CC BY
20
СОЩАЛЬНА EKOHOMiKA, ПОЛiTИKA ТА ДEMОГPAФiЯ
Удк 331.5.024.5 JEL Classification: J21
НЕФОРМАЛЬНА ЗАЙНЯНОТЬ ЯК ЗАГРОЗА С0ЩАЛЬИ1Й БЕЭПЕЩ НА РИНКУ ПРАЩ УКРА1НИ В УМ0ВАХ ЕК0Н0М1ЧН01ТРАН0Ф0РМАЩ11
®2020 БОНДАРЕВСЬКА К. В.
УДК 331.5.024.5 JEL Classification: J21
Бондаревська К. В.
Неформальна зайнятiсть як загроза сощальжй безпецi на ринку працi Укра'ни в умовах економiчноi' трансформацп
У cmammi визначено особливостi та характерн'1 риси неформальноi зайнятостi в умовах трансформацйних змн економ'тного середовища, що являе собою одну з основних загроз соцальнш безпец на ринку прац1 а також проведено анал/з сучасних тенденцш поширення неформальноi зайнятост,i. Кр,м того, було обфунтовано пр'юритетш напрями державноi полтики, направленоi на усунення загроз неформального ринку пращ. Розглянуто основнi причини розповсюдження неформальноi зайнятостi в УкраЫ з урахуванням специфки сучасного стану розвитку економки, а також натдки неформальних со^ально-трудових в'дносин як для пра^вника, так i для держави. У результатi дотдження було висвтлено тенденци розвитку неформальноi зайнятостi на ринку прац Украни, зокрема в контекстi ii характеристик за типами робочих мсць, мсцем проживання, статево-в'шовими, освтшми, галузевими та регюнальними особливостями. За тдсумками проведеного статистичного групуван-ня було зроблено висновок про наявнсть оберненоiзалежностi м!ж показниками неформальноiзайнятостi та валовим регюнальним продуктом у розрахунку на одну особу, а також наявними доходами населення у розрахунку на одну особу. Так, зi зб'шьшенням масштаб'в неформальноi зайнятост'! у розр!зiрегюшв в'дбуваеться зменшення валового регюнального продукту, а також знижуеться показник наявних доходiв населення. Водночас варто врахувати взаемозв'язок м!ж неформальною зайнятктю i розм!ром наявних доходiв у розрахунку на одну особу, який виража-еться в тому, що саме низький показник доходiв населення стимулюе до пошуку можливостей додаткового заробтку та подолання б'дност'!, в тому чит i за рахунок неформальних джерел оплати прац та неформальних со^ально-трудових в'дносин. З урахуванням суттевого нега-тивний впливу неформальноiзайнятостi на стан економ'тного розвитку регюн'ю Украни та р'вень добробуту населення було визначено пр'ю-ритетш заходи щодо нейтрал'ваци загрози поширення неформальних со^ально-трудових в'дносин, серед яких: створення нових робочих мсць традицйного формату у ключових галузях економiчноi д'тльност'!, зокрема у промисловост'!, АПК, будiвництвi, транспорт'! тощо; розвиток та впровадження iнновацiйних форм зайнятостi та самозайнятостi населення !з офiцiйним декларуванням доходiв вiд трудовоi дiяльностi; розвиток сфери малого та середнього бiзнесу за рахунок застосування практики економiчно розвинених краш свiту щодо податкових пльг протягом перших двох рошв дiяльностi тдприемства; розвиток молодiжного пiдприемництва на умовах пльгового оподаткування, а також за рахунок спрощення механiзмiв реестрацП та лцензування дiяльностi; посилення контролю за дотриманням трудового i податкового законодавства !з пiдвищенням ступеня жорсткостi штрафних санкцй, що застосовуються у випадку виявлених порушень.
Кпючов'1 слова: неформальна зайнят^ть, неформальний сектор, загрози со^альнш безпецi, ринок прац1 со^альна безпека на ринку працг DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-3-190-196 Рис.: 1. Табл.: 5. Ббл.: 10.
