CC BY
14
УДК 347.91/.95:347.622.1](477)
М. О. №мак
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащональний унiверситет "Львiвська полггехшка", асистент кафедри цившьного права та процесу,
канд. юрид. наук
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО НАДАННЯ ПРАВА НА ШЛЮБ
© Нгмак М. О., 2015
З'ясовуються особливост розгляду в судi справ про надання права на шлюб, визначаються умови реашзацн права на звернення до суду по цш категорн справ, коло оаб, якi обов'язково повиннi брати участь у справу а також завдання суду пiд час розгляду такоТ категорн справ.
Ключовi слова: окреме провадження, надання права на шлюб, шлюбний в1к, особа, яка бажае зарееструвати шлюб.
М. О. Нимак
ПРОИЗВОДСТВО ПО ДЕЛАМ О ПРЕДОСТАВЛЕНИИ ПРАВА НА БРАК
Выясняются особенности рассмотрения в суде дел о предоставлении права на брак, определяются условия реализации права на обращение в суд по этой категории дел, круг лиц, которые обязательно должны участвовать в деле, а также задачи суда при рассмотрении этой категории дел.
Ключевые слова: особое производство, предоставление права на брак, брачный возраст, лицо желающее зарегистрировать брак.
M. О. Nimak
PROCEEDING IN CASES OF GRANTING THE RIGHT TO GET MARRIED
The features of trial of cases of divorce by the application of married couple having children are cleared up, conditions of realization of right of court in that category of cases; circle of persons who must take part in case imperatively and court's mission during trial of indicated category of cases are determined; etc.
Key words: ex parte proceeding, granting the right to get married, nubility, a person who wishes to get married.
Постановка проблеми. Зпдно з ч. 3 ст. 234 Цившьного процесуального кодексу Украши вщ 18 березня 2004 р. [1] справи про надання права на шлюб розглядаються в порядку окремого провадження. Справи окремого провадження розглядаються судом з дотриманням загальних правил, встановлених ЦПК Украши, за винятком положень щодо змагальносп та меж судового розгляду (ч. 3 ст. 235 ЦПК Украши). Iншi особливосп розгляду справ окремого провадження
встановлеш роздшом IV ЦПК Украши. Проте особливостi розгляду ще! категорп справ ЦПК Украши не встановлено. Це зумовило необхiднiсть 1х дослщження з метою удосконалення правового регулювання порядку розгляду в сущ ще! категорп справ та утвердження едино! судово! практики.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Недостатньо дослiджена ця проблема i в юридичнiй лiтературi. Виршення окремих питань започатковано у працях науковщв, що займаються вивченням матерiального права, а саме З. В. Ромовсько!, С. О. Харитонова, С. Я. Фурси, О. Ю. Биково! тощо. С. Бичкова, Т. Федосеева дослщжують питання представництва iнтересiв заявника у справах про надання права на шлюб. Ю. В. Бшоусов та М. М. Ясинок коротко характеризують особливостi розгляду в сущ справ про надання права на шлюб. Системне дослщження ще! проблеми з процесуального погляду науковщ не проводили.
Метою статт е з'ясування особливостей розгляду в сущ справ про надання права на шлюб, визначення умов реалiзацil права на звернення до суду, кола ошб, яю обов'язково повинш брати участь у справ^ а також завдання суду тд час розгляду ще! категорп справ.
Виклад основного матерiалу. Питання надання права на шлюб в сущ виршуеться у двох випадках: у разi недосягнення особою шлюбного вiку або в разi необхiдностi реестраци шлюбу мiж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також мiж дпъми, якi були усиновленi ним (ч. 4 ст. 26 ^мейного кодексу Украши вiд 10 сiчня 2002 року [2]). У першому випадку передумовою права на звернення до суду е досягнення заявником 16 роюв. В другому -обiзнанiсть ошб, яю бажають зарееструвати шлюб, про те, що вони не е рщними братами (сестрами)
В юридичнш лiтературi обгрунтовано думку про те, що зверненню до суду iз заявою про надання права на шлюб особи, яка не досягла шлюбного вшу, мае передувати и звернення за дозволом до батьюв, а в раз^ якщо така згода не буде надана останшми, то це питання мае виршувати суд [3, с. 301]. З щею думкою важко погодитися, оскшьки тшьки суд може об'ективно ощнити ситуацiю, що склалася, батьки ж, приймаючи ршення, керуються суб'ективним фактором. Крiм того, рiшення суду е загальнообов'язковим, а, отже, породжуе правовi наслщки. Волевияв-лення батьюв не мае такого юридичного значення, а тому звернення до суду е необхщним, навпъ якщо батьки дають згоду на реестращю шлюбу.
