ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Scientific journal ISSN 2413-158X (online)

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видаеться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Москалюк М.М., Москалюк Н.В. Використання технолог1й дистанцшного навчання у процеа подготовки майбутн1х учител^в. Ф1зико-математична осв1та. 2020. Випуск 4(26). С. 79-84.

Moskalyuk M., Moskalyuk N. Use of remote technologies in the process of training future teachers of pedagogical higher education institutions. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 4(26). Р. 79-84.

DOI 10.31110/2413-1571-2020-026-4-014 УДК 37.047

М.М. Москалюк

Тернопльський нац'юнальний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна

moskalyuk. mykola@gmail. com ORCID: 0000-0002-4122-5834 Н.В. Москалюк

Тернопльський нац'юнальний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украша

natalen29@gmail. com ORCID: 0000-0002-6150-6123

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГ1Й ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В

АНОТАЦ1Я

Формулювання проблеми. Проблеми сучасностi, з якими зустр'!лася сватова спльнота у зв'язку з пандем'ею, особливо вiдчутно позначилася в осв'тянсьшй галуз!. За короткий пром'жок часу викладач/' i студенти вимушет були рiзко змнити форми, засоби, методи /' способи навчання. Дистан^йне навчання е сучасним /' необх'дним засобом суспльства i науки. За умови високо)' якост'1, воно мае допомогти освт стати доступною для широкого кола людей, в'дпов'дати профеййним запитам /' потребам особистост/' i звичайно осучаснити пдготовку фахiвцiв у вищй педагог'1чшй школi.

Матер ¡али / методи. Для вирiшення поставлено) проблеми було застосовано так'! методи досл'дження: анал'в науково), психолого-педагог'чно)' i методично)' лтератури, систематизац'я, спостереження, анкетування, порвняння та узагальнення.

Результати. У даному досл'джент наведено результати анкетування студент'в, теоретично обфунтовано доцльнсть використання дистанцiйного навчання, визначено основт переваги /' недолки використання дистанцiйного навчання, можливост'! використання на заняттях та його вплив на формування майбутнх фахiвцiв. Визначен майбутн перспективи досл 'дження та важливсть розглянуто)'проблеми на сучасному етат розвитку суспльства.

Висновки. У статт'1 здйснено анал'з актуальних досл'джень щодо впровадження /' використання технологй дистанцiйного навчання. Доведено, що освоення студентами педагогчного унверситету базових основ дистанцiйного навчання вiдiграе важливу роль у формуваннi майбутнього фахiвця - вчителя. У зв'язку з цим, здйснено обфунтування вибору середовища навчання у процеа пдготовки майбуттх учител'в i визначено мсце та роль технологй дистан^йного навчання у систем'! вищо)' освти. Зазначено, що з розвитком технчних можливостей методики та технолог'!)' навчання з'явилася можливсть використовувати нов': органiзацiйнi форми навчального процесу, використовуючи iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи. Змнюеться уявлення про те, якою повинна бути сучасна людина, якими компетентностями мае володти. Сьогодт освта ор'ентуеться на творчсть, iнiцiативнiсть, самост'шн'ють i мобльнсть майбутнх спец'шл'ют 'ю.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: дистанц)йне навчання, профес)йна компетентнсть, дистанц)йн) технолога, учитель, )нформац)йно-комун/'кац/'йн) технологи.

ВСТУП

Постановка проблеми. З початку 2020 року весь свп- опинився в складних еконо/^чних, сусптьних i психолопчних умовах, зумовлених панде/^ею. Перехщ на дистанцшне навчання став несподiваним, неочтуваним та доволi серйозним випробуванням для уах учасни^в освтього процесу - вщ освггян, студенев, учыв та |'хых бать^в. Вам довелось прийняти цей виклик та швидко адаптуватись до обставин сьогодення. Проте, незважаючи на неабияку актуальысть дистанцмного навчання, питання роботи в такому формам стикнулося з великою ктьюстю проблем. Тому, допоки засоби масово'' шформацп не перестають повщомляти новини про попршення етдемтопчно''' ситуацп в Укра'н освтчни мають бути готовими до оргаызацп такого навчання. Дистанцмне навчання не може стати повною замшою очного навчання, але воно може стати ефективним помiчником i доповненням не ттьки пщ час карантину, а й тсля нього. Саме тому, на сучасному

