CC BY
26
EKOHOMiKA ТА УПРАВЛШИЯ HAЦiOHAЛЬHИM
ГОСПОДАРСТВОМ
Удк 331.5.024.5 JEL Classification: E24; J21; J28
ЦИФРОВА ЗАЙНЯТ1СТЬ У СИСТЕМ1 РЕГУЛЮВАИНЯ НАЩОНАЛЬИОТ ЕК0Н0М1КИ
©2020 азьмук н. А.
УДК 331.5.024.5
JEL Classification: E24; J21; J28
Азьмук Н. А.
Цифрова зайняткть у систем! регулювання нацiональноi' економши
Широке використання цифровихтехнологiй у виробниц/mBiта сферiпослугзмшюе процес прац1 со^ально-трудовiв'дносини та сприяерозвитку цифрово! зайнятост^ Цифрова зайняткть характеризуется глобальним характером i фактично знаходиться поза межами нацонального регулювання. Метою стат'> е о^нювання цифровоi зайнятостi та прогнозування ii змши в короткотермновй перспективi, розробка заход'ю адап-тацИрегулювання нацонального ринку прац при переход'1 до цифровоi економ'ши. Запропоновано г'тотезу для о^нювання цифровоi зайнятост'1, яка заснована на вим'рюванш ^mmi зайнятих у сферах виробництва чистого цифрового продукту. Визначено види економ'мноi д'тльност'!, де виробляеться чистий цифровий продукт. Зроблено о^нку стану чисельностiзайнятих, обсягу виробництва та частки додано!'вартостi, що формуеться у цьому сегмент'!. Зроблено прогноз змiни к'шькост'! зайнятих та обсягу виробленоiпродукцПу короткостроковш перспектив'! з вико-ристанням за^вл'ши трендiв. Прогноз базуеться на еволюцйному сценарПрозвитку нацональноiцифрово! економки. Доведено, що глобальн! загрози поряд зi здiйсненням негативного впливу на со^ально-трудову сферу можуть виступати фактором стимулювання розвитку цифрово! зайнятости Визначено, що сегментом зростання цифровоi зайнятостi мае стати сфера виробництва змшаного продукту. Розроблено систему заходiв регулювання нацонального ринку прац1 яка адаптована до умов переходу до цифрово! економки. Запропонована система заходiв передбачае поеднання заходiв адаптаци до цифрових умов регулювання з традицйними та цифровими шструментами. Поеднання традицйних та цифрових iнструментiв регулювання забезпечуе мiнiмiзаuiю ресурсв.
Кпючов'1 слова: цифрова зайняткть, регулювання ринку прац1 цифровi нструменти регулювання, цифрова економка. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-52-58 Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 18.
Азьмук Надiя АнатолИвна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант, 1нститут економки промисловостi НАН Укра!ни (вул. Мари Капнст,
2, Ки!в, 03057, Укра!на)
E-mail: azmukna@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6650-328X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/C-1863-2016
SPIN: http://elibrary.ru/1734-0897
УДК 331.5.024.5 JEL Classification: E24; J21; J28
Азьмук Н. А. Цифровая занятость в системе регулирования национальной экономики
Широкое использование цифровых технологий на производстве и в сфере услуг изменяет процесс труда, социально-трудовые отношения и способствует развитию цифровой занятости. Цифровая занятость характеризуется глобальным характером и фактически находится за пределами национального регулирования. Целью статьи является оценка цифровой занятости, прогнозирование ее изменения в краткосрочной перспективе, разработка мероприятий и инструментов адаптации регулирования национального рынка труда при переходе к цифровой экономике. Предложена гипотеза оценки цифровой занятости, которая основана на измерении количества занятых в сферах производства чистого цифрового продукта. Произведена оценка состояния численности занятых, объема производства и доли добавленной стоимости, создаваемой в данном сегменте. Сделан прогноз изменения численности занятых и объема произведенной
UDC331.5.024.5 JEL Classification: E24; J21; J28
Azmuk N. A. Digital Employment in the System of Regulation of the National Economy
The widespread use of digital technologies in the manufacturing and service sector is changing the labor process, social and labor relations, contributing to the development of digital employment. Digital employment is global in nature and, in fact, is beyond national regulation. The aim of the article is to assess digital employment, forecast its changes in the short term, develop measures and tools for adapting regulation of the national labor market during the transition to a digital economy A hypothesis for evaluating digital employment, which is based on measuring the number of people employed in the production of a pure digital product, is proposed. The number of employees, volume of production, and the share of value added created in this segment are estimated. Using trend lines, a forecast of changes in the number of employees and volume of manufactured products in the short term is made. The forecast is based on the evolutionary scenario of development of the national digital economy The reliability of the forecast is confirmed by high val-
' Роботу виконано в межах НДР № 0U9U001481 «Трансформация сощально-трудово)' сфери в умовах цифров'таци економки».
