ЦИФРОВІ ФОРМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ОСВІТІ: ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal ISSN 2413-158X (online)

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Гавр'лова Л.Г., Бескорса О.С., 1шут'1на O.S. Цифровi форми м'жкультурноÏ комун'кацП' в oceimi: ôoœiô реал'!зацп проекту Еразмус+Жан Моне Модуль. Ф'зико-математична oceima. 2021. Випуск 3(29). С. 44-50.

Havrilova L., Beskorsa O., Ishutina O. Digital forms of intercultural communication in education: experience of Erasmus + Jean Monnet Module implementation. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 3(29). Р. 44-50.

DOI 10.31110/2413-1571-2021-029-3-007 УДК 37.013.43:81:378.4

Л.Г. Гавртова

ДВНЗ «Донбаський державний пеôaгoгiчний ушверситет», Украна

havrilovalg@gmail.com ORCID: 0000-0003-1814-5323 О.С. Бескорса

ДВНЗ «Донбаський державний пеôaгoгiчний ушверситет», Украна

beskorsyhelen @gmail.com ORCID: 0000-0001-8018-8549 О.€. 1шутша

ДВНЗ «Донбаський державний пеôaгoгiчний ушверситет», Укра'та

olenaishutina@gmail.com ORCID: 0000-0002-7801-4205

ЦИФРОВ1 ФОРМИ М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУШКАЦП В ОСВ1Т1: ДОСВ1Д РЕАЛ1ЗАЦМ ПРОЕКТУ ЕРАЗМУС+ЖАН МОНЕ МОДУЛЬ

АНОТАЦ1Я

Формулювання проблеми. У cmammi представлено деяк аспекти впровадження навчального курсу «М1жкультурн1 комун1кац1йн1 студй», розробленого за проектом Erasmus + Jean Monnet Module «Укра)на - £С: мiжкультурна комушкац'я в освiтi»/«Ukraine - EU: Intercultural Communication in Education» для здобувач'в магстерського рiвня вищо)' освiти спецiальностi 013 Початкова освта ДВНЗ «Донбаський державний педагог'чний ушверситет». Доведено, що включення до названого курсу окремо)' теми «Цифрова комун'тац'я в освiтi», подано)' у формi дистанцiйного курсу, е актуальним в умовах стр'тко)' iнформатизацi')' та глобал'вац'шних процесв у суспiльствi та осв'т'!, а також майже тотального дистанцiйного навчання, спричиненого свтовою пандем 'ею COVID-19. Тому основною метою статт'1 е висвтлення структури i змсту дистанцiйного курсу, огляд основних форм цифрово)'комун'тацп', реал'зовано)'в умовах дистан^йного навчального середовища.

Матер/'али i методи. Метод, на основi якого в'дбувалось проектування дистанцiйного курсу, це так звана теор'я п'яти етапв В. Кухаренка, В.Бикова та т., що вмщуе аналiз, проектування, розвиток, виконання та ощнку. На сьогодш описаний у статт '1 курс шсля проходження всЫ етап'ю, перебувае у станi вдосконалення та оновлення матер'шл'ю, зокрема онлайн сервiсiв для реалiзацi')' цифрово)' комун'тацп'.

Результати. Серед результат 'ю досл'дження: визначення мсця дистанцiйного курсу «Цифрова комун'тац'я в осв 'т '!» в ^ру^ур/ навчального курсу «Мiжкультурнi комун1'кац1'йн1' студй» в проектi програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Укра)на - £С: мiжкультурна комун/^^я в освiтi»; висвтлення структури та тематики курсу, основних компетентностей та результат 'ю навчання, що мають бути сформованими за результатами вивчення курсу; опис змсту теоретично)' частини, практичних занять, форм самостшно)' роботи здобувач'в освти. Виокремлено основн форми цифрово)' комушкаци, серед яких: унiверсальнi форми, форми науково)' комун'тацп', навчально)' цифрово)' та комун1'кац1)' з використанням засоб'в мультимед 'ю.

Висновки. У висновках в 'дзначено оцнку результат 'в навчання, надану студентами та сформульовано перспективи подальшого досл'дження.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: комушкац'я, мiжкультурна комун/^^я, цифрова комушкац'я, европейськ цнностi, цифровий етикет.

ВСТУП

Постановка проблеми. Erasmus+ - одна з вщомих програм бвропейського Союзу, що охоплюе акаде/^чну сферу, освгту, молодiжнy полiтикy, спорт. Вона включае проекти ствпрац^ партнерства, мобтьносп у сферi освти. Наразi основними цтями роботи програми, як оголошено бвропейською Kомiсiею та зазначено на сайт Нацюнального

© Л.Г. Гавртова, О.С. Бескорса, О.£. 1шупна, 2021.

