CC BY
22
УДК 347.91:347.633 doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.142638
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЙКРАЩИХ
1НТЕРЕС1В ДИТИНИ ПРИ РОЗГЛЯД1 СУДОМ СПРАВ ПРО УСИНОВЛЕННЯ
Тубольцева Ярослава Сергивна,
астрантка кафедри цивыьного процесу, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-759 7-1579
Розглянуто зм^т поняття «найкращi ттереси дитини» та його нормативне закртлення в нацюнальному i мiжнародному правi. Проаналiзовано нацюнальну судову практику застосування та ттерпретаци принципу найкращих ттереЫв дитини при розглядi справ про усиновлення. Зроблено висновок про необхiднiсmь внесення змт до нацюнальног законодавчог бази з метою формування единог судовог практики та подальшого наукового до^дження даного принципу при розглядi судом справ про усиновлення.
Ключов1 слова: процедура усиновлення; найкращi штереси дитини; врахування штереав дитини судом; конвенщя; нацюнальне законодавство.
^J I \ г! * ), \ \\ _ -у /я Я Л \ -
Постановка проблеми. Велике значения для правового регулювання
\ I /' : \ \\ \ ' /// Г I
усиновлення мае прийняття 15.02.2011 р. Верховною Радою Укра!ни Закону
Укра!ни «Про ратифжащю Свропейсько! конвенцн про усиновлення дГтей
(переглянуто!)» № 3017-VI. Свропейська конвенщя про усиновлення дггей (дат
- Конвенщя) мютить норми i стандарти стосовно застосування нащонального
та мiжнародного права у сферi усиновлення, якi враховують вщповщний
розвиток правовiдносин протягом останшх десятирiч у сферi усиновлення
дггей. Положеннями вказано! Конвенцii визначаються загальнi вимоги до умов
здшснення усиновлення, а також його правовi наслiдки. Саме щ положення е
обов'язковими з огляду на !х важливе значення для встановлення таких правил
усиновлення, яке б здшснювалося з дотриманням найкращих штерешв дитини,
що передбачено також ст. 4 Конвенцн. Слгд наголосити, що необхгдшсть
вщповщносп ршення суду про усиновлення найкращим штересам дитини
визначаеться як один Гз ключових принцишв, змют та обсяг якого фактично
fh
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
розкриваються в гнших статтях Конвенцп [1]. Враховуючи значну кшькгсть дослiджень у сферi правового регулювання усиновлення, механгзм забезпечення та захисту гнтересгв дiтей у сучасних умовах залишаеться вкрай актуальним, зокрема з огляду на статистичш показники. Так, за час пгсля прийняття у 2011 р. Конвенцп й до вересня 2018 р. з 33512 судових ргшень стосовно усиновлення лише 129 у своему текст оперують поняттям «найкращг iнтереси дитини» [2]. Таким чином, визначення поняття «найкращг iнтереси дитини» та його складових зумовлюе появу проблемних питань правозастосування, що пгдтверджуе aктуaльнiсть дано!' стaттi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Вивченню питання гнтересгв дитини в нaуцi цивгльного права та процесу присвячено пращ С. С. Журила (S. S. Zhurylo), Л. М. Зглковсько! (L. M. Zilkovska), М. В. Логвгново! (M. V. Lohvina), О. В. Мельника (O. V. Melnyk), О. В. Розгон (O. V. Rozghon), Т. А. Стояново! (T. A. Stoianova), С. Я. Фурси (S. Ya. Fursa) та iн. Попри це проблеми забезпечення найкращих гнтересгв дитини при розглядi судами справ про усиновлення залишилися поза уваги вгтчизняних нaуковцiв-процесуaлiстiв.
7 г / ' I \ \\ у. i-Е^Я^И У //п \ \ л\\
Метою статт е дослiдження правово! природи принципу найкращих
\ \\ \ I ft" ' \\\ ^И //i1 ' J / /
iнтересiв дитини при усиновленнi, практичних питань при розглядi судами
дано! категорп справ, тобто його трактування i розумiння в сучасному
цивгльному процесi.