продукции в краткосрочной перспективе с использованием средств линии трендов. Прогноз базируется на эволюционном сценарии развития национальной цифровой экономики. Достоверность прогноза подтверждается высокими значениями коэффициентов детерминации. Доказано, что глобальные угрозы наряду с осуществлением негативного влияния на социально-трудовую сферу могут выступать как фактор стимулирования развития цифровой занятости. Определено, что сегментом роста цифровой занятости должна стать сфера производства смешанного продукта. Разработана система мер регулирования национального рынка труда, которая адаптирована к условиям перехода к цифровой экономике. Предложенная система мер предусматривает сочетание мер адаптации к цифровым условиям регулирования с традиционными и цифровыми инструментами. Сочетание традиционных и цифровых инструментов регулирования обеспечивает минимизацию ресурсов.
Ключевые слова: цифровая занятость, регулирование рынка труда, цифровые инструменты регулирования, цифровая экономика. Рис.:2. Табл.: 1. Библ.: 18.
Азьмук Надежда Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Институт экономики промышленности НАН Украины (ул. Марии Капнист, 2, Киев, 03057, Украина) E-mail: azmukna@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6650-328X
ues of the coefficients of determination. It is proved that global threats along with the implementation of a negative impact on the social and labor sphere can act as a factor stimulating the development of digital employment. It is determined that the mixed-product manufacturing sector should become a segment of digital employment growth. A system of measures to regulate the national labor market, which is adapted to the conditions of transition to a digital economy, is developed. The proposed system of measures implies a combination of measures for adaptation to digital regulatory conditions with traditional and digital tools. The combination of traditional and digital regulatory tools facilitate minimization of resources. Keywords: digital employment, labor market regulation, digital regulation tools, digital economy. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 18.
Azmuk Nadiya A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine (2 Marii Kapnist Str., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: azmukna@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6650-328X Researcher ID: http://www.researcherid.com/C-1863-2016 SPIN: http://elibrary. ru/1734-0897
Researcher ID: http://www.researcherid.com/C-1863-2016 SPIN: http://elibrary.ru/1734-0897
Постановка проблеми. Швидкий розвиток та впро-вадження цифрових технологш у бiзнес-процеси зумовлю-ють докоршш змши у сферi пращ та сощально-трудових в^носин. В^буваеться формування нового виду зайнятос-т - цифрового, який поширюеться у глобальному вимiрi. Укра!на значно в^стае за темпами дiджиталiзацп еконо-мши, водночас нащональш розробники програмного за-безпечення активно працюють на умовах фркансу на за-кордонт 1Т-компан!1, тим самим реалiзують свою трудову дiяльнiсть у цифровш формь
Цифрова зайняткть здебкьшого мае глобальний характер, тому складно тддаеться регулюванню у нащо-нальних масштабах. Це зумовлюе потребу у мониторингу тако! зайнятост та адаптацп нащональних шструменпв регулювання.
Водночас цифрову зайняткть, завдяки переважно дистанцшному характеру, можна розглядати як фактор зниження економiчних i сощальних ризиив тд час ди гло-бальних виклиив. Актуальним прикладом тако! загрози е пандемiя, яка наприкшщ 2019 - початку 2020 роив зму-сила значну ильисть тдприемств та установ у всьому свт адаптувати оргашзащю свое! дiяльностi та перевести пра-щвниив у дистанцшний - цифровий режим роботи.
Зауважимо, що цифровiзацп тдлягають не ва ви-робничi та бiзнес-процеси, що зумовлено специфшою економiчних видiв дiяльностi. Проте найбкьш придатни-ми для дiджиталiзацп в сучасних умовах, крiм 1Т-сфери, е: освiта, науковi дослiдження у сферi гуманiтарних i сус-тльних наук, дизайн, рекламна дiяльнiсть i дослiдження кон'юнктури ринку, iнформацiйнi послуги, торпвля, фшан-совi послуги.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питан-ням цифровiзацii трудово! сфери присвячена значна ккь-исть наукових до^джень. У доробку Грiшново! О., Черкасова А., Брянцево! О. (2019) досл^жуеться вплив цифрових технологш на сферу пращ та диференщащю заро-бiтно! плати [1]. Досл^ження Колота А. та Герасименко О. (2019) присвячено формуванню концепщ! ново! сощально-трудово! платформи розвитку тд впливом процесiв глоба-лiзащ! та технологш «1ндустри 4.0» [2].
Робота Джостен К, Лорден Дж (Josten C., Lordan G., 2020) присвячена прогнозуванню змiни зайнятостi у кра!-нах 6С внаслiдок роботизащ! [3]. У стати Мiрта А., Шарма К. (Mitra A., Sharma C., 2020) акцентована увага на ви-вченнi впливу технологiчного прогресу на зайнятють i ква-лiфiкацiю працiвникiв у найменш розвинутих кра!нах [4].
