CC BY
38
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Жовтошжко 1.М., Бабакiшieва €.Н. Bu6ip методичних niôxoôie для дистан^йного навчання природничих дисципл'н в умовахзакладу вищоÏосвти. Ф'1зико-математична освта. 2019. Випуск 3(21). С. 66-70.
Zhovtonizhko I.M., Babakishieva E.N. Peculiarities of the use of methodical approaches in the process of teaching natural disciplines in the conditions of distance education in higher education. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 66-70.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-010 УДК 378.018.43
1.М. Жовтошжко
На^ональний фармацевтичний унiверситет, Украна i.n.zhovtonizhko@gmail.com ORCID: 0000-0003-0693-4122 €.Н. Бабак^ева
Харквський нацональний ушверситет iM. В.Н. Каразiна, Украна
etar. bn@gmail. com ORCID: 0000-0002-4520-2808
ВИБ1Р МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ДЛЯ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛ1Н
В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
АНОТАЦ1Я
На основi аналiзу науково-педагог'мно)' лтератури надано теоретичне обфунтування б'хев'юристського, когнитивного, конструктивстського, конективстського пiôxоôiв та наведено приклади ïx застосування пд час вивчення природничих ôисциплiн у вищiй школi.
Формулювання проблеми. У зв'язку з глобальною /нформатизац'ею i входженням укранськоï вищо)' школи в м/'жнародний освiтнiй простiр актуал'зуються проблеми пiôготовленостi викладач'в заклад'в вищо)' освти до реалiзацiï дистан^йного навчання, розробки вдповдного навчально-методичного забезпечення, а також готовности студент'ю навчатися в умовах дистан^йно)' освти.
Матер/'али i методи. У процеа дослдження використано системний анал'в наукових та методичних джерел, присвячених вирiшенню проблем впровадження дистанц'шно)' освти у закладах вищо)'освти; аналiз i узагальнення даних.
Результати. Впровадження методичних п'дход'в (б'хев'юристського, когштивного, конструктив'ютського, конективстського) у дистанцйному навчаннi забезпечуе: достатнй мотивацйний потен^ал, можливсть багаторазового повторення навчального матералу, вищий ступiнь штерактивност'!, модульнсть, доступнсть, iнôивiôуалiзацiю навчання, можливсть здйснення самоконтролю, динам/'чн/'сть доступу до iнформацi¡', забезпечення наочностi представлення iнформацiïта конфВен^йнсть, а також зручнiсть у користуваннi.
Висновки. Визначено, що головним фактором вибору методичного пдходу в умовах ôистанцiйного навчання вищого навчального закладу e студенти, залежно вд особистсних якостей яких обираеться б'аев'юристський, когштивний, конструктивстський та конективстський пдходи.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: метоôичнi п'1дходи, дистанц'1йна осв':та, заклад вищо)'осв':ти, ЗВО, прироôничi дисципл'1ни.
ВСТУП
Постановка проблеми. У зв'язку з глобальною ^форматизацию i входженням укра!нсько! вищо! школи в мiжнародний освт-лй проспр з'являються новi проблеми у сферi вищо! освти, серед яких - впровадження нових шформацшних форм i методiв роботи зi студентами. Застосування Ыформацшних технологш у навчальному процеа дозволяе забезпечити доступ до знань з навчально! дисциплЫи поза межами особистого спткування з викладачем, тобто дистанцмно, що передбачае можлив^ь поширення навчально! та шшо! Ыформацп для будь-яко! зацтавлено! аудитори у будь-який час, оргаызувати освiтнiй процес з використанням штерактивного зворотного зв'язку для оперативного контролю навчальних досягнень студенпв тощо. Устшысть застосування таких технолопй в освп>лй галузi значною мiрою залежить вщ рiвня тдготовленосп викладачiв до реалiзацГi дистанцмного навчання, належного навчально-методичного та матерiально-технiчного забезпечення, а також вщ готовност студенпв навчатися в умовах дистанцшно! освти.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Актуальшсть дослiдження. На необхiдностi активного впровадження дистанцшно! освiти як одного з напрямюв реформування й стратепчного розвитку освiтньоí системи Украши наголошуеться у Нацiональнiй доктринi розвитку освти, Державнiй нацiональнiй програмi «Освпа», Законах Украши «Про освггу», «Про вищу освгту» та iнших державних документах, що актуалiзуе проблему вибору методичних пiдходiв до викладання навчальних дисциплЫ в умовах дистанцiйноí освiти.
