CC BY
50
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Думанська Т.В. Онлайн-сервси для дистан^йного навчання математики cmydeHmie виш/в: переваги i недол/'ки. Ф'!зико-математична осв'та. 2020. Випуск 3(25). Частина 1. С. 44-48.
Dumanska T. Online services for distance learning of mathematics for students of universities: advantages and disadvantages. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 1. Р. 44-48.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-007 УДК 378.016:51:004.9
Т.В. Думанська
Кам'янець-Под'льський нацюнальний ушверситет iменi 1вана Оценка, Украна
dumanska@kpnu.edu.ua ORCID: 0000-0003-4172-8623
ОНЛАЙН-СЕРВ1СИ ДЛЯ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТ1В ВИШ1В: ПЕРЕВАГИ I НЕДОЛ1КИ
АНОТАЦЯ
Формування проблеми. Закiнчення навчального року у закладах вищоi oceimu Украни проходило в незвичних умовах. Введення карантину, у зв'язку з еп'дем'ею коронов'русу, змусило завершувати навчання за дистанцйною формою. В режимi онлайн проводились лекцiйнi та практuчнi заняття, лабораторнi роботи, залки, курсовi та державнi спити, захист дипломних i магстерських робт. Така форма навчання потребуе в'дпов'дних засоб'в навчання, яких, як виявилось, замало, деяк довелось виготовляти самостйно, спiшно, не завжди якiсно. Що ж показав „вимушений експеримент" переходу на дистан^йне навчання? Як зарекомендували себе на практuцi наявнi онлайн-ресурси? Це i е та проблема, якй присвячена дана стаття.
Матер/'али i методи. Для написання статт'1 використано досв'д використаних пд час дистанц'шно)' форми навчання платформ Moodle, Skype, Google Meet, Zoom. За основы: методи досл'дження було обрано педагог'мне спостереження за ходом навчання, вивчення i анал'з досягнутих результат'в, систематизаця i узагальнення для формулювання висновшв та рекомендацию, пор'юняння.
Результати. На основi власного досв'ду автор'в органiзацi'i' дuстанцiйного навчання математики майбутнх вчuтелiв математики, бакалавр'в економки, вивчення джерельноi бази з проблеми досл'дження у статт '1 розкрито змст поняття освта, дистан^йне навчання. Описано досв'д використання платформ Moodle, Skype, Google Meet, Zoom; проанал'зовано хн: переваги i недол'ши в порiвняннi з тради^йними технолог'ями навчання математичних дuсцuплiн у закладах вищо'( освти. Зазначаеться, що вказан переваги i недолки виступають як важлuвi чинники до удосконалення дuстанцiйного навчання, зокрема удосконалення онлайн-сервiсiв, якi суттево впливають на досягнення запланованих результат 'ю навчання.
Висновки. Дистан^йне навчання за яшсного i ефективного технчного забезпечення мае стати нев 'д'емною складовою у навчаннi математики студент'в заклад'в вищо'( освти. Найбiльш ефективним воно е пд час використання групово'( та iндuвiдуально'i' форм навчання, тим самим забезпечуе диферен^йований, особuстiсно-орiентованuй пдходи до студент'в.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: oceima, дистанщйне навчання математики, онлайн-cepeicu
ВСТУП
£ рiзнi тлумачення термЫу „освпа'. За означенням, прийнятим XX сеаею Генеральной' конференцп ЮНЕСКО, пщ освтэю розумieться i процес, i результат удосконалення здiбностей i поведшки особистосп, при якому вона досягае со^ально''' зртост та шдивщуального зростання. Розрiзняють загальну i спе^альну освiти. Перша (початкова i середня) забезпечуе знання, прищеплюе умЫня i навички, необхщы кожый людин у повсякденному житп. Друга (спещальна) озброюе людину знаннями, умЫнями i навичками, потрiбними для здйснення професшно''' дiяльностi (Гончаренко 1997). Цтеспрямований процес здобування освти називають навчанням. 1снують рiзнi форми навчання: денна, заочна, вечiрня, дистанцшна тощо. Кожна з них мае притаманн ''й змкт, цЫ, методи, оргаызацйш форми та засоби, тобто свою методичну систему. За багатьма параметрами ц системи ствпадають, однак кожна з них мае i власы, специфiчнi. Тому 'х не можна ототожнювати, хоч результат здобування освiти, особливо за якоюсь одшею з них, в пщсумку мае бути, очевидно, однаковим.