eTani розвитку ocBi™ постае необхiднiсть пiдготовки компетентного фахiвця, який зможе брати активну участь у розвитку освти, науки та культури. Як наслщок, у процeсi професшно! пiдготовки мaйбутнiх учитeлiв нeобхiдно не ттьки формувати прeдмeтнi знання й умЫня, але й сприяти розвитку тих особиспсних якостей випускникiв, ям дозволили б !м у майбутньому вирiшувaти пeдaгогiчнi завдання та вщтворювати новi пiдходи до освiтнього процесу. Майбутн педагоги мають готувати та подавати навчальний мaтeрiaл з урахуванням сучасних пiдходiв до навчання, застосовувати шформацшно-комушкацшы технологи в освiтньому процеа, а саме, - доцiльно застосовувати навчальш засоби, якi розмiщeно в мeрeжi 1нтернет.

Аналiз актуальних дослщжень. Анaлiз лiтeрaтурних джерел зaсвiдчив, що розвиток дистaнцiйного навчання вiдбувaеться поряд iз трaдицiйним навчанням i дозволяе навчати i навчатися незалежно вщ мiсця i часу в зручний час. Запровадження технологш дистaнцiйного навчання розглядали зaрубiжнi вчeнi, зокрема, Дж. Андерсон, Ст. Втлер, Дж. Мюллер, А. Огур, Д. Паррш, Р. ФЫпс, Н. Хара та ЫшМ. Проблемами пiдготовки мaйбутнiх учитeлiв откувались М.Золочевська, А. £ршов, В. Монахов, А. Кузнецов, Н. Морзе, Ю. Рамський, Т. Тихонова та н Дистанцмый освiтi присвячено роботи ряду науковщв, а саме: В. Бикова, Н. Думанського. Г. Кравцова, В. Кухаренка, В. Олшника, О. Глазуново!, К. Обухово!, О. Самойленка, Г. Молодих, Н. Морзе, О. Захар, П. Камшсько! та ш. Разом з тим, Т. Бондаренко, Ю. Носенко, Ю. Запорожченко дослiджують можливост використання сучасних iнформaцiйно-комунiкaцiйних тeхнологiй для забезпечення доступност та розвитку шклюзивно! освiти. У всьому свiтi зростае кшьшсть студeнтiв, якi навчаються за сучасними технолопями, збiльшуеться кiлькiсть зaклaдiв освiти, якi впроваджують i вже використовують дистaнцiйнe навчання в освтьому процeсi. Саме тому, випускники ЗВО мають постшно самовдосконалюватися, вчитися упродовж життя, пiдвищувaти рiвeнь профeсiйноí компетентности, бути стрeсостiйкими, творчо пiдходити до професшно! дiяльностi i бути готовими до рiзних життевих випробувань тощо.

Метою CTaTTi е спроба розкрити основы позитивы та негативы риси дистанцмного навчання, обфунтувати нeобхiдностi запровадження технолопй дистaнцiйного навчання та висв™ити доцiльнiсть застосування Ыформацшно-комунiкaтивних технолопй як технолопй професшно! пщготовки студенев - мaйбутнiх учитeлiв у систeмi вищо! освiти. Завданням дослiджeння е створення сучасного контенту, який може бути використаний у процеа навчання студенев у вищм школГ

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Для досягнення поставлено! мети i розв'язання окреслених завдань використовувалися взaемопов'язaнi тeорeтичнi i eмпiричнi методи, а саме: aнaлiз наукових джерел, синтез, систематиза^я, узагальнення наукового i передового досвiду, спостереження, бeсiдa та анкетування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Для даного дослiджeння важливим е з'ясування сутност дeфiнiцiй базових понять. 1снують рiзнi пiдходи до визначення дистанцшного навчання: дистaнцiйнe учЫня (distance learning) - отримання знань за допомогою 1нтернету, комп'ютeрiв, телебачення, радю тощо; дистaнцiйнe навчання (distance teaching) - викладання «на вщстаы»; дистaнцiйнa освiтa (distance education) - поеднання пращ викладача i студента, якщо немае безпосереднього контакту мiж ними (Маринченко, 2020).

