CC BY
41
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
УДК 347.9.08 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.151550
ТРЕТ1 ОСОБИ, ЯК1 НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТ1ЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ: ОКРЕМ1 ПИТАННЯ ДОКТРИНИ ТА ЗАКОНОДАВЧ1 ТРЕНДИ
абльов Денис Михайлович,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного процесу, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, м. Харк1в, e-mail: densibilyov@,gmail.com ORCID 0000-0002-0109-9263
До^джено законодавчi змти в iнститутi третiх оыб, як не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, що вiдбулись за останшх рок1в. Шд критичним кутом зору розглянуто питання притягнення третiх оЫб у цивыьну справу за тщативою суду, участь у процеЫ в статуЫ третьог особи Нацюнального агентства з питань запоб^ання корупци, а також наявшсть часових меж щодо вступу третiх оЫбу справу.
Ключов1 слова: TpeTi особи; сторони; юридичний штерес; правосуб'ектшсть; ствучасть; зловживання правом; строк вступу у справу.
П) \ ХгАЛХ\ ///^ivSil S3
IIII ' / / \ \\ /ш Ш Ч \ ' \\||
Вступ. 1нститут трет1х ос1б, як1 не заявляють самост1йних вимог щодо предмета спору, зазнав останшми роками суттевих законодавчих змш. Змши щ мають суперечливий характер, не враховують перев1рених часом положень науки цившьного процесуального права стосовно цих ошб, а також специфши правосуб'ектност цих учасниюв цившьного процесу.
Анал1з лггературних даних i постановка завдання досл1дження. 1нститут трет1х ошб, як не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, був i залишаеться об'ектом багатьох наукових дослщжень. Упродовж ХХ ст. ним займалися, зокрема, П. П. Гуреев (P. P. Gureyev), I. М. 1лынська (I. M. Ilyinskaya), А. Ф. Клейнман (A. F. Kleynman), Д. М. Чечот (D. M. Chechot), М. С. Шакарян (M. S. Shakaryan) та iн., а на зламi ХХ-ХХ1 столiть i на сучасному етат науковi дослiдження здiйснювали К. В. Гусаров (K. V. Gusarov), В. В. Комаров (V. V. Komarov), П. I. Радченко (P. I. Radchenko), Д. М. Обшьов (D. M. Sibilyov), М. Й. Штефан (M. I. Shtefan) та ш. Науковi © Обльов Д. М., 2018 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
висновки зазначених aBTopiB складають правову доктрину участ TpeTix oci6 у цивiльному процесi.
Мета i завдання досл1дження. Дослiдження спрямоване на критичне переосмислення змш у законодавств^ якi стосуються iнституту трепх осiб, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору в цившьному процесi.
Виклад основного матер1алу. Згiдно iз ст. 53 ЦПК Укра1ни третi особи, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на сторош позивача або вщповщача до закшчення пiдготовчого провадження у спрaвi або до початку першого судового зaсiдaння, якщо справа розглядаеться в порядку спрощеного позовного провадження, коли ршення у спрaвi може вплинути на 1хш права або обов'язки щодо одше1 iз сторш 1х може бути залучено до участ у спрaвi також i за заявою учaсникiв справи [1].
Чинним законодавством третi особи, як не заявляють сaмостiйних вимог
о
щодо предмета спору, вщнесеш до кола учасниюв цивiльноl справи. В контекст сучасно1 редaкцil ЦПК Укра1ни вони вважаються одними з найважливших фiгур цивiльного процесу, належать до кола ошб, що мають
I I (I I I, д \\ /шЯ \ \л\\
юридичну зaцiкaвленiсть у вирiшеннi i розглядi цивiльно1 справи.
i\ \ 1 ft : \\\ \ 1 /// '' I
1нститут третiх осiб у цивiльному процесi, в т.ч. трепх осiб, якi не
заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, давно вщомий
законодавству i наущ цивiльного процесуального права. Вiн неодноразово був
об'ектом спещальний наукових дослщжень в минулому та сучaсностi, i наука
цивiльного процесуального права мае суп^ здобутки як результат
^/7/П{7ПГ1
комплексного анаизу й дослiдження цього шституту в системi цивiльних процесуальних прaвовiдносин.
Участь таких третiх ошб у цивiльному процесi пов'язана iз сукупнiстю певних умов, якi в комплекс надають можливiсть для 1х притягнення або вступу в цившьну справу.
Третi особи, якi не заявляють самостшних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на сторош позивача чи вщповщача до постанови судом ршення, якщо ршення у спрaвi може вплинути на 1х права або обов'язки
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
по вщношенню до одше1' i3 сторш, вказуе П. П. Гуреев [2, с. 30].
