CC BY
20
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
https://fmo-journal.org/
Кузьмнська О.Г., Мазорчук М.С., MoKpiee М.В., Барна О.В. Прийняття синхронноi й асинхронноi освтньо1 комуткаци до i nid час пандемИ COVID-19: емпричне досл'дження реал'зацп електронного навчання у закладах вищоi освти Украни. Ф')зико-математична освта. 2021. Випуск 4(30). С. 68-75.
Kuzminska O., Mazorchuk M., Mokriiev M., Barna O. Acceptance synchronous and asynchronous educational communication before and during the COVID-19 pandemic: an empirical study of e-learning implementation in higher education institutions in Ukraine. Physical and Mathematical Education. 2021. Issue 4(30). Р. 68-75.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-030-4-010 УДК 378.145
О.Г. Кузьмшська
Нацональний унверситет бюресурав i природокористування Украни, Украна
o. kuzminska@nubip. edu. ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8849-9648
М.С. Мазорчук
Харквський нацональний унверситет iменi В.Н. Каpазiна, Украна
mazorchuk.mary@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4416-8361
М.В. MoKpieB
Нацональний унверситет бюресурав i природокористування Украни, Украна
m.mokriiev@nubip.edu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6717-3884
О.В. Барна
Тернопльський нацональний педагoгiчний унверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна
barna_ov@fizmat. tnpu.edu. ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2954-9692
ПРИЙНЯТТЯ СИНХРОННО! Й АСИНХРОННО! ОСВ1ТНЬО! КОМУН1КАЦП ДО I П1Д ЧАС ПАНДЕМП COVID-19: ЕМП1РИЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕАЛ1ЗАЦ1! ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩО! ОСВ1ТИ УКРА!НИ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Реалiзацiя електронного навчання вимагае вивчення питання спiввiдношення синхронних та асинхронних онлайн комун/'кац/'й Mim учасниками освiтнього процесу, що узгоджуеться з навчальними цлями, iнституцiйною готовнiстю до дистанцiйного навчання та р'юнем цифрово)'компетентностi викладач'ю, характером та стилем навчання студент'ю.
Матер/'али i методи. В досл'дженш проанал'вовано результати статистичного опитування близько 130 респондент'ю i3 10 заклад'ю вищо)' освти Укра)ни на предмет ставлення викладач'ю та студент'ю до застосування синхронних та асинхронних осв'тшх комункац/'й як в умовах очного (змшаного) електронного навчання, так i дистанцiйного (спричинено карантинними обмеженнями COVID-19). Для опрацювання результат'ю анкети використано методи описово)'статистики та теорп статистичних висновк'ю, зокрема перев'рка г'тотез здйснювалася з використанням методу однофакторного дисперсйного аналiзу та таблиць взаемно)' спряженостi за допомогою програмного iнструментарiю для обробки статистичних досл'джень SPSS.
Результати. Викладачi та студенти однаково визначають важливсть синхронно)' та (чи) асинхронно)' осв'тньо)' комун'тацП.
Ставлення до типу комун1'кац1)'не залежить в 'д форми навчання. Тобто, при переходi на дистан^йну форму навчання, зумовлену карантинними обмеженнями, виб'1р типу осв'тньо)' комун1'кац1)' не змнюеться. Вибiр типу комункацп не залежить в 'д р/юня цифрово)' компетентности суб'ектiв освiтнього процесу та галуз'1 знань, яку вони опановують. Стать та вк респондент 'ю частково впливають на надання переваг певному виду осв'тньо)'комунтаци, цей фактор потребуе детальншого вивчення.
Висновки. Встановлено, що не снуе суттево)' рiзницi у проведеннi асинхронних заходю в умовах дистанцiйного навчання в пер 'юд COVID-19 у пор/юняннi з очним навчанням, синхроннi ж комуншацП, якi превалюють у навчальних аудитор 'ях i яких так потребують студенти, не сл'д масштабувати, наприклад, у дистанц'шш лекцп тривалстю 1,2 години чи вебiнари замсть очних семнарських занять. Потрiбно вивчити цл та змст конкретно)' дисциплни, очiкуванi результати навчання, мотивацю, потреби й можливостi студент 'ю, перш нж приймати рiшення про використання того чи ншого типу осв 'тньо)' комун'тацП.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: освтня комун'тац'я, електронне навчання, вища освта, COVID-19, емтричне досл'дження.
© О.Г. КузьмЫська, М.С. Мазорчук, М.В. MoKpieB, О.В. Барна, 2021.
