CC BY
15
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Лебедева 1.Л., HopiK Л.О. Ефективнсть e-learning студент'ю в умовах карантину на прикладi дисципл/'н математичного циклу. Ф1зико-математична осв1та. 2020. Випуск 3(25). Частина 2. С. 93-100.
Lebedeva I., Norik L.The effectiveness of e-learning of students in quarantine conditions for the example of mathematical cycle disciplines. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 2. Р. 93-100.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-032 УДК 37.031.2:378.147
1.Л. Лебедева
Харквський нацюнальний економ'чний унверситет iмeнi Семена Кузнеця, Украна
irina.lebedeva@khneu.net ORCID: 0000-0002-0381-649X Л.О. HopiK
Харк'!вський на^ональний економ'!чний ушверситет iмeнi Семена Кузнеця, Украна,
larisa.norik@gm ail.com ORCID: 0000-0002-7077-1260
ЕФЕКТИВШСТЬ E-LEARNING СТУДЕНТ1В В УМОВАХ КАРАНТИНУ НА ПРИКЛАД1 ДИСЦИПЛ1Н МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ
АНОТАЦЯ
У роботi розглянутi можливостi використання технолог1й електронного навчання для п/'двищення ефективност1 навчального процесу на прикладi досв'ду впровадження електронних навчальних кур^в дисциплiн математичного циклу на платформi Moodle.
Формулювання проблеми. Сучасне iнформацiйне суспльство характеризуется стр'мким розвитком /нновац/'йних осв'тшх технологй. Необхiднiсть змн у системi формування навчально-методичного забезпечення та органiзацü' навчального процесу вимагають подальшого поширення iнтерактивного навчання. Використання e-learning як технологи' дистан^йного навчання суттево покращуеяксть навчання та пдсилюе практичну спрямовансть навчальних дисциплiн математичного циклу. У ХНЕУ 'т. С. Кузнеця на базi платформи Moodle створена система електронних навчальних кур^в. Досв'д активноiреалiзацi'i'цих курав в умовах карантинних заход'в, що оголошеш у зв'язку з пандем'ею COVID-19, дозволив визначити ефективнсть e-learning та виявити окрем'1 фактори, як впливають на рiвень якостi його подальшого використання.
Матер/'али i методи. Опрацьовано результати успiшностi студентов 1-го курсу ХНЕУ '¡м. С. Кузнеця денноi форми навчання протягом осiннього та весняного семестр'ю 2019/2020 навчального року за дисциплнами математичного циклу. Порiвняння результат'в засвоення студентами математичних дисциплiн проводилося у межах одних i тих же академ'мних груп, навчання яких протягом року здйснювали тi ж самi викладачi. Перев'рено статистичну гпотезу про однорiднiсть успiшностi студент'ю у весняному семестрi за критер'ем Стьюдента.
Результати. Встановлено, що закони розподлу о^нок за навчальними дисциплнами математичного циклу в оанньому i весняному семестрах суттево в'др'зняються. У 1-му семестрi закон розподлу можна вважати близьким до нормального, у 11-му семестрi закон розподлу сл'д визначити як двомодальний. Тобто студент 'ю академiчно'i'групи за результатами успiшностi електронного навчання сл'д об'еднати у дв'1 пiдгрупи: одна частина студент 'ю почала вчитися краще, нша - навпаки. За критер'ем Стьюдента було доведено, що пд час електронного навчання середш бали цих двох пiдгруп в 'др 'вняються з надiйнiстю 95%. Це означае, що академ/'чну групу студент 'в сл 'д розглядати як таку, що складаеться з двох сукупностей, рiзних за своми характеристиками.
Висновки. Анал'з ефективностi впровадження е-навчання вказуе на перспективнсть його застосування в процеа вивчення дисциплiн математичного циклу. Подальший розвиток e-learning мае фунтуватися на розробленн'11ндив '1дуальних та персонал 'зованих п'дход 'в до навчання, що сприяють активiзацi'i'навчального процесу для вах студент 'в.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: е-навчання, самостiйна робота студент'1в, персональна навчальна система, контентний та iнтерактивний рiвнi, ефективнсть навчання.
ВСТУП
Постановка проблеми. У сучасному свт все бтьшо''' актуальное^ набувають електронне навчання (e-learning) з використанням стацюнарних персональних комп'ютерiв i така його модифта^я, як мобтьне навчання (m-learning), тобто дистанцмне навчання з використанням мобтьних телефоыв, смартфоыв, кишенькових персональних комп'ютерiв,
електронних книжок, коли студент маe змогу приймати участь у навчальному процеа без обмежень у час i просторк Розвинення ^eÏ форми навчання e вiдповiддю на вимогу часу - реалiзацiя для всiх рiвного доступу до яккно'|' освiти {equal access to a quality education). Потреба у цьому виникла ще у друпй половин XX сторiччя, що пов'язане з переходом економiки розвинених кра^ на шлях постiндyстрiального розвитку, становленням економiки знань. Отже, використання iнновацiйних технологiй у сферi освгги покликане задовольняти потреби як кожноÏ окремоÏ людини, так i сусптьства в цiломy. Однак створення умов для реалiзацiÏ цieÏ концепцп стало можливим лише завдяки удосконаленню комп'ютерних технологiй, розвиненню мережi Iнтернетy, комп'ютеризацп та iнформатизацiÏ сyспiльства. У наш час електронна освгга набyваe рис мета-iндyстрiÏ {Семерiков, Стрюк, & Mоiсеeнко, 2012). Одним iз показни^в поширення цieÏ форми освiти e швидке зростання обсягу коштiв, що обертаються на глобальному ринку e-learning. Так, у 2004 р. об^ коштiв на цьому ринку складав понад $23,1 млрд., а у 2010 р. - вже $32,1 млрд. i щорiчно збiльшyeться в середньому на 7,07 %. Очiкyeться, що до 2023 р. обсяг глобального ринку електронного навчання досягне $65,41 млрд {Global E-learning, 2018). Зараз використання IT-технолопй застосовують у навчанн людей будь-якого вту: вщ учыв молодших клаав, навiть вщ вихованцiв дитячих садочкiв до ствробти^в компанiй, а також пiд час пщвищення квалiфiкацiÏ шкiльних вчителiв i викладач1в закладiв вищоÏ освiти. I чим бтьш дорослою стаe людина, чим бiльш свiдомим буде ÏÏ ставлення до навчання, тим бтьшою може бути частка дистанцiйного навчання порiвняно з безпосереднiм спiлкyванням з викладачем i тим рiзноманiтнiшими можуть бути методи e-learning. Найбiльш повно переваги електронного навчання проявляються в навчанн дорослих. Зокрема реалiзацiя концепцп «Освта протягом життя» {Life Long Learning) завдячye саме застосуванню IT-технолопй.