На думку А. Бтенко, дистaнцiйнe навчання - це цтеспрямований процес дiaлоговоí, асинхронно! або синхронно! взаемодп викладача i студeнтiв мiж собою та iз засобами навчання, iндифeрeнтний до !х розташування у просторi та час (Андрущенко, 2004).

У прaцi В. I. Овсяныкова наводиться визначення, що дистанцмна освiтa - це навчання на вщстаы, навчання, яке рeaлiзуеться завдяки поеднанню поштового, рaдiо-, тeлeвiзiйного, електронного зв'язкiв, телефону i газет за обмеженого безпосереднього контакту того, хто навчаеться, з викладачем, або за повно! його вiдсутностi (Самойленко, 2010).

В. Кухаренко дистанцшне навчання визначае як форму здобуття освти, поряд з очною та заочною, при якш в освтьому процеа використовуються краш^ трaдицiйнi та Ыновацшы засоби, а також форми (Кухаренко&Рибалко& Сиротенко, 2003).

У прaцi О. О. Андреева i В. I. Солдаткша, дистaнцiйнe навчання розглядаеться як нова оргаыза^я освiтнього процесу, що базуеться на принципi сaмостiйного навчання студента. Автори стверджують, що середовище навчання характеризуемся тим, що студенти, здебтьшого, вiддaлeнi вiд викладача в просторi i чaсi, але водночас, вони мають можливкть у будь-який момент встановлювати i пiдтримувaти дiaлог за допомогою зaсобiв тeлeкомунiкaцií (Андрущенко, 2004).

Бтьш змiстовним е визначення дистанцмно! освiти П. Лузан. Пщ дистaнцiйною освiтою вiн розумiе синтетичну, штегральну, гумaнiстичну форму навчання, що фунтуеться на використaннi розма!ття традицмних i нових iнформaцiйних тeхнологiй i íхнiх тeхнiчних зaсобiв, якi використовуються для доставляння навчального мaтeрiaлу, його самостийного вивчення, оргaнiзaцií дiaлогового обмшу мiж викладачем i тими, хто навчаеться, коли процес навчання не обмежений у просторi та чаа та не передбачае поспйну, обов'язкову присутысть слухaчiв у конкретному зaклaдi освiти (Шовкун, 2016).

Значення самоспйносп пiдкрeслюе Н. Думанський, який репрезентуе дистaнцiйнe навчання як «сукупшсть мeтодiв, форм i зaсобiв взаемодп з людиною в процеа самостийного, але контрольованого засвоення нею певного масиву знань» (Думанський, 2008).

Самолюк Н. зазначае: «... дистанцшы технологи навчання можна розглядати як природний етап еволюцп традицмно! системи освiти вщ дошки з крейдою до електронно! дошки й комп'ютерних навчальних систем, вщ книжково! бiблiотeки до електронно!, вщ звичайно! аудитор!! до вiртуaльноí аудитор!!» (Самолюк, 2013).

На нашу думку, визначення В. Бикова е найбтьш точним, вЫ розумie дистанцiйне навчання як форму оргаызацй освiтнього процесу, за яко! !! активнi учасники досягають цтей навчання здiйснюючи навчальну взаемодiю на вщстан (Биков).

У зв'язку з розвитком комп'ютерних наук, вiдбуваеться переосмислення провщними свiтовими вченими ролi кнуючих фундаментальних дисциплiн. Технологй дистанцiйного навчання призначен для постачання навчального матерiалу у будь-який час та у будь-яке мкце, зручне для отримання студентами. ДистанцШне навчання, як освпн технологiя, може бути легко Ытегроване у будь-яку форму навчання, тому там технологи використовуються для студенев денно! i заочно! форм навчання.

Технолог!'' дистанцшного навчання складаються з педагопчних та iнформацiйних технологiй дистанцшного навчання. Педагогiчнi технолог!! дистанцiйного навчання - це технологи' опосередкованого активного стлкування викладачiв зi студентами з використанням телекомушкацШного зв'язку та методолог!! шдивщуально! роботи студентiв з структурованим навчальним матерiалом, представленим в електронному виглядГ lнформацiйнi технолог!! дистанцiйного навчання - це технолог!! створення, передачi i збереження навчальних матерiалiв, оргаызацй i супроводу навчального процесу дистанцшного навчання за допомогою телекомунiкацiйного зв'язку .

