CC BY
22
УДК 372.8:377.1(045):004 DOI 10.25128/2415-3605.20.1.24
ГАЛИНА СИНОРУБ
0rcid.org/0000-0orcid 00000001-7679-8221001-7073-0752
sunoryb@ukr.net
кандидат наук i3 соцiальних комушкацш, доцент Тернопiльський нацiональний педагогiчний ушверситет iMeHi Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Терношль
НАТАЛЯ ДРАГАН-1ВАНЕЦЬ
ORCID 0000-0001-7679-822 dragan_ivanets@ukr.net кандидат наук i3 соцiальних комунiкацiй, викладач Тернопшьський нацiональний педагогiчний унiверситет iMern Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Терношль
ВЕБ1НАР ЯК 1НТЕРАКТИВНЕ МЕРЕЖЕВЕ НАВЧАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ (НА ПРИКЛАД1 ДИСЦИПЛ1НИ «СПЕЦ1АЛ1ЗАЦ1Я: 1НТЕРНЕТ, ТЕЛЕБАЧЕННЯ»)
Розглянуто специфк освiтнього процесу в умовах дистанцшного навчання, особливостi використання iнструментiв та cepeicie, як допоможуть створити яюсний навчальний контент. Закцентовано увагу на автономп вибору мeтодiв, заcобiв, платформ, iнтepактивних технологш для здшснення повноцiнного оcвiтнього процесу i проаналгзовано можливоcтi Их використання в Тернотльському нацюнальному пeдагогiчному унiвepcитeтi iмeнi Володимира Гнатюка. Обтрунтовано вибip презентаци iндивiдуальних навчально-до^дних завдань (1НДЗ) з диcциплiни «Спeцiалiзацiя: ттернет, телебачення» cтудeнтiв cпeцiальноcтi «Журналютика» у фоpмi вeбiнаpiв. Представлено науковi тдходи до розумтня поняття «вебтар». Визначено оcновнi правила тдготовки i проведення вeбiнаpу. Зосереджено увагу на тeхнiчних особливостях органгзацИ вeбiнаpiв. Розглянуто види вeбiнаpiв: навчальний вeбiнаp, iнфоpмацiйний вебтар, вебтар-третнг, консультацшний вебтар (вeбiнаp-тдтримка), консультацшний вeбiнаp (вебтар-тдтримка). Окреслено оcобливоcтi проведення авторських вeбiнаpiв четвертокурсниками - майбутнши журналктами. Охарактеризовано тематику 1НДЗ, змют доповiдeй, специфк створення презентацш i використання техтчних программ. Виокремлено позитивнi i нeгативнi сторони у проведены та оргашзаци вeбiнаpiв. Констатовано на важливоcтi iнтepактивноcтi мiж учасниками онлайн-заняття. Зосереджено увагу на порадах та рекомендащях здобувачiв вищо'1 оcвiти щодо застосування таких форм занять у навчальному пpоцeci.
Ключовi слова: вебтар, навчання з використанням дистанцшних технологш, Zoom, iнтepактивнi технологи.
ГАЛИНА СИНОРУБ
кандидат наук по социальным коммуникациям, доцент Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка ул. Максима Кривоноса, 2, г. Тернополь
НАТАЛЬЯ ДРАГАН-ИВАНЕЦ
кандидат наук по социальным коммуникациям, преподаватель Тернопольский национальный педагогический ушверситет имени Владимира Гнатюка ул. Максима Кривоноса, 2, г. Тернополь
ВЕБИНАР КАК ИНТЕРАКТИВНОЕ СЕТЕВОЕ УЧЕБНОЕ ЗАНЯТИЕ
(НА ПРИМЕРЕ ДИСЦИПЛИНЫ «СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ: ИНТЕРНЕТ,
ТЕЛЕВИДЕНИЕ»)
Рассмотрена специфика образовательного процесса в условиях дистанционной учебы, особенности использования инструментов и сервисов, которые помогут создать качественный учебный контент. Закцентировано внимание на автономии выбора методов, средств, платформ, интерактивных технологий для осуществления полноценного образовательного процесса и проанализированы возможности их использования в Тернопольском национальном педагогическом университете имени Владимира Гнатюка. Обоснованно выбор презентации индивидуальных учебно-исследовательских заданий с дисциплины «Специализация: интернет, телевидение» студентов специальности «Журналистика» в форме вебинаров. Представлены научные подходы к пониманию понятия «вебинар». Определенно основные правила подготовки и проведения вебинара. Сосредоточенно внимание на технических особенностях организации вебинаров. Рассмотрены виды вебинаров: учебный вебинар, информационный вебинар, вебинар-тренинг, консультационный вебинар (вебинар-поддержка), консультационный вебинар (вебинар-поддержка). Определены особенности проведения авторских вебинаров будущими журналистами. Охарактеризирована тематика индивидуального научно-исследовательского задания, содержание докладов, особенности создания презентаций, технические программы. Выделены позитивные и негативные стороны в проведении и организации вебинаров. Отмечена важность интерактивности между участниками онлайн-занятия. Сосредоточенно внимание на советах и рекомендациях добытчиков высшего образования относительно применения таких форм занятий в учебном процессе.
