CC BY
17
УДК 378.018.43:004
О. М. Птахша,
асистент,
Луганський нац1ональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЩЙНО-КОМУНГКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економши Украши, якому притаманн динам1зм, ринкова культура, ризик, конкуренщя, глобал1зац1я, вимагае тдго-товки фах1вщв економ1чного профтю, здатних виршу-вати не лише першочергов1 завдання щодо виходу з кри-зи украшського народного господарства, а й зробити можливим прорив держави щоб зайняти пдне м1сце у свгтовому соц1ально-економ1чному простора Це зумов-люе необхвднють модершзаци професшно! тдготовки майбутшх економют1в, зокрема, зм1сту вищо! економ1ч-но! освгти, оргатзацц дистанцшного навчання, п1дготов-ки до взаемодо в шформацшному середовищ1 на основ! використання шформацшно-телекомуткащйних техно-логш, що забезпечуе тдвищення самоосвгтньо! актив-ност фах1вщв, професшний розвиток та саморозвиток.
Анал1з останн1х досл1джень. Особливосп використання в процеа тдготовки фахшщв р1зного проф-шю шформащйно-комуткацшних технологш представлено в працях таких досл1дниюв, як: Р. Гуревич, С. Да-нильчук, Ю. Машбиць, Н. Морзе, Л. Положенцева, I. Роберт, О. Фшатов, Г Чусавитина та ш. Нараз1 особливо актуал1зуеться необхаднють удосконалення на-вчально-виховного процесу тдготовки фах1вц1в еко -ном1чного профшю на основ1 шформацшно-телекомуткащйних технологш
Мета статт1. Метою статп е анал1з теори та практики професшно! тдготовки майбуттх економют1в, зокрема, 1 в умовах дистанщйного навчання та подо-лання низки суперечностей м1ж: нагальною потребою сустльства в конкурентоспроможних фах1вцях еко -ном1чного профшю та р1внем 1хньо! профеайно! тдго-товки; необх1дтстю формування готовност до навчання впродовж життя для тдтримки конкурентоспро-можносп, навичок профеайного стлкування, професшно! мобтьносп майбуттх економ1ст1в та недостатшм використанням можливостей дистанщйного навчання з урахуванням особист1сно-ор1ентованого тдходу.
Виклад основного матер1алу. Бурхливий розвиток комп'ютерно! техтки, шформащйних та кому-ткащйних технологш в останн десятилптя ХХ ст. дав потужнш поштовх щодо становления та розвитку дистанцтано! освгти (дистанцшного навчання) та ввдкрив шляхи для переведення навчального процесу на яшсно новий р1вень, оновлення методики опану-вання всезростаючого обсягу знань, тдвищення самоосвгтньо! активност людини, плвдного взаемообмь ну шформащею в освгтньому процеа як засобу коор-динацл навчально! даяльносп, об'еднання фах1вщв, !х д1алогу. Проте 1 на початку XXI ст. у свгговому науко -
вому ствтовариств1 ще не склалося единого погляду на сутшсть, оргатзащю дистанцшного навчання, особливосп взаемодп суб'екпв навчання.
Зазначимо, що на розвиток сучасно! вищо! еконо-м1чно! освгти впливають ряд чинниюв, яш можна класи-ф1кувати на глобальт (характерт 1 для вах кра!н свгту) та локальт (характерт для Укра!ни). До глобальних можна ваднести: регулярне оновлення 1 доповнення «ба-зово!» вищо! економчно! освгти у зв'язку з динаткою розвитку сусптьства, економжи, технологш; розширення потреб суспiльства i, вiдповiдно, вимог до систем вищо! економiчноl освгти — змiсгу, обсягу, форм i метода отримання знань; упровадження шновацшних освiгнiх технологш; iитернацiоналiзацiя ринку освгттх послуг. До локальних можна вiднести: перехвд Украши до ринково! економши, демократизацiя адмiнiстративного управлш-ня освiтою з боку держави; дефщит державних ресурсiв для пiдтримки i розвитку системи вищо! еион^чка освгта, низький рiвень сформованостi вмшь сгудеитiв щодо самостийного здобуття знань [5].