Надалi будемо вести мову про спещальну осв^, зокрема про навчання майбутых вчителiв математики, економк^в, iнженерiв тощо. Форс-мажорн обставини, як склалися в Укра'н у зв'язку з епiдемiею короновiрусу, змусили вишм перейти (тимчасово) на лише дистанцйну форму навчання, щоб устшно завершити навчальний рт.
Дистанцмне навчання - це можлив^ь навчатися та отримувати необхщы знання вiддалено в^д навчального закладу в будь-який зручний час. Вщразу необхщно зазначити, що не кнуе одного для ycix сценарiю дистанцшного навчання. Можуть бути подiбнi методи та форми, проте, в цтому навчання завжди буде вiдрiзнятися. Це властиво будь-якому закладу освти, де навiть при наявностi единих стандартiв та загальних вимог, фактичне навчання трохи вiдрiзняеться. Цi вщмЫносп випливають з природних потреб навчальних закладiв, де фактично працюють рiзнi викладачi, дiють рiзнi академiчнi школи, встановлюеться рiзний акцент на напрямку навчання.
Дистанцмна освiта пiшла ще далi. Навчання кожного студента, в цш системi, - це шдивщуальний та гнучкий процес. 1снуе можливкть вибудувати кожному студенту власний навчальний план, освоювати матерiал у своему темт, робити акцент на тих сферах, ям цiкавi.
Питання „бути чи не бути" дистанцшнш формi навчання в Украíнi вже не дискутуеться. Очевидно, що „бути". £ переконання, що за нею майбутне. Багато прихильни^в пропонують зосередитися саме на таюй формi навчання, вбачаючи "' в майбутньому домiнуючою, основною. Чи слушн такi пропозицп, чи насправдi слiд надавати перевагу дистанцмному навчанню, що показав „вимушений масовий" експеримент? Спробуемо висловити своí мiркування i пропозицп.
Аналiз попереднiх дослщжень свiдчить, що проблемi впровадження Ытерактивних технологiй навчання присвяченi дослiдження В. Котова, Х. Лшметса, О. Пехоти, О. Пометун, О. Савченко, Л. Тарасенко та ш., розробцi та впровадженню педагогiчних технологiй сучасних педагопв - роботи В. Безпально, М. КларЫа, Н. Кузьмiноí, Б. Лiхачова, В. Монахова, Г. Селевка та ш.,шформатизацп освiти присвяченi дослiдження В. Бикова, Б. Гершунського, Р. Гуревича, М. Жалдака, I. Захарово'', £. Машбиця, Н.Морзе, £. Полат, I. Трайнева, I. Роберт та н
У прац (Демида 2011) говориться, що розвитком iнформацiйних технологш перед суспiльством постала важлива проблема, яка полягае у створены перспективно' ново' системи освiти, яка мае пщготувати сусптьство до життя в нових умовах цивЫзацп. Цим пояснюеться виникнення ново'' форми навчання - дистанцшно'', поряд iз формами вже вщомими i традицiйними - стацюнарною, заочною, екстернатом тощо". Однак саме зараз жодна iз традицiйних форм навчання просто не може бути реалiзована без використання дистанцмно'' взаемодп.
Метою роботи е висвiтлення переваг i недолiкiв найпоширенiших платформ для дистанцшного навчання задля уникнення проблеми вибору оптимального онлайн-сервку пiд час навчання математичних дисциплн
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Для одержання результа^в використано контент-аналiз платформ он-лайн зв'язку (Zoom, Skype, Moodle, Google Meet), а також емтричы методи - спостереження, бесщи - для визначення позитивних i негативних аспектiв використання програмних засобiв у навчаннi математичних дисциплш.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Нами було поставлено за мету з'ясувати переваги й недолти можливостей найбтьш поширених онлайн-сервiсiв пiд час дистанцшного навчання математичних дисциплiн. В такому контекст охарактеризуемо 'х докладные.
Платформа Moodle (https://moodle.org/) - безкоштовна вщкрита система управлiння дистанцiйним навчанням. Дозволяе використовувати широкий набiр iнструментiв для освтьо'' взаемодГ'' викладача, студентiв та адмшктрацп закладу освiти. Зокрема, надае можливкть подавати навчальний матерiал у рiзних форматах (текст, презентацiя, вiдеоматерiал, веб-сторiнка; заняття як сукупнiсть веб-сторЫок з можливим промiжним виконанням тестових завдань); здшснювати тестування та опитування студенев iз використанням питань закритого (множинний вибiр правильно'' вiдповiдi та зктавлення) i вiдкритого типiв; студенти можуть виконувати завдання з можливктю пересилати вiдповiднi файли. Крiм того, система мае широкий спектр шструмен^в моыторингу навчально'' дiяльностi студентiв, наприклад: щодо загального часу роботи студента з конкретним навчальним предметом, вщповщними темами або складниками навчального матерiалу, загально'' успiшностi студента або групи в процес виконання тестових завдань тощо (Оргаыза^я дистанцiйного навчання в школi 2020).
