CC BY
19
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) УДК 347.45/47
ISSN 2225-6555
КОНСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ ЮРИСДИКЦП ЦИВ1ЛЬНИХ СУД1В
Лимарь 1рина Володимирiвна,
астрант кафедри цившьного процесу, Нацюналъний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: 0664052710@ukr.net ORCID 0000-0002-2481-4899
Розкрито 3Mwm i сутшстъ конституцтних засад юрисдикцгг цивыъних судiв. Проаналiзовано тдходи вчених щодо визначення поняття «юрисдикщя». Через призму аналiзу практики Свропейсъкого суду з прав людини у сферi застосування ст. 6 Конвенцгг про захист прав та основоположних свобод людини до^джено ознаки «правового спору». Основну увагу зосереджено на розумтш ст. 124 Конституцгг Украгни в новш редакцгг вiдповiдно до вимог Закону Украгни «Про внесения змт до Конституци Украгни (щодо правосуддя)» вiд 02.06.2016р.
Ключов1 слова: юрисдикщя; cnip; cnip про право; суд; судовий розгляд; цившьш права та обов'язки.
Постановка проблеми. Удосконалення процедури цившьного
I ^ I / г / )/ \ \\ /и,П. \ Ь \
судочинства в Укра!ш передбачае побудову тако! модел1 цившьного процесу,
\ \\, \ 11 ft" \ Х\ 6f //ш1 v\ /I / /
яка вщповщае вс1м вимогам доступност правосуддя й забезпечуе реал1защю права на справедливий судовий розгляд, а також можливост виправлення судово! помилки. У комплекс це повинно забезпечити право особи на судовий захист, яке гарантоване Конститущею Укра!ни. У цьому контекст важливого значення набувае проблема надежно! шстанцшно! оргашзацп системи цив1льних суд1в, яка на сьогодш е дуже актуальною.
Закршлення на конституцшному й законодавчому р1вш сфери д1яльност1 певних оргашв судово! влади було предметом розгляду Конституцшного Суду Укра!ни, який у цшому схвалив розповсюдження юрисдикцп суд1в на вс правовщносини, що виникають у держав1 [1].
Законодавець значною м1рою змшив тдхщ до нормативного закршлення компетенцп суд1в щодо розгляду й виршенню тих чи шших справ. Так, ст. 124 Конституци Укра!ни в редакцп Закону Укра!ни «Про внесення змш до
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
Конституцп Украши (щодо правосуддя)» вiд 02.06.2016 р. [2], на вщмшу вiд ранiше дiючоi норми вказаного нормативного акта, визначае, що юрисдикцiя судiв поширюеться на будь-який юридичний спiр.
Аналiз досл1джень i публiкацiй свiдчить про значний науковий штерес до дослiдження судовоi юрисдикцп цивiльних судiв та внесених конституцшних змiн у нормативне закршлення останньо! На дисертацiйному рiвнi проблеми юрисдикцп цившьних, господарських, адмiнiстративних судiв дослщжувались, наприклад, Л. С. Анохiною, С. С. Васишвим, О. В. Колюником, М. I. Черленяком та Д. М. Шадурою. Питання юрисдикцп цившьних судiв були предметом наукових розробок авторських колективiв харкiвськоi процесуально-правовоi школи за загальною редакцiею професора В.В. Комарова [3, с. 183-233; 4, с. 172-187].
Таким чином, тема ще1' статт е надзвичайно актуальною, а ii розкриття сприятиме тдвищенню ефективностi правового регулювання дiяльностi цившьних судiв з огляду на сучасне конституцшне закрiплення юрисдикцп цивiльних судiв вiдповiдно до Закону Украши «Про внесення змш до
7 г. I I, д \\ /ш Я \ Т И \
Конституцп Украши (щодо правосуддя)» вiд 02.06.2016 р.