Аналiз науково-педагогiчних дослiджень та публiкацiй показав, що питаннями впровадження i використання шформацшних технологiй у вищiй школi займаеться багато науковцiв, зокрема А. Андреев, В. Биков, Т. Вахрущева, £. Долинський, М. Загiрняк, В. 1гнатенко, О. Карелiна, I. Козубовська, В. Кухаренко, £. Полат, О. Рибалко, Н. Сиротенко, А. Хуторський, Г. Яценко та шшл, причому проблема дистанцшного навчання у закладах вищоУ освiти (ЗВО) дослiджуеться за такими напрямками: принципи дистанцшного навчання (А. Андреев, £. Полат, А. Хуторський); психолого-педагопчы засади дистанцiйного навчання (I. Козубовська, В. Кухаренко, £. Полат); робота викладача в системi дистанцiйноí освiти (Н. Беседiн, Л. Значенко, В. Кухаренко, О. Рибалко, Н. Сиротенко); методи, форми та засоби створення дистанцшних курав (£. Долинський, О. Карелiна, I. Козубовська, В. Кухаренко, О. Рибалко, Н. Сиротенко, Г. Яценко) тощо. Але проблема вибору методичних пiдходiв викладання природничих дисциплЫ в умовах дистанцмно'( освiти вищого навчального закладу недостатньою мiрою дослiджена i вирiшена.
Мета статп: обГрунтувати вибiр методичних пiдходiв (бiхевiористського, когнiтивного, конструктивiстського, конективiстського) для дистанцшного навчання природничих дисциплш в умовах ЗВО та навести приклади 'хнього застосування.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У процеа дослiдження використовувались наступнi методи наукового дослщження: системний аналiз наукових та методичних джерел, присвячених технолопям дистанцшного навчання у ЗВО; аналiз даних, зiбраних на тематичних заходах, присвячених дистанцШному навчанню, 'х узагальнення.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У концепцп розвитку дистанцiйноí освiти в Украíнi визначено, що «дистанцШна освп^а - це форма навчання, рiвноцiнна з очною, вечiрньою, заочною та екстернатом, що реалiзуеться, в основному, за технолопями дистанцiйного навчання» (£всеева, 2012). Вона вiдображае iндивiдуалiзований процес передавання i засвоення знань, умшь, навичок i способiв пiзнавальноí дiяльностi людини, який вiдбуваеться за опосередкованоí взаемодп вiддалених один вiд одного учасни^в навчання у спецiалiзованому середовиш^, що створене на основi сучасних психолого-педагопчних та iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (Богачков, 2009; Положення, 2019).
Розглянемо як трактують дане поняття рiзнi науковцк
За визначенням В. Бикова, дистанцшна освiта - це «..^зновид освiтньоí системи, в якiй переважно використовуються дистанцiйнi технологи навчання та оргашзацп освiтнього процесу. Дистанцiйна освiта - одна з форм здобуття освiти, за якою опанування того або Ышого рiвня за тiею чи шшою спецiальнiстю здiйснюеться в процеа дистанцшного навчання» (Биков, 2008).
£. Полат вважае, що дистанцшне навчання - це взаемодiя на вщстаы викладача та студента, яка мае ва властивi навчальному процесу компоненти (мету, змкт, методи, органiзацiйнi форми, засоби навчання) i реалiзуеться специфiчними засобами Iнтернет-технологiй або iншими засобами, що передбачають iнтерактивнiсть (Полат, 2002). На думку Б. Холмберг i О. Омпсон, дистанцiйне навчання - це «нова специфiчна форма навчання, яка передбачае використання певних пiдходiв, методiв, дидактичних засобiв, взаемодп вчителя та студенев» (Holmberg, 2005; Simpson, 2002).
На наш погляд, дистанцшна освп^а е цтеспрямованим органiзованим процесом активноí опосередкованоí спiльноí дiяльностi викладачiв i студентiв, в ходi якоí майбутнi фахiвцi набувають знань та навичок, необхщних для íхньоí майбутньоí професiйноí дiяльностi. Ця форма навчання надае свободу вибору мкця, часу i темпiв навчання, а також дозволяе отримувати освп^у для студенев з регiонiв, де немае ыяких iнших можливостей для професiйноí пщготовки або отримання високоякiсноí вищоí освти, немае унiверситету бажаного профiлю тощо. ДистанцШне освiта являе собою сукупысть сучасних педагогiчних, комп'ютерних i телекомунтацШних технологiй, методiв i засобiв, що забезпечуе можлив^ь навчання без вщвщування навчального закладу iз забезпеченням регулярними консультащями у викладачiв закладу освти.