Ключевые слова: вебинар, учеба с использованием дистанционных технологий, Zoom, интерактивные технологии.
HALYNA SYNORUB
PhD of Science in Social Communications, Associate Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
2 Maksyma Kryvonosa Str., Ternopil
NATALIA DRAGAN-IVANETS
PhD of Science in Social Communications, Lecturer Ternopil Volodymyr Hnatiuk National University 2 Maksyma Kryvonosa Str., Ternopil
WEBINAR AS AN INTERACTIVE NETWORK TRAINING LESSON
(ON THE EXAMPLE OF THE DISCIPLINE "SPECIALIZATION: INTERNET,
TELEVISION")
The specifics of the educational process in the conditions of distance studying, the specifics of the use of tools, and services that will help to create quality educational content are considered. Emphasis is placed on the autonomy of choice of methods, tools, platforms, interactive technologies _ for the implementation of a _ full-fledged educational process and analyzes the possibilities of their use in Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. The choice of presentation of individual educational and research tasks in the discipline "Specialization: Internet, Television" of students majoring in "Journalism" in the form of webinars is substantiated. Scientific approaches to understanding the concept of "webinar" are presented. The basic rules of preparation and holding of the webinar are defined. The focus is on the technical features of webinars. Types of webinars are considered: educational webinar, information webinar, webinar-training, consulting webinar (webinar-support), consulting webinar (webinar-support). The activity of participants in the educational process in the online environment is divided into two groups: asynchronous and synchronous. Peculiarities of conducting the author's webinars by fourth-year students of the Department of Journalism of TNPU are determined. The topics of INDZ, the content of reports, features of creation of presentations, and the used technical programs are characterized, the positive and negative parties in carrying out and the organization of webinars by each speaker are allocated. The importance of interactivity between participants of the online lesson is noted. The focus is on the advice and recommendations of higher education students on the use of such forms of education in the educational process. It is stated that in the process of learning with the use of distance technologies the center of gravity moves from the teacher to the student. The role of the teacher as a facilitator
176
HayKOBi записки. Серiя: педагопка. — 2020. — № 1.
ВИВЧАСМО ДОСВ1Д
who provides support to students helps to solve methodological and methodological problems is outlined. It is determined that learning with the use of distance technologies opens students access to non-traditional sources of information, increases the efficiency of independent work, provides new opportunities for creativity, consolidation of professional skills. Emphasis is placed on the implementation of new forms and methods of teaching to ensure active interaction between participants in the educational process
Keywords: webinar, studying with using online technologies, Zoom, interactive technologies.
Освгтнш процес в умовах дистанцшного навчання вимагае як вщ викладач1в, так i вщ студенев оволодшня сучасними шформацшними технолопями, що давали б можливють повноцшно! асинхронно! комушкаци. Презентаци, скрипти, вщеолекци, тести, електронш курси, дiалоговi тренажери для вщпрацювання навичок спiлкування потребують вибору таких шструменпв та сервiсiв, яю допоможуть створити якiсний навчальний контент, забезпечити штеракщю мiж учасниками, зручнють у використаннi тих чи шших платформ.
Оскiльки чинне положення МОН Укра!ни про дистанцiйну форму навчання не вщповщае потребам i вимогам сьогодення i вдосконалюеться, закладам вищо! освiти надаеться автономiя щодо вибору методiв, засобiв, платформ, iнтерактивних технологш для здшснення повноцшного освiтнього процесу.