Вермеулен Б., Пiка А., Савютй П.П. (Vermeulen В., Pyka A., Saviotti P., 2020) акцентують свою увагу на прогно-зувант наслiдкiв впровадження iнструментiв державного регулювання: безумовного базового доходу, податкiв на робопв, стимулювання нових секторш економжи [5].
У роботi Бобкова, В. Н., Новиково! I. В., Шичю-на I. А., Бобкова Н. В. висвилюються питання регулювання зайнятост з використанням цифрових технологiй [6]. По-плавська О. М. висвплюе питання регулювання сощально-трудових в^носин в умовах становлення цифрово! економжи в Укра!ш [7].
Авторсьи дослiдження присвяченi питанням асиме-трп розвитку нацiональних ринкш працi тд впливом змiни технологiчних укладш та стратепям адаптацп збалансуван-ня розвитку цифрових технологш i трансформащ! зайня-тостi в системi управлiння нащональною економiкою [8].
На вiстрi уваги мiжнародних органiзацiй знаходять-ся питання розвитку цифрово! економжи, поширення цифрово! зайнятостi, пошук шляхiв 11 регулювання. Питанням поширення цифрово! економжи присвячено дослкження ООН «Доповкь про цифрову економiку 2019: створення вартост та отримання вигоди кра!нами, якi розвиваються» [9], МОП «Цифровi трудовi платформи i майбутне роботи: на шляху до пдно! пращ у свт онлайн» (2018)» [10], «За-йнятiсть через цифровi платформи в Украшь Проблеми та стратепчш перспективи» (2017) [11]. На окрему увагу за-слуговуе дослкження Укра!нського iнституту майбутнього «Укра!на 2030Е - кра!на з розвинутою цифровою економь кою» [12].
Укра!на зараз знаходиться в зош ризику, тому на-гальним питанням стратегiчного розвитку кра!ни в умовах посилення глобальних загроз е оцшювання динамiки поширення цифрово! зайнятосп, розробки iнструментiв !! мониторингу та визначення напрямш !! тдтримки.
Слiд зазначити, що монiторинг цифрово! зайнятост в Укра!ш фактично не здшснюеться, тому в рамках ще! роботи ми можемо опрацювати лише одну гiпотезу та зпдно з нею провести оцiнювання динамки поширення тако! за-йнятостi в нашш краш.
Мета дослiдження полягае у розробщ гiпотези ви-мiрювання цифрово! зайнятостi, проведення оцiнювання стану цифрово! зайнятост й прогнозування и розвитку у короткостроковiй перспективi, визначеннi заходiв та iнструментiв адаптащ! регулювання нащонального ринку працi.
Виклад основного матерiалу. Трудова сфера швидко трансформуеться внаслкок ди глобалiзацiйних процесiв та цифровiзацi1 економiки, якi формують новi можливостi та виклики для нащональних ринив. За експертними даними, частка цифрово! економжи у свт становить вк 4,5 % до 15,5 % залежно вiд методу обрахунку. При цьому 40 % додано! вартосп, яка створюеться в 1СТ-сектор^ припадае на США та Китай [9].
Основними напрямками цифровiзацi! трудово! сфери е: цифрова оргашзащя бiзнес- i трудових процесiв (цифровi торговельнi майданчики, цифровi офiси, трудовi цифровi платформи), замiщення людсько! пращ цифрови-ми технологiями (штучний штелект, роботизацiя вироб-ництва), цифрова мобкьшсть працiвникiв (перемiщення працшника за межi офiсу, мiста, кра!ни). Названi процеси трансформують структуру ринку пращ, формують попит на дистанцшну цифрову зайняткть i формують цифрову форму взаемоди мiж суб'ектами ринку працi.
Нащональш регулятори не завжди в змозi оперативно реагувати на глобальш цифровi виклики внаслiдок iнерцiйностi механiзмiв та бюрократичних процедур i правил щодо ухвалення та реалiзацi! вiдповiдних рiшень. Таким викликом для нащональних регуляторiв у сферi працi стало поширення цифрово! зайнятосп, оскiльки остання знаходиться не лише поза зоною мониторингу, а i е недо-сяжною для регулювання.
Слiд пiдкреслити, що вксутне загальноприйняте визначення цифрово! зайнятост та не здiйснюеться и статис-тичний облiк. Цифрова зайнятiсть може реалiзовуватися у дистанцiйнiй формi та на безпосередньо на робочому
мющ на пiдприемствi. Критерiями вкнесення до цифрово! зайнятостi е: процес пращ, який вкбуваеться виключ-но з використанням цифрових технологш; дiджиталiзацiя соцiально-трудових вiдносин; взаемодiя учасникш про-ектно! команди через цифровi платформи; результатом е цифровий продукт; оплата за результат пращ вкбуваеться через цифровi фiнансовi системи [8].