На сьогодншый день кнують декiлька технологiй дистанцiйного навчання, метою яких е забезпечення здобувачам освти доступу до електронних ресурав за допомогою використання сучасних Ыформацшних технологш та телекомунiкацiйних мереж. Технолог!! дистанцшного навчання у вищiй освiтi вщкривають можливостi впливу на вирiшення проблем при пщготовц фахiвцiв (Шовкун, 2016):

■ пiдвищення рiвня якостi освiти у ЗВО;

■ формування единого освiтнього простору в рамках вищо! освiти;

■ реалiзацiя потреб майбутых фахiвцiв в освiтнiх послугах;

■ пщвищення професiйно! мобiльностi та активност майбутнiх фахiвцiв;

■ iндивiдуалiзацiя навчання при масовост вищо! освiти.

Технолог!! дистанцшного навчання включають в себе Ыдивщуальний процес передачi та засвоення знань, умшь, навичок пiзнавально! дiяльностi майбутнiх фахiвцiв. 1х можна розглядати як процес еволюц!! традицiйно! освти в^д дошки з крейдою - до мультимедШно! дошки й комп'ютерних навчальних систем, вщ звичайно! книжково! бiблiотеки - до електронно!, вщ навчально! аудитор!! - до вiртуально!. Окрiм того, вони дають можлив^ь проводити навчання за допомогою 1нтернету; урiзноманiтнювати спiлкування студентiв та викладачiв (електронна пошта, чат, форум, сощальн мережi тощо); активiзувати роль викладача i здiйснювати контроль за навчальним процесом; застосовувати тестування рiзного рiвня складностi; поповнювати базу даних, накопичувати рiзнорiвневу статистику тощо (Шовкун, 2016).

На сьогодншый день, опираючись на Державний стандарт вищо! освти, Нацюнальну доктрини розвитку освiти, Закон «Про вищу освгту», Положення про дистанцшне навчання, «Концепщею розвитку дистанцiйно! освiти в Укра!нЬ> [7], заклади вищо! освти працюють на дистанцiйнiй, а також на змшанш формах навчання. Використання дистанцшного навчання в Укра!ы викликало хвилю як негативних, так i позитивних вiдгукiв i комет^в людей. Причини цього - страх перед невщомим, рiзнi пiдходи до його оргаызацй у рiзних освп>лх закладах, вiдсутнiсть загально! концепц!! та стандарт. Подекуди, це спонукало до неяккно! реалiзацй та спричинило в сусптьств певну недовiру до дистанцШно! форми навчання.

Звичайно, дистанцiйне навчання мае ряд позитивних моменпв порiвняно з традицшними формами навчання, а

саме:

■ доступысть навчання i уах навчальних матерiалiв;

■ мобiльнiсть;

■ можливкть навчатись за iндивiдуальним графшом;

■ можливiсть навчатися в будь-якому мквд

■ навчання в спошйнм обстановцi;

■ можливiсть навчатись за деклькома напрямками без вiдриву вщ професiйно! дiяльностi;

■ застосування шформацШно-комунтацшних засобiв навчання для створення яшсного освiтнього середовища;

■ розвитку i розширення навичок комп'ютерно! грамотностi;

■ створення i налаштування дистанцiйних курав iз врахуванням потреб i особливостей студекпв;

■ пiдвищення квалiфiкацí!, за допомогою он-лайн курав та вебiнарiв (зарубiжних i вiтчизняних);

■ зручысть для викладача.

Використання дистанцiйних технологш у процес навчання надае можливкть студентам обирати зручний час для вивчення й засвоення навчальних курав, самостшно здшснювати контроль та аналiз свое! навчально! дiяльностi, а викладачам - керувати навчальною роботою студекпв, контролювати й аналiзувати !х дiяльнiсть, що стимулюе студента добросовiсно освоювати змкт вищо! освiти. Студенти можуть вчитися, не виходячи з дому, чи перебуваючи у будь-якому шшому мкщ, щоб приступити до навчання, необхщно мати телефон, планшет, або комп'ютер з доступом до мережi 1нтернету. Вiдсутнiсть необхiдностi щодня вщвщувати освiтнiй заклад - великий плюс для людей з проблемами i обмеженими можливостями здоров'я, для тих хто живе у вщдалених мкцевостях, матерiв у декретнiй вiдпустцi, чи з маленькими дiтьми тощо. Використання дистанцШних технологiй пiдходить також i викладачам для органiзацй iндивiдуального пщходу навчання та оперативно! роботи з студентами.