Бондаревська Ксешя Валентин'юна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки та управл'тня нацюнальним господарством,
Дшпровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара (просп. Гагарна, 72, Дн'тро, 49010, Украна)
E-mail: Kseny-8888@i.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8683-6834
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAF-9249-2019
UDC 331.5.024.5 JEL Classification: J21
Bondarevska K. V. Informal Employment as a Threat to Social Security in the Labor Market in Ukraine within an Economic Transformation
The specific features of informal employment, which is one of the main threats to social security in the labor market, in the context of transformational changes in the economic environment have been identified, and current trends in informal employment have been analyzed. The priority directions of the state policy aimed at eliminating the threats of the informal labor market have been substantiated. The main reasons for the spread of informal employment in Ukraine have been considered, taking into account the peculiarities of the current economic development, as well as the consequences of informal social and labor relations for both the employee and the state. The research has highlighted the current trends in informal employment in Ukraine's labor market. This has been done by characterizing informal employment by job, place of residence, gender, age, education, industry and region. The results of the statistical grouping show an inverse relationship between informal employment, on the one hand, and gross regional product per capita, as well as disposable income per capita, on the other hand. Thus, with the increase in the scale of informal employment by region, both the gross regional product and disposable income are dropping. At the same time, it
is necessary to take into account the relationship between informal employment and the amount of disposable income per capita, which consists in the fact that low income pushes people to look for additional earnings and ways to overcome poverty, informal sources of wages and informal social and labor relations being among the latter. Given the significant negative impact of informal employment on the economic development in Ukraine's regions and on the standard of living of the population, the following priority measures neutralizing the threat of informal social and labor relations have been named: creation of new official jobs in key economic areas, including industry, agro-industrial complex, construction, transport, etc.; development and introduction of innovative employment and self-employment forms with the official reporting of employment income; development of small and medium business through the application of practices used in advanced countries, e.g. providing tax benefits for the first two years of the enterprise activity; development of youth entrepreneurship by providing young people with preferential taxation and by simplifying the mechanisms of registering and licensing their activities; stricter control over the businesses' compliance with labor and tax legislation and increasing the severity of penalties applied in case of violations.
Keywords: informal employment, informal sector, labor market, social security in the labor market, threats to social security. Fig.: 1. Tabl.: 5. Bibl.: 10.
Bondarevska Kseniia V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Management
of National Economy, Oles Honchar Dnipro National University (72 Haharina Ave., Dnipro, 49010, Ukraine)
E-mail: Kseny-8888@i.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8683-6834
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAF-9249-2019
Вступ. Враховуючи сучасний стан розвитку ринку пращ та необхГдшсть забезпечення його сощально! без-пеки, значно! актуальност набувае визначення ключових загроз, яи перешкоджають сталому перебиу та розвитку процесГв формування, розподГлу та використання робо-чо! сили. На особливу увагу в перелжу загроз заслуговуе неформальна зайняткть, зростання масштабГв яко! при-зводить до значних втрат державних коштГв за рахунок несплати податкГв i внесив до сощальних фондiв. Своею чергою, неформально зайнятГ пращвники втрачають мож-ливють будь-якого сощального захисту та гарантш з боку держави. Трансформации змши свГгово! та нащональ-но! економши справляють значний вплив на сощально-трудовi вГдносини та функщонування ринку пращ. Саме тому неформальна зайнятють мае сво! характерш риси та специфжу в сучасних умовах, серед яких: наявшсть як у неформальному, так i у формальному секторах; стабГльшсть поширення та збГльшення масштабiв; складшсть виявлен-ня та статистичного облшу; значний вплив на розвиток ринку пращ та економжи в цГлому. Враховуючи особли-восп розвитку ринку пращ Укра!ни в перелжу основних причин розповсюдження явища неформально! зайнятост та зростання !! обсягГв дощльно визначити таи: високий рГвень податкового навантаження на фонд оплати пращ що спричиняе спроби ухилення вГд податкш i несплати обов'язкових платежГв; невГдповГдшсть потреб найманих працГвникГв i вимог роботодавцГв стосовно квалГфшащ!, умов пращ та !! оплати; дефщит формальних робочих мюць з достатшм рГвнем оплати пращ та сприятливими умова-ми 11 здшснення; привабливiсть гнучкого режиму роботи та вГдносно! самостiйностi i свободи трудового процесу; недостатшсть контролю з боку державних органГв i слаб-кiсть санкцiй за порушення податкового i трудового зако-нодавства. Тенденщ! поширення неформально! зайнятостi в УкраМ пiдкрiплюються значним структурним дисбалансом попиту i пропозицй, законодавчою неврегульовашстю неформально! зайнятостi та недостатнiм рiвнем розвитку iнститутiв працi й зайнятостГ економiчною та полiтичною нестабiльнiстю, наслГдками вiйськового конфлiкту на сходi кра!ни.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Вивчен-ню проблем неформально! зайнятостi придГляли увагу як вiтчизнянi, так i зарубiжнi вченi. Зокрема, зарубiжнi дослГдники Ф. Шнайдер, Е. Елгар, П. ФГдлер, Л. Вебстер, Й. Крумплитем, Й. Самулевiчус вивчали характернi риси й особливост як теоретичного трактування неформально! зайнятостi, так i практичш аспекти !! поширення в контекст розвитку окремих кра!н та регюнГв. Серед вiтчизняних дослiдникiв доцГльно видГлити науковi працi Н. I. Варги, Т. 6. Кагановсько!, О. О. Коломiець, I. Л. Петрово!, В. Л. Мь ненка, Л. Д. Яценко, Л. М. Якушенко та ш.
