CC BY
14
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
УДК 616.33/.342-002.44-005.1-08-092
ТР0МБ0ЕЛАСТ0ГРАФ1ЧНЕ ТА К0АГУЛЯЦ1ЙНЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ЕРИТР0ЦИТ1В В HOPMI ТА ПРИ ВИРАВК0В1Й ХВ0Р0Б1 ШЛУНКА
Кононенко Н.М.
Нацюнальний фармацевтичний уыверситет, м. Харш
Гемол{зоват еритроцити здатт тдвищувати агрегацю та зыдання плазми, Qidnoi на тромбо-цити, за рахунок наявноcтi у них тромбопластиновоъ, протромбтовоъ, проакцелериновоъ, фiб-риногеноподiбног, тромбiноподiбно'i та антигепариновоъ активностей. Одночасно з цим еритроцити чинятъ менш виражену антифiбринолiтичну дЮ за рахунок зменшення або зникнення iнгiбiторiв проактиваторiв плазмтогену та антиплазм^в, а також появи або тдвищення вмi-сту проактиваторiв плазмтогену й плазмту. При виразщ шлунка еритроцити порушуютъ ге-мокоагуляцшний гомеостаз, що призводитъ до порушення реологiчних властивостей кровi та мтроциркуляци i е одтею з основних ланок патогенезу виразковог хвороби.
Ключов1 слова: тромбоеластографт, гемокоагуляцт, еритроцити, виразка шлунка.
У останне десятир1ччя накопичились нов1 дан1 про важливють розлад1в м1кроциркуляци в ^енез1 ушкоджень слизовоТ оболонки шлунка [7]. Суть захисних механ1зм1в кровоб1гу полягае в поста-чанш кисню та б1карбонат1в \ видаленш протоыв та токсичних продукте, ям дифундують у товщу слизовоТ оболонки з просвп"у шлунка. Слабке кровопостачання призводить до пошкоджень слизовоТ оболонки шлунка, багате - навпаки.
Розлади м1кроциркуляци виникають при порушены реолопчних властивостей кровк Вщомо, що в процеа зсщання кров1 приймають участь формеш елементи кров1, тканинш, плазмов1 та сироватков1 фактори гемокоагуляцп. Опис останшх наводиться у багатьох монограф1ях \ оглядових роботах [2,5].
Основною функц1ею еритроцит1в е участь у га-зообмш1 \ регуляци кислотно-лужноТ р1вноваги оргашзму. Окр1м цього, вони адсорбують амшо-кислоти \ транспортують Тх тканинам, активно приймають участь у р1зних ферментативних процесах, здаты адсорбувати на своТй поверхш токсини, компоненти системи задания кров1 та ¡нш1 речовини. Р1зноман1тн1 функцп еритроцит1в на цьому не вичерпуються. Однак як у в1тчизня-нш, так \ в ¡ноземнш л1тератур1 немае роб1т, у яких би викладалось питання про участь ерит-роцит1в у зсщання кров1 та ф1бринол1зу.
У зв'язку з цим метою нашого дослщження було вивчення рол1 еритроцит1в у процесах гемокоагуляцп та ф1бринол1зу в норм1 та при вира-зковш хвороб1 шлунка.
Матер1али та методи дослщження: дослщи проведен! на 50 нелшшних щурах-самцях масою 180-200 г. Виразку шлунка викликали за методом Окабе [8].
Для характеристики еритроцитарноТ ланки системи гемостазу зютавляли результати вивчення показниш зсщання \ ф1бринол1зу в контрол1 (плазма, бщна на тромбоцити, при додаваны 0,1 мл ¡зотошчного розчину хлориду натрш) та в до-слщ1 (плазма, бщна на тромбоцити, з додаван-ням 0,1 мл гемол1зату еритроцит1в). Плазму, бщ-ну на тромбоцити, отримували послщовним центрифугуванням. Стабт1зовану кров центри-фугували при 1000 об/хв. впродовж 5-7 хв. (ба-гата на тромбоцити плазма), пот1м плазма
центрифугувалась при 3000 об/хв. при темпера-Typi 4°С протягом 45 хв.