У Тернотльському нацюнальному педагопчному ушверситет iменi Володимира Гнатюка (ТНПУ) для тдвищення ефективностi дистанцiйного навчання устшно використовуються можливостi системи Moodle. З метою подготовки викладачiв до штернет-комунiкацiй унiверситет провiв 16-17 березня 2020 р. серда онлайн-семiнарiв для викладацького складу на платформi Moodle. Запропоновано роботу iз сервiсом оргашзаци онлайн-зустрiчей, що доступний за шдпискою Google Apps for Education i дозволяе користуватися всiма наданими функщями та е можливiсть iнтегрувати його в систему як один iз видiв навчально! дiяльностi для студента. Презентовано штегращю Google Meet з LCM Moodle, платформу BigBlueButton, ресурс Чат, тестовий контроль знань засобами Moodle, штерактивну дошку Padlet, створення форм на Google диску, сервю для онлайн-занять Zoom та ш. [5].
В умовах дистанцiйного навчання, враховуючи специфшу та! чи шшо! навчально! дисциплiни, перед викладачем постало завдання обрати таю платформу, види й методи роботи зi студентами, яю дадуть можливiсть максимально презентувати матерiал, комунiкувати з учасниками заняття, використовуючи чат, функцi! «поднято! руки» тощо. Окремого розгляду потребують дисциплши, що е спецкурсами, в яких передбаченi тiльки практичнi чи лабораторш заняття.
Опановуючи спецiальнiсть журналiста, студенти ТНПУ на 4 курс вивчають дисциплши спецiалiзацi!, якi е у складi вибiрково! компоненти освiтньо! програми в ци^ професiйно! пiдготовки. Цьогорiч протягом двох семестрiв студенти виявили бажання заглибитися в особливосп створення медiаконтенту для iнтернет-видань i телебачення: темах публшацш, !х формах подачу викладi змiсту, аналiтицi тощо. В умовах карантину та навчання з використанням дистанцшних технологш 1НДЗ зi спецiалiзацi! проходили у формi вебiнарiв на платформi Zoom.
Вибiр такого виду творчого заняття обгрунтований тим, що: по-перше, студент опановуе технологш створення онлайн-конференци, е модератором, сткером, мае можливiсть презентувати самостiйно опрацьований матерiал, використовуючи рiзнi методи, способи, тдходи тд час доповiдi, самостшно контролювати час; по-друге, вебiнар забезпечуе високий рiвень iнтерактивностi; усi учасники залученi в процес обговорення презентовано! теми; е можливють коментування в чат^ вщгуюв та вражень (за допомогою вщповщних символiв) на доповад студента; по-трете, платформа Zoom дозволяе записати транслящю, що дае можливють провести рефлексда виступу, з'ясувати переваги та недолши, а також iз-за потреби продемонструвати ще раз, подшитися з iншими.
Вебiнар як форма проведення занять на чаш та е науковим защкавленням багатьох сучасних учених. Так, Н. Морзе та О. 1гнатенко зазначають: «Вебшар - це технолопя, яка дозволяе повнютю вiдтворити умови колоборативно! (спiльно!) форми оргашзаци навчання, а саме семшарського, лабораторного занять, лекцш, використовуючи засоби аудю-, вiдеообмiну даними та спшьно! роботи з рiзноманiтними об'ектами, попри те, що його учасники можуть фiзично знаходитися в рiзних мюцях. Так створюеться вiртуальна «аудиторiя», що об'еднуе вшх учасникiв вебiнару» [4]. Науковщ зауважують, що вебiнаром можна вважати вiртуальний
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
семiнар, оргашзований за допомогою iнтернет-технологiй. Головною ознакою заняття е iнтерактивнiсть, що проявляеться у питаннях та !х обговореннях.емДоповщача може бути як викладач, так i студент.
К. Баранцева i С. Свешнiкова зауважують, що вебшар (iнтернет-семiнар, онлайн-семiнар) - це форма проведення штерактивних навчальних занять зi слухачами через мережу iнтернет iз використанням спецiального програмного забезпечення [3]. Отже, вебшар чи онлайн-семшар е рiзновидом веб-конференцп, проведення онлайн-зустрiчей чи презентацш в онлайн-середовищi в режимi реального часу.