\ ^i* \\ \ Ц / \ \\ vt [ /// ' ~Х /1 / у/ fc^s /
Звiдси, метою CTaTTi е аналiз змiсту нормативних змiн вiдносно встановлення нових меж юрисдикцп цившьних судiв з урахуванням вимог Конвенцп про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на належний суд.
Виклад основного матерiалу. Питання юрисдикцп цившьних судiв
^/7/П{7ПГ1
викликае значний науковий iнтерес, особливо в контекст визначення сфери дiяльностi оргашв судово!' й державно!' влади, меж 1'х юрисдикцп та компетенцп.
У цившьному правi можна виокремити двi основнi форми захисту порушених прав та штерешв осiб, що охороняються законом, а саме юрисдикцшну та неюрисдикцшну. На законодавчому рiвнi вщсутне визначення поняття «цившьна юрисдикцiя», а ЦПК Украши, вiдповiдно до ст. 15, визначае лише категорп справ, що входять до компетенцп судiв щодо розгляду
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
цившьних справ. Це, зокрема, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи штерешв, що виникають iз цившьних, житлових, земельних, шмейних, трудових вщносин та шших правовщносин, ^м випадюв, коли розгляд таких справ проводиться за правилами шшого судочинства [5].
У зв'язку з цим, як уявляеться, слщ розмежувати таю поняття, як суд цившьно1' юрисдикцп та органи цившьно1' юрисдикцп. Цившьним кодексом Украши передбачено, що захист порушених цившьних прав та штерешв, що охороняються законом, може здшснюватися в судовш, адмшютративнш та нотарiальнiй формах. Кожен з оргашв може захищати тшьки т права, якi вщнесено до його повноважень, i тшьки в межах, передбачених законом. На думку К. В. Гусарова, дiяльнiсть оргашв цившьно1' юрисдикцп в широкому розумшш стосуеться реалiзацii прав (обов'язюв) органу (посадово1' особи), якi мають повноваження на розгляд справ у певнш сферi суспiльних вiдносин, зокрема цившьних [6, с. 85].
У той же час А. О. Янчук вважае, що органи державно1' влади, в тому
7 г. I I , Д \\ /Ш Я \ X Л \\
числi й Президент Украши, не е учасниками захисту цившьних прав, натомють
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
вони можуть брати безпосередню участь у створеннi правово1' охорони. Захист
цивiльних прав за результатами дiяльностi зазначених органiв стае вторинним
наслщком реалiзацii компетенцп. Бiльшiсть контролюючих оргашв, навпъ
серед надiлених певними повноваженнями захисту цивiльних прав, мають на
мет забезпечення припишв законодавства певним колам ошб. Порушення
^/7/П{7ПГ1
подконтрольною особою суб'ективного права конкретно1' особи для таких контролюючих оргашв е, насамперед, порушенням законодавства, додержання якого покликаш контролювати щ органи. Порушення суб'ективних прав конкретно1' особи слугуе додатковим свщченням порушення законодавства, свщчить про певний ступiнь його порушення, впливае на змют заходу впливу на порушника тощо. У зв'язку з цим контролюючий орган вживае заходiв щодо усунення порушення, внаслщок чого припиняеться порушення законодавства, а потм усуваеться порушення суб'ективного права. У цьому аспект зазначеш
Теoрiя i npaKmuKa nравoзнавсmва. — 2017. - Bun. 1 (11) ISSN 2225-6555
opгани державш1' влади вiдpiзняються вщ сyдiв загальнoï юрисдикцп, дo oснoвних завдань яких належить забезпечення тжшму права на справедливий суд. Kpiм тoгo, суд маe мoжливiсть фopмyвати сyдoвy пpактикy, яку yчасники цивiльних вiднoсин зoбoв'язанi вpахoвyвати, а сyдoвий примус, гаpантoваний деpжавнoю викoнавчoю слyжбoю, нинi маe найбiльший кoефiцieнт кopиснoï дп пopiвнянo з шшими фopмами захисту прав [7, с. 65].