ВСТУП
Постановка проблеми. Виклики повсюдно!' цифровiзацiï вимагають rHy4KOCTi сучасних закладiв вищоУ освiти у 3a6e3ne4eHHi реалiзацiï вимог суспiльства за допомогою Ыновацмного навчання та iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Використання цих технологш та цифрових засобiв вимагае не лише розбудови шституцшного цифрового освiтнього середовища (Глазунова&iн., 2018) для реалiзацiï «стратеги, що Грунтуеться на управлiннi процесом розвитку особистост через створення певного середовища» (Желанова, 2016), а й забезпечення ефективно' комунтацп суб'ектiв освiтнього процесу у процес реалiзацiï електронного навчання задля навчання/навченосп, що «передбачае передавання шформацп повiдомлень, iдей, знань, принципiв вщ поколiння до поколЫня» (Захарченко&iн., 2014). Разом з тим, перехщ закладiв вищоï освiти до дистанцiйноï форми навчання, спричинений поширенням COVID-19, актуалiзував потребу забезпечення мiнiмiзацiï соцiальноï дистанцп студентiв та викладачiв при максимально дистанцп фiзичнiй, а, вiдповiдно, i дослiдження синхронних та асинхронних онлайн комунтацм та iнструментiв ïx пщтримки. Оскiльки у процесi реалiзацiï очного навчання переважають синxроннi комунiкацiï в аудиторп, а типовi електроннi навчальн курси використовувались для пiдтримки навчання у формам асинхронних, спроби масштабувати досвiд електронного очного навчання в умовах масового переходу до навчання дистанцшного не дали позитивного ефекту - змЫа форми навчання потребуе перегляду пiдxодiв до залученостi студенев та виваженого поеднання синхронних та асинхронних онлайн комунтацм, кожна з яких узгоджуеться з навчальними цтями, iнституцiйною готовнiстю до дистанцiйного навчання та рiвнем цифровоï компетентностi викладачiв, характером та стилем навчання студенев.
Аналiз актуальних дослiджень. К. Хенг у дослщжены онлайн навчання пщ час COVID-19 (Heng, 2020) здшснюе аналiз термiнологiï, як от: електронне навчання, онлайн навчання, дистанцшне навчання, змшане та гiбридне навчання. Кожен iз зазначених форматiв базуеться на використанн освiтнix та цифрових технолопй, але те, як студенти беруть участь у цьому процесi, вiдрiзняеться.
Ми погоджуемось з Б. Стауфер ( Stauffer, 2020 ), яка зазначае, що дистанцмне завчання, як рiзновид електронного навчання, покладаеться на шформацмно-комунтацшы технологи для доставки змкту та взаемодп суб'ектiв освiтнього процесу. Вщповщно, для залучення сучасних студенев до навчання в умовах цифрових середовищ, необxiдно не лише створювати якiсний е-контент, але i налагоджувати ефективну комунта^ю iз застосуванням асинхронних (на рiвнi закладiв вищоï освiти використовують Moodle чи iншi системи управлЫня навчанням, платформи неформальноï освти Coursera, EdX, Udacity, Prometheus, EdEra, iнтегрованi в освiтне середовище форуми, дошки, блоги i т.к) та синхронних (шляхом проведення вебiнарiв, вщеоконференцш, стрiмiнгу) комунiкацiй, якi мають допомогти викладачевi здiйснювати комунiкацiï зi студентами на новому рiвнi (Морзе, 2019).
Важлив^ь взаемодп в навчальному середовиш^ е предметом багатьох дослiджень. Зокрема А. Шутенко (Шутенко, 2015) визначае принципи розвитку освп>лх комунiкацiй у закладах вищоï освiти, а саме: доступности, iнтегрованостi, iнтерактивностi, адресностi, сензитивносп, надмiрностi, рiзнобiчностi, монiторингу та оновлення. На нашу думку, зазначен принципи е основою побудови освп>лх комунтацм незалежно вiд ïx типу та форми оргаызацп освiтнього процесу.
Порiвняння синхронних i асинхронних теxнологiй навчання було проведено у дисертацп С. Храспнск (Hrastinski, 2007). В робот було показано, що використання лише асинхронних комунтацм залишае у студента вщчуття iзольованостi, що може призвести до зниження мотивацп та результативности а в деяких випадках, припинення процесу навчання. Натомкть, перiодичнi синхроны онлайн комунтацп створюють умови для забезпечення учасниюв освiтнього процесу стабтьними засобами спiлкування, спiвпрацi, консультування тощо; залученостi студентiв та набуття досвщу колективноï дiяльностi (Chen & You, 2007).
Експерментальне дослщження Г. Джонсона (Johnson, 2008) щодо визначення переваг здшснення синxронноï та асинxронноï навчальноï дискусп з використанням чатiв не виявило ктотних вiдмiнностей у досягненнях студенев. Ми погоджуемось iз дослщником, що жоден тип комунiкацiï не може бути вщхилений або рекомендований з точки зору впливу на навчання студенев. При проектуванн освiтнix онлайн комунiкацiй слiд враховувати й Ышл фактори впливу по на досягнення студенев. До таких належать: мотива^я, саморегуляцiя, домiнування певного навчального стилю студенев у режимi синхронного та асинхронного електронного навчання (Shahabadi & Uplane, 2015).