Згщно з ч. 2 ст. 23 СК Украши право на шлюб може бути надано за ршенням суду за заявою особи, яка досягла 16 роюв. Отже, заявником у справах про надання права на шлюб е тшьки фiзична особа у вщ вщ 16 до 18 роюв, яка мае намiр зарееструвати шлюб. Звертатися до суду iз щею заявою не можуть батьки неповнолггаьо! особи чи будь-яю iншi особи, оскшьки реестращя шлюбу та виршення пов'язаних з цим питань потребуе самостшного волевиявлення особи, яка бажае зарееструвати шлюб. Якщо шлюбного вшу не досягли ш наречений, ш наречена, то "вони можуть звернутися до суду iз спшьною заявою" [4, с. 104] або "подати до суду окремi заяви, а тодi суд об'еднае справи в одне провадження" [5, с. 51]. Розглядати питання про надання права на один i той самий шлюб в одному провадженш доцшьно з огляду на те, що це сприятиме об'ективному встановленню вщповщносп реестраци шлюбу штересам заявниюв i значно спрощуватиме процедуру розгляду справи, тому що зникатиме необхщнють виклику до суду одних i тих самих заштересованих осiб та з'ясування тих самих обставин двiчi. Проте вважаемо, що подання окремих заяв кожним iз наречених може зумовити розгляд одше! i тiеl ж справи рiзними судами за пiдсуднiстю, а отже не можливо буде об'еднати справи в одне провадження, тому у такому випадку, якщо шлюбного вшу не досягли ш наречений, ш наречена, то вони повинш подавати до суду спшьну заяву. Така заява е виразом 1х взаемно! згоди на реестращю шлюбу.
У справах про надання права на шлюб мiж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною або мiж дггьми, яю були усиновлеш ним, заявниками у справi повинш бути особи, яю бажають зарееструвати шлюб, подаючи до суду спшьну заяву. Це зумовлено тим, що волевиявлення на реестращю шлюбу повинно виходити вщ обох з подружжя, тобто бути взаемним. Вщповщно до ч. 1 ст. 24 СК Украши шлюб грунтуеться на вшьнш згодi жшки та чоловша. Оскшьки
реестращя шлюбу - це спiльне ршення чоловiка та жiнки, то i до суду i3 заявою про надання ïm права на шлюб повиннi звертатися обидвi особи, яю мають намiр зарееструвати шлюб.
Заява у справах про надання права на шлюб повинна вщповщати вимогам ст. 119 ЦПК Украши з урахуванням особливостей цих справ. Так, у заявi про надання права на шлюб обов'язково слщ зазначати прiзвище, iMX по батьковi особи, з якою передбачаеться реестрацiя шлюбу [5, с. 51; 6, с. 86; 7, с. 49; 8, с. 21], осюльки надання права на шлюб повинно вщповщати штересам заявника, а встановити це можна лише вщносно конкретноï особи; а також шформащю про те, де буде проживати майбутне подружжя i чи воно буде матерiально забезпечено; чи е у власносп неповнолiтньоï особи майно, а також iншi обставини, яю обгрунтовують вщповщнють реестраци шлюбу iнтересам неповнолiтньоï особи; обгрунтовуеться поважнiсть причини, яка стала пщставою просити дозволу на реестрацiю шлюбу. ^iM того, видаеться доцiльним, щоб у заявi про надання права на шлюб заявник стверджував, що не юнуе обставин, що перешкоджають реестраци шлюбу; що нареченим вщомо про шмейний стан один одного; а також те, яким по рахунку е для кожного з них цей шлюб i чи мають вони дггей.
В юридичнш лiтературi обгрунтовано думку, згщно з якою, в тих випадках, якщо заява про надання права на шлюб подаеться одним з майбутнього подружжя, воля другого, який е повно-лггшм, повинна бути виражена в тш самш або окремш заявi [9, с. 120]. Проте це видаеться недоцшьним з огляду на те, що його (ïï) волевиявлення слщ з'ясовувати пiд час розгляду справи, до учасп в яюй вiн (вона) залучаеться як заштересована особа.