У свoю чергу суд цивтьта!' юрисдикцп e opганoм сyдoвoï влади, yпoвнoваженим виpiшyвати цивiльнi справи, визначеш ст. 15 ЦПK Украши. З пoняттям «юрисдикшя» тiснo шв'язаний теpмiн «к^мпетен^я», змiст якoгo визначений у вищевказанш нopмi ЦПK Украши.
Пpoте, а чи мoжна oтoтoжнювати пoняття «юрисдикшя» та «кoмпетенцiя», вихoдячи з 1'х нopмативнoгo закpiплення у гл. 2 UHK Украши? На думку Н. М. Бессараб, даш шняття не e синoнiмiчними у свoïх значеннях.
тт • •
Для всташвлення спiввiднoшення пoнять «гампетеншя суду» та «юрисдикщя суду» наyкoвець викopистoвye пoдiл кoмпетенцiï на види, а саме: функцюнальну, предметну та теpитopiальнy. Зoкpема, автopка пiдкpеслюe, щo
7 (i I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
пpедметнoю кoмпетенцieю називають сукупнють предметних пoвнoважень,
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/'s
тoбтo, пoвнoважень, щo спpямoванi на здiйснення opганoм свoïх фyнкцiй щoдo
певнoгo кoла oб'eктiв (предметв). Вoна цiлкoм слyшнo нагoлoшye, саме
предметна кoмпетенцiя суду rn^o poзглядy пpавoвих спopiв та виршення
iнших пpавoвих питань e шго юpисдикцieю [8, с. 13].
Однак, як зазначаe K. В. Гyсаpoв, юpисдикцiя хoча i пoв'язана з сyмiжним
^/7/П{7ПГ1 lui*
пoняттям «кoмпетенцiя», але ïx oтoтoжнювати не мoжна. За свoïми сyттeвими oзнаками юpисдикцiя xаpактеpизye сyдoвy владу з тoчки зopy пoвнoважень суду щoдo poзглядy i виршення цивiльниx справ. Щo стoсyeться кoмпетенцiï, тo вoна e бшьш шиpoким пoняттям. Koмпетенцiя визначаe перш за все функцп суду при здшсненш пpавoсyддя. У цьoмy poзyмiннi змiстoм кoмпетенцiï суду e здшснення ним пpавoсyддя у цивiльниx справах. Таким чишм, кoмпетенцiя xаpактеpизye opган сyдoвoï влади з тoчки зopy системи йoгo пoвнoважень i poлi як opганy пpавoсyддя. Вoна складаeться iз фyнкцiй суду зi здшснення
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
правосуддя у цившьних та шших справах, предметв юрисдикцп i методiв здiйснення судом сво1'х функцш. Отже, юрисдикцiя е елементом компетенцп й владними повноваженнями суду з розгляду i вирiшення цивiльних справ, що включае в себе як складову й iнститут пiдсудностi [9, с. 897].
К. В. Гусаров вважае, що дiяльнiсть оргашв судово1' влади пов'язана не тiльки з виршенням i розглядом спорiв про право цившьне i правових конфлжлв. Щодо цього вчений наводить приклад, що у справах окремого провадження в цившьному процес правосудний характер дiяльностi суду визначаеться предметом судового розгляду. З ним пов'язана i специфiчна процедура (форма) судочинства. Дiяльнiсть суду в цьому провадженнi мае установчий характер, оскшьки при розглядi цивiльних справ у порядку окремого провадження не повинен мати мюце сшр про право цивiльне. Предметом дiяльностi суду в окремому провадженш е встановлення юридичних
/ П^ ill / \ / \ II v» \
станiв або оргашв, що мають юридичне значення у передбаченш процесуальнш формi i за вiдсутностi, як згадувалося вище, спору про право цившьне [10, с. 18].