Отже, при розробц стратегiй, визначення методiв та завдань дистанцшного навчання на рiвнi закладу освти чи конкретноï дисциплши, що значно актуалiзуеться в умовах COVID-19, слщ не лише дослщити особливостi синхронного та асинхронного методiв онлайн комунiкацiï (Berestok, 2021), реалiзацiï такоï комунiкацiï в умовах очного та змшаного навчання, в тому чи^ й окремих курсiв (Барна, 2016), але й ставлення суб'екпв освтього процесу до використання синхронних та асинхронних комунтацй
Мета статл. У цiй статтi ми зосереджуемось на вивченн питання прийняття синхронних та асинхронних онлайн комунтацм суб'ектами освiтнього процесу. На основi статистичного опитування та аналiзу власного досвщу ми збираемось розкрити ставлення викладачiв та студентiв вгтчизняних закладiв вищоï освiти до синxронноï й асинxронноï освiтньоï комунiкацiï у процесi реалiзацiï електронного навчання до i пщ час пандемп COVID-19. Це дозволить нам сформулювати рекомендаций якi допоможуть забезпечити належну якiсть дистанцiйного навчання.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення поставленоï мети застосовано комплекс методiв: порiвняльного та системного аналiзу наукових праць, що охоплюють проблему дослщження, вивчення вп^чизняного та зарубiжного досвiду реалiзацiï електронного навчання до i пщ час пандемп COVID-19, зокрема моделей та ресурсного забезпечення синxронноï та асинxронноï освiтньоï комунiкацiï. Для визначення ставлення викладачiв та студентiв закладiв вищоï освiти Украши до застосування синхронних та (чи) асинхронних освп>лх комунтацш ми використовуемо деякi емтричы методи: опитування за допомогою форми Google, спостереження за навчальним процесом у закладах вищоï освiти пщ час реалiзацiï дистанцiйного навчання в перюд карантинних обмежень COVID-19. Для опрацювання результат анкети використано методи описовоï статистики та теорп статистичних висновкiв, зокрема перевiрка гiпотез здшснювалася з використанням
методу однофакторного дисперайного аналiзу та таблиць взаемно''' спряженостi за допомогою програмного шструментар^ для обробки статистичних дослщжень SPSS (Field, 2013).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Ми розробили статистичне опитування, щоб з'ясувати ставлення викладачiв та студентiв закладiв вищо''' освiти Укра'ни до застосування синхронних та асинхронних освп>лх комунiкацiй як в умовах очного (змшаного) електронного навчання, так i дистанцiйного (спричинено карантинними обмеженнями COVID-19). Розроблена Google форма (https://forms.gle/izrsJQKnwzVYYaB1A) поширювалась з використанням сощальних мереж та месенджерiв (Telegram, Viber, Facebook, Instagram). Звичайно, це певним чином обмежуе аудитор^ респондентiв, але все ж дозволяе зробити певн висновки щодо iснуючих тенденцiй та закономiрностей. У цiлому, вибiрка вщповщала структурi генеральное' сукупностi респондентiв iз помилкою репрезентативностi не вище 5%. Всього в опитуванн взяли участь 129 оаб з десяти втизняних ЗВО. З них: 28 (21,7%) викладачiв, 28 бакалаврiв та 73 (56,6%) мапс^в. 41,1% респондентiв становлять чоловти, що вiдповiдае генеральнiй сукупносп. Усi респонденти зазначили, що у закладах вищо!' освти, де вони навчаються чи працюють, для реалiзацií електронного навчання використовують рiзнi системи управлшня навчанням (в переважнiй бтьшосп у якостi тако!' системи використовуеться LMS Moodle - таку вщповщь надали 64,4% респондентiв), а для синхронних онлайн комунтацм найчастiше використовують платформи Google Meet (30,9%), Zoom (29,1%) Cisco Webex (21,8%) та Discord (12,7%). 65,9% респондент зазначили, що завжди мають доступ до комп'ютерно!' технти й мобтьних пристро'в з доступом до 1нтернету, 29,7% - мають певы, але некритичн обмеження. Також слiд зазначити високий рiвень цифрово' компетентностi учасникiв опитування. За результатами самооцЫювання - корелюе з результатами попереднiх дослiджень авторiв статтi (Кузьмiнська, 2019), 49,6% респондент визначили власний рiвень цифрово''' компетентности як високий, 31,8% - експертний i лише 1 учасник - як базовий. Наведен данi свщчать про готовнiсть до реалiзацií дистанцмного навчання у закладах вищо' освiти як на рiвнi iнституцiйного забезпечення, так i компетентностi суб'ектiв освтього процесу, тому можемо висловити припущення що, вибiр типу комунiкацií залежить вщ особистiсних характеристик викладачiв (як тих, хто забезпечуе навчальний процес) та студент (як замовниюв освiтнiх послуг). Для визначення рiвня прийняття синхронно' та асинхронно'' освiтньоí комушкацп суб'ектiв освiтнього процесу до i пiд час карантинних обмежень, а також визначення факторiв, що впливають та вибiр, сформульовано наступнi ппотези:
Н1: Викладачi та студенти однаково визначають важливiсть синхронно'' чи асинхронно' освiтньоí комунiкацií.
