CC BY
19
Summary
DRUG CORRECTION OF ENDOGENOUS INTOXICATION AND CERULOPLASMIN ACTIVITY IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE Zuban A.B., Ostrovskyy M.M.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, ceruloplasmin, mediomolecular peptides, Urolesan.
The results of present study demonstrate the characteristics of endogenous intoxication and activity of ceruloplasmin which is an enzyme of pulmonary antioxidant system before and during the treatment of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). We investigated 89 patients with chronic obstructive pulmonary disease and 30 healthy persons. All patients were randomly arranged into 4 groups according to the stage of the disease (26 patients with COPD I stage, 27 patients with COPD II stage, 26 patients with COPD III stage, and 10 patients with COPD IV stage). At the same time the patients of each group were subdivided into subgroups: some patients took the standard therapy, others additionally took herbal medicine Urolesan (in a dose of 30 drops per day). Control group consisted of 30 healthy persons. We determined the level of endogenous intoxication by the level of mediomolecular peptides and the activity of antioxidant protection by ceruloplasmin in blood serum. It has been found out the patients with COPD have higher mediomolecular peptide titers and increased ceruloplasmin in blood serum. The dynamics of investigated indices corresponded to the stage of the disease and increased simultaneously with the COPD progressing. Application of Urolesan in the complex therapy of COPD contributes to more rapid improvement of clinical and laboratory indices in comparison with the patients taken conventional therapy.
УДК:616.36-004:616.15
Квасницька О.В., Тимофеев В.В., Гайдичук В.С, Аджигтова Л.В. ЗМ1НИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ У ХВ0РИХ НА ЦИР03 ПЕЧ1НКИ ЗАЛЕЖН0 В1Д СТАДМ ЗАХВ0РЮВАННЯ
Буковинський державний медичний университет, м.Чершвщ Украша
У хворих на цироз печтки в{дбуваються змти в cucmeMi гемостазу по типу ДВЗ - синдрому з ознаками гтокоагуляцп, ступть яког зростае по Mipi декомпенсацй захворювання. Показники <ßi6puHOAimu4HÖi anmueHocmi npoei (СФА, НФА, ФФА) можна використовувати як dodamnoei критерй anmueHocmi, прогресування, ефективност{ лшування цирозу печтки.
Ключов1 слова: цироз печшки, гемостаз, стад1я захворювання
Вступ
Проблема лкування цирозу печшки (ЦП) та його ускладнень залишаеться одним з складних питань внутршньоТ медицини. Частота зустр1чаемосп ЦП у свт складае вщ 25 до 400 випадш на 100 тис. населения [3,6]. В УкраТш цей показник в 2007 р. склав майже 132 випадки на 100 тис. Вщповщно до статистичних даних, ЦП займае провщне м1сце серед причин смертносп вщ хвороб оргашв травления \ е причиною 90-95% летальних випадюв при хрошчних захворюваннях печшки [2,3].
Одним з найбтьш частих ускладнень, що попршують прогноз життя пац1етчв при ЦП, е розвиток кровотеч з шлунково-кишкового тракту. Згщно з даними лп"ератури у хворих на ЦП в стадм розгорнутих клш1чних прояв1в виявляють-ся р1зноманп"ы порушення в систем! гемостазу як в тромбоцитарнш, так \ плазмовш ланц1 [1,5]. Часпше це проявляеться виникненням геморапчного синдрому на фош вираженоТ тромбоцитопени та зниженням синтезу багатьох фактор1в згортання кровк Враховуючи той факт, що в печшц1 окр1м пркоагулятчв, синтезуються фактори ф1бринол1тичноТ системи кров1, кал1креш-кшшовоТ системи, ¡нпбпчэри
ф1бринол1зу, антикоагулянти, ц1 порушення ма-ють бтьш склады мехашзми. На думку багатьох автор1в, при ЦП розвиваеться ДВЗ - синдром, який при данш патологи мае сво'Г специф1чн1 оз-наки. Часпше вш вщноситься до латентного або хроычного, який переважно мае локальний характер [5,6].
Якщо змши коагуляцшноТ ланки при ЦП в л1тератур1 висвппеы досить детально, то змшам антикоагулянтноТ \ ф1бринол1тично'|' ланок гемостазу не надаеться достатньоТ уваги [3,5]. Необхщно вщм1тити, що коагуляцшним змшам кров1 надають одну ¡з провщних ролей в патогенез! р1зноман1тних захворювань \ навпъ видтяють запально-коагуляцш тип дистрофи [4].