Науковцями обгрунтовуеться необхщнють подання разом iз заявою про надання права на шлюб письмово1' згоди батьюв (усиновлювачiв), пiклувальникiв або органу отки та пiклування [10, с. 55]. Але ж законш представники можуть i не давати згоди, а навпаки, заперечувати щодо реестраци шлюбу, проте на виршення справи це не впливае. Якщо ж зобов'язати заявника до заяви про надання права на шлюб додавати письмову згоду законних представниюв, то ïï вщсутшсть розцшюватиметься як недолш заяви i буде пщставою для залишення заяви без руху вщповщно до ч. 1 ст. 121 ЦПК Украши, а це суперечитиме природi цiеï категорп справ, адже заперечення законних представниюв не можуть бути пщставою для вщмови в наданш права на шлюб. Думка законних представниюв хоч i не е виршальною у цш категорп справ, але е достатньо вагомою i повинна враховуватися при ухваленш судом ршення про надання права на шлюб.
Особливютю справ про надання права на шлюб е те, що, зважаючи на триваючий характер шлюбних правовщносин, вщмова у вщкритп провадження у справi не перешкоджатиме заявнику повторно звернутися до суду з пею самою вимогою.
Предмет доказування у цш категорп справ становлять обставини, яю свщчать про вщповщнють надання права на шлюб iз зазначеною в заявi особою штересам особи, яка не досягла шлюбного вшу, в тому чи^ обставини, що свщчать про фiзiологiчну та психолопчну готовнють заявника до шлюбу. Ц обставини пщтверджуються в сущ довiдкою про вагггшсть, свiдоцтвом про народження дитини заявника або шшими документами, що виявляють таю пщстави для надання права на шлюб, як довготривале вщрядження або робота за кордоном одного з наречених; проживання одшею шм'ею без шлюбу з особою, яка не досягла шлюбного вшу; вщсутшсть обох батьюв у наречених; "невилшовна хвороба однiеï з ошб, яка бажае зарееструвати шлюб" [3, с. 300] тощо. Важливе значення для ухвалення ршення мають також пояснення заявника та особи, з якою вш мае намiр зарееструвати шлюб, ï^ батькiв (усиновлювачiв) чи тклувальника. Цi пояснення, виходячи з положень ЦПК Украши, будуть вважатися доказами у справi тiльки за умови, що вони будуть отримаш як показання свщка.
Одним iз вагомих доказiв фiзiологiчноï та психологiчноï готовностi заявника до шлюбу та вщповщносп надання права на шлюб його штересам е медична довщка про стан здоров'я заявника. Деяю автори вважають, що якщо заява про надання права на шлюб не пов'язана з вагггнютю або народженням дитини, суд може вимагати висновок закладу охорони здоров' я про стан здоров' я заявника [5, с. 51; 9, с. 121]. Правильною видаеться практика тих сувдв, яю з'ясовують факт обiзнаностi заявника та особи, з якою вш мае намiр зарееструвати шлюб, про стан здоров'я один одного [11]. Проте така практика, на жаль, е нечисленною. Осюльки суд повинен з'ясувати
вщповщнють надання права на шлюб i3 конкретною особою штересам заявника, слщ запозичити досвiд законодавства Латвiï [12] щодо подання разом i3 заявою про надання права на шлюб медично! довщки про стан здоров'я i заявника, i особи, з якою вiн мае намiр зарееструвати шлюб, що пщтверджуватиме ïx обiзнанiсть про стан здоров'я один одного.
Як справедливо зазначено в юридичнш лнератург доказами вщповщносп надання права на шлюб штересам неповнолггаьо! особи повинш бути також вщомосп, яю характеризують повнолiтню особу, яка мае намГр зарееструвати шлюб Гз неповнолГтньою особою. Такi вщомосп можна отримати з особистих пояснень повнолГтньо! особи, ïï батьюв та шших осГб, отриманих в статус свщюв, а також в громадських оргашзащях, членом яких е зазначена особа; в адмшютращях шдприемств чи установ, де вона працюе або навчаеться тощо [9, с. 121]. Це дасть змогу суддГ "намалювати" образ особи, про надання права на шлюб з якою просить заявник, i встановити вщповщнють надання права на шлюб саме з щею особою штересам заявника.
З'ясуванню вщповщносп реестраци шлюбу штересам неповнолiтньоï особи сприяе також визначення стану матерГального забезпечення заявника тсля реестраци ним шлюбу. У такому разГ письмовими доказами е довщка з мюця проживання про склад имЧ заявника; довщка з мюця проживання про склад сГм'1', в якш проживатиме майбутне подружжя, якщо це буде мати мюце; заява члешв сГмЧ одного з майбутнього подружжя про згоду на спшьне проживання в одному житловому примщенш у випадку, якщо це буде мати мюце; акт обстеження умов життя осГб, яю мають намГр зарееструвати шлюб; довщка з мюця роботи про дохщ осГб, яю мають намГр зарееструвати шлюб тощо.