На думку науковцiв (Биков, 2008; Кухаренко, 2005; Полат, 2006) особливктю дистанцшно( освiти е наявнiсть шформацшного освiтнього середовища, для роботи у якому студент створюе персональне навчальне середовище для опрацювання необхiдних навчальних ресурав, в основу яких покладено такi методичнi пiдходи як бiхевiористський, когнiтивiстський, конструктивiстський, конективiстський.
Аналiз наукових психолого-педагопчних дослщжень (Delling, 1975; Holmberg, 2005; Simpson, 2002) вимагае бтьш детального опису зазначених методичних пiдходiв.
Зокрема, б'кевюристський пщхщ, що базуеться на iдеях Д. Уотсона й Б. Скшера. Загальна формула засвоення за ^ею теорiею спираеться на зовншы стимули й мае вигляд: «стимул-реак^я-пщкртлення». Сильною стороною бiхевiоризму е зворотнш зв'язок, який впливае на студента. У реальшй аудиторп вш забезпечуеться можливiстю спiлкування вiч-на-вiч зi студентами пiд час лекцiйних занять та пщ час проведення практичних занять, коли викладач мае змогу безпосередньо спткуватися зi студентом, оцшювати результати навчання, схвалити чи вказати на недолти й шляхи (х усунення. При роботi зi студентом дистанцшно також забезпечуеться зв'язок при читаны лекцш on-line. Студенти мають змогу спткуватися з викладачем пщ час on-line години, отримати вчасно коментар на виконане.
Бiхевiоризм передбачае чп^ко структуроване навчання та фрагментарну подачу знань. Ус мать змогу познайомитися з робочою програмою дисциплши, де наявне чп^ке розмежування матерiалу за модулями, змктовими
модулями, темами, наведен критерп оцшювання знань та вмшь студенев. Кожна тема передбачае контроль засвоення матерiалу у виглядi практичних завдань i/або тестiв.
Бiхевiористський пiдхiд до навчання мав багато позитивного, осктьки забезпечував студенев i викладачiв детально розробленою робочою навчальною програмою та викладання того чи iншого предмета, в якш матерiал градуйований за ступенем складностi i вивчаеться невеликими пор^ями. Процес навчання вимагае урахування шдивщуальних особливостей студентiв, забезпечуе зворотний зв'язок.
Другий пщхщ, когнтивктський, заснований на когытивнш психологи та спираеться на принцип свiдомостi у викладанн та на теорiю соцiоконструктивiзму, зпдно з якою студент е активним учасником процесу навчання, а не об'ектом навчально'' дiяльностi викладача. Тобто при плануваны, органiзацií та проведены освiтнього процесу викладач повинен враховувати рiзнi когнiтивнi стилi, а також навчальн стратегГ'', що спрямованi на засвоення навчального матерiалу студентами. В його основу покладено сприйняття навчання як внутршнього процесу, що спрямований на розвиток студента, його творчкть, мiжособистiснi стосунки, пам'ять, мотивацiю та мислення, який вбачае кiлькiсний i якiсний зв'язок мiж вивченим та здiбностями студента, рiвнем якостi та ктькосп досягнень майбутнього фахiвця (Евсеева, 2012).
Як вiдмiчають науковцi (Скшер, 2017; Delling, 1975; Holmberg, 2005), когнт/^зм - це пiдхiд, який вивчае накопичення, адаптащю й штегращю шформацп, де акцент робиться на самому процес навчання, а не ттьки на отриманих результатах. Вш визначае важливiсть iндивiдуальних вiдмiнностей i включення рiзних навчальних стратегiй в онлайн шструктаж, щоб пристосуватися до таких вщмшностей. Враховуючи iндивiдуальнi вщмшносп студента, акцент робиться не ттьки на очтуваному результатi, а на способi навчання. Зокрема, студентам запропонована подача шформацп у виглядi тексту пщручника, презентацiй лекцiй та аудюлекцш. В текстi для залучення уваги та стимулювання сприйняття е видтення найважливiшого, наприклад, питання, якi потребують вiзуалiзацií, надаються у виглядi шформацшних схем. З метою глибшого сприйняття та детальншо''' обробки шформацп майбутн фахiвцi складають алгоритми встановлення дiагнозу, розв'язують кросворди тощо.