Н2: Ставлення до типу комунтацп не залежить вщ форми навчання. Тобто, при переходi на дистанцiйну форму навчання, зумовлену карантинними обмеженнями, вибiр типу освiтньоí комунiкацií не змiнюеться.
Н3. Вибiр типу комунiкацií визначаеться статтю та втом респондентiв, рiвнем 'х цифрово''' компетентностi та галуззю знань, яку вони опановують.
Для пiдтвердження чи спростування висунутих гiпотез у визначенн прийняття синхронних та (чи) асинхронних комунтацм респондентам було пропоновано:
- визначити тип комунтацп, якому надаеться перевага (синхронна чи асинхронна), у реалiзацií наступних видiв дiяльностi: актуалiзацiя цiлей (навчання), аналiз досвiду; представлення та опрацювання теоретичних вщомостей; вивчення предметно' обласп; вiдпрацювання практичних навичок (постановка завдань лабораторних, семЫарських чи практичних робп-, та 'х виконання); представлення результат освiтньоí дiяльностi; оцшювання результатiв освiтньоí дiяльностi, вирiшення проблем, рефлекая (I група запитань, перевiрка гiпотези Н1);
- оцiнити за шкалою Лайкерта важливкть (0 - не важливо, 4 - необхщно) застосування синхронно' комунтацп для кожного виду дiяльностi при переходi на дистанцшну форму навчання, коли унеможливлюються очн зустрiчi (II група запитань, перевiрка гiпотези Н2);
- указати наявысть платформ та окремих сервiсiв для пiдтримки асинхронно'' та синхронно'' комунтацп у конкретному ЗВО, оцЫити рiвень власно' цифрово''' компетентностi (вщповщно до рамки DigComp 2.1) та зазначити певн персональнi данi (стать, вт, доступ до комп'ютерно'' технти та 1нтернету) для визначення факторiв впливу на вибiр типу комунтацп (III група запитань, перевiрка ппотези Н3).
ОБГОВОРЕННЯ
За результатами опитування студенти надають перевагу синхронним комунта^ям у процес реалiзацií усiх зазначених видiв навчально'' дiяльностi (хоча рiзниця не е статистично iстотною для уах груп респондентiв, що частково пщтверджуе гiпотезу Н1), викладачi надають перевагу асинхроннш комунiкацií у представлены та опануванн теоретичних вiдомостей та дослщжены предметно'' областi. Загалом, можна зробити висновок, що студенти бакалаврату е найменш самостiйними, впевненими та мотивованими - вони потребують максимально' ктькосп синхронних комунтацш. На рисунку 1 показано вщповщы середнi значення за сумою балiв за уама видами дiяльностi, якi визначалися за 4-х бальною шкалою Лайкерта, для рiзних груп респондент (порiвняння середых здiйснювалося за критерiем Фiшера на основi методу однофакторного дисперсiйного аналiзу).
Для перевiрки гiпотези Н2 респондент, за результатами вщповщей на I групу запитань, було об'еднано у три групи вщповщно до прихильносп до певного типу комунiкацií (табл. 1):
- Г1: переважно асинхронна комушка^я; до групи вщнесено тих, хто надае перевагу синхроннш комунтацп у реалiзацií вiд 0 до 3 зазначених видiв навчально' дiяльностi;
- Г2: частково синхронна, частково асинхронна комушка^я; члени групи синхронну комунтащю пiдтримують у реалiзацií вiд 4 до 6 видiв навчально'' дiяльностi;
- Г3: переважно синхронна комунiкацiя; респонденти реалiзацiю вщ 7 до 9 зазначених видiв дiяльностi волiють здiйснювати синхронно.
Для цих груп було порiвняно середы значення суми балiв за запитаннями стосовно ступеня важливостi застосування синхронно' взаемодп (вiд 0 до 4 балiв) при реалiзацií дистанцмного навчання (табл. 1).
Рис. 1. Середне за сумою балiв за уама видами дiяльнoстi для piзних груп pеспoндентiв
Таблиця 1
Середш значення суми балiв за питаннями стосовно ступеню важливocтi застосування синхронно! взаемодм
(вiд 0 до 4 балiв) та вiдпoвiднi cтатиcтичнi показники
Групи респондентiв за ix приxильнiстю до типу комунiкацií Кшьмсть респондентiв у групi Середне значення за сумою балiв оцЫки важливост синxронноí форми навчання для груп Стандартне вщхилення середнього значення М^мальне значення за сумою балiв Максимальне значення за сумою балiв
Переважно асинхронна (Г1) 22 22,64 10,37 0 35
Частково
синхронна, частково 84 25,38 6,81 11 36
асинхронна (Г2)
Переважно синхронна (Г3) 22 27,41 6,80 15 36
Загалом 128 25,26 7,60 0 36
За результатами опитування (табл. 1) найбтьше респондентiв (група Г2 - 84 особи) надають перевагу змшаному типу комунiкацiй незалежно в^д форми навчання. Середне значення за сумою балiв оцЫки важливостi синхронного типу комунтаци при реалiзацií дистанцiйного навчання для груп дещо рiзнi, але ця рiзниця не е статистично ктотною. Тобто, змiна форми навчання не чинить суттево впливу на вибiр способу комунiкацií, що дае пщстави для пiдтвердження гiпотези Н2. Порiвняння середнiх здiйснювалося на основi однофакторного дисперсiйного аналiзу i за критерiем Фiшера. Результати порiвняння та основы статистичн показники наведено у таблиц 2.