Виклад основного матерiалу. Науковий iнтерес до вивчення сутностг
мiжнaродних принципiв здiйснення судочинства у справах дгтей i до питання
^/7/П{7ПГ1
забезпечення «найкращих гнтересгв» дитини не е новелою для права в цглому. Першi згадки про них зафгксовано в Декларацп прав дитини 1959 р. (п. 2). Згодом таку засаду було закршлено в низцг мiжнaродно-прaвових актгв, зокрема, в Конвенцп про лгквгдащю всiх форм дискримшацп щодо жгнок 1979 р., Конвенцп про цивiльно-прaвовi аспекти мiжнaродного викрадення дiтей 1980 р., Конвенцп про захист дггей та ствробгтництво в гaлузi мiжнaродного усиновлення 1993 р., Конвенцп про юрисдикцгю, право, що застосовуеться, визнання, виконання та сшвробггаицтво щодо батькгвсько! вгдповгдальностГ та
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
заходгв захисту дгтей 1996 р..
Одним з основних нормативно-правових актгв у сферг захисту дгтей е Конвенцгя ООН про права дитини 1989 р. (далг - Конвенцгя ООН), ратифгкована постановою Верховно! Ради Укра!ни вгд 27.02.1991 р. № 789-XII. Уперше про договгрне закргплення принципу найкращих гнтересгв дитини йшлося саме пгд час подготовки проекту Конвенцп ООН. Так, у сво!й промовг у 2008 р. у Варшавг Комгсар Ради Свропи з прав людини Томас Хаммарберг зазначив, що «у першому ж проект Конвенцп про права дитини ООН, наданим урядом Польщг у 1978 р., було чгтко висловлено позицгю щодо включення принципу якнайкращого забезпечення гнтересу дитини в основний текст та надання йому вагомо! позицп» [3, с. 350]. Зокрема, у ст. 3 цього документа зазначено, що в усгх дгях щодо дгтей, незалежно вгд того, здгйснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соцгального забезпечення, судами, адмгнгстративними чи законодавчими органами, першочергова увага придгляеться якнайкращому забезпеченню
гнтересгв дитини. Держави-учасницг, якг визнають чи дозволяють гснування
7г / i< л\\ //Д I \ л\\
системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращг гнтереси дитини
1\ \ I \ \\ \ JJ I // —i f I
враховувалися в першочерговому порядку [4].
З огляду на вагому роль та зважаючи на численнг посилання в текст й
вгдсутшсть чгткого визначення тлумаченню принципу найкращих гнтересгв
дитини Комгтет з прав дитини ООН присвятив Зауваження загального порядку
№ 14 (2013) «Про право дитини на придглення першочергово! уваги
^/7/П{7ПГ1
якнайкращому забезпеченню !! гнтересгв». У цьому документ зазначаеться, що в контекст усиновлення (ст. 21 Конвенцгя ООН) право на забезпечення найкращих гнтересгв прописано твердо: йдеться не просто про «придглення першочергово! уваги», а про !х «урахування в першочерговому порядку». Бгльш того, в оцгнцг найкращих гнтересгв дитини в кожному окремому випадку слгд дотримуватись балансу всгх елементгв, необхгдних для прийняття ргшення в конкретнгй ситуацп для конкретно! дитини або групи дгтей [5]. 1ншими словами, гнтереси дитини - система координат i в !! рамках слгд розглянути
ситуащю, в якш знаходиться дитина, а також дп, що повинш здшснювати оточуючi дитину люди та уповноважеш органи [6, с. 100].
На декларативному piBrn при здшсненш судочинства враховуються найкрашд iнтереси дитини вiдповiдно до Керiвних принципiв Комiтету мiнiстрiв Ради Свропи щодо правосуддя, дружнього до дггей, прийнятi Комiтетом мiнiстрiв 17.11.2010 р. на 1098-му засщанш заступникiв мiнiстрiв (далi - Керiвнi принципи), що виступають iнструментом адаптацп державами-учасницями 1хшх судових i позасудових систем до специфiчних прав, iнтересiв i потреб дiтей. Керiвнi принципи мають у свош основi принципи, закршлеш в мiжнародних документах, а також норми прецедентного права Свропейського суду з прав людини. Серед видшених фундаментальних засад судочинства за участю дiтей, таких як честь, пднють, захист вiд дискримiнацii, верховенство права, мае мюце й принцип «найкращих iнтересiв дитини». Так, держави-учаснищ повиннi гарантувати здiйснення прав д^ей на найкраще забезпечення iхнiх штерешв у якостi головного мiркування в ушх справах, що i^ стосуються або мають на них вплив [7, с. 16-18].
