CC BY
56
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.833:617.57:616.8-009.12:616.831-009.11 НАСОНОВА T.I.
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломно/ oceirn /м. П.Л. Шупика, м. Ки1в, Укра/на
TPMBOXHO-KOmiTMBHi РОЗЛАДИ у nAUieHTiB 3 МЕТАБО^ЧНИМ СИНДРОМОМ: КЛНкО-HEЙPOBi3УAЛi3AUiЙHA ÄiArHOCMKA, ЛiKУBAHHЯ
Резюме. Мета до^дження: вивчити когттивний, психоемоцшний стан та нейровизуализацшш показники головного мозку в na^eHmie середнього eiKy з хрошчними формами цереброваскулярних захворювань на фот меmaболiчного синдрому; вивчити клтчну ефективтсть, безпечшсть, вплив на когттивт показники, тривогу втчизняного препарату Втаксон® у naцieнmiв з хрошчними формами цереброваскулярних захворювань на фош меmaболiчного синдрому. Матерiали iметоди. У вiдкриmому контрольованому доЫджент взяли участь 60 па-цieнmiв вжом вiд 42 до 61 року (Ме = 52[Q1 = 54; Q3 = 60]) з меmaболiчним синдромом. Патентам основнойгрупи (n = 30) до базисной терапп додавався препарат Втаксон®. У контрольны гр}mi (n = 30) пащенти отримували лише базисну тератю. Криmерieм включення в доЫдження була наявтсть тривожно-когнтивних ро,злaдiв у naцieнmiв з дисциркуляторною енцефaлоnamieю I—IIст. на фот меmaболiчного синдрому. Проводили клтжо-лабораторне обстеження та нейроnсихологiчне тестування за шкалами: МоСА; Спыбергера; Бека; таблицями Шульте. За допомогою методу волюметрпна МРТ-скaнерi Toshiba Vantage Titan 1,5ощнено стан головного мозку в 41 пащента. Проводили кореляцШний анал1з показнишв об'ему кори й бшогречовини скроневог й лобног часток та когштивно-тривожних порушень в naцieнmiв з меmaболiчним синдромом та без нього. Результаты. Шсля 24-денного курсу лкування вiдбулось покращення когштивних функцш за шкалою МоСА в обох групах (в осно-внш грут — на 1,5бали;у контрольны — на 0,5бaлiв), у грут, у якш пащенти приймали Втаксон®, вiдмiнносmi були вiрогiдними (р < 0,05). Показники реактивноi mривожносmi за шкалою Спыбергера покращились в основнш грут (42,4 ± 3,4бала долкування та 24,6 ± 2,8 бала на 24-ту добу), у контрольны вiдnовiднi показники суттево не вiдрiзнялись (41,2 ± 3,2 бала та 39,1 ± 2,1 бала вiдnовiдно). Анал1з резульmamiв тестування за таблицями Шульте показав вiрогiдне зменшення показнишв виконання завдань тсля лщвання в грут, що приймала В-таксон® (р < 0,05). Показники депресп за шкалою HADS тсля лжування покращились в обох групах, але ступеня статистичног вiрогiдносmi не було досягнуто. Анaлiз волюметричних дошджень показав nогiршення когштивних функцШ за шкалою МоСА при зменшенш об'ему кори в лобнШ i скроневш частках. Визначався кореляцШний зв 'язок мiж показниками об'ему кори лобног i скроневог часток iрезультатами когштивних функцш за шкалою МоСА. 1ндекс кореляци r = 0,49 для показнишв скроневог частки та r = 0,43 — для лобних часток. Модулi коефiцieнmiв кореляци були середньог сили. Висновки. Уnaцieнmiв з МС визначалось зменшення об'eмiв арог речовини в скро-невих iлобних частках, що корелювало з когттивним дефщитом за шкалою МоСА. Ц дат свiдчamь бшьшою мiрою про змшаний характер когштивних порушень — судинно-дегенеративний. Проведення волюметричного доЫдження в поеднант з нейроnсихологiчним дозволяе на стадп nомiрних когштивних порушень прогнозувати подальший розвиток захворювання. Наявтсть позитивного нейротропного ефекту на когттивно-тривожт прояви та вiдсуmнiсmь значимых nобiчних явищ у препарату Втаксон® дозволяють рекомендувати його для лжування хротчних форм цереброваскулярних захворювань у naцieнmiв з меmaболiчним синдромом.
Адреса для листування з автором: Насонова Тетяна 1вашвна E-mail: [email protected]
© Насонова Т.1., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Прогнози ВООЗ та шших статистичних оргашзацш свiдчать про збтьшення кiлькостi хворих i3 церебровас-кулярними захворюваннями (ЦВЗ) у зв'язку з тенденщ-ею до постарiння населення планети.