Erasmus+ офiсу в Укра'н (erasmusplus.org.ua), е сприяння академiчнiй мобтьносп у сферi освiти та професiйного розвитку; сприяння неформальна та Ыформальый навчальнш мобтьносп у сферi молодо сприяння навчальнш мобтьносп персоналу сфери спорту (Про програму, 2021). У ^y3i виш,о'|' освiти одним i3 ключових напрямiв дiяльностi програми Еразмус+ е напрям Жан Моне, який орiентований на викладання та дослiдження з метою акл^заци евроiнтеграцiйного дискурсу, сприяння досконалосл евроiнтеграцiйних студiй, залучення украшських ЗВО до дослiдження евроiнтеграцiйних процеав та поширення iдей Об'еднано'|' £вропи. Саме цей напрям був обраний викладачами кафедри теорп i практики початково'|' освiти ДВНЗ «Донбаський державний педагопчний уыверситет», якими вiд листопада 2020 року розпочато виконання проекту за модулем «Украша - £С: мiжкультурна комунiкацiя в освiтi»/«Ukrame - EU: Intercultural Communication in Education». У межах проекту передбачено впровадження навчального курсу «^жкультуры комунтацшы студи», до змкту якого включено рiзнi аспекти мiжкультурноï комунiкацiï, зокрема i цифровой що в умовах стрiмкоï iнформатизацiï та глобалiзацiйних процесiв у сусптьств та освiтi, а також майже тотального дистанцшного навчання, спричиненого свтэвою пандемiею COVID-19, стало надзвичайно актуальним.

Поняття мiжкультурноï комунiкацiï та пов'язаноУ з ним категорп мiжкультурноï компетентностi е достатньо поширеними в сучасному впчизняному та зарубiжному науковому об^у, вони висвiтлюються в педагогу, культурологи, соцiологiï, дослiджуються фiлологами та представниками шших наук. Примiром, I. Hill (2006) розглядае мiжкультурну комунта^ю у двох аспектах: когнiтивному (знання про власну культуру та шил культури) та афективному (мiжкультурна чутливкть). З точки зору I. Бахова (2012), мiжкультурна комунiкацiя е пщфунтям для соцiокультурних змiн i багатояккним та динамiчним соцiальним феноменом, який, з одного боку, передбачае здатнкть до сприйняття iншокультурних елементiв, з шшого - демонструе здатнiсть транслювати сво'|' цiнностi в iншi культури. В. Манакш (2012), аналiзуючи взаемозв'язок мови й мiжкультурноï комунiкацiï, вказуе, що вона виступае як цшысно-нормативний регулятив культурно)' дiяльностi i вiдрiзняе одне суспiльство вiд iншого, сприяе його штеграцп та перетворюе на культурну самобутысть. На думку науковця, мiжкультурна комунiкацiя е генератором сми^в культури, базовим елементом формування, вщтворення i трансляцп культури як у цтому, так i ÏÏ складових (Манакiн, 2012).

Значна кiлькiсть дослщни^в розглядають мiжкультурну комунiкацiю в аспект вивчення мов, вважаючи, що провщним засобом мiжкультурноï та мiжнародноï комунтацп е англiйська мова (Гаврiлова, Ябурова, 2017; Гавртова, Бескорса, Iшулiна, 2019). 1ншл науковцi (Gudykunst та ш., 2005; Ting-Toomey & Dorjee, 2015), ^м мови, акцентують увагу на сп^ спiлкування, який включае функцюнальысть та виразнiсть.

На сьогоднi мiжкультурна комунiкацiя через карантиннi обмеження, спричинен пандемiею COVID-19, вiдбуваеться переважно в цифровш формi. Тож пiд час розроблення та впровадження курсу <^жкультуры комунтацшы студи» в рамках проекту програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Украша - £С: мiжкультурна комунта^я в освiтi»/«Ukraine - EU: Intercultural Communication in Education» було видтено окрему тему, присвячену цифровiй комунтацп в освiтi й подану у виглядi дистанцiйного курсу. Висвiтлимо змкт i структуру цього дистанцiйного курсу, оглянемо основы форми цифровоУ комунтацп, реалiзованi в умовах дистанцiйного навчального середовища, що i становитиме мету дано! CTaTTi.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Основним методом було проектування дистанцiйного курсу, що базувалося на запропонованш В. Кухаренком, В. Биковим та шшими вченими «теорп п'яти етапiв», яка вмщуе:

- аналiз (аналiзуеться дiяльнiсть, цiльова група, формуються завдання та мета навчання);

- проектування (формуеться послщовысть навчання, визначаються засоби навчання, описуеться навчальна актившсть (через приклади, дослiдження) та створюеться схема навчання);

- розвиток (йде у вщповщносп до сценар^ дистанцiйного курсу, створюються вправи, матерiали та iнструменти, вщбуваеться налагодження курсу та тестування);

- виконання (обрана група проходить навчання у кура);

- оцшка (виконуеться поточне та пщсумкове оцшювання) (Биков та ш., 2008).