'/ А \\ //Д I \ л\\
Також у Керiвних принципах зазначено, що судовi органи мають найвишi
i\ \ I \ \\ ( ^^^Н ||| I /// (' i
повноваження й обов'язок прийняття остаточних рiшень, проте держави-
учасницi повиннi докласти спшьних зусиль, якщо необхiдно, до встановлення
багатогалузевого пiдходу до оцiнки якнайкращого забезпечення штерешв
дитини у судових процедурах з участю дггей. У зв'язку з цим слщ вщмггити, що
на проблему остаточностг судових ргшень у вгтчизняному цивгльному
^/7/П{7ПГ1
судочинствг останнгм часом звертаеться увага К. В. Гусаровим [8].
Таким чином, Кергвнг принципи встановлюють, що при розглядг судом справ про усиновлення, ощнюючи гнтереси дгтей, якг беруть участь у судовому процесг або на яких судовий процес матиме вплив, необхгдно враховувати належним чином думки i погляди дгтей; всг вгдповгднг органи повинш застосувати комплексний пгдхгд з метою урахування всгх гнтересгв, що можуть бути тд загрозою, у т.ч. психологгчне i фгзичне здоров'я, законнг, сощальш, економгчнг iнтереси дитини. Кргм того, штереси всгх дiтей, що можуть брати
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
участь в одному судовому процесг або справг, повинш ощнюватись окремо i бути збалансованг з метою узгодження можливого конфлгкту гнтересгв дггей [7, с. 18].
Наступним важливим документом у сферг, що розглядаеться, е Свропейська конвенцгя про здгйснення прав дгтей 1996 р. (набула чинностг 01.07.2000 р., у т. ч. для Украши з 01.04.2007 р.), що присвячена наданню процесуальних прав дгтям при розглядг судових справ, якг ïx стосуються. У процесг ïï ратифiкацiï Украша зробила заяву: «Вгдповгдно до пункту 4 стати 1 Конвенцiï Украша заявляе, що дгя цiеï Конвенцп поширюеться на розгляд судами справ, що стосуються усиновлення дитини.. .та будь-яких гнших питань, що стосуються дитини особисто, а також питань ïï сгмЧ (у тому числг ïï виховання, поновлення батькгвських прав, управлгння ïï майном)» [9, с. 823]. Так, ст. 3 вказаноï Конвенцп закргплюе вимогу до компетентного органу приймати ргшення про усиновлення, що вгдповгдатиме найкращим гнтересам дитини [10]. Таке положення е конкретним та не мае альтернатив, оскгльки в протилежному випадку недодержання забезпечення таким органом найвищих
I, д \ \ /шЯ \ \л\\
гнтересгв дитини стати пгдставою для скасування усиновлення.
^ i\ \ 1 ,••• • ' \\\ ( i /// -\ 1 / I ^
Вступивши до Ради Свропи у 1995 р., Украïна взяла зобов'язання з реформування чинного законодавства на основг норм та стандартгв Ради Свропи. Дане зобов'язання стосуеться також норм i стандартгв у сферг усиновлення. Проте необхгдно звернути увагу на те, що офщшний переклад
тексту Конвенцп ООН украшською мовою в ргзних статтях вживаються
^/7/П{7ПГ1 lui*
синонгми для позначення одного ж положення (стати 3 та 20 мгстять термгн «якнайкращг гнтереси», а стати 9, 21, 37 (с), пункт 2 (б) (iii) ст. 40 - «найкращг гнтереси»), а офщшний украшський переклад тексту Gвропейськоï конвенцгя про усиновлення дгтей (переглянутоï) оперуе гншим термгном - «найвищг гнтереси». Наразг украïнський законодавець у Сгмейному кодекс Украïни у ст. 207 закргплюе положення, вгдповгдно до якого, усиновлення дитини провадиться в ïï «найвищих гнтересах» для задоволення стабгльних та гармонгйних умов ïï життя. Попри вищенаведене, ориггнальний текст
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
зазначених мiжнародних документв, як i низка шших аклв у цш сферi, мiстить
едине позначення дослiджуваного термiну- «best interests», що перекладаеться
украшською як «найкрашд (якнайкращi) штереси», та е прикметником
найвищого ступеня порiвняння [11].