Позитивними моментами використання Moodle е:
- ресурси дистанцшного курсу завжди доступы;
- заощадження часу пщ час тестування порiвняно з усним опитуванням;
- звiтнiсть iз лабораторних i практичних робп- можна отримувати i коректувати в електронному вигляд^
- вiдповiдi на запитання пщ час самостiйноí роботи студента можна надавати дистанцШно;
- у разi вiдсутностi студента з поважних причин на заняттях - можливкть консультування i оцiнювання засвоення ним навчального матерiалу;
- е можливкть завантаження презентацiй, зображень, вщео, аудiо та текстових файлiв;
- можна переглядати, сктьки часу студенти придтяють вивченню курсу, як часто вщвщують платформу, якi помилки допускають в тестах.
Поряд з цим е недолши:
- неможлив^ь iдентифiкувати дистанцiйно особу студента викладачем (немае стовщсотково'' упевненостi в тому, що, наприклад, тест пройшов саме той студент, прiзвище якого сто'ть у журналi оцiнок);
- можливiсть необ'ективного оцЫювання знань студентiв викладачем у зв'язку з письмовою звiтнiстю виконання завдань, осктьки деяким студентам легше викласти вiдповiдь усно;
- низька яюсть вiдео-зв'язку;
- недостатня самодисциплша студентiв щодо успiшноí роботи в системi дистанцiйного навчання.
Одним з основних елеметчв дистанцiйного навчання е вщео-конференцп. Неймовiрноí популярностi за час карантину набув додаток Zoom - хмарна платформа для проведення онлайн вщео-конференцШ та вебiнарiв:
Переваги:
- висока якГсть вщео- та аудю-зв'язку;
- можливкть демонстрацГ'' екрану: будь-який учасник може подГлитися трансляцiею свого екрану. Викладач мае змогу вибрати кГлькох студенев для одночасного показу екраыв; доступна можливiсть коментування.
- наявысть функцГ'' „КГмнати обговорення", що дае можливГсть здiйснювати обговорення проблеми, вручну роздГливши учасникiв конференцй на невелик групи. Для них же можна встановити обмеження у чаа. Викладач може вщвщувати групи для участ або спостереження.
- наявысть функцГ'' «Зал очтувань» надае можливкть здiйснювати iндивiдуальне опитування окремого учасника конференцй;
- онлайн-дошка з можливктю малювати по нiй, або писати;
- трансляцГя з мобiльних;
- захист конференцй паролем;
- колективний чат мiж учасниками;
- календар та нагадування учасникам про старт конференцй;
- запис вебЫару;
- Ытегра^я з календарем, поштою.
Недолши:
- кожнi 40 хвилин потрiбно розпочинати нову конференцiю;
- незручносп користування онлайн-дошкою пiд час написання формул, виконання геометричних рисункГв.
Прикладом засобiв, що надають можливiсть синхронного спткування за допомогою чату i голосового зв'язку е
Skype.
Переваги:
- можна давати пояснення та ставити запитання вiч-на-вiч, надсилати файли, переписуватися у чатГ, показувати презентацп;
- доступне проведення опитувань;
- вщтворення аудiо i вiдео у режимi демонстрацГ'' екрану;
- система дозволяе дзвонити i на звичайнi стацюнары або мобiльнi телефони по всьому свт;
- пiдтримка вiдео-дзвiнкiв, створюючи конференцй з 10 абонентiв.
Недолши:
- вiдсутня вбудована вiртуальна дошка - а без не' навчання онлайн не буде достатньо ефективним;
- немае можливосп автоматично записати заняття для того, щоб його могли передивитися тзыше;
- здатысть створення конференц-зв'язку, створюючи групу, що максимально складаеться з 25 стврозмовниюв;
- якщо 5-ть учасникiв ще можуть активно взаемодiяти в пщключены, то робота вже 10-ти буде ускладнена, програма висне, голос вщстае вщ зображення, а саме зображення часто втрачае чгшсть.
Сьогоднi набирае популярност й сервiс Google Meet для проведення високояккних вiртуальних занять, батькГвських зборiв, конференцiй батькiв i вчителiв, репетиторства i навiть шкГльних соцiальних заходiв.