Опосередкованим показником цифрово! занятост е чисельшсть зайнятих у сферi 1КТ. За даними Звiту ООН «Доповкь про цифрову економiку 2019: створення цш-ностей», свiтова чисельнiсть зайнятих у галузi 1КТ зросла з 34 млн ойб у 2010 р. до 39 млн ойб у 2015 р. Частка названого сектора у загальнш илькосп зайнятих зросла з 1,2 до 2 % [9]. За даними сайту БОи - платформи для розроб-ниюв програмного забезпечення, у 2019 р. в УкраШ ккь-исть фахiвцiв у 1Т сферi складала 190 тис. осiб. За даними сайту, зростання зайнятосп у названому секторi становить 20 в. п. порiвняно з попереднiм роком [13].
Водночас, спираючись на запропоноваш вище крите-рЦ, цифрова зайняткть реалiзуеться не т1льки в 1Т-сектор^ сферами Н застосування е види економiчно! дiяльностi, у яких в^буваеться створення цифрового продукту та управлшня цифровими бiзнес-процесами. Прикладами таких видш дiяльностi, яка в же сьогодш цифровiзована е онлайн-освiта, цифровий маркетинг, фшансова дiяльнiсть у цифровому формат^ торг1вля.
Для облiку та прогнозування змши цифрово! зайня-тостi нами пропонуеться гшотеза, яка базуеться на таких твердженнях. По-перше, для оцшки цифрово! зайнятостi та Н внеску у ВВП кра!ни доц1льно використовувати наявш статистичнi данi за видами економiчно! дiяльностi.
По-друге, поширення цифрово! зайнятосп вiд-буваеться нерiвномiрно, що зумовлено змiстом працi за видами економiчно! дiяльностi. За результатами еконо-мiчно! дiяльностi доцiльно виокремити три сегменти, де виробляеться: чистий цифровий продукт, змшаний та нецифровий. Шд чистим цифровим продуктом ми розу-мiемо виробництво товару або надання послуги виключно у цифровому формать
По-трете, припустити, що максимальну ккьисть цифрових зайнятих сконцентровано у сферах, де виробля-еться чистий цифровий продукт. Визначимо, що видами економiчно! дiяльностi, де створюеться чистий цифровий продукт та цифрова зайнятють, сягае сво!х максимальних значень, ними е: видання програмного забезпечення (КВЕД 58.2), телекомунiкацi! (КВЕД 61.0), комп'ютерне програму-вання, консультування та пов'язана з ним дiяльнiсть (КВЕД 62.0), надання шформацшних послуг (КВЕД 63.0).
По-четверте, припустити, що у короткостроковш перспективi у бiльшостi видiв економiчно! дiяльностi в на-шiй кра!ш кiлькiсть цифрових зайнятих буде незначна. Це дае тдстави виключити !х з моделi розрахунку чисельностi у короткостроковш перспективi як такi, що не впливають на кшцевий результат.
Сформульована гшотеза дозволяе визначити ккьисть зайнятих у сферi виробництва чистого цифрового продукту, обсяг реалiзацi! та розмiр додано! вартосп за даними Державного комитету статистики. За наявними ста-тистичними даними, ккьисть зайнятих у сферi створенш
чистого цифрового продукту у 2018 р. складала 277,8 тис. осiб, або 3,2 % в^ загально! юлькоста зайнятих [14].
На окрему увагу заслуговуе той факт, що частка са-мозайнятих у сферi розробки програмного забезпечен-ня у 2018 р. сягала 79 % та порiвняно з 2010 р. зросла на 38 в. п. [14]. Для поршняння: у сферi видання програмного забезпечення названий показник у 2018 р. становив 63,7 %; у сферi надання послуг - 56,9 %, у сферi телекомунжацн лише - 7,4 %. Названа тенденщя св^чить про високий рь вень мобкьност зайнятих у трьох з чотирьох визначених
видiв економiчноí дiяльностi. Щодо сфери телекомунiкацiй незначна частка фiзичних осiб пiдприeмцiв пов'язана з ви-сокими бар'ерами входу у бiзнес: дорогим вартiсним облад-нанням та складною дозвiльною системою.
За статистичними даними илькосй зайнятих у на-званих видах економiчноl дiяльностi у 2010-2018 рр. по-будовано економетричну модель засобами лшп тренду та зроблено прогноз ккькост зайнятих до 2021 р. за умови розвитку цифрово! економiки за стандартним сценарieм (рис. 1).
