высшего образования в Европе: реалии и перспективы [Текст] / В. Рожок // Культуролопя та мистецтвознавство: Зб. статей НМАУiм. П.1. Чайковського; К1М iм. Р.М. Глiера. - Вип. 32. - К., 2010. - С. 210-229.
5. Чепелик О. Парадигма змЫ у мистецькому осв^ньому процес [Текст] / О. Чепелик // Сучасн проблеми художньоТ освiти в УкраТнi: Зб. наук. праць шт-ту пробл. сучасн.мист-ва акад. мист-в УкраТни. - К. : 1ПСМ АМУ, 2009. - С. 208-219.
6. Шаров О.1. Проектний погляд на процеси iмплементацiТ нового закону УкраТни «Про вищу осв^у» [Текст] / О.1. Шаров // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В. Даля, 2015. - №2(54). - С. 125-130.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 149
7. Седаков Дмитрий Александрович Финансирование системы высшего образования как основа развития человеческого капитала [Электронный ресурс] // Вестник УГУЭС. Наука, образование, экономика. Серия: Экономика . 2014. №4 (10). - Режим доступа: http://cvberleninka.ru/article/n/finansirovanie-sistemv-vvssheqo-obrazovaniva-kak-osnova-razvitiva-chelovecheskoqo-kapitala.
8. Кудрявцев К.А. Способы повышения конкурентоспособности предприятий [Электронный ресурс] // Креативная экономика. — 2010. — № 12 (48). — С. 123-128. -Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/articles/3856/
9. Гузар, Л. Яке значення мае культура для нашого життя? [Електронний ресурс] / Любомир Гузар . - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/columns/2015/03/23/7062428/?attempt=1.
10. Харами Мурхаф. Механизм управления инновационно-инвестиционными проектами на основе сетевого планирования в условиях экономик развивающихся стран : на примере Сирийской Арабской Республики : автореферат дис. ... кандидата экономических наук : 08.00.05 / Харами Мурхаф; С.-Петерб. гос. ун-т аэрокосм. приборостроения - Санкт-Петербург, 2010. - 25 с.
11. Пилипенко А.1. Забезпечення проек^в у сферi культури i мистецтва: особливост та проблемы питання / А.1. Пилипенко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2009. - № 3 (31). - С. 115-120.
12. Соптьняк, А.В. Проектне фшансування:проблеми i перспективи розвитку в УкраТш [Текст] / А.В. Соптьняк // Молодий вчений, 2015.- № 2 (17).- С.70-74.
13. Стороженко, О.В. Нормативно-правова основа функцюнування сфери культури [Електронний ресурс] / О.В. Стороженко // Теорiя та практика державного управлшня, 2011. - 4(35). - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011 -4/doc/2/17.pdf.
14. Крупка, А.Я. Напрями модерызаци системи фшансового забезпечення закладiв культури i мистецтва [Текст] / А.Я. Крупка // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.8. - С. 396-402.
15. Россошанская О.В. Непрерывность деятельности как основной критерий оценки экономической безопасности [Текст] / О.В. Россошанская // Економiчна безпека держави
i науково-технолопчш аспекти ïï забезпечення: Прац IV мiжнародного науково-практичного семшару, 23-26 жовтня 2012р. / Вщповщ. ред. С.М. Письменний, В.М. Шаповал. - Днтропетровськ: Нацюнальний прничий ушверситет, 2012. - С.141-143.
16. Закон «Про вищу осв^у» вщ 01.07.2014 № 1556-VII [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/1556-18.
_ Стаття рекмоендована до
Рецензент статп ■ ... 7,.,
кЛ, проф. Лаптев С.М. пуб™ацм °7122015 р.
150 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