У сучасних соцiально-економiчних умовах рин-кового господарювання в Укра!т панують жорстк1сть, динам1зм, вiдповiдальнiсть, ризик, конкуренщя, усклад-нення вГдносин усередим органiзацil та iнформацiйних систем, невпинно оновлюються функцЛ професiйноl дгяльностг економют1в, для яких характерне виконання оргашзащйно-управлшських, фiнансово-господарсь-ких, iнформацiйно-дослiдницьких та проектних, плано-во-економ1чних, фiнансово-економiчних, iнновацiйних, маркетингових, дiагностичних, консультацiйних [6, с. 76], сощально-психолопчних видгв дгяльностг, ви-ршення економiко-управлiнських, правових, iнформа-цiйно-аналiтичних та сощально-психолопчних профе-сГйних задач, формування дишмГчнох нацiональноl еко-номГчно! системи, що зумовлюе зростання вимог до професшно! подготовки майбутиiх фахiвцiв-екDномiстiв. Йдеться про тдготовку широко освiчених, творчих та критично мислячих спецiалiстiв, здатних до р1зноб1ч-ного, ц1лГсного бачення й аналiзу складних проблем життя сустльства та природи, а значить, здатних до пошуку нових ршень нагальних проблем [4, с. 19].
Необх1дшсть удосконалення навчально-виховно-го процесу тдготовки фах1вщв економiчного профГлю на основГ iнформацiйно-телекомунiкацiйних техиологiй звертають увагу так1 вчен1, як: Галета, Г. Ковальчук, Т. Поясок, О. Смшянец, В. Стрельнiков, Н. Чабан, Г. Чаплицька, Т. Шепеленко й ш.
Так, В. Шадриков уважае, що принципов1 змГни в економiцi диктують так1 новГ вимоги до спещалют!в,
як наявнють умшь трансформувати сво! знания в1дпо-вщно до сучасних шноващйних технологш; поповню-вати знання за допомогою сучасних шформацшних технологш; знати та вмгти використовувати методи на-укових дослщжень; володати комушкативними здабно-стями; подшяти щнносп демократичного сустльства, володгти громадськими та сощальними компетенщя-ми; мати гнучк професшш знання, що дасть мож-ливють ввдповвдати змшам потреб ринку пращ.
А. Солов'енко зазначае, що фах1вець з економь ки мае адекватно оцшювати дшснють; визначати мету, досягнення яко! здатне зм1нити дшснють на краще; ви-конувати завдання, виршення яких допоможе досяг-нути мети; ощнювати устшнють свое! роботи, щоб д1яти ефективно на наступному етат робгт. В. Орлов наполягае на вм1нш працювати в режим нестандарт-них, критичних ситуацш, на нормативно-правовш грамотности та дотриманш норм б1знесово! етики. О. Бабаян видаляе профес1онал1зм, компетентшсть, потребу в знаннях, в1дпов1дальн1сть та обачнють [4].
Таким чином, сусптьству потр1бн1 iиiцiативиi спе-щалюти, здатн постiйио вдосконалювати свою особиспстъ i дiяльиiсть: мати високий ступшь сощально-професшно! мобiльностi й готовност швидко оновлювати знання, роз-ширювати арсенал навичок i вмшь; опановувати новi сфери дiяльностi, взаемодiяти з iишими людьми; планувати та оргаиiзовувати спiльиу роботу з урахуванням „людсько-го фактора", нацюнальних та релiгiйиих особливостей; визначати себе як щдивщуум та суб' ект дiяльностi.
Урахування зазначених характеристик важливе для формування в студента професшно-значущих прииципiв, поглядiв, iдеалiв, мотивiв та бажань, що впливае на навчально-пiзнавальну, комунiкативну, цiльову, стимулюючу дiяльнiсть майбутнього фахiвця.
Науковщ також акцентують увагу на важливих про-фесiйних якостях економiстiв, серед яких проввдну роль вiдiграють умiння працювати в колектив^ будувати кор-поративн правила поведiнки в самiй оргамзаци, розум-но оцiиювати людей та мотиви, що спонукають !х до дай, бути лщером, брати на себе вщповщальмсть та приймати нестандарта ршення, будувати стосунки з рiзними людьми, досягати максимально! ефективносп дiлових кон-тактiв, знати особливост тих чи iнших ролей, врахову-вати, що кожна з них тюно пов'язана з шшими, брати на себе вщповщальнють та приймати ршення, комушка-бельнiсть та доброзичливють, здатиiсть переконувати iнших i самих себе, здатастъ йти на компромю.