До хрончних форм ЦВЗ вiдносять судинну деменцш («мультишфарктна деменцш» за V. Hachinski [1]). У1993 р. V. Hachinski запропонував термiн «судинш когнiтивнi роз-лади» для визначення порушень когнiтивних функцiй, що виникають внаслщок ЦВЗ. Вщомо, що основними причинами хротчних форм ЦВЗ е артерiальна гiпертензiя (АГ) з ураженням артерш дрiбного калiбру (Fernandes J., de Oliveira R., Mamoni R. et al., 2008), атеросклероз, який сприяе порушенню прохiдностi великих поза- та вну-трiшньочерепних артерш, порушення коагуляцiйних та реологiчних властивостей кровi зi схильнiстю до тром-боутворення та iн. (Johnston. S. et al., 2004; Mathiesen E. et al., 2004; Purandare N. et al., 2006). При цьому в структурi коморбiдностi хворих iз хронiчними ЦВЗ, крiм АГ i атеросклерозу, видтяють iншi, не менш важливi стани, так! як ожиршня й цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу (Nash D., 2002; Ford E.S., Giles W.H., Dietz W.H., 2002). Це, ймо-в1рно, i обумовлюе особливост перебiгу й прогнозу ЦВЗ у пащентав 1з МС [2].
Патогенетично проблема метаболiчного синдрому (МС) псно пов'язана з дисфункшею iнтегративних неспецифiчних структур головного мозку — л1м61ко-ретикулярного комплексу, що проявляеться нейроендо-кринними, емоцшними, вегетативними, мотивацшни-ми розладами (Вейн, 2003). У сучаснш лiтературi досить суперечливо подано зв'язок МС i тривожно-когштивних порушень. Ряд авторiв поеднують МС 1з зниженням когштивних функцш i розвитком деменци судинного та нейродегенеративного генезу. У достижениях виявле-но взаемозв'язок деменци з артерiальною гiпертензiею, цукровим дiабетом 2-го типу та МС [4]. Наявшсть МС у людей молодого й середнього в1ку сприяе розвитку когштивних порушень у похилому вщ [3].
Кр1м того, в деяких лiтературних джерелах описано корелятивний зв'язок м1ж хротчним стресом, тривогою у пацiентiв з МС i когниивними розладами [4]. Вщомо, що в пацiентiв з передщабетом, гiперiнсулiнемiею, артерiаль-ною гiпертензiею, дислiпiдемiею i ожиршням виявляються когттивш розлади [5, 6]. Ризик розвитку деменцй вище в пацiентiв з поеднанням ЦД 2-го типу i АГ, н1ж з 1зо-льованими ЦД або АГ [6, 9], а поеднання ЦД з високим артерiальним тиском збiльшуе ризик розвитку судинно! деменци в 6 разiв [7, 9, 10]. Спiвiснування цереброваскуляр-но! патологи з ЦД 2-го типу посилюе кореляцiю з пом1рним когн1тивним зниженням i деменцiею [9—11].
У лггературних джерелах недостатньо викладеш ре-зультати нейровiзуалiзацiйного зiставлення когштивних i психоемоцiйних порушень у пащенпв з хрон1чними формами ЦВЗ на фон МС. Лише показано, що в па-цiентiв похилого в1ку визначаеться зменшення об'емiв префронтально! кори, що корелюе з пом1рними когш-тивними порушеннями [12].
В останш роки вивчаеться можливiсть застосування вгтамЩв групи В при судинних i нейродегенеративних захворюваннях. Вiтамiни групи В можуть знижувати рiвень гомоцистешеми в людини, пiдвищення якого е фактором ризику розвитку атеросклерозу, тромбозiв, судинних захворювань мозку й деменци, збшьшуе ендотелiальну дисфункцiю й оксидативний стрес [13]. Дефщит вiтамiнiв В6, В12 i В9, що виникае в результат особливостей дiети i порушення абсорбци, вважають одним з основних факторiв розвитку гшергомоцис-тешеми. Показано, що застосування вгтамЩв групи В дозволяе зменшити вмiст гомоцисте1ну в кровь Показано, що призначення великих доз вгтамЩв групи В значно знижувало на раншх стадiях прогресування атеросклерозу. Обстеження 779 здорових людей i 188 пацiентiв з iшемiчними iнсультами i транзиторними атаками показало, що низьы рiвнi впашшв В9 и В12, особливо при 1х поеднаннi, сприяють розвитку iшемiчних мозкових порушень [13].
Лопчно припустити, що пацiенти з МС, яю перю-дично або постшно притримуються дiети, можуть по-трапляти в групу ризику недостатностi вггамшв групи В i гшергомоцистешеми.
Л^вання когнiтивних i психоемоцiйних порушень традицшно проводиться ноотропами, антидепресантами та анксюлггаками. Але стимулюючий вплив на ЦНС ноотротв i побiчнi ди антидепресантав не завжди до-зволяють застосовувати ш групи препаратiв у пащентав з когнiтивними та психоемоцiйними порушеннями.
Сьогодш тривае пошук ефективних i безпечних лiкарських засобiв, що дозволяють зменшувати когш-тивнi i психоемоцшш порушення без надмiрного сти-мулюючого впливу на ЦНС, що надзвичайно важливо за наявност цереброваскулярно! патологи й артерiальноl гiпертензií.