Крiм того, залучалися науково-теоретичн методи аналiзу джерел та використання наявного досвщу проектування дистанцшних курсiв.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Навчальний курс «^жкультуры комунiкацiйнi студи» в проект програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Украша -£С: мiжкультурна комунiкацiя в освiтi» введено до професшно!' пiдготовки майбулнiх фахiвцiв спе^альносп 013 Початкова освiта магiстерського рiвня як позакредитну дисциплiну. На вивчення курсу вщведено 9 кредитiв £КТС (270 годин, iз яких 90 годин аудиторних, решта - на самоспйну роботу здобувачiв виш,о'|' освти). Курс складаеться iз дев'яти тем:

1) Комунiкацiйнi стратегИ' бвропейського суспльства (Communicative strategies of European society), що мае на мет формування розумшня та здатносп обговорювати виклики европейського сусптьства, усвщомлення найефективнiших методiв та стратегiй мiжкультурноï комунiкацiï iз використанням вербальних та невербальних засобiв.

2) Мова та м'жкультурна комушка^я (Language and Intercultural Communication), що забезпечуе надання знань про визначення культурних вщмшностей у стилях спткування та вироблення навичок вибору вербальних засобiв для ефективного усного та письмового спткування.

3) Основи м'жособисткного сплкування (Foundations of Interpersonal Communication), що надае огляд психолопчних, комунтативних, реляцшних, контекстних та дискурсивних стратепй для налагодження мiжособистiсних стосун^в.

4) Культурна комунiкацiя та етшчна 'дентичшсть (Culture Communication and Ethnic Identity) для розвитку навичок свщомого вибору щодо поведшки в конкретно ситуацп, щоб ефективно спiлкуватися; посилення розумшня iдентичностi та мiжгрупових вiдносин.

5) Управл1ння м'жособисткними та м'жгруповими конфликтами (Interpersonal and Intergroup Conflict Management) для розвитку навичок виршення конфлттних ситуаций шляхом опанування ефективних стратегш боротьби з культурними та гендерними вщмшностями.

6) Цифрова комушкацт в oceimi (Digital Communication in Education), що забезпечуе розумшня ролi цифрових послуг для налагодження мiжкультурного спткування в сучасному академiчному середовищi.

7) бвропейська полтика iнmернацioналiзацiïвищоïoceimu: пол'культурш аспекти (European Higher Education Internationalization Policy: Multicultural Aspects) для розумшня основних культурних концепцш, акультурацп, полiкультурноï освiти, передових практик та навичок, щоб стати компетентним мультикультурним педагогом.

8) Напрями розвитку соцюкультурноÏ складовоÏ iнmернацioналiзацiï вищоï oceimu в Укран (Areas of Developing Sociocultural Component of Higher Education Internationalization in Ukraine), що забезпечуватиме усвщомлення необхщносп розвитку культурно-шклюзивного середовища сучасного украшського унiверситету; розвиток навичок проведення наукових дослщжень та етстемолопчних умiнь.

9) Со^альне сплкування - поняття, функцп, значення. М'жкультурна кoмунiкацiя задля со^альних3míh (Social communication - concepts, functions, importance. Intercultural Communication for Social Change), що мае розвинути навички критичного мислення студентв щодо ролi сощально! комунтацп, медiа, мiжкультурноï комунiкацiï в сучасному сусптьствГ

У загальнiй структурi навчального курсу лише одна тема - «Цифрова комунтащя в освт» - запланована як дистанцшний курс. Проте умови викладання на початку 2021 року, тотальний перехщ вищо! освiти на дистанцiйну форму навчання призвели до переведення всього курсу в дистанцшний формат у середовище MOODLE ДВНЗ «Донбаський державний педагопчний уыверситет».

Сконцентруемо увагу на особливостях побудови дистанцшного курсу «Цифрова комунiкацiя в освт» (рис. 1), на опанування якого вщведено 30 годин / 1 кредит £КТС (12 годин контактних: 4 години онлайн лекцш та 8 годин онлайн практичних занять; 18 годин самостшно! роботи). Курс завершуеться залтом у формi тестового контролю.

Рис. 1. Головна сторшка дистанцшного курсу в середовищi MOODLE ДВНЗ «Донбаський державний педагопчний ушверситет»

Вивчення курсу забезпечуе сформоваысть в майбутых учителiв початково! школи таких компетентностей:

загальнг.

