CC BY
19
НОВИНИ НАУКОВОГО ЖИТТЯ
До 50-р'!ччя з дня заснування кафедри цивльного процесу
Комаров Вячеслав Васильович,
кандидат юридичних наук, професор, проректор з навчально-методичноi роботи, Нацональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-7113-1372
doi: 10.21564/2414-990x.133.72394 УДК 347.9(4777.54):001.89
КАФЕДРА ЦИВ1ЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА СТАНОВЛЕННЯ П НАУКОВО1 ШКОЛИ
IcTopiH науки знае чимало прикладiв того, що найбшьш значущi вiдкриття та науковi усшхи пов'язанi або з видатними науковцями, або ж з науковими школами. Але в останш десятирiччя найвишд науковi досягнення мають Ti школи, якi розвиваються пiд впливом своТх лiдерiв. Тож можна стверджувати, що шституцшно науковi школи уособлюють певну модель мiжособистiсних комунiкацiй у науковш сферi. Безперечно, про будь-яку наукову школу можна говорити лише за умови наявност у не! суттевих здобутюв у тш чи шшш предметнiй сферi, зв'язку поколiнь через транслящю професiйно! культури та щншсних орiентацiй. Зрештою, наукова школа стае спроможною сприяти розвитку науки шляхом розроблення теорш або наукових концепцш i проду-кування нових уявлень у галузi науки, соцiально! практики, а також утвер-дженню наукових традицш та свое! репутацп у науковому середовищь
Кафедра цивiльного процесу Нащонально! юридично! академп Укра!ни iменi Ярослава Мудрого була заснована у 1966 р. у результат реоргашзацп кафедри цивильного права i цивыьного процесу Харкiвського юридичного шституту. Утворення кафедри дало змогу спецiалiзувати викладання та
проведення наукових дослщжень у галузi проблем цивильного i господар-ського судочинства, арбiтражного процесу, нотарiату та iнших позасудових цившьних юрисдикцiй. Це також сприяло удосконаленню пiдготовки нау-ково-педагогiчних кадрiв.
На кафедрi в рiзний час працювали i зробили свiй внесок у розвиток науки цивильного процесуального права, започаткувавши «харкiвську школу процесуалюив», так вченi, як професор С. Ю. Кац, доценти Л. Я. Носко, М. М. Васильченко, Т. М. Губарь, Ю. М. Чуйков, О. М. Смецька [1]. Ство-рення кафедри сшвпало з хвилею штенсивного розвитку науки цившь-но-процесуального права друго! половини ХХ ст. Так, у той перюд з'явилися досить вагомi фундаментальнi працi про поняття цивильного процесуального права i цивiльного процесу (Н. I. Авдеенко, Н. О. Чечина, М. А. Гурвич, I. А. Жероулис); систему принцишв i суб'ектiв цивiльного процесуального права (Д. Р. Джалилов, М. А. Гурвич, В. Н. Щеглов, П. П. Заворотько, М. А. Вжут, I. М. 1ль!нська); судове доказування i докази (О. Ф. Клейман, К. С. Юдельсон, Я. Л. Штутш); права на судовий захист (М. А. Гурвич, А. О. Добровольський); сутшсть, значення акпв правосуддя (М. Г. Авдю-ков, В. Н. Щеглов, Н. О. Чечина, М. Б. Зейдер); непозовш провадження (Л. Ф. Лесницька, Д. М. Чечот), сутшсть, значення та види перегляду судо-вих постанов (О. М. Ломоносова, М. Г. Авдюков, П. Я. Трубников); проблеми виконавчого провадження (П. П. Заворотько, С. Ю. Кац).
У перше десятирiччя юнування кафедри актуальними виявились так загальш теоретичш проблеми цивильного процесуального права, як його предмет, метод правового регулювання, конституцшне право на судовий захист та деяы шшь Саме щ питання здебшьшого i дослщжували науковцi кафедри.
Проблему предмета цивильного процесуального права розробляли С. Ю. Кац та Л. Я. Носко. Вчеш критично оцшили панiвну в тогочаснiй науцi цивильного процесуального права концепцiю предмета правового регулювання як виключно цивiльних процесуальних вщносин у сферi цивiльного судочинства та правосуддя у цившьних справах. Вони запропонували широку кон-цепцiю предмета вказано! галузi права, з-помiж особливостей яко! видiляли таке: по-перше, !! основу складали охоронш суспiльнi вiдносини, адже, як i будь-яка iнша галузь права, цивiльне процесуальне право регулюе суспiльнi вщносини, якi, однак, виникають у зв'язку з примусовою формою реалiзацi! норм матерiального права (цивiльного, трудового, ^мейного та iн.). По-друге, наявнiсть розгалужено! системи органiв цивiльно! юрисдикцп, яку складали суди, арб^раж^ третейськi суди, товарисьы суди та нотарiат, що здiйснювали примусове здiйснення суб'ективних матерiальних прав. По-трете, включали також норми, яы встановлювали певнi види процесуальних форм, у рамках яких здшснювалося функщонування охоронних суспiльних ввдносин. У подальшому ця концепцiя з певними уточненнями склала основу ввдповвд-но! глави першого кафедрального шдручника з цивiльного процесу пiд редак-цiею С. Ю. Каца та Л. Я. Носко «Радянський цившьний процес» [3, с. 4-8].
Л. Я. Носко у стати «Про метод правового регулювання цившьних процесуальних ввдносин» [4] розглядав деяы аспекти методу правового регулювання цивильного процесуального права, що на той час було шновацшним науковим напрямком. Дослщженню цившьних процесуальних гарантш присвячена його стаття «Поняття та класифшащя гарантш у цивильному процесуальному правЬ» [5]. У цих статтях автор визначив характерш риси методу правового регулювання та процедурш процесуальш гаранты, якi iнтерпретувались як властивкть самого цивiльного процесуального права, його процесуальних норм та шституив. Л. Я. Носко здшснив класифшащю гарантiй, видiляючи загальнi та спещальш цивiльно-процесуальнi гаранты захисту прав, свобод чи законних штере^в.
У стати «Про взаемозв'язок цивильного процесуального права з матерЬ альними галузями права» Л. Я. Носко порушуе дуже принципову проблему взаемозв'язку цивiльного процесуального права з матерiальними галузями права. Аналiзуючи !!, вiн розкривае мехашзм !х взаемодп, де сполучною ланкою мiж ними виступае суб'ективне право громадянина на судовий захист та право на звернення до суду. Критикуючи позищю бшьшост вчених-про-цесуалкив щодо ототожнення цих двох суб'ективних прав, учений доводить, що право на судовий захист як загальне суб'ективне право кожного реалiзуеться лише через процесуальне право на звернення до суду (право на порушення цивильного процесу). Вивчення вказано! проблеми i сьогоднi залишаеться актуальним [6, с. 18-20].