На сайтi osvita.ua зазначаеться, що заняття у формi вебшару максимально наближене до безпосередньо! взаемоди, оскiльки дозволяе викладачевi вести зi студентами дiалог в режимi реального часу. Загалом це забезпечуе порiвняно невисоку собiвартiсть оргашзацп занять за наявносп необхiдних технiчних умов i зростання популярностi вебiнарiв як ефективно! форми додатково! освiти [2].
Безперечно, вебшар мае багато переваг перед юнуючими традицшними та шновацшними технологiями: доступнiсть для вщвщування; значна економiя часу на оргашзащю; зручнiсть для учасникiв; iнтерактивна взаемодiя мiж доповiдачем i слухачами, слухачами мiж собою тощо. Вебiнар пройде устшно, якщо пiд час доповщ використовуватимуться новi факти, пропонуватимуться для обговорення проблемш питання та ситуацп з реального життя.
У процес пiдготовки до проведення вебiнарiв доцшьно звернути увагу на такi моменти:
- завчасна тдготовка щодо плануванням дати i часу його проведення. Ус учасники повиннi заздалегiдь потурбуватися про наявнiсть необхiдного обладнання та штернет-зв'язку. Для перевiрки роботи системи рекомендуеться увшти до вiртуально! юмнати за 10-15 хвилин до початку вебшару, перевiрити звук i вщеозвязок. Це дозволить мiнiмiзувати ризики техшчних «накладок» пiд час проведення вебшару;
- вибiр теми, постановка мети, завдань вебшару. Варто видшити основш пункти доповiдi, продумати питання для обговорення, забезпечити штерактивнють та здшснити запис;
- пошук i систематизащя матерiалу. Необхiдно чiтко планувати сшввщношення вiдомого i нового матерiалу, сформулювати проблемнi запитання та пiдготувати описи вщповщних кейсiв, передбачити обговорення запитань в малих групах чи парах, створивши окремi вiртуальнi кiмнати, забезпечити учасниюв конкретними завданнями для самостшного опрацювання;
- методична пiдготовка викладача та студешгв до семiнару. Викладач мае подшити змiст теми на конкретш питання, заздалегiдь описати рекомендаци щодо пiдготовки всiх учасникiв до !х обговорення, розробити шструкци опрацювання основно! та додатково! лiтератури, обрати форми самостшних повiдомлень студентiв - доповщь, виступ, пiдготовка презентаци тощо. Залежно вщ мети проведення вебшару необхщно розробити показники його оцшювання та форми проведення рефлекси;
- тдведення пiдсумкiв вебiнару. Пiсля проведення заняття потрiбно провести аналiз щодо розкриття теми, досягнення мети, активносп студентiв тощо.
Важливо дотримуватися основних правил проведення вебшару: покликання на онлайн-захщ, пароль, логiн надсилаеться учасникам заздалегiдь для того, аби вони могли спланувати час, тдготуватися; зайти на конференщю треба за 5-7 хвилин до И початку; вебшар повинен розпочинатися iз знайомства, вправи (наприклад, «Криголам»), а не з викладу основного матерiалу, оскшьки деякi слухачi можуть пiдключитися iз запiзненням.
Потрiбно оголосити правила роботи на вебшар^ користування камерою, мiкрофоном, гарнiтурою, чатом, функщею «пiднята рука», оголошення запису семшару тощо.
Якщо доповiдач використовуе презентацш, то необхщно звернути увагу на часовi рамки показу слайдiв.
Видшити час на вщповщ, яю можуть бути сформульованi як у чат^ так i за допомогою увiмкненого мiкрофона чи «пiднятоl руки».
Закцентуемо увагу на техшчнш сторош органiзацil вебiнарiв. Необхiдним е створення реестрацшно! форми для слухачiв, шструкци для учасникiв щодо налаштування звуку та шших параметрiв на пристро!, планування трансляцil вебiнару (мультимедiйна презентащя, звук, вiдео, «робочий стiл» доповщача тощо); забезпечення зв'язку мiж доповщачем та слухачами (чат, або запитання через мшрофон), запис вебiнару (щоб т^ хто запiзнився чи не мав змоги долучитися з конкретних причин, могли переглянути вщеоконференщю).
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
Специфiка проведення Be6rnapiB залежить вiд ïx вцщв. Розглянемо деякi з них.