Показник 250000
200000 ■
y = 14267,0x - 3E + 07 R2 = 0,9729
150000
100000
50000
y = -9329,2x + 2E + 0/ R2 = 0,979
y = 2934,9x - 6E + 06 —________
R2 = 0,8872
y = 151,56x2 '-' 6l0946;0x + 6E + 08 R2 = 0,9297
2010 2011
2012 2013
2014 2015
2016 2017
2018 2019
2020 2021
PiK
видання ПЗ програмування noniHOMianbHa (видання ПЗ) лшшна (програмування)
тeлeкoмунiкaцiï iнфoрм-пocлуги лiнiйнa (телекомункаци) лiнiйнa (iнфoрм-пocлуги)
Рис. 1. Прогноз кмькосл зайнятих у сферi чистих цифрових продуктов
Джерело: побудовано автором на осисш [13]
За результатами прогнозування частка зайнятих у назван! сфер1 у 2021 р. складатиме 284 тис оаб, або 4,1 % в1д загально'1 ккькость Найбкьше зростання чисельност зайнятих характерне для КВЕДУ 62.0. Цей прогноз змши чи-сельноста зайнятих у сфер1 чистих цифрових продукт мае високий р1вень достов1рност1, про що св1дчать значення кое-фщентав детермшацц, яке варшються в1д 0,8872 до 0,979.
Ефектившсть зайнятост у сфер1 чистих цифрових продуктов характеризуют, показники: обсяг реамзацц та додана вартють. Частка додано'1 вартост, створено'1 у названому сегмент у 2018 р., складала 3,9 %, при частщ у за-гальному обсяз1 реамзацн - 2,4 % [15]. Прогноз зростання обсягу реамзацн чистих цифрових продуктов до 2021 р. наведено на рис. 2.
Достов1ршсть наведеного прогнозу забезпечуеться високим р1внем значення коефщенпв детермшацц, який коливаеться за видами д1яльност1 в межах 0,88-0,97.
У досмдженш Украшського шституту майбутнього передбачено два сценарн розвитку цифрово'1 економши в УкраМ: еволюцшний та форсований [12]. Наведет роз-рахунки в1дпов1дають еволюцшному сценарш розвитку цифрово'1 економши, який нараз1 i мае мкце в УкраМ. За умови реамзацн форсованого сценарiю розвитку цифрово'1 економжи ïï частка у ВВП до 2030 р. складатиме 65 % у ВВП [12].
Водночас за умови реамзацн будь-якого сценарш розвитку цифрово'1 економжи у трудовш сферi в^бува-ються незворотнi процеси, яи зумовлюють скорочення наявних робочих мкць та появу нових, яи потребують цифрових навичок. Згiдно з прогнозами бвростату, близь-ко 50 % наявних робочих мкць у всьому свт можна авто-матизувати. Шд автоматизацiю пiдпадуть до 60 % професш та щонайменше 30 % видiв дiяльностi до 2030 р. Це дозволить звкьнити 40 % робочого часу для постшного навчан-ня та виявлення творчост [16]. Наведенi данi дають змогу припустити значне збкьшення цифрових робочих мкць у багатьох видах економiчноï дiяльностi. Водночас ми ро-зумiемо, що наведенi сценарн та прогнози були зроблеш за даними без урахування поточно'1 ситуацн.
Глобальш загрози виступають фактором приско-рення трансформацшних процесiв у трудовiй сфер^ наразi таким чинником е епiдемiя COVID-19. За прогнозами Мiж-народно'1 органiзацiï працi «COVID-19 та сви працi: вплив та реагування», внасл^ок впливу короновiрусу можливе зростання свггового безробiття з 5,3 млн до 24,7 млн оаб до кшця 2020 р. Для порiвняння: ильисть безробiтних уна-слiдок економiчноï кризи 2008-2009 рр. становила 22 млн оаб. Зростання безробггтя призведе до падшня доходiв на-селення, яке за прогнозами може становити в^ 860 млрд. дол США до 3,4 трл дол США [17].
0
Обсяги реал1зацй' 350000000,0 -
300000000,0 -
250000000,0 ■
y = 2Е + 06x2 --R2-
6E + 06x + IE + 07 , = 0,9972-^
200000000,0
150000000,0 ■
100000000,0 ■
50000000,0
0,0
y = 582402x2 - 3E I 06x I 8E + 06 _..............R2 = 0,9905
................y '=' 85368x2 - 576858x + 3E + 06
R2 =-0,8608
2010 2011
2012 2013
2014 2015
2016 2017
2018 2019
2020 2021
PiK
видання ПЗ програмування пoлiнoмiальна (видання ПЗ) лiнiйна (програмування)
телекомушкацп iнфoрм-пoслуги лiнiйна (телекoмунiкацiï) лшшна (iнфoрм-пoслуги)
Рис. 2. Економетрична модель прогнозу обсягу реалiзацiï у сферi чистих цифрових продуктiв до 2021 р.
Джерело: побудовано автором на ochobî [14]
Серед негативних наслоив, зумовлених впливом ешдемп на економ1чний розвиток у сощально-трудовш сфер1, сл1д виокремити: приховане безробггтя (в^пустки без збереження заробггно'1 плати), збкьшення цифрового розриву мгж дистанцшними пращвниками, зниження р1в-ня сощального захисту, зб1дншня населення та зниження якосп людського катталу внасл1док втрати квал1ф1кацй частиною робочо'1 сили.
