CC BY
16
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УДК: 612.115 + 591.11
Коковська О.В., Якша О.О., М1щенко 1.В.
П0Р1ВНЯННЯ СТУПЕНИ) АСИМЕТРМ ПРОКОАГУЛЯНТНИХ ТА Ф1БРИН0Л1ТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГИВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОВКУ ЛЮДЕЙ ТА ДЕЯКИХ ТВАРИН
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, УкраГна
В статт{ проведено поргвняння асиметргг прокоагулянтних та ф{бринол{тичних властивос-тей гомогенат{в л1вих та правих твкуль головного мозку людей та деяких тварин. Асиметр1я прокоагулянтних властивостей найбшъш виражена у кот{в та людей, а найбшъша асиметр1я ф{бринол{тичних властивостей - у кот1в та щур{в. Досл{дження доводять, що асиметр1я гемо-статичних властивостей парних оргатв, зокрема твкуль головного мозку, е загалънобюлог{чним явищем. Найкращими об'ектами для подалъших досл{дженъ асиметрш гемостазу головного мозку е коти, щури та люди, адже ступть асиметрп в{дпов{дних показникгв у них найбшъша.
Ключов1 слова: гемостаз, асиметр1я, головний мозок.
Вступ
В бшьшосп тканин та оргашв людини й тва-рини виявлеш з'еднання, под1бш плазменим факторам зсщання кров1, природы антикоагулянти, активатори та ¡нпбпчэри ф1бринол1зу. Наявнють в них комплексу гемокоагулюючих та ф1бринолн тичних агент1в дало змогу висунути концепцш про коагуляцшно-л1тичну систему тканин оргаш-зму [7].
Видтення гемокоагулюючих та ф1бринол1тич-них речовин твкуль головного мозку [3,4,5] до-зволяе вважати Тх органами - ефекторами, як1 регулюють зсщання кров1 та и ф1бринол1тичну активнють.
В наших попередшх дослщженнях показана наявнють асиметрш показниш гемостазу в парних (симетричних) органах \ судинах справа та зл1ва [1,9].
Також нами було показано, що у одних тварин ц1 речовини були бтьш активы справа, а у ¡нших зл1ва [1,6,9]. Ми виявили, що асиметр1я прокоагулянтних та ф1бринол1тичних властивостей е загальнобюлопчним явищем, адже вона була виявлена у р1зних тварин (яю стоять на р1зних етапах еволюцшного розвитку) та людей [9].
Метою даного дослщження стало пор1вняння ступеню асиметри тканинноТ ланки системи гемостазу в умовах норми у швкулях головного мозку (справа та зл1ва) у людей та р1зних тварин - щур1в, морських свинок, кот1в, п1вшв, крол1в.
Робота е фрагментом планово'!' науково-дослщницькоТ роботи УкраГнськоТ медичноТ сто-матолопчноГ академи, проведено'!' разом з кафедрою нервових хвороб: "Рання клшко-лабораторна д1агностика, особливосп патогенезу та розробка метод1в лкування й профтактики енцефалопати у хворих ¡з ппертошчною хворобою, яка розвинулась у вщдаленому перюд1 пю-ля впливу малих доз опромшення з урахуванням окремих генетичних фактор1в" N° держреестраци 0101У005504.
Матср1али та методи дослпджсння
Дослщження, проведен! з тканинами мозку, яю були отримаш вщ 10 здорових чоловтв, яю за-гинули в автокатастрофах, вком 27 - 45 рош, 10 безпорщних кот1в чолов1чоГ стат1 (масою 2,4 -
4 кг), 10 бтих щур1в л1нм Вютар чолов1чоГ стат1 (масою 90- 120 г), 10 морських свинок чолов1чоГ стат1 (масою 250 - 350 г), 10 niBHiB (масою 1200 - 1500 г), 10 крол1в чолов1чоГ стат1 (масою 3-4 кг). Гомогенати готували ¡з симетричних BiflflmiB твкуль головного мозку (справа та зл1ва) в ф1зн олопчному розчин1 (0,9% натрш хлориду) у cniB-вщношенш 1:100.
Для визначення в гомогенатах гемокоагуля-цшних та ф1бринол1тичних властивостей Тх додавали ( в об'ем1 0,1 мл) до субстратно'!' плазми ( в контрол1 таку ж ктькють 0,9% розчину хлориду натрш) i оцшювали в нш час рекальцифкаци, тромбшовий час, час л1зису еуглобулшового згу-стку.