Важливим засобом доказування у справах про надання права на шлюб е пояснення батьюв (усиновлювачГв) чи шклувальниюв неповнолггньо1' особи як свщюв щодо вщповщносп надання права на шлюб ïï штересам, оскшьки законш представники як шхто шший знають штереси своïx пщотчних. Законш представники неповнолiтньоï особи можуть дати згоду на реестращю нею шлюбу, а можуть заперечувати реестращю шлюбу. Слщ мати на увазГ, що вщповщно до ч. 3 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду Украши № 11 вщ 21 грудня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розглядГ справ про право на шлюб, розГрвання шлюбу, визнання його недшсним та подш спшьного майна подружжя" (далГ - Постанова № 11) [13], заперечення батьюв (шклувальниюв) щодо надання права на шлюб не е пщставою для вщмови в задоволенш заяви, оскшьки головним критерГем для задоволення заяви про надання права на шлюб е встановлення судом факту про вщповщнють такого права штересам заявника. Так, як справедливо зазначаеться в лггературГ, позищя законних представниюв неповнолiтньоï особи щодо надання ш права на шлюб може бути (а школи - повинна бути) виявлена пщ час розгляду справи про надання права на шлюб, але самГ по собГ ï^ згода чи заперечення юридичноï сили не мають [14, с. 46].
Отримувати згоду законних представниюв О. Ю. Бикова пропонуе аналопчно отриманню згоди цих осГб на здшснення неповнолГтнГми вГком вГд 14 до 18 роюв правочинГв [15, с. 53]. Проте реестращя шлюбу не е цившьно-правовим правочином, а тому немае необхщносп в будь-якому разГ виражати згоду в письмовш, нотарГально посвГдченГй формГ. На практицГ суддГ з'ясовують думку законних представниюв неповнолiтньоï особи щодо реестраци шлюбу безносередньо в судовому засщанш, що видаеться найбшьш правильним, адже дае можливють суддГ з'ясувати причини та^' позицiï батькГв i зробити вщповщш висновки.
Предмет доказування у справах про надання права на шлюб мГж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також мГж дпъми, яю були усиновлеш ним, складають обставини, яю свГдчать про спшьне добровшьне волевиявлення заявникГв на реестращю шлюбу та ï^ обГзнанГсть про те, що вони не е рщними братами i сестрами. ЦГ факти встановлюються на пщставГ особистих пояснень заявниюв та ï^ батьюв, усиновлювачГв, отриманих в статусГ свщюв, а також письмових доказГв - копш рГшення суду про усиновлення, свщоцтв про народження осГб, яю бажають зарееструвати шлюб, та (або) ï^ паспортГв.
ВГдповГдно до ч. 2 п. 2 Постанови № 11 [13] до учасп в справГ про надання права на шлюб залучаються один або обое батьюв (усиновлювачГв) неповнолiтньоï особи, шклувальник, особа, з якою передбачаеться реестращя шлюбу, а також шшГ заштересоваш особи. На думку деяких
авторiв, суд може викликати в судове засщання ту особу, з якою неповнолггнш мае намiр зарееструвати шлюб [5, с. 50; 6, с. 86]. Проте подшяючи точку зору М. М. Ясинок [16, с. 93], вважаемо, що особиста участь ще'' особи в справi е обов'язковою, оскшьки дае можливють суддi з'ясувати дiездатнiсть цiеï особи, дшснють ïï волевиявлення на реестрацiю шлюбу, вщповщнють штересам заявника реестраци шлюбу саме з щею конкретною особою тощо. (Йде мова про повнолггню особу, оскшьки, якщо шлюбного вшу не досягли обидвi особи, яю мають намiр зарееструвати шлюб, то вони обое, як зазначалося вище, будуть заявниками у справу). З огляду на це, неправильною е практика тих судiв, яю розглядають справи за вщсутносп тако'' особи [17].
Батьки (усиновлювач^ або тклувальник особи, яка не досягла шлюбного вшу, не е заштересованими особами у справi про надання права на шлюб, оскшьки на 'х суб'ективш права та обов'язки не впливають межi законно'' сили ршення суду в конкретнiй справi, ршення суду не зачiпае 'х права або штереси. Проте вони мають найбшьш повну та достовiрну шформащю щодо справи, тому 'х пояснення, отримаш в статусi свiдка, е вагомим доказом у справi про надання права на шлюб, а 'х особиста участь у справi як свщюв е обов'язковою (ч. 2 ст. 50 ЦПК Украши).