Аналiз попереднix дослiджень. Всебiчне вивчення технологш дистанцiйного навчання i e-learning як найбтьш досконалого шляху реалiзацiÏ дистанцiйного навчання почалося одночасно з його виникненням, тобто ще в середин
XX сторiччя. Побyдовi теорп дистанцiйного навчання, дослiдженню програмних продук^в, що застосовують для реалiзацiÏ ^eÏ форми навчання, i методiв викладання навчального матерiалy залежно вiд вту yчнiв та навчальних дисциплiн присвячен роботи таких провiдних фахiвцiв з далекого зарyбiжжя, як T. Bates, M. Beaudoin, W. Diehl, D. Garrison, В. Holmberg, B. Lockee, M. Moore, О. Peters, A. Szucs, E. Wagner, C. Wedemeyer, N. Zeller та irn Наприкшц XX та початку
XXI сторiччя ця тема стала широко висвптюватися в роботах i вггчизняних фахiвцiв, i фахiвцiв з ближнього зарyбiжжя. Серед них слщ згадати О. M. Аыамова, Ю. К. Баланського, В. П. Беспалького, В. Ю. Бикова, О. Ю. Бобкову, В. В. Гавриленка, M. А. Евдокимова, О. Б. Жильцова, Л. В. Козак, В. M. Кухаренка, I. Г. Mальгановy, I. В. Непрокша, С. О. Семертова, £. M. Смирнову-Трибульську, П. В. Стефаненка, А. M. Стрюка, П. I. Федорук, А. В. Xy^^^ro, Р. M. Яценка та ш.
Поняття «електронне навчання» {е-навчання) e достатньо широким. У найбтьш загальному сена пщ е-навчанням розyмiють навчання iз застосуванням !Т-технолопй. Оскiльки можливостi застосyваннi !Т-технологш для пiдвищення якостi навчання e достатньо рiзноманiтними {Биков, 2008; Федорук, 2008), то залежно вщ того, у якш галyзi освiти i як саме вони реалiзyються, розглядають дектька напрямiв розвитку e-learning ^орзе, & Глазунова, 2008; Umryk, 2015; Каменева, 2017; Джанелли, 2018). Найбтьшого розповсюдження е-навчання набуло в системi вищоÏ професiйноÏ освiти. Так, у США понад 90 % уыверстепв i компаый з чисельнiстю спiвробiтникiв бiльше 1000 осiб ефективно застосовують елементи е-навчання там, наприклад, як ресурси внyтрiшньоÏ iнформацiйно-комyнiкацiйноÏ мережi. Формуються також i мiжнароднi електроннi освп>л системи. У 1991 р. в бврот була створена електронна мережа дистанцiйноÏ освiти EDEN {European Distance and E-learning Network), яка e мiжнародною освiтньою некомерцiйною органiзацieю, що займаeться розповсюдженням електронноÏ освти {What is, 2019). В УкраÏнi все бiльша кiлькiсть yнiверситетiв впроваджye своÏ електроннi сервiси для оргашзацп як дистанцiйного навчання стyдентiв-заочникiв, так i студенев очноÏ форми навчання.
У системi вищоÏ освiти спостерiгаeться процес поступового замiщення методiв традицiйноÏ форми заочного навчання iнстрyментарieм е-навчання. I навпъ пiд час аудиторних занять студенев очноÏ форми навчання рiзноманiтнi елементи е-learning використовують у все бтьшому обсязi. Це дозволяe зробити викладання матерiалy бiльш наочним i зрозумтим, а також активiзyвати самостiйнy роботу стyдентiв, якiй зпдно iз сучасними навчальними програмами придiляeться все бiльше уваги. Саме тому дослщження переваг i недолiкiв е-навчання в систем вищоÏ освiти e актуальним. До реч^ доцiльнiсть широкого впровадження е-навчання довела i ситуащя, що зараз склалася в освт в зв'язку з пандемieю COVID-19 i оголошенням жорстких карантинних заходiв. У таких умовах без застосування IT-технологш здiйснення навчального процесу було б взагалi неможливим. Mожна вважати, що проведений у свтовому масшп^ «експеримент» щодо набуття знань ттьки в рамках e-learning даe можливкть оцiнити переваги i недолiки такоÏ технологи освiти порiвняно з навчанням Face-to-Face {навiть, Eye-to-Eye), яке фактично реалiзyeться у форматi очноÏ форми навчання, коли викладач вiдiграe роль не ттьки ментора, який передаe знання, але i коуча, який допомагаe студет^ правильно сформулювати власну мету щодо засвоeння певноÏ навчальноÏ дисциплiни, знайти шляхи ÏÏ досягнення i досягти цieÏ мети. Досвщ навчання в умовах карантину надаe yнiкальнy можливiсть порiвняти ефективнiсть рiзних методiв та прийомiв навчання на одних i тих же академiчних групах студекпв. Отже, об'eктом дослщження у данiй статтi e результативнкть освiтнього процесу, що здiйснюваний iз застосуванням технологiй е-навчання в системi вищоÏ освiти.