Трет особи, як не заявляють самостшних вимог на предмет спору, беруть участь у справi для захисту сво1'х суб'ективних прав та штерешв, що охороняються законом, у зв'язку з тим, що винесене судом ршення може вплинути на ïx права або обов'язки по вщношенню до одше1' iз сторiн, вщзначае у свою чергу Д. М. Чечот [3, с. 165].
Вступ або залучення у справу третх ошб на сторонi вiдповiдача або на сторош позивача можливо, якщо ршення у справi може створити для них права i обов'язки по вщношенню до однiеï iз сторiн, - вважае М. А. Гурвич, - а щ права i обов'язки складають так званий юридичний iнтерес третьоï особи. Юридичний iнтерес третьоï особи, тобто можливють вигоди або загроза збитку для не1', пов'язанi з рiшенням, мае об'ективний характер [4, с. 62].
М. С Шакарян зазначае, що треп особи, як не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, вступають або притягуються до справи, якщо рiшення у справi може вплинути на ïx права або обов'язки по вщношенню до однiеï iз сторiн. Вплив ршення у справi на права або обов'язки третьо!' особи по
13 1 [ )/ А \\ Ць , /
вiдношенню до однiеï iз сторш у процес може бути пов'язано з правом регресу або з шшим юридичним iнтересом третьо!' особи або однш iз сторiн. Говорячи про вплив ршення на права або обов'язки трепх осiб, закон передбачае цившьш (матерiальнi) права або обов'язки третьо!' особи, пов'язанi iз спiрним правом, про поеднання двох правовщносин, пов'язаних спiльними суб'ектами, одне з яких знаходиться поза сферою судового дослщження [5, с. 12].
В. В. Комаров i П. I. Радченко називають таю критерп (умови) участ у справi третix осiб, як не заявляють самостiйниx вимог щодо предмета спору: 1) обов'язкова наявшсть матерiально-правовиx вiдносин мiж третьою особою та одшею iз сторiн; 2) преюдицшний зв'язок матерiально-правовиx вiдносин третьо!' особи та однiеï iз сторш з правовщносинами позивача та вщповщача у справi; 3) матерiально-правовi вщносини третьо!' особи та однiеï iз сторiн повиннi передбачати можливiсть спору про право цившьне мiж третьою особою та особою, на боц яко!' вона бере участь у справ^ тобто мати © абтьов Д. М., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
цившстичний характер [6, с. 75-76]. М. I. Штефан зазначав, що юридична защкавлешсть TpeTix oci6, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, визначаеться тим, що постановлене судом у справi ршення може наперед виршити наслiдки взаемовiдносин м1ж ними та сторонами [7, с. 9899]. У свою чергу К. В. Гусаров наголошуе, що доцшьно характеризувати правосуб'ектнiсть сторiн i третiх ошб, виходячи з принципiв диспозитивностi та змагальност цивiльного процесуального права, як характеризують ключове положення вказаних суб'еклв у динамiцi цивiльного процесуального правовщношення i роль !х у доказовш дiяльностi [8, с. 55-56].
Треп особи, як не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, е автономними суб'ектами цившьного процесу, хоча i пов'язаними iз стороною процесу певними матерiально-правовими вщносинами. Вони не е суб'ектами спору, вони не е сторонами у матерiально-правових вщносинах, з яких виник стр. З них шчого не може бути стягнуто i шчого не може бути присуджено за ршенням суду у справа Рiшення суду у справi може потягнути в майбутньому стр мiж стороною та колишньою третьою особою. Так сформульованi основш
7 г / I/ X \\ //я , \ л \ I
постулати науки цившьного процесуального права стосовно шституту трепх
^ у \ 1 it'" ' \\\ \ ' /// f' I ^
осiб, якi не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору.
На жаль, динамжа розвитку процесуального законодавства стосовно шституту трепх осiб, як не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, характеризуемся непослiдовнiстю, свого роду ерозiею правово!
доктрини, неправильним розумшням правосуб'ектностi цих осiб та !х ролi у
^/7/П{7ПГ1
цившьному процесi. Проявилося це поступово, шляхом внесення вщповщних змiн до ЦПК Укра!ни 2004 р., в той час як редакцп статей 35 i 36 ЦПК Укра!ни на момент прийняття ЦПК Укра!ни 18.03.2004 р. зауважень не викликали. Але значш зауваження викликають змiни, як вносилися до ЦПК протягом наступних роюв.