Враховуючи науковi напрацювання провГдних учених-економiстiв, слiд зазначити, що розв'язання про-блемних аспектiв неформально! зайнятостГ як однiе! з основних загроз сощальнш безпецi на ринку пращ, ви-вчення актуальних тенденщй сучасного стану неформального сектора в умовах трансформащйних змiн економши, а також обгрунтування прiоритетних напрямш нейтралГза-цГ! загрози розповсюдження неформально! зайнятостГ не втрачае свое! актуальность
Метою статт е визначення сучасних тенденщй неформально! зайнятостГ населення як одше! з основних загроз сощальнш безпещ на ринку пращ, а також обгрунтування напрямш виршення проблеми Г! розповсюдження.
Основний виклад матерiалу. Загальне визначення неформально! зайнятостГ передбачае «дГяльнГсть, яка здш-снюеться з порушенням офщшно встановлених умов рее-стращ!» [1, с. 29]. У бГльш широкому розумшш неформальна зайнятiсть ототожнюеться з торговельною, економiчною, фiнансовою або професшною дГяльнГстю, що здiйснюеться з порушенням законодавства, зокрема, в частиш прихову-вання доходГв, якГ отриманi без заснування тдприемства, придбання лiцензi!, офщшно! реестращ!, документування фактично! чисельностi працшникш чи фактично виробле-но! ними продукцГ! тощо [2, с. 284-285]. Отже, бГльшють зарубГжних дослГдникГв визначають неформальну зайня-тГсть як вид оплачувано! дГяльностГ, яка не обкладаеться податками, нормами сощального забезпечення г трудового законодавства, проте у всГх шших аспектах е законною [3; 4]. За результатами аналГзу наукових праць вГтчизняних
i зарубiжних науковцш в KOHTeKCTi визначення дефшщш неформально! зайнятостi, можна зробити висновок, що у нормативних документах Мiжнародноï оргашзацп пра-цi (МОП), як i у вичизнянш практищ, застосовуеться по-няття «неформальна зайнятють» (Informal Employment), в той час як нормативно-правова i статистична база краш 6С оперуе поняттям «незадекларована праця» (Undeclared Work). Пiд незадекларованою працею розумiеться «будь-який вид оплачувано! дiяльностi, яка е абсолютно законною за походженням, але не задекларованою у вiдповiдних державних органах» [5, с. 1-2]. Для виявлення тенденцш розвитку неформально! зайнятост на ринку пращ Украши доцкьним е проведення ощнки ïï стану в сучасних умовах розвитку економжи. За даними Державно! служби статистики Украши, протягом 2006-2018 рр. спостер1гаються не-значш коливання ршшв неформально! зайнятостi (рис. 1).
Протягом 2006-2012 рр. в^значаеться вiдносно ста-бкьна ситуацiя у сфeрi неформально! зайнятосп, в той час як значне зростання досл^жуваного показника зафшсова-
Показник, %
70
60 50 40 30 20 10 0
не з 2014 року. Найвищий ршень неформально! зайнятост був зафiксований у 2015 рощ (26,2 %), тсля чого вш почав поступово зменшуватися. Важливо зазначити, що значне зростання ршня неформально! зайнятостi у 2014 рощ (25,1 %) супроводжувалося рiзким скороченням вiдносного показника зайнятост населення у вiцi 15-70 роив (56,6 %), що свiдчить про збкьшення масштабiв неформально! зайнятосп на фонi зменшення загального ïï ршня. Ощнка по-казникш зайнятост населення за 2014 рiк засв^чуе кризовi явища на ринку пращ.
В цкому вiдносний показник неформально! за-йнятостi у 2018 рощ знизився поршняно з 2006 роком на 0,7 в^соткових пунктiв (21,6 % - у 2018 рощ; 22,3 % - у193 2006 рощ), що корелюе iз зниженням рiвня зайня-тостi населення (зменшення в^пов^ного показника ста-новило 0,8 в^соткових пунктш.
На окрему увагу заслуговують данi щодо неформально! зайнятосп, ïï рiвня та розподку за типами робочих мiсць (табл. 1).