Вiтамiни групи В, маючи нейротропну дiю, застосо-вуються при дефщитних станах, в високих дозах чинять аналгезуючу дiю, сприяють покращенню кровообiгу, нормалiзують роботу нервово! системи i процес крово-творення.
У зв'язку з цим була зроблена спроба вивчити вплив застосування вгтчизняного препарату Вгтаксон® вироб-ництва фармацевтично! компани «Фармак» у пацiентiв iз хрошчними формами ЦВЗ на фонi МС.
Мета дослщження: вивчити когштивний, психоемо-цiйний стан та нейровiзуалiзацiйнi показники головного мозку в пацiентiв середнього вку з хронiчними формами ЦВЗ на фош МС; вивчити клМчну ефектившсть, безпечнiсть, вплив на когштивш показники, тривогу вiтчизняного препарату Вгтаксон® у пацiентiв iз хрошчними ЦВЗ на фош МС.
Матерiали i методи
У вщкритому контрольованому дослiдженнi взяли участь 60 пащеипв вiком вiд 42 до 61 року (медiана вiку — 52 роки = 54; Q3 = 60]) з когштивно-тривож-
ними розладами та МС. Пащенти пройшли первинне клiнiко-лабораторне обстеження й були рандомiзованi в 2 групи. У 1-й груш, основнш (n = 30), пацiентам до базисно! терапй (антигiпертензивноi', гшолшще-м1чно!, цукрознижувально! тощо) додавався препарат Вiтаксон® у таблетках, що м1стять 100 мг бенфопамшу i 100 мг шридоксину г1дрохлориду, по 1 таблетцi 3 рази на добу 10 дшв, а поим по 1 таблетщ на добу 2 тижн1. У 2-й груш, контрольнш (n = 30), пащенти отримували базисну терашю (антигiпертензивнi, гiполiпiдемiчнi, цукрознижувальнi та шш1 препарати) без додавання вгта-мш1в. Тривалють терапй' становила 24 дш. Оцiнка стану пацiентiв з використанням ушх методик проводилась на етат включення в дослiдження, на 10-й та 24-й день.
До комплексно! терапй' входили також немедикамен-тозш методи: вщмова в1д палiння, дiета з обмеженням тваринних жир1в, рафшованих вуглеводiв, збiльшення ф1зичного навантаження у вигляд1 прогулянок на св1-жому повпр1 щоденно 30—45 хвилин.
Критериями включення в дослiдження були наявнють тривожно-когн1тивних розладiв у пацiентiв з дисцирку-ляторною енцефалопатiею I—II ст. на фот МС.
У дослщження не включали пащенпв з гшерчутли-в1стю до Вггаксону®, онколог1чними захворюваннями, iнфарктом та шсультом в анамнезi, су!цидальними думками.
П1д час лшування не застосовували ноотропи, анк-с1ол1тики, антидепресанти, антиконвульсанти, нейролептики, адаптогени.
Клшшэ-лабораторне обстеження включало оц1нку неврологiчного й соматичного статусу. Уйм пацiентам проводили вимiрювання iндексу маси тiла, окружност талй, окружност1 стегон, артерiального тиску, пульсу, виконували електрокардiографiю у 12 вщведеннях; визначення показниюв загального аналiзу кров1, сечi, глюкози, гемокоагуляцiйних показнишв, загального холестерину, триглiцеридiв, лшопротещв низько!, високо! щ1льност1, iндексу НОМА i глiкозильованого гемоглобiну HbA1. Визначали наявнiсть у пацiентiв МС за критерiями АТР III.
Нейропсихологiчне тестування включало: скри-ншг — оцiнку n^xi4Horo стану за Монреальською шкалою ощнки когнiтивних функцiй (МоСА); шкалою тривоги Спшбергера; шкалою депресй Бека; дослщжен-ня уваги: пошук чисел за таблицями Шульте з оцiнкою часу виконання завдання.
Головний мозок та його лкворну систему в 41 пащ-ента (27 пацieнтiв з МС — 1-ша група та 14 пащентав без МС — 2-га група) ощнювали за допомогою методу во-люметрй (вимiрювання об'eмiв окремих дiлянок мозку) на МРТ-сканерi Toshiba Vantage Titan 1,5. Робоча станцiя для постобробки зображень — Vitrea. Були використанi магнiтно-резонанснi послщовностк Т1-зважене зобра-ження, Т2-зважене зображення, Isotropie, Flair, DWI, Т1, Т2, FSBB.
Проводили кореляцiйний аналiз мiж показниками об'ему кори й бто! речовини скронево'1 й лобно'1 часток та когнiтивно-тривожними порушеннями за нейропси-хологiчними шкалами.
Статистична обробка результат дослiдження проводилась за допомогою сучасних методов математичного аналiзу з використанням статистичних програм Statistiea 6.0 i Ехсе1 2003. Застосовували дискриптивну статистику. Кльысш значення, що мали ненормальний розподiл, були поданi у виглядi медiани та iнтерквартильного (25 — 75 %) розмаху. При анал1з1 статистичних вибь рок, що не шдкоряються законам гаусiвського розпо-дiлу, використовувався непараметричний U-критерiй Манна — У1тш. Кореляцiйний ан^iз здшснювали за Спiрменом.
