CC BY
37
УДК 378.147+004.7
Л. В. ВАСИЛЬЧЕНКО
АНАЛ1З ПРОГРАМНО-1НСТРУМЕНТАЛЬНИХ ПЛАТФОРМ ДИСТАНЦШНО1 ОСВ1ТИ
У cmammi розглядаються питання, що стосуються методологiчних проблем uimKocmi стосовно визначення понять: «форми освти» i «форми навчання». Даються визначення поняттям: «тформацшне середовище навчання» та «тформацшне навчальне середовище».
Ключовi слова: дистанцшна освта, дистанцшне навчання, тформацшне середовище навчання, тформацшне навчальне середовище.
Л. В. ВАСИЛЬЧЕНКО
АНАЛИЗ ПРОГРАММНО-ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫХ ПЛАТФОРМ ДИСТАНЦИОННОГО ОБРАЗОВАНИЯ
В статье рассматриваются вопросы, касающиеся методологических проблем четкости определения понятий: «формы образования» и «формы обучения». Даются такие определения понятиям: «информационная среда обучения» и «информационная обучающая среда».
Ключевые слова: Дистанционное образование, дистанционное обучение, информационная среда обучения, информационная обучающая среда.
L. V. VASYLCHENKO
THE ANALYSIS OF SOFTWARE TOOL PLATFORM OF LONG-DISTANCE
LEARNING
The article covers some issues concerning methodological problems to provide clear determination of the following terms: forms of education and forms of teaching. Also, it determines such terms as "Informational environment of teaching" and "Informational environment of learning".
Keywords: long-distance education, long-distance learning, informational environment of teaching, informational environment of learning.
Одне з головних завдань розвитку освии в Укрш'ш - створення новишх моделей сучасних навчальних закладав, що працюватимуть в умовах шновацшного освинього середовища i ввдповвдатимуть потребам сустльства. Виняткова актуальшсть виршення ще! проблеми розглядаеться у контекст Закону Украши «Про Основш засади розвитку шформацшного сустльства в Укрш'ш на 2007-2015 роки» та виконання ряду державних цшьових програм, одшею з яких е: «1нформацшш та комушкацшш технологи в освiтi i наущ» на 2006-2010 роки», спрямовуючи наукову й педагогiчну громаду розглядати розвиток системи дистанцшно! освiти тд кутом створення единого нацiонального освиньо-наукового iнформацiйного середовища. У нинiшнiх умовах Украши освiтньо-наукове iнформацiйне середовище повинно стати головною технолопею подальшого розвитку неперервно! i вiдкритоl освiти населения.
У контекст державно! полiтики, обласш iнститути шслядипломно! педагопчно! освiти деяких областей задекларували перехiд до формування iнформацiйного навчального середовища системи середньо! освiти регiону [8]. Безумовно, шщатива заслуговуе всшяко1 пiдтримки, але задекларувати - не означае бути готовими створити таку складну в методолопчному й прикладному планi комп'ютерно орiентовану педагогiчну систему. На жаль, впровадження дистанцшно! освiти в Украш супроводжуеться суттевим вiдставаниям фундаментальних дослiджень теори iнформацiйного навчального середовища, «бшою книгою» виглядае вiртуальне навчальне середовище, хаотично до^джуються прикладнi аспекти органiзацiйно-педагогiчноl та дидактико-психолопчно! складово! дистанцiйноl освiти, нормативно-правова база орiентована лише на традицшш форми навчання i не регламентуе
впpoвaджeння кoмп'ютepниx пeдaгoгiчниx та iнфopмaщйнo-кoмyнiкaщйниx тexнoлoгiй в oсвiтньoмy пpoцeсi.