Про здатнють еритроцит1в актив1зувати задания кров1 свщчили показники тромбоеластограми (ТЕГ) та коагулограми. Тромбоеластограф1чн1 дослщження проводили на чотирьохканальному тромбоеластограф1 «Тромб-2». При вивченш тромбоеластограф1чних кривих враховували ха-рактерзапису i наступш показники:
R - час реакцп - час вщ моменту взяття кров1 до розходження краТв ТЕГ на 1 мм. R вщбивае швидкють утворення протромбшази i тромбшу, а також перетворення ф1бриногену в ф1брин. Пе-реважно R залежить вщ активносп протромбшази.
К - час утворення згустку вщ кшця до розши-рення гток ТЕГ на 20 мм. Вщбивае перетворення ф1бриногену в ф1брин nifl д1ею тромбшу. Чим бтьше тромбшу, тим коротше К, тим швидше формуеться згусток. Тому К називають тромбо-еластограф1чною константою тромбшу.
а - кутова константа. Кут а утворюеться м1ж поздовжньою вюсю ТЕГ та дотичною, яка проведена в1д початку R до одыеТ з кривих. Ця константа вщбиваединамку утворення ф1брину.
МА - максимальная ампл1туда ТЕГ - вщстань м1ж гтками ТЕГ у мюц1 Тх найбтьшого розходження, коли об'ем, щтьнють та еластичнють ф1бринового згустку стають максимальними.
За коагулограмою визначали наступш тести: час рекальцифкаци плазми за Howell, толерант-н1сть плазми до гепарину, споживання протром-б1ну, протромб1новий ¡ндекс за Quick, тромбшо-вий ¡ндекс за Biggs, Macfarlane i р1вень в1льного гепарину, активн1сть ф1бринстаб1л1зуючого фактора за Сиггом, вм1ст проакцелерину та ф1бри-ногену А [3, 4]. Ф1бринол1тичну систему вивчали за такими показниками, як загальна ф1бринол1-тична активн1сть плазми, ф1бринол1з на стандар-тних ф1бринових пл1вках для визначення в плазм! проактиватор1в i активатор1в плазм1ногену та Тх ¡Hri6iTopiB, плазм1ну i антиплазм1ну, вмюту в сироватц1 кров1 плазм1ногену, проактиватор1в плазм1ногену швидкоТ'ди i антиплазм1н1в [1, 4].
Отримаш дан1 обробляли методами вар1ацш-ного анал1зу (ANOVA). Статистична обробка ма-тер1алу проводилась з використанням пакету
Актуальн проблеми сучасно! медицини
прикладних програм «81а^юа Тог Windows 5.0».
Результати та 1х обговорення: при анал1з1 змш ТЕГ встановлено пщвищення задания пла-зми, бщноТ на тромбоцити, при додаванш гемо-л1зованих еритроци"пв у пор1внянш з ТЕГ контрольно! плазми (рис. 1). Скорочення показниш Р К \ МА, а також збтьшення кутовоТ константи а ТЕГ дослщноТ плазми (при додаванш гемолн зованих еритроцит1в) свщчить про активацш процесу гемокоагуляцп у 2-гу та 3-ю фази (рис. 2). При виразковш хвороб! додавання гемол1зату еритроцит1в привело до ще бтьшого скорочення вищеназваних показниюв (рис. 3). Таким чином, зсщальна активнють еритроцит1в за даними тромбоеластограми при виразковш хвороб! шлунка пщвищуеться, внаслщок чого еритроци-ти призводять до пперкоагуляцшних змш у плазм!.
Рис. 1. Тромбоеластограма контрольно!'плазми.
ТТ №
Рис. 2. Тромбоеластограма дослщноТ плазми.
т I :
|
Ш тш ШШгда — -1
—_1
Рис. 3. Тромбоеластограма при виразц1 шлунку
За даними коагулограми (табл.1) в плазм1 при виразц1 шлунку спостер1гались ознаки пперкоа-гуляцп, як1 рееструвались за такими показника-ми, як толерантнють плазми до гепарину, спо-живання протромбшу, активнють ф1бринстабтн зуючого фактору \ р1вень гепарину. Поряд з пла-змовими пперкоагуляцшними зсувами ми вщмн тили високу прокоагулянтну активнють еритро-цит1в. Так, пщ впливом гемол1зату еритроцит1в скорочувався час рекальцифкаци та ¡нтенсивно наростало споживання протромбшу, що свщчи-ло про тромбопластичну активнють еритроцит1в. Пщвищувалась толерантнють плазми до гепарину, перевищував норму вмют проакцелершу \ ф1бриногену А, що говорило про збтьшення в еритроцитах прокоагулянт1в. Також пщвищува-лась активнють ф1бринстабт1зуючого фактора, зростав тромбшовий ¡ндекс, ктькють гепарину зменшувалась.