Таблиця2
Статистичш показники щодо порiвняння середнiх балiв з визначення важливостi синхронного типу комушкацм для рiзних груп респондент на основi однофакторного дисперсiйного аналiзу
Значення статистичних показни^в для визначення рiзницi Сума квадратiв сумарноí кшькост балiв Кшьшсть ступенiв свободи Середне квадра^в сумарноí кiлькостi балiв Значення крт^я Фiшера Рiвень значущостi p-value
Мiж групами респондентiв 254,27 2 127,14 2,25 0,11
Усерединi груп респондент 7080,22 125 56,64
Загалом 7334,492 127
Разом з тим, додаткове порiвняння за окремими видами дiяльностi показало наявысть респондентiв, якi, надаючи перевагу асинхроннш комунiкацií у процесi реалiзацií деяких видiв дiяльностi в умовах очного навчання (I група запитань), при переходi до дистанцмного (II група запитань) визначають важливiсть синхронно'!' комунiкацií. Зокрема, для актуалiзацií цтей навчання та аналiзу досвiду рiзниця статистично iстотна на рiвнi p-value<0,05; опрацювання теоретичних вiдомостей - на рiвнi p-value<0,06; вивчення предметно' област - на рiвнi p-value<0,08; виршення проблем - на рiвнi p-
value<0,08; рефлекая - на рiвнi р^а1ие<0,09. Можна зробити припущення щодо недостатньо! впевненостi та самостшносп студентiв у процесi реалiзацií дистанцшно! форми навчання в умовах карантинних обмежень (коли немае змоги обирати форму навчання). Вщповщно актуалiзуеться потреба додаткових дослщжень задоволеностi студентiв реалiзацiею дистанцiйного навчання п^д час COVID-19 (Refae & Kaba & Eletter, 2021) з фокусом на педагопчному дизайнi освiтнiх комунiкацiй.
Для пщтвердження чи спростування Н3 було дослщжено зв'язок мiж типом комунiкацií (синхронна, асинхронна), якому вщдають перевагу респонденти та: рiвнем íх цифрово!' компетентности (за результатами самооцiнювання), статтю, доступом до комп'ютерно'' технiки та 1нтернету, наявнiстю в закладi вищо' освти системи пiдтримки навчання (синхронних та асинхронних комунтацм). В результатi ппотезу Н3 пiдтверджено частково, оскiльки вибiр типу освiтньоí комунiкацií не залежить вщ рiвня цифровоí компетентностi (оцшка проводилася за критерiем хi-квадрат на рiвнi р-value>0,05) -респонденти iз рiзним рiвнем цифровоí компетентностi у середньому однаково оцЫюють оптимальнiсть синхронноí та асинхронноí комунiкацií (рис. 2а). Також не чинить суттевого впливу на прихильшсть до певного типу комунтацп ресурсне забезпечення (оцiнка проводилася за крт^ем Фiшера на рiвнi р-value>0,05) як на рiвнi ЗВО (платформи та сервiси для пщтримки електронного навчання), так i рiвнi окремого респондента (доступ до комп'ютерноí технiки та 1нтернету). Виявлено вщмшносп лише у виборi типу комунтацп за статевою ознакою - чоловти надають перевагу асинхроннiй комунiкацií (рис. 2б). Проте, оскiльки вибiрка була не надто великою, прояв такоí залежносп може мати випадковий характер, не дивлячись на те, що зв'язок пщтверджено за допомогою хиквадрат на рiвнi значущостi р-value<0,05. Це питання потребуе додаткового вивчення.
А) за piBHeM цифрово' компетентности Б) за статтю
Рис. 2. Дiагpами розподту peспондeнтiв за piзними групами вiдповiдно до обраного типу комушкацм
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
До пандемп COVID-19 концепцiя змшаного навчання як поеднання очного навчання та онлайн-навчання була запроваджена в багатьох закладах вищоí освiти. Перший досвщ реалiзацií дистанцiйного навчання в умовах карантинних обмежень е пщфунтям для проведення додаткових дослщжень, що стосуються ресурсного забезпечення, удосконалення освтього менеджменту, зокрема системи пiдвищення квалiфiкацií науково-педагогiчних працiвникiв, педагогiчного дизайну середовищ доставки е-контенту та освiтньоí комунтацп викладачiв i студентiв.