С. Ю. Кац та Л. Я. Носко також опублшували проблемну статтю «Консти-туцшне право громадян СРСР на судовий захист» Розкриваючи поняття права на судовий захист, автори виходили взагалi з розумшня захисту й тлумачили його в широкому i вузькому значенш. У результатi зробили аргументований висновок, що саме у вузькому розумшш слщ розглядати право громадян на судовий захист, яке полягае у розглядi та виршенш цившьно-правових спорiв у встановленiй законом процесуальнш формi, яка мае максимум гарантш для винесення законних та обгрунтованих ршень [7, с. 89-90].
Безсумшвно важлива й дотепер !х iдея, що правова природа права на судовий захист проявляеться в тому, що воно е основним конституцшним правом громадян i визначаеться як один з основних принцишв правосуддя та цивильного судочинства. Його змкт характеризуеться не тшьки створен-ням процесуальних умов для звернення до судових оргашв за захистом пору-шених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних штере^в, але й встановленням системи процесуальних гарантш, яы забезпечують свое-часне та правильне ввдправлення правосуддя у цившьних справах. При цьому це право включае в себе не тшьки можливкть звернутися до суду, а й обов'я-зок суду задовольнити законш вимоги громадян, якщо для цього е достатш шдстави. Отже, воно включае в себе процесуальш та матерiально-правовi пiд-стави права на судовий захист [7, с. 90-92; 8].
У дослщженнях науковщв кафедри отримала широке висвiтлення проблема права на судовий захист, як прикладна з точки зору реалiзацГí права на судовий захист вщповвдачем у цивильному процесс Так, М. М. Васильченко дослщив судовий захист з точки зору використання вщповвдачем процесу-альних i матерiально-правових засобiв для вiдстоювання своeí правоти, своТх iнтересiв шляхом оскарження тих обставин, що зробили можливим звернення позивача до суду [9, с. 5, с. 20-42]. На пiдставi усталеного в наущ загаль-нотеоретичного поняття права на позов автором зроблено спробу побудувати конструкщю права на захист вщповвдача проти пред'явленого до нього позову. Зазначаючи, що захист проти позову може здшснюватися у виглядi заперечень i шляхом пред'явлення зустрiчного позову, М. М. Васильченко визначае запере-чення проти позову як пояснення вщповщача з приводу правомiрностi виник-нення проти заявлених вимог позивача по суть При цьому вчений шдкреслюе, що необхщно розрiзняти процесуальнi заперечення вщповщача i заперечення матерiально-правовi. Процесуальш заперечення складають, на думку автора, твердження про неправомiрнiсть виникнення i розвитку процесу, у зв'язку з недотриманням норм процесуального права, а матерiально-правовi заперечення - це твердження вщповщача про вщсутшсть шдстав для задоволення пред'явленого до нього позову, тобто заперечення проти матерiально-право-воí' вимоги позивача. Безперечною заслугою М. М. Васильченка е розроблення диференцшованого розумшня права на захист для позивача та вщповщача.
Науковщ кафедри розробляли й iншi актуальш проблеми цивiльного судочинства.
Так, у 1958 р. побачила св^ робота С. Ю. Каца «Участь прокуратури в радянському цивильному процесЬ», в якш глибоко i всебiчно проаналiзовано шдстави та форми участi прокурора в цивильному процесi, його процесуальне становище на той час. Автор дшшов висновку, що правовою шдставою уча-стi прокурора в цивiльному процесi е норми права, в яких вказаш завдання прокуратури в процесс а саме: охорона i захист прав i законних iнтересiв держави, юридичних осiб та громадян. Дослвджуючи природу пiдстав уча-стi прокурора в цивильному процесi, С. Ю. Кац вiдзначае, що його участь випливае iз сутностi основних принцишв цивiльного судочинства - демократичности диспозитивностi, змагальностi. Цiкавi судження автора щодо процесуального статусу та форм участ прокурора в цивiльному судочин-ствi. Зокрема, звертаеться увага на те, що останш повинш бути виражеш i органiзованi таким чином, щоб сприяти найбiльш успiшному здшсненню правосуддя у сферi цивiльно-правових ввдносин i виконанню поставлених перед прокуратурою завдань: бшьш того, вони мають певну специфiку, обу-мовлену щлями i завданнями тiеí стадп процесу, на якш бере участь прокурор [10, с. 5-6, с. 8-9, с. 17-18]. Прокурор у цивильному процес завжди е пред-ставником держави, його штерес у справi завжди носить державний характер, що сввдчить про неможливкть прирiвняти /провести паралель процесуальне становище прокурора до правового становища будь-якого шшого учасника
процесу i обумовлюе винятковкть i незалежнiсть процесуального становища прокурора в у^х стадiях процесу, незалежно ввд форм участi [10, с. 14-16].
Ще однiею сферою наукових iнтересiв С. Ю. Каца були цившьш процесу-альнi правовiдносини. Вiн вважав, що процесуальш правовщносини е правовою формою реалiзацfí захисту суб'ективних прав. Маючи тюний зв'язок з великою групою матерiально-правових вiдносин, вони створюють необхвдш гаранты захисту. Розглядаючи цившьш процесуальнi правовiдносини, вчений наголо-шував, що вони iснують як стабшьна система, яка визначаеться основними типами процесуальних правоввдносин, якi виникають при розглядi справи по сутi, при переглядi рiшень у касацiйному порядку, у порядку нагляду та за нововиявленими обставинами, а також при виконавчому провадженш [11].
Надалi вчений зосередився на конституцшних принципах цивильного судочинства. Так, дослвджуючи систему принцишв цивильного судочинства С. Ю. Кац писав, що останню повинна складати нерозривна едшсть принцишв, яы визначають судоустрш та цивiльне судочинство. Особливу увагу при-дiляв конституцшному принципу судового захисту, оскiльки вш е найвищою формою захисту суб'ективних прав, свобод та законних штере^в, а також передбачае максимум гарантш такого захисту. Цей принцип е головним у системi засад цивильного судочинства, тому що дiя в^х iнших принципiв забезпечуе реалiзацiю права на судовий захист на в^х стадiях розгляду та вирiшення цившьноТ справи [12, с. 128-129].