Вiдповiдно, конструктив'!стський пщхщ до навчання стверджуе, що навчання - це активний конструктивний процес. Той, хто навчаеться, - це конструктор/творець шформацп. Вш застосовуеться при виршены ситуацiйних задач i дозволяе персонiфiкувати знання та, застосовуючи 'х, працювати самостiйно. За конструктивктського пiдходу знайшли вiдбиток усвiдомлена навчальна дiяльнiсть, пошукове i творче мислення, врахування особиспсних можливостей навчання в шдивщуальному пiдходi тощо. Швидке зростання обсяпв шформацп й, у зв'язку iз цим, необхiднiсть у розвитку гнучкого ситуативного мислення та пов'язано' з ним дiяльностi наприкiнцi минулого стор1ччя призвели до появи теорп конструктивiзму. Прибiчники теорп конструктивiзму стверджують, що студенти розумiють iнформацiю та навколишнш свiт залежно вiд свое' персонально'' реальности, а отже, вчаться через спостереження, участь та розумшня, що по™ iнтерпретують як шформащю у сво' знання й використовують у вдосконаленн власно' дiяльностi. Зокрема, даний пщхщ застосовуеться регулярно пщ час проведення практичних та семшарських занять при розв'язаннi ситуативних задач.
Четвертий пщхщ, конектив'!стський, передбачае самостшну пiдготовку студентiв, тобто пiдготовку до семшарських занять, вiдповiдi на запитання, реферати та доповщ, що активно застосовуеться у дистанцшному навчаннi. Студенти повинн вмiти самостiйно знаходити шформа^ю та оцiнювати и якiсть та дост^рысть, повиннi мати можливiсть контактувати та обмiнюватися iнформацiею з шшими членами групи та курсу. окр1м того, конективiзм характеризуе процес навчання через створення персонально' мережу в якш розмЩуються знання того, хто навчаеться.
Зпдно з теорiею та практикою змшаного навчання (Кухаренко, 2016) опис методичних пiдходiв дистанцiйного навчання представлено в таблиц (див. табл. 1.).
Таблиця 1
Опис методичних пiдходiв дистанцшного навчання
Властивiсть Бiхевiорiзм Когнитивiзм Конструк^зм Конеот^зм
Як вiдбуваеться Чорний ящик - основна Структуроване, Соцiальне, тобто Розподiлено всерединi
навчання увага придтяеться посл1довне здlйснюеться за мережl, соцlальне,
спостереженню за персонально' участ технолопчно оснащене,
поведшкою кожного студента шляхом розпlзнавання та штерпретацп
Якi чинники Заохочення, покарання, 1снуюча схема, Залучення, активна Рiзноманiтнiсть мереж,
впливають на стимул попередн1й досвщ участь, соц!альний i м1цн1сть зв'язк1в,
навчання культурний чинники контекст включення
Роль пам'ят Пам'ять - це рiзнi Кодування, Попереднезнання в Адаптивн моделi, що
сполучення з повторного зберiгання, пошук поеднанн! з поточним вщображають поточний
досвщу, де головну роль та вилучення контекстом стан мережl
грають заохочення i
покарання
Як здшснюеться Стимул, вщповщь Котювання Соцiалiзацiя З'еднання (додавання) з
передача знань конструкт1в знання вузлами i збiльшення
/навичок «того, хто знае» мережl
Описуван типи Навчання, побудоване на Засноване на Со^альне навчання Комплексне навчання з
навчання виконанн завдань мiркуваннi, ясних (погано пiддаеться м1нливою базою i
ц|лях, вир1шенн1 опису) рlзноманlтнlстю джерел
проблем знань
На кафедрi бiофiзики та Ыформацмних технологiй Нацiонального фармацевтичного унiверситету та кафедрi природничих наук Харкiвського нацюнального унiверситету iменi В.Н. Каразiна тьюторами дистанцмних курсiв з навчальних дисциплЫ «Бюфiзика i ФМА», «Вища математика i статистика», <^зика» та «Математика» використовують комбiнацiю зазначених вище методичних пiдходiв, враховуючи те, що ц дисциплiни е мiждисциплiнарними, та пов'язують мiж собою знання з рiзних областей науки. Програмна оболонка MOODLE дозволяе не лише отримувати студентам електронн методичнi рекомендаций але й оргаызувати зворотний зв'язок та повноцшний навчальний процес iз використанням мережевих комп'ютерних технологiй.