Аналiзуючи судову практику, спостертаемо випадки, коли в судовому засщанш з'ясовуеться думка лише одного з батьюв неповнолггньо'' особи (з матерiалiв справи вбачаемо наявнють обох батькiв у тако'' неповнолiтньоï особи) [18]. Така практика суду видаеться не цшком виправданою, оскшьки в матерiалах справи не було вщомостей щодо думки батька заявнищ про реестрацiю нею шлюбу, а, вщповщно до ч. 1 ст. 141 СК Украши, мати й батько мають рiвнi права та обов'язки щодо дитини незалежно вщ того, чи перебували вони в шлюбi мiж собою. Саме тому особисту участь у справi обов'язково повинш брати двое батьюв.
До учасп у справi можуть також залучатися батьки (усиновлювач^ чи тклувальник особи, з якою особа, яка не досягла шлюбного вшу, мае намiр зарееструвати шлюб. ïх участь у справi сприятиме суддi в з'ясуванш питання про особисп якостi та поведiнку особи, з якою заявник мае намiр зарееструвати шлюб, а також про 'х ставлення до реестраци шлюбу, що дае пщстави суддi виршити питання про вiдповiднiсть реестрацiï шлюбу з щею особою штересам заявника.
На практищ суди залучають до учасп в справi цiеï категорп представниюв оргашв ДРАЦСу. Проте в судове засщання вони не з'являються, хоча належним чином повщомляються про час i мюце розгляду справи, а тому суд вважае за можливе розглядати справу в 'х вщсутносп на пiдставi наявних у справi доказiв [19]. Видаеться, що участь у справi представника органу ДРАЦСу не е обов'язковою, оскшьки суд у цш категорн справ з'ясовуе вщповщнють реестраци шлюбу штересам заявника, а органи ДРАЦСу навряд чи можуть надати пояснення з цього приводу. У разi необхщносп з'ясування тих чи шших обставин, суд може зробити запит до оргашв ДРАЦСу.
У справах про надання права на шлюб мiж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною або мiж дггьми, яю були усиновлеш ним, як заштересоваш особи до учасп в справi можуть залучатися батьки (усиновлювач^ ошб, яю мають намiр зарееструвати шлюб.
Неодноразово в юридичнш лiтературi згадують про те, що важливе значення для правильного виршення справ про надання права на шлюб мае також участь у справi представника органу опши та пшлування [6, с. 86]. Проте згщно з п. 1.7. Правил опши та пшлування, затверджених Наказом Державного комитету Украши в справах им'' та молодо Мшютерства освгти Украши, Мшютерства охорони здоров'я Украши, Мшютерства пращ та сощально'' полпики Украши № 34/166/131/88 вщ 26.05.99 року [20], до компетенцп органу опши та пшлування не входять повноваження iз перевiрки наявностi чи вщсутносп перешкод до реестраци шлюбу. Вщповщно до ч. 3 ст. 45 ЦПК Украши, участь оргашв опши та пшлування у цившьному процес для подання висновюв е обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнае це за необхщне. Законодавством Украши участь оргашв опши та пшлування у справах про надання права на шлюб не визнана обов'язковою. Найчаспше пщставами для надання права на шлюб е ваптнють неповнолгтньо'' особи або проживання ïï з шшою особою одшею шм'ею без шлюбу. Подання висновюв щодо цих питань не належить до компетенцп оргашв опши та пшлування, а тому 'х участь у справi про надання права на шлюб видаеться недоцшьною.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 23 СК Украши, суд ухвалюе ршення про надання права на шлюб виходячи з штересГв особи, яка не досягла шлюбного вшу, а хто ж, як не вона сама, знае про своï штереси. Тшьки в результат безпосереднього спшкування з такою особою, усвщомлення нею правових наслщюв тих дш, яю вона мае намГр вчинити, суд мае змогу встановити вщповщнють ршення ïï штересам. На цш тдставГ можемо зробити висновок про обов'язковють особистоï учасп заявника в справах цiеï категорiï. Натомють суддГ допускають можливють розгляду справи за вщсутносп заявника [17], що, з огляду на викладене, видаеться недоцшьним.
Оскшьки в справах про надання права на шлюб мГж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною або мГж дпъми, яю були усиновлеш ним, як було з'ясовано вище, заявниками в справГ повинш бути особи, яю бажають зарееструвати шлюб, особиста участь у справГ обох заявниюв також е обов'язковою. Це дасть змогу суддГ з'ясувати добровшьнють i взаемнють ï^ волевиявлення на реестращю шлюбу.
Як було зазначено вище, особиста участь заявниюв у цих категорГях справ, безумовно, е обов'язковою, але можливим видаеться залучення до учасп в справГ, на шдставГ ч. 2 ст. 29 ЦПК Украши, разом Гз заявником його законних представниюв, що може бути зумовлено необхщнютю надавати правову або шшу допомогу ï^ пщошчним. КрГм того, законш представники залучаються до справи для висловлення думки щодо реестраци шлюбу ï^ шдошчними.