Google Meet дозволяе:
- штегра^ю в рiзнi системи календарного планування, зокрема Google, завдяки чому викладачу i студентам проспше координувати час зустрГчГ;
- проводити аудю та вiдео трансляцiю з високою якГстю;
- демонстрацiю свого екрану будь-ким iз учасникiв зустрГчГ;
- викладач, як органiзатор онлайн-зв'язку, мае змогу вибрати ктькох студенев для одночасного показу екраыв;
- доступна можливГсть чату;
- обмежень у чаа проведення вщео-зустрГчей немае;
- для переходу на вщео-зустрГч необхщне лише посилання.
Деяку незручысть у використаннi Google Meet створюе вщсутшсть можливостi запису онлайн-заняття i те, що для створення вiдео-зустрiчi потрiбно ввiйти в аккаунт G Suite, враховуючи, що бтьшлсть використовуе Gmail-аккаунт.
Проте, попри те, що в деяких варiантах можливо дещо бГльш розширений функцiонал, нiж у Google Meet, для бтьшосп з них необхщно завантажувати додаткове програмне забезпечення та кнують обмеження у чаа для вщео-зв'язку у безкоштовних вераях. Для вдалого вибору сервку потрiбно сформувати чiткi завдання, як передбачаеться виконувати з студентами пщ час вiдео-зустрiчi, та усвщомлювати очiкуванi результати пiсля 'хнього використання.
У сво'й практицi ми користуемося додатком Zoom для проведення лекцШних i практичних занять з математичних дисциплш. Завантажений на телефон Zoom дае можливГсть як викладачу, так i студентам демонструвати власнi записи, що виконуються безпосередньо пщ час пояснень викладача або вщповщей студенев. Таким чином, вмонтована функцiя демонстрацГ' екрану служить заметь звичайно'' дошки. Але е один недолт. Спрямовуючи камеру телефону на аркуш паперу, ми змушен одшею рукою тримати телефон, а шшою робити необхщы записи, що фГзично незручно. Так, наявна онлайн-дошка дозволяе писати та виконувати рисунки, проте на формування таких навичок, як то кажуть, „набиття руки", знадобиться немало часу. А на це його зараз просто не вистачае. Хтось скаже, що кнуе спецГальне обладнання для закртлення телефону. Але не все можна отримати миттево у тепершых умовах. Та, попри вказан незручносп, додаток Zoom виявився найбтьш корисним.
Наприклад, пГд час вивчення тем „Побудова графiкiв функцГй", „Розв'язування рГвнянь, нерiвностей та 'х систем графГчно", „Многогранники", „Тiла обертання", „Комбiнацií тт" i т. п., тобто тем, де необхщно виконувати рГзнГ побудови, основною проблемою е неможливкть поступово'', точно'', обГрунтовано'' побудови геометричних зображень. Так, даний сервк пропонуе вмонтовану онлайн-дошку, можливГсть завантаження готових файлГв Гз наперед пiдготовленими
рисунками, демонстра^ю екрану (що вимагае додаткового обладнання), але важливо, щоб студенти не просто перемалювали готовий рисунок у робочий зошит, а зрозумiли його. I тут виникае потреба у звичнш для нас класнш дошцi, а вона вщсутня. Задля об'ективно! оцiнки активност та уважностi ус^х студентiв пщ час онлайн-заняття ми пропонуемо '¡м виконати рисунки у чернетках, а потiм, скориставшись демонстрацiею екрану, презентувати '¡х. Пiсля перегляду усiх робп-вибрати правильний рисунок i сптьно працювати далi. Як показуе власний досвщ тако'' роботи, дещо пасивн студенти змушенi активiзуватись i брати активну участь пщ час виконання поставлених завдань. У результат^ як виявилось, те, що спочатку було проблемою, допомогло задiяти уах без винятку учасниюв вiдео-конференцií.
Як серед викладацького, так i студентського колективу практика проведення семестрових i державних екзамеыв, захисту курсових i мапстерських робiт в онлайн-режимi у Кам'янець-Подтьському нацiональному унiверситетi iменi 1вана Опенка викликала неоднозначне враження, а саме через таю нюанси:
- збй у роботi системи Moodle, викликаний ii перевантаженням у перiод проведення екзаменацшно' сесп;
- неочiкуване вимкнення електроенергп, через що члени екзаменацйно' комiсií змушенi були термiново змЫювати мiсце локацГ'';
- не завжди яккний, а то й, взагал^ вiдсутнiй iнтернет-зв'язок як у закладi вищо' освiти, так i вдома у студеттв;
- повторення екзаменацйних бiлетiв пiд час екзаменiв у рiзнi днi в рiзних пщгрупах однiеí групи, спричинене непоiнформованiстю члеыв екзаменацiйних комiсiй про особливостi роботи системи Moodle;
- неможлив^ь повноцшного об'ективного оцiнювання знань студентiв.