Мета дослiдження поля^ у визначеннi ефективностi застосування e-learning у процеа вивчення дисциплЫ математичного циклу студентами економiчних спецiальностей очноÏ форми навчання. Така увага саме до дисциплЫ математичного циклу пояснюeться тим, що природничо-математична освiта e фундаментом для розвитку високотехнолопчних галузей економти. Згiдно з Указом Президента Укради навчальний рiк 2020/2021 оголошено Роком математичноÏ освiти в УкраÏнi (Указ Президента, 2020). Вiдповiдно з цим Указом передбачаeться «створення умов для забезпечення сучасного рiвня викладання математичних дисциплЦ зокрема iз застосуванням ефективних технолопй формування та розвитку математичноÏ компетентностi».
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для реалiзацiÏ мети дослiдження протягом 2019/2020 навчального року здшснювався неперервний моыторинг yспiшностi стyдентiв I-го курсу Xаркiвського нацiонального економiчного yнiверситетy iменi Семена Кузнеця денноÏ форми
навчання у вивченнi дисциплiн математичного циклу. Для одних i тих же академГчних груп було проведено порiвняння активностi студентiв щодо використання засобiв е-learning, а також результативност засвоення програми дисциплiни протягом оаннього семестру, коли реалiзовувалась аудиторна форма навчання, i весняного семестру, коли у зв'язку i3 введенням карантинних заходiв навчання здшснювалось дистанцГйно. Для того, щоб зменшити кГлькГсть змiнних факторiв, для порiвняння обирались тГльки тi академiчнi групи, в яких протягом оаннього i весняного семестрГв навчальний процес здiйснював один i той же викладач.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для забезпечення дистанцiйного навчання, тобто для забезпечення самостiйноí роботи студентiв як очно'', так i заочно! форм навчання в ХНЕУ Гм. С. Кузнеця оргаызована система електронного навчання у виглядi персональних навчальних систем (ПНС). Використовуючи цю внутрiшню мережу, кожен студент ХНЕУ iм. С. Кузнеця мае можливкть отримати повний доступ до вщкритого iнформацiйного контенту з навчально'' дисциплЫи, а також виконати всi завдання поточних та пщсумкових заходiв контролю, ям передбаченi робочою програмою дисциплши. Для цього необхiдно скористатися вщповщним посиланням (Сайт персональних навчальних систем, 2009) i мати власний лопн i пароль. В якост платформи, на якш в ХНЕУ iм. С. Кузнеця здiйснюеться управлiння процесами е-навчання та комунтацп студентiв i викладачiв (Пономаренко, Клебанова, & Яценко, 2010), застосовуеться Modular Object Oriented Distance Learning Environment (Moodle). Moodle - це система програмних продуктГв для управлЫня навчання (Moodle Docs, 2020) на базi СMS (Learning Content Management System). Ця система дозволяе штегрувати авторинг, публiкування та аналiз контенту в середовищi, яке розраховане на велику кГлькГсть користувачiв. Завдяки цьому викладач мае змогу не ттьки формувати контент достатньо широкого спектру та здшснювати управлЫня цим контентом, але i ствпрацювати зi студентами у синхронному або асинхронному режимах часу, здГйснювати контроль за дiяльнiстю студентiв i оцшювати якiсть 'х навчання. Важливою перевагою цГе'' системи програмних продуктiв е те, що вона розповсюджуються за принципами лщензп Open Source, тобто вихщний код таких програм е повнктю доступним. Веб-платформу Moodle, що завдяки функцГям налаштування може використовуватися для створення приватних веб-сайт для навчання в 1нтернетГ, розробив австралшський вчений i педагог M. Dougiamas у 2002 р. Зараз Moodle е провщним вiртуальним навчальним середовищем, що застосовуеться у багатьох уыверситетах свiту (Donnelly, & McSweeney, 2008; Garrison, 2011). Зокрема, в ХНЕУ iм. С. Кузнеця використовуеться верая Moodle 3.2.1 (Методичне забезпечення, 2019).
Починаючи з 2009 р. ПНС е складовою частиною навчального процесу в ХНЕУ iм. С. Кузнеця. Вона використовуеться для забезпечення навчально'' дiяльностi як пiд час аудиторно'', так i позааудиторно'' самостiйноí роботи студенев. Система iнструментiв Moodle може використовуватися на трьох рiвнях функцюнальностк контентний, iнтерактивний та рiвень онлайн-курав (Yatsenko, Hontar, & Balykov, 2017). Контентний рiвень передбачае наповнення курсу навчальними матерiалами на рiвнi, який е достатым для його засвоення у разi дистанцiйного навчання як студентами очно'', так i заочно'' форм навчання. На штерактивному рiвнi система Moodle доповнюеться iнтерактивними шструментами для тестування та оцiнювання виконання завдань он-лайн, а також такими елементами спГлкування мiж учасниками, як форум, вЫ, чат та обмЫ особистими повiдомленнями, електронне листування. На рiвнi онлайн-курсу iнтерактивний рiвень доповнюеться вщеозаписами лекцiй з рiзних навчальних дисциплн
Вiдповiдно до навчально'' програми пщготовки бакалаврiв за спецiальнiстю «Економта» на 1-му курсi передбачено вивчення таких дисциплш математичного циклу: «Вища математика» i «Теорiя ймовiрностей та математична статистика». У формам очно' форми навчання у звичному режимi викладач подае теоретичний матерiал в аудиторп Face-to-Face, при цьому для бГльшо'' наочностi пiд час лекцп надаються презентацГ'' або у виглядi файлiв, створених за допомогою Microsoft PowerPoint, або у виглядi динамiчних презентацiй, створених за допомогою Prezi Next. Системою Moodle студенти користуються в аудиторГ'' пiд час лабораторних та практичних занять, у разi проведення модульного контролю у формi теспв, а також у позааудиторний час у процеа сaмостiйноí роботи. Самоспйна робота студентiв передбачае виконання таких видГв ро6Гт: вивчення теоретичних основ за мaтерiaлaми лекцiй та обов'язково'' й додатково'' лiтерaтури, що викладен на ПНС; розв'язання практичних завдань i завдань в межах лабораторних робп-, що пропонуються для самоспйного виконання; пщготовка до виконання модульних завдань (студент самоспйно здшснюе системaтизaцiю вивченого мaтерiaлу в межах тем змктового модулю); пiдготовкa до кпиту (студент сaмостiйно здiйснюе систематизацГю вивченого мaтерiaлу в межах усього курсу); пошуково-аналтична робота, результатом яко'' е написана науково'' стaттi. I пщ час виконання кожного з цих видГв ро6Гт незaмiнним помГчником стае ПНС. БГльшГсть електронних курав ПНС, що створенi викладачами кафедри вищо'' математики й економГко-математичних методГв для навчально-методичного забезпечення вивчення дисциплГн математичного циклу студентами денно'' форми навчання, мають Гнтерактивний рГвень (рис. 1).