Участь представника в справГ не замшюе заявника, а е необхщною з метою забезпечення юридичноï частини справи, тобто надання правовоï допомоги заявнику в складанш заяви, збиранш доказГв по справГ, виршенш шших процесуальних питань в ходГ розгляду справи. Присутнють у справГ представника не перешкоджае можливосп залучити до учасп в справГ i заявника. Оскшьки згщно з ч. 3 ст. 235 ЦПК Украши, справи окремого провадження розглядаються судом з дотри-манням загальних правил, встановлених ЦПК Украши, то можемо зробити висновок, що викликати заявника для особистих пояснень можна i тодг коли в справГ бере участь його представник (п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК Украши).
Щодо можливосп договГрного представництва в справах про надання права на шлюб думки науковщв роздшилися. Ю. В. Бшоусов вважае, що в цш категорп справ договГрне представництво е неможливим, але вказуе, що це не виключае залучення для юридичного консультування щодо реалГзаци цившьних процесуальних прав та виконання обов'язюв заявника особи, яка надае правову допомогу [6, с. 86]. 1ншГ автори, навпаки, обгрунтовують думку про можливють залучення договГрного представника до учасп в справГ про надання права на шлюб [21, с. 97]. Особиста участь заявника у цш категорп справ, як було з'ясовано вище, обов'язкова, проте з метою надання правовоï допомоги в справГ можливим е залучення до учасп в справГ разом Гз заявником не тшьки особи, яка надае правову допомогу, але i договГрного представника. Вщповщно до ч. 2 ст. 38 ЦПК Украши, особиста участь у справГ особи не позбавляе ïï права мати в цш справГ представника.
Представництво особи, з якою заявник мае намГр зарееструвати шлюб, допускаеться лише за умови ïï особистта учасп в справГ, оскшьки розгляд справи за ïï вщсутносп позбавляе суддю можливосп встановити вщповщнють укладення шлюбу саме з щею конкретною особою штересам заявника.
Зважаючи на те, що заявником е особа, яка шщюе провадження у справГ, за наслщками неявки в судове засщання можемо прирГвняти його до позивача. Згщно з ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК Украши суд вщкладае розгляд справи або залишае заяву без розгляду за умови, що вщ позивача не надшшла заява про розгляд справи за його вщсутносп. Проте правило про можливють розгляду справи за вщсутносп заявника, якщо вщ нього надшшла вщповщна заява, не застосо-вуеться до справ про надання права на шлюб, оскшьки у цш категорп справ особиста участь у справГ заявника е обов'язковою, а тому розгляд справи за його вщсутносп неможливий за будь-яких умов. Зважаючи на те, що, як було з'ясовано вище, особиста участь у справГ про надання права на шлюб особи, з якою заявник мае намГр зарееструвати шлюб, е обов'язковою, вважаемо, що наслщки неявки цiеï особи у судове засщання слщ прирГвняти до наслщюв неявки заявника.
Особливютю справ про надання права на шлюб, якщо шлюбного вшу не досягли обое з наречених; справ про надання права на шлюб мГж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною або мГж дпъми, яю були усиновлеш ним, е множиннють на сторош заявника, тобто
заявниками е обое з майбутнього подружжя, а тому в разi неявки в судове засщання одного з них слщ застосовувати ri ж процесуальш наслщки, як i в разi неявки обох.
У справах про надання права на шлюб суд з'ясовуе можливють реалiзацiï права на шлюб за вщсутносп обов'язково' умови його реалiзацiï, встановлено' законом, - досягнення шлюбного вшу. Основним питанням, яке пщлягае виршенню в сущ, е питання про вщповщнють надання права на шлюб штересам неповнолгтньо" особи, тобто суд повинен з'ясувати вщповщнють фiзичного, психолопчного та розумового розвитку тако' особи укладенню нею шлюбу. Ц обставини суд встановлюе на пiдставi ощнки пояснень заявника та особи, з якою вш мае намiр зарееструвати шлюб, показань 'х батькiв, зiбраних у справi письмових доказiв. У виршенш цього питання кожний суддя вправi виходити iз свого життевого досвщу, моральних засад суспiльства.