Сyчaсиий eтaп iнфopмaтизaцiï oсвiтиьoгo пpoцeсy oб'eдиye тpи взaeмoпoв'язaиi склaдoвi: пpoгpaмиo-тexиiчиий aспeкт тexиiчиi зaсoби та пpoгpaмнe зaбeзпeчeння), навчальго-
мeтoдичиий aспeкт (кoмп'ютepнo opieнтoвaиi пpoгpaмнo-пeдaгoгiчиi зaсoби), сyб'eкт-oб'eктиий aспeкт (сшщалюти, яю poзpoбляють пpoгpaмнo-пeдaгoгiчиi заотби, виклaдaчi i стyдeнти, яю викopистoвyють пpoгpaмнo-пeдaгoгiчиi зaсoби).
Дopeчнo зазначити, щo вказаи вищe тpи aспeкти пoв'язyють, як ^mio, лишe з дистaицiйнoю фopмoю oсвiти i мeишe з oчнoю, а тому oснoвнa yвaгa тeopeтичниx дoслiджeиь зoсepeджeнa на oсoбливoстяx п^^амтого зaбeзпeчeиия пpoцeсy надання oсвiтиix гослуг за дистaицiйнoю фopмoю. Однак ^актина пoкaзye, щo викopистaиня iсиyючиx пpoгpaмнo-пeдaгoгiчниx зaсoбiв та пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeиия ïx пiд1pимки oдиaкoвo eфeктивнo спpaцьoвye як в oчmй, так i в дистанцшнш oсвiтi. Гoлoвиим e ^abKn^e визнaчeиня пpизнaчeиня циx зaсoбiв та ïx тсця y нaвчaльнoмy щю^с^ За пpизиaчeиням пpoгpaмиo-пeдaгoгiчm зaсoби ш вapтo пoв'язyвaти з фopмaми навчання. Цeй aспeкт нeoбxiдиo poзглядaти чepeз пpизмy видв oсвiтиьoï дiяльнoстi yчaсникiв иaвчaльнoгo пpoцeсy. Отжe, e пpoгpaмиo-пeдaгoгiчиi зaсoби, якi пpизнaчeиi для зaбeзпeчeння занять пiд кepiвиицтвoм викладача, a e пpoгpaмиo-пeдaгoгiчиi загоби, щo зaбeзпeчyють сaмoстiйиy poбoтy тогo, xto нaвчaeться.
Рoзгляд зaзнaчeнoï пpoблeми в кoнтeкстi пpoгpaмиo-тexиiчнoгo зaбeзпeчeиия oсвiти ствopюe с^интоим yмoви для пoшyкy eфeктивииx мeтодiв дидaктичнoгo мoдeлювaиня кoмп'ютepнo opieитoвaииx oсвiтнix пpoцeсiв, визнaчeиия apxiтeктypи пpoгpaмиo-пeдaгoгiчииx заотбш та ïx цiльoвoгo пpизнaчeиня, встaнoвлeння дидaктикo-псиxoлoгiчииx oсoбливoстeй дифepeицiйoвaнoï й iитeгpoвaнoï взaeмoдiï в eдинoмy iнфopмaцiйнo-нaвчaльнoмy сepeдoвищi.
Анaлiз oстaннix дoслiджeнь i публшацш, пpисвячeниx poзглядy пpoблeм iнфopмaтизaцiï oсвiти, пoкaзye, щo iсиyють piзнi aвтopськi тpaктyвaния, як визначають спeцифiкy навчальшш сepeдoвищa. Так В. Ю. Битов, Ю. О. Жук, О. I. Вoльнeвич визначають iнфopмaцiйнe нaвчaльнe сepeдoвищe як пpoцeс сyб'eкт-сyб'eктнoгo та сyб'eкт-oб'eктнoгo iнфopмaцiйнoгo oбмiнy, тобто за ïx визнaчeнням - цe сepeдoвищe, в яшму бeзпoсepeдньo poзгopтaeться навчальна пoдiя, а джepeлa iнфopмaцiï e склaдoвими цьoгo сepeдoвищa [1; 2; 3].