Так, Законом № 4176-VI вщ 20.12.2011 р. було внесено змши до ч. 2 ст. 35 ЦПК Укра!ни, а саме: якщо суд при прийнятт позовно! заяви, здiйсненнi провадження у справi до судового розгляду або тд час судового розгляду
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
справи встановить, що судове ршення може вплинути на права i обов'язки ошб, як не е стороною у справ^ суд залучае таких ошб до участ у справi як третх ошб, якi не заявляють самостiйниx вимог на предмет спору [9].
Ця щея пiдxоплена у ч. 3 ст. 53 ЦПК Украши в редакцп вiд 15.12.2017 р., що присвячена участ в цившьному процесi третix осiб, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору.
Слщ зазначити, що ця норма не вщповщае змюту правосуб'ектност третix осiб, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, умовам ïx участ у цившьному процесс Судове рiшення може вплинути на права та обов'язки лише тих ошб, як е суб'ектами стрних матерiальниx правовiдносин, тобто сторш. Дшсно, в судовiй практицi виникають ситуацп, коли позивач, подаючи позов, не зазначае всix зобов'язаних за сво1'ми вимогами осiб, але суд вимушений притягати до участi у справi й iншиx зобов'язаних ошб, щоб уникнути можливого скасування ршення за формальними процесуальними
/ / Ч. 1 \ \ 1
ознаками, тому що в разi вирiшення справи без ïx притягнення виникае ситуащя, коли суд ршенням торкаеться питання про ïx права та обов'язки, а в
I )/- \ \\ /// /
ст. 376 ЦПК Украши зазначаеться, що ситуашя, коли суд прийняв судове ршення про права, свободи, штереси та (або) обов'язки ошб, якi не були залучеш до участi у справ^ розглядаеться як порушення норм процесуального права, що е обов'язковою шдставою для скасування судового ршення в апеляцшному порядку. Аналогiчнi правила мютить i ст. 411 ЦПК Украши, яка
стосуеться розгляду справ у касацшному порядку.
N. •i/ Ч / П (7 Г1Ç 1ÏW »
Тому ситуацiя, коли суд повинен притягнути до справи осiб, про яких не
заявив позивач, е виправданою в цшому, але законодавець, виршуючи цю процесуальну проблему, пiшов неправильним шляхом, тому що ïï належне виршення повинно передбачати можливiсть притягнення за шщативою суду не третix ошб, а спiввiдповiдачiв у справi. Частково ця проблема виршена ст. 51 ЦПК Украши, де зазначаеться, що суд першоï шстанцп мае право за клопотанням позивача до закшчення пiдготовчого провадження, а у разi розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку © Обтьов Д. М, 2018 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
першого судового засщання залучити до участ у нш сшввщповщача. За поважних причин це притягнення може статися й шзшше. Але у будь-якому разi за змютом ст. 51 ЦПК Укра!ни притягнути спiввiдповiдача можна лише за шщативою позивача. До речi, було б доцшьно змiнити редакцiю ст. 51 ЦПК Укра!ни, додавши право суду притягати спiввiдповiдачiв за своею шщативою у будь-якiй час до постановлення ршення, i ця проблема була б виршена належним чином.
У реальност ж маемо ситуацш, коли суд притягуе до участ у справi суб'екта спiрних матерiальних правовiдносин не як сторону, а як третю особу, яка не заявляе самостшних вимог щодо предмета спору. Навпъ не беручи до уваги невщповщнють даного процесуального мехашзму постулатам теорп процесуального права, вш породжуе i суто практичнi проблеми, тому що згiдно iз ст. 53 ЦПК Укра!ни третi особи користуються в процес лише процесуальними правами, передбаченими ст. 43 ЦПК Укра!ни, i не мають прав сторони, передбачених ст. 49 ЦПК Укра!ни, тобто беручи участь у справi поряд
з шшими учасниками спiрних матерiальних правовщносин, вони, будучи також
7г / i< А\\ //Д I \ л\\
!х суб'ектами, позбавленi можливостi визнавати позов, подавати зустрiчний
^Ь» \\ \ 1 : \ \\ \ ' /// '' i
позов, укладати мирову угоду тощо. Така ситуацiя е неприйнятною.
Неможливiсть реалiзувати в цивiльному процесi права, що випливають iз
статусу особи як суб'екта сшрних матерiальних правовщносин, ставить пiд
сумнiв право ще! особи на справедливий суд.