21,6
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 PiK
Г~\1 Рiвень зайнятостi населення, % Рiвень неформально! зайнятостi населення, %
Рис. 1. Piвень зайнятосп населення у вiцi 15-70 рош i рiвень неформально! зайнятосп* протягом 2006-2018 рр., %
*рГвень неформально! зайнятостГ розраховано як вГдношення неформально зайнятого населення до загально! кГлькостГ зайнятого населення у вГцГ 15-70 роюв
Джерело: розраховано автором за даними [6; 7]
Таблиця 1
Формальна та неформальна зайнятiсть за типами робочих мкць у 2006 та 2018 рр.
Показник 2006 р. 2018 р. Вщхилення (+/-)
Зайняте населення у вр 15-70 роив, усього, тис. оаб 20 730,4 16360,9 - 4369,5
З нього неформально зайняте населення, тис. оаб 4 623,3 3541,3 -1082
Piвень неформально! зайнятосп*, % 22,3 21,6 -0,7
Зайняте населення у вр 15-70 роив за наймом, % 67,9 84,2 16,3
Зайняте населення у вр 15-70 роив не за наймом, % 32,1 15,8 -16,3
Неформально зайняте населення за наймом, % 28,4 47,4 19,0
Неформально зайняте населення не за наймом, % 71,6 52,6 -19,0
^¡вень неформально! зайнятост розраховано як вiдношeння неформально зайнятого населення до загально! ккькоси зайнятого населення у вщ 15-70 роюв
Джерело: розраховано автором за даними [6; 7]
Протягом досл^жуваного перiоду спостер!гаеться тенденцiя до зменшення кiлькостi зайнятого населення у вщ 15-70 рокiв, i, в^пов^но зменшення кiлькостi неформально зайнятого населення (в^пов^но на 21,1 % та 23,4 %). В той же час слд звернути увагу на той факт, що в структурi зайнятого населення у вщ 15-70 роив пере-важае зайняткть за наймом (67,9 % - у 2006 рощ; 84,2 % -у 2018 рощ).
При цьому неформально зайняте населення пра-цюе переважно на робочих мюцях не за наймом (71,6 % -у 2006 рощ; 52,6 % - у 2018 рощ). Поршнюючи статистичш
У CTpyKTypi неформально зайнятого населення пере-важають особи чоловiчоï стап, що зумовлене не лише тра-дицiйним розподiлом гендерно! ролi чоловiкiв у сyспiльствi, а й переважанням неформально! зайнятостi у сферах, що потребують важко! фiзичноï пращ, таких як альське гос-подарство, лкове та рибне господарство; бyдiвництво; тор-гiвля та ремонт). Питома вага чоловшв серед неформально зайнятих пращвниив у 2006 та 2018 роках становила в^-повiдно 51,4 % 58,5%; оаб жiночоï стат - 48,6 % та 41,5 % в^пов^но. Таким чином, зазначаеться зростання частки осiб чоловiчоï стат у стрyктyрi неформально зайнятого населення та зменшення частки жшок. Розглядаючи розподк неформально зайнятого населення за мкцем проживання. слiд зазначити зростання илькост мешканцiв мiст i зменшення ккькост осiб, що проживають у сiльськiй мкце-вость При цьому питома вага мешканцш мiст у стрyктyрi неформально зайнятого населення перевищуе вiдповiдний показник серед оаб, що проживають у скьськш мкце-востi, як у 2006 р., так i у 2018 р. Водночас варто зазначити зростання частки мешканщв мюько! мкцевост (28,5 % -у 2006 рощ; 45,2 % - у 2018 рощ) та в^пов^не зниження частки мешканцш альсько! мюцевост (71,5 % - у 2006 рощ; 54,8 % - у 2018 рощ). Вищезазначену особливкть можна пояснити не лише зростанням масштабов неформально'1 зайнятост у мктах, а й загальним скороченням зайнятого населення у альсьий мiсцевостi. Що стосуеться вжових характеристик неформально зайнятого населення (табл. 3), то основна частина працюючих неформально припадае на
даш 2006 та 2018 роив, можна зробити висновок про зростання зайнятост на робочих мюцях за наймом як серед загально! ккькост зайнятих, так i серед неформально зайнятих працшниив (в^пов^но на 16,3 та 19 в^соткових пунктш).
У процесi ощнки сучасного стану неформально! зайнятост на ринку працi Укра!ни важливим е вивчення и статево-вiкових, освiтньо-професiйних, галузевих та реп-ональних характеристик. У табл. 2 наведено шформащю щодо розподку неформально зайнятого населення за ген-дерною ознакою та мкцем проживання.
