CC BY
120
real and the other one, and their interaction.
Both characters and archetypes are decomposed into antinomy pairs, in particular on the basis of gender or belonging to reality and afterlife. Such interaction takes place in the process of rituals, since any ritual activity is related to the concepts of death and rebirth, a journey to another world and a return to real life. The main purpose of such interaction in the ceremonies of the wedding cycle is the process of sacralization and connection with fertility, without which it is impossible to fulfill the main task set before the wedding ceremony - the transition of the main characters from one social statuses (a boy and a girl) to the other (a man and a woman).
Key words: family ceremonies, Ukrainian wedding, structural research, wedding characters, archetypes.
УДК 378:004.77
О. А. Сивак
М. В.Сарбаш
ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
У cmammi розглянуто впровадження тформащйних технологт в закладах вищог освти за шести моделями: навчання по типу екстернат, на базi утверситету, у вiртуальному навчальному середовищi, тощо. Розглядаеться означення дистанцтног освти, як явища впровадження он-лайн технологт, а саме платформ дистанцшного навчання: Moodle, Pleiad, Promethee, WebCT, LearningSpace, Claroline, ACOLAD, Ganesha, VirtualU, тощо. Представлен види та типи платформ. Бшьшу увагу придшено складним платформам, як можуть включати можлив^ть педагогiчного проектування та поширення. В них розглянуто основi характеристики, переваги та недолти у роботи
Клю^о^^ слова: дистанцтне навчання, тформацшно-комуткацшт технологи, тформацШт технологи, комп'ютерт програми, модель, мультимедтт курси, навчальне середовище, платформи навчання.
В кранах з високим piBHeM розвитку шформатизацп практика впровадження онлайн технологт налiчуe близько 20 роюв. Провщна роль у процес розвитку електронного навчального середовища, шформатизацп осв^и та запровадження шформацшно-комушкацшних технологий (1КТ) у навчальний процес належить дepжавi та державним установам. Також важливу роль ввдграють недержавш установи та оргашзацп, яю в тюному ствроб^ницта з урядом, мюцевою громадою та партнерами розвивають напрямок дистанцшного навчання.
Впровадження шформацшних технологт в закладах вищо'1 осв^и е одним з елеменпв дистанцтно'1 осв^и та сучасних форм навчання. Програмне забезпечення для тдтримки дистанцшного навчання мае бeзлiч характеристик. Характеристика переваг та недолш розглянутих платформ дистанцшно'1 осв^и е метою дано'1 статп.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш, в яких започатковано розв'язання проблеми. Впровадження онлайн-технологш в освггу займаються як украшсью так i заpубiжнi дослщники. Проблему впровадження онлайн-технологш в осв^нш процес вивчали М. Беседша, К. Власенко, В. Гура, В. Кухаренко, В. Олшник, П. Стефаненко. Серед заpубiжних дослщниюв слщ вiдзначити Дж. Блумстук, Д. Юган, Дж. Коумi) та
66
росшських (В. Биков, В. Солдаткш, А. Хуторський та шших) дослiдникiв. Найбiльш грунтовш дослiдження шформатизацп освiти проводили В. Биков, А. Гуржш, М. Жалдак, Ю. Жук, М. Згуровський, Г. Козлакова, А. Кудш, I. Прокопенко, С. Раков, С. Триус та ш. Зазначеш автори розглядали шформатизащю освiти в контекст! суспшьних трансформацiй, реформ осв^и, розроблення теоретично-методичних аспектiв застосування шформацшних технологiй у освiтi, iнформацiйного-програмного забезпечення дистанцшно'1' освiти, yправлiння iнформацiйними базами даних в освiтi, комп'ютеризовано'1' системи обробки шформацп, забезпечення якостi засвоення знань здобувачами освiти, пiдвищення дiевостi самостшно'1' роботи над навчальним предметом, тощо.
Впровадження шформацшних технологш в освiтi здшснюеться здебiльшого за 6 основними моделями:
1. Навчання по типу екстернату. Навчання, що спрямовано на потреби учшв, як не можуть вiдвiдyвати заняття. Учш самостiйно вивчають матерiал, потiм здають екзамени за пройденим курсом. Модель орiентована на середню i вищу освiтy.