Разом з тим, дистанцшне навчання мае ряд недолЫв:

■ недостатне вироблення практичних вмЫь та навимв;

■ невисокий рiвень комуншабельносл;

■ проблеми iз мережевим покриттям;

■ забезпечення технiчними засобами зв'язку;

■ фшансовими витратами та витратами на енергоресурси;

■ складнкть контролю самостiйностi виконання завдань;

■ втрата мотивацп до навчання та контролю;

■ щентифшащя студента.

Практично весь навчальний матерiал студент-дистанцiйник опрацьовуе та освоюе самостiйно, що потребуе певно! сили волi, вiдповiдальностi та самоконтролю, адже ыхто його пщганяти чи заохочувати до навчання не буде, тому пщтримувати потрiбний темп навчання без контролю з боку вдаеться не вам.

Правильна оргашзащя дистанцшного навчання - рiч необхщна не лише в перiод карантинних обмежень. Однак, в епоху технологш, як практично доступнi для кожно! людини i вмiщуються у смартфону органiзувати освiтнiй процес завдання не таке вже й просте. Оргаызащя навчання майбутшх учителiв-предметникiв засобами дистанцшних технологiй, на нашу думку, е корисним досвщом для успiшноí подальшо! професiйноí дiяльностi. Головною метою використання дистанцшного навчання е забезпечення доступу до електронних освiтнiх ресурсiв шляхом використання сучасних шформацшних технологiй та телекомунтацшних мереж.

Дистанцiйнi технологи навчання включають вмiння працювати з електронними тдручниками, електронною поштою, роботу з дистанцшними платформами, курсами, спiлкування через форуми, чати, конференцп та вебЫари. Найбiльшою популярнiстю користуються новi, цшав^ актуальнi дистанцiйнi курси Prometheus, TeachHub, EdEra, Всеосвiта, якi орiентованi на отримання теоретичних знань i практичних навичок у сти^ термЫи.

Досить поширеною е система Moodle, яка вщмшно справляеться iз завданнями, ям стоять перед дистанцiйним навчанням. Переваги:

■ безкоштовна платформа, яку можна втьно завантажувати, встановлювати i змЫювати;

■ дозволяе створювати курси i керувати ними;

■ дозволяе створювати рiзного рiвня тести;

■ включае рiзнi навчальнi елементи (наприклад, журнал);

■ дозволяе реалiзувати диференцiйоване навчання;

■ дозволяе спткування;

■ дозволяе публтацп навчального контенту рiзного формату: аудю, вiдео, текст та ЫшМ.

Платформа Google Classroom надае можливкть:

■ створити свiй курс i оргаызувати запис учнiв на курс;

■ дтитися необхiдним навчальним матерiалом;

■ пропонувати завдання;

■ оцшювати виконання завдань i стежити за !х прогресом;

■ органiзувати спткування.

Поширеним е додаток для вщеоконференцш Zoom, - один з найбтьш вiдомих та популярних додаткiв, який вщмЫно пiдходить як викладачам, так i студентам.

Переваги:

■ кшьшсть учасни^в до 100 осiб;

■ тривалкть безкоштовно! конференцп до 40 хвилин;

■ можливкть демонструвати екран;

■ можливкть вести запис;

■ можливкть спiлкування.

Платформа Padlet, створена для поширення завдань, дае можливiсть написати шструкцю додати посилання, фото, вщео, будь-який iнший файл, малюнок, зымок екрану, голосове повiдомлення, або навпъ геолокацiю. Програми Prezzi i Canva дають можливкть створити гарнi та цiкавi презентацй. Kahoot i Quizlet - платформи для геймiфiкацií навчання, як дозволяють створювати iнтерактивнi тести, опитування, завдання для практики та перевiрки вивченого матерiалу.

Багато е освп>лх платформ для вивчення окремих дисциплш з готовим для використання навчальним матерiалом. Наприклад, 24 Easy Steps — платформа для вивчення англшсько! мови, Matific для вивчення математики, Bchy.com.ua History, Osvita.ua для вивчення кторп Укра'ни, Subject - для вивчення бюлогм, Всiм.pptx - для вивчення шформатики. Mozaik - платформа з матерiалами для проведення уроюв з базових шкiльних дисциплЫ, на якiй мiстяться 3-D презентацй' та св™ини, вiдео, аудiо та фотоматерiали, презентацй, готовi цифровi уроки, ^ри та багато iншого.