/ ri / ¡/ \ \\ V ■ "-j^jy /ж АГ\[ \
Слiд зазначити, що юрисдикцш цивiльних судiв можна охарактеризувати i\ \ 1 ft : \\\ \ ' /// '' I
як предметну компетенцiю судiв щодо розгляду та виршення цивiльних справ,
визначену цивiльно-процесуальним законодавством.
Конституцшш вимоги щодо поширення юрисдикцп судiв на будь-який
юридичний сшр пов'язуються з положеннями ст. 6 Конвенцп про захист прав
та основоположних свобод людини (дат - СКПЛ). Вiдповiдно до не1' кожен мае
^/7/П{7ПГ1
право на справедливий i публiчний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним i безстороннiм судом, установленим законом, що виршить cnip (видiлено нами. - I. Л.) щодо його прав та обов'язюв цившьного характеру
Враховуючи практику Свропейського суду з прав людини, слщ зазначити, що застосування ст. 6 СКПЛ у цившьних правовщносинах насамперед залежить вiд наявност «спору». Спiр мае стосуватися «прав та обов'язюв», якi хоча б суперечливо, але мають визнаватися нацюнальним законодавством. I цi «права
Теoрiя i npaKmuKa nравoзнавсmва. — 2017. — Bun. 1 (11) ISSN 2225-6555
та oбoв'язки» мають бути «цившьними» зпдш з GKRH, xoча вказанoю нopмoю не пеpедбачаeться ïx oсoбливий змiст у закoнoдавствi держав-учасниць GKRH. Пpoте у спpавi «Феррадзт пpoти Ггалп» GСПЛ такoж зазначив, щo лише факт тoгo, спip e «матеpiальним» за свoïм xаpактеpoм, не e пiдставoю для застосування ст. 6 GKПЛ у частиш цивiльниx прав та зoбoв'язань [12].
Спip мoже стoсyватися не лише юнування права, але й сфери шго застoсyвання чи шрядку, в якoмy вoнo маe бути вигаристаш, а такoж i фактичних oбставин справи [13].
З анаизу piшення GСПЛ у спpавi «^лдер пpoти Спoлyченoгo Kopoлiвства» мoжна дшти таких виснoвкiв. При iснyваннi сшру стoсoвнo «цивiльниx прав та oбoв'язкiв» ст. 6 Koнвенцiï гаpантye o^6í пpавo пoдати на poзгляд суду скаргу, щo стoсyeться ïï прав та oбoв'язкiв. Таким чинoм, у цш нopмi пpедставленo «пpавo на суд» pазoм iз пpавoм на дoстyп дo суду, тoбтo
tt
пpавoм звертатися дo суду з цившьними скаргами, складають eдине цiле. Дo цьoгo дoдаються гарантп ст. 6 § 1 GKRH стoсoвнo як opганiзацiï та складу суду, так i poзглядy справи. Загагом цi права e складoвими «права на справедливий
/ г / )/ X \\ //Я , \ íi
сyдoвий poзгляд» [14].
^ 1\ \ 1 (h- - \\\ \ I /// -\ i / I ^
Так, на думку Т. I. Фулей, ст. 6 GKRH вiдсилаe дo «цившьних прав та oбoв'язкiв». Однак для того, щoб вiдпoвiднi пoлoження вказанoï статтi мoгли бути застoсoванi в шго цивiльнiй частинi, неoбxiдна наявнють спopy щoдo «права» як тагаго, щo визнанo у внyтpiшньoмy закoнoдавствi, маe йтися пpo
реальний i сершзний спip, який пoвинен стосуватися як самoгo права, так i
^/7/П{7ПГ1 lui*
шго piзнoвидiв [15].