Субстратну плазму отримували ¡з кров1, яку забирали у людей ¡з лктьових вен, а у тварин в умовах гексеналового наркозу (¡з розрахунку 100 мг/кг маси тта) за допомогою сухого пластикового шприца (однакового об'ему та з однаковим д1аметром голки). Отриману кров негайно 3Mi-шували у cniBBiflHOLueHHi 9:1 з 3,8% розчином цитрату натрш та перем1шували. В подальшому кров центрифугували 10 хвилин при 1500 об./хв. для отримання плазми насиченоТ тромбоцитами, а пот1м при повторному центрифугуванш на про-тяз1 30 хвилин при 3000 об./хв. отримували без-тромбоцитну плазму, яку використовували як субстрат для вивчення впливу на неТ гомогена-TiB парних оргашв.
Для визначення показниш зсщання кров1 та ф1бринол1зу використовували методи, викладеш в поабнику З.С. Баркагана й А.П. Момота (2001) [2], а також реактиви ф1рм "Simko LTD" (УкраТна) та "Hospitex Diagnostics" (1тал1я). За р1зницею по-казниш м1ж контролем та дослщом ми судили про активнють прокоагулянтних та ф1бринол1ти-чних компоненте у тканинах. Результати були статистично оброблеш за методом р1зниць, при сшввщношенш результате використовували критерм Ст'юдента, результати вважалися до-стов1рними при р<0,05.
Результати та iix обговорення
Вивчаючи прокоагулянтш та ф1бринол1тичш властивосп тканин твкуль мозку, ми виявили, що у одних тварин Тх активнють була бтьша справа,
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
а у ¡нших зл1ва. На пщстав1 цього ми роздтили Тх на дв1 пщгрупи, вщповщно яким дали визначення: "швий" тип (пщгрупа1) реакцП' гемостазу - час ре-кальцифкаци та ф1бринол1зу менший зл1ва, що свщчить про бтьшу активнють цих властивостей зл1ва; та "правий" тип (пщгрупа 2).
В результат! проведеного дослщження нами встановлено, що асиметр1я прокоагулянтноТ активное^ гомогенат1в швкуль головного мозку у людей та р1зних тварин мае р1зну ступень (таб-лиця 1).
Таблиця 1.
Час рекальциф/'кац/'У (с) субстратной безтромбоцитно'У плазми л/<Э впливом гомогенат'т право)'та л1воУ швкуль головного мозку людей та р/зних тварин з р/зним (правим-л'тим) типом гемостатич-
них властивостей (М±т, п=10)
Об'екти 1 пщгрупа 2 пщгрупа
справа зл1ва п>л,% справа зл1ва л>п,%
Люди 52,0+2,41 43,4+1,78* 19,8 50,4+9,2 57,8+8,15* 14,7
П1вш 58,4+4,2 53,8+4,68 * 8,5 94,0+18,6 127,0+25,9 -35,1
Морсью свинки 174,0+7,44 150,0+13,8* 16,0 161,0+19,6 177,0+20,0* 9,9
Крол1 47,4+6,18 41,4+7,26* 14,5 31,4+4,09 34,8+4,4 10,8
Щури 34,8+1,85 31,8+1,83* 9,4 29,2+2,58* 35,4+2,04* 21,2
Коти 30,0+3,5 25,0+2,3* 20,0 27,2+1,8* 33,4+1,0* 22,8
Примтка: тут /' в табл. 2 -
* - р<0,05, статистична обробка проведена м/ж показниками справа та зл!ва.
В першш пщгруш найбтьша р1зниця м1ж часом рекальцифкаци справа та зл1ва виявилась у мгпв (20%) та людей (19,8%), а найменша - у швыв (8,5%).
В другш пщгруш найбтьша р1зниця була у ко-т1в (22,8%) та щур1в (21,2%). У швыв та крол1в р1зниця м1ж показниками виявилась недостов1р-ною, що свщчить про вщсутнють асиметрП' про-коагулянтних властивостей, а у швыв навпъ ви-
явлена схильнють до антикоагулянтноТ активное^ (знак «-» в таблиц^, хоч ця р1зниця також е недостов1рною.