Використання онлайн-дощок Explain Everything та Lino на заняттях допоможе залучити до захопливо! освiтньоí подорожi весь клас, а розширен функцп цих дощок дадуть змогу вiдстежити глибину розумЫня теми. Досить корисними на заняттях е онлайн-лабораторп GoLab/Graasp, онлайн-симуляцп, Ытерактивы робочi аркушi Liveworksheets, Wizer.me та muri засоби, якi допоможуть виршити навчальнi проблеми i покращити навчальний процес для дистанцшного та змшаного навчання.

Зазначен технотренди впливають на пщвищення мотивацп до навчально! дiяльностi, надають можливостi використання нових форм у навчальному процеа, за яких студенти вчитимуться не тiльки засвоювати знання, а й самоспйно !х здобувати, використовувати отриманi знання пщ час навчального процесу та у повсякденый дiяльностi.

Студенти - майбутн вчителi, у процесi навчання яких використовуються дистанции технологй, отримують подвшы знання: по-перше, самi вивчають матерiал, який необхiдний !м для подальшо! професшно! дiяльностi, по-друге, мають можливкть побачити шляхи представлення iнформацií за допомогою сучасних технологш, як можливо використовувати в учительськй дiяльностi. Оргашза^я дистанцiйного навчання вимагатиме формування у студенев в процесi навчання вщповщно! готовностi до виконання цих нових освп>лх функцiй.

У процеа пiдготовки майбутых учителiв, у ТернопГльському нацiонального педагопчному ушверситет Гмен Володимира Гнатюка використовують платформу дистанцШного навчання Moodle. Система вирiзняeться простотою та зручнiстю у використанн i своими можливостями. З метою вивчення питання проблем дистанцШного навчання серед студенпв хiмiко-бiологiчного та кторичного факультетiв, було проведено он-лайн опитування «Плюси i мiнуси дистанцiйного навчання 2020 р.». В анкетуванн взяли участь 126 студенев.

На запитання «Якщо у Вас е проблеми у навчаны, з чим вони пов'язаы?» 47,8% вiдповiли: «У мене немае проблем з навчанням», а 26, 1% зазначили: «ДистанцШна форма навчання».

Вщповщаючи на запитання «Що для Вас е найважчим на даному етат навчання?» 52,2% опитаних респондентiв вiдповiли: «Пристосуватися до вимог викладачiв», 47,8% - «ОсвоУти нову систему навчання», а 52,2% - «Великий обсяг самоспйно! роботи».

На запитання «Чи задоволенi Ви оргаызащею освiтнього процесу?» 89% вiдповiли «Так». На чергове запитання з вщкритою вщповщдю «Що б Ви хотГли змiнити в навчально-виховному процесi факультету?» студенти вщповщали: «Нiчого», «Вийти на очне навчання», «Скорше б вийти на навчання в уыверситет».

Незважаючи на те, що бiльшiсть студенев адаптувалися до особливостей дистанцiйного навчання, але на запитання «Який чинник допомГг би Вам краще i легше засвоювати матерiал?» бiльшiсть студенев (78%) вiдповiли: «Практичнi заняття». Лише 20% студенев на питання «Чи е у вас проблеми з забезпеченням 1нтернетом i наявнiстю засобiв для зв'язку?», «Проблеми з зв'язком», а 60% - вiдповiли «Немае жодних проблем».

Таким чином, здшснивши аналiз вiдповiдей на запитання анкети, ми виявили, що переважна частина опитаних респондент адаптувалися до особливостей дистанцшного навчання.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Отже, у сучаснiй системi органiзацií навчання у закладах вищоУ освiти, застосування технологiй дистанцШного навчання е невiд'емною складовою для забезпечення яккного навчання, використання якоУ розкривае можливостi позитивного впливу на пщвищення рiвня якостi освiти, забезпечуе реалiзацiю потреб майбутнiх фахiвцiв в освп>лх послугах, пiдвищуе професiйну мобтьысть та активнiсть. Технолоп( сприяють формуванню единого освiтнього простору в рамках iндивiдуалiзацií навчання при масовостi вищоУ освГти. Розвиток технологiй у сучасному свт спричинив перегляд традицiйних пщходГв до визначення перспективних форм орга^зацп освГтнього процесу. Невпинне збiльшення обсяпв iнформацií спонукае до необхiдностi удосконалення пщготовки вчителiв, пошуку iнновацiйних технологш пiдвищення квалiфiкацií, а також постшного, неперервного удосконалення фаховоУ компетентностi спещалГслв.