- здатысть реалiзувати сво! права i обов'язки як члена сусптьства, усвiдомлювати цшносп громадянського (вiльного демократичного) суспiльства та необхщысть його сталого розвитку, верховенства права, прав i свобод людини i громадянина в Украíнi;

- здатысть до пошуку, оброблення та аналiзу iнформацií з рiзних джерел;

- здатысть дiяти соцiально вщповщально i свiдомо;

- здатнiсть дiяти на основi етичних мiркувань (мотивiв).

спец1альнг.

- здатнiсть спiлкуватися державною та шоземною мовами для забезпечення усно! та письмово! академiчноí комунтацп;

- здатнiсть орiентуватися в шформацшному просторi, використовувати вiдкритi ресурси, шформацшно-комунiкацiйнi та цифровi технологи, оперувати ними як комунтацшними засобами;

- здатысть управляти власними емоцiйними станами, налагоджувати конструктивну та партнерську взаемод^ з учасниками освтнього процесу, формувати мотива^ю здобувачiв до навчання та оргаызовувати !хню пiзнавальну дiяльнiсть;

- здатысть до проектування цифрового освтнього середовища пiдготовки вчителiв англiйськоí мови початково!

школи.

Загальн та спецiальнi компетентности спiввiдносяться iз ключовими (Key Competences for LifeLong Learning), визначеними бвропейськими еталонними рамками (Recommendation, 2006; Proposal, 2018), адаптованими в Закон Укра!ни «Про осв^» (2017), а також компетентностями, сформульованими в стандарт вищо! освти за спе^альыстю 013 Початкова освп^а галузi знань 01 Освп^а/Педагопка бакалаврського рiвня (Стандарт, 2021).

Передумовами вивчення дистанцiйного курсу «Цифрова комунта^я в освт» у склад1 позакредитно! дисциплiни <^жкультуры комунiкацiйнi студи» е попередньо набут студентами там компетентности

- 1К-компетентысть - здатысть до критичного аналiзу джерел шформацп, пошуку необхiдних ресурсiв, синтезу, узагальненню та структуруванню продуцiйованоí iнформацií;

- педагопчна компетентнiсть - здатнiсть та готовысть до педагогiчного проектування, змктового наповнення та використання цифрових освп>лх продуктiв у професiйнiй дiяльностi;

- технолопчна компетентнiсть - здатнiсть та готовысть до iнформатично-технологiчноí дiяльностi, а саме постановки цтей створення цифрового освiтнього продукту, використанню наявно! або розробки ново! технологи створення освтнього цифрового контенту, тестуванню продукту на вщповщжсть до певних вимог тощо.

Очiкуванi результати навчання:

- професiйнi знання: основних тенденцш цифровiзацií освiти та сучасних вимог до вчителя початкових клаав в iнформацiйному сусптьств^ видiв i форм цифрово! комунтацп; особливостей академiчноí цифрово! комунiкацií; правил i норм цифрового комунiкацiйного етикету.

- професiйнi вм'шня i навички: ефективно працювати iз програмами та онлайн ресурсами для забезпечення цифрово'( комунтацп; ефективно спiлкуватися в дистанцшному середовищi; рацiонально застосовувати онлайн сервки та програмне забезпечення для оргаызацп та проведення комунiкацiйних заходiв в умовах цифрового освтнього середовища.

- комушка^я: здшснювати цифрову комунiкацiю, орiентуючись на вимоги нетикету; прогнозувати, проектувати та коригувати цифрову академiчну комунтащю на засадах етики професiйного спткування, застосовуючи правила наукового етикету.

Вивчаючи курс, студенти набувають знань:

- основних тенденцш цифровiзацií освiти та сучасних вимог до вчителя початкових клаав в Ыформацшному сусптьств^

- видiв i форм цифровоí комунтацп;

- особливостей академiчноí цифровоí комунтацп;

- правил i норм цифрового комунтацшного етикету.

Студенти набувають ум'шь:

- ефективно працювати iз програмами та онлайн ресурсами для забезпечення цифровоí комунтацп;

- ефективно спткуватися в дистанцiйному середовищi;

- рацюнально застосовувати онлайн сервiси та програмне забезпечення для оргаызацп та проведення комунтацмних заходiв в умовах цифрового освiтнього середовища.

Курс складаеться iз двох тем, роздiлених на пщтеми:

Тема 1. Академ'чна комунiкацiя в умовах цифров/'зацИ'oceimu

1) Нормативно-правове й законодавче закртлення процеав цифровiзацií освiти. Поняття «електронна комунiкацiя», «1нтернет-комушка^я», «веб-комунiкацiя», «комунiкацiя, опосередкована комп'ютером» (computer mediated communication).

2) Переваги цифровоí комунтацп. New Media. Вплив засобiв цифровоí комунiкацií на мiжкультурне спткування.