На нашу думку, вичерпшго пеpелiкy, як саме права та oбoв'язки e «цившьними» у сенс GKПЛ, не iraye. GСПЛ пpиймаe piшення rn^o мoжливoстi застoсyвання ст. 6 GKRH дo тих чи iншиx справ, гажшго разу виpiшyючи, чи шдпадають oбставини справи пiд poзyмiння цившьних прав
Виxoдячи з poзyмiння автoнoмнoгo тлумачення, Т. А. Цувша навела такi критерп щoдo визначення шняття «цивiльнi права та oбoв'язки»:
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
1) вщсуттсть у внутршньому законодавсга держави вщповщного права виключае можливють поширення п. 1 ст. 6 СКПЛ на справу, навпъ якщо на аналогiчнi справи проти шших держав, де таке право передбачене внутрштм законодавством, ця стаття поширюеться. Наприклад, у справi «Гутфройнд проти Францп» заявник скаржився на те, що його було обвинувачено в незначному правопорушент, однак було вщновлено в надант правовоï допомоги. Дослщжуючи питання про можливiсть поширення п. 1 ст. 6 СКПЛ на цю скаргу в аспект «цившьних прав та обов'язюв», ССПЛ дшшов висновку про неможливiсть такого застосування, оскшьки на рiвнi нацюнального законодавства була передбачена лише можливють отримання правовоï допомоги, а не право на таку допомогу щодо категорп цих справ;
2) у справi мае iснувати спiр про право та наявтсть прямого зв'язку мiж спором та оспорюваним правом. Сшр може стосуватися не тшьки фактичного юнування права, однак i меж, способiв його реалiзацiï, зачшати питання як факту, так i права;
3) у результат виршення спору мае вiдбуватися визначення цившьних
'/X\\ //Д I \ л\\
прав та обов'язкiв;
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
4) певнi права та обов'язки мають тлумачитися ССПЛ саме як цивiльнi
[16, с. 235].
В. В. Лутковська пише, що ССПЛ узагальнив прецедентну практику щодо поняття «спiр» таким чином:
1) слово «стр» мае тлумачитись у реальному сенсi (а не формальному);
^/7/П{7ПГ1 lui*
2) стр повинен вщноситись не тшьки до «реально юнуючого права», але
й до намiру або засобу, у який воно повинно бути реатзовано;
3) стр мае бути реальним та мати серйозне тдгрунтя;
4) цившьт права та обов'язки мають бути аспектом (одним iз аспеклв) спору, щоб пiдпадати пiд гарантп, проголошенi у ст. 6 СКПЛ [17].
Оскшьки стр про право не належить m до правопорушення, нi до охоронного правовiдношення, обгрунтованою видаеться позицiя Ю. В. Бшоусова, який зазначае, що спiр про право характеризуе такий стан
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
правовщносин, коли мiж сторонами юнують певш розбiжностi з приводу
наявносп, змюту та обсягу прав та обов'язкiв, здiйснення яких е неможливим без
судового втручання [18, с. 47]. Аналогiчноi думки дотримуеться i
М. М. Ненашев, за якою спiр про право е «об'ективно виражене протирiччя
волевиявлень двох сторш, яке складаеться з вимоги юридичного характеру одше1'
сторони (адресант), якш протистоiть правове положення iншоi сторони
(адресата), що перешкоджае фактичному задоволенню цiеi вимоги» [19, с. 9-10].
1снуе певна дискyсiя стосовно поширення п. 1 ст. 6 СКПЛ на всi справи,
що вирiшyються в межах цивiльного судочинства та тдпадають пiд визначення
«цившьш» у вiтчизняномy законодавствi. Вiдповiдно до ч. 3 ст. 15 ЦПК Украши
цивiльний процес складаеться з низки проваджень, якими на рiвнi першо1'
iнстанцii е: позовне, наказне та окреме. В. В. Комаров iз цього приводу зазначае,
що враховуючи змiст п. 2 ч. 1 ст. 100, ч. 6 ст. 235 ЦПК, що унеможливлюе
/ .Х»' /Т/ I II / 1\ ! /I \ 11/ \ \Л \
наявнiсть спору про право у справах наказного та окремого провадження, можна
стверджувати, що гарантп, закрiпленi в п. 1 ст. 6 Конвенцп, розповсюджуються
лише на справи позовного провадження» [20, с. 31].