Шзшше предметом наукових дослiджень С. Ю. Каца стали проблеми перегляду судових постанов у порядку нагляду. Глибоко розкрив вш сутшсть, змкт, форму та систему iнституту перегляду судових постанов у порядку нагляду. Про дш принцишв цивильного права, цившьш процесуальнi правовiдносини в наглядовому провадженш, про правову природу протесту, шдстави до ска-сування судових постанов наглядовою шстанщею i п повноваження йдеться у його дисертацiйному дослiдженнi [13]. Грунтовний розвиток щ питання отримали в фундаментальнiй монографiчнiй працi С. Ю. Каца, присвяченш проблемам судового нагляду в цивильному судочинствi [14], що iснував як форма самостшного перегляду судових ршень у Цивiльному процесуальному кодексi Украши до 2001 р. Особливий штерес, на наш погляд, становлять висновки щодо поняття, системи та завдань судового нагляду в цивильному судочинствь Поняття судового нагляду розглядаеться в контекст закрiпленоТ в законi системи процесуально-правових гарантш, що забезпечуе своечасний i правильний розгляд i виршення цивiльних справ з метою реального здшс-нення права на судовий захист. Учений дослщжуе касацiйний i наглядовий розгляд справ як самостшш форми здiйснення правосуддя, що здшснюються в процесуальнiй формi, тим самим забезпечуеться законшсть самого судового нагляду. При цьому наголошуе, що судовий нагляд не можна ототожнювати з правосуддям. По-перше, тому що не на всi судовi органи, яы вiдправляють правосуддя, покладаються функц11' судового нагляду. По-друге, незважаючи на те, що касацшш i наглядовi судовi iнстанцГí здiйснюють функц11' правосуддя
в процес CBoeï дiяльностi, на перший план тут виступае функцiя судового нагляду, оскшьки предмет дiяльностi становить nepeBipKa законност i обгрун-тованост оскаржених або опротестованих судових постанов [14, с. 7-8]. На основi aнaлiзу чинного на той час законодавства та судово'1' практики автором показан особливост пiдстaв до скасування ршень у порядку судового нагляду [14, с. 25]. Наприклад, розкриваючи поняття ктотного порушення норм процесуального права, яю можуть служити пiдстaвою до скасування судово'1' ухвали, вiн пропонуе використовувати як об'ективний критерш для правильного виршення цього питання прaвовi нaслiдки, що настають у зв'язку з порушенням. З огляду на це, шд iстотними слiд, на думку вченого, розум^и порушення, яю вплинули або могли вплинути на правильшсть винесеного рiшення, тобто це таке порушення судом сво'1'х зобов'язань, яке прямо або побiчно призводить до винесення незаконного та необгрунтованого ршення. При цьому безумовш шдстави до скасування рiшення вiн пропонуе роздшити на три групи: а) недотримання норм, що закршлюють принципи цивильного судочинства, б) недотримання норм, що регламентують процесуaльнi гаранты для осiб, якi беруть участь у справ^ в) недотримання норм, що забезпечують належне оформлення процесуальних докуменпв [14, с. 162 184].
Помiтним внеском у науку цивильного судочинства стали роботи М. М. Васильченка. У монографп «Процесуальш положення ввдповвдача в цивильному судочинствЬ» учений Грунтовно дослвджуе iнституцiйнi характеристики статусу вщповщача, тaкi як: процесуальна прaвоздaтнiсть, юридична зaцiкaвленiсть, ознаки нaлежностi вiдповiдaчa та порядок замши неналеж-ного ввдповвдача, процесуальний статус вiдповiдaчa при сшвучаст [15, с. 17, 17-46, 67-84]. Вивчаючи проблему юридичного iнтересу як передумови права на участь у процес як сторони, вчений робить висновок, що юридична защкавлешсть конкретно!" особи у спрaвi обумовлюе його процесуальне становище, а у сторш вона мае мaтерiaльно-прaвове та процесуальне значення. Вихвдним положенням для правильного визначення сутност цього юридичного штересу е взаемний зв'язок його суб'ективних i об'ективних ознак. Суб'ективна ознака юридично1 защкавленост ввдповвдача полягае в тому, що саме вш порушив або оспорюе право позивача, а об'ективна ознака обумов-лена конкретними мaтерiaлaми справи [15, с. 37-38].
Важливими для розвитку науки цивильного процесуального права е погляди М. М. Васильченка на шститут процесуально1 сшвучаст i його вщмежування вiд iншоï множинностi осiб у процесi. Для правильного визначення поняття процесуально1 спiвучaстi, переконаний науковець, окрiм запропонованих у наущ критерпв (множиннiсть осiб i наявшсть мiж ними мaтерiaльно-прaвового зв'язку), слщ враховувати i характер взаемин у межах дано1 множинностi [15, с. 48]. Такий шдхщ до штерпретацп процесуально1 природи множинностi осiб у цивильному судочинствi мае не тшьки теоре-тичне, а й практичне значення при виршенш питання про процесуальне становище ввдповвдача. Безперечною заслугою вченого е те, що вш звернув увагу
на хибшсть кнуючого в юридичнш лiтературi i судовiй практищ пiдходу до визначення будь-яко1 множинност oci6 на сторон вiдповiдача як проце-суально1 спiвучастi. Причиною такого помилкового шдходу М. М. Васильченко вважав те, що вченими не завжди дослвджувалися i бралися до уваги внутршш правовi зв'язки в межах ще'1 групи суб'екпв. Наявнiсть i характер такого зв'язку мiж суб'ектами, складовими множинностi осiб на сторонi ввд-повiдача обумовлюеться змiстом спiрного матерiального правовiдношення, що i визначае ïx процесуальне становище як спiввiдповiдачiв, iнших ввдповЬ дачiв або додаткових вiдповiдачiв. Автор розкривае поняття кожного з вказа-них суб'екпв, формулюе основнi ознаки, що характеризують ïx, i проводить ввдмшшсть мiж процесуальним становищем учасникiв процесу [15, с. 46-67].
Слщ шдкреслити, що М. М. Васильченко усшшно займався прикладними дослiдженнями особливостей розгляду сiмейниx справ, що знайшло втшення в наукових публiкацiяx [16].