3) Основы форми цифровоí освiтньоí комунiкацií. Наукова електронна стаття: специфта жанру.

4) Цифровий етикет: поведшка в онлайн спiлкуваннi.

Тема 2. Цифровi сервси осв'тньо)'комушкацИ

1) Вщкрита освп^а як необхiдна умова здшснення академiчноí комунiкацií в цифровому освiтньому середовищi. Вiдкритi курси (MOOC).

2) Онлайн-сервки для органiзацií вебiнарiв, iнтернет-конференцiй та здiйснення онлайн-навчання (Skype, ZOOM, Google Meet).

3) Онлайн-ресурси для створення навчального контенту. 1нтерактивш презентацп, iнтерактивне вiдео (онлайн-сервки Genially, Learnis, Pictochart, Google Slides, Prezi, Canva). 1нтерактивн плакати (Padlet, Glogster). 1нтелектуальш карти (Mindmeister).

4) Онлайнчнструменти для органiзацií зворотного зв'язку (ресурси Mentimeter та Slido).

У загальному блоц курсу розмiщено його силабус та робочу програму для детального ознайомлення здобувачiв iз тематикою, видами контролю, оцЫюванням завдань тощо. Загальний блок вмЩуе також глосарш iз основними поняттями в галузi мiжкультурноí комунiкацií та рiзних аспектв цифровiзацií освiти.

Дистанцiйний курс складаеться традицмно iз надання теоретичних вщомостей, практичного (х опрацювання, виконання завдань самостiйноí роботи, контролю та оцшювання набутих знань i умiнь. Теоретична частина мае на мет надання студентам необхiдноí науковоí та науково-методичноí iнформацií з питань нормативно-правового й законодавчого закртлення процеав цифровiзaцií освiти, розглядаеться низка ключових понять курсу, серед яких «електронна комунта^я», «Ытернет-комунта^я», «вебкомунiкaцiя», «комунiкaцiя, опосередкована комп'ютером» (computer mediated communication). Вщзначимо, що теоретичний мaтерiaл викладено стисло, значна ктьюсть теорп узагальнена у виглядi таблиць та Ыфографти, що цiлком вщповщае особливостям сучасного «клiпового» мислення молодГ Крiм того, мaйбутнi вчителiв початкових клаав знайомляться iз онлайн шструментами та програмами для комунiкaцií в умовах цифрового середовища, вивчають форми цифровоí освiтньоí комунiкaцií, зокрема розглядають специфту жанру нaуковоí електронноí статп. Доцiльно вiдзнaчити, що лекцiйний мaтерiaл подаеться пiд час онлайн зустрiчей зi студентами, коли для ефективноí роботи викладачем оргaнiзовaно активну цифрову взаемодю впродовж 40-хвилинного заняття здобувaчi занурюються в цифрову комунтащю завдяки залученню додаткових ресурсiв (складають «хмарку слiв» та проходять опитування в прогрaмi Mentimeter, розмiщують вщпов^ на онлайн дошках Jamboard та Padlet,

пишуть повщомлення в 4aTi та iH.). Для унаочнення теоретичного матерiалу використовуеться й форма мультимедмно''' презентацп, проте слайди побудованi з урахуванням сучасних вимог (м^мум тексту, максимум шфографти).

До змiсту практичних занять в дистанцмному курсi «Цифрова комунiкацiя в освт» включено опрацювання онлайн-сервiсiв та програм для реалiзацií цифрово! комунiкацií (Skype, ZOOM, Google Meet для оргашзацп вебiнарiв, штернет-конференцш та здiйснення онлайн-навчання; власне робота в цих сервках, ознайомлення зi специфiкою електронних наукових видань та Ыноващями в академiчнiй цифровiй комушкацп. Серед завдань для самостйно¡' роботи переважае виконання творчих проектв, що набувае вигляду створення цифрових освт-iix ресурсiв у виглядi ребуав, комiксiв, iнтерактивних плакатiв з певно! тематики. Одним iз актуальних завдань е усвщомлення правил поведiнки в цифровому середовиш^ так званого нетикету, з креативним оформленням цих правил (для учыв ЗЗСО, для вчт^в, для студентсько! аудиторп тощо). Фрагменти мультимедшно'( презентацп з етики комунтацп в lнтернетi, створено! для усвщомлення студентами ЗВО ключових правил цифрово! письмово! комунiкацií наведено на рис. 2.