H. H. Moйсeeв, Е. П. Сeмeнюк, нaгoлoшyючи на iнфopмaщйнoмy xapararepi сepeдoвищa, вiдзнaчaють, щo iнфopмaцiйнo-знaннeвi штоки e oснoвoю взaeмoдiï oсвiтньoï систeми «людинa-кoмп'ютep» [4; 5]. Б. Л. Аграшвич, П. Л. Бpyсилoвський, Г. В. Кeдpoвa, А. М. Кopoткoвa, О. П. Кpюкoвa, Е. А. Лoктюшинa, Ю. М. Haсoнoвa, Е. С. Шлат, I. В. Po6ep^ Д. В. Смoлинa poзглядaють iнфopмaцiйнe нaвчaльнe сepeдoвищe у кoнтeкстi завдань вдoскoнaлeння тeopiï i пpaктики дидактики сте^вта нoвиx yмoв oсвiти, poблять oпис мoдeлi нaвчaльнoгo пpoцeсy, в ятому викopистoвyються мoжливoстi iнфopмaщйнo-кoмyнiкaщйниx тexнoлoгiй, щo дoзвoляють eфeктивнo opгaнiзyвaти шдив^альну та кoлeктивнy poбoтy вчитeлiв i учшв, а тaкoж iнтeгpyвaти piзнi фopми i стpaтeгiï oвoлoдiния пpeдмeтними знаннями, спpямoвaними на poзвитoк сaмoстiйнoï пiзнaвaльнoï нaвчaльнoï дiяльнoстi.
Зyстpiчaються й так! тepмiни, як «вipтyaльнe навчальш сepeдoвищe» (Ж. H. Зaйцeвa, А. А. Калмитов, Л. А. Хaчaтypoв), «iнтeгpoвaнe нaвчaльнe сepeдoвищe» (О. П. ^ютова), [б] «iнфopмaцiйнo-пpeдмeтнe сepeдoвищe» (I. В. Po6epx), «пpeдмeтнe нaвчaльнe сepeдoвищe» (В. М. Moнaxoв) [У], «iнфopмaцiйнo-динaмiчнe сepeдoвищe» (H. В. Сiзинцeвa), «iнфopмaцiйнo-пeдaгoгiчнe сepeдoвищe» (А. А. Аxaян).
Така кшькють aвтopськиx пiдxoдiв св!дчить, щo пoияття «iнфopмaцiйнe нaвчaльнe сepeдoвищe» щe нe нaбyлo чiткoгo визнaчeння в тepмiнoлoгiчнiй бaзi кoмп'ютepниx пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй, яка ниш щe пepeбyвae у стaнi динaмiчнoгo вдoскoнaлeния. Ti в^м^шси, щo пpисyтнi в poзyмiннi iнфopмaцiйнoгo нaвчaльнoгo сepeдoвищa, пepeвaжнo визначаються кoнцeптyaльними пiдxoдaми стoсoвнo викopистaния iнфopмaцiйниx i тeлeкoмyнiкaщйниx тexнoлoгiй в opгaнiзaцiйнo-пeдaгoгiчниx та дидaктикo-псиxoлoгiчниx пpoцeсax, на якж зoсepeджyeться кoжeн aвтop.
Ми пiдтpимyeмo думку В. Л. Шeвчeнкo, який тд дидaктичнoю мoдeллю iнфopмaцiйнoгo нaвчaльнoгo сepeдoвищa пpoпoнye poзyмiти сукуптсть мeтoдiв i зaсoбiв навчання та aдмiнiстpyвaння нaвчaльниx пpoцeдyp, щo зaбeзпeчyють пpoвeдeння нaвчaльнoгo пpoцeсy з викopистaнням сучаснж iифopмaцiйниx i тeлeкoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй.
Для очно! форми освпи умови застосування комп'ютерно орieнтованих дидактичних моделей визначаються вщповщними видами занять (лекщя, семшар, практичнi i лабораторн заняття, тощо). Для цих дидактичних моделей властиве е використання програмно-педагоггчних засоб1в, що забезпечують комп'ютерний супровщ викладання навчального матерiалу педагогом i застосовуються як супроввд вiдповiдi на семшарських i практичних заняттях тих, хто навчаеться та виконання ними практичних завдань, лабораторних, курсових i дипломних робiт. Такi програмно-педагогiчнi засоби очно! форми навчання використовуються в стацюнарних аудиторiях, обладнаних комп'ютерними робочими мюцями й iнтерактивними дошками, як можуть бути об'еднан1 в едину освiтню мережу закладу (1нтранет) i мати вих1д в 1нтернет-середовище.