В Украíнi система дистанцiйноí освГти лише робить першi спроби, постШно удосконалюеться й розширюеться. Сподiваемося, що устшний досвГд дистанцiйного навчання шших краш буде використаний i у нас, й ус бажаючi зможуть отримувати освГту в найбiльш зручний для них споаб.

Список використаних джерел

1 Андрущенко В. П. Засоби дистанцшного електронного навчання i педагогiчнi технологií. В/'сник академп дистанцйно¡' oceimu, 2004. № 2. С. 2-5.

2. Биков В. Ю. Проектний пщхщ i дистанцШне навчання у професiйнiй пГдготовцГ управлШських кадрiв: веб-сайт. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/11083976.pdf.

3. Державний стандарт вишо! освГти: веб-сайт. URL: http://aphd.ua/zatverdzhem-standarty-vyshcho-osvity-stanom-na-13072019/.

4. Думанський Н. О. Класи сучасних технолопй дистанцГйно( освГти. Всник Нац1онального ун1верситету «Львшська пол1техн1ка», 2008. № 26 (610). С. 119-25.

5. Закон «Про вищу освГту»: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

6. КонцепцГя розвитку дистанцГйно( освГти в Украíнi. URL: http://194.44.29.29/Files/PublicItems/FldDoc/7/Distance.doc

7. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанц1йне навчання та умови застосування. ХаркГв, 2002. 320 с.

8. Лузан П. Г. Методи i форми орган1зацИнавчання у вищй аграрн1й школ'1. Кив: Аграрна освГта, 2003.

9. Нацюнальна доктрина розвитку освГти: веб-сайт. URL: https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 Дата звернення: Березень. 01, 2019.

10. Маринченко Г. М. ДистанцШна освГта в Украíнi: кторГя та сучасний стан. 1нновац1йна педагог1ка, Випуск 22, Т. 3. 2020. С. 188-191.

11. Про затвердження Положення про дистанцШне навчання: веб-сайт. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.

12. Самолюк Н. АктуальнГсть i проблемнГсть дистанцшного навчання. Нова педагог1чна думка, 2013. № 11. С. 193. вебсайт. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_1_50.

13. Самойленко О. М. ТеоретичнГ основи використання технологш дистанцШного навчання при пГдготовцГ майбутых вчителГв математики у ВНЗ. Тези доповщей Мiжнародноí конференцГ( «Впровадження електронного навчання в освп>лй процес: концепцií, проблеми, ршення». ТернопГль, 2010. веб-сайт. URL: http://conf.fizmat.tnpu.edu.ua/?p=447.

14. Шовкун В. В. Використання дистанцшних технологГй у процеа пщготовки майбутнГх вчителГв Гнформатики. В/'дкрите осв'тне середовище сучасного ун1верситету, 2016. № 2. С. 262-272.

References

1. Andrushchenko, V. P. (2004). Zasoby dystantsiinoho elektronnoho navchannia i pedahohichni tekhnolohii [Means of distance e-learning and pedagogical technologies]. Visnyk akademii dystantsiinoi osvity - Bulletin of the Academy of Distance Education, 2, 2-5 [in Ukrainian].

2. Bykov, V. Yu. Proektnyi pidkhid i dystantsiine navchannia u profesiinii pidhotovtsi upravlinskykh kadriv [Project approach and distance learning in the training of management staff]. (n.d.). core.ac.uk. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/11083976.pdf [in Ukrainian].

3. Derzhavnyi standart vyshchoi osvity [State standard of higher education]. (n.d.). aphd.ua. Retrieved from http://aphd.ua/zatverdzheni-standarty-vyshcho-osvity-stanom-na-13072019/ [in Ukrainian].