На пщстэд результатiв проведеного опитування задля визначення ставлення суб'ект освiтнього процесу впчизняних закладiв освiти до застосування певного типу освп>лх комунiкацiй:
1) пщтверджено готовнiсть закладiв освiти до реалiзацií дистанцiйного навчання як на рiвнi ресурсного забезпечення, так i цифровоí компетентностi викладачiв i студентiв;
2) визначено вплив особиспсних характеристик на вибiр типу освiтньоí комунiкацií; це важливо враховувати при проектуванш взаемодп на рiвнi вивчення конкретноí дисципл^ у конкретних групах, оскiльки прийняття того чи iншого типу комунтацп може рiзнитись як у викладачiв (органiзовують та супроводжують навчальний процес), так i конкретних студентiв (навчаються);
3) доведено вiдсутнiсть зв'язку мiж вибором типу освiтньоí комунiкацií та рiвнем цифровоí компетентностi суб'ектiв освтього процесу, iнституцiйною пiдтримкою реалiзацií дистанцшного навчання (наявнiсть та тип платформ i сервiсiв пiдтримки синхронноí та асинхронноí комунiкацií), можливостями конкретного студента й викладача (доступ до комп'ютерноí технiки та 1нтернету), а також формою навчання (порiвнювали реалiзацiю електронного навчання до пандемп та дистанцшного пщ час COVID-19);
4) з'ясовано взаемозв'язок мiж статусом (викладач, мапстр, бакалавр) та типом освiтнiх комунтацш, яким надають перевагу суб'екти освiтнього процесу: студенти в цiлому надають перевагу синхронним комунтащям, причому, чим «вищий» статус, тим бiльший рiвень самостiйностi та вiдповiдальностi - бакалаври потребують найбтьше синхронноí взаемодп;
5) висловлено припущення, що полягае у потребi посилення супроводу студенев пщ час дистанцiйного навчання: у процес опанування теоретичних вiдомостей, дослiдження предметноí областi, вирiшення проблем та здмснення
рефлексп визначено студентiв, якi, попри прихильысть до застосування асинxронноí онлайн комунтацп п^д час очного навчання, при переxодi до дистанцiйноí форми потребують комунiкацií синxронноí.
В цтому, дослiдження показало, що не кнуе суттевоí рiзницi у проведеннi асинхронних заxодiв в умовах дистанцiйного навчання в перюд COVID-19 у порiвняннi з очним навчанням, синxроннi ж комунтацп, якi превалюють у навчальних аудиторiяx i яких так потребують студенти, не слщ масштабувати, наприклад, у дистанцшы лекцп тривалiстю 1,2 години чи вебшари замiсть очних семшарських занять. Потрiбно вивчити цЫ та змiст конкретноí дисциплiни, очтуваы результати навчання, мотивацiю, потреби й можливост студентiв, перш нiж приймати ршення про використання того чи шшого типу освiтньоí комунiкацií. ^м того, слiд враховувати, що переважна бтьшлсть студентiв надають перевагу змшаному типу. Педагогiчний дизайн освiтнix комунтацш та fx ресурсне забезпечення у процес реалiзацií дистанцiйного навчання вбачаеться перспективним напрямом подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Berestok O. V. Synchronous and Asynchronous E-Learning Modes: Strategies, Methods, Oblectives URL: http://repo.snau.edu.ua/bitstream/123456789/8849/1/Berestok%20O.%20V.%20Synchronous%20and%20Asynchro nous.pdf (Дата звернення 18.07.2021).
2. Chen, W., & You, M. (2007). The differences between the influences of synchronous and asynchronous modes on collaborative learning project of industrial design. In D. Schuler (Ed.), Lecture notes in computer science: Vol. 4564. Online communities and social computing (pp. 275-283). Berlin: Springer-Verlag. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-540-73257-0_31. (Дата звернення 18.07.2021).
3. El Refae, G.A., Kaba, A. & Eletter, S. (2021) Distance learning during COVID-19 pandemic: satisfaction, opportunities and challenges as perceived by faculty members and students", Interactive Technology and Smart Education, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/ITSE-08-2020-0128/full/html (Дата звернення 18.07.2021).
4. Field, A. (2013). Discovering statistics using IBM SPSS statistics (4th ed.). SAGE Publications. URL: https://edge.sagepub.com/field5e (Дата звернення 18.07.2021).
5. Heng, K., & Sol, K. (2020, December 08). Online learning during COVID-19: Key challenges and suggestions to enhance effectiveness. Cambodian Education Forum. URL: https://cambodianeducationforum.wordpress.com/2020/12/08/online-learning-during-covid-19-key-challenges-and-suggestions-to-enhance-effectiveness/(Дата звернення 18.07.2021).