Наведемо приклад використання програмно' оболонки MOODLE для дистанцмного вивчення студентами вищо'' математики i статистики (Сайт НФаУ, 2019).
На рис. 1 наведено приклад виконання студентами тесту за темою «Диференщальы рiвняння».
Рис. 1. Контрольний тест за темою «Диференщальж рiвняння»
Зауважимо, що за допомогою програмночнструментально''' платформи Moodle впровадження методичних пiдходiв ^хевюристського, когнiтивного, конструктивiстського, конективiстського) у процес дистанцмного навчання вищого навчального закладу дозволяе реалiзовувати основнi методичнi принципи: достатый мотивацiйний потенцiал, можлив^ь багаторазового повторення навчального матерiалу, вища стутнь iнтерактивностi, модульнiсть, доступнiсть, iндивiдуалiзацiя, можливкть здiйснення самоконтролю, динамiчнiсть доступу до шформаци, забезпечення наочностi представлення шформаци та конфщенцшысть, а також зручысть у користуваннi.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дистанцiйне навчання ставить перед викладачами новi вимоги не ттьки в змiстовiй сферi освiти, а й у технологiчнiй. Воно вимагае створення спе^альних навчальних матерiалiв, якi мають орiентуватися на бiхевiористський, когнiтивний, конструктивкький та конективiстський пiдходи
Список використаних джерел
1. Биков В.Ю. Modeni органiзацiйних систем в'дкрито)'осв'ти: монографiя. Ки'в: Атiка, 2008. 684 с.
2. Техноло^я створення дистан^йного курсу: навч. поаб. / Биков В.Ю. та ш.; Кж'в: Мiленiум, 2008. 324 с.
3. Сайт Нацюнального фармацевтичного унiвeрситeту Украни. URL: http://pharmel.kharkiv.edu/moodle/ (Дата звернення: 25.06.2019).
4. Евсеева И.В. Комплексные единицы русского словообразования: Когнитивный подход: монография. Москва: Изд-во УРСС, 2012. 312с.
5. Богачков Ю.М., Биков В.Ю., Красношапка В.О., Кухаренко В.М., Паахов Ю.Я. Концеп^я проекту «Дистанцшне навчання школярiв». 1нформа^йн технологи i засоби навчання. 2009. № 5 (13). URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Articles/krio/Bogachkov.pdf (Дата звернення: 30.03.2019).
6. Дистан^йний навчальний процес: навч. поаб. / В.М. Кухаренко та ш.; Ки'в: Мтеыум, 2005. 292 с.
7. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учебн. пособ. Москва: Академия. 2002. 272 с.
8. Про затвердження положення про дистанцшне навчання. URL: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/ (дата звернення: 25.06.2019).
9. Скиннер Б.Ф. Наука и человеческое поведение; пер.: А. А. Федорова, А.И. Васильева. Новосибирск, 2017. 517 с.
10. Тeoрiя та практика зм'шаного навчання: монографiя / В.М. Кухаренко та ш.; Харюв: НТУ «ХП1», 2016. 284 с.
11. Delling R., Ljosa E. Distant study as an opportunity for learning. The systems of distance education. Malmo: Kesdoms, 1975.
12. Holmberg B. The Evolution, Principles and Practices of Distance Education. Oldenburg: Bibliotheks und Informationssystem der Universitat Oldenburg, 2005. 57 p.
13. Simpson O. Supporting students in online, open and distance learning. London: Kogan page Limited, 2002. 237 р.
References
1. Bykov V.Yu. (2008) Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of Open Education Organizational Systems]: monohrafiia. Kyiv: Atika, 2008. 684 s. [in Ukrainian].
2. Tekhnolohiia stvorennia dystantsiinoho kursu (2008) [Technology for creating a distance course]: navch. posib. / Bykov V.Iu. ta in.; Kyiv: Milenium, 2008. 324 s. [in Ukrainian].
3. Sait Natsionalnoho farmatsevtychnoho universytetu Ukrainy (2019) [Site of National Pharmaceutical University of Ukraine]. URL: http://pharmel.kharkiv.edu/moodle/ (Data zvernennia: 25.06.2019). [in Ukrainian].
4. Evseeva I.V. (2012) Kompleksnye edinicy russkogo slovoobrazovanija: Kognitivnyj podhod [Complex units of Russian word formation: Cognitive approach]: monografija. Moskva: Izd-vo URSS, 2012. 312s. [in Russian].