Економiко-господарська i фiнансова дiяльнiсть потребують вiд економiста знання основ комерцшно! та фiнансово-господарсько! дiяльностi тдприемств рiзного профiлю, товарознавства, механiзму щноут-ворення та оподаткування, а також умшня робити фiнансово-господарськi розрахунки, плапжно-кре-дитнi операцi!, вести облiк матерiальних цiнностей, проводити аналiз фiнансово! даяльносп тощо. Цей пе-релiк знань та вмiнь тiсно пов'язаний з аналгтичною дiяльнiстю, !! iнформацiйиим забезпеченням та нормативно-правовою грамотнiстю. !нформащя й умiния
користуватися нею також е неввд'емним чинником розвитку професшно! особистост економiста.
Отже, упровадження системи дистанцiйиого навчан-ня для майбутах економiстiв (або фахiвцiв-економiстiв) дозволяе уникнути стариня шформавд та знань, зниження квалiфiкацi!' економiстiв, що важливо в умовах дииамiч-но змшюваних технологий. Ввдкритий характер побудови освiтиього процесу дозволить кожному, хто навчаеться, максимально iндивiдуалiзувати власну освiтию траекто-рто та набути саме тих комплексних знань, що е необх-вдними для конкретного фахiвця-економiста. Зазначене дозволяе розглядати дистанцiйне навчання як конкурен-тну перевагу, один з елементгв удосконалення фахово! пiдготовки економiстiв в умовах конкуренци, а вивчення можливостей дистанц1йного навчання в оргаиiзацii ефективно! взаемода! студентов та викладачiв — одним iз зав-дань нашого дослiдження.
Застосування iнформацiйиих технологш в сучаснш професiйиiй пiдготовцi економюта набувае ефектив-носп, якщо вони використовуються системно та по-еднуються з трададшними техиологiями навчання.
Освгтня практика дистанцiйиого навчання засно-вана на можливостях, що надаються шформацшними технологiями й комп'ютерними мережевими телеко -мушкащями, особливо тими, що дозволяють реалiзу-вати рiзноманiтнi способи передачi знань та взаемодп суб'екпв освiтнього процесу [4; 2; 5].
1нформацшно-комушкацшш техиологii у процесi тдготовки фахiвцiв економiчного профiлю мають ви-ражену особистюно орiеитовану спрямованiстъ i здатиi забезпечити активiзацiю тзнавально! дiяльностi тих, хто навчаеться, зворотний зв'язок, квалiфiковану тью-торську допомогу, iитеграцiю студента у спецiально створений освгтнш простер [6, с. 42]. У перелшу пе-дагогiчиих техиологiй дистанцшного навчання найваж-ливiшими вважаемо кейс-технолопю, TV-техиологiю, мережеву та змiшаиу технологи.
Виходячи з того, що застосування шформащйно-комунiкацiйних техиологiй у процеа пiдготовки фахiвцiв економiчного профiлю, е основою тдготовки майбутах економютгв визначимо, що в« процеси традицiйиого навчання опосередковуються iнформацiйними техноло-гiями: 1нтернет-чатами, 1нтернет-форумами, спiльними мережевими проектами, можливютю постОйного кон-сультування з викладачем шляхом листування через е-шаД, можливютъ постiйного отримання ново! шфор-мацл щодо нормативних документов, законiв тощо.