Результати дослiдження
Групи були зютавш за соцiодемографiчними показниками, анамнезом захворювання. Пацieнти обох груп страждали вiд артерi^ьноi' гшертензп й постiйно або перiодично приймали антигшертензивне лiку-вання. В обох групах визначались iнсулiнорезистент-нiсть та дислiпiдемiя. Данi про початковi параметри бiохiмiчних та гемодинамiчних показникiв наведеш в табл. 1.
Таблиця 1. Основн16ioxiMi4Hi та гемодинам1чн1 характеристики na^eHTiB, Ме [Q1; Q3]
Показник Основна група (n = 30) Контрольна група (n = 30)
БктрубЫ (ммоль/л) 12 [9,0; 14,5] 11,8 [9,2; 13,5]
ЧСС (уд/хв) 84 [76; 92] 86 [74; 90]
Глюкоза KpoBi (ммоль/л) 6,34 [4,5; 6,9] 5,9 [4,8; 6,2]
Загальний холестерин (ммоль/л) 5,77 [5,2; 6,12] 5,3 [4,9; 6,18]
ЛПНЩ (ммоль/л) 3,92 [3,25; 4,12] 3,7 [3,34; 4,14]
ЛПВЩ (ммоль/л) 1,34 [0,9; 1,42] 1,36 [0,92; 1,40]
Триглщериди (ммоль/л) 1,15 [1,11; 1,57] 1,18 [1,12; 1,27]
Фiбриноген (г/л) 2,95 [2,75; 3,5] 3,0 [2,9; 3,5]
Систолiчний АТ (мм рт.ст.) 139,0 [137,5; 148,5] 140,5 [135,5; 145,5]
Дiастолiчний АТ (мм рт.ст.) 95,5 [90,5; 100,5] 95,0 [95,0; 100,0]
При першому тестуваннi до початку лiкування паць енти обох груп бiльшою або меншою мiрою стражждали вiд порушення пам'ятi та розумово! працездатностi. Ан^з психоневрологiчного тестування показав, що серед хворих обох груп когштивш порушення (легы та помiрнi) й ознаки тривоги та депреси визначались у 28 пащентав основно! групи i 27 пацiентiв контрольно! групи. Когштивш порушення проявлялись у зниженнi пам'яп, порушеннi уваги, уповiльненнi психiчних про-цесiв i обмеженнi здатностi до планування i контролю. Емоцiйнi розлади проявлялись в емоцшнш лабiльностi, депреси, зниженш критики.
Чутливiсть шкали МоСА для виявлення легких когштивних порушень дозволяе застосовувати !! при слабких розладах. Результати наведенi в табл. 2. Порушення спостериались у таких когштивних сферах: увага й концентрашя, пам'ять, оптико-просторовi навички, абстрактне мислення та лiчба. Максимально виражени-ми були порушення уваги й концентраций, пам'ятi, дещо меншими — зорово-конструктивш навички.
Пiсля проведення 24-денного курсу лiкування, як видно з даних табл. 2, за шкалою МоСА покращення показниыв когнiтивних функцш вiдбулось в обох гру-пах, але в групi, у якш пацiенти приймали Вiтаксон®, вiдмiнностi досягли вiрогiдностi (р < 0,05).
Тобто додавання до загальноприйнято! терапи препарату Вггаксон® призвело до позитивно! динамши переважно! бiльшостi когнiтивних функцш, особливо пам'яп, концентраци уваги, тдвищилась розмовна ак-тивнiсть, збiльшилась ыльысть запам'ятовуваних слiв.
Як видно з табл. 3 показники реактивно! тривож-носп, що залежить вiд ситуаци, у якiй перебувае па-Шент, покращились бiльше в тiй груш, що приймала дослiджуваний препарат: 42,4 ± 3,4 бала на початку лiкування та 24,6 ± 2,8 бала на 24-ту добу. У контрольнш групi рiзниця вiдповiдних показниыв не була суттевою (41,2 ± 3,2 бала та 39,1 ± 2,1 бала).
Показники особистiсно! тривоги, що характеризуе властивост особистостi та мало залежить вщ ситуаци, шсля лiкування також покращились у груш, що приймала Вггаксон®, але змши не вiдзначались статистичною значимютю.
Аналiз результатiв тестування за таблицями Шульте показав вiрогiдне зменшення показниыв виконання за-вдань у секундах шсля лшування в групi, що приймала Вггаксон® (р < 0,05) (рис. 1).
Опитування за госштальною шкалою тривоги i депреси (ИЛВ8) показало наявнiсть у переважно! бтьшосп
Таблиця 3. Показники тривоги за шкалою Сплбергера
Шкала Основна група (n = 30) Контрольна група(n = 30)
До лшування Пюля лiкування До лшування Пiсля лiкування
Сптбергера (особистюна тривога) 46,2 ± 3,2 36,8 ± 2,1* 47,3 ± 4,6 43,4 ± 3,8
Сптбергера (реактивна тривога) 42,4 ± 3,4 24,6 ± 2,8* 41,2 ± 3,2 39,1 ± 2,1
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з вихдним показником.