Рис. 2. Слайди мультимедшно! презентацп з етики письмовоТ комушкацп в 1нтернет для студентiв ЗВО

Найголовшшим результатом вивчення дистанцiйного курсу «Цифрова комунта^я в освт» було усвщомлення та опанування студентами основних форм цифрово!' комунiкацiï, до яких належать:

- ушверсальш форми (е-mail, messages, спткування через сощальт мереж^ сайти, чати, форуми), якi вимагають вiдповiдних навичок (нетикет, кiбербезпека);

- форми науковоÏ комушкацп (е-конференцп, вебiнари, е-журнали) i3 вимогами дотримання принцитв академiчноï доброчесностi, пiдтримки вщкритого доступу до наукових публiкацiй та ш.;

- навчальна цифрова комунiкацiя (електронн освiтнi ресурси, спiльна робота у Google додатках, комунтащя в умовах дистанцмного середовища та ш.). Тут йдеться про створення цифрового освтнього середовища 3i специфiчними вимогами до контенту;

- комушка^я з використанням засоб'в мультимед/'а, що дозволяе залучити до спткування не лише слова, а весь комплекс вiзуальних та звукових образiв, що значно тдсилюе вплив на респондентв.

ОБГОВОРЕННЯ

Шд час проектування дистанцiйного курсу було дослщжено особливостi застосовування e-learning платформ, в^д вибору яких залежить я^сть процесу навчання. Ми спиралися на думку В. Вишывського та шших (2014), якi вiдзначали, що платформа дистанцмного навчання - це центральний елемент, навколо якого збираються учасники дистанцмно'|' освiти. На сьогодн iснуе значна кiлькiсть e-learning платформ (систем управлЫня навчанням), якi подтяються на комерцiйнi (Blackboard, LearningSpace, WebTutor та iн.) та безкоштовнi (ATutor, Dokeos, ILIAS, Moodle та Ы.). Ми погоджуемось з бiльшiстю втизняних науковцiв, якi вважають Moodle одыею iз найдоцiльнiших у використаннi в умовах впчизняних ЗВО, оскiльки вона вщповщае всiм основним вимогам, що висуваються до сучасного дистанцiйного навчання: функцюнальнкть, надiйнiсть, стабiльнiсть, вартiсть, вщсутысть обмежень за кiлькiстю лiцензiй на слухачiв, наявнiсть вбудованих засобiв розробки та редагування навчального контенту (Вишывський та ш., 2014).

Важливим було також обфунтування базових теоретичних понять на основi сучасних наукових розвщок. Так у розумiннi «цифрово' культури особистост» ми виходили iз ïï тлумачення як системи поведiнки особистост в умовах цифрового суспiльства, що включае культуру комунiкацiï (Web-спiлкування, Network Etiquette), рацюнальне споживання iнформацiï (медiаграмотнiсть), розвинене критичне мислення та ефективне використання цифрових технолопй для забезпечення особистих потреб та успiшноï профеайно1 дiяльностi (Воронова, Гаврiлова, 2017). Загальне поняття мiжкультурноï комунiкацiï було розтлумачене, фунтуючись на розвiдках вiтчизняних науков^в I. Бахова (2012), М. Гали^ко! (2014), В. Манакiна (2012), а також положеннях зарубiжних вчених W.Gudykunst та iн. (2005), I. Hill (2006), S. Ting-Toomey та T. Dorjee (2015). Це забезпечило науковий рiвень курсу та можливiсть залучати здобувачiв до повноцiнноï цифровоï комунтацп.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Дистанцiйний курс «Цифрова комунiкацiя в освт» у складi навчальноï позакредитноï дисциплiни <^жкультуры комунiкацiйнi студи» в проект програми Еразмус+ напряму Жан Моне «Украша - £С: мiжкультурна комунiкацiя в осв^т^» було прочитано для здобувачiв магiстерського рiвня вищоï освiти спецiальностi 013 Початкова освп^а ДВНЗ «Донбаський державний педагогiчний уыверситет» у другому семестрi 2020-2021 навчального року. У загальному контексп проекту ERASMUS+ дистанцмний курс «Цифрова комунта^я в освт» було створено з метою надання теоретичних знань та практичних навичок з академiчноï мiжкультурноï комунтацп в умовах цифрового середовища. Тобто вивчення цього

курсу, як складника <^жкультурних комунтацшних студiй», вирiшувало актуальне на сьогодн завдання опанування рiзних форм цифрово) комунiкацiï: освiтньоï, науково), формально), неформально) та ш. Проведена наприкiнцi курсу рефлекая у виглядi опитування студенпв, якi прослухали цей курс, довела актуальысть та своечаснiсть його проведення. Студенти iз задоволенням вiдвiдували онлайн заняття, виконували завдання, опрацьовували числены запропонован цифровi ресурси.

Перспективи подальшого дослiдження вбачаемо в залученнi нових ресурав для цифрово) комунiкацiï та розширення практичних навичок здобувачiв щодо самостiйноï органiзацiï онлайн-заходiв та здшснення науково) цифрово) комунiкацiï.