вiкову групу 40-49 рокш (20,3 % - у 2006 рощ та 24,4 % -у 2018 рощ в^пов^но).
^м того, значну частину неформально зайнятих у 2006 рощ складали не лише особи вжом в^ 40 до 49 роив, а й працшники вжом в^ 15 до 24 роив, та в^ 50 до 70 рокш, тобто найбкьш вразливi на ринку пращ категори населення - молодь та особи старшого (передпенсшного та пенсшного) вшу. Розповсюдження неформально! зайня-тостi серед молодi зумовлюеться необх^шстю поеднувати навчання та роботу без офщшного працевлаштування. Що стосуеться ойб старшого (передпенсiйного та пенсiйного) вшу, то основними мотивами неформально! зайнятост для них стае необх^шсть отримання додаткового доходу та подолання б^носта, викликано! низьким ршнем пен-сшного забезпечення, а також прагненням продовжувати свою трудову дiяльнiсть i бути затребуваними у професш-нiй сферь У 2018 роцi структура неформально зайнятого населення за вжовими групами дещо змiнилася. Зокрема, найбiльшу питому вагу неформально зайнятих становили особи у вшових групах 40-49 роив та 50-59 рокш, в той час як частка молодi 15-24 роив дещо зменшилася.
Освггньо-професшш характеристики неформально зайнятого населення в^ображае його розподк за освiтою та професшними групами. Статистичну iнформацiю щодо неформально! зайнятост вiдповiдно до рiвня освiти пра-цiвникiв наведено у табл. 4.
Так, у 2018 рощ найбкьшу частку неформально зайнятих склали працшники iз професiйно-технiчною та по-
Таблиця 2
Неформальна зайняткть населення за статтю та мкцем проживання у 2006 та 2018 рр.
Показник 2006 р. 2018 р. 2018 р у % до 2006 р.
Неформально зайняте населення, тис. оаб 4623,3 3541,3 76,6
в тому чиш жЫки, тис. оаб 2249,2 1469,5 65,3
у % до пщсумку 48,6 41,5 -
чоловти, тис. осiб 2374,1 2071,8 87,3
у % до пщсумку 51,4 58,5 -
Mешкaнцi мкько'Г мiсцевостi, тис. осiб 1319,4 1599,6 121,2
у % до пiдсумку 28,5 45,2 -
Mешканцi стьсько''' мкцевосп, тис. осiб 3303,9 1941,7 58,8
у % до пщсумку 71,5 54,8 -
Джерело: розраховано автором за даними [6; 7]
Таблиця 3
Структура неформально зайнятого населення за вшовими групами у 2006 та 2018 рр., %
Bi^Bi групи 2006 р. 2018 р. Вщхилення (+/-)
15-24 роки 17,4 9,7 -7,7
25-29 poKÎB 10,8 12,8 2,0
30-34 роки 10,0 14,6 4,6
35-39 poKÎB 9,2 12,5 3,3
40-49 poKÎB 20,3 24,4 4,1
50-59 poKÎB 16,1 20,4 4,3
60-70 poKÎB 16,2 5,6 -10,6
Джерело: розраховано автором за даними [6; 7]
Таблиця 4
Структура неформально зайнятого населення за рiвнeм освгги у 2006 та 2018 рр., %
Рiвeнь освгги 2006 р. 2018 р. Вщхилення (+/-)
Повна вища 5,8 13,3 7,5
Базова вища 1,6 1,2 -0,4
Неповна вища 12,7 14,2 1,5
Професшно-техшчна - 33,8 -
Повна загальна середня 53,9 33,0 -20,9
Базова загальна середня 22,5 4,3 -18,2
Початкова загальна або без освiти 3,5 0,2 -3,3
Джерело: розраховано автором за даними [6; 7]
вною загальною середньою освiтою (33,8 % та 33,0 % вк-пов^но). Максимальний показник неформально зайнятого населення у 2006 рощ припадав на ойб з повною загальною середньою освггою та базовою загальною середньою освь тою (53,9 % та 22,5 % в^повкно). Протягом дослкжувано-го перiодy вiдбyлося зростання питомо'1 ваги неформально зайнятих з повною та неповною вищою освiтою, в той час як по шших категорiях вiдбyлося зменшення частки неформально зайнятого населення.