Водночас еп1дем1я COVID-19 може стати драйвером збкьшення зайнятост у цифровш форм1, зокрема у галу-зях, де вкбуваеться виробництво змшаного продукту. Наведене твердження тдтверджують таи м1ркування: по-перше, запровадження карантину у багатьох крашах, зокрема в УкраШ, сприяе переведенню зайнятост у цифровий формат. Власниками б1знесу, за умов карантину, розглядаеться цифровий формат зайнятост як едина мож-ливють забезпечення частково'1 д1ездатност1 б1знесу та мь н1м1зацй втрат.
По-друге, етдем1я зумовлюе скорочення обсягу ви-робництва та / або надання послуг тдприемствами. За умов рецесп економжи зайняткть у цифровш форм1 до-щльно розглядати як д1евий фактор зниження соб1вартост продукцп або послуг шляхом скорочення витрат на оренду, утримання примщень, оплату комунальних платеж1в по-ряд 1з скороченням сощальних виплат прац1вникам.
По-трете, Украша зараз знаходиться на третьому етат розвитку цифрово'1 революцп (2010-2020 рр.), який характеризуеться поширенням сощальних мереж i месе-джер1в. Наступний етап передбачае розвиток Нейроне-ту - мереж^ яка забезпечить нейрокомунiкацiï мiж людьми, тваринами та речами [18]. Назван цифровi технологи стимулюють поширення зайнятостi у цифровiй форм^ а к вплив буде посилений на запровадження карантинних заходiв .
Водночас поширення цифрово'1 зайнятост супрово-джуеться зниженням соцiального захисту працюючих. Це
потребуе адаптацп державно'1 полiтики регулювання нащ-онального ринку пращ.
Головною метою державно'1 полiтики зайнятостi в умовах цифрово'1 економжи мае стати розвиток цифрового трудового потенщалу краши та тдтримка зайнятих у цифровiй формi. Реамзащя названо'1 полiтики потребуе адаптацп наявних механiзмiв регулювання ринку працi, розробки впровадження активних заходiв з використан-ням цифрових iнструментiв.
Прiоритетними заходами регулювання ринку пращ е: удосконалення трудового законодавства у частиш ре-гламентацп цифрово'1 зайнятостi, механiзмiв ïï соцiального захисту; впровадження цифрових технологш в дiяльнiсть державних iнститутiв, яи реалiзують полiтику зайнятостi; органiзацiя навчання робочо'1 сили щодо опанування цифрових навиив i затребуваних навичок у цифровш еконо-мiцi; розробка програм тдтримки самозайнятих осiб, яи використовують цифрову форму трудово'1 дiяльностi; роз-робка програм стимулювання створення цифрових робо-чих мiсць; програми налагодження взаемодп м1ж сощаль-ними партнерами у цифровому просторь
Пропонованi заходи та шструменти адаптацп регулювання ринку пращ в умовах переходу до цифрово'1 економши наведено у табл. 1
Цифровi шструменти дають можливкть адаптувати запропонованi заходи в^повкно до потреб ринку пращ в умовах переходу економжи до цифрового формату. Ви-користання цифрових шструментш у регулюванш ринку пращ дозволить ефективно використовувати державнi фiнансовi ресурси, скорочувати час на обробку шформа-цц, сприяти бiльшiй доступност i вiдкритостi ресурсш для населення, зменшити ршень бюрократизацп процедур державних регуляторш, стимулювати розвиток та зберегти трудовий потенщал в краïнi.
Висновки. Цифровiзацiя бiзнес-процесiв змiнюе тру-дову сферу та зумовлюе поширення зайнятост у цифровш
Таблиця 1
Система заходiв адаптацп стратеги регулювання нацюнального ринку працi при переходi до цифровоТ економiки
Заходи 1нструменти
Tрадицiйнi Цифровi
Hормативно-правовi
■ нормативна регламента^я зайнятосп у цифровш форм^ ■ актyалiзацiя Класифкатора професш; ■ регламента^я вщносин мiж замовником та виконавцем (незалежним пщрядником) через цифровi платформи; ■ розробка системи заxистy персональниx даниx зайнятиx у цифровому сегмент ринку законодавчi та пщза-коннi акти ■ сxовища даниx; ■ xмарнi теxнологiï; ■ кiбербезпека
АдмЫстративш
■ впровадження цифровиx теxнологiй в дiяльнiсть державниx шститу^в; ■ розробка щентифкацп та монiторингy зайнятостi у цифровш форм^ ■ розробка цифровиx зак^в автоматичного стягнення податкiв; налагодження взасмодп мiж цифровими соцiальними партнерами державнi та регiональнi стратеги та програми ïx реалiзацiï ■ цифровi платформи; ■ аналiтика великиx даниx; ■ блокчейн; ■ дiджитал твшс (digital twins)
Eкономiчнi
■ розробка системи податковиx птьг щодо стимулювання створення новиx цифровиx робочиx мiсць; ■ фiнансова пщтримка створення додатковиx цифровиx робочиx мкць для осiб, якi втратили роботу; ■ фшансова пiдтримка освiтнix програм щодо зменшення цифрового розриву робочоТ сили ■ птьги; ■ дотацп; ■ швестицп; ■ програми допомоги з безробiття ■ xмарнi обчислення; ■ «овища даниx; ■ платформи з пошуку роботи
Освiтнi
■ запровадження навчання цифровим навичкам; ■ пщтримка рyxy IT-волонтерства у сферi освiти з метою зменшення «цифрового розриву»; ■ переквалiфiкацiя та пщвищення квалiфiкацiï програми навчання ак-туальним навичкам платформи онлайн-навчання
Джерело: розроблено автором
формi. Така форма зайнятост мае глобальний характер та складно тддаеться регулюванню у межах нацюнального ринку пращ. Це зумовлюе потребу в оцшюванш зайнятостi у цифровш формi та адаптацп заходiв та iнструментiв регулювання ринку пращ до сучасних умов.