У контекст! сучасного навчального процесу за дистанцшною формою дидактична модель включае очну складову в формап перюдичних сесiйних збор1в та дистанцшну, в формап щдивщуально! роботи тд кер1вництвом викладача та самостшно! роботи того, хто навчаеться, з використанням програмно-педагопчних засоб1в, що надаються шляхом оргашзаци мережного доступу до серверних ресурав навчального закладу, або з використанням кейс-технологш.
Дидактичне моделювання процесу учшня виявляе абсолютне ствпадання характеру роботи тих, хто навчаеться, чи в очнш, чи дистанцшнш формi при самостшному опрацюванн1 навчально-методичних матерштв, яю 1м надаються. Отже можна стверджувати, що повинен iснувати пакет програмно-шструментальних засоб1в, в яких проектування програмно-педагопчних засоб1в суттево вiдрiзняеться вщ тих, що виконують супроводжувальну функцю.
Зазначена науково-практична проблема е техтчною складовою процесу шформатизаци освiти. II виршення треба розглядати в контекст! гшотези що тдвищення якоста навчання зумовлене створенням програмно^нструментальних платформ нового поколшня, запровадження яких повинно бути спрямовано на створення реальних умов дидактичного проектування особистiсно-орiентованоl вiртуальноl суб'ект-об'ектно! взаемодо, побудовано! на дещо шших теоретико-методолопчних засадах i методичних тдходах. Iснуючi сьогодн1 програмно-шструменгальт платформи примушують адаптувати дидактичт моделi пiд !х надто обмежен1 можливост!
У таблиц 1 наведено порiвняльний аналiз дешлькох систем дистанцшного навчання, запропонований К. Р. Колос [9]
Таблиця 1.
Порiвняльний аналiз систем дистанцшного навчання щодо засобiв оргатзаци _навчального процесу_
^Система Засоби ^^^^^^ ATutor Qarolme Dokeos LAMS Moodle OLAT OpenACS Sakai
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Рейтинг системи 5 4 4 6 1 6 3 2
Поточна верия 2.0.2 (2010) 1.10 (2010) 2.0 BETA (2011) 2.3.5 (2010) 2.1 (2010) 7.0 (2010) 5.6.0 (2010) 2.7.1 (2010)
Голосування + - - + + - + +
Опитування + - - + + + + +
Анкета + - - + + + - +
Урок - + + + + - - +
Вщеоконференщя - - - + + - - -
Форум + + + + + + + +
Чат + + + + + + + +
Продовження таблиц 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Глосарш - - + - + + + +
Wiki - - + + + + + +
Комунжатор (внутршня система обмшу повщомле-ннями) + - - + + + - -
Спшкування м1ж студентами IMS - - - + + + - -
Обмш файлами + + + + + + + +
Система тестування + (3) + + + + (6) + + +
Шдтримка зовшшшх тестав - - - - + + - +
Управлшня навчальним курсом + + + + + + + +
Оргашзащя р1зних способ1в представлення навчального матер1алу ± + + + + ± ± ±
Оргашзащя р1зних форм д1яльност1 студента ± + + + + + ± ±
Електронна пошта + + + - + + + +
Планування (календар) - + + - + + + +
В1ртуальна дошка + - + - - - + +
Пошук + - - - + + + -
Робота з групами - + + + + + - +
Допомога + + - + + + - +
Портфолю - - + - - +
Система звггаосп Слабо розви-нена Сере-дньо розви-нена Сере-дньо розви-нена Слабо розвине на Розви-нена, постш- но розви-ваеться Слабо розвинемо Слабо розвинен а Розви нена, постш но розви-ваетьс я
Обмеження на кшьюсть слухач1в (ос1б) Немае 20000 1200000 чоло-вж Немае Немае >700 Немае 20000 0
Засоби розробки курсу + + + + + + + +
Мова програмування PHP PHP PHP Java PHP Java Tcl Java