Навчальний вебшар - надання ново1' шформацп за певною темою, схожий до лекци в навчальному процесi.
1нформацшний вебiнар - мае бiльш загальний характер, включае iнтерактивнi форми роботи, бшьше iнформуе, нiж навчае.
Вебшар-треншг - спосiб перевiрки виконання слухачами завдань семiнарiв та практичних занять. Реалiзуеться у виглядi кiлькоx занять.
Консультацшний вебшар (вебшар-шдтримка) - форма проведення консультацш керiвника щодо випускних робгт в дистанцiйному форматi.
Вебшар in-class - шдключення слуxачiв, яю займаються в режимi вебiнару до заняття в клаш, дозволяе отримати синергетичний ефект за рахунок взаемодп слуxачiв iз рiзним досвiдом [1].
Колоборативну роботу учасниюв навчального процесу в онлайн-середовищi можна подiлити на двi групи: асинxроннi та синхронш [3]. Наприклад, веб-каст - це асинхронна технолопя, яка забезпечуе лише односторонню доповiдь без iнтерактивноï взаемоди мiж доповiдачем та слухачами. Створюеться викладачем чи студентом та розмщуеться для ознайомлення на навчальнiй мережевш платформi. Вебiнари вiдносяться до та1' теxнологiï, яка сумiсна з багатьма оргашзацшними формами та методами навчання. Однак учасникам вебiнарiв потрiбен час для розвитку спещальних навичок, яю е вкрай необxiднi для роботи в такому формата
1з техшчного боку проведення вебiнарiв може передбачати два варiанти: 1) використання спещального обладнання для органiзацiï вiдеоконференцiй; 2) використання спещального програмного забезпечення, що встановлюеться на комп'ютер доповiдача, слуxачiв i на вiдповiдному серверi в штернетг
Для органiзацiï авторських вебiнарiв четвертокурсники кафедри журналiстики ТНПУ в межах дисциплши «Спещалiзащя: iнтернет, телебачення» обрали платформу Zoom. Як вщомо, ця програма е зручною, доступною для проведення онлайн-семiнарiв, надае можливють спшьного використання екрану (демонстрацiя презентацш у рiзниx теxнiчниx програмах) та запису вебшару. Основним недолiком цього сервюу е часовi обмеження безкоштовно1' версiï (40 хв), що не завжди дозволяе глибоко опанувати запропоновану тему. Трапляються проблеми iз демонстращею вiдео- та аудiофайлiв, що радше залежать вiд пристрою чи мережа
Кожен студент спецiальностi «Журналютика» продемонстрував свое 1НДЗ у формi вебшару та у звт описав свое бачення такого виду роботи тд час навчання iз застосуванням дистанцшних технологш. До прикладу, у вебiнарi «Телерепортаж або шшими словами: глядач на мющ подiï», студентка розповша про правила телерепортажу, продемонструвала приклади вдалих i невдалих телерепортажiв, взiрцi власно1' роботи на теелбаченнi, подшилася досвiдом роботи на телеканалi. Подготовлена презентацiя iз 5 слайдiв у програмi PowerPoint розкрила теоретичну суть проблеми, серiя коротких телерепортажiв стала штерактивом серед учасникiв заняття. За допомогою чату i коментування («шднята рука») студентам вдалося видшити головш правила побудови вдалого репортажу.
Вебшар на тему «Правила композицшно1' побудови кадру» щнний тим, що студенткою окреслено етапи створення композици, плани фотозйомки, види та способи телевiзiйниx зйомок. Презентащя в PowerPoint складалася з 23 слайдiв та супроводжувалася невеликим коментуванням або питаннями до слуxачiв, що утримувало увагу студента та активiзувало до роботи. Про свш вебiнар авторка анонсувала в сощальнш мережi Facebook та на сайт ТНПУ.