¡ржи
И 1Ш1
Таблиця 1.
Зс!дальна та ф16ринол1тична активнють гемол!зованих еритроцит1в
Показник Контроль (плазма, бщ-на на тромбоцити + 0,1 мл №О!) Дослщ (плазма, бщна на тромбоцити + 0,1 мл гемо-лЬату еритроцитв) Виразка шлунка
Час рекальцифкацп, хв 119±3,5 86±2,0* 74±1,5*
Толерантнють плазми до гепарину, хв 385±5,0 332±3,6* 282±2,1*
Споживання протромбЫу, % 100±1,6 132±2,4* 177±3,5*
Проакцелерин, % 103±1,6 120±1,8* 133±2,0*
Ф1бриноген А, г/л 2±0,1 2,7±0,3* 3,9±0,5*
Ф1бринстабт1зуючий фактор, % 100±2,1 127±2,4* 129±1,8*
Гепарин, с 6,9±0,2 5,5±0,1* 5,2±0,2*
Загальна ф1бринол1тична активнють плазми, % 26±0,8 19±0,6* 22±0,4*
Проактиватори плазмшогену плазми, мм2 1129±6,5 931±5,8* 1504±8,5*
Активатори плазмшогену плазми, мм2 0 0 16,8±1,4*
Плазмш плазми, мм2 0 0 4,3±0,5*
Плазмшоген сироватки кров1, ФО 256±1,8 280±3,1* 200±2,5*
1нпбп"ори проактиваторв плазмшогену плазми, мм2 1325±8,2 1088±7,5* 1487±6,8*
1нпбп"ори активаци плазмшогену в плазму мм2 0 0 11,3±0,4*
Антиплазмши плазми, мм2 0 0 25,4±1,3*
Антиплазмши сироватки кров1, ФО 26±0,8 19±0,5* 15±0,3*
Примака: * - р<0,05 по вщношенню до контролю.
Загальна ф1бринол1тична активнють плазми рджувалось також в1рогщною змшою окремих при виразковш хвороб! знижувалась. Це пщтве- компоненлв ф1бринол1тичноТ системи - значним
Том 8, Выпуск 4
97
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
пщвищенням вмюту ¡нпб1тор1в проактиватор1в, ¡нпб1тор1в активатор1в плазмшогену та антипла-змш1в при незначному пщвищены в плазм1 р1вня активатор1в плазмшогену, в сироватц1 кров1 вмн сту плазмшогену та його проактиватор1в швидкоТ дй (табл.1.). Пщ впливом гемол1зату еритроцит1в змш загальноТ ф1бринол1тичноТ активносп плазми аш за частотою, аш за середыми величинами не наступало, тобто при частковому пригыченш ф1бринол1зу плазми антиф1бринол1тична активнють еритроцит1в була знижена. Про послабления пщ впливом еритроцит1в пригшчення ф1б-ринол1зу свщчила поява в еритроцитах проакти-ватор1в плазмшогену та зникнення Тх ¡нпбп~ор1в, поява плазмшу \ зменшення вмюту антиплазмн шв. На активац1ю еритроцитарного ф1бринол1зу може почасти вказувати також зниження вмюту плазмшогену (споживання у процеа ф1бринолн зу).
Таким чином, гемол1зован1 еритроцити здатш пщвищувати агрегацш та зсщання плазми, бщ-но1 на тромбоцити, за рахунок наявносл у них тромбопластиновоТ, протромбшовоТ, проакцеле-риновоТ, ф1бриногенопод1бно1, тромб1нопод1бно1 та антигепариновоТ активностей. Одночасно з цим еритроцити чинять менш виражену антиф1-бринол1тичну д1ю за рахунок зменшення або зникнення ¡нг1б1тор1в проактиватор1в плазм1ноге-ну та антиплазм1н1в, а також появи або п1дви-щення вм1сту проактиватор1в плазм1ногену й плазм1ну.