У колi наукових iнтересiв науковцiв кафедри перебувала i проблема теорп судових постанов як судових акив з реалiзацiï функцiй правосуддя у цившьних справах. Так, примiром, у дисертацшному дослiдженнi Т. М. Губарь проведено теоретичне розроблення питань, пов'язаних з усуненням недолЫв у судовому ршенш шляхом постановлення додаткового ршення, роз'яснення i виправ-лення описок чи явних арифметичних помилок. У робот даеться аналiз змЬ сту вимог, яким мае вщповвдати судове ршення. Особливу увагу при цьому звернуто на способи усунення недолМв ршення, що не вiдповiдае висунутим до нього вимогам. На думку автора, визначаючи спосiб усунення недолiкiв судового ршення, слiд виходити iз суп цих недолМв - чи впливають вони на його законнiсть i обгрунтовашсть або ж належать до неповноти, неясности неточностi рiшення як процесуального документа. РМенню суду притаманш не тiльки правовi наслiдки - правовi якостi, яких набувае рМення з моменту вступу в законну силу, а й правовi властивост^ тобто правовi якостi, яких набувае рМення з моменту оголошення. До правових властивостей автор вщносить обов'язковiсть i незмiннiсть судового рМення для суду, який постановив його, а до правових наслвдюв законно!" сили судового рiшення - незаперечшсть, винятковiсть, преюдицiальнiсть, здiйсненнiсть. Аналiз законодавства, юридич-но'1 лiтератури i судово1 практики дозволили Т. М. Губарь визначити додаткове рМення як спосiб заповнення прогалин рiшення судом, який постановив його, з питань, пов'язаних з вирМенням справи по суп або з недотриманням судом окремих вимог процесуального законодавства. Розкриваючи сутшсть додаткового рМення, дослщниця виходить з того, що воно, як i основне, перш за все е актом захисту права - вирМуе вимоги, за якими не було постановлено рМення, якщо за ним при розглядi справи по суп сторони надавали докази i давали пояснення, або питання, пов'язаш iз застосуванням процесуального законодавства, яю в силу спещально1 норми повинш обов'язково вирМуватися судом i фжсуватися в судовому рМенш. У шдсумку Т. М. Губарь аргументо-вано доводить, що додаткове рМення е актом правосуддя, оскшьки як i осно-
вне, е актом застосування закону, який заповнюе прогалини основного ршення i остаточно шдводить шдсумок всiе! судово! дiяльностi щодо вирiшення спору i захисту порушеного або оспорюваного права, якому притаманш всi правовi наслiдки законно! сили судового ршення [17, с. 9].
1нститут роз'яснення судового рiшення автор розглядае як спосiб усу-нення недолЫв рiшення судом, який постановив його, що полягае в уточненш i бiльш чiткому викладi дiйсного змiсту рiшення. При цьому автор подшяе думку, що на вщмшу вiд додаткового рiшення, яким усуваються прогалини ршення, пов'язанi з вщсутшстю в ньому необхiдних висновкiв з питань, що входили в предмет судово! дiяльностi, роз'яснення ршення усувае недолши сформульованих у ньому висновюв. Виправлення описок i явних арифметич-них помилок визначаеться як спосiб виправлення недолiкiв рiшення, що вияви-лися в неточному викладi його змкту. Вiдправною точкою подальших робгг Т. Н. Губарь були положення щодо науково! штерпретацп повноти, точности ясностi рiшення суду, а також незмшност рiшення суду [17]. Всебiчно й Грун-товно Т. А. Губарь вивчила сутшсть судових ршень та набрання ними законно! сили i сформулювала теоретично важливi висновки з цього питання[18].
Проблемнi питання теорп судових постанов як акив правосуддя стали предметом наукових дослвджень Ю. М. Чуйкова. Свою монографш «Окрема ухвала в цивiльному судочинствЬ» вчений присвятив вивченню правово! природи окремо! ухвали, довiвши, що окрема ухвала мае багато сшльного з шшими судовими актами, однак !й характернi особливостi, обумовленi специфiкою предмета реагування, який, становлять однотипш, негативш за своею якiстю явища [19].
Виходячи з того, що окрема ухвала виступае актом правосуддя, !й притаманш загальш та специфiчнi ознаки судових ршень. Загальними Ю. М. Чуйков вважае таы: окрема ухвала - правовий акт, який становить собою предмет винятково! компетенцп суду; вона висвiтлюе виршальну дiяльнiсть суду iз конкретно! справи; постановляеться в умовах дотримання процесуально! форми; набирае законно! сили нарiвнi з шшими актами правосуддя; носить обов'яз-ковий характер. Специфiчнi ознаки зводяться до самостшност предмета реа-гування - негативних явищ; попереджувально-виховного завдання [19, с. 22].
У наступних працях науковець через шститут окремо! ухвали переходить до бшьш генералiзованого предмета дослвдження - попереджуваль-но-виховно! дiяльностi суду в цiлому. Спираючись на чинне законодавство, вивчивши судову практику, вш охарактеризував та класифшував профшак-тичнi заходи суду. Учений видшяе дворiвневу класифiкацiю попереджуваль-но-виховних заходiв. До першо! групи необхiдно ввдносити процесуальнi заходи, якi, у свою чергу, подшяються на функцiональнi й щльовь А до друго! - не процесуальш заходи [20, с. 7-10].
У бшьш шзшх публшащях Ю. М. Чуйков зосереджуеться на дослщженш окремих аспектiв iнстанцiйного перегляду судових ршень, вивчаючи, зокрема, передумови права на оскарження ршення мкцевого суду [21], механiзм реалi-
зацп норм права з перегляду справи [22], а також природу та порядок викори-стання додаткових матерiалiв шд час шстанцшного перегляду [23-24].
Одним iз перших наукових здобутыв новостворено'1 кафедри цивильного процесу було Грунтовне наукове дослщження О. М. Смецько'1 з питань виконання судових ршень [25]. Надалi О. М. Смецька аналiзувала загальнi питання виконавчого провадження як стадп цивiльного судочинства, зокрема особливост та завдання виконавчого провадження, шдстави виконання та виконавчi документи у радянському цивильному процесуальному правi, осо-бливостi учасникiв виконавчого провадження, та об'екта виконання, а також способи (заходи) примусового виконання. Також вивчала вона питання вико-нання судових постанов шляхом звернення стягнення на майно громадян i на заробму плату, деяы аспекти захисту д^ей у позовах про стягнення алiмен-пв, питання суддiвського розсуду в дiяльностi суду, окремi характеристики судово'1 практики з питань розподшу володiння.