Враховуючи викладене вважаю, що нинi у нащональному законодавствi,
частиною якого е також чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють
яких надана Верховною Радою Украши, iснуе термiнологiчна розбiжнiсть.
Використовуються термiни «найкращЬ» та «найвишд» iнтереси дитини, що
ускладнюе ïx iнтерпретацiю у правозастосовнiй дiяльностi та формуванш
правово! доктрини.
Отже, пропонуеться внести змши до дiючиx текств нормативно-правових
актiв у сферi усиновлення задля введення единого термiна «найкрашд iнтереси
дитини». Такий висновок обумовлений вщповщшстю перекладу державною
мовою наведених англомовних нормативно-правових актiв.
До^джуване питання забезпечення найкращих iнтересiв дитини
потребуе особливо! уваги судiв при розглядi справ про усиновлення,
7г I )/ \\\ //Д I ' \ м
дотримання норм матерiального та процесуального законодавства, проте саме
^Ь» \ \ I /' : \ \\ \ ' /// f' I
закрiплення тлумачення та поняття нормативного змiсту «найкращих iнтересiв
дитини» вiдсутне на нацiональному рiвнi, що може привести до проблем у
формування едино! правозастосовно! практики у справах про усиновлення в
УкраА'ш. Це питання було предметом широкого розгляду в юридичнш наущ й
чимало вчених намагалися розкрити змют «найкращих iнтересiв дитини» та
^/7/П{7ПГ1 lui*
дати !х визначення.
Так, С. Я. Фурса тд штересами дитини пропонуе розумiти умови, що обов'язково повинш бути дотриманi при усиновленш - забезпечення умов, необхщних для повноцiнного фiзичного, псиxiчного i духовного розвитку дитини. При виршенш питання про доцшьшсть усиновлення у кожному випадку е необхщними перевiрка i врахування моральних i шших особливостей якостей усиновителя. Також авторка зазначае, що дотримання штерешв дитини - це головна мета усиновлення в нашш краш. Практично усиновлення е
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
формою влаштування особи шляхом юридичного замгщення !! сгм'! гншою. Усиновлення дитини проводиться у !! найвищих гнтересах для забезпечення стабгльних та гармонгйних умов !! життя. Отже, гнтереси дгтей в гнститутг усиновлення е основною метою, заради яко! вгн введений [12, с. 538 - 539, 542].
На думку Ж. В. Петрочко, забезпечення найкращих гнтересгв дитини -задоволення гндивгдуальних потреб дитини вгдповгдно до !! вгку, статг, стану здоров'я, особливостей розвитку, життевого досвгду, родинно!, культурно! та етнгчно! належностг з урахуванням думки дитини [13, с. 71].
1нтереси дитини при усиновленнг, як доходить висновку О. В. Мельник, е суб'ективно обумовлена потреба дитини у сприятливих умовах розвитку у сгм'! усиновлювача, в яких дитина отримуе можливгсть повною мгрою реалгзувати сво! особист немайновг права вгдповгдно до закону. Автор стверджуе, що такг гнтереси можуть бути ототожненг з поняттям благополуччя, що охоплюе матергальну, духовну, емоцгйну, психгчну та гншг складовг [14, с. 75].
Заслуговуе на увагу й визначення принципу вгдповгдностг усиновлення
найвищим гнтересам дитини, що, на думку Т. А. Стояново!, е одним гз
7г / ' ^X\\ ¿¡у //Д\у 4 \ л\\
фундаментальних, комплексних принципгв гнституту усиновлення, що включае
« ч"\ I ,••• • ■ \\\ \ I /// ~7-"/ -\ 1 1 I
дотримання усиновлювачем усгх умов усиновлення та здатнгсть надати дитинг належне сгмейне виховання. Такий принцип науковцем пропонуеться вгднести до принципгв окремих шстшулв цивгльного процесу, а саме до принципгв гнституту розгляду судом справ про усиновлення [15, с. 42]. Однак таке
твердження вважаемо спгрним на тдставг нижченаведених аргументгв.