Ще однГею перевагою ПНС е наявнГсть засобГв контролю за вщвщуванГстю студентГв, за ''х дГями на ПНС, що дае змогу викладачевГ отримувати об'ективну ГнформацГю про те, яким саме елементам курсу студенти придГляють увагу. КрГм того, ПНС мГстить електронний журнал, у якому автоматично вщображаються оцГнки за виконання робгт, передбачених робочою програмою, що дозволяе кожному студентовГ слщкувати за своею успГшнГстю.
У зв'язку з введенням карантинних обмежень навчання студентГв очно'' форми протягом II-го семестру здшснювалось у дистанцГйному режимГ. Однак порГвняно з дистанцшною формою навчання студентГв-заочникГв воно мае певнГ вГдмГнностГ. По-перше, це стосуеться планування занять. Так, дистанцГйне навчання передбачае втьний режим доступу до всього навчального матерГалу. Для студентГв денно' форми навчання заняття проводилися за фтсованим розкладом у синхронному режиму що давало змогу студентовГ отримати консультацГю безпосередньо у процеа вивчення матерГалу. Частина лекцш проводилася у режимГ вГдео-конференцГй Zoom, що створювало можливГсть безпосереднього спГлкування мГж студентами i викладачем. Також дГяли певнГ обмеження у часГ проведення заходГв модульного контролю.
к. A
Загальна шформащя
Аудиторна робота
Самостшна робота
• Програма дкциплши \
• Робоча програма
• Приклад екзаменацшного бтета
• Критерп оцЫювання
• Методична лiтература
• Тематика наукових статей /
• Лекцп
• Практичнi заняття
• Лабораторнi заняття
• Завдання для самоспйно! роботи >
• Мультимедшш презентацГ!
• Тренувальнi вправи
Контентний р1вень
^ А > • Тести з альтернативою так/н • Тести множинного вибору • Тести на встановлення вiдповiдностi
Закритi тести
Вiдкритi тести тести • Числовий тест • Коротка вщповщь • Визначення пропущених слiв • Есе
Комшукацп • Форум новин •Чат • Вщео-конференцп • Блок для подання виконаних робiт • Електронна пошта
k А
1нтерактивний ршень
Рис. 1. Наповненкть CTopiHKM ПНС за кожною навчальною дисциплiнoю математичного циклу
По-друге, процес е-навчання був бтьш контрольованим. Тестування студенев здмснювалось на кожному практичному занятт для того, щоб оцшити р1вень розумшня теми, а також проводилися on-line контрольн роботи для пром1жного контролю. По-трете, наявысть електронного журналу, який вщображае вс результати оцшювання, дозволяе студентов! у динамц спостер1гати за р1внем свое устшност i вчасно лтвщовувати заборгованосп, якщо так виникають, а викладачев1 - контролювати р1вень опанування студентами кожно! теми. У-четверте, пщ час e-learning студенев денно! форми навчання в асинхронному режим! студент м1г спткуватися з викладачем фактично 24/7, тод1 як студенти заочно!' форми навчання мають можливкть отримати консультацп ттьки перюдично й у визначений час. По-п'яте, змшюеться роль викладача. Традицмно е-навчання в першу чергу ор1ентовано на студента, а викладач забезпечуе контент. Це вважаеться одним ¡з суттевих недолив дистанцмного навчання, осктьки виникае транзакцмна вщстань (Moore, & Kearsley, 2012), тобто розрив у спткуваны м1ж викладачем та студентом, спричинений географ1чною вщстанню, i звщси може випливати розрив у розумшы. Враховуючи це, для актив1зацп е-навчання студенев денно! форми вживались там заходи, як Zoom-конференцГ!, на яких обговорювались можливост застосування математичних метод1в для дослщження прикладних завдань з економти, з тим, що студенти в подальшому викладають свое бачення цих проблем у вигляд1 наукових статей (Лебедева, & Норт, 2020). Фактично таю конференцГ!, презентац1я студентами сво!х статей та обговорення наукових проблем у чат за участю вах студентв академ1чно! групи в^грають таку ж саму роль, що i науков1 гуртки.
Ефективысть е-навчання можна оцшити за результатами блочно-модульного контролю протягом семестру та пщсумкового контролю, який в осшньому i весняному семестрах здмснювався у форм! ¡спиту. На рис. 2 наведено оцшки з вищо! математики (осшый семестр) i теорГ! ймов1рностей та математично! статистики (весняний семестр) за 2019/2020 навчальний рт. Оцшювання здшснювалось у 100-бальый шкал! за накопичувальною системою. Зпдно з ц1ею шкалою сум1 бал1в в[д 60 до 63 вщповщае оцшка «задовтьно» (Е), в[д 64 до 73 - оцшка «задовтьно» (D), в[д 74 до 81 - оцшка «добре» (С), в[д 82 до 89 - оцшка «добре» (В), в[д 90 до 100 - оцшка «вщмшно» (А). Слщ наголосити, що пор1вняння результат засвоення студентами математичних дисциплш проводилося у межах одних i тих же академ1чних груп, навчання яких протягом року здшснювали т ж сам1 викладач!.