Таблиця 2. Результати обстеження за шкалою МоСА, Ме [01; 03], бали
Термш Основна група (n = 30) Контрольна група (n = 30)
0-й день 26,5 [25-28] 27,5 [26-29]
10-й день 26 [25-28] 27,5 [26-30]
24-й день 28 [26-29]* 28 [26-30]
Примтка: * — р < 0,05 — статистична значимСть вщмНносл значень вД вихДного показника.
хворих ознак помiрно! та легко! депреси. Розподт у групах був приблизно однаковим. Результати наведеш в табл. 4.
Як засвтчують даш табл. 4, розподт депреси за тяж-ыстю в основнш i контрольнш груш був приблизно однаковим. Шсля л^вання дещо бтьше зменшилась кiлькiсть пацiентiв з помiрною й легкою депрешею в основнiй груш, шж у контрольнiй, але показники не досягли ступеня вiрогiдностi. Кльысть пацiентiв без депреси збтьшилась в основнш груш вддач^ але у зв'язку з невеликою к1льк1стю даш показники не можна вважати статистично вiрогiдними.
Дослiдження показало безпечнiсть тераш! препаратом Вiтаксон® у комплекс iз стандартною терапiею для лшування хронiчних форм ЦВЗ. Препарат не мав суттево! побiчно! ди. Уш пацiенти отримали лiкування в повному обсязi та оцiнили ефективнiсть терапи: «добре» — 27 пащенпв, «задовтьно» — 3 пацiенти.
Результати волюметричних досл1джень. Провели по-рiвняння об'емiв окремих церебральних структур у 27 пащентав iз МС (перша група) i 14 пацiентiв без МС (друга група). З огляду на те, що об'ем головного мозку може змшюватись з вшом, ми враховували данi пацiентiв аналопчного вiку: 1-ша група (пацiенти з МС): вк: хво-
100
50
Долтування ■ ГНслялтування
/ 40
51 49
Основна група Контрольна група
Рисунок 1. Середня ефективнсть роботи за таблицями Шульте (секунди) (Р < 0,05 в основн1й груп пор1вняно з контрольною тсля ткування)
0
Таблиця 4. Розподл па^ен^в за шкалою HADS, абс. (%)
Кшькють балiв Основна група (n = 30) Контрольна група (n = 30)
До лiкування Пюля л^ування До лшування Пюля лшування
> 15 — виражена депреая 4 (13,3) 4 (13,3) 5 (16,6) 5 (16,6)
11-14 — помiрна депресiя 12 (40) 10 (33,3) 9 (30) 8 (26,7)
8-10 — легка депреая 11 (36,6) 10 (33,3) 11 (36,6) 12 (40)
< 7 — депреая вщсутня 3 (10) 6 (20) 5 (16,6) 5 (16,6)
Таблиця 5. Об'ем бло/ й с1ро/ (кори) речовини скронево/ частки головного мозку, Ме [01; 0 с], см3
Зона вимiрювання Перша група (n = 27) Друга група (n = 14) р
Об'ем сiроl речовини (кори) скронево! частки головного мозку 94,5 [82; 107]* 137,5 [115; 160]* 0,05
Об'ем бто! речовини скронево! частки головного мозку 99 [82; 110]* 135 [125; 145]* 0,05
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 6. Об'ем бЛо/ / с1ро/ (кори) речовини лобно/ частки головного мозку, Ме [01; 03], см3
Таблиця 6. Об'ем бло/' / с1ро'/' (кори) речовини лобно/ частки головного мозку, Ме [01; 03], см3
Зона вимiрювання Перша група (n = 27) Друга група (n = 14) р
Об'ем аро! речовини (кори) лобно! частки головного мозку 126 [82;147]* 197,5 [112; 240] 0,05
Об'ем бто! речовини лобно! частки головного мозку 239 [182; 260] 228 [195; 265] 0,780
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з другою групою.
рих — Ме = 56 ^ = 44, Q3 = 61); 2-га група (пащенти без МС) — Ме = 56 ^ = 438, Q3 = 60). Тим самим була виключена похибка за вшовим параметром.
Найбiльшi змши об'ему часток головного мозку в групах порiвняння вщбулись у лобнш та скроневш частках. У зв'язку з цим провели волюметричш вимь рювання скронево! та лобно! часток головного мозку. Даш наведеш в табл. 5
З огляду на даш табл. 6 у пащентав з МС визначаеться вiрогiдно менший об'ем кори лобно! частки порiвняно з пащентами без МС.