Ус види навчання здiйсиюютъся в освпньому се-редовищi, яке не е педагопчно „нейтральним" у зв'язку з необхiднiстю пiдтримки дидактичних компонента, дружнього iитерфейсу, оптимiзацi! процесу управлшня навчанням. Таке середовище формуеться з шформацш-ного наповнення та комункативних можливостей локаль-них, корпоративних, глобальних мереж, фiзичного простору навчальних закладав. 1нтегративна цiлiсиiстъ тех-нологш, багатокультуриiстъ, багатоплановiстъ взаемод1й, iнформацiйна перенасиченютъ, вiдкритiстъ навчально! архiтектури та технолопчна спрямоваиiстъ, взаемод1я та
О. M. ^raxim
Рис. 1. Сxeмa iнформaцiйно-освiтнього простору 3a допомогою iнформaцiйно-тeлeкомyнiкaцiйниx тexнологiй
взaeмoпpoникнення iнфopмaцiйнoгo й ocвiтньoгo cеpе-дoвищa нaдaють мoжливicть викopиcтoвyвaти oб'eктнo-opieнтoвaний пiдxiд дo ^бу^ви мoделi тaкoгo cеpедo-вищ^ oб'eктaми якoгo e кopиcтyвaчi, теxнoлoгГí, ^op-мaцiйнo-ocвiтнi pеcypcи. Haвчaння в тaкoмy cеpедoвищi cпиpaeтьcя na фyнкцioнaльнy ефективнicть теxнoлoгiй, щo дoзвoляють взaeмoдiяти в iнтеpaктивнoмy pежимi na пiдcтaвi нoвoгo виду взaeмoдГí, кoли пapaлельнo виш-pиcтoвyютьcя в нaвчaльнoмy npo^ci кoмп'ютеp, шдклю-чений дo меpежi Iнтеpнет, тa пiдpyчник (pиc. 1).
Отже, pyшiйнoю cилoю в ^o^ci r[iдгoтoвки фaxiвцiв e пoзитивнa нaвчaльнa мoтивaцiя (зoкpемa, 3a дoпoмoгoю вишшш iнтеpеcy дo нaвчaння, збaгaчення зшнь шляxoм aктивнoï взaeмoдГí з виклaдaчем, oднoкypcникaми), яку мae cтвopити нaлежним чинoм opгaнiзoвaнa кoмyнiкaтив-m дштьшсть зacoбaми iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивниx теx-нoлoгiй; ^ийн^тся мaйбyтнiми екoнoмicтaми взaeмoдiï в електpoннoмy cеpедoвищi як ocoбиcтicнo знaчyщoï д1яль-нocтi, щo фopмye ycтaлений Тт^ес дo не'1 i пеpетвopюe 3aAani ззoвнi цш na внyтpiшнi ж^еби ocoбиcтocтi. Г. Ас-тляйтнеp зaзнaчae, щo na мoтивaцiю нaвчaння й бaжaння викopиcтoвyвaти меpежy Iнтеpнет для ефективш'1 нaвчaль-roï дiяльнocтi впливaють чacтoтa cпiлкyвaння з виклaдa-чем i зaдoвoленicть ним [2, с. 344].
Увaжaeмo, щo меxaнiзмoм pеaлiзaцiï пoтpеби oco-биcтocтi мaйбyтньoгo екoнoмicтa e йoгo мoтивaцiйне пе-pеключення — „пcиxoлoгiчний меxaнiзм фopмyвaння мoтивaцiï (iнтеpеcy) дo oб'eктa aбo дiяльнocтi шляxoм пеpенеcення енеpгiï, пoзитивнoï мoтивaцiï з чoгocь вaж-ливoгo i пpивaбливoгo na oб'eкт чи дГяльнють, дo якoгo (якoï) ми пpaгнемo cфopмyвaти iнтеpеc (мoтивaцiю)".
Фopмyвaння мoтивaцiï у cтyдентiв дo нaвчaння зa дoпoмoгoю iнфopмaцiйнo-телекoмyнiкaцiйниx теxнo-лoгiй rpyнтyeтьcя na pегyлятивниx пcиxoлoгiчниx ме-xaнiзмax, як визнaчaють вибipкoвicть aктивнocтi oco-биcтocтi зa кpитеpieм cxильнocтi, й виявляють себе тa-ким чишм: aктyaлiзaцiя пoтpеби у взaeмoдiï, фopмy-вaння iepapxiï цiлей i мoтивiв cпiлкyвaння в електpoн-нoмy cеpедoвищi, ycвiдoмлення мoжливocтей цьoгo cеpедoвищa для oбмiнy пpoфеciйнo cпpямoвaнoю iнфopмaцieю м1ж людьми; пpaгнення caмocтiйнo гоглиб-
лювaти cвoï знaння тa вмшня щoдo вoлoдiння iнфopмa-цiйнo-кoмyнiкaтивними зacoбaми, yдocкoнaлювaти та-вички poбoти з iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивними теxнo-лoгiями, poзвивaти кpитичне cтaвлення дo pезyльтaтiв cвoeï дiяльнocтi ( aдеквaтнa caмooцiнкa) тoщo.