4. Dumansky, N. O. (2008). Klasy suchasnykh tekhnolohii dystantsiinoi osvity [Classes of modern technologies of distance education]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» - Bulletin of the National University «Lviv Polytechnic», 26 (610), 119-125 [in Ukrainian].

5. Zakon «Pro vyshchu osvitu» [Law «On Higher Education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia rozvytku dystantsiinoi osvity v Ukraini [The concept of development of distance education in Ukraine]. (n.d.). 194.44.29.29. Retrieved from http://194.44.29.29/Files/PublicItems/FldDoc/7/Distance.doc [in Ukrainian].

7. Kukharenko, V. M., Rybalko, O. V. & Sirotenko N. G. (2002). Dystantsiine navchannia ta umovy zastosuvannia [Distance learning and application conditions]. Kharkiv [in Ukrainian].

8. Luzan, P. G. (2003). Metody i formy orhanizatsii navchannia u vyshchii ahrarnii shkoli [Methods and forms of organization of education in higher agricultural school]. Kyiv: Agrarian Education [in Ukrainian].

9. Natsionalna doktryna rozvytku osvity [National doctrine of education development]. (n.d.). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 Access date: March. 01, 2019 [in Ukrainian].

10. Marynchenko, G. M. (2020). Dystantsiina osvita v Ukraini: istoriia ta suchasnyi stan [Distance education in Ukraine: history and current status]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 22, 3, 188-191 [in Ukrainian].

11. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia [On approval of the Regulations on distance learning]. (n.d.). zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 [in Ukrainian].

12. Samolyuk, N. (2013). Aktualnist i problemnist dystantsiinoho navchannia [Relevance and problems of distance learning]. Nova pedahohichna dumka - New Pedagogical Thought, 11, 193. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_1_50 [in Ukrainian].

13. Samoilenko, O. M. (2010). Teoretychni osnovy vykorystannia tekhnolohii dystantsiinoho navchannia pry pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv matematyky u VNZ [Theoretical bases of use of technologies of distance learning at preparation of future teachers of mathematics in high school]. Abstracts of the International Conference «Implementation of e-learning in the educational process: concepts, problems, solutions» Ternopil. Retrieved from http://conf.fizmat.tnpu.edu.ua/?p=447 [in Ukrainian].

14. Shovkun, V. V. (2016). Vykorystannia dystantsiinykh tekhnolohii u protsesi pidhotovky maibutnikh vchyteliv informatyky [The use of remote technologies in the training of future teachers of computer science]. Vidkryte osvitnie seredovyshche suchasnoho universytetu - Open educational environment of a modern university, 2, 262-272 [in Ukrainian].

USE OF REMOTE TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF TRAINING FUTURE TEACHERS OF PEDAGOGICAL HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS Mykola Moskalyuk, Natalia Moskalyuk

Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ukraine

Abstract.

Formulation of the problem. Problem formulation. The current challenges facing the world community in connection with the pandemic have been particularly marked in the field of education. In a short period of time, teachers and students were forced to dramatically change the forms, means, methods, and ways of teaching. Distance learning is a modern and necessary tool for society and science. Given the high quality, it should help education to become accessible to a wide range of people, meet the professional needs and needs of the individual, and of course, modernize the training of specialists in higher pedagogical schools.

Materials and methods. To solve this problem, the following research methods were used: analysis of scientific, psychological, pedagogical, and methodological literature, systematization, observation, questionnaires, comparisons, and generalizations.

Results. This study presents the results of student surveys, theoretically substantiates the feasibility of using distance learning, identifies the main advantages and disadvantages of using distance learning, the possibility of use in the classroom, and its impact on the formation of future professionals. The future prospects of the research and the importance of the considered problem at the present stage of social development are determined.

Conclusions. The article analyzes current research on the implementation and use of distance learning technologies. It is proved that mastering by students of the pedagogical university of basic bases of distance learning plays an important role in the formation of the future expert - the teacher. In this regard, the choice of a learning environment in the process of training future teachers is substantiated and the place and role of distance learning technologies in the higher education system are determined. It is noted that with the development of technical capabilities of teaching methods and technology, it became possible to use new organizational forms of the educational process, using information and communication technologies. The idea of what a modern person should be, what competencies he should have, is changing. Today, education focuses on creativity, initiative, independence, and mobility of future professionals.

Keywords: distance learning, professional competence, distance technology, teacher, information and communication technologies.