Список використаних джерел

1. Gudykunst W.B., Lee C.M., Nishida T. & Ogawa N. Theorizing about intercultural communication. In Theorizing about intercultural communication / W.B. Gudykunst (Ed.). Thousand Oaks CA: Sage, 2005. Рр. 3-32.

2. Hill I. Student types, school types and their combined influence on the development of intercultural understanding. Journal of Research in International Education, 2006. Vol. 5, no. 1, Pp. 5-33.

3. Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning. 2018. Brussels. URL: http://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-5464-2018-ADD-2/EN/pdf.

4. Recommendation of the European Parlement and to the Coucil of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EC). Official Journal of the European Union. 2006. URL : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=0J:L:2006:394:0010:0018:EN:PDF.

5. Ting-Toomey S., Dorjee T. Intercultural and intergroup communication competence: Toward an integrative perspective. The handbook of communication science: Communication competence / A. F. Hannawa & B. H. Spitzberg (Eds.). Berlin: De Gruyter Mouton, 2015. Vols. 22. Pp. 503-538.

6. Бахов I. С. Мiжкультурна комунта^я в контекст глобалiзацiйного дiалогу культур. В/'сник Нацональноï академп Державноïприкордонноïслужби Украши, 2012. № 2, С. 34-43.

7. Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г., Рибалко О. В., Богачков Ю. М. Технологи розробки дистанцшного курсу: навчальний поабник. Ки)в: Мтеыум, 2008. 324 с.

8. Вишывський В. В., Гнщенко М. П., Гайдур Г. I., 1лын О. О. Оргаыза^я дистанцшного навчання. Створення електронних навчальних курав та електронних теспв. Кж'в: ДУТ, 2014. 140 с.

9. Воронова Н. С., Гавртова Л. Г. Цифрова культура як феномен сучасного шформацшно-комунтацшного педагопчного середовища. Засоби навчальноï та науково-досл'дноïроботи : зб. наук. праць, 2017. Вип. 48. С. 5-18.

10. Гавртова Л., Бескорса О., 1шугша О. Упровадження курсу <^жкультурна комунта^я в освт» в професшну тдготовку майбутых учт^в. Професiоналiзм педагога: теоретичн й методичн аспекти, 2019. Вип. 11. С. 50-61.

11. Гавртова Л. Г., Ябурова О. В. Монтэринг англомовно) компетентности студентв педагопчного уыверситету. Педагoгiчнi науки: mеoрiя, icmoрiя, iннoвацiйнi технологи : наук. журнал / гол.ред. А. А. Сбруева. Суми : Вид-во СумДПУ iменi А. С. Макаренка, 2017. № 1 (65). С. 14-22.

12. Галицька М. М. Мiжкультурна комунтащя та ÏÏ значення для професшно) дiяльностi майбутых фахiвцiв. Осв'1толог'1чний дискурс, 2014. № 2 (6). С. 23-30.

13. Манакш В.М. Мова i мiжкультурна комунта^я. Ки)в: ЦУЛ, 2012. 288 c.

14. Про освп-у. Закон Украши вщ 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

15. Про програму - Нацюнальний Erasmus+ офк в УкрашГ URL: https://erasmusplus.org.ua/erasmus/pro-prohramu.html.

16. Стандарт вищо) освти за спе^альнктю 013 Початкова освп^а галузi знань 01 Освп^а/Педагопка бакалаврського рiвня. Затверджено наказом МОН Украши вщ 23.03.2021 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2021/03/23/013%20Pochatkova%20osvita_28.03.doc.

References

1. Gudykunst, W.B., Lee, C.M., Nishida, T. & Ogawa, N. (2005). Theorizing about intercultural communication. In Theorizing about intercultural communication / W.B. Gudykunst (Ed.). Thousand Oaks CA: Sage, 3-32. [in English].

2. Hill, I. (2006). Student types, school types and their combined influence on the development of intercultural understanding. Journal of Research in International Education, 5 (1), 5-33. [in English].

3. Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning (2018). Brussels. http://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-5464-2018-ADD-2/EN/pdf. [in English].

4. Recommendation of the European Parlement and to the Coucil of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (2006/962/EC). Official Journal of the European Union (2006). http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:394:0010:0018:EN:PDF. [in English].

5. Ting-Tomey, S., & Dorjee, T. (2015). Intercultural and intergroup communication competence: Toward an integrative perspective. The handbook of communication science: Communication competence / A. F. Hannawa & B. H. Spitzberg (Eds.). Berlin: De Gruyter Mouton, 22, 503-538. [in English].

6. Bakhov, I. S. (2012). Mizhkulturna komunikatsiia v konteksti hlobalizatsiinoho dialohu kultur [Intercultural communication in the context of cultural dialogue globalization]. Bulletin of the National Academy State Border Service of Ukraine, 2, 34-43. [in Ukrainian].