Як справедливо зазначаеться в юридичнш лгтератур^ предметом розгляду в судi в справах про надання права на шлюб мае бути не доцшьнють надання заявниковi абстрактного права на шлюб, внаслщок якого вш може зарееструвати шлюб з будь-якою особою, а доцшьнють надання заявниковi права на шлюб з конкретною особою [5, с. 51; 6, с. 86]. Натомють деяю науковщ вважають, що надання права на шлюб не повинно зводитися до конкретно' особи, з якою заявник хоче зарееструвати шлюб [4, с. 104]. Проте з щею думкою неможливо погодитися, оскшьки можливють надання права на шлюб саме iз конкретною особою спрямована перш за все на захист штереив особи, яка мае намiр зарееструвати шлюб. Адже з'ясувати вщповщнють надання права на шлюб штересам заявника суд може тшьки вщносно конкретно' особи, з якою мае намiр зарееструвати шлюб неповнолгтня особа. Слщ зауважити, що в такому випадку, одержавши право на шлюб з конкретною особою, заявник не може зарееструвати шлюб з шшою особою. Для того, щоб зарееструвати шлюб з шшою особою, не зазначеною в ршенш суду, заявник повинен знову звернутися до суду iз заявою про надання права на шлюб.
Сьогодш судова процедура розгляду справ про надання права на шлюб е надто формальною i цшком неефективною. ïï можна зобразити схемою: "заява неповнолгтньо" особи" + "довщка про ваптнють" = "ршення суду про надання права на шлюб" [17]. Суддi тд час розгляду справи не з'ясовують ш особистих якостей особи, з якою заявник мае намiр зарееструвати шлюб, ш можливють матерiального забезпечення нею неповнолгтнього заявника, ш наявнють або вщсутнють перешкод до реестраци шлюбу тощо. Суддi виходять лише з того, що ваптнють - це беззаперечна пщстава для надання права на шлюб i ухвалення ршення у цьому випадку цшком вщповщае штересам заявника. Проте такий пщхщ суду до розгляду справ про надання права на шлюб цшком недоречний, адже, виршуючи справу, суд не повинен лише знайти батька дитиш, але повинен здшснювати захист прав та штерешв неповнолгтньо' особи, яка укладае шлюб. Для того, щоб з'ясувати вщповщнють надання права на шлюб штересам заявника, сувд необхщно ощнити особисп якосп особи, з якою заявник мае намiр зарееструвати шлюб, ïï матерiальний стан, умови проживання тощо i встановити вщповщнють реестраци шлюбу не загалом, а щодо конкретно'' особи, з якою заявник мае намiр зарееструвати шлюб. У цш категорп справ суд повинен з'ясувати мотиви заявлених вимог, вщносини мiж особами, яю мають намiр зарееструвати шлюб, перспек-тиви шлюбу. У задоволенш вимоги слщ вщмовити, якщо судом буде встановлено, що реестращя шлюбу матиме негативний вплив на неповнолгтню особу.
У справах про надання права на шлюб мiж рщною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також мiж дгтьми, яю були усиновлеш ним, суду слщ переконатися у тому, що волевиявлення ошб, яю бажають зарееструвати шлюб, е спшьним i добровшьним, що немае перешкод до реестраци шлюбу, передбачених СК Укра'ни, i що заявники обiзнанi про те, що вони не е рщними братами i сестрами. У цьому випадку суд не з'ясовуе вщповщнють реестраци шлюбу штересам подружжя, адже вони е повнолгтшми i повинш самостшно виршувати питання про вщповщнють реестраци шлюбу 'х особистим штересам.
Як було обгрунтовано вище, заявнику надаеться не абсолютне право на шлюб, але право на шлюб з конкретною особою. Згщно п. 2 Постанови № 11 [13], резолютивна частина ршення повинна вщповщати вимогам ч. 2 ст. 23 СК Укра'ни, згщно з якою суд надае право на шлюб (а не знижуе шлюбний вш), а також мютити прiзвище, iM^ та по батьковi особи, право на шлюб з якою
надаеться судом. Отже, в ршенш суду про надання права на шлюб обов'язково повинно бути зазначено прГзвище, Гм'я, по батьковГ особи, на реестращю шлюбу з якою надано право.
У справах про надання права на шлюб неповнолГтня особа набувае право на шлюб з особою, зазначеною в ршенш, з моменту набрання ршенням законноï сили. Проте ршення суду про надання права на шлюб не зобов'язуе заявника зарееструвати шлюб, зважаючи на добровшьнють шлюбу (ст. 24 СК Украши), а лише надае можливють його зарееструвати.
Висновки. ПроаналГзувавши провадження у справах про надання права на шлюб, з'ясовуемо наявнють тих особливостей, яю значно вщрГзняють його вщ проваджень в шших категорГях справ, тому приходимо до висновку про необхщнють доповнення ЦПК Украши новими нормами, якими закршити щ особливосп з метою 1х однакового застосування на практищ.