2. Навчання на базi yнiверситетy. Навчання з використанням комп'ютерних технологiй, система для навчання студенпв що отримують освiтy заочно. Студенти отримують дрyкованi програми, навчальнi та методичш видання, аyдiо- та вщео файли, електроннi пiдрyчники, що дозволяе вивчати програму самостшно.
3. Навчання, що грунтуеться на спiвробiтництвi кшькох навчальних закладiв. Декiлька ЗВО розробляють единi програми основних кyрсiв. При цьому програми стають дешевшими та бшьш якiсними, забезпечуеться визнання сертифшатсв, виданих рiзними освiтнiми закладами. Основа навчання - електронш пiдрyчники.
4. Навчання в спецiалiзованих освiтнiх закладах. Модель тдходить для закладiв, яю займаються виключно органiзацiею дистанцiйних курав. В основi навчання самостiйна робота студенпв з електронними пiдрyчниками, спещальною лiтератyрою, аyдiо- та вiдеофайлами, комп'ютерними програмами. Особливють моделi - обов'язкове створення мультимедшних кyрсiв.
5. Модель з використанням автономних навчальних систем. Навчання будуеться на вщео-лекщях та додаткових друкованих виданнях, що дозволяе охопити широку аудитор^ без використання дорого'1' технiки.
6. Навчання в вiртyальномy навчальному середовище. Модель е зручною та простою у використанш як для викладачiв, так i для здобyвачiв. Вони можуть навчатися по шдивщуальному навчальному маршруту та отримати доступ для проходження одного, кшькох чи вах курав представлених на сайп. Особливiстю використання моделi е те, що користувач повинен мати навики роботи з комп'ютером та мережею Internet [3, с. 20-23].
В кожнш з моделей враховуеться можливють очних консультацш з викладачем на базi освiтнього закладу або on-line, але особлива увага придшяеться саме онлайн-технологiям навчання.
Для вах рiвнiв освiтнiх зaклaдiв Украiни дистанцiйна освiта е новим явищем, тому доцiльно розглянути основи впровадження онлайн технологш. Прийняття законодавчих aктiв дае нормативну базу для функщонування ново'1' системи освiти, однак впровадження онлайн-технологш неможливе без надшно'1' основи - платформи дистaнцiйного навчання.
Термш «платформа» почав застосовуватись стосовно навчання у словнику не так давно, а саме тсля проникнення 1нтернет-технологш у сферу навчання. В Сврот вже з кшця 80-х роюв застосовують рiзнi платформи тдтримки дистaнцiйного навчання
(Moodle, Pleiad, Promethee, WebCT, LearningSpace, Claroline, ACOLAD, Ganesha, VirtualU та iншi).
Платформа дистанцiйного навчання - це програмне забезпечення для пщтримки дистанцiйного навчання, метою якого е створення та управлiння педагопчним 3míctom, iндивiдуалiзоване навчання та телетьюторат, воно включае засоби, необхiднi для трьох основних користувачiв - викладача, студента, адмшютратора [1].
Тобто платформа дистанцшного навчання - це центральний елемент, навколо якого збираються учасники дистанцшно'1' освiти. У цiй систем^ викладач створюе загальний курс навчання, використовуючи мультимедiйнi педагогiчнi ресурси, iндивiдуалiзуе його до потреб та здiбностей кожного учня, та здiйснюе тдтримку дiяльностi студентiв. Здобувач вивчае в мережi або завантажуе педагогiчний змют, що йому рекомендований, органiзовуе свою роботу, виконуе вправи, вш може бачити еволющю свое дiяльностi на штерфейс комп'ютера, виконувати завдання для самооцшки та передавати виконанi завдання на перевiрку викладачевi. Викладачi та здобувачi спiлкуються iндивiдуально або в груш, пропонують теми для обговорення й ствробггничають при вивченнi або створенш загальних документiв.