Важливою в процеа дослiдження неформально! зайнятост населення е ощнка ïï структури за видами еко-номiчноï дiяльностi. У процесi поршняння показникiв питомо'1 ваги неформально зайнятих працшниив у рiзних сферах економiчноï дiяльностi у 2006 та 2018 роках збе-рiгаеться тенденцiя щодо найбкьших масштабш неформально'1 зайнятост саме у галузях сiльського господарства, люового та рибного господарства (71,6 % - у 2006 рощ; 42,9 % - у 2018 рощ). Це можна пояснити кризовим станом суб'ектш господарювання, яи провадять свою дiяль-шсть у вищезазначених сферах; дефщитом робочих мюць на селi; низьким ршнем розвитку скьських територiй. Вод-ночас позитивним е зменшення питомо'1 ваги неформально зайнятих у скьському господарствi, люовому та рибному господарствi у 2018 рощ порiвняно з 2006 роком. Значними обсягами неформально зайнятого населення у 2006 рощ також характеризувалися галyзi оптово'1 та роздрiбноï торпвл^ ремонту автотранспортних засобiв i мотоци^в (11,8 %). Структура неформально зайнятих пращвниив
у 2018 рощ дещо змшилася. О^м лiдирyючих за пито-мою вагою неформально зайнятих оаб галузей скьського господарства, лiсового та рибного господарства, значних масштабiв неформальна зайнятсть досягла у сферах оптово'1 та роздрiбноï торгiвлi, ремонту автотранспортних засо-бш i мотоцииив (18,2 %); та будшництва (15,9 %).
Сyттевi розбiжностi у досл^жуваному явищi зафж-сованi в оглядi рiвня неформально'1 зайнятостi за регюнами Украши [6; 7]. Вiдносний показник неформально зайнятого населення коливаеться у межах вк 9,7 % у Кшвсьий об-ластi до 53,5 % у Рiвненськiй областi. Отже, серед тршки лiдерiв серед регюшв, якi засвiдчили найнижчий рiвень неформально'1 зайнятостi у 2018 роцi, - Кшвська, Харкш-ська областi та м. Кшв (вiдповiдно 9,7 %, 10,6 % та 11,5 %). На останшх мюцях опинилися Ршненська, Черн1вецька та Iвано-Франкiвська областi з найбкьшими обсягами неформально зайнятого населення (в^пов^но 53,5 %, 43,7 % та 43,6 %). Цей розподк свкчить про наявшсть найбкьшо'1 кiлькостi неформально зайнятих працiвникiв саме у реп-онах аграрно'1 спрямованост, де переважають пiдприем-ства аграрного сектора й особист селянсьи господарства. Своею чергою, промислово розвинуп регюни мають зна-чно нижчi показники неформально'1 зайнятостi населення, про що засвкчив i попередньо проведений аналiз розподi-лу неформально зайнятих оаб за видами економiчноï дi-яльность
З метою визначення впливу явища неформально'1 за-йнятостi на стан сощально'1 безпеки на ринку пращ вважа-
емо за дощльне обрати такi показники, як: валовий регю-нальний продукт у розрахунку на одну особу (грн), що в^о-бражае стан розвитку економши регюнш та являе собою результативну ознаку eкономiчноï дiяльностi; наявш доходи населення регюнш у розрахунку на одну особу (грн), що визначае рiвeнь добробуту громадян.
Результати групування наведено в табл. 5.
За результатами проведеного групування можна зро-бити висновок про наявшсть обернено! залeжностi мiж по-казниками неформально! зайнятостi населення та валовим рeгiональним продуктом у розрахунку на одну особу, про що св^чать низьи значення останнього у зонах з високим рiвнeм неформально! зайнятость Зокрема, найбiльший об-сяг середнього по груш валового регюнального продукту
Таблиця 5
Групування репошв за рiвнeм неформально'!' зaйнятостi населення, валовим репональним продуктом i наявними доходами населення в розрахунку на одну особу у 2018 р.