Це зaвдaння cпoвнa pеaлiзyeтьcя в paмкax шн-текcтнoгo нaвчaння тд чac pеaлiзaцiï тpьox нaвчaль-ниx мoделей : cемioтичнoï, iмiтaцiйнoï, coцiaльнoï ( зa А. Веpбицьким).
Семioтичнa нaвчaльнa мoдель пpедcтaвленa веpбaль-ними aбo пиcьмoвими текcтaми, щo мютять теopетичнy iнфopмaцiю пpo кoнкpетнy пpoфеciйнy гaлyзь тa мaють нa метi ïï iндивiдyaльне пpивлacнення кoжним студентом (лекцiйний мaтеpiaл, нaвчaльнi зaвдaння). Одиницею po-6o™ cт^ентa e мoвнa дГя (уст aбo пиcьмoвa).
Iмiтaцiйнa нaвчaльнa мoдель — це мoдельoвaнa cитyaцiя мaйбyтньoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi, щo пoтpе-бye aнaлiзy тa пpийняття piшень та ocнoвi теopетичнoï iнфopмaцiï. Одиниця po6o™ cт^ентa—пpедметнa дГя, ocнoвнa метa якoï—пpaктичне пеpетвopення iмiтoвa-ниx пpoфеciйниx cитyaцiй.
Сoцiaльнa нaвчaльнa мoдель — це типoвa пpo-блемнa cитyaцiя, пpoфеciйнo cпpямoвaне зaвдaння aбo фpaгмент пpoфеciйнoï дiяльнocтi, щo aнaлiзyютьcя тa пеpетвopюютьcя у фopмax cпiльнoï дiяльнocтi cт^ентiв. Poбoтa в iнтеpaктивниx гpyпax, як coцiaльниx мoде-ляx пpoфеciйнoгo cеpедoвищa, фopмye не лише пpед-метну, aле й coцiaльнy кoмпетентнicть мaйбyтньoгo екo -нoмicтa. Ocнoвнoю oдиницею aктивнocтi cтyдентa e вчинoк, тобто дГя, cпpямoвaнa нa Гншу людину.
Стocoвнo pеaлiзaцiï пoлoжень кoнтекcтнoгo нaвчaн-ня зaзнaчимo, щo вoни, rpyнтyючиcь нa opieнтиpax гyмa-нicтичнoï пapaдигми, пеpедбaчaють мaкcимaльне нaбли-ження ^o^cy пpoфеciйнoï пiдгoтoвки дo pеaлiй мaйбyт-ньoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi екoнoмicтa; фopмyвaння здaт-нocтi мaйбyтньoгo фaxiвця aнaлiзyвaти, пpoгнoзyвaти й пpoектyвaти тpaeктopiï влacнoгo пpoфеciйнoгo зpocтaння.
Висновки. Отже, ми мaeмo мoжливicть мoделю-вaти шзицго мaйбyтньoгo екoнoмicтa, якa б зaбезпечy-вaлa piвень йoгo нaлежнoï мoтивaцiï дo здoбyття пpoфе-ciйнoï ocвiти зa дoпoмoгoю iнфopмaцiйнo-телекoмyнiкa-
цшних технологш шляхом особистого включення до процеав тзнання й опанування професшно! дяльносп, завдяки його власнш штелекгуальнш, емоцшно-вольовш, мовленневш активносп, спрямовано! на предмети та яви-ща навколишнього свггу й сощально! дшсносп, шляхом створення сигуащй, коли дослщжувана проблема стае власною проблемою студента (трансформащя тзнаваль-но! мотиваци в професшну). На нашу думку, багато чого залежить вщ власних зусиль та активности студента, його защкавленосп самостийно нести ввдповщальнють за свш особистюний та професшний розвиток.
Максимальне наближення педагопчного процесу в умовах дистанцшного навчання до реалш майбутньо1 професшно! даяльносп економюта забезпечуеться по-етапним переходом ввд навчально! дальност студента до професшно! даяльносп фах1вця (за допомогою кваз-шрофесшно! та навчально-професшно! даяльнюп).