Адмiнiстратор забезпечуе й тдтримуе обслуговування системи, управляе доступом та правами викладачiв i здобувачiв, створюе зв'язки iз зовшшшми iнформацiйними системами (адмiнiстративними документами, каталогами, педагопчними ресурсами тощо). Тобто адмшютратор платформи мае специфiчну роль, яка вiдрiзняеться вiд ролi адмiнiстратора установи [1].
В наш час юнуе немало платформ для дистанцшного навчання i ix кшьюсть не перестае зростати з кожним роком. Платформи можуть бути безкоштовними, платними або орендованими, а також пристосованими чи ш до специфiчних потреб оргашзаци або установи.
Вибiр платформи для дистанцiйного навчання повинен бути виваженим, потрiбно врахувати рiзнi особливостi: педагогiчнi, технiчнi, економiчнi, органiзацiйнi. До того ж, треба продумати, що очшуеться вiд платформи з адмшютративно'1' точки зору (управлшня групами, iндивiдами, дiяльнiстю) i з погляду створення змюту (чи передбачено створення специфiчного змiсту або включеш вже iснуючi продукти). Також, треба вiдрiзняти платформи академiчного типу (як мають на метi насамперед управлшня колективним навчанням, а кшцевою цшлю навчання для студентiв е отримання дипломiв) i платформи, якi сприяють придбанню компетенцп для освоення певно'1' професп [1].
Платформи можуть поеднувати рiзнi засоби. 1снуе 3 типи платформ: прост платформи, синхроннi вiртуальнi класи, складнi платформи.
Простi платформи мають на мет! надання онлайн курсу, вони включають мшмальш асинхронш засоби зв'язку, студенти можуть записуватися на один або кшька модулiв / курсiв.
Синхроннi вiртуальнi класи - це поеднання синхронних засобiв, якi iмiтують клас, але з використанням онлайн-технологш. Викладач веде заняття на вiдстанi й дозволяеться бшьше або менше втручання аудитора.
Складш платформи, крiм простих видiв дiяльностi, можуть включати можливiсть педагогiчного проектування та поширення. Деякi з них включають тшьки 1нтернет-засоби, iншi використовуються, щоб управляти стацiонарним навчанням та навчанням з використанням онлайн-технологш [1].
Розглянемо деяю з них: Moodle, WebTutor, STELLUS, Microsoft Learning Gateway.
Moodle (рис.1) (модульне об'екгно-opieHTOBaHe динамiчне навчальне середовище) - вшьна система управлiння навчанням, що поширюеться по лщензп GNU General Public License.
Система орiентована насамперед на оргашзащю взаемодп мiж викладачем та учнями, хоча тдходить i для оргашзацп традицшних дистанцiйних курсiв, а так само тдтримки очного навчання.
Програмне забезпечення Moodle перекладена на десятки мов, в чист яких i росiйська, система використовуеться в 197 крашах свiту. Це програма, що дозволяе iнтегрувати навчання на заняттях цiлком в мережу, використовуючи веб-технологп. Ti, хто навчаеться зможе по-справжньому вчитися, отримуючи доступ до рiзних ресурсiв класу програми. Moodle дозволяе ефективно оргашзувати процес навчання, використовуючи таю можливост як проведення семiнарiв, тестiв, заповнення електронних журналiв, включення в урок рiзних об'ектсв i посилань з iнтернету, i багато шших [6].
Рис.1 Платформа дистаншйноi освiти Moodle
Основнi переваги системи Moodle: стабiльнiсть; масштабованiсть (маються шсталяци бiльш нiж з 1 мшьйоном користувачiв); модульнiсть та пщтримка вiдкритих протоколiв.
Крiм цього, у ньому на досить високому рiвнi реалiзована пiдтримка всiх типiв навчально'1 активностi, яку можна було реалiзувати на використовуванi технологи. Процес установки максимально автоматизований: покроковий майстер виконуе бшьшу частину роботи, вщ дiагностики сервера до створення структури бази даних.