17 N / I/ \ \\ /шД\ у \л\\
На вiдмiнy вщ дано!' точки зору Т. А. Цувша вiдзначае, що, незважаючи
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
на вiдсyтнiсть в окремому та наказному провадженнях спору про право й особливост ди принципiв цивiльного процесу тд час розгляду справ за правилами цих проваджень, мають бути гарантоваш такi вимоги права на суд, як незалежшсть та неупередженють суду, доступ до суду та ш Виключення
наказного та окремого провадження зi сфери ди ст. 6 СКПЛ означало б, що
^/7/П{7ПГ1
держава звшьняеться вщ зобов'язань з оргашзаци належного здiйснення судочинства при розглядi таких справ [16, с. 121].
Уявляеться, що з урахуванням конституцшних змш про можливють вiднесення законодавством до юрисдикци цившьних сyдiв iнших справ, у тому чи^ й безспiрних, точка зору Т. А. Цувшо1' мае певний сенс. У зв'язку з цим слщ вщмггити, що до червня 2016 р. ст. 124 Конституци Украши передбачала, що «юрисдикщя сyдiв поширюеться на всi правовiдносини, що виникають у державi». Однак дана норма зазнала змш iз тих мiркyвань законодавця, що суди
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
не покликан виршувати будь-як питання, що виникають з ушх можливих правовщносин. Функцieю суду е розгляд i вирiшення юридичних конфлжтв, тобто юридичних спорiв. При цьому суди можуть i в певних випадках мають розглядати й iншi справи, наприклад, про встановлення факлв, що мають юридичне значення тощо. У зв'язку з цим до ст. 124 Конституцп' Украши було внесено змши вiдносно поширення юрисдикцп судiв на будь-який юридичний стр. Зазначаеться i про те, що в передбачених законом випадках суди розглядають також iншi справи [2].
З огляду на це слщ згадати про дiяльнiсть Верховного Суду Украши, яка за дшчим ЦПК Украши спрямована на формування единоИ судовоИ практики i вiдповiдностi аклв правосуддя мiжнародним зобов'язанням Украши [22, с. 148].
З належним визначенням кола цившьних справ, як складають
Г у \ Л\ л \
компетенцiю цившьних судш, пов язуеться дотримання вимог едност судово1 практики та належне визначення справедливого i безстороннього суду, створеного на пiдставi нацiонального закону, який е уповноваженим
7 г I \ \\ у. / t п \ \ л\\
здiйснювати охорону та захист цившьних прав.
^Ь» VI /" \ V\ ( ^^^Н III J —; {' i ¿/'s.
Висновки. У зв'язку з внесенням змiн до Конституцп' Украiни та з урахуванням нового погляду законодавця на судову юрисдикцш, даний процесуальний iнститут потребуе визначення його нового змюту.
Аналiз конституцшних положень стосовно змiн до визначення змюту
юрисдикцп' цивiльних судiв дозволяе дшти висновку, що можливiсть розгляду
^/7/П{7ПГ1
судами цившьних справ, ураховуючи 1х «стршсть», не виключае можливост розширення правосудноi дiяльностi органiв судовоИ влади на правовiдносини, якi не мають у свош основi саме спору про право цившьне. Доказом справедливост такого висновку слугуе конституцшне положення про те, що в передбачених законом випадках суди розглядають також iншi справи (ч. 2 ст. 124 Конституцп' Украши в редакцп Закону Украши «Про внесення змш до Конституцп' Украши (щодо правосуддя)» вщ 02.06.2016 р.). З огляду на це можна зробити висновок, що змют юрисдикцп' цившьних судiв у змютовнш
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11) ISSN 2225-6555
частиш не змшився в пор1внянш з редакщею ст. 124 Конституци Украши до внесення змш Законом Украши «Про внесення змш до Конституци Украши (щодо правосуддя)» вщ 02.06.2016 р., в якш йшлося про розповсюдження юрисдикци судiв на всi правовiдносини, що виникають у державi.