Запропонована гшотеза дозволяе провести оцшю-вання цифрово'1 зайнятостi, визначити обсяг реалiзацiï та спрогнозувати змiну цих показниив у короткостроковому перiодi. Запропоноване оцшювання базуеться на визначенi кiлькостi зайнятих у сферах, де виробляеться чистий циф-ровий продукт.
Глобальш загрози посилюють дiю цифрових тех-нологш на трудову сферу та в^прають роль каталiзатора у процесi трансформацп зайнятостi, зокрема, сприяють збiльшенню зайнятост у цифровiй формi.
Доведено доцкьшсть використання цифрових ш-струментiв та запропоновано заходи адаптацп регулювання нацюнального ринку пращ при переходi до цифрово'1 економiки.
AITEPATyPA
1. Grishnova O., Cherkasov A., Brintseva O. Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and
salary functions. Problems and Perspectives in Management. 2019. Vol. 17 (2). P. 18-31.
2. Колот A. M., Герасименко О. О. Со^ально-трудовий розвиток в ХХ1 столггп: до природи глобальних змш, нових можливостей, обмежень i виклиюв. Демограф'я та соц'шьна полтика. 2019. № 1 (35). С. 97-125.
3. Josten C., Lordan G. Robots at Work: Automatable and Non-automatable Jobs // Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics / K. Zimmermann (eds.). Springer, Cham, 2020.
4. Mitra A., Sharma C. Employment Impact of Technologies in the Developing World // Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics / K. Zimmermann (eds.). Springer, Cham, 2020.
5. Vermeulen B., Pyka A., Saviotti P. P. Robots, Structural Change, and Employment: Future Scenarios // Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics / K. Zimmermann (eds.). Springer, Cham, 2020.
6. Бобков В. H., Новикова И. В., Шичкин И. A., Бобков Н. В. Современные информационные технологии регулирования занятости от неустойчивых к устойчивым формам. Уровень жизни населения регионов России. 2016. № 4 (202). С. 47-59.
7. Поплавська О. M. Договiрне регулювання со^ально-трудових вщносин: проблеми, побудова ново''' моделi в умовах розвитку цифрово'' економжи. Науковий вкник М'жнародного гумантарного унверситету. Серiя : Економка i менеджмент. 2018. № 31. C. 81-84.
8. Азьмук Н. А. Tрансформацiя зайнятосп при переходi до цифрово'1' економжи: глобальнi виклики та стратегГГ адаптации Кшв : Знання, 2019. 335 с.
9. Digital Economy Report 2019 - Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries // Unctad, 2019. URL: https://unctad.org/en/PublicationsLibrary/der2019_overview_ ru.pdf
10. Digital labour platforms and the future of work: Towards decent work in the online world // ILO, 2018. URL: https://www.ilo. org/global/publications/books/WCMS_645337/lang--en/index. htm
11. Зайняжть через цифровi платформи в УкраТы // ILO, 2018. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---travail/documents/publication/wcms_ 635371.pdf
12. Укра'ша 2030Е - краТна з розвинутою цифровою економкою. УкраТнський 1нститут майбутнього // 1МУ, 2018. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1
13. Ринок прац 2019: рiст 20% i ажютаж навколо податш // DOU, 2019. URL: https://dou.ua/lenta/articles/jobs-and-trends-2019/?from=doufp
14 Кiлькiсть зайнятих пра^вниш у суб'£ктiв господарю-вання за видами економiчноï дiяльностi у 2010-2018 // Державна служба статистики Укра'ши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
15. Обсяг реалiзованоï продукцп суб'£тв господарю-вання за видами економiчноï дiяльностi у 2010-2018 // Державна служба статистики Укра'ши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
16. Threats and opportunities from automation and robotisation // European Commission, 2020. URL: https://ec.europa.eu/ knowledge4policy/foresight/topic/changing-nature-work/new-technologies-automation-work-developments_en
17. COVID-19 and world of work: Impacts and responses // ILO, 2020. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/news-room/news/WCMS_738742/lang--en/index.htm
18. Ляшенко В. I., Вишневський О. С. Цифрова модернн за^я економжи Укра'ши як можливiсть проривного розвитку : монографiя. КиГв : 1ЕП НАНУ, 2018. 252 с.