Висвiтлюючи тему «Правила стендапу та закадрового тексту в телесюжетЬ», здобувачка вищо1' освiти закцентувала увагу слуxачiв на вимогах до зовшшнього вигляду та поведiнки телерепортера. Вдало пояснила учасникам вебшару коли доречно писати стендап i для чого вш потрiбен, вимоги до стендапу, правила написання закадрового тексту, ознайомила iз особливостями використання синхрошв для написання закадрового тексту. Презентащя складаеться iз 23 слайдiв, виконана у програмi PowerPoint. Доповщачка вдало використала кейсовий метод, за допомогою якого слуxачi аналiзували помилки, що допустили у свош роботi журналюти. У соцiальнiй мережi Facebook опублшувала афiшу з основною iнформацiею про вебшар та прикршленою формою для реестрацп. Оскiльки доповiдь отримала схвальш вiдгуки (невербальнi символи пiдтримки, позитивш враження в чатi), студентка подшилася власним досвщом проведення вебiнару. Тим, хто в майбутньому буде проводити таю онлайн-зустрiчi,
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
доповiдaчкa радить: намагатися максимально щкаво та актуально висвгглити представлену тему, використовувати кейси, не перенасичувати слайди текстом, подавати лише важливу й актуальну шформацш, бути впевненим i стежити за своею дикщею.
Щц час вебшару на тему «Фейки в штернет та як !х розрiзняти» обговорено вплив фейково! шформацп на особу, характерш особливостi неправдивого контенту i запропоновано способи перевiрки фейкiв. Виокремлено причини впливу фейку на свщомють аудитора, хaрaктернi ознаки фейкових новин у соцiaльних мережах, методи перевiрки достовiрностi шформацп. Haйбiльшим актуальним для учасниюв нинi е фейкова шформащя, пов'язана з COVID-19. Зосереджено увагу на принципах роботи журналюта з шформащею пiд час пандеми та за допомогою представлених кейшв з'ясовано нaйпоширенiшi фейки, пов'язaнi з пaндемiею. Презентaцiя створена у прогрaмi PowerPoint i складалась iз 20 слaйдiв. За кiлькa днiв до початку вебшару було анонсовано про подш у Facebook. Доповiдaчкa запропонувала декшька рекомендaцiй, якими вона послуговувалася тд час пiдготовки до проведення такого виду заняття: пошук необхщно! шформацп з теми та виокремлення найбшьш актуально!; текстове наповнення слaйдiв i словесний сyпровiд доповiдaчa; використання кейшв, щоби полегшити сприймання iнформaцi! та !! засвоення; створення iнфогрaфiки для вiзyaлiзaцi! даних та понять; впевнешсть у собi.
Вебiнaр «Особливостi телевiзiйного штерв'ю» спрямований на розкриття поняття iнтерв'ю на телебaченнi, переваги жанру, види та приклади, ознаки професшних iнтерв'юерiв, поради щодо створення устшного iнтерв'ю. Презентaцiя створена у прогрaмi Tilda i складалася з 18 слaйдiв. Анонс вебiнaрy був розмщений у Facebook. Студентка запропонувала учасникам сво! поради стосовно пiдготовки та проведення такого виду заняття: провести юлька репетицш, якi допоможуть знизити рiвень хвилювання, що позначаеться на тембрi голосу доповiдaчa; створити креативну презентацш iз технiчними ефектами, свгглинами, кейсовими сюжетами, щоб посилити штерактивнють yчaсникiв; використовувати рiзнi форми з метою утримування уваги слyхaчiв («напишггь у чат», «скористайтеся правилом тднято! руки», «yвiмкнiть мiкрофон» тощо).
В авторському вебiнaрi на тему «Як стати блогером» закцентовано увагу на важливосп вибору теми i формату блогу, створенш контенту, шляхах подолання особистих комплекшв i стрaхiв. Презентащя створена в прогрaмi Tilda, складаеться з 30 слaйдiв iз текстом, фото та шфографкою. Анонс вебшару разом з формою реестраци учасниюв (Google форма) був опублшований у Facebook. Доповщачка в пiдсyмкy зазначила переваги застосування тако! форми занять в навчальному процесс стрyктyризaцiя шформацп, штерактивнють, економiя часу, вiдповiдaльнiсть. Студентка зосередила увагу i на недолшах проведення онлайн-заняття: недостaтнiсть емоцiйного зв'язку через певш технiчнi огрiхи (немае камери, неможливють пiдключити вiдео), обмежений час для проведення вебшару, що вимагае повторного створення конференцп; перебо! в штернет-мереж1 Доповiдaчкa запропонувала кшька порад щодо проведення вебшару: ретельна тдготовка шформацп, дотримання правил створення та демонстрацп презентацп, зовнiшнього вигляду, манер i використання жестикyляцi!, темп i тембр голосу, впевненiсть, розумшня вaжливостi позитивного враження про заняття.