Список л1тератури:
1. Р1шення Конституцшного Суду Украши вщ 25.12.1997 р № 9-зп. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-97.
2. Конститущя Украши: Закон Украши вщ 28.06.1996 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
3. Цившьне судочинство Украши: основш засади та шститути: монографiя / за ред.
В. В. Комарова; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. Харюв: Право, 2016. - 848 с.
4. Комаров В. В. [та ш]. Позовне провадження: монографiя / за ред. В. В. Комарова.
Харюв : Право, 2011. - 552 с.
5. Цившьний процесуальний кодекс Украши. BidoMoemi Верховноi Ради Украти. 2004. № 40-41, 42. С. 492.
6. Гусаров К. Система оргашв цившьно! юрисдикци. BieHUK прокуратури. 2003. № 9. С. 85-88.
7. Янчук А. Учасники захисту цившьних прав. Шдприемництво, господаретво i право. 2016. № 3. С. 65-70.
8. Бессараб Н. М. Юрисдикщя та пщсудшсть цившьних суд1в: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2015. 21 с.
9. Курс цившьного процесу: пщручник / В. В. Комаров, В. А. Бшун, В. В. Баранкова, та ш; за ред. В. В. Комарова. Харюв: Право, 2011. 1352 с.
10. Гусаров К. В. 1нстанцшний перегляд судових р1шень у цившьному судочинсга: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. - Харюв, 2011. 37 с.
11. Свропейська Конвенщя про захист прав людини та основоположних свобод вщ 1950 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
12. Р1шення Свропейського суду з прав людини: Справа «ФеррадзЫ проти Ггали». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/l aws/show/980_167.
13. Р1шення Свропейського суду з прав людини: Справа «Скоробогатих проти Роси». URL: http://hudoc.echr. coe.int/eng#{ "itemid" :["001 -96481"]}.
14. Р1шення Свропейського суду з прав людини: Справа «Голдер проти Сполученого Корол1вства». URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng#{"itemid" :["001 -57496"]}.
15. Фулей Т. I. Застосування практики Свропейського суду з прав людини при здшсненш правосуддя: наук.-метод. поаб. для судд1в. 2-ге вид. випр., допов. Кшв, 2015. 208 с.
16. Цувша Т. А. Право на суд у цившьному судочинсга: монограф1я. Харюв: Слово, 2015. 281 с.
17. Лутковська В. В. Конвенщя про захист прав i основних свобод людини i цившьний процес. [URL: http://www.judges.org.ua/article/seminar21-8.htm.
18. Цившьний процес: навч. поаб. / А. В. Андрушко, Ю. В. Бшоусов, Р. О. Стефанчук, О. I. Угриновська та ш. ; за ред. Ю. В. Бшоусова. Ки'1'в: Прецедент, 2005. 172 с.
19. Ненашев М. М. Спор о праве и его место в гражданском процессе: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Саратов, 2011. С. 9-10.
20. Комаров В. В., Сакара Н. Ю. Право на справедливий судовий розгляд у цившьному судочинсга: навч. поаб.; Нац. юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого. Харюв: Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого, 2007. 42 с.
21. Попов О. I. 1нстанцшна система судiв цившьно'1 юрисдикци. Утвереитетеьт Hüy^ei записки. 2015. № 3. С. 145-151.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 1 (11)
ISSN 2225-6555
References:
1. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 25.12.1997 r. № 9-zp. (1997). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-97.
2. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. (1996). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
3. Tsyvilne sudochynstvo Ukrainy: osnovni zasady ta instytuty. (2016). V.V. Komarov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
4. Komarov, V.V. [et al.]. (2011). Pozovne provadzhennia. V.V. Komarov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
5. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. (2004). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 40-41, 42, 492.
6. Husarov, K. (2003). Systema orhaniv tsyvilnoi yurysdyktsii. Visnykprokuratury, 9, 85-88 [in Ukrainian].
7. Yanchuk, A. (2016). Uchasnyky zakhystu tsyvilnykh prav. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 3, 65-70 [in Ukrainian].