Недолши: система Moodle уразлива для злому, не тдтримуе вебшари (але бiльшiсть вiдкритих або комерцшних продуктiв ше'1 категорп вже мають готовi модулi штеграцп в Moodle) [2].
WebTutor - це програмний комплекс, призначений для автоматизацп основних бiзнес-процесiв, пов'язаних з управлiнням персоналу в сучаснш компанп. Використовуеться як платформа для оргашзацп дистанцшного навчання.
Розробником системи дистанцшного навчання Webtutor е компанiя WebSoft -провщний росiйський розробник програмного забезпечення для управлшня персоналом.
Програмний комплекс складаеться з модулiв, кожен з яких володiе своею функцiональнiстю. З цих модулiв комплектуеться програмне забезпечення, призначене для конкретних завдань, вiдповiдно до вимог замовника: створення електронних навчальних матерiалiв i тестiв; планування i проведення електронного тестування для необмежено'1 кiлькостi користувачiв; аналiз результатiв тестування; планування та проведення дистанцшного навчання; аналiз результат дистанцiйного навчання; автоматизащя роботи навчального центру: облiк i планування очних i дистанцшних навчальних заходiв, складання навчальних програм та навчальних плашв, облiк навчальних ресурав, iнформування спiвробiтникiв компанп про дiяльнiсть навчального центру та забезпечення зворотного зв'язку з ними; аналiз результат роботи навчального центру; автоматизацiя процедури визначення вимог до ствроб^ниюв; планування i проведення ощночних заходiв; автоматизащя процедури оцшки посад i формування грейдiв; розрахунок вiдсотка премiювання ствробггниюв.
Програма мае два iнтерфейси: штерфейс Портал (рис. 2) призначений для оргашзацп едино"1 точки доступу користувачiв (учасникiв бiзнес-процесiв, що автоматизуються програмним комплексом) до рiзних ресурсiв та сервiсiв програмного комплексу.
Рис. 2 1нтерфейс Портал програмного комплексу
За допомогою iнтерфейсу Портал користувачi вiдповiдно до свое' функщонально1 ролi виконують рiзнi дп, наприклад: проходження тестування та навчання; заповнення рiзних форм при участ в оцiночних процедурах; отримання шформацп; управлiння процесами навчання, тестування, оцшки персоналу; отримання звтв.
1нтерфейс Адмiнiстратор (рис. 3) призначений для виршення основних завдань з адмшютрування програмного комплексу WebTutor.
Вiн дозволяе виконувати дп пов'язанi з плануванням та управлiнням процесами навчання, тестування та оцшки персоналу, наприклад: створення та налаштування
napaMeTpiB TecTiB, KypciB, навчальних програм; управлшня доступом користувачiв; ведення pi3HHx cпиcкiв i баз даних; управлшня структурою Порталу; настройка i отримання звiтiв i звiтних форм.
1нтерфейси програмного комплексу рeалiзованi за допомогою додаткiв: Портал та 1нтерфейс Адмiнicтратор. Додаток Портал рeалiзований за допомогою стандартного веб-браузера, а 1нтерфейс Адмшютратор - за допомогою cпeцiалiзованих додаткiв WebTutor Administrator, якi поставляються в комплeктi системи [4].
Переваги: можливють створення повноцiнного сховища даних; масштабовашсть; можливicть гнучко'1 штеграци з юнуючою IТ-iнфраcтрyктyрою з мiнiмальними витратами.
Рис. 3 1нтерфейс Адмшютратор програмного комплексу WebTutor
STELLUS - повнофункщональний, побудований на web-технологи, модульний комплекс програмного забезпечення для тдтримки вщкршо освiти. Комплекс легко вбудовуеться в навчальний процес коледжу, iнституту, ушверситету, академи чи школи. Комплекс надае весь необхщний iнструментарiй для створення дистанцшних навчальних курсiв, програмованих навчальних поабниюв i тестових завдань.
Слухачi отримують доступ до дослiджуваних курав i тестiв, розмiщеним в корпоративнш мереж або 1нтернет, використовуючи стандартний web-браузер.