О. М. Смецькою також розглянуто особливост вiдкладення, вiдстро-чення, розстрочення виконання, призупинення та припинення виконавчого провадження, а також питання про повернення виконавчих докуменив без виконання. Дослвдниця аналiзувала права та обов'язки сторш, а також шших учасникiв, вносила рекомендацп щодо уточнення обов'языв боржника, роз-робляла питання здшснення прав прокурора. Суттеву увагу придшяла уточ-ненню прав i обов'языв представникiв громадськостi, яы залучаються для сприяння виконанню. Також виршено нею i спiрне у теорп питання щодо розумiння майна як об'екта стягнення - сукупшсть прав, сукупшсть прав та обов'языв, рiч або сукупнiсть речей - е зайвим, оскшьки матерiальне право дае шдставу вважати, що поняття майно об'еднуе собою всi матерЬ альнi об'екти цивiльниx правовiдносин, проте в кожному з конкретних видiв цившьних правовiдносин поняття майна конкретизуеться. Чималу увагу вона придшила питанням, пов'язаним iз застосуванням звернення стягнення на грошовi суми i майно боржника, що знаходяться в шших осiб [25, с. 19].
Цшавою е робота О. М. Смецько1 «Захист iнтересiв дiтей у позовах про стягнення алiментiв». У нш вона зазначае, що алiментнi зобов'язання виника-ють з особливого фактичного складу, передбаченого законом, i стверджуе, що таы зобов'язання е триваючими, непогашеш позовною давнiстю, нерозривно пов'язаш з особистiстю учасникiв його i непередаваш у порядку правонаступ-ництва. Учасники ïx, як правило, не можуть вшьно розпоряджатися правом на алiменти. Алiментнi права неповнолiтнix дггей гарантуються системою норм як матерiального, так i процесуального права [26]. У робой «Об'екти виконання та об'екти стягування» важливою е теза, що об'ект виконання залежить вщ характеру правоввдносин, яы iснують мiж сторонами, i е поxiдним вщ прав стягувача, пiдтверджениx судовим ршенням. Об'ектом виконання виступають дй" боржника, яю вiн зобов'язаний у силу судового ршення вчинити на користь стягувача. Становлять науковий та практичний штерес висновки О. М. Смець-ко'1, що поняття об'екта виконання слiд вiдрiзняти вiд поняття об'екта стяг-
нення. Об'ект стягнення - мaтерiaльнi блага - мaйновi цшносп, яы належать боржниковi або належш йому вiд iнших осiб, за рахунок яких задовольня-ються вимоги стягувача [27]. У статт «Судова практика у справах про подш домоволодiння в мктах» О. М. Смецька вказуе, що судова практика в основному шдтверджуе правильшсть думки про неприпустимкть подшу спiльного домоволодiння мiж його сшввласниками на конкретнi частини у власшсть та дае пiдстaву вважати прийнятним тшьки розподiл користування частинами домоволодшня. Авторка вважае неправильним у практищ нaрсудiв прийняття до провадження суду i дозвш безспiрних справ про розподш домоволодiння на частки мiж подружжям i про розподiл користування загальним домоволодш-ням. Цi питання повинш вирiшувaтися в нотaрiaльних органах шляхом укла-дення договорiв про розподш сумiсного домоволодiння на частки i договором про конкретне користування загальним домоволодшням [28, с. 120].
У пращ «Суддiвський розсуд в дiяльностi суду друго1 шстанцп» О. М. Смецька стверджуе, що в силу принципу диспозитивност розвиток процесу, його змша та припинення, як правило, залежить ввд волi сторони та третьо1 особи. На стадп кaсaцiйного перегляду сторона (третя особа), яка подала скаргу, може вщмовитися вщ не'1, однак прийняття вщмови е правом, а не обов'язком суду друго1 iнстaнцiï, яким вш користуеться з урахуванням конкретних обставин, яю викликали вiдмову [29].
Проaнaлiзовaнi нами прaцi нaуковцiв кафедри стали вагомим науковим шдГрунтям для подальшого пiднесення нaуково-педaгогiчноï школи кафедри цивильного процесу.
На наступних етапах розвитку кафедри здшснюються нaуковi дослiдження з актуальних проблем науки цивильного процесуального права. Так, у 19811985 рр. розроблялися проблеми цившьних гарантш захисту прав громадян i оргашзацш; проблеми розвитку цившьно-процесуально1 дiяльностi судових i прокурорських оргашв (1986-1990), проблеми удосконалення правосуддя у цившьних справах в умовах формування правово!" держави (1991- 1995). У 1995-2010 рр. наукова робота кафедри виконувалась за напрямом «Актуальш проблеми правосуддя, укршлення законной i оргашзацп боротьби зi злочин-нiстю в Укрaïнi» за щльовою комплексною програмою «Проблеми удосконалення оргашзацп i дiяльностi суду та правоохоронних оргашв». У 2011-2015 рр. дослщження кафедри здшснюються в межах наукового напряму «Сучасний цившьний процес: стан та перспективи» в рамках щльово1 комплексно! про-грами «Судова влада: проблеми оргашзацп та дiяльностi».