Рис. 2. Розподт пiдсумкoвих oцiнoк студентiв денно!' форми навчання за результатами вивчення дисциплш математичного циклу i3 застосуванням традицшно!' методики (а) та е-навчання (б)
Як видно з рис. 2, закони розподту оцшок в осшньому i весняному семестрах суттево вщр1зняються. I це при тому, що р1вень якост навчання (вщсоток студентв, що отримали оцшки «добре» i «вщмшно») був майже однаковим в обох
семестрах - вiдповiдно, 56 % и 60 %. Так, у 1-му ceMecTpi закон розподту можна вважати близьким до нормального. Середый бал успiшностi дорiвнюe 76,4, тобто трохи бтьше моди, що свщчить про те, що розподт мае додатну асиметрiю. На вщмЫу в^д цього у 11-му семестрi закон розподiлу мае два максимуми, отже, його слщ визначити як двомодальний. Це означае, що в межах академiчноï групи можна видтити двi сукупностi студентiв. Для одые' сукупностi середнiй бал дорiвнюе 89,7, i асиметрiя е вiд'емною, а для друго' - середнiй бал 62,3, i асиметрiя додатна. При цьому ктьмсть студентiв, що належать до першо' сукупностi, становить приблизно 60 % вщ загально' ктькосл студентiв групи. Це такий самий вщсоток, як i вiдсоток якосп, що був визначений за результатами обох семестрiв. Однак у першому семестрi не було пiдстав видтяти цю частину студентiв академiчноï групи в окрему сукупысть (рис. 2, а).
Розглянемо статистичну ппотезу про однорщысть успiшностi студентiв у весняному семестрк Перевiрка цiеï статистично' ппотеза за t-критерiем Стьюдента для незалежних вибiрок (Малярець, Лебедева & Широкорад, 2011) показала, що з надмыстю 95 % середнi бали двох вибiрок слiд вважати такими, що належать рiзним генеральним сукупностям. 1ншими словами, академiчну групу студентiв слщ розглядати як таку, що складаеться з двох сукупностей, рiзних за сво'ми характеристиками. Це пiдтверджуе припущення, яке було зроблено за виглядом пстограми (рис. 2, б). Звщси можна зробити висновок, що навчання за традицмною моделлю «Face-to-Face» хоча i е пасивним, але воно дае можлив^ь викладачевi здiйснювати контроль за тими студентами, ям не дуже сумлЫно ставляться до навчання та рiвень самоорганiзацiï яких е досить низький. У разi застосування моделi е-learning вiдсутнiсть такого безпосереднього контролю призводить до того, що устшысть таких студенев погiршилася. Навпаки, т студенти, якi проявляли старанысть та активнiсть пiд час навчання в режимi прямо' особисто' взаемоди, завдяки бiльш широкому застосуванню елемен^в е-навчання та можливост бтьш вiльно планувати свiй час, достатньо ефективно цей час використали в умовах застосування технологш дистанцiйного навчання. Слщ також додати, що чимало студенев, якi належать до ^е' сукупностi, пiд час карантинних заходiв пройшли безкоштовнi on-line курси за проектом Coursera з дисциплЫ математичного спрямування, ям органiзовували провiднi уыверситети свiту, й отримали сертифiкати.
ОБГОВОРЕННЯ
При обговорены результат дослiдження доцтьно роздiлити технiчний та особистiсний аспекти проблеми. За нашими спостереженнями рiвень техычно' грамотностi сучасних студентiв е достатньо високим i майже однаковим у межах кожно' академiчноï групи. Також кожен студент мае достатн техычы можливостi для доступу до онлайн-курав, якi викладенi на сайт персональних навчальних систем ХНЕУ iм. С. Кузнеця та у мережi 1нтернет, i мае певний досвщ оглайн-навчання. Однак, як показали результати дослщжень, у середньому лише третина з уах студентiв групи виявились здатними до самооргаызаци i зацтавленими у результатах навчання на сттьки, що були ладнi витрачати додатковий час на ретельне вивчення кожно' теми. Саме там студенти i покращили свою устшысть пщ час навчання у дистанцмному режимк Цим можна пояснити появу максимуму, що вщпадае оцЫц А за шкалою ECTS (див. рис. 2, б) за результатами e-learning. До аналогiчних висновкiв також прийшли й iншi автори, якi дослщжували взаемозв'язок мiж особистiсними якостями студенев та ефективнiстю 'х навчання онлайн або з використанням мшано' системи (Zgheib, AlDaia, Serhan, & Melki. 2020; Asartaa, & Schmidtb, 2020).
Студенев, для яких е-навчання було не ттьки прийнятним, але й бтьш ефективним порiвняно з навчанням в аудитори, слiд вiднести до людей з внутршым локусом контролю (Калинина, 2017). Однак частина студенев виявилась психолопчно не готовою до навчання виключно в режимi е-learning, як того вимагали умови самоiзоляцi', пт час карантину. Цим можна пояснити появу ще одного максимуму, якому вщпадае оцЫка Е за шкалою ECTS (див. рис. 2, б). Таким студентам притаманний зовышый локус контролю, i саме це негативно вплинуло на 'х устшысть. Слщ пщкреслити, що успiшнiсть студента щодо засвоення навчального матерiалу в процеа е-learning майже не залежить вщ того, чи був у студента досвщ такого навчання, а визначаеться його особиспсними якостями. До аналопчних висновмв прийшли також i Ыши дослiдники (Lasfeto, & Ulfa, 2020). Проблема спрямування локуса контролю у людини, що навчаеться, привертае все бтьшу увагу дослщнимв саме у зв'язку з поширенням е-learning. Деяк фахiвцi (Bahçekapili & Karaman, 2020) навiть пропонують проводити попередне тестування студентiв щодо 'х здатност до онлайн-навчання.