ВИСНОВКИ
Назван вище онлайн-сервiси дозволяють урiзноманiтнювати навчальний процес, пiдсилити мотивацiю навчання, розвивати навички комунтацп. Також зымаються всi психологiчнi бар'ери. Використання вище розглянутих програм пiдвищуе ¡'хню конкурентоздатысть, створюе умови для побудови Ыдивщуальних освiтнiх траекторiй, максимально'' iндивiдуалiзацií навчального процесу, поеднуючи самостiйну пiзнавальну дiяльнiсть учасникiв навчального процесу з рiзноманiтними джерелами iнформацií, групову роботу, оперативну i систематичну взаемодiю з викладачами. Zoom при вах сво1х позитивних характеристиках мае значн проблеми з безпекою, тому встановлюючи його, обов'язково варто на це зважати. За допомогою Skype неможливо повноцшно користуватися у форматi вiдео-навчання.
Проте, повтьний темп iнформатизацií освiти взагалi, i професiйно-технiчноí зокрема, не дозволяе педагогам використовувати навчальний потен^ал 1нтернету повною мiрою. У повсякденнй педагогiчнiй практик наявна низка проблем: це i застарiле технiчне та програмне забезпечення освiтнього процесу, неякiсний iнтернет-зв'язок, недостатый рiвень IКТ-компетентностi педагогiв щодо сучасних потреб освiти, психологiчна неготовнiсть бтьшосп педагогiв до застосування хмарних та web-технологш в своíй професiйнiй дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Демида Б., Копил I., Сагайдак С. Системи дистанцйного навчання: огляд, аналiз, вибiр. В/сник На^онального yнiверситетy "Льв/вська пол/техн/ка". Комп'ютернi науки та /нформац/йн/ технологи. Львiв, 2011. № 694. С. 98107.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. Кжв : Вид-во „Либщь" при Кжвському ун-тi, 1997. 374 с.
3. Оргаызащя дистанцiйного навчання в школк методичнi рекомендацií. Кжв : Мiжнародний фонд „Вщродження", травень 2020. 71 с. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomen dazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf (дата звернення: 08.05.2020).
References
1. Demyda B., Kopyl I., Sahaidak S. (2011). Systemy dystantsiinoho navchannia:ohliad,analiz,vybir. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Kompiuterni nauky ta informatsiini tekhnolohii. Lviv, 694. 98-107.
2. Honcharenko S. U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. Kyiv : Vyd-vo „Lybid" pry Kyivskomu un-ti.
3. Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v shkoli (2020). Kyiv : Mizhnarodnyi fond „Vidrodzhennia", traven. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomen dazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf.
ONLINE SERVICES FOR DISTANCE LEARNING OF MATHEMATICS FOR STUDENTS OF UNIVERSITIES: ADVANTAGES AND DISADVANTAGES Tetiana Dumanska
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University, Ukraine
Abstract.
Problem formulation. The end of the school year in higher education institutions of Ukraine took place in unusual conditions. The introduction of quarantine due to the coronavirus epidemic forced the completion of distance learning. Lectures and practical classes, laboratory works, tests, course and state exams, defense of the diploma, and master's theses were conducted online. This form of education requires appropriate teaching aids, which, as it turned out, are not enough, some had to be made independently, hastily, not always qualitatively. What did the "forced experiment" of the transition to distance learning show? How did the available online resources prove themselves in practice? These problems will be discussed in this article. Materials and methods. The experience of application the platforms Moodle, Skype, Google Meet, Zoom during our distance learning form was used to write this article. Pedagogical observation of the course of study, study, and analysis of the achieved results, systematization, and generalization for the formulation of conclusions and recommendations, comparison were chosen as the main research methods. Results. Based on the authors' own experience of organizing distance learning mathematics for future mathematics teachers, bachelors of economics, studying the source base on the research problem, in the article we reveal the meaning of the concept of the notions
"education" and "distance learning". Also, we describe and analyze our experience of using the platforms Moodle, Skype, Google Meet, Zoom, their advantages and disadvantages in comparison with traditional technologies of teaching mathematical disciplines in higher education institutions. We note that these advantages and disadvantages are important factors in improving distance learning, in particular the improvement of online services, which significantly affect the achievement of planned learning outcomes.
Conclusions. Distance learning with quality and effective technical support should become an integral part of teaching mathematics to students of higher education institutions. It will be more effective when using group and individual forms of learning. In this case, it provides a differentiated, personality-oriented approach to each of the students.
Keywords: education, distance learning of mathematics, online services.