Продовження таблиц 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Плaтформa Windows, Linux, Unix, Mac-OS Windows, Linux, Unix, MacOS Windows, Linux, Unix, MacOS Windows, Mac-OS Windows, Linux, Unix, MacOS Linux, Unix Windows, Linux, Unix, MacOS Windows, Linux, Unix, MacOS
Бaгaтомовнicть (пiдтримкa кiлькоcтi мов) Ta^ >50 TaK, 37 Так, 39 Ta^ 19 TaK, 70 Ta^ 16 Hi TaK, 29
СУБД MySQL MySQL MySQL MySQL MySQL MySQL MySQL MySQL, Oracle, hsqldb
Ввдповвдшеть cтaндaртy scorm + + + - + + - +
Лiцензiя GNU/G PL GNU/ GPL GNU/GP L GNU/G PL GNU/ GPL Apache GNU/ GPL Apach e 2.0 BapiaH Ty
Проведений аналiз показуе, що системи дистанцшного навчання Moodle i Sakai е зручною платформою для розвитку на ïx основi предметних компетентностей y4rn^iB у пiслядипломнiй освiтi. Зауважимо, що 14 травня 2009 р. у Барселош (Iспанiя) IMS Global Learning Consortium (IMS GLC), яка вивчае та ощнюе глобальне використання технологш для покращення навчання у вих сегментах освiти i регiонаx свггу, на щорiчномy конкyрсi «Використання дп високих теxнологiй для пiдтримки та тдвищення якостi навчання" оголосила "Moodle" найкращою системою у категорiï «Сумюшсть шновацш» . Це вказуе на подальший розвиток та вдосконалення системи навчання Moodle, а також перспективи ïï використаннi закладами освiти.
З yсiеï множини визначень, iнформацiйного навчального середовища, можна виокремити три основш його типи:
• середовище, орiентоване на самостiйнy дiяльнiсть щодо здобуття знань («шформацшне освiтне середовище»);
• середовище, орiентоване на формування знань, вмшь i навичок («iнформацiйне навчальне середовище»);
• середовище змiшаного типу.
На сучасному етапi розвитку дистанцшно1' освiти найбiльш ефективно (дiючi програмно-iнстрyментальнi платформи це дозволяють) запроваджуеться перший тип iнформацiйного навчального середовища, орiентованого на забезпечення самостiйноï дiяльностi учня щодо здобуття знань. Для такого середовища характерним е надання права доступу до шформаци, передбачено1' навчальною програмою. Особливiстю цього типу шформацшного освiтнього середовища е те, що учень повинен мати високий рiвень готовностi до самостiйноï роботи, мотиващю на навчання та займати активну позицiю щодо оволодiння знаннями.
Середовище, основою якого е представлення знань, бiльше пов'язано з можливостями програмно-iнстрyментальниx платформ, в яких розмiщyеться навчальний контент та певна методика його використання. В оргашзацшно-педагопчному аспект! програмно-iнстрyментальнi платформи дають змогу здшснювати дуже обмежений перелiк оргашзацшно-педагогiчниx фyнкцiй, переважно таких, що пов'язаш з реестрацiею учасник1в навчального процесу, визначенням 1'х статусу, розподшом ролей, формуванням навчальних груп та складанням графiкy навчального процесу, веденням звiтниx протоколiв.
Таким чином, дiючi програмно-iнстрyментальнi комплекси дистанцшно1' освiти орiентованi переважно на виршення органiзацiйно-педагогiчного питань i забезпечують виконання процедур
реестрацц, формування навчальних груп, визначення статусу та розподш ролей учасникш навчального процесу, складання графщу проведення занять. Програмний модуль управлiння ресурсами не дае можливосп повною мiрою здшснювати формування та реалiзацiю дидактико-психолопчно! складово! дистанцшного навчального процесу.