Законом № 1700-VII вщ 14.10.2014 р. [10] були внесет змши до ст. 35
^/7/П{7ПГ1
ЦПК Укра!ни, зпдно з якими Нацiональне агентство з питань запобiгання корупцй' може бути залучено як третя особа, яка не заявляе самостшних вимог щодо предмета спору, на сторош позивача у справах щодо застосування керiвником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходiв впливу до позивача (звшьнення, примушування до звшьнення, притягнення до дисциплшарно! вщповщальносп, переведення, атесташя, змiна умов праш, вiдмова в призначеннi на вищу посаду, скорочення заробгтно! плати тощо) у зв'язку з повщомленням ним або членом його шм'1
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
про порушення вимог Закону Укра1ни «Про запоб^ання корупцп» шшою особою. Зараз це правило мютиться в ч. 2 ст. 53 ЦПК Укра1ни.
Згiдно iз ст. 4 Закону Укра1ни «Про запоб^ання корупцп» Нaцiонaльне агентство з питань запоб^ання корупцi1 е центральним органом виконавчо! влади зi спецiaльним статусом, який забезпечуе формування та реаизуе державну антикорупцшну полiтику [10].
Системний анаиз даного Закону дозволяе дшти висновку, що цей орган е органом публiчно1 влади, який мае широке коло прав для реаизацп встановлених Законом повноважень.
Водночас його прaвосуб'ектнiсть у цившьних справах тяжiе до прaвосуб'ектностi оргашв влади, що можуть брати участь у цившьних справах на пiдстaвi ст. 56 ЦПК Укра1ни (прокурор, Уповноважений Верховно! Ради Укра1ни з прав людини тощо). Частина 6 ще1 стaттi передбачае, що органи державно1 влади та органи мюцевого самоврядування можуть бути зaлученi судом до учaстi у спрaвi або брати участь у спрaвi за своею iнiцiaтивою для
подання висновюв на виконання сво1х повноважень. Участь зазначених оргaнiв
1 2 \ \\\ Il\ \
у судовому процесi для подання висновюв у спрaвi е обов'язковою у випадках,
встановлених законом, або якщо суд визнае це за необхщне. Це може
стосуватись i Нащонального агентства з питань запоб^ання корупцп, але
потребуе змш у чинному законодавств^
Нaспрaвдi це агентство за жодними ознаками не повинно бути в
цившьних справах третьою особою, яка не заявляе самостшних вимог щодо
\ г11 ГУ ^П С11\\»
предмета спору, з точки зору iснуючих теоретичних постулaтiв. Його
вщнесення до третiх осiб у цившьному процес - очевидна законодавча помилка, пов'язана iз нерозумiнням прaвосуб'ектностi трепх осiб, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору.
Також слщ додати, що законодавчим трендом останшх роюв е боротьба iз зловживанням правами та процесуальними дивершями в цивiльному процесi. Не ставлячи тд сумнiв aктуaльнiсть цiе1 проблеми в цшому, слщ зазначити, що запропоноваш в ЦПК Укра1ни засоби протидп цьому явищу не завжди е © абЫьов Д. М., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
зваженими. Намагання законодавця обмежити в чаш реалiзацiю диспозитивних
начал цившьного процесу на нивi боротьби iз зловживанням правом може бути
предметом окремого наукового до^дження, але цi тренди не обминули i
участь у процесi трепх осiб, якi не заявляють самостшних вимог щодо
предмета спору. Нагадаемо, що зпдно iз ст. 53 ЦПК Укра!ни третi особи
можуть вступити у справу на сторош позивача або вщповщача до закшчення
пiдготовчого провадження у справi або до початку першого судового засщання,
якщо справа розглядаеться в порядку спрощеного позовного провадження, у
разi коли рiшення у справi може вплинути на !хш права або обов'язки щодо
одше! зi сторiн. А в ст. 35 ЦПК Укра!ни в редакцп вщ 18.03.2004 р. зазначалось,
що треп особи, як не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору,
можуть вступити у справу на сторош позивача або вщповщача до ухвалення
судом ршення, якщо ршення у справi може вплинути на !х права або обов'язки ....
щодо однiеl iз сторiн.
Таким чином, рашше цi третi особи могли вступити у справу до
постановлення судом ршення у справ^ зараз - до закшчення шдготовчого
7г / i< А\\ //Д I \ л\\
провадження у справi або до початку першого судового засiдання.
^ i\ \ 1 ,••• • ■ \\\ ( I /// -\ 1 / I ^
Водночас зрозумiлим е те, що питання щодо вступу у справу трепх осiб, яю не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, не завжди е очевидними на еташ вiдкриття провадження у справi або здiйснення шдготовчого провадження, досить часто це стае очевидним лише шд час
судового розгляду справи. Тому сучасна редакшя ст. 53 ЦПК Укра!ни викликае
^/7/П{7ПГ1
зауваження i з ше! причини. Вважаемо, що можливiсть вступу у справу трепх осiб, яю не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, повинна передбачати значно бiльшi часовi рамки, нiж п, якi зараз зазначенi в ЦПК Укра!ни.