Платформа дистанцшного навчання STELLUS дозволяе: вести тдготовку навчальних матерiалiв i тестiв; управляти навчальним процесом (складати шдивщуальш та груповi розклади занять); планувати навчальне навантаження; забезпечуе процедури складання теспв та юпипв в автоматичному i напiвавтоматичному режиму отримувати статистичнi звiти для аналiзу.
Всi поди в рамках процесу навчання фшсуються в базах даних. Ц данi можуть бути використаш для статистичного аналiзу.
Переваги: гнучкють; модульнiсть. Що дозволяе вирiшувати завдання з мшмальними затратами; орiентованiсть на гумаштарш i творчi дисциплiни; зручшсть iнтерфейсу; iнтегрованiсть [5].
Microsoft Learning Gateway (рис. 4) представляе собою платформу для взаемоди вах учасниюв освiтнього процесу. Ця технологiя, розроблена корпоращею Майкрософт, мае набiр потужних функцiональних можливостей i призначена спещально для навчальних закладiв.
Будучи централiзованою базою знань з единою точкою входу Microsoft Learning Gateway дозволяе здшснювати повнотекстовий пошук по будь-яким видам докуменпв, навчальних матерiалiв, профшв користувачiв.
Ршення Microsoft Learning Gateway розроблено на 6a3i Microsoft SharePoint Portal Server спецiально для осв^и. Воно включае в себе технологи Microsoft з управлшня знаннями, взаемодп i сmльноï роботи.
До них вщносяться:
- Microsoft Office SharePoint Server 2007 - тдтримка спiльноï роботи, iнформацiйний портал i платформа для докумешйв, служби iндексування та сертифкацп;
- Microsoft SharePoint Learning Kit - простий i ефективний зааб, що дозволяе викладачам створювати завдання з будь-яких документiв, що збер^аються в бiблiотецi документйв SharePoint;
Microsoft SQL Server 2008 - ршення для роботи з базами даних, що дозволяе адмшютраторам аналiзувати й обробляти iнформацiю. Спрощуе процес розгортання, управлшня та оптимiзацiï даних навчального закладу та анал^ичних додатюв;
- Microsoft Office Communications Server 2007 - ршення, що дозволяе вам учасникам навчального процесу знаходити потрiбних ïm людей i спшкуватися з ними в режимi реального часу в добре захищеному середовищ^ iнтегрованоï з системами Microsoft Office System i Windows Server;
- Microsoft NET Framework - стратегия корпорацп Майкрософт, що служить для об'еднання систем, шформацп та пристрохв за допомогою веб-служб для забезпечення користувачам можливосп взаемодiяти та ствпрацювати бiльш ефективно;
- Active Directory - служба каталопв, що надае засоби для управлшня облшовими записами i вщносинами мiж ними;
- Microsoft System Center - амейство продукпв корпорацп Майкрософт для системного адмшютрування, що забезпечують фахiвцiв у галузi iнформацiйних технологiй засобами i знаннями, необхщними 1м для управлшня шфраструктурою [8].
Рис. 4 Платформа дистанцшного навчання Microsoft Learning
Microsoft Learning Gateway розгортасться на 6a3i унiверситету та у стандартному виглядi мае типову структуру (рис. 5). Learning Gateway - легко поеднуеться i3 вже iснуючими в закладi освiти системами управлiння та забезпечуе ix надiйнiсть i безпеку. Означена технология задовольняе основнi потреби вузу в робот з шформащею, i може бути надiйною основою для подальшого розвитку навчального закладу.
Можна сказати, що розглянут платформи виконують одне завдання, однак з використанням рiзних технологiй. Вони орiентованi на рiзний рiвень складностi системи дистанцшного навчання, кожна мае своi сильш та сла6кi сторони. Система
Moodle уразлива для злому, та не тдтримуе ве6iнари тому потребуе додаткового програмного забезпечення, або мае використовуватися у комплекс iншою системою.
WebTutor е бiльш захищеним, KpiM того платформа складаеться i3 модулiв, що дозволяе встановлювати тшьки потрiбнi для роботи елементи i економити кошти на придбаннi системи.