Отже, експеримент, який можна назвати «е-learning протягом карантину», довiв ефективысть цiеï технологи навчання для тих студенев, якi з цшавютю навчаються, прагнуть отримати знання, здатн проявляти iнiцiативу i, що теж важливо, у разi потреби без зайвих вагань звертаються за консульта^ею до викладача. Суттеву допомогу в оргаызацп е-навчання надають персональн навчальнi системи. На вщмЫу вiд електронного пiдручника або електронного навчального поабника ПНС забезпечуе Ытерактивну взаемодiю мiж студентом i викладачем та студенев мiж собою не ттьки за розкладом, але i, в разi потреби, у будь-який шший час. Однак для малоактивних студенев у значнiй мiрi труднош^ е-навчання пов'язанi з вщсутыстю опiкування з боку викладача навпъ на контентному рiвнi. Якщо при спткуваны в аудитори викладач привертае увагу такого студента, звертаючись до нього iз запитанням або викликаючи його до дошки, то of-line це неможливо. Це е проблемою не ттьки студента, але i викладача, який змушений шукати засоби, ям б дозволили зацтавити таких студенев у самому процеа навчання, а також заздалепдь надавати студентам детальну Ыформа^ю про правила, яких вони повинн дотримуватися пщ час е-навчання, про 'х обов'язки та про те, як побудована система навчання i за якими крт^ями здмснюеться оцЫювання устшносл. Неможливо змЫити риси особистост студента, але можна корегувати деям форми його поведЫки, якi пов'язанi з успiшнiстю в навчаны, i в цьому полягае одна з проблем е-навчання, яку мае виршувати викладач.
Пасивне навчання, коли студент просто слухае лекцю вже визнано неефективним. Як правило, читання лекцм проводиться для велико' аудитори студенев i розраховане в основному на студента середнього рiвня. Теж саме вщбуваеться i пщ час практичних занять в аудитори. Отже, для здiбних студенев, ям орiентованi на навчання, такий процес е малоефективним, осктьки, навпъ вщволтаючись пiд час заняття, вони встигають засво'ти новий матерiал. Тому i результат пасивного навчання виявляеться середым, оскiльки успiшнiсть осереднюеться в межах академiчно', групи (не в
математичному, а в побутовому ceHci). Для того, щоб активiзувати роботу bcíx студентв, у сучасному освпшьому процесi, навпъ пiд час аудиторних занять, застосовуються такi види активiзацií, як перегляд коротких вщео, геймiфiкацiя навчання, кейс-технологи i таке шше. Таку ж технту, але й у ще бiльшому обсязi викладач мае змогу застосовувати i в процеа е-навчання в режимi on-line.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проведен дослiдження дозволяють зробити висновок, що e-learning е дiйовим видом навчання студентв i його доцiльно застосовувати в процеа вивчення дисциплш математичного циклу якомога ширше. Це сприяе не ттьки ефективному засвоенню знань i формуванню вмiнь i навичок ц знання застосовувати, але i формуванню у студентiв вiдповiдальностi за виконання вимог навчального процесу, здатност до самостшного визначення завдань щодо власноí освiти i подолання перешкод на шляху íx розв'язання. У значый мiрi цьому сприяе наявнкть ПНС на платформi Moodle. Саме вона дозволяе пристосувати вже iснуючi стацюнары курси до iндивiдуального використання, що забезпечуе рiзноманiтнiсть можливостей для самоосвiти студентiв.
Однак у сво'й сучаснiй формi e-learning е бтьш придатним для навчання студентiв, яким притаманне активне ставлення до власно''' освти. Подальший розвиток e-learning автори бачать у поширенн застосування методик розвитку шформацшно-комушкацшних теxнологiй, що сприятимуть активiзацií навчального процесу. Це дозволить зробити такий вид навчання корисним для вае'( сптьноти студентiв.
Список використаних джерел
1. Семертов С. О., Стрюк М. I., Мокеенко Н. В. Мобiльне навчання: кторико-технолопчний вимiр. Теор1я i практика орга^зацпсамостйно'Íроботи студент'!в вищих навчальнихзаклад'!в : монографiя / за ред. О. А. Коновала. Кривий Р^ : Книжкове видавництво Киреевського, 2012. С. 188-242.
2. Global E-learning Market 2018-2023: Market is Expected to Reach $65.41 Billion. URL: https://www.prnewswire.co.uk/news-releases/global-e-learning-market-2018-2023-market-is-expected-to-reach-6541-billion-672118233.html (Last accessed: 05.07.2020).
3. Биков В. Ю. Модел'1 органiзацiйних систем в'дкрито)'осв'ти: монографiя. Ки'в: Атта, 2008. 684 с.
4. Федорук П. I. Адаптивна система дистан^йного навчання та контролю знань на базi 'штелектуальних 1нтернет-mехнoлoгiй. 1вано-Франквськ : Видавництво "Плай" Ц1Ту Прикарпатського нацюнального уыверситету iменi Василя Стефаника, 2008. 326 с.
5. Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделi ефективного використання шформацмно-комунтацмних та дистанцмних технологш навчання у вищому навчальному закладi. Information Technologies and Learning Tools, 2008 Вип. 6(2). URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/138 (Дата звернення 01.07.2020).
6. Umryk M. A. Organization of distance learning for meeting the needs of modern students. Information Technology and Learning Tools. 2015 Vol. 45. N1. URL : https://www.researchgate.net/publication/331467459 (Last accessed: 02.07.2020).
7. Каменева Т. Н. Интенсификация учебного процесса на базе применения электронных технологий. Фiзuкo-математична осв'та, 2017. Випуск 4(14). С. 186-191.
8. Джанелли, М. (2018) Электронное обучение в теории, практике и исследованиях. Educational Studies Moscow. 4, 8198. DOI: 10.17323/1814-9545-2018-4-81-98
9. What is EDEN? URL: https://www.eden-online.org/about-us/ (Last accessed: 06.07.2020).
10. Указ Президента Укра'ни № 31/2020 «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математично'' освти в Укра''ы» URL: https://www.president.gov.ua/documents/312020-32165 (Дата звернення 07.07.2020).
11. Сайт персональних навчальних систем Харювського нацюнального економiчного уыверситету iменi Семена Кузнеця. URL : https://pns.hneu.edu.ua/ (Дата звернення 07.07.2020).
12. Пономаренко В. С., Клебанова Т. С., Яценко Р. Н. Адаптивная система дистанционного обучения. Бизнес Информ, 2010. № 4(2). С. 174-178.