Висновки. Науковий аналiз законодавчих трендiв щодо iнституту третiх ошб, якi не заявляють самостiйних вимог щодо предмета спору, дозволяе зробити суш^ зауваження стосовно законодавчих змш щодо цього шституту, якi вщбулися за останнiх рокiв, не вш цiни змiни можна оцiнити позитивно.
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
Виправлення допущених помилок, пов'язаних з неправильним розумшням правосуб'ектност трепх oci6, якi не заявляють самостшних вимог щодо предмета спору, потребуе подальшо! законодавчо! роботи.
Список лггератури:
1. Офщшний вюник Украши вщ 08.12.2017 - 2017 рр. № 96. С. 11. Ст. 2921, код акта 88120/2017.
2. Гуреев Л. Л. Защита личных имущественных прав. Москва, 1964.
3. Чечот Д. М. Участники гражданского процесса. Москва, 1960.
4. Гурвич М. А. Лекции по советскому гражданскому процессу. Москва, 1950.
5. Шакарян М. С. Участие третьих лиц в советском гражданском процессе. Москва,
1990.
6. Комаров В. В., Радченко П. I. Цившьш процесуальш правовщносини та !х суб'екти. Кшв, 1991.
7. Штефан М. Й. Цившьний процес. Кшв, 1997.
8. Гусаров К. В. Цившьна процесуальна правосуб'ектшсть сторш та трет1х оаб. Бюлетень МШстерства юстици Украши. 2004. № 2-3 (28-29).
9. Офщшний вюник Украши вщ 23.01.2012 - 2012 рр. № 4. С. 36. Ст. 117, код акта 60052/2012.
10. Офщшний вюник Украши офщшне видання вщ 07.11.2014-2014 рр. № 87. С. 156. Ст. 2474, код акта 74501/2014/.
Н \\ Г / 'v.
References:
1. Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 08.12.2017 - 2017, 96, р. 11, art. 2921, kod akta 88120/2017.
2. Gureev, L.L. (1964). Zaschita lichnyih imuschestvennyih prav. Moscow [in Russian].
3. Chechot, D.M. (1960). Uchastniki grazhdanskogo protsessa. Moscow [in Russian].
4. Gurvich, M.A. (1950). Lektsii po sovetskomu grazhdanskomu protsessu. Moscow [in Russian].
5. Shakaryan, M.S (1990). Uchastie tretih lits v sovetskom grazhdanskom protsesse. Moscow [in Russian].
6. Komarov, V.V., Radchenko, P.I. (1991). Tsivilni protsesualni pravovidnosyny ta yih sub'ekty. Kyiv [in Ukrainian].
7. Shtefan, M.Y. (1997). Tsivilniy protses: Kyiv [in Ukrainian].
8. Gusarov, K.V. (2004). Tsivilna protsesualna pravosub'ektnist storin ta tretih osib. ByuletenMinisterstvayustytsii Ukrayiny, 2-3 (28-29) [in Ukrainian].
9. Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 23.01.2012 - 2012, 4, p. 36, art. 117, kod akta 60052/2012.
10. Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 07.11.2014 - 2014, 87, p. 156, art. 2474, kod akta 74501/2014/.
Сибилёв Д. М. Третьи лица, не заявляющие самостоятельных требований на предмет спора: отдельные вопросы доктрины и законодательные тренды.
Статья посвящена исследованию законодательных изменений в институте третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований на предмет спора, произошедших за последние годы. Под критическим углом зрения рассматриваются вопросы привлечения третьих лиц в гражданское дело по инициативе суда, участие в процессе Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, а также наличие временных рамок относительно вступления третьих лиц в дело.
Ключевые слова: третьи лица; стороны, юридический интерес; правосубъектность;
© Обльов Д. М., 2018 9
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
соучастие; злоупотребление правом; срок вступления в дело.
Sibilyov D. M. Third parties, which do not submit the self-permit requirements for the subject of dispute: special questions to doctrines and legal trends.
The article is devoted to the study of legislative changes in the institute of third parties that do not declare independent claims on the subject of the dispute that occurred in recent years. The issues of attracting third parties to a civil case on the initiative of the court, participation in the process of the National Agency for the Prevention of Corruption, and the availability of a time frame for third parties to enter the case are considered from a critical point of view.
Keywords: third parties; parties; legal interest; legal personality; complicity; abuse of the law; term of taking the case.
Надтшла доредколеги 20.11.2018р.
\\\