Рисунок2. Визначення об'ему с1ро'/' та бло/ речовини лобно'/' частки в пац1ентки Ш., 64 р., з МС (свтло-с1рий — кора, темно-Ырий — бла речовина лобно/ частки)
KpiM того, рiзниця сшввщношення бто! та cipoi речовини в частках у пащенпв i3 МС становить понад 25 %, у той час як у пащентав без МС ця рiзниця пере-бувае в межах 10 %. Тобто в пащенпв i3 МС визначаеться порушення спiввiдношення бто'! речовини мозку i кори та збiльшуеться вщносна кiлькiсть бiлоi речовини.
На рис. 2 зображена атрофiя кори лобно! частки головного мозку пащентки, яка страждала вiд помiрних когнiтивних порушень на фонi МС.
Аналiзували кореляцш мiж показниками об'емiв кори лобно! й скронево! часток та когнггивними по-
Рисунок 3. Визначення об'ему с1ро'/' та бло/' речовини лобно'/' частки в пац'ента С., 62 р., без МС (атроф1я кори вдсутня)
Таблиця 7. Залежнсть когнтивних функц1й вд волюметричних показниюв лобно/ i скронево/ часток,
Me [Q1; QJ
Основна група Контрольна група
Об'ем cipoi речовини (кори) лобно! частки головного мозку (см3) 126 [82; 147]* 197,5 [112; 240]
Об'ем аро! речовини (кори) скронево! частки головного мозку (см3) 94,5 [82; 107]* 137,5 [115; 160]*
МоСА (бали) 24,25 [23,5; 26,25]* 25,5 [24,25; 26,75]
Примтка: * — вiрогДна рiзниця порiвняно з контрольною групою.
рушеннями за шкалою МоСА. Даш аналiзу наведеш в табл. 7.
Табл. 7 показуе, що в пащенпв дослГджуваних груп визначались попршення когштивних функ-цiй за шкалою МоСА при зменшенш об'ему кори в лобнш i скроневiй частках. Визначався кореля-цiйний зв'язок мiж показниками об'ему кори лобно! й скронево! часток i результатами когштивних функцш за шкалою МоСА. 1ндекс кореляцГ! г = 0,49 для показниыв скронево! частки та г = 0,43 — для лобних часток. Модулi коефвденпв кореляцГ! були середньо! сили.
Обговорення
У пащенпв обох груп визначалась артерiальна п-пертензiя, iнсулiнорезистентнiсть та дислiпiдемiя, що навпъ iзольовано сприяють порушенню когнiтивних функцш. Наявшсть у хворих тако! кшькосп факто-рiв ризику ЦВЗ свГдчить про велику поширенiсть супутньо! судинно! патологи. Ймовiрно, поеднання цих показнишв, тобто кластер МС, збiльшуе ризик розвитку легких та помiрних когштивних розладiв.
Як засвiдчуе аналiз наведених даних, показники структур головного мозку суттево вiдрiзнялись у трупах. Визначалась вiрогiдна рiзниця мiж показниками об'ему бшо! та сiро! (кори) речовини у пащенпв з МС та без нього. При МС визначалось суттеве зменшення об'ему кори мозку в лобних та скроневих частках. Звюно, при зменшенш загального об'ему часток мозку будуть зменшуватись i показники об'емiв кори й бшо! речовини. Але звертае на себе увагу, що рiзниця сшввГдношення аро! й бшо! речовини мен-ша вГд 10 %, тобто кшьшсть бшо! й шро! речовини майже однакова в груш пащенпв без МС. У той же час у пашенпв з МС ця рiзниця становить понад 25 % i кiлькiсть бiло! речовини порiвняно з корою збшь-шуеться, тобто не лише втрачаеться загальний об'ем, але й збшьшуеться вГдносна кiлькiсть бiло! речовини порiвняно з корою. Ймовiрно, у пащенпв з МС швидше вiдбуваються змши в корi пiвкуль мозку.
Зниження когштивних функцш за шкалою МоСА корелювало з об'емами кори скронево! й лобно! часток. 1ндекс кореляцГ! г = 0,49 для скронево! частки та г = 0,43 — для лобних часток. Модулi коефщь енпв кореляцГ! були середньо! сили. Середню силу кореляцшного зв'язку можна пояснити обмеженою кшьыстю випадшв.
Висновки
У пащенпв з МС визначалось зменшення o6'eMiB cipoi речовини (кори) у скроневих i лобних частках, що корелювало з когштивним дефiцитом за шкалою МоСА. Щ данi свiдчать бiльшою мiрою про змiшаний характер когнiтивних порушень — судинно-дегенера-тивний.
Проведення волюметричного дослщження в поед-наннi з нейропсихолопчним дозволяе на стада!" помiрних когштивних порушень прогнозувати подальший розви-ток захворювання.
Наявшсть позитивного нейротропного ефекту на когнГгивно-тривожш прояви та вiдсутнiсть зна-чимих побiчних явищ у препарату ВГгаксон® дозволяе рекомендувати його для л^вання хронГчних форм ЦВЗ у пашен™ з МС.
Список лiтератури
1. Hachinski V.C. Multi-infarct dementia. A case of mental deterioration in the elderly/Hachinski V.C., Lassen M.A., Marshall J. // Lancet. - 1974. - Vol. 2. - P. 207-210.