#71 fj f7 П С \ 1 \ \ »
На нашу думку, зазначений принцип можливо розглянути з позицг! правово! аксгоми цивгльного судочинства. При визначеннг принципгв цивгльного процесуального права випливае, що ними е вираженг в нормах цивгльного процесуального права незаперечнг за своею природою вимоги до суду й учасникгв цивгльного процесу, якг концептуалгзують його змгст, та визначальний порядок засади здгйснення правосуддя в цивгльних справах [16, с. 117]. Так, залежно вгд розповсюдження свое! дг! у галузг права, гснуе !х розподгл на принципи загальноправовг, галузевг, мгжгалузевг та окремих
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
шститулв цившьного процесуального права. Аналгзуючи правову аксюму, необхгдно вгдмггати, що вона втiлюеться при розглядг ргзних категорiй цивгльних справ, в яких беруть участь дгти, при застосуванш норм як матерiального, так i цившьного процесуального права. Особливо прикметним при застосуванш аксгом е те, що вони визначають попереднгй практичний досвгд як такий, що е беззаперечним, тобто гстинним. Вони пронизують усг цивiльно-процесуальнi гнститути i визначають таку побудову цившьного процесу, який забезпечуе ухвалення законних i обгрунтованих рiшень [6, с. 129]. Так, дотримання найкращих гнтересгв дитини е мгжнародним зобов'язанням нашоi держави, оскгльки закрiплене в ратифгкованих Украiною мiжнародних документах, втiленим у нацгональному законодавствi. Таким чином, у зв'язку з наведеною аргументацгею «найкращг iнтереси дитини» можливо розглядати як правову аксюму цившьного судочинства, однак бгльш ретельне вивчення саме правовоi природи «найкращих iнтересiв дитини» вимагае окремого дослгдження.
Цивгльним процесуальним кодексом Украiни передбачено загальний
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
перелiк питань, котрг пiдлягають встановленню пгд час ухвалення рiшення про
^Ь» V \ 1 : \ \\ \ ' /// Г i
усиновлення, однак бгльш детальну увагу суду при розглядг та вирiшеннi
справи слгд придглити саме обставинам, як визначають законнг пiдстави
здiйснення усиновлення. Отже, предметом судово!' дгяльностг е перевiрка
пiдстав проведення усиновлення, вгдповгдшсть такого усиновлення гнтересам
само1' особи для забезпечення стабгльних та гармонiйних умов ii життя.
^/7/П{7ПГ1
Виргшуючи заяву по сутг, суд зобов'язаний перевiрити: надання батьками дитини згоду на усиновлення (якщо така необхiдна); можливгсть заявника бути усиновлювачем; чи е дитина вгдповгдно до законодавства суб'ектом усиновлення i чи виконано вимоги сгмейного законодавства щодо наявностi згоди дитини; чи вгдповгдають висновки органу опгки та пiклування i дозвгл на усиновлення уповноваженого органу виконавчо1' влади необхiдним вимогам.
Кожна гз зазначених пiдстав е вкрай важливою, оскгльки значення рiшення суду полягае в тому, що саме на шдставг цього документу
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
впроваджуються наслгдки здгйснення усиновлення. Проте, як зазначено у Зауваженнях загального порядку № 14 Комгтету з прав дитини ООН, визначення того, яке сама ргшення буде прийнято в найкращих гнтересах дитини, мае починатися з оцгнки конкретних обставин, якг роблять дитину унгкальною. Це означае, що деякг елементи будуть братися до уваги судом, а гншг не будуть, а також це впливае на те, яким чином вони будуть зваженг один щодо одного [5, § 49]. Розглянемо декглька прикладгв судово!' практики.