Показник Зона № 1 Зона № 2 Зона № 3 Зона № 4 Зона № 5
Piвень неформально! зайнятосп, % < 10 10-20 20-30 30-40 > 40
Ктьисть репошв у групi 1 9 7 5 3
Валовий регюнальний продукт у розрахунку на одну особу, у середньому по грут, грн 112521 104341 64479,3 50023 47839,3
Наявш доходи населення репошв у розрахунку на одну особу, у середньому по грут, грн 65623 64346,6 53511,4 45317,4 46556,7
Джерело: розраховано автором за даними [6; 8; 9]
(112521 грн) спостершаеться у зош № 1, яка включае Ки-'¿вську область, що мае найнижчий ршень неформально! зайнятосп населення. Надалi зi збкьшенням масштабiв неформально! зайнятостi населення у розрiзi рeгiонiв в^-буваеться зменшення валового регюнального продукту, що розраховуеться на одну особу. Отже, найнижчий середнш показник валового регюнального продукту (47839,3 грн) зафшсований у зош № 5, що включае регюни ¡з найвищим рiвнeм неформально! зайнятость Схожа тенденщя про-слiдковуеться i в^носно наявних доходiв населення у розрахунку на одну особу. Найвищий !х показник спостерь гався у зош з найнижчим ршнем неформально! зайнятосп населення (зона № 1). В^пов^но зi зростанням масштабiв неформально! зайнятостi зменшуеться сeрeднiй по груш регюнш показник наявних доходiв населення у розрахунку на одну особу. Водночас варто врахувати взаемозв'язок мiж неформальною зайнятктю i розмiром наявних дохо-дiв у розрахунку на одну особу, який виражаеться в тому, що саме низький показник доходiв населення стимулюе до пошуку можливостей додаткового заробггку та подолання б1дносй, в тому чи^ i за рахунок неформальних джерел оплати працi та неформальних сощально-трудових в^-носин. Таким чином, неформальна зайняткть справляе суттевий негативний вплив на стан eкономiчного розвитку регюнш Украши та рiвeнь добробуту населення. Для виршення проблемно! ситуащ! на ринку працi Украши, повязано! ¡з поширенням неформально! зайнятосп населення, необх^но звернутися до пров^ного досвiду за-рубiжних краш, якi проводять ефективну полiтику щодо лeгалiзацiï трудових вiдносин. Серед свггових пiдходiв до управлiння ризиками у сфeрi зайнятостi можна зазначити дeцeнтралiзацiю та контрактацiю послуг ¡з працевлашту-вання, прiоритeт активних програм регулювання зайнятосп, профкювання, аутсорсинг послуг працевлаштуван-ня, гнучкi системи перетдготовки робочо! сили [1, с. 32]. Враховуючи корисний для Украши досв^ 6С у питаннях лeгалiзацiï сощально-трудових в^носин, слiд зазначити важливiсть контролюючих заходiв з боку нацiональних
шспекщй з працi. Водночас iнституцiйнe забезпечення мехашзмш подолання неформально! зайнятостi в УкраМ потребуе свого удосконалення на предмет тдвищення дь евостi й ефективноси заходш, що проводяться.
^¡м того, до прiоритeтних, на нашу думку, заходш державно! полiтики, направлено! на усунення загроз тшьо-во! зайнятостi та неформального ринку пращ, сл^ в^не-сти: створення нових робочих мкць традицiйного формату у ключових галузях eкономiчноï дiяльностi, зокрема у про-мисловостi, АПК, будiвництвi, транспортi тощо; розвиток та впровадження шноващйних форм зайнятостi та само-зайнятостi населення ¡з офiцiйним декларуванням доходш вiд трудово! дiяльностi; розвиток сфери малого та середнього бiзнeсу за рахунок застосування практики eкономiч-но розвинених кра!н свиу щодо податкових пкьг (зниже-них податкових ставок або звкьнення в^ оподаткування) протягом перших двох рокш дiяльностi пiдприемства; розвиток молодiжного пiдприемництва на умовах пкьгового оподаткування, а також за рахунок спрощення мехашзмш реестрацп та лщензування дiяльностi; посилення контролю за дотриманням трудового i податкового законодавства ¡з пiдвищeнням ступеня жорсткост штрафних санкцiй, що застосовуються у випадку виявлених порушень.