13. Moodle Docs URL : https://docs.moodle.org/39/en/Main_page (Last accessed: 08.07.2020).
14. Donnelly R., McSweeney F. Applied e-learning and e-teaching in higher education. New York : Information Science Reference, 2008. 440 p.
15. Garrison D. R. E-Learning in the 21st Century provides a coherent, comprehensive, and empirically-based framework for understanding e-learning in higher education. New York and London : Taylor & Prancis Group, 2011. 160 p.
16. Методичне забезпечення розробки персональних навчальних систем : навчально-методичний поабник. Харюв: ХНЕУ iм. С. Кузнеця, 2019. URL: https://cdn.hneu.edu.ua/ebook/metod-zabez/index.html (Дата звернення 07.07.2020).
17. Yatsenko R., Hontar D., Balykov O. Using interactive learning tools of the Moodle system in the process of teaching the discipline "Financial management in a bank". Управлiння розвитком, 2017. №1-2. С.64-73.
18. Moore M.G., Kearsley G. Distance education : a systems view of online learning. Belmont, CA : Wadsworth Cengage Learning, 2012. 348 p.
19. Лебедева I. Л., Норт Л. О. Визначення ефективност iмплементацií концепцп неперервно' математично'' пщготовки в процес навчання майбутых фаxiвцiв в галузi економти i менеджменту. Ф'вико-математичнаосвта, 2020. Вип. 1(23). С. 65-70. DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-011
20. Малярець Л. М., Лебедева I. Л., Широкорад Л. Д. Математика для економкт'!в. Теoрiя ймов'рностей та математична статистика: навчальний поабник у 3-х ч. Хар^в : Вид. ХНЕУ, 2011. 568 с. Ч.3, С. 390-397.
21. Zgheib G., AlDaia R., Serhan M., Melki A. Factors Influencing Students' Online Learning Readiness in a Middle Eastern Higher Education Institution: Implications for Online Course Design. International Journal on E-Learning, 2020. Vol.19. N 3. C. 287308.
22. Asartaa C. J., Schmidtb .J. R. The effects of online and blended experience on outcomes in a blended learning environment. The Internet and Higher Education, 2020. Vol. 44. 100708. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1096751619304269 (Дата звернення 07.08.2020).
23. Калинина С. Б. Исследование локуса контроля у курсантов Военного университета. Наука. Общество. Оборона (noo-
journal.ru), 2017. 2(11). URL: https://www.noo-journal.ru/nauka-obshestvo-oborona/2017-2-11/article-0103/_ DOI:
10.24411/2311-1763-2017-00015 (Дата звернення 07.08.2020).
24. Lasfeto D. B., Ulfa S. The relationship between self-directed learning and students' social interaction in the online learning environment. Journal of e-learning and knowledge society, 2020. Vol.16. N 2. P. 34-41.
25. Bah?ekapili E., Karaman S. A path analysis of five-factor personality traits, self-efficacy, academic locus of control and academic achievement among online students. Knowledge Management & ELearning, 2020. Vol.12. N 2. Р.191-208.
References
1. Semerikov, S. O., Striuk, M. I. & Moiseienko, N. V. (2012). Mobilne navchannia: istoryko-tekhnolohichnyi vymir [Mobile Learning: Historical and technological dimension]. Teoriia i praktyka orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv : monohrafiia [Theory and practice of organization of independent work of students of higher educational establishments]. Kryvyi Rih : Knyzhkove vydavnytstvo Kyreievskoho [in Ukraine].
2. Global E-learning Market 2018-2023: Market is Expected to Reach $65.41 Billion. (n.d.) prnewswire.co.uk Retrieved from https://www.prnewswire.co.uk/news-releases/global-e-learning-market-2018-2023-market-is-expected-to-reach-6541-billion-672118233.html [in English].
3. Bykov, V. Yu. (2008). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity: monohrafiia [Models of organizational systems of open education] Kyiv: Atika [in Ukraine].
4. Fedoruk, P. I. (2008). Adaptyvna systema dystantsiinoho navchannia ta kontroliu znan na bazi intelektualnykh Internet-tekhnolohii [Adaptive distance learning and knowledge control system based on smart Internet technologies]. Ivano-Frankivsk : "Plai" [in Ukraine].
5. Morze, N. V. & Hlazunova O. H. (2008). Modeli efektyvnoho vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh ta dystantsiinykh tekhnolohii navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi [Models of effective use of information and communication and distance technologies of study in higher educational establishments]. Information Technologies and Learning Tools, 6(2). journal.iitta.gov.ua Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/138 [in Ukrainian].
6. Umryk, M. A. (2015). Organization of distance learning for meeting the needs of modern students. Information Technology and Learning Tools, 45. N1. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/331467459 [in English].
7. Kameneva, T. N. (2017). Intensifikacija uchebnogo processa na baze primenenija jelektronnyh tehnologij [Intensification of the educational process based on the use of electronic technologies]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education, 4(14), 186-191 [in Russian].
8. Janelli, M. (2018). Elektronnoe obuchenie v teorii praktike i issledovaniiakh [eLearning in Theory, Practice, and Research]. Educational Studies Moscow. 4, 81-98. DOI: 10.17323/1814-9545-2018-4-81-98 [in Russian].
9. What is EDEN? (n.d.) Retrieved from https://www.eden-online.org/about-us/ [in English].
10. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 31/2020 «Pro oholoshennia 2020/2021 navchalnoho roku Rokom matematychnoi osvity v Ukraini» [Decree of President of Ukraine no 31/2020 «About announcement of 2020/2021 academic year year of mathematical Education in Ukraine»] president.gov.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/ 31202032165 [in Ukrainian].
11. Sait personalnykh navchalnykh system Kharkivskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu imeni Semena Kuznetsia [Personal Training Systems Site Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics] (2009). pns.hneu.edu.ua Retrieved from https://pns.hneu.edu.ua/ [in Ukraine].