6. Hrastinski S. (2007). Participating in Synchronous Online Education: PhD dissertation. Lund University, 2007. 154 p. URL: http://www.lu.se/o.o.i.s?id=12588&postid=599311 (Дата звернення 18.07.2021).
7. Johnson, G. (2008). The relative learning benefits of synchronous and asynchronous text-based discussion. British Journal of Educational Technology, 39(1), 166-169. URL: https://bera-journals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-8535.2007.00739.x (Дата звернення 18.07.2021).
8. Kuzminska О., Mazorchuk M., Morze N., Pavlenko V. & Prokhorov A. Study of Digital Competence of the Students and Teachers in Ukraine, CEUR Workshop Proceedings, vol.1007, pp. 148-169, 2019. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_169.pdf (Дата звернення 18.07.2021).
9. Mehdi Mehri Shahabadi & Megha Uplane (2015)/ Synchronous and Asynchronous e-learning Styles and Academic Performance of e-learners,Procedia - Social and Behavioral Sciences, Vol. 176, 2015, Pages 129-138, URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042815004905 (Дата звернення 18.07.2021).
10. Stauffer, B. (2020). What's the difference between online learning and distance learning? The Applied Education System. URL: https://www.aeseducation.com/blog/online-learning-vs-distance-learning. (Дата звернення 18.07.2021).
11. Барна О.В. Технолопя змшаного навчання в кура методики навчання Ыформатики. Електронне наукове фахове видання "В'дкрите осв'тне е-середовище сучасного унiвеpситету", (2), 84-92. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/35. (Дата звернення 18.07.2021).
12. Глазунова О.Г., Мо^ев М.В., Кузьмшська О.Г., Якобчук О.В. Архтектура пбридного xмаро-орiентованого середовища навчального закладу: колективна монографiя. Кив: Ытерсервк, 2018. - 238 с.
13. Желанова В. В. Середовищний пщхщ у вищш освт: сутысть та лопка реалiзацií. Теopiя i практика профеайноi майстерност'1 в умовах цлежиттевого навчання: мoнoгpафiя. Житомир, Укра(на: АМСКП "Полкся", с. 102, 2016.
14. Захарченко В. М., Калашнтова С. А., Луговий В. I., Ставицький А. В., Рашкевич Ю. М., Таланова Ж. В. Нацюнальний освп>лй глосарй вища освп^а. Кив, Украша: ТОВ "Видавничий дiм "Плеяди", с. 40, 2014.
15. Морзе Н.В. Яким мае бути «розумний» уыверситет у «розумному» сусптьст^? URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/10640/1/N_Morze_28_03_12_konf_NDL.pdf (Дата звернення 18.07.2021).
16. Шутенко А.И. (2015). Концепция построения образовательных коммуникаций в системе вузовской подготовки. Modern Research of Social Problems, №11(55), 2015. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kontseptsiya-postroeniya-obrazovatelnyh-kommunikatsiy-v-sisteme-vuzovskoy-podgotovki (Дата звернення 18.07.2021).
References
1. Berestok O. V. Synchronous and Asynchronous E-Learning Modes: Strategies, Methods, Oblectives. Retrieved from http://repo.snau.edu.ua/bitstream/123456789/8849/1/Berestok%20O.%20V.%20Synchronous%20and%20Asynchronous. pdf. [in English].
2. Chen, W., & You, M. (2007). The differences between the influences of synchronous and asynchronous modes on collaborative learning project of industrial design. In D. Schuler (Ed.), Lecture notes in computer science: Vol. 4564. Online communities
and social computing (pp. 275-283). Berlin: Springer-Verlag. Retrieved from https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-540-73257-0_31. [in English].
3. El Refae, G.A., Kaba, A. & Eletter, S. (2021) Distance learning during COVID-19 pandemic: satisfaction, opportunities and challenges as perceived by faculty members and students", Interactive Technology and Smart Education, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. Retrieved from https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/ITSE-08-2020-0128/full/html. [in English].
4. Field, A. (2013). Discovering statistics using IBM SPSS statistics (4th ed.). SAGE Publications. Retrieved from https://edge.sagepub.com/field5e. [in English].
5. Heng, K., & Sol, K. (2020, December 08). Online learning during COVID-19: Key challenges and suggestions to enhance effectiveness. Cambodian Education Forum. Retrieved from https://cambodianeducationforum.wordpress.com/2020/12/08/online-learning-during-covid-19-key-challenges-and-suggestions-to-enhance-effectiveness/.[in English].
6. Hrastinski S. (2007). Participating in Synchronous Online Education: PhD dissertation. Lund University, 2007. - 154 p. Retrieved from http://www.lu.se/o.o.i.s?id=12588&postid=599311 . [in English].
7. Johnson, G. (2008). The relative learning benefits of synchronous and asynchronous text-based discussion. British Journal of Educational Technology, 39(1), 166-169. Retrieved from https://bera-journals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-8535.2007.00739.x. [in English].