Л^ература
1. Арестова О. Н. Мотивация пользователей Интернета / О. Н. Арестова [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www. relarn.ru:8082/human/ motivation.txt. 2. Астляйтнер Г. Дистанционное обучение посредством WWW: социальные и эмоциональные аспекты / Г. Астляйтнер // Гуманитарные исследования в Интернете / под ред. А. Е. Войскунского. — М. : Можайск-Терра, 2000. — С. 333 — 366. 3. Казаков Ю. М. Педагопчш умови застосування медааосвпи у процеа професшно! щдготовки майбутшх учител1в : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. — Лу-ганськ, 2007. — 245 с. 4. Мельничук О. Модель специалиста: (к вопросу о гуманизации образования) / О. Мельчук, А. Яковлева // Высшее образование в России. — 2000. — № 5. — С. 19 — 25. 5. Поясок Т. Б. Система застосування шформащйних технологш у професшнш шдготовщ майбутшх економюттв : моно-граф1я / Т. Б. Поясок. — Кременчук, 2009. — 348 с. 6. Распопова Т. В. Профессиональная направленность экономического обучения студентов вузов по дисциплинам общепрофессионального цикла : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Т. В. Распопова. — Магнитогорск, 2002. — 198 с. 7. Розина И. Н. Постановка задачи: исследование синхронной компьютерно-опосредованной коммуникации в образовании // IEEE International Conference on Advanced Learning Technologies. Media and Culture of Learning, 2002. — С. 476 — 480. 8. Соколова И. И. 1нтернет-комуш-кацп в курс астроф1зики педагопчного вузу / И. И. Соколова, Л. Д. Положенцева. — ИКТ портал. Матер1али XIV М1жнародно! конференцл-виставки „Днформацшш технологи в освт" (ИТ0-2004). 9. Фатурова В. М. 1нтернет-середовище як фактор психолопчного розвитку комушкативного потенщалу особистост : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. — Кшв, 2004. — 213 с. 10. Barnes S. B. Computermediated communication: human to human communication across the Internet, Allyn and Bacon, 2003. — 232 р. 11. Bresler L. Student perceptions of
CMC: Roles and experiences II. Jl. of Mathematical Behavior, 2000. — Vol. 9. — Р. 291 — 307.
12.Culnan M. J. and Markus M. L. Information technologies. In F. M. Jablin, L. L. Putnam, K. H. Roberts and L. W. Porter (Eds.). Handbook of organizational communication: An interdisciplinary perspective. Newbury Park, CA : Sage, 1987. — Р. 420 — 443.
13. Walther J., Tidwell L. When Is Mediated Communication Not Personal? In K. M. Galvin, P. J. Cooper (Ed.), Making Connections: Readings in Relational Communication, 1996. — Р. 300 — 307.
Птахша О. М. Застосування шформацшно-ко-мушкацшних технологш у процесi шдготовки фахпяив економiчного профшю
У стал! визначеш шформацшно-комушкацшш технологи, яю необхвдно враховувати шд час застосування дистанцшного навчання. Останшм часом досягненням сучасно! освгги стало активне застосування дистанц-1йного навчання для отримання навчально! шформаци. Взаемодто в електронному середовищ1 розум1емо як спшьну д1яльнють суб'екпв освггнього процесу, що передбачае взаемообмш профеайною шформащею за-собами комушкацл.
Ключовi слова: шформащйно-комушкащйш технологи, дистанцшне навчання.
Птахина О. Н. Использование информационно-коммуникационных технологий в процессе подготовки специалистов экономического профиля
В статье определены информационно -коммуникационные технологии, которые необходимо учитывать при использовании дистанционного обучения. В последнее время достижением в современном образовании стало активное использование дистанционного обучения для предоставления учебной информации. Взаимодействие в электронной среде понимаем как общую деятельность субъектов образовательного процесса, которое предполагает взаимообмен профессиональной информацией с помощью коммуникаций.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, дистанционное обучение.
Ptakhina O. The using information-communicative technologies in the education process of the prepare the specialists of economist
The main point of the interaction are information-communicative technologies which are necessary to take into account in the distance education are determined in the article. In the latest modern achievements in education are actively included in the process of introduction information in the system of distance education. The interaction in the electronic surrounding, especially with the professional direction, is necessary as general activity with communication.
Key words: information-communicative technologies, distance education.
Стаття надшшла до редакцл 18.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