2. Любшина О.В. Фармакотерапия нарушения сна у больных с метаболическим синдромом и синдромом обструктивного апноэ во сне /Любшина О.В. // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. — 2010. — Т. 6, № 3. — С. 75-79.
3. Catoira N.P. Obesity, metabolic profile, and inhibition failure: Young women under scrutiny / Catoira N.P., Tapajyz F, Allegri R.F. et al. //Physiol. Behav. — 2016 Jan. — 28. pii: S0031-9384(16)30038-5. doi:10.1016/j.physbeh.2016.01.040. [Epub ahead of print]
4. Luchinger J.A. Hyperinsulinemia and risk of Alzheimier disease/Luchinger J.A., Tang M.X. et al. //Neurology. — 2004. — 63. — 1187-1192.
5. Pinkston J.B. Stroke and dementia / Pinkston J.B., Alekse-eva N, Gonzalez Toledo E. // Neurol. Res. — 2009. — № 31. — Р. 824-831.
6. Convit A. Reduced glucose tolerance is associated with poor memory performance and hippocampal atrophy among normal elderly / Convit A., WolfO.T., Tarshish C. et al. //Proc. Natl. Acad. Sci USA. — 2003. — № 100. — P. 2019-2022.
7. Beverly H. Brummett Long-Term Impact of Caregiving and Metabolic Syndrome with Perceived Decline in Cognitive Function 8 Years Later: A Pilot Study Suggesting Important Avenues for Future Research / Beverly H. Brummett, Shirley B. Austin, Kathleen A. Welsh-Bohmer et al. // Open Journal of Medical Psychology. — 2013. — 2. — P. 23-28.
8. Hassing L.B. Type 2 diabetes mellitus contributes to cognitive decline in old age: a longitudinal population-based study / Hassing L.B., Grant M.D., Hofer S.M. et al. // J. Int. Neuropsychol. Soc. - 2004. - № 10. - P. 599-607.
9. Komulainen P. Metabolic syndrome and cognitive function: a population-based follow-up study in elderly women /Komulainen P., Lakka T.A., Kivipelto M. et al. //Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2007. - № 23. - P. 29-34.
10. Hassing L.B., Hofer S.M., Nilsson S.E. et al. Comorbid type 2 diabetes mellitus and hypertension exacerbates cognitive decline: evidence from a longitudinal study / Hassing L.B., Hofer S.M., Nilsson S.E. et al. // Age and Ageing. - 2004. -№ 33. - P. 355-61.
11. Posner H.B., Tang M.-X, Luchsinger J. The relationship of hypertension in the elderly to AD, vascular dementia, and cognitive function // Neurology. — 2002. — № 58. — Р. 1175-1181.
12. Beauchet O. Association ofMotoric Cognitive Risk Syndrome Wit Brain Volumes: Results From the GAIT Study / Beauchet O., Allali G, Annweiler C, Verghese J. // J. Gerontol A Biol. Sci Med. Sci. — 2016 Mar. — 4. pii: glw012.
13. Строков И.А. Витамины группы В в лечении неврологических заболеваний/ Строков И.А, Ахмеджанова Л.Т., Солоха О.А. //Русский медицинский журнал. — 2009. — Т. 17, № 11. — С. 776-783.
Отримано 18.01.16 Ш
Насонова Т.И.
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.А. Шупика, г. Киев, Украина
ТРЕВОЖНО-КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА У ПАЦИЕНТОВ С МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ: КЛИНИКО-НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИОННАЯ ДИАГНОСТИКА, ЛЕЧЕНИЕ
Резюме. Цель исследования: изучить когнитивное, психоэмоциональное состояние и нейровизуализационные показатели головного мозга у пациентов среднего возраста с хроническими формами цереброваскулярных заболеваний на фоне метаболического синдрома; изучить клиническую эффективность, безопасность, влияние на когнитивные показатели, тревогу отечественного препарата Витаксон® у пациентов с хроническими формами цереброваскулярных заболеваний на фоне метаболического синдрома. Материалы и методы. В открытом контролированном исследовании приняли участие 60 пациентов в возрасте от 42 до 61 года (Ме = 52 [Qj = 54; Q3 = 60]) с метаболическим синдромом. Пациентам основной группы (n = 30) к базисной терапии добавляли препарат Витаксон®. В контрольной группе (n = 30) пациенты получали только базисную терапию. Критерием включения в исследование было наличие тревожно-когнитивных расстройств у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией I—II ст. на фоне метаболического синдрома. Проводили клинико-лабораторное обследование и нейропсихологическое тестирование с помощью шкал: МоСА; Спилбергера; Бека; таблиц Шульте. С помощью метода волюметрии на МРТ-сканере Toshiba Vantage Titan 1,5 оценено состояние головного мозга у 41 пациента. Проводили корреляционный анализ показателей объема коры и белого вещества височной и лобной долей и когнитивно-тревожных нарушений у пациентов с метаболическим синдромом и без него. Результаты. После 24-дневного курса лечения отмечалось улучшение когнитивных функций по шкале МоСА в обеих группах (в основной группе — на 1,5 балла; в контрольной — на 0,5 балла), в группе, где пациенты принимали Витаксон®, отличия были достоверными (р < 0,05). Показатели реактивной