Рис. 5 Типова структура порталу навчального закладу
STELLUS, як зазначено вище, це повнофункщональний, побудований на web-технологл, модульний комплекс програмного забезпечення для тдтримки вщкрито'1 осв^и. Вш легко iнтегруеться в iншi системи та мае повний шструментарш для створення i роботи з дистанцшними курсами, вiдтак не потребуе додаткового устаткування. Microsoft Learning Gateway також е повнофункщональною системою, що мае власний шструментарш, тому е зручною для використання.
Таким чином, кожен заклад вищо'1 осв^и може обирати платформу дистанцшного навчання у вщповщносп до потреб та моделi дистанцшно'1 осв^и, створено'1 в закладi осв^и.
Використання платформ дистанцшно'1 освiти позитивш та негативнi сторони. Позитивним у використанш платформ е сприяння ствробггництву мiж студентами. Але, зазначимо, що в багатьох платформах використовуеться просте додавання комушкацшних видiв дiяльностi, щоб схилити студентiв до стльно'1 пращ, припускаючи, що введення засобiв спшкування буде досить, щоб вiдбувалося дшсне спiвробiтництво. Досвiд показуе, однак, що треба задумувати колективну дiяльнiсть навчання й створювати ситуацп взаемодопомоги, щоб студенти змогли ствпрацею, а також передбачати види дiяльностi й умови, сприятливi для появи органiзованих груп студенпв, якi дiйсно будуть займатися спшьною працею.
Негативною тенденцiею е те, що видавщ платформ часто намагаються ставити педагогiчнi проблеми на другий план, на перше мюце ставиться сумюшсть зi стандартами й спрощення створення, управлiння й обслуговування навчання, що для ^ентури свщчить про скорочення витрат.
1ншою негативною тенденщею при використаннi платформ е також те, що тьютори використовують в сво'1'й дiяльностi найчастiше асинхронш засоби спiлкування,
але не застосовують засоби специфiчнi, задуманi спецiально для дистанцшного супроводу. Асинхроннi засоби ïm дають можливiсть лише ознайомитися Ï3 частинами курсу, переглянутими студентами, але тьютори не мають шяко'1 шформаци про здшснення дiяльностi студентами. Здiйснюeться надання шформаци, однак вiдсутнiй контроль, який е невiд'eмною частиною процесу навчання.
Список використаноУ л1тератури
1. Горбатюк Р. М. Формування готовностi майбутшх педагогiчних фахiвцiв засобами мобiльних технологш до професшно'1 дiяльностi / Р. М. Горбатюк, О. I. Потапчук // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в тдготовщ фахiвцiв: методологiя, теорiя, досвiд, проблеми. - 2017. - Вип. 48. - С. 106109 ; Horbatiuk R. M. Formuvannia hotovnosti maibutnikh pedahohichnykh fakhivtsiv zasobamy mobilnykh tekhnolohii do profesiinoi diialnosti / R. M. Horbatiuk, O. I. Potapchuk // Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. - 2017. - Vyp. 48. - S. 106-109.
2. Гриценко В. Г. Оргашзацшш засади шформатизаци вищо'1 освiти [Електроний ресурс] / В. Г. Гриценко // Науковi записки [Юровоградського державного педагогичного ушверситету ïm. В. Винниченка]. Сер. : Педагогичш науки. - 2013. -Вип. 121, Ч. 1. - С. 45-50. - Режим доступу : http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/3394/1/nz_vipusk_121_1.pdf ; Hrytsenko V. H. Orhanizatsiini zasady informatyzatsii vyshchoi osvity [Elektronyi resurs] / V. H. Hrytsenko // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynnychenka]. Ser. : Pedahohichni nauky. - 2013. - Vyp. 121, Ch. 1. -S. 45-50. - Rezhym dostupu : http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/3394/1/nz_vipusk_121_1.pdf
3. Юровоградський нащональний технiчний унiверситет [Електроний ресурс] : онлайн форум. - Режим доступу: http://forum.kntu.kr.ua/ ; Kirovohradskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet [Elektronyi resurs] : onlain forum. - Rezhym dostupu: http://forum.kntu.kr.ua/
4. Програма ЮНЕСКО «Осв^а для XXI сташття», розроблена в 2000 р. та представлена на 67-й Генеральнш Конференци 1ФЛА (17-24 серп. 2001 р., Бостон, США). - Бостон, 2001. - 45 с. ; Prohrama YuNESKO «Osvita dlia KhKhI stolittia», rozroblena v 2000 r. ta predstavlena na 67-y Heneralnii Konferentsii IFLA (17-24 serp. 2001 r., Boston, SShA). - Boston, 2001. - 45 s.