Метою нашого дослщження було дослщити змши системи гемостазу у хворих на ЦП залеж-но вщ стадм захворювання та виявити можливий вплив цих змш на прогресування захворювання.
Матср1ал та методи дгкипджснни
Для реал1зацГ|' мети за умов стацюнару нами обстежено 25 хворих на субкомпенсований та 36 хворих на декомпенсований ЦП токсичного ге-незу вком вщ 32 до 60 рош з тривалютю захворювання пюля встановлення д1агнозу вщ 5 до 9 рош. Захворювання розвинулось внаслщок дм
* Назва теми планово!' НДР: "Мехашзми формування та особливост1 пол1морб1дност1: кгпжка, функцюнальна та 6ioxiMi4Ha оцЫка nepeöiry поеднаноТ патологи внутршнпх opraHiB, методи диференцшованоТ корекцм".
BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
алкоголю, фосфороргашчних пестицид1в, лкарських засоб1в. Групу контролю скпали 20 практично здорових oci6 вщповщного в1ку. Верифкацш д1агнозу проводили на шдстав1 за-гальноприйнятих клшко-лабораторних,
¡муноферментних, ¡нструментальних та морфолопчних метод1в дослщження.
У хворих на субкомпенсований ЦП спостер1гались наступш icniHinHi симптоми: асте-новегетативний - у 100%, диспепсичний у 73%, зменшення маси тта у 35%, сверб1ж цшри у 26%, геморапчний синдром у 26%, жовтушнють цшри у 55,8%. Серед клш1чних прояв1в у хворих на декомпенсований ЦП астеновегетативний синдром спостер1гався у 100%, диспептичний - у 85,2%, зниження маси тта - у 61,4%, сверб1ж цшри - у 26,34%, жовтушнють шюри у 67,7%; пе-риферичш набряки - у 95,16%, явища печшковоТ енцефалопати - у 20,9%, геморапчний синдром -у 29% хворих. Встановлено наступы змши 6io-х1м1чних показниш Kpoei: BiporiflHe пщвищення в KpoBi загального 6mipy6iHy, ппоальбумшем1я, ri-пергамоглобулшем1я, незначне пщвищення ак-тивност1 АсАТ та АлАТ, зниження активносп хо-лшестерази. При морфолопчному дослщженш б1оптат1в печшки (15 хворих) виявлено ознаки жировоТ дистрофи, ¡нфтьтрацш л1мфоцитами та лейкоцитами портальних траков, наявнють не-справжшх часточок, стаз кров1 та м1кротромбоз в венозному русл1 портальних траков.
Загальний коагуляцшний потенц1ал кров1, який оцшювали за часом рекальцифкаци (ЧР), тром-б1новим часом (ТЧ), протромб1новим часом (ПЧ), активованим парц1альним тромбопластиновим часом (АПТЧ); ф1бринол1тичну активн1сть плаз-ми, активнють Хагеман-залежного ф1бринол1зу (ХЗФ), потенцшну активн1сть плазм1ногену (ПАП), швидко- та повтьнодшч1 антиплазм1ни (АП), р1вень ф1бриногену в плазм1 кров1, актив-HiCTb антитромб1ну III (AT III), XIII фактору згор-
Характеристика деяких показниюв гемостаз
тання кров1, концентрацш розчинних комплешв ф1брин-мономера (РКФМ) та раншх продукте деградацП' ф1бриногену (РПДФ) в кров1 визнача-ли з використанням реактив1в ф1рми "Simko Ltd." (Льв1в) за методиками Н. Тща (1997).
Статистичну обробку результате дослщження проводили з використанням програми Statistika for Windows 5.1.
Результати дгкипджснни та iix обговорення Результати дослщження показали, що у хворих на субкомпенсований ЦП вщбуваеться в1ропдне подовження ЧР плазми кров1 на 16% (р<0,05) та АПТЧ на 12,5% (р<0,05) пор1вняно з нормою при майже незмшеному ТЧ та ПТЧ.
При цьому вщбувалось пщвищення ф1бринол1тичного потенц1алу Kpoei на 29% (р<0,05), в пор1внянш з контрольними показни-ками, за рахунок НФА, яка пщвищуеться на 62% (р<0,05) при тенденци до зростання ФФА. Одно-часно pi3KO зростала ПАП на 34% (р<0,001) при подовженн1 ХЗФ на 136% (р<0,001)(табл.1). Активн1сть ф1бринол1тично'|' системи KpoBi за нормальних умов ч1тко контролюеться ¡нпб1торами плазм1ну. В дан1й rpyni дослщження виявлено piBHOMipHe збтьшення активност1 швидко- та повтьнод1ючих ¡Hri6iTopiB плазм1ну вщповщно на 15% та 11% (р<0,05), але воно не е ефективним.