При пор1внянш ступеню асиметрП' ф1бринолн тичноТ активност1 гомогенат1в швкуль мозку (табл. 2) нами виявлено, що у першш пщгруш у кот1в час ф1бринол1зу в правих швкулях на 58,3% бтьший шж в л1вих, що свщчить про бтьш висо-ку ф1бринол1тичну актившсть л1вих швкуль.
Таблиця 2.
Час ф1бринол1зу (хв) субстратно!' безтромбоцитноУ плазми л/<Э впливом гомогенат 'т право)'та л/'во'У п'ткуль головного мозку людей та р/зних тварин з р/зним (правим-л 'тим) типом гемостатичних
властивостей (М±т, п=10)
Об'екти 1 пщгрупа 2 пщгрупа
справа зл1ва п>л,% справа зл1ва л>п,%
Люди 71,0+3,67 66,6+5,88 -6,6 67,0+5,39 75,8+6,06* -13,1
П1вш 129,0+13,9 109,0+8,48* 18,3 124,0+18,0 144,0+18,8* -16,1
Морсью свинки 121,0+21,0 104,0+21,7* 16,3 119,0+19,6 145,0+17,0* 21,9
Крол1 186,0+34,1 154" ,0+33,0* 20,8 118,0+4,64 163,0+19,7* 38,1
Щури 127,0+18,3 100,0+14,6* 27,0 92,0+12,2 97,0+14,4* 5,4
Коти 171,0+16,2 108,0+19,0* 58,3 130,0+28,6 173,3+27,6* 33,1
У ¡нших тварин першо'Г групи така р1зниця зна-чно менша, а у людей вона виявилась недосто-в1рною, тобто вщсутньою.
В друпй пщгруш найбтьш виразна асиметр1я ф1бринол1тичноТ' активност1 швкуль мозку спо-стер1галась у щур1в (38,1%) та кот1в (33,1%). У людей та швшв спостер1галась схильшсть до ¡н-пбування ф1бринол1зу пщ впливом швкуль головного мозку (знак «-» в таблиц^, але таю змши виявились недостов1рними.
Наше дослщження пщтверджуе, що тканини головного мозку мають речовини, як1 впливають на зсщання кров1 та ф1бринол1з. Отримаш дат свщчать про наявшсть асиметрП' прокоагулянт-них та ф1бринол1тичних властивостей правих та л1вих швкуль мозку у людей та р1зних тварин (швшв, морських свинок, крол1в, щур1в, кот1в). Можливо, р1зна частота розвитку патолопчних процеав у парних (симетричних) органах справа та зл1ва пояснюеться Т'х неоднаковою прокоагу-
лянтною та ф1бринол1тичною актившстю. 1х р1зна згортаюча та ф1бринол1тична властивост1 мо-жуть мати важливе значения в регуляци цих процеав у кров1, яка вщтшае вщ цих оргашв. е дат про те, що кров, яка вщтшае вщ мозку справа та зл1ва, мае р1зну коагуляцшну та ф1бринолн тичну актившсть [1,5]. Под1бш результати були отримаш \ в кров1, яка вщтшае вщ нижшх к1нц1вок [1]. Отримаш дат можуть бути використаш в ре-абшп~ацм хворих при медикаментознш терапи справа чи зл1ва, що вже знайшло вщображення в Тх латеральному лкуваны [8].
В одних тварин актившсть асиметр1я гемостатичних та ф1бринол1тичних властивостей бтьша з правого боку, а у ¡нших - ¡з л1вого. Така зако-ном1рнють е загальноб1олопчним явищем. У р1з-них тварин асиметр1я гемостатичних та ф1бри-нол1тичних властивостей мае р1зну ступень.
Том 10, Выпуск 4
89
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Баркаган З.С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З.С.Баркаган, А.Т.Момот. - М.: Ньюдиамед, 2001.-296 с.
Грицай Н.М. Проблеми гемостазу в неврологи / Н.М.Грицай, В.П.Мщенко. - К. : Здоров'я, 2000. - 156 с. Грицай H.H. Значение церебральных сосудов и тканей мозга в активации перекисного окисления липидов и гемостаза при диете, ограниченной антиоксидантами / Н.Н.Грицай, В.П.Мищенко, И.В.Мищенко // Експериментальна i клш1чна медицина. - 2000. - № 4. - С. 22-24.