5. Про схвалення Концепци розвитку електронного урядування в Укрш'ш [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабiнету МЫс^в вiд 20 вересня 2017 р. № 649-р // Верховна Рада Украши: офiцiйний веб-портал. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80 ; Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini [Elektronnyi resurs] : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv vid 20 veresnia 2017 r. № 649-r // Verkhovna Rada Ukrainy: ofitsiinyi veb-portal. - Rezhym dostupu : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80
6. Професшна педагогична осв^а: системш дослщження : моногр. / за ред. О. А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ïm. 1вана Франка, 2015. - 308 с. ; Profesiina pedahohichna osvita: systemni doslidzhennia : monohr. / za red. O. A. Dubaseniuk. -Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. Ivana Franka, 2015. - 308 s.
Стаття надшшла до редакци 12.10.2018
O.Syvak
N. Sarbash
PLATFORMS OF REMOTE TRAINING IN HIGHER EDUCATION
INSTITUTIONS
The article deals with the introduction of information technologies in education in six models: external type training, university-based, virtual learning environment, etc. Each model takes into account the possibility of on-the-spot consultations with an on-line or on-site teacher, but special attention is paid to the online learning technologies. For educational institutions of Ukraine, distance learning is a new phenomenon, so it is advisable to consider the basics of the introduction of online technologies. Adoption of legislative acts provides a normative basis for the functioning of a new education system, but the introduction of online technologies is impossible without a reliable basis, that is the platform of distance learning.
In our time there are many platforms for distance learning and their number does not cease to grow with each passing year. Platforms can be free, paid or leased, as well as tailor-made or not to the specific needs of the organization or institution.
The definition of distance learning as the phenomenon of the introduction of online technologies, namely, distance learning platforms: Moodle, Pleiad, Promethee, WebCT, LearningSpace, Claroline, ACOLAD, Ganesha, VirtualU, etc. are considered. The types and types of platforms are presented. A negative tendency has been identified that platform publishers often try to put pedagogical problems to the fore, the first place is compatibility with standards and simplification of the creation, management and maintenance of training, which for the clientele indicates a reduction in costs. The sress is made onto the usage of positive and negative sides of distance education platforms. The positive in usage ofplatforms is the promotion of cooperation between students but we note that on many platforms, the simple addition of communication activities is used to encourage students to work together, assuming that the introduction of communication tools will be sufficient to ensure that there is real cooperation. Another negative trend when using platforms is that the tutors often use asynchronous means of communication in their activities, but do not use specific means, designed specifically for remote support. Asynchronous means allow them to only get acquainted with the parts of the course, reviewed by students, but the tutors do not have any information about the activities of students
More attention is paid to complex platforms, which may include the possibility of pedagogical design and distribution.
Key words: distance learning, information and communication technologies, information technologies, computer programs, model, multimedia courses, learning environment, training platforms.
УДК 392(477.87)+398.332.12:159.922.4
О. М. Тиховська
ПСИХОЛОГ1ЧНЕ ПЩГРУНТЯ НАРОДНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПИСАНКИ У СВ1ТЛ1 СВ1ТОВО1 М1ФОЛОГ11
У cmammi np0aHani30eaH0 взаемозв'язок уявлень про писанки/крашанки з космоготчними мiфами про створення свту з яйця. Окреслено етнопсихологiчнi передумови появи писанок/крашанок у Великоднт обрядовостi Закарпаття, а також