1. Цивтьний процесуальний кодекс Укра1'ни eid 18 березня 2004 року (з наступними змшами i доповненнями) // BidoMoemi Верховног Ради Украши. - 2004. - № 40-42, 42. - Ст. 492. 2. Омейний кодекс Украши eid 10 ачня 2002 року (з наступними змшами i доповненнями) // Biдoмoсmi Верховног Ради Украши. - 2002. - № 21. - Ст. 135. 3. Бикова О. Ю. Укладення шлюбу за амейним кодексом Украши / О. Ю. Бикова //Держава i право: Зб. наук. праць. - К. : 1ДШНАНУ, 2004. - Вип. 23. -С. 297-303. 4. Омейний кодекс Украгни : Науково - практичний коментар / [За заг. ред. С. Я. Фурси]. -К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2008. - 1248 с. 5. Ромовська З. В. амейний кодекс Украгни: Науково-практичний коментар/Ромовська З. В. - [3-те вид., перероб. i доп.]. - К.: Шравова едтсть, 2009. -432 с. 6. Бтоусов Ю. В. Структура справ окремого провадження за новим Цивтьним процесуальним кодексом Украгни / Ю. В. Бтоусов // Утверситетсью наукoвi записки : Часопис Хмельницького утверситету управлшня та права. - 2007. - № 1 (21). - С. 84 - 89. 7. Лепех С. М. амейне право Украгни : навч. поаб. / С. М. Лепех. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2010. - 318 с. 8. Ярема А. Г., Давиденко Г. I. Новели цивтьного судочинства /А. Г. Ярема, Г. I. Давиденко // Biсник Верховного суду Украгни. - 2006. - № 12 (76). - С. 16-22. 9. Юркевич Н. Г. Заключение брака по советскому праву / [под ред. В. А. Рясенцев]. - Минск: Наука и техника, 1965. -142 с. 10. Науково-практичний коментар до Омейного кодексу Украгни / [За ред. С. О. Харитонова]. -[видання друге, доп.]. - Х. : ТОВ "Одiссей", 2008. - 560 с. 11. Ршення Шевченювського районного суду м. Львова вiд 15 ачня 2010 року / Справа № 2о-3/2010 // Архiв Шевченювського районного суду м. Львова. 12. Гражданский кодекс Латвии от 23 января 1937 года. - Режим доступу:http:// minjust. lgg. ru/ru/activity/international_cooperation/infozags/zagszakvo/ index.php?from4=1 13. Про практику застосування судами законодавства при рoзглядi справ про право на шлюб, рoзiрвання шлюбу, визнання його недтсним та подт стльного майна подружжя : Постанова Пленуму Верховного Суду Украгни № 11 вiд 21 грудня 2007року //Biсник Верховного суду Украгни. - 2008. -№ 1. - С. 5-11. 14. Комментарий к Семейному кодексу РФ / [oтв. ред. И. М. Кузнецова]. - М. : Изд-во БЕК, 1996. - 512 с. 15. Бикова О. Ю. Укладення та рoзiрвання шлюбу за законодавством Украгни: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Олена Юрiгвна Бикова. - Одеса, 2005. - 220 с. 16. Ясинок М. М. Осoбливoсmi судового розгляду справ щодо надання неповнолттм особам права на шлюб / М. М. Ясинок //Утверситетсью наукoвi записки. - 2008. - № 3. - С. 90-93. 17. Ршення Личаювського районного суду м. Львова вiд 11 квтня 2014 року / Справа № 2-о/463/45/14 // Архiв Личаювського районного суду м. Львова. 18. Ршення Сихiвськoгo районного суду м. Львова вiд 15 липня 2014 року / Справа № 2-о/464/63/14 // Архiв Сихiвськoгo районного суду м. Львова. 19. Ршення Франювського районного суду м. Львова вiд 30 травня 2014 року / Справа № 2-о/465/97/14 // Архiв Франювського районного суду м. Львова; 20. Про затвердження Правил отки та тклування: Наказ Державного комтету Украгни у справах ам'г та мoлoдi, Мiнiсmерсmва освти Украгни, Мiнiсmерсmва охорони здоров'я Украгни, Мiнiсmерсmва пращ та сощальног полтики Украгни вiд 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 // Офщйний вiсник Украгни. - 1999. -№ 26. - Ст. 115. 21. Бичкова С., Федосеева Т. Представництво штереав заявника у справах про надання права на шлюб / С. Бичкова, Т. Федосеева //Право Украгни. - 2008. - № 6. - С. 94-99.