За часи кнування вченими кафедри видано чимало шдручниыв та навчаль-них посiбникiв: «Цивiльний процес» за ред. Л. Я. Носка, С. Ю. Каца (1982); «Суб'екти цивильного процесуального права» В. В. Комарова, П. I. Радченка
(1990); «Доказування та докази в цивильному судочинствЬ» В. В. Комарова
(1991); «Принципи цивiльного процесуального права» В. I. Тертишшкова (1991); «Участь трепх осiб та прокурора в цивильному судочинствi» В. В. Комарова, П. I. Радченка (1991); «Цившьш процесуальш правовщносини та ïx суб'екти»
В. В. Комарова, П. I. Радченка (1991); «Цившьне процесуальне право Украши» за ред. В. В. Комарова (1992); «Предмет цивильного процесуального права» В. В. Комарова (1992); «Цившьне процесуальне право Украши - практика застосування» В. В. Комарова (1993); «Цившьний процес» В. I. Тертишшкова; «Нотарiат в системi юстицп» В. В. Баранково1 (1997); «Цившьне процесуальне право Украши» за ред. В. В. Комарова (1999); «Проблеми судового визнання громадянина обмежено дiездатним або недiездатним» I. В. Удальцово1 (1999); «Нотарiат i нотарiальний процес» В. В. Комарова, В. В. Баранково1 (2000); «Нотарiат» В. В. Комарова, В. В. Баранково1 (2001); «Цившьний процес» за ред. В. В. Комарова (2002); «Нотарiат в УкраШ» за ред. В. В. Комарова (2006); «Нотарiат: перспективи унормування, законодавство, судова практика»
B. В. Комарова, В. В. Баранково1 (2008); «Основи цивильного судочинства Украши» В. I. Тертишшкова (2006); «Цившьний процес Украши» С. В. Васильева (2006); «Господарський процес: навчальний посiбник для шдготовки до залжу та iспиту» С. В. Васильева (2007); «Основи виконавчого провадження»
C. В. Васильева (2008); «Господарський процес Украши» С. В. Васильева
(2010); «Цившьний процес: курс лекцш» С. В. Васильева (2010); «Нотарiат» В. В. Комарова, В. В. Баранково1 (2011); «Курс цивильного процесу» за ред. В. В. Комарова (2011). Шдготовлено серш монографш: В. В. Комаров «Мiж-народний комерцшний арб^раж» (1995), Д. М. Сiбiльов «Участь треих осiб у цивiльному судочинствЬ» (2000), Д. М. Сiбiльов «Науково-практичний коментар до Закону Украши «Про виконавче провадження» (2000); «Цившь-ний процесуальний кодекс Украши: науково-практичний коментар» (2001) за ред. В. В. Комарова; «Проблеми науки цивильного процесуального права» за ред. В. В. Комарова (2002); «Науково-практичний коментар до Закону Укра-1ни «Про виконавче провадження» В. I. Тертишшкова (2005); В. В. Комаров, В. В. Баранкова та ш. «Теорiя та практика судово1 дiяльностi» (2007); В. I. Тер-тишшков «Цившьний процесуальний кодекс Украши: науково-практичний коментар» (2010); «Проблеми теорп та практики цивильного судочинства» за ред. В. В. Комарова (2008).
Останшми роками побачили св^ одноосiбнi монографп В. В. Комарова «Международный коммерческий арбитраж» (2009), К. В. Гусарова «Перегляд судових ршень в апеляцшному та касацшному порядку» (2010), Н. Ю. Сакари «Проблеми доступност правосуддя у цившьних справах» (2010), В. В. Комарова «Цившьне процесуальне законодавство» (2012), С. В. Васильева «Дже-рела цивильного процесуального права» (2013), С. О. Кравцова «Мiжнародний комерцiйний арбгграж та нацiональнi суди» (2014), Т. А. Цувшо1 «Право на суд у цивильному судочинствi» (2015), а також низка колективних видань: «Окреме провадження» (В. В. Комаров, Г. О. Свгглична, I. В. Удальцова)
(2011), «Позовне провадження» за ред. В. В. Комарова (2011), «Нотарiат в УкраМ» за ред. В. В. Комарова (2012), «Виконавче провадження» (2014) за ред. В. В. Комарова, «Цившьне судочинство Украши: основш засади та шститути» за ред. В. В. Комарова (2016).
Шдсумовуючи, слщ шдкреслити, що становленню науково! школи кафедри цивильного процесу Нацiонального юридичного унiверситету iMeHi Ярослава Мудрого сприяло створення самостшно! кафедри, що стало засадничою передумовою органiзацiйноí едност управлiння науковою дiяльнiстю та переходу на програмно-щльове планування й проведення комплексних фун-даментальних наукових дослвджень. Iнституцiйна наукова школа Грунтуеться на наукових досягненнях учених, про яы йдеться у нашш статтi. Саме вказаш автори стали, власне, ii засновниками.
Утiм, спектр наукових дослщжень кафедри вiдтодi значно розширився за проблематикою, збагатився концепциями, теорiями, аналiзом новiтнiх процесуальних практик та процедур. У силу функционально! едност з право-суддям у цившьних справах предметом кафедральних наукових дослiджень стали й iншi iнститути юстищарно! сфери, сумiжнi правосуддю, - арб^раж, медiативнi процедури, нотарiат та шш^ якi сприяють ефективностi судово! влади i реалiзацií принципу верховенства права.
Список л^ератури:
1. Facta Loquuntur. Факти говорять (самi про себе): до 45-р1ччя кафедри цивiльного процесу Нацюнального унiверситету «Юридична акаде]шя Украши iменi Ярослава Мудрого» / ред. кол.: В. В. Комаров. В. I. Тертишшков. Л. Я. Носко та in. ; упоряд. В. В. Комаров - Харюв : Право, 2011.
2. Носко Л. Я. Предмет гражданского процессуального права / Л. Я. Носко // Проблемы правоведения. - Киев, 1978. - Вып. 38. - С. 59-63.
3. Советский гражданский процесс : учебник / под ред. и с предисл. С. Ю. Кац. - Киев : Вища шк., 1982. - 423 с.
4. Носко Л. Я. О методе правового регулирования гражданских процессуальных отношений / Л. Я. Носко, В. В. Комаров // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства : краткие тезизы докл. и науч. сообщ. респ. конф., 21-23 нояб. 1978 г. - Харьков, 1978. - С. 132-135.
5. Носко Л. Я. Понятие и классификация гарантий в гражданском процессуальном праве / Л. Я. Носко, Б. Н. Юрков, С. А. Котенко // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма : краткие тезисы докл. и науч. сообщ. респ. науч. конф., 16-18 окт. 1985 г. -Харьков, 1985. - С. 215-216.
6. Носко Л. Я. О взаимосвязи гражданского процессуального права с материальными отраслями права / Л. Я. Носко // Проблемы социалистической законности. - Харьков, 1989. -Вып. 24. - С. 17-21.
7. Кац С. Ю. Конституционное право граждан СССР на судебную защиту / С. Ю. Кац, Л. Я. Носко // Проблемы социалистической законности. - Харьков, 1980. - Вып. 6. -С. 89-95.
8. Кац С. Ю. Конституционное право граждан на судебную защиту / С. Ю. Кац // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства : краткие тезисы докл. и науч. сообщ. респ. конф., 21-23 нояб. 1978 г. - Харьков, 1978. - С. 135-137.
9. Васильченко М. М. Заперечення проти позову : навч. поаб. / М. М. Васильченко. - Харюв : Юрид. ш-т, 1973. - 43 с.
10. Кац С. Ю. Участие прокуратуры в советском гражданском процессе : учеб. пособие / С. Ю. Кац. - Харьков : Юрид. ин-т, 1958. - 64 с.
11. Кац С. Ю. Сущность гражданских процессуальных правоотношений и их место в системе правоотношений / С. Ю. Кац // Вопросы государства и права развитого социалистического общества : тезисы респ. науч. конф., 24-26 сент. 1975 г. - Харьков, 1975. - С. 98-100.