Дiючi програмно-шструменгальт платформи дистанцшно! освiти потребують суттевого вдосконалення шляхом проведення реiнжинiрингу !х оргатзацшно-педагопчно! складово! та створення програмних модул1в дидактичного проектування шформацшного навчального середовища як основно! складово! змюту дистанцiйно! освiти.
Аналiз наявного контенту дистанцшних курс1в виявив насгупне: вш мае надто спрощене представлення у формат! електронно! копi! традицшних методичних матерiалiв, або надто перенавантажений дидактично необгрунтованими елементами. Унiфiкованi органiзацiйно-педагогiчнi та дидактико-психологтчт вимоги до формування шформацшно-навчального середовища дистанцiйно! освiги ввдсутт.
Основними методичними пiдходами до формування шформацшно-навчального середовища можуть стати сгатп i викладен1 в навчально-методичному посiбнику: «Основи дидактичного проектування електронних навчальних комплеков для дистанцшно! освии» (автори: Л. В. Васильченко, В. Л. Шевченко ), методи лiнiйного, розгалуженого, адаптивного та особистюно орiентованого дидактичного проектування контенту, викладет у нашому (в ствавторстш з В. Л. Шевченко) навчальному посiбнику. «Дистанцiйне навчання» (Харк1в: Основа, 2009)
Для оволодiння методикою дидактичного проектування шформацшного навчального середовища дистанцшно! освiги необхвдний централiзований тдад до органiзацi! занять з тдвищення квалiфiкацi! педагопчних працiвникiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков В. Ю. Теоретико-методологiчнi засади моделювання навчального середовища сучасних педагопчних систем // В. Ю. Биков, Ю. О. Жук / .проблеми та перспективи формування нацюнально! гумаштарно-техшчно! елiти//Зб. наук. праць. - Вип. 1(5), 2003.- С. 64-76.
2. Жук Ю. О. Навчальне середовище як об'ект шформатизаци // Ю. О. Жук Высокие технологии: развитие и кадровое обеспечение / Материалы Х междунар. научно-техн. семинар - Харьков-Алушта: ХГПУ, 2000.-С. 176-178.
3. Жук Ю. О. Роль засобiв навчання у формуванш навчального середовища // Ю. О. Жук. / Наук.-метод. збiрник «Новi технологiI навчання». -К.:1ЗМН, 1998. - N22.
4. Моисеев Н. Н. Алгоритмы развития. - М.: Наука, 1987. - 189 с.
5. Семенюк Э. П. Информатизация общества, культура, личность / Э. П. Семенюк // Научно-техническая информация. Серия 1. Организация и методика информационной работы. - 1993. -№1 - С.6-14.
6. Крюкова О. П. Самостоятельное изучение иностранного языка в компьютерной среде (на примере английского языка) // О. П.Крюкова - М.: Логос, 1998. - 126 с.
7. Монахов В. М. Что такое новая информационная технология обучения? // Математика в школе. -1990. - №2. - С.47-52
8. Клокар Н. I .Розвиток шформацшно-навчального середовища освггньо! системи репону в контекста забезпечення ргвного доступу до яюсно! освгги / Н. I Клокар // Народна освгга. Електроний журнал. - 1990. - Випуск №6.
9. Колос К. Р. Реалiзацiя компетентшсного тдходу засобами дистанцшного навчання / К. Р. Колос // Науково-практичний семшар «Мультимедшш технологи в освт» : тези доповщей. - К.: НАУ, 2010. - С. 76.
УДК 378. 11
I. В. ГР1Ш1НА, В. М. ВОЛКОВ
АКТУАЛЬН1 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОДАТКОВО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ УПРАВЛ1НСЬКИХ КАДР1В
Освтня система Рост швидко змтювалась в остант два десятилття. Ц змгни вплинули на форми та змгст тслядипломног освти вчителгв. Важливг змти торкнулися галузi управлтня загальною освтою. Це вимагае перегляду пiдходiв до тдвищення квалiфiкацii керiвникiв шкш. Багато вчених та