8. Kuzminska 0., Mazorchuk M., Morze N., Pavlenko V. & Prokhorov A. Study of Digital Competence of the Students and Teachers in Ukraine, CEUR Workshop Proceedings, vol.1007, pp. 148-169, 2019. Retrieved from http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_169.pdf. [in English].
9. Mehdi Mehri Shahabadi & Megha Uplane (2015)/ Synchronous and Asynchronous e-learning Styles and Academic Performance of e-learners,Procedia - Social and Behavioral Sciences, Vol. 176, 2015, Pages 129-138. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042815004905. [in English].
10. Stauffer, B. (2020). What's the difference between online learning and distance learning? The Applied Education System. Retrieved from https://www.aeseducation.com/blog/online-learning-vs-distance-learning. [in English].
11. Barna O.V. Tekhnolohiia zmishanoho navchannia v kursi metodyky navchannia informatyky [Blended learning technology in the course of computer science teaching methods.]. Elektronne naukove fakhove vydannia "Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu", (2), 84-92. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/35. [in Ukrainian].
12. Hlazunova O.H., Mokriiev M.V., Kuzminska O.H., Yakobchuk O.V. Arkhitektura hibrydnoho khmaro-oriientovanoho seredovyshcha navchalnoho zakladu: kolektyvna monohrafiia [The architecture of a hybrid cloud-oriented environment of an educational institution]. Kyiv: Interservis, 2018. - 238 p. [in Ukrainian].
13. Zhelanova V. V. Seredovyshchnyi pidkhid u vyshchii osviti: sutnist ta lohika realizatsii. Teoriia i praktyka profesiinoi maisternosti v umovakh tsilezhyttievoho navchannia: monohrafiia [The environmental approach in higher education: the essence and logic of implementation. Theory and practice of professional skills in terms of purposeful learning]. Zhytomyr, Ukraina: AMSKP "Polissia", s. 102, 2016.
14. Zakharchenko V. M., Kalashnikova S. A., Luhovyi V. I., Stavytskyi A. V., Rashkevych Yu. M. & Talanova Zh. V. Natsionalnyi osvitnii hlosarii: vyshcha osvita [National Education Glossary: Higher Education]. Kyiv, Ukraina: TOV "Vydavnychyi dim "Pleiady", s. 40, 2014. [in Ukrainian].
15. Morze N. V. Yakym maie buty «rozumnyi» universytet u «rozumnomu» suspilstvi? Retrieved from http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/10640/1/N_Morze_28_03_12_konf_NDL.pdf. [in Ukrainian].
16. Shutenko A.I. (2015). Koncepcija postroenija obrazovatel'nyh kommunikacij v sisteme vuzovskoj podgotovki. Modern Research of Social Problems, #11(55), 2015. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/kontseptsiya-postroeniya-obrazovatelnyh-kommunikatsiy-v-sisteme-vuzovskoy-podgotovki. [in Russian].
ACCEPTANCE SYNCHRONOUS AND ASYNCHRONOUS EDUCATIONAL COMMUNICATION BEFORE AND DURING THE COVID-19 PANDEMIC: AN EMPIRICAL STUDY OF E-LEARNING IMPLEMENTATION IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN UKRAINE
Olena Kuzminska
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine Mariia Mazorchuk V. N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Maksym Mokriiev
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine
Olha Barna
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The implementation of e-learning requires the study of the relationship between synchronous and asynchronous online communications between participants in the educational process, consistent with educational goals, institutional readiness for distance learning and the level of digital competence of teachers, the nature and style of student learning.
Materials and methods. The study analyzes the results of a statistical survey of about 130 respondents from 10 higher education institutions in Ukraine on the attitude of teachers and students to the use of synchronous and asynchronous educational communications in both face-to-face (blended e-learning) and distance (caused by quarantine restrictions COVID-19) learning. Methods of descriptive statistics and the theory of statistical conclusions were used to process the results of the questionnaire, in particular, hypotheses were tested using the method of one-way analysis of variance and correlation tables using software tools for processing statistical studies SPSS.
Results. Teachers and students alike determine the importance of synchronous and (or) asynchronous educational communication. The attitude to the
type of communication does not depend on the form of education. That is, in the transition to distance learning, due to quarantine restrictions, the choice of type of educational communication does not change. The choice of type of communication does not depend on the level of digital competence of the subjects of the educational process and the field of knowledge they master. The gender and age of the respondents partly influence the provision of preferences to a certain type of educational communication, this factor needs to be studied in more detail.
Conclusions. It was found that there is no significant difference in the conduct of asynchronous activities in distance learning during COVID-19 compared to face-to-face learning, while synchronous communications, which prevail in classrooms and are so needed by students, should not be scaled, for example, in distance lectures 1.2 hours or webinars instead of face-to-face seminars. It is necessary to study the goals and content of a particular discipline, expected learning outcomes, motivation, needs and opportunities of students before deciding on the use of a particular type of educational communication.
Key words: educational communication, e-learning, higher education, COVID-19, empirical research.
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