12. Кац С. Ю. Развитие принципов советского гражданского судопроизводства в Конституции СССР 1977 г. / С. Ю. Кац, В. В. Комаров // Проблемы социалистической законности. -Харьков, 1979. - Вып. 4. - С. 125-134.
13. Кац С. Ю. Проблемы пересмотра судебных постановлений по гражданским делам в порядке надзора : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 712 / С. Ю. Кац ; Харьк. юрид. ин-т. -Харьков, 1970. - 38 с.
14. Кац С. Ю. Судебный надзор в гражданском судопроизводстве / С. Ю. Кац. - Москва : Юрид. лит., 1980. - 208 с.
15. Васильченко Н.М. Процессуальное положение ответчика в гражданском судопроизводстве. - Харьков : Изд-во при Харьк. ун-те ИО «Вища школа», 1979. - 89 с.
16. Васильченко М. М. Порушення справ та виконання ршень про роз1рвання шлюбу / М. Васильченко, В. Тертишшков // Радянське право. - 1971. - № 11. - С. 18-50.
17. Губарь Т. Н. Устранения судом недостатков в вынесенном им решении : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Т. Н. Губарь ; Харьк. юрид. ин-т. - Харьков, 1974. - 19 с
18. Губарь Т. Н. Некоторые вопросы законной силы судебного решения / Т. Н. Губарь // Проблемы социалистической законности. - Харьков, 1981. - Вып. 7. - С. 82-83.
19. Чуйков Ю. Н. Частное определение в гражданском судопроизводстве / Ю. Н. Чуйков. -Москва : Юрид. лит., 1974. - 120 с.
20. Чуйков Ю. Н. Профилактическая работа суда / Ю. Н. Чуйков. - Харьков : Юрид. ин-т, 1977. - 64 с.
21. Чуйков Ю. Н. Предпосылки права на кассационную жалобу и условия его осуществления / Ю. Н. Чуйков // Проблемы социалистической законности. - Харьков, 1978. - Вып. 3. -С. 58-66.
22. Чуйков Ю. Н. Механизм реализации норм права субъектами гражданского кассационного правоотношения / Ю. Н. Чуйков // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства : краткие тезисы докл. и науч. сообщ. респ. конф., 21-23 нояб. 1978 г. - Харьков, 1978. - С. 140-142.
23. Чуйков Ю. Процесуальна природа додаткових (нових) матер1ал1в у касацшнш шстан-цц / Ю. Чуйков // Радянське право. - 1976. - № 3. - С. 69-73.
24. Чуйков Ю. Н. Использование дополнительных материалов по гражданским делам и кассационной инстанции / Ю. Н. Чуйков // Советское государство и право. - 1976. -№ 11. - С. 114-118.
25. Смецкая А. М. Исполнение судебных постановлений путем обращения взыскания на имущество граждан и на заработную плату : автореф. дис. . канд. юрид. наук : 12.00.03 Гражданское право, семейное право, гражданский процесс, международное частное право / А. М. Смец-кая. - Харьков : Б. и.,1968. - 23 с.
26. Смецкая А. М. Защита интересов детей в исках о взыскании алиментов / А. М. Смецкая // Вопросы государства и права / отв. ред. : В. Ф. Маслов, В. А. Барахтян и др. - Москва : Юрид. лит., 1970. - С. 301-308.
27. Смецкая А. М. Объекты исполнения и объекты взыскания / А. М. Смецкая // Научная конференция по работам, выполненным в 1964 году (сентябрь 1965 г.) / Харьк. юрид. ин-т. -Харьков, 1965. - С. 102-103.
28. Смецкая А. М. Судебная практика по делам о разделе домовладения в городах / А. М. Смецкая // Ученые записки / Харьк. юрид. ин-т. - Харьков, 1957. - Вып. 8. - С. 107-120.
29. Смецкая А. М. Судейское усмотрение в деятельности суда второй инстанции / А. М. Смецкая // Вопросы государства и права развитого социалистического общества : тезисы респ. науч. конф, 24-26 сент. 1975 г. - Харьков, 1975. - С. 127-128.
References:
1. Komarov, V.V., Tertyshnikov, V.I., Nosko, L.Ja. et al. (2011). Facta Loquuntur. Fakty govorjat' (sami pro sebe): do 45-richchja kafedry cyvil'nogo procesu Nacional'nogo universytetu «Jurydychna akademija Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo». V.V. Komarov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
2. Nosko, LJa. (1978). Predmet grazhdanskogo processual'nogo prava. Problemy pravovedenija. Kiev, Issue 38, 59-63 [in Russian].
3. Kac, S.Ju. Kac (Eds). (1982). Sovetskij grazhdanskij process: uchebnik. Kiev: Vishha shkola [in Russian].
4. Nosko, L.Ja., Komarov, V.V. (1978). O metode pravovogo regulirovanija grazhdanskih pro-cessual'nyh otnoshenij. Problemy socialisticheskoj zakonnosti na sovremennom jetape kommu-nisticheskogo stroitel'stva: kratkie tezizy dokl. i nauch. soobshh. resp. konf., 21-23 nojab. 1978. Kharkov, 132-135 [in Russian].
5. Nosko, L.Ja., Jurkov, B.N., Kotenko, S.A. (1985). Ponjatie i klassifikacija garantij v grazh-danskom processual'nom prave. Aktual'nye problemy juridicheskoj nauki na jetape razvitogo socializma: kratkie tezisy dokl. i nauch. soobshh. resp. nauch. konf., 16-18 okt. 1985. Kharkov, pp. 215-216 [in Russian].
6. Nosko, L.Ja. (1989). O vzaimosvjazi grazhdanskogo processual'nogo prava s material'nymi otrasljami prava. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, Issue 24, 17-21 [in Russian].
7. Kac, S.Ju., Nosko, L.Ja. (1980). Konstitucionnoe pravo grazhdan SSSR na sudebnuju zashhitu. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, Issue 6, 89-95 [in Russian].
8. Kac, S.Ju. (1978). Konstitucionnoe pravo grazhdan na sudebnuju zashhitu. Problemy social-isticheskoj zakonnosti na sovremennom jetape kommunisticheskogo stroitel'stva: kratkie tezisy dokl. i nauch. soobshh. resp. konf., 21-23 nojab. 1978. Kharkov, pp. 135-137 [in Russian].