Зниження концентраци ф1бриногену в Kpoei на 33% (р<0,05), р1вня AT III на 14% (р<0,05), ф1бринстабт1зуючого XIII фактору на 42% (р<0,001) пор1вняно з нормою може свщчити од-ночасно як про зниження синтетично'!' функцм печ1нки, так i про розвиток ДВЗ-синдрому. На корпеть останнього евщчить збтьшення в KpoBi р1вня РКМФ та РПДФ в 3,6 раз пор1вняно з нормою (р<0,05).
Таблиця 1
(ворих на цироз печ/'нки залежно в/б стаднзахво-
рювання (Mdm)
Показники Практично здоров1 особи Xeopi на субкомпенсований ЦП Xeopi на декомпенсований ЦП
ПАП, хв 18,94+0,63 12,58+0,86* 14,64+0,44***
ХЗФ.хв 19,40+0,78 45,78+3,38 * 46,22+3,57 *
Швидкод1ючи АП,% 107,45+2,84 124,01+7,27* 130,57+2,87*
Повтьнод1ючи АП,% 98,52+2,40 110,2+1,37* 124,94+2,98***
Ф1бриноген, г/л 3,66+0,31 2,47+0,16* 2,21+0,19*
Активн1сть AT III, % 103,18+3,89 88,89+3,84 * 68,8+3,76 * **
XIII фактор, % 101,74+3,36 59,28+4,32 * 65,45+3,64 *
РКФМ та РПДФ, мкг/л 2,39+0,22 8,66+0,74* 10,27+1,23*
Прим1тки: *- docmoeipHicmb eidMiHHOcmeU (p<0,05) м'ж групою хворих на ЦП та контрольною групою; **- docmoeipHicmb eidMiHHOcmed (р<0,05) м1ж групою хворих на субкомпенсований та декомпенсований ЦП
При виснаженш компенсаторних механ1зм1в i переход! ЦП в стадш декомпенсаци cnocTepira-ються бтьш значы порушення в систем! гемостазу. В цш rpyni хворих вщм1чено подовження ЧР плазми Kpoei на 22,7% (р<0,05), АПТЧ на 21,9% (р<0,05) i ПТЧ на 17,7% (р<0,05). При цьому подовження АПТЧ у хворих на декомпенсований ЦП BiporiflHQ збтьшувалась на 8,4% в
пор1внянн1 3i CTaflieio субкомпенсацГ|' (р<0,05), ТЧ мав тенденцш до зростання (р>0,05) в пор1внянн1 з групою здорових oci6.
Змши ф1бринол1тичного потенц1алу Kpoei ха-рактеризуються пщвищенням СФА на 75% (р<0,05), НФА на 142% (р<0,05), ФФА на 36% (р<0,05) в пор1внянш з групою контролю. СФА пщвищувалась на 35% в пор1внянн1 3i стад1ею
субкомпенсацП (р<0,05). ПАП в цш rpyni збтьшувалась на 23% (р<0,001) при пригшченш ХЗФ на 138% (р<0,001) вщносно контролю. В пор1внянш з субкомпенсованим ЦП активнють плазмшогену знижувалась на 16% (р<0,05). Активн1сть швидко- та повтьнодшчих АП збтьшуеться по вщношенню до контролю вщповщно на 22% та 27% (р<0,001), при цьому активнють повтьнодшчих АП збтьшуеться на 13% в пор1внянш 3i стад1ею субкомпенсацП (р<0,05).
Як i в попереднш rpyni, вщм1чаеться зниження концентраци ф1бриногену в плазм1 кров1 в пор1внянш з контролем на 40% (р<0,05), AT III на 33% (р<0,05) та XIII фактору на 36% (р<0,001). Активнють AT III знижуеться в пор1внянн1 3i стад1ею субкомпенсацП' на 23% (р<0,05). Концентрац1я в кров1 РКМФ та РПДФ в цш rpyni хворих збтьшуеться в 4,7 рази та досягае 11,27+1,2 мкг/л (р<0,05).
Якщо проанал1зувати отриман1 дан1, то у пац1ент1в з субкомпенсованим ЦП на фош ппоф1бриногенемП' та досить високому piBHi швидко- та повтьно дшчих АП вщм1чаеться пщвищення ф1бринол1тично'|' активносп кров1 (за показниками СФА, ПАП) з появою в кров1 РКМФ та РПДФ, що вказуе на розвиток хрошчного ДВЗ-синдрому с ознаками ппокоагуляци.