5. Bohachkov Yu.M. Bykov V.Iu., Krasnoshapka V.O., Kukharenko V.M. Pasikhov Yu.Ia. (2009) Kontseptsiia proektu «Dystantsiine navchannia shkoliariv» [Concept of the project "Distance learning of students"]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2009. № 5 (13). URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Articles/krio/Bogachkov.pdf (Data zvernennia: 30.03.2019). [in Ukrainian].
6. Dystantsiinyi navchalnyi protses (2005) [Remote start process]: navch. posib. / V.M. Kukharenko ta in.; Kyiv: Milenium, 2005. 292 c. [in Ukrainian].
7. Polat E.S. (2002) Novye pedagogicheskie i informacionnye tehnologii v sisteme obrazovanija [New pedagogical and information technologies in the education system]: uchebn. posob. Moskva: Akademija. 2002. 272 s. [in Russian].
8. Pro zatverdzhennia polozhennia pro dystantsiine navchannia [On approval of the provision on distance learning]. URL: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999/ (data zvernennia: 25.06.2019). [in Ukrainian].
9. Skinner B.F. Nauka i chelovecheskoe povedenie [Science and human behavior]; per.: A.A. Fedorova, A.I. Vasil'eva. Novosibirsk, 2017. 517 s. [in Russian].
10. Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia [Blended Learning Theory and Practice]: monohrafiia / V.M. Kukharenko ta in.; Kharkiv: NTU «KhPI», 2016. 284 s. [in Ukrainian].
11. Delling R., Ljosa E. Distant study as an opportunity for learning. The systems of distance education. Malmo: Kesdoms, 1975. [in English].
12. Holmberg B. The Evolution, Principles and Practices of Distance Education. Oldenburg: Bibliotheks und Informationssystem der Universitat Oldenburg, 2005. 57 p. [in English].
13. Simpson O. Supporting students in online, open and distance learning. London: Kogan page Limited, 2002. 237 p. [in English].
PECULIARITIES OF THE USE OF METHODICAL APPROACHES IN THE PROCESS OF TEACHING NATURAL DISCIPLINES IN THE CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION IN HIGHER EDUCATION I.M. Zhovtonizhko
National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine E.N. Babakishieva
Kharkiv National University named after V.N. Karazina, Ukraine
Abstract. The article deals with the actual problem of the use of methodological approaches in the process of teaching natural sciences in the conditions of distance education of a higher educational institution. On the basis of scientific and pedagogical literature the theoretical substantiation of methodological approaches of distance learning (behaviorist, cognitive, constructivist, connexivist) is given and examples of their application in the study of natural sciences in higher education are given.
Formulation of the problem. Due to the global informatization and entry of the Ukrainian higher education institution into the international educational space new tasks and problems of their realization in the field of higher education are emerging. One of the most important directions in solving this problem is the introduction of new information forms, methods of working with students of higher education. In particular, the effectiveness of the use of distance technologies in the educational field largely depends on the level of teachers' readiness for the implementation of distance learning, proper educational and methodological and logistical support, as well as on the readiness of students to study in the conditions of distance education.
Materials and methods. During the research, such research methods as systematic analysis of scientific and methodological sources on the research problem were used; analysis of online sources on distance education of higher education institutions; analysis of data collected from thematic events dedicated to distance learning; compilation of these data and own experience in the distance learning process.
Results. On the basis of scientific and pedagogical researches and own work experience it can be argued that the introduction of methodological approaches (behavioral, cognitive, constructivist, connective) in the process of distance learning of higher education allows to realize the basic methodological principles: sufficient motivational potential, material potential interactivity, modularity, accessibility, individualization, ability to exercise self-control, dynamic access to information s, providing clarity and privacy, and ease of use.
Conclusions. It is determined that students are the main factor in choosing a methodological approach in terms of distance learning at a higher education institution, depending on which, having tested four (behavioral, cognitive, constructivist and connexivist) approaches, the teacher chooses the one that is more relevant in this study. The tutor cannot choose the approach to teaching that is interesting to him, especially in teaching natural sciences. He should closely monitor the students, their perceptions, and their reaction to one approach or another. After all, the main purpose of learning is the result, that is, the ability of students to perceive information and be able to use it outside of educational institutions. Further scientific exploration of this multifaceted problem may be a continuation of interesting and useful research.
Keywords: methodical approaches, distance education, higher education, tutor, natural sciences.