«1нфографша як метод вiзyaлiзaцi! шформацп» - актуальна тема в сучаснш журналютищ. Пiд час вебiнaрy висвгглено поняття, типи й алгоритм створення шфографши, зaпропоновaнi технiчнi програми, за допомогою яких можна вiзyaлiзовyвaти шформацш. Презентaцiя створена за допомогою програми «Canva». Макет презентaцi! розроблено на основi шаблону «Green and Blue Illustrative Technology Pitch Deck Presentation». Загальна юльюсть слaйдiв - 27. Рекламну афшу було створено теж у прогрaмi «Canva» та опублшовано на сторiнцi Facebook i на сторшщ кафедри жyрнaлiстики ТНПУ разом iз прикрiпленою формою реестрaцi! учасниюв (Google форма). Доповщачка порадила учасникам перевiряти техшчш можливостi пристрою i програм, зробити репетицiю свое! доповщ^ Послуговуючись рiзними програмами пiд час доповщ^ необхiдно перевiрити !х пщтримку тiею платформою, яка використовуеться для проведення вебшару.
Отже, можемо зробити висновок, що тд час навчання з використанням дистанцшних технологiй центр ваги перемщуеться вiд викладача на здобувача вищо! освiти, який активно формуе власний навчальний процес шляхом самостшно! пщготовки з використанням шформацшних технологiй. Однак посилюеться роль викладача як фасилггатора, що здiйснюе
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
пiдтримку студенев, допомагае вирiшити методичнi та методолопчш проблеми, якi можуть виникати в опрацюванш та засвоеннi навчально1' шформацп.
Студенти-журналюти 4 курсу в межах дисциплши «Спецiалiзацiя: iнтернет, телебачення» обирали самостшно форму вебiнару для представлення 1НДЗ, пiд час якого вдало презентували власш знання та у звт окреслили переваги й недолши проведення таких онлайн-занять.
Навчання iз використанням дистанцiйниx теxнологiй вiдкривае студентам доступ до нетрадицшних джерел шформацп, шдвищуе ефективнiсть самостiйноï роботи, дае новi можливостi для творчостi, закршлення професiйниx навичок, а викладачам дозволяе реалiзовувати принципово новi форми i методи навчання для забезпечення активно!' взаемодп мiж учасниками освгтнього процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вебшар як форма проведення навчального заняття. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/vebinar-ak-forma-provedenna-navcalnogo-zanatta-182487.html.
2. Вебшар як форма дистанцшного штерактивного навчання. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/43979/.
3. Баранцева К. Методичш поради з проведення вебiнарiв / К. Баранцева, С. Свешшков. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://2014.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=52&lang.
4. Морзе Н. Методичш особливосп вебiнарiв як шновацшно1 технологи навчання / Н. Морзе, О. 1гнатенко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/918/1/N_Morze_O_Ihnatenko_ITO_4.pdf.
5. Центр дистанцшного навчання ТНПУ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://elr.tnpu.edu.ua/course/view.php?id=2378.
REFERENCES
1. Vebinar jak forma provedennia navchalnoho zaniattia. [Vebinar as a form of leadthrough of lesson]. Available at: https://vseosvita.ua/library/vebinar-ak-forma-provedenna-navcalnogo-zanatta-182487.html.
2. Vebinar jak forma dystantsijnoho interaktyvnoho navchannia. [Vebinar as a form of the controlled from distance interactive studies]. Available at: https://osvita.ua/vnz/43979/.
3. Barantseva K. K., Sveshnikov S. M. Metodychni porady z provedennia vebinariv. [Baranceva K. K., Sveshnikov S. M. Metodichni advices from the leadthrough of vebinariv]. Available at: http://2014.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=52&lang.
4. Morze N., Ihnatenko O. Metodychni osoblyvosti vebinariv jak innovatsijnoi tekhnologii navchannia. [Morse N., Ignatenko O. Metodichni feature of vebinariv as innovative technology of studies]. Available at: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/918/1/N_Morze_O_Ihnatenko_ITO_4.pdf.
5. Tsentr dystantsijnoho navchannia TNPU. [Center of the controlled from distance studies of TNPU]. Available at: http://elr.tnpu.edu.ua/course/view.php?id=2378.