Висновок. Насл^ки поширення неформально! зайнятосп вiдображаються, в першу чергу, в контекст появи значних загроз недоотримання податкових i сощальних надходжень з боку держави та в^сутност належного сощального захисту неофщшно зайнятих. Все це здшснюе негативний вплив як на сферу безпеки зайнятосп (не-стабкьшсть зайнятостi, порушення трудового законодавства у сфeрi охорони пращ та регулювання робочого часу, можливi незадовкьш умови працi та низький ршень матeрiально-тeхнiчного забезпечення тощо), так i на сферу безпеки оплати пращ (несвоечасшсть виплат, наявшсть заборгованост ¡з заробино! плати, можливий низький рiвeнь оплати працi, вiдсутнiсть соцiальних гарантш тощо). Саме тому слiд зазначити особливу важливють зниження обсягiв неформально! зайнятосп та формалiза-
Щ1 соцiально-трyдових вiдносин як чинника забезпечення сощально'1 безпеки на ринку пращ. Вважаемо, що першим кроком на шляху зниження масштабiв неформально'1 зайнятост в УкраМ можна вважати ухвалення Розпоря-дження Кабiнетy Мшстрш Украши вiд 05.09.2018 № 649-р «Про заходи, спрямованi на детшзащю вiдносин у сферi зайнятостi», зпдно з яким передбачалося проведення захо-дiв, спрямованих на детiнiзацiю зайнятост та доходш населення; шформащйно-роз'яснювально'1 кампанп про не-припyстимiсть допуску пращвниив без офщшного оформ-лення; посилення контрольних заходш; а також звггшсть Державно'1 фiскальноï служби, Пенсшного фонду Украши, Нацiональноï полiцiï та шших центральних органш вико-навчо'1 влади перед Державною службою з питань пращ про проведену роботу, з метою подальшого узагальнення та подання шформацп Мiнiстерством соцiальноï полiтики Кабiнетy Мiнiстрiв Украши [10]. Слк зауважити, що зменшення ршня неформально'1 зайнятостi мае й надалi зали-шатися в числi прюритетних завдань Державно'1 служби зайнятост та державних iнститyтiв детiнiзацiï ринку пращ. Водночас важливий наголос смд зробити на необх^ност концентрацп зусиль на ключових питаннях формалiзацiï сощально-трудових вiдносин з метою максимiзацiï ефекту в^ впроваджених заходш. Зокрема, це стосуеться комплексу нормативно-правових, адмшктративних, економiчних, соцiальних та iнших заходш, яи сприятимуть заохоченню переорiентацiï неформального сектору на формальш осно-ви функщонування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Петрова I. Л. Со^альы ризики неформально! зайня-TOCTi в УкраМ Ринок прац та зайнят'сть населення. 2016. № 4. С. 29-32.
2 Krumplytem J., Samulevicius J. Complex Research on Undeclared Work: Theoretical Aspects and Empirical Application in Lithuania. Engineering Economics. 2010. Vol. 21 (3). P. 283-294.
3. Schneider F. (ed.) Handbook on the Shadow Economy. Cheltenham : Edward Elgar, 2011.
4. Fidler P., Webster L. The Informal Sector of West Africa // The Informal Sector and Microfinance Institutions in West Africa. Washington The World Bank, 1996. P. 112-113.
5. Communication from the Commission «On undeclared work». COM (1998) 219 final, 07.04.1998 / Commission of the European Communities. European Commission. 1998. 24 р.
6. EKOHOMi4Ha активысть населення Украши 2018 : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
7. EKOHOMi4Ha актившсть населення Украши 2008 : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
8. Доходи та витрати населення у 2018 роц : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/
9. Валовий регюнальний продукт у 2018 роц : стат. зб. // Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/
10. Про заходи, спрямоваы на детУза^ю вщносин у сферi зайнятосп населення : Розпорядження КМУ Украши в^ 05.09.2018 № 649-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zahodi-spryamovani-na-detinizaciyu-vidnosin-u-sferi-zajnyatosti-naselennya
REFERENCES
Communication from the Commission «On undeclared work». COM (1998) 219 final, April 07, 1998. Commission of the European Communities. European Commission, 1998.
"Dokhody ta vytraty naselennia u 2018 rotsi : stat. zb." [Incomes and expenditures of the population in 2018: Statistical Collection]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
"Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy 2008 : stat. zb." [Economic Activity of the Population of Ukraine 2008: Statistical Collection]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
"Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy 2018 : stat. zb." [Economic Activity of the Population of Ukraine 2018: Statistical Collection]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/
Fidler, P., and Webster, L. "The Informal Sector of West Africa". In The Informal Sector and Microfinance Institutions in West Africa, 112-113. Washington the World Bank, 1996.
Krumplytem, J., and Samulevicius, J. "Complex Research on Undeclared Work: Theoretical Aspects and Empirical Application in Lithuania". Engineering Economics, vol. 21 (3) (2010): 283-294.
[Legal Act of Ukraine] (2018). https://www.kmu.gov.ua/ npas/pro-zahodi-spryamovani-na-detinizaciyu-vidnosin-u-sferi-zajnyatosti-naselennya
Petrova, I. L. "Sotsialni ryzyky neformalnoi zainiatosti v Ukraini" [Social Risks of Informal Employment in Ukraine]. Rynok pratsi tazainiatist naselennia, no. 4 (2016): 29-32.
Schneider, F. Handbook on the Shadow Economy. Cheltenham: Edward Elgar, 2011.
"Valovyi rehionalnyi produkt u 2018 rotsi : stat. zb." [Gross Regional Product in 2018: Statistical Collection]. Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/.
Стаття надшшла до редакцп 14.08.2020 р.