В1домо, що в норм1 ¡снуе р1вновага м1жзсщаю-чими та ф1бринол1тичними факторами плазми, тромбоцит1в \ еритроцит1в, тобто так званий ге-мокоагуляц1йний гомеостаз [6]. Тому змши тром-боцитарних \ еритроцитарних фактор1в гемостазу можуть виявляти корректуючий або некоррек-туючий вплив на плазмовий коагуляц1йний поте-нц1ал. В останньому випадку гемокоагуляцшний гомеостаз зм1нюеться, що сприяе виникненню тромбозу. Тобто, при виразков1й хвороб! шлунка
еритроцити порушують гемокоагуляц1йний гомеостаз, що призводить до порушення реолог1ч-них властивостей кров1 та м1кроциркуляцй, утво-рення внутр1шньосудинних агрегат1в з порушен-ням перфузй' аж до припинення кровоб1гу, вна-слщок чого виникають осередки деструкц1| - ви-разки.
Висновки:
1. Тромбоеластограф1чним та коагуляц1йним досл1дженням доказано, що еритроцити ви-являють тромбопластинову, протромбшову, проакцелеринову, ф1бриногенопод1бну, тром-б1нопод1бну та антигепаринову активност1.
2. При виразц1 шлунка еритроцити порушують гемокоагуляц1йний гомеостаз, що призводить до порушення реолопчних властивостей кро-Bi та м1кроциркуляцй i е одн1ею з основних ланок патогенезу виразковоТ хвороби.
Л1тература
1. Баркаган З.С., Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. - М.: Ньюдиамед,
2001. - 286 с.
2. Волков Г.Л. Современные представления о системе гемостаза. - К.: Наукова думка, 2005. - 296 с.
3. Исследование системы крови в клинической практике /
B.А. Макаров, Г.М. Козинец, Ю.С. Арутамян, Г.Д. Ащу-ров. / Под ред. Г.И. Козинца, В.А. Макарова. - М.: Три-ада-Х, 1997. - 480 с.
4. Лабораторные методы исследования системы гемостаза / В.П. Балуда, 3.С.Баркаган, Е.Д.Гольдберг, Б.И.Кузник, К.М.Лакин - Томск: Б., 1980. - 313 с.
5. Макаров В.А. Патология гемостаза //Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1998. - №4. -
C. 40-48.
6. Шиффман Фред Дж. Патофизиология крови. Пер. с англ. - М. -СПб.: «Издательство БИНОМ» - «Невский диалект», 2001. - 448 с.
7. Яицкий H.A., Седов В.М., Морозов В.П. Язвы желудка и двенадцатиперстной кишки. - М.: МЕДпресс-информ,
2002. - 376 с.
8. Okabe S., Roth J.L.A., Pfeiffer C.J. A metod for experimental, penetrating gastric and duodenal ulcer in rats. Digestive Diseases.- 1971. - Vol. 16, № 3. - P. 277-284.
Реферат
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЧЕСКОЕ И КОАГУЛЯЦИОННОЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭРИТРОЦИТОВ В НОРМЕ И ПРИ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ ЖЕЛУДКА Кононенко Н.Н.
Ключевые слова: тромбоэластография, гемокоагуляция, эритроциты, язва желудка.
Гемолизированные эритроциты способны повышать агрегацию и свертывание бестромбоцитарной плазмы за счет наличия у них тромбопластиновой, протромбиновой, проакцелериновой, фибриногеноподобной, тромбиноподобной и антигепариновой активностей. Одновременно с этим эритроциты оказывают менее выраженное антифибринолитическое действие за счет уменьшения или исчезновения ингибиторов проактиваторов плазминогена и антиплазминов, а также появления или повышения содержания проактиваторов плазминогена и плазмина. При язве желудка эритроциты нарушают гемокоагуляционный гомеостаз, что приводит к нарушению реологических свойств крови и микроциркуляции и является одним из основных звеньев пато-генеза язвенной болезни.
Summary
THROMBOELASTOGRAPHIC AND COAGULATION STUDY OF RED BLOOD CELL IN NORM AND UNDER GASTRIC ULCERATIVE
DISEASE
Kononenko N.N.
Key words: thromboelastography, hemocoagulation, red blood cells, gastric ulcer.
Laky red blood cells (RBC) are capable to increase aggregation and thrombocytic plasm due to their thromboplastin, prothrombin, proaccelerin, fibrinogen, thrombin, and anti-heparin activities. At the same time RBC produce less pronounced antifibrinolytic effect because of the reducing or complete disappearance of antiplasmin and plasminogen proactivator inhibitors. Under gastric ulcer RBC disturb hemocoagulation hemostasis that leads to the disturbances of rheological blood properties and microcirculation and is one of key chains of ulcerative disease pathogenesis.