Гришко Ю.Н. Особенности свертывания крови оттекающей от головного мозга справа и слева / Ю.Н.Гришко // Актуальш проблеми сучасноТ медицини: Вюник Укра'шськоТ стоматолопчноТ академм. - 2002. - Т. 3, Вип.1. - С. 9-11.
Мщенко В.П. Асиметр1я прокоагулянтшх та ф1бринол1тичшх властивотей швкуль головного мозку в HopMi i при гострш ¡шеми справа та зл1ва / В.П.Мщенко, Ю.М.Гришко.О.В.Коковська [та iH.j // BicHHK проблем бюлогм та медицини. - 2002. - №4. - С. 62-67.
Скипетров В.П. Коагуляционно-литическая система тканей и тромбогеморрагический синдром в хирургии / В.П.Скипетров. -Саранск : Красный Октябрь, 1999. - 227 с. Чуприков А.П. Латеральная терапия / А.П.Чуприков, А.Н.Линев. - К. : Здоровье, 1994. -176 с.
Ткач О.О. Вплив гомогенат1в, отриманих ¡з симетричних оргашв людей i тварин на показники зещання Kpoei та ф1бринол1зу / О.О.Ткач // Проблеми екологм та медицини. - 2004. - Т.8, №1-2.-С. 3-7.
Висновки 2-
1. У людей, р1зних тварин (щур1в, морських свинок, крол1в та кот1в) та птах1в мае м1сце аси- 3 метр1я прокоагулянтних та ф1бринолп"ичних вла- 4 стивостей швкуль головного мозку.
2. В одних людей, тварин та птах1в прокоагу-лянты та ф1бринолп"ичн1 властивост1 переважа-ють справа - "правий" тип реакцП' зещання кров1 5 та ф1бринол1зу, а у ¡нших зл1ва - "л1вий" тип.
3. Найб1льша асиметр1я прокоагулянтних вла-стивостей п1вкуль мозку спостер1гаеться у кот1в та людей, а найбтьша асиметр1я ф1бринол1тич-них властивостей - у кот1в та щур1в. На пщстав1 цього можна вважати саме ц1 об'екти (особливо 7. кот1в) найкращими для подальшого експеримен-тального дослщження асиметр1й гемостазу. 8.
Лггература 9.
1. Асимметрии крови и её свертывания / [Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В. и др.]. - Полтава : АСМИ, 2005. - 126 с.
Реферат
СРАВНЕНИЕ СТЕПЕНИ АСИММЕТРИИ ПРОКОАГУЛЯНТНЫХ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИХ СВОЙСТВ
ПОЛУШАРИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА ЛЮДЕЙ И НЕКОТОРЫХ ЖИВОТНЫХ
Коковская О.В., Якина Е.А., Мищенко И.В.
Ключевые слова: гемостаз, асимметрия, головной мозг.
В статье проведено сравнение асимметрии прокоагулянтных и фибринолитических свойств гомоге-натов левых и правых полушарий головного мозга людей и некоторых животных. Асимметрия прокоагулянтных свойств наиболее выражена у котов и людей, а наибольшая асимметрия фибринолитических свойств - у котов и крыс. Исследования доказывет, что асимметрия гемостатических свойств парных органов, в частности полушарий головного мозга, является общебиологическим явлением. Лучшими объектами для дальнейших исследовний асимметрий гемостаза головного мозга являются коти, крысы и люди, так как степень асимметрии соответствующих показателей у них наибольшая.
Summary
COMPARISON OF ASYMMETRY OF PROCOAGULANT AND FIBRINOLYTIC FEATURES IN CEREBRAL HEMISPHERES OF HUMANS AND SOME ANIMALS Kokovskaya O.V., Yakina Ye.A., Mishchenko I.V. Key words: hemostasis, asymmetry, brain.
This study is devoted to the comparison of asymmetry of procoagulant and fibinolytic features in left and right cerebral hemispheres of humans and some animals. Asymmetry in procoagulant features in the most manifested in cats and humans while the asymmetry in fibrinolytic features in cats and rats. The experiments have proven the asymmetry in hemostatic features of paired organs and namely cerebral hemispheres seems to be the common biological phenomenon. The best objects for the further investigations of cerebral hemostasis asymmetries are cats, rats and humans as the asymmetry of their corresponding indexes is the highest.