При розвитку декомпенсаци у хворих на ЦП спостер1гаеться поглиблення ппокоагуляцшних змш. Так, подовження АПТЧ вщбуваеться при пщвищенш СФА на фон1 виснаження AT III та ПАП пор1вняно 3i стад1ею субкомпенсацП'. Пщвишення активност1 в кров1 переважно повтьнодшчих АП вказуе на деяке виснаження антиплазмшового потенц1алу кровк При цьому зменшуеться концентрац1я (¿¡бриногену в кров1, активнють XIII фактору на фош пщвищення в
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ В СИСТЕМЕ ГЕМОСТАЗА У БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТАДИИ ЗАБОЛЕВАНИЯ
Квасницкая О.Б., Тимофеев В.В., Гайдичук B.C., Аджигитова Л.В. Ключевые слова: цирроз печени, гемостаз
У больных с циррозом печени наблюдаются нарушения в системе гемостаза по типу ДВС-синдрома с признаками гипокоагуляции, которая усиливается по мере декомпенсации заболевания. Показатели фибринолитической активности крови (СФА, НФА, ФФА) могут использоваться как дополнительные критерии активности, прогрессирования, эффективности лечения цирроза печени.
Summary
CHANGES OF HEMOSTASIS SYSTEM IN PATIENTS WITH CIRRHOSIS DEPENDING ON STAGE OF DISEASE
Kvasnytska O.B., Timofeev V.V., Gaydychuk V.S., Adzyhitova L.V. Key words: cirrhosis, hemostasis.
Patients with cirrhosis demonstrate the changes of homeostasis system by the type of DlC-syndrome and signs of hypocoagulation which increases in proportion as the disease decompensation. The indices of fibrinolytic blood activity (SFA, NFA, FFA) may be used as additional criteria for determining the activity, clinical development and effectiveness of cirrhosis therapy.
kpobí РКМФ та РПДФ.
Результати кореляцшного анал1зу виявили наявнють позитивного кореляцшного зв'язку м1ж piBHeM в kpobí загального 6mipy6iHy, активнютю АсАТ, АлАТ i СФА (г= 0,56-0,80) у хворих на ЦП незалежно вщ стадПзахворювання.
Висновки
1. Змши в згортаючш, протизгортаючш, ф1бринол1тичнш системах kpobí у хворих на ЦП свщчать про розвиток хрошчного ДВЗ -синдрому з ознаками ппокоагуляци', ступшь яко'Г зростае по Mipi декомпенсаци' захворювання.
2. Показники ф1бринол1тично'|' активносп kpobí (СФА, НФА, ФФА) у хворих на цироз печшки мо-жуть використовуватись як додатков1 критерм активности прогресування та ефективносп лкування ЦП.
Перспективним, на наш погляд, е вивчення 3míh в систем i гемостазу у сшвставленш з клшко-шструментальними даними з метою ви-явлення npeflHKTopiB розвитку геморапчних уск-ладнень у пац1ент1в на ЦП.
Л1тература
1. Волошин O.I. Ураження серцево-судинноТ системи у хворих на цироз печшки HeeipycHoro походження / O.I. Волошин, В.П. Присяжнюк, П.В.Присяжнюк // Клш. та експерем. медицина -2009,- Т.8, №1.-С. 106-110.
2. TpaeipoBCbKa Н.Г. Показники поширеносп та вперше виявленоТ патологи opraHÍB травления у мюького населения / Н.Г. TpaBi-ровська, Л.М. Петречук, 1.Ю. Скирда, Л.З. Нколайчук // Сучасна гастроентерол. - 2008,- №1(39).- С. 4-6.
3. Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита (практ. рук.)/ К.-П. Майер; пер.с нем.- [2-е изд.].- М.: Гэотар-мед, 2004,- 720 с.
4. Монастирський В.А. Коагуляцшш дистрофм - новий, недавно вщкритий вид дистрофм / В.А. Монастирський // Лкарська спра-ва.-2009,- №1-2.- С.3-15.
5. Подымова С.Д. Болезни печени: руководство для врачей / С.Д.Подымова,- [4-е изд.]. - М.: ОАО "Медицина," 2005.-768 с.
6. Хронические вирусные гепатиты и циррозы печени: Руководство для врачей /[А.Г. Рахманова, A.A. Яковлев, E.H. Виноградова и др.]; под ред. А.Г. Рахмановой,- СПб: Спец Лит, 2006,-413 с.