7. Bykov, V. Yu., Kukharenko, V. M., Syrotenko, N. H., Rybalko, O. V., & Bohachkov, Yu. M. (2008). Tekhnolohii rozrobky dystantsiinoho kursu [Distance course development technologies]. Kyiv: Milenium. [in Ukrainian].

8. Vyshnivskyi, V. V., Hnidenko, M. P., Haidur, H. I., & Ilin, O. O. (2014). Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia. Stvorennia elektronnykh navchalnykh kursiv ta elektronnykh testiv [Organization of distance learning. Creation of electronic training courses and electronic tests]. Kyiv: DUT. [in Ukrainian].

9. Voronova, N. S., & Havrilova, L. H. (2017). Tsyfrova kultura yak fenomen suchasnoho informatsiino-komunikatsiinoho pedahohichnoho seredovyshcha [Digital culture as a phenomenon of modern information and communication pedagogical environment]. Means of educational and research work, 48, 5-18. [in Ukrainian].

10. Havrilova, L., Beskorsa, O., & Ishutina, 0. (2019). Uprovadzhennia kursu «Mizhkulturna komunikatsiia v osviti» v profesiinu pidhotovku maibutnikh uchyteliv [Introduction of intercultural communication studies into the curriculum of pedagogical university]. Professionalism of the Teacher: Theoretical and Methodological Aspects, 11, 50-61. [in Ukrainian].

11. Havrilova, L. & Yaburova, 0. (2017). Monitorynh anhlomovnoi kompetentnosti studentiv pedahohichnoho universytetu [Monitoring of English language competence of pedagogical university students]. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 1 (65), 14-22. [in Ukrainian].

12. Halytska, M. M. (2014). Mizhkulturna komunikatsiia ta yii znachennia dlia profesiinoi diialnosti maibutnikh fakhivtsiv [Intercultural communication and its significance for the professional activities of future professionals]. Educational discourse, 2 (6), 23-30. [in Ukraine].

13. Manakin, V. M. (2012). Mova i mizhkulturna komunikatsiia [Language and intercultural communication]. Kyiv: TsUL. [in Ukrainian].

14. Law of Ukraine on Education. (05.09.2017) № 2145-VIII. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. [in Ukrainian].

15. About the Programme (n. d.). National Erasmus+ Office in Ukrasne. https://erasmusplus.org.ua/erasmus/pro-prohramu.html. [in Ukrainian].

16. Standard of Higher Education in the Specialty 013 Primary Education in the Field of Knowledge 01 Education / Pedagogy of the Bachelor's Level. Approved by the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine (23.03.2021). https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2021/03/23/013%20Pochatkova%20osvita_28.03.doc. [in Ukrainian].

DIGITAL FORMS OF INTERCULTURAL COMMUNICATION IN EDUCATION: EXPERIENCE OF ERASMUS + JEAN MONNET MODULE IMPLEMENTATION L. Havrilova, O. Beskorsa, O. Ishutina

SHEI "Donbas State Pedagogical University", Ukraine

Abstract.

Formulation of the problem. The article presents some aspects of implementing the training course "Intercultural Communication Studies", developed within the Erasmus + Jean Monnet Module "Ukraine - EU: Intercultural Communication in Education" for master students of the specialty 013 Primary education of the State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University". It is proved that the inclusion of the theme "Digital Communication in Education", presented in the form of a distance course, is relevant in the context of rapid informatization and globalization processes in society and education, and almost total distance learning caused by the global pandemic COVID-19. Therefore, the main purpose of the paper is to highlight the structure and content of the distance course, to overview the main forms of digital communication implemented in a distance learning environment.

Materials and methods. The method based on which the distance course was designed is the so-called five-stage theory of V. Kukharenko, V.

Bykov, etc., which includes analysis, design, development, implementation, and evaluation. Currently, the course described in the article, after passing all the stages, is in a state of improving and updating the materials, including online services for the digital communication implementation.

Results. The results of the study include: determining the place of the distance course "Digital Communication in Education" in the structure of the course "Intercultural Communication Studies" within the project of the Erasmus + program Jean Monnet "Ukraine - EU: Intercultural Communication in Education"; representing the structure and themes of the course, basic competences and learning outcomes that should be developed as a result of studying the course; describing the content of the theoretical part, practical classes, forms of individual work of the students. The main forms of digital communication are singled out, they are universal forms, forms of scientific communication, educational digital communication, and communication with the use of multimedia tools.

Conclusions. In the conclusions, the assessment of learning outcomes provided by students is noted and prospects for further research are formulated.

Key words: communication, intercultural communication, digital communication, European values, digital etiquette.

This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.