9. Vasyl'chenko, M.M. (1973). Zaperechennja proty pozovu: navch. posib. Kharkiv: Juryd. in-t [in Ukrainian].
10. Kac, S.Ju. (1958). Uchastie prokuratury v sovetskom grazhdanskom processe: ucheb. posobie. Kharkov: Jurid. in-t [in Russian].
11. Kac, S.Ju. (1975). Sushhnost' grazhdanskih processual'nyh pravootnoshenij i ih mesto v sisteme pravootnoshenij. Voprosy gosudarstva i prava razvitogo socialisticheskogo obshhestva: tezisy resp. nauch. konf., 24-26 sent. 1975. Kharkov, pp. 98-100 [in Russian].
12. Kac, S.Ju., Komarov, V.V. (1979). Razvitie principov sovetskogo grazhdanskogo sudo-proizvodstva v Konstitucii SSSR 1977. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, Issue 4, 125-134 [in Russian].
13. Kac, S.Ju. (1970). Problemy peresmotra sudebnyh postanovlenij po grazhdanskim delam v porjadke nadzora. Extended abstract of candidate's thesis. Khark. jurid. in-t. Kharkov [in Russian]..
14. Kac, S.Ju. (1980). Sudebnyj nadzor v grazhdanskom sudoproizvodstve. Moskva: Jurid. lit. [in Russian].
15. Vasil'chenko, N.M. (1979). Processual'noe polozhenie otvetchika v grazhdanskom sudoproizvodstve. Kharkov: Izd-vo pri Khark. un-te IO «Vishha shkola»[in Russian].
16. Vasyl'chenko, M.M., Tertyshnikov, V. (1971). Porushennja sprav ta vykonannja rishen' pro rozirvannja shljubu. Radjans'ke pravo, 11, 18-50 [in Ukrainian].
17. Gubar', T.N. (1974). Ustranenija sudom nedostatkov v vynesennom im reshenii. Extended abstract of candidate's thesis. Khark. jurid. in-t. Kharkov [in Russian].
18. Gubar', T.N. (1981). Nekotorye voprosy zakonnoj sily sudebnogo reshenija. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, Issue 7, 82-83[in Russian].
19. Chujkov, Ju.N. (1974). Chastnoe opredelenie v grazhdanskom sudoproizvodstve. Moskva: Jurid. Lit. [in Russian].
20. Chujkov, Ju.N. (1977). Profilakticheskaja rabota suda. Kharkov: Jurid. in-t [in Russian].
21. Chujkov, Ju.N. (1978). Predposylki prava na kassacionnuju zhalobu i uslovija ego osushhestv-lenija. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, Issue 3, 58-66 [in Russian].
22. Chujkov, Ju.N. (1978). Mehanizm realizacii norm prava sub#ektami grazhdanskogo kass-acionnogo pravootnoshenija. Problemy socialisticheskoj zakonnosti na sovremennom jetape kom-munisticheskogo stroitel'stva: kratkie tezisy dokl. i nauch. soobshh. resp. konf., 21-23 nojab. 1978. Kharkov, pp. 140-142 [in Russian]..
23. Chujkov, Ju. (1976). Procesual'na pryroda dodatkovyh (novyh) materialiv u kasacijnij instancii'. Radjans'ke pravo, 3, 69-73[in Ukrainian].
24. Chujkov, Ju.N. (1976). Ispol'zovanie dopolnitel'nyh materialov po grazhdanskim delam i kass-acionnoj instancii. Sovetskoe gosudarstvo i pravo, 11, 114-118 [in Russian].
25. Smeckaja, A.M. (1968). Ispolnenie sudebnyh postanovlenij putem obrashhenija vzyskanija na imushhestvo grazhdan i na zarabotnuju platu. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkov [in Russian].
26. Smeckaja, A.M. (1970). Zashhita interesov detej v iskah o vzyskanii alimentov. V.F. Maslov, V.A. Barahtjan et al. (Eds.). Moscow: Jurid. lit., pp. 301-308 [in Russian].
27. Smeckaja, A. M. (1965). Objekty ispolnenija i objekty vzyskanija. Nauchnaja konferencija po rabotam, vypolnennym v 1964 godu (sentjabr' 1965). Khark. jurid. in-t. Kharkov, pp. 102-103 [in Russian].
28. Smeckaja, A.M. (1957). Sudebnaja praktika po delam o razdele domovladenija v gorodah. Uchenye zapiski. Khark. jurid. in-t. Kharkov, Issue 8, 107-120 [in Russian].
29. Smeckaja, A.M. (1975). Sudejskoe usmotrenie v dejatel'nosti suda vtoroj instancii. Voprosy gosudarstva i prava razvitogo socialisticheskogo obshhestva: tezisy resp. nauch. konf, 24-26 sent. 1975. Kharkov, pp. 127-128 [in Russian].
Komarov V. V., Candidate of Legal Sciences, Professor, Pro-Rector for Academic and Methodological Work, Yaroslav Mudryi National Law University Ukraine, Kharkov.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-7113-1372
Department of Civil Procedure and Formation of Its Scientific School
The article deals with research of the early stage of formation of scientific school of department of Civil Procedure of Yaroslav Mudryi National Law University. The achievements of the scientists of the department are analyzed, who were the intellectual founders of its scientific and pedagogical traditions. The urgent problems of civil procedure law science of that time and the scientific achievements of the department, which became cornerstones for its future development and next generations of procedural law scientists, are highlighted.
The article presents the research of the subject of civil procedural law by S.Yu. Katz and L. Y. Nosko. Description of L.Y. Nosko's works is made, in which the author examined some aspects of the method of legal regulation of civil procedure law, which at that time was innovative research direction. M. M. Vasilchen-ko's research on the problem of the right to judicial protection as applied in terms of realization of the right to judicial protection by the defendant in a civil process is highlighted.
Attention is drawn to the problem of theory of judicial decisions as judicial acts on implementation of the functions of justice in civil cases, particularly to T.N. Gubar's dissertation research on this issue and to some other research works of the scientist.
Yu. M. Chuikov's position on the legal nature of a separate ruling are analyzed, which were highlighted in a monographic work of a scientist "Separate ruling in civil proceedings". In his further research, the scientist through the institute of separate ruling moves to more generalized research subject - preventive and educational activities of the court as a whole.
Part of the work describes the research activities and scientific interests of A.M. Smetska, namely research on general issues on enforcement proceedings.
The article also gives a brief description of the further research of the department and educational-methodical literature of the department, published during its existence, is presented.
Keywords: scientific schools; Science of Science; the science of civil procedural law; civil procedure.
Hadiumna do pedKomzii 02.06.2016 p.