12. Ponomarenko, V. S., Klebanova, T. S. & Jacenko R. N. (2010). Adaptivnaja sistema distancionnogo obuchenija [Adaptivnaya Remote system]. Biznes Inform - Business informs, 4(2), 174-178 [in Russian].
13. Moodle Docs (2020) Retrieved from https://docs.moodle.org/39/en/Main_page [in English].
14. Donnelly, R. & McSweeney, F. (2008). Applied e-learning and e-teaching in higher education. New York : Information Science Reference [in English].
15. Garrison, D. R. (2011). E-Learning in the 21st Century provides a coherent, comprehensive, and empirically-based framework for understanding e-learning in higher education. New York and London : Taylor & Prancis Group [in English].
16. Metodychne zabezpechennia rozrobky personalnykh navchalnykh system : navchalno-metodychnyi posibnyk [Methodological support for the development of personal training systems] (2019). Kharkiv: KhNEU im. S. Kuznetsia cdn.hneu.edu.ua Retrieved from https://cdn.hneu.edu.ua/ebook/metod-zabez/index.html [in Ukrainian].
17. Yatsenko, R., Hontar, D. & Balykov, O. (2017). Using interactive learning tools of the Moodle system in the process of teaching the discipline "Financial management in a bank". Upravlinnia rozvytkom - Management of development, №1-2, 64-73 [in English].
18. Moore, M.G. & Kearsley, G. (2012). Distance education : a systems view of online learning. Belmont, CA : Wadsworth Cengage Learning [in English].
19. Lebedieva, I. L. & Norik, L. O. Vyznachennia efektyvnosti implementatsii kontseptsii neperervnoi matematychnoi pidhotovky v protses navchannia maibutnikh fakhivtsiv v haluzi ekonomiky i menedzhmentu [Defining the effectiveness of the implementation of the concept of continuous mathematical training in the process of training future professionals in the field of economics and management] Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education, 1(23), 65-70. DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-011 [in Ukraine].
20. Malyaretz, L. M., Lebedieva, I. L. & Shyrokorad, L. D. (2011). Matematika dlia yekonomistiv. Teoriia ymovirnostei ta matematychna statystyka : navchalnyi posibnyk u 3-kh chastynakh [Mathematics for economists. Probability theory and mathematical statistics] (3d part, pp. 390-397). Kharkiv: KhNEU [in Ukraine].
21. Zgheib, G., AlDaia, R., Serhan, M. & Melki, A. (2020). Factors Influencing Students' Online Learning Readiness in a Middle Eastern Higher Education Institution: Implications for Online Course Design. International Journal on E-Learning, 19(3), 287308 [in English].
22. Asartaa, C. J., & Schmidtb,.J. R. (2020). The effects of online and blended experience on outcomes in a blended learning environment. The Internet and Higher Education, 44, 100708. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1096751619304117 [in English].
23. Kalinina, S. B. (2017) Issledovanie lokusa kontrolia u kursantov Voennogo universiteta [A study of the locus of control among military cadets]. Nauka Obshchestvo Oborona (noo-journal.ru) - Science. Society. Defense (noo-journal.ru), 2(11) Retrieved from https://www.noo-journal.ru/nauka-obshestvo-oborona/2017-2-11/article-0103/ DOI: 10.24411/2311-1763-201700015 [in Russian].
24. Lasfeto, D. B., & Ulfa, S. (2020). The relationship between self-directed learning and students' social interaction in the online learning environment. Journal of e-learning and knowledge society, 16(2), 34-41 [in English].
25. Bah?ekapili, E., & Karaman, S. (2020). A path analysis of five-factor personality traits, self-efficacy, academic locus of control and academic achievement among online students. Knowledge Management & ELearning, 12(2), 191-208. [in English].
THE EFFECTIVENESS OF E-LEARNING OF STUDENTS IN QUARANTINE CONDITIONS FOR THE EXAMPLE OF MATHEMATICAL CYCLE DISCIPLINES Irina Lebedeva, Larisa Norik
Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, Ukraine
Abstract. The possibilities of using e-learning technologies to improve the efficiency of the educational process on the example of the experience of the introduction of electronic training courses of mathematical cycle disciplines in the Moodle system are considered in the paper.
Formulation of the problem. A modern information society is characterized by the rapid introduction of innovative educational technologies. The necessity of changes in the system of the formation of educational and methodological support and organization of the educational process requires further dissemination of interactive learning technology. Using e-learning as a technology of distance learning significantly improves the quality of learning and enhances the practical orientation of the disciplines of the mathematical cycle. In the Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, there was created the personal system of electronic training courses that uses Moodle as a platform. The experience of active implementation of these courses in the context of quarantine measures announced concerning the COVID-19 pandemic allowed to determine the effectiveness of e-learning and to identify individual factors that affect the quality of its further use.
Materials and methods. There were compared the results of the student's educational success during the autumn and spring semesters of the 2019/2020 academic year according to the disciplines of the mathematical cycle. The comparison of results was carried out within the same academic groups, whose training was carried out by the same lecturers during the year. The statistical hypothesis on the homogeneity of student success within the academic group according to the Student's t-test was checked.
Results. It was established that the laws of distribution of student estimates on the educational disciplines of the mathematical cycle in autumn and spring semester differ significantly. In the 1st semester, the law of distribution can be considered close to normal, in the 2nd semester, the law of distribution should be defined as two-modal. That is, students of an academic group according to the results of the success of e-learning should be united into two subgroups. One part of the students began to study better, the other one - on the contrary. By the criterion of Student's there was proved that during e-learning, the average scores of these two aggregates are different from the reliability of 95%. That is why these two subgroups should be considered as belonging to different general aggregate. This means that an academic group of students should be regarded as two subgroups that are different in their characteristics.
Conclusions. Analysis of results of implementation e-learning proved its effectiveness and the prospects of its application in the process of studying the mathematical cycle disciplines. Further e-learning development should be based on developing individual and personalized learning approaches that facilitate learning process activation for all students.
Keywords: e-learning, independent work of students, personal training system, content and interactive levels, the efficiency of learning.