тревожности по шкале Спилбергера улучшились в основной группе (42,4 ± 3,4 балла до лечения и 24,6 ± 2,8 балла на 24-е сутки), в контрольной разница соответствующих показателей не была существенной (41,2 ± 3,2 балла и 39,1 ± 2,1 балла соответственно). Анализ результатов тестирования по таблицам Шульте показал достоверное уменьшение показателей выполнения задания после лечения в группе, принимавшей Витаксон® (р < 0,05). Показатели депрессии по шкале ЫЛБ8 после лечения улучшились в обеих группах, но степени статистической достоверности не достигли. Анализ волю-метрических исследований показал ухудшение когнитивных функций по шкале МоСА при уменьшении объема коры в лобной и височной долях. Определялась корреляционная связь между показателями объема коры лобной и височной доли и результатами когнитивных функций по шкале МоСА. Индекс корреляции г = 0,49 для показателей височной доли и г = 0,43 — для лобных долей. Модули коэффициентов корреляции были средней силы. Выводы. У пациентов с МС определялось уменьшение объемов коры в височных и лобных долях, которое коррелировало с когнитивным дефицитом по шкале МоСА. Эти данные свидетельствуют в большей мере о смешанном характере когнитивных нарушений — сосудисто-дегенеративном. Проведение волюметрического исследования в сочетании с нейропсихологическим позволяет на стадии умеренных когнитивных нарушений прогнозировать дальнейшее развитие заболевания. Наличие позитивного ней-ротропного эффекта на когнитивно-тревожные расстройства и отсутствие значимых побочных явлений у препарата Витак-сон® позволяют рекомендовать его для лечения хронических форм ЦВЗ у пациентов с МС.
Nasonova T.I.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
ANXIETY AND COGNITIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH METABOLIC SYNDROME: CLINICAL AND NEUROIMAGING DIAGNOSTICS, TREATMENT
Summary. Objective: to study cognitive, psychoemotional state of cerebrovascular diseases on the background of the metabolic syn-and brain neuroimaging in middle-aged patients with chronic forms drome; to explore the clinical efficacy, safety, effects on cognitive per-
formance, anxiety ofVitaxon® national drug in patients with chronic forms of cerebrovascular diseases on the background of metabolic syndrome. Materials and methods. An open controlled study involved 60 patients aged 42 to 61 years (Me = 52 [Qj = 54; Q3 = 60]) with metabolic syndrome. Patients of the main group (n = 30) received Vitaxon® in addition to the standard treatment. In the control group (n = 30), patients received only basic therapy. The criterion for inclusion in the study was the presence of anxiety and cognitive disorders in patients with I—II degree dyscirculatory encephalopathy against the background of metabolic syndrome. There was performed clinical and laboratory examination and neuropsychological testing by scales: MoCA; Spielberger; Beck; Schulte tables. Using volumetric method, on MRI scanner Toshiba Vantage Titan 1.5 we have evaluated the state of the brain in 41 patients. A correlation analysis has been conducted between indicators of cortical volume and white matter of the frontal and temporal lobes and cognitive and anxiety disorders in patients with metabolic syndrome and without it. Results. After 24 days oftreatment, there was an improvement of cognitive functions by MoCA scale in both groups (in the main group before and after the treatment: by 1.5 points; in the control one — by 0.5 points), in the group, in which patients received Vitaxon®, the results achieved probability (p < 0.05). Indicators of reactive anxiety by Spielberger scale improved in the intervention group (42.4 ± 3.4 points and 24.6 ± 2.8 points on day
24), in the control the figures did not differ significantly (41.2 ± 3.2 points and 39.1 ± 2.1 points). Analysis of the results of testing by Schulte tables showed a probable decrease in task performance after treatment in the group received Vitaxon® (p < 0.05). Indicators of depression by HADS scale improved after treatment in both groups, but the degree of statistical probability is not reached. The analysis of volumetric studies showed a deterioration of cognitive functions by MoCA scale while reducing the volume ofthe cortex in the frontal and temporal lobes. There has been determined the correlation between indicators of cortical volume of frontal and temporal lobes and the results of cognitive function evaluation by MoCA scale. The index of correlation (r) was 0.49 for temporal lobe and 0.43 — for frontal lobes. Modules of correlation coefficients were of medium strength. Conclusions. Patients with metabolic syndrome showed a reduction in the volume ofgray matter in the frontal and temporal lobes, which correlated with cognitive deficit by MoCA scale. These data suggest in a greater degree a mixed cognitive impairment — vascular and degenerative. Volumetric research in combination with neuropsychological one allows to predict subsequent development of the disease on the stage ofmild cognitive impairment. The presence of neurotropic positive effect on cognitive and anxiety symptoms and no significant side effects enables to recommend Vitaxon® for the treatment of chronic cerebrovascular diseases in patients with metabolic syndrome.