8. Bessarab, N.M. (2015). Yurysdyktsiia ta pidsudnist tsyvilnykh sudiv. Extended abstract of candidate's thesis. Odessa [in Ukrainian].
9. Komarov, V.V., Bihun, V.A., Barankova, V.V. (et al.). (2011). Kurs tsyvilnoho protsessu. V.V. Komarov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Husarov, K.V. (2011). Instantsiinyi perehliad sudovykh rishen u tsyvilnomu sudochynstvi: Extended abstract of doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
11. Yevropeiska Konventsiia pro zakhyst prav liudyny ta osnovopolozhnykh svobod vid 1950 r. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
12. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: Sprava «Ferradzini proty Italii». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/980_167.
13. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: sprava «Skorobohatykh proty Rosii». URL: http://hudoc.echr. coe.int/eng#{ "itemid" :["001 -96481"]}.
14. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: Sprava «Holder proty Spoluchenoho Korolivstva». URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng#{"itemid":["001-57496"]}.
15. Fulei, T.I. (2015). Zastosuvannia praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny pry zdiisnenni pravosuddia. Kyiv [in Ukrainian].
16. Tsuvina, T.A. (2015). Pravo na sud u tsyvilnomu sudochynstvi. Kharkiv: Slovo [in Ukrainian].
17. Lutkovska, V.V. (2015). Konventsiia pro zakhyst prav i osnovnykh svobod liudyny i tsyvilnyi protses. URL: http://www.judges.org.ua/article/seminar21-8.htm [in Ukrainian].
18. Andrushko, A.V., Bilousov, Iu.V., Stefanchuk, R.O., Uhrynovska O.I. (et al.). (2005). Tsyvilnyi protses. Iu.V. Bilousov (Ed.). Kyiv: Pretsedent [in Ukrainian].
19. Nenashev, M.M. (2011). Spor o prave y eho mesto v hrazhdanskom protsesse. Extended abstract of candidate's thesis. Saratov [in Russian].
20. Komarov, V.V., Sakara, N.Iu. (2007). Pravo na spravedlyvyi sudovyi rozghliad u tsyvilnomu sudochynstvi. Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ia. Mudroho [in Ukrainian].
21. Popov, O.I. (2015). Instantsiina systema sudiv tsyvilnoi yurysdyktsii. Universytetski naukovi zapysky, 3, 145-151 [in Ukrainian].
Лымарь И. В. Конституционные основы юрисдикции гражданских судов/
Раскрыты сущность и содержание конституционных основ юрисдикции гражданских судов. Проанализованы подходы ученых к определению понятия «юрисдикция». Через призму исследования практики Европейского суда по правам человека в сфере применения ст. 6 Конвенции о защите прав и основных свобод человека освещены признаки «правового спора». Обращено внимание на понимание ст. 124 Конституции Украины в новой редакции.
Ключевые слова: юрисдикщя; спор; спор о праве; суд; судебное разбирательство;
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 1 (11)
ISSN 2225-6555
гражданские права и обязанности.
Lymar I. V. The constitutional bases of jurisdiction of civil courts.
The article is devoted to the essence and content of the constitutional bases of jurisdiction of the civil courts. With the Law of Ukraine «On the Amendments to the Constitution of Ukraine (on the part of Justice)» the amendments to the Article 124 of the Constitution of Ukraine as for the determination of judicial jurisdiction are being introduced. Regarding the circumstances above in the scientific article the questions of the constitutional principles of civil courts jurisdiction are studied considering the legislator's modern view on the sphere of jurisdiction as the sphere of judicial organs activity which consider and resolve civil disputes.
Keywords: jurisdiction; dispute; dispute on right; court; court consideration; civil rights and obligations.
Надгйшла до редколегП 02.06.2017р.
S
J / / \