REFERENCES
Azmuk, N. A. Transformatsiia zainiatosti pry perekhodi do tsy-frovoi ekonomiky: hlobalni vyklyky ta stratehii adaptatsii [Transforming Employment in the Transition to the Digital Economy: Global Challenges and Adaptation Strategies]. Kyiv: Znannia, 2019.
Bobkov, V. N. et al. "Sovremennyye informatsionnyye tekh-nologii regulirovaniya zanyatosti ot neustoychivykh k ustoychivym formam" [Modern Information Technologies for Regulating Employment from Unsustainable to Sustainable Forms]. Uroven zhizni naseleniya regionovRossii, no. 4 (202) (2016): 47-59.
"COVID-19 and world of work: Impacts and responses". ILO, 2020. https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/ WCMS_738742/lang--en/index.htm
"Digital Economy Report 2019 - Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries". Unctad, 2019. https:// unctad.org/en/PublicationsLibrary/der2019_overview_ru.pdf
"Digital labour platforms and the future of work: Towards decent work in the online world". ILO, 2018. https://www.ilo.org/ global/publications/books/WCMS_645337/lang--en/index.htm
Grishnova, O., Cherkasov, A., and Brintseva, O."Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions". Problems and Perspectives in Management, vol. 17 (2) (2019): 18-31.
Josten, C., and Lordan, G. "Robots at Work: Automatable and Non-automatable Jobs". In Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics. Cham: Springer, 2020.
"Kilkist zainiatykh pratsivnykiv u subiektiv hospodariuvan-nia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2010-2018" [Number of Employees in Economic Entities by Type of Economic Activity in 2010-2018]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
Kolot, A. M., and Herasymenko, O. O. "Sotsialno-trudovyi rozvytok v XXI stolitti: do pryrody hlobalnykh zmin, novykh mozh-lyvostei, obmezhen i vyklykiv" [Social and Labor Development in the 21st Century: Towards the Nature of Global Change, New Opportunities, Constraints and Challenges]. Demohrafiia ta sotsialna polityka, no. 1 (35) (2019): 97-125.
Liashenko, V. I., and Vyshnevskyi, O. S. Tsyfrova modernizatsi-ia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryvnoho rozvytku [Digital Modernization of the Ukrainian Economy as a Breakthrough Opportunity]. Kyiv: IEP NANU, 2018.
Mitra, A., and Sharma, C. "Employment Impact of Technologies in the Developing World". In Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics. Cham: Springer, 2020.
"Obsiah realizovanoi produktsii subiektiv hospodariuvan-nia za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2010-2018" [Volume of Sales of Economic Entities by Type of Economic Activity in 20102018]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
Poplavska, O. M. "Dohovirne rehuliuvannia sotsialno-tru-dovykh vidnosyn: problemy, pobudova novoi modeli v umovakh rozvytku tsyfrovoi ekonomiky" [Contractual Regulation of Social and Labor Relations: Problems, Construction of a New Model in the Conditions of Development of Digital Economy]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Ekonomika i menedzhment, no. 31 (2018): 81-84.
"Rynok pratsi 2019: rist 20% i azhiotazh navkolo podatkiv" [Labor Market 2019: 20% Growth and the Hype around Taxes]. DOU, 2019. https://dou.ua/lenta/articles/jobs-and-trends-2019 /?from=doufp
"Threats and opportunities from automation and robotisation". European Commission, 2020. https://ec.europa.eu/knowl-edge4policy/foresight/topic/changing-nature-work/new-technol-ogies-automation-work-developments_en
"Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekono-mikoiu. Ukrainskyi Instytut maibutnyoho" [Ukraine 2030E Is a Country with Advanced Digital Economy. Ukrainian Institute of the Future]. IMU, 2018. https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinu-toyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1
Vermeulen, B., Pyka, A., and Saviotti, P. P. "Robots, Structural Change, and Employment: Future Scenarios". In Handbook of Labor, Human Resources and Population Economics. Cham: Springer, 2020.
"Zainiatist cherez tsyfrovi platformy v Ukraini" [Employment through Digital Platforms in Ukraine]. ILO, 2018. https://www.ilo. org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---travail/ documents/publication/wcms_635371.pdf
Стаття надшшла до редакцп 05.02.2020 р.