Так, у ргшеннг Заводського районного суду м. Запоргжжя вгд 21.12.2017 р. у задоволеннг заяви про усиновлення заявником двох дгтей вгд першого шлюбу його тепергшньо1' дружини було вгдмовлено. Судом було встановлено, що у заявника та дгтей склалися дуже гарнг стосунки, дгти вважають i називають його сво1'м батьком. Мати дгтей не заперечуе проти усиновлення, 1'х бюлоггчний батько також не заперечуе проти 1'х усиновлення, про що вгн подав нотаргально засвгдчену заяву. Однак служба у справах дгтей вгдмовила в наданнг висновку про доцшьшсть усиновлення малолпшх дгтей з урахуванням шформацп управлгння шформацшного забезпечення МВС Украши, зггдно з якою заявник був засуджений за статтями 125 г 141 КК Украши, що унеможливлюе йому бути в подальшому усиновлювачем вгдповгдно до ст. 212 СК Украши. Кргм того, суд брав до уваги, що в судовому порядку вгдносно заявника його колишньою дружиною виргшувалось питання щодо позбавлення батькгвських прав на х'х спгльного неповнолгтнього сина. З урахуванням наведеного суд дгйшов висновку, що заява про усиновлення не пгдлягае задоволенню через ïï невгдповгднгсть вимогам закону г, як результат, найкращим гнтересам дитини. З огляду на це в гнтересах неповнолптах дгтей суд виргшив недоцгльним взяти до уваги згоду дитини й бгологгчних батькгв на усиновлення, а також вгдносини дгтей з потенцгйним усиновителем [17].
Аналгзуючи ргшення суду, можна стверджувати, що вгн дгяв законно, оскгльки вимоги та обмеження для кандидатгв в усиновителг прямо прописанг в законг. Але, як зазначае В. Н. Бгбгло, у деяких випадках законодавець, не маючи можливостг й не вважаючи за доцгльне охопити всю розматсть конкретних
випадюв, свщомо надае суду право на окреслену певними межами закону свободу дiяльностi [18]. Так, зважаючи на положення мiжнародно-правових аклв, ощнка найкращих iнтересiв дитини при усиновленш в кожнiй конкретнш справi входить до дискрецiйних повноважень суддг Таким чином, у даному випадку дискрецii суду не було, а саме законодавець, прописуючи таю виключення в законi, дiяв з урахуванням найкращих штерешв дiтей на майбутне, як цього вимагають мiжнароднi стандарти у сферi здiйснення усиновлення.
З цього питання Комггет з прав дитини ООН зазначае, що застосування принципу найкращих штерешв дитини при прийнятт ршень судом означае ощнку безпеки дитини у поточному чаш, а також застосування засад «обережностЬ», що вимагае ощнки можливих ризикiв та шкоди для дитини в майбутньому [5, § 74]. Вивчення безпеки дитини в цьому аспект означае забезпечення ii права на захист вщ будь-яких форм фiзичного або психiчного насильства, сексуальних домагань, залякування, що принижуе пдшсть поводження i т.п., а також захист вщ сексуально!', економiчноi та шшо!'
експлуатацii, наркотиюв, збройних конфлiктiв тощо [5, § 73].
7г / i< А \\ //Д V \ л\\
Так, розглядаючи «поточш» та «майбутш» iнтереси дитини, британський
\ \\ \ I ft" ' \\\ ^И /// Л /I / у / u^S 7
професор Майкл Фрiмен (M. Freeman) стверджуе, що фактичнi iнтереси можуть не тiльки вiдрiзнятись вiд майбутшх iнтересiв дiтей, а й навль конфлiктувати один з одним. Вщповщно до Декларацii прав дiтей 1959 р. штереси стосуються всiх аспеклв особистостi дитини (фiзичноi, психiчноi, морально!', духовно!',
сощально!'), щоб розвиватися здоровим i «нормальним» чином, в умовах
^/7/П{7ПГ1
свободи та пдност [19, с. 2].
1ншим зразком е ршення Пустомитiвського районного суду Львiвськоi областi вiд 21.02.2018 р., в якому в усиновленш подружжям двох дп^й-сири1 було вщмовлено. Один iз заявникiв е рiдною тiткою д^ей-сири1 по лiнii батька. Так, судом встановлено, що пiсля смертi батьюв дiтей обидвi сторони - заявники та защкавлена особа (рiдний дщ по маминiй (материнськiй) лiнii) - виявили бажання бути откунами дгтей i звернулись до служби у справах дгтей з вiдповiдними заявами. Мiж родинами тривали суперечки щодо того, хто мае
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 2 (14) ISSN 2225-6555
бути опгкуном дгтей. Службою у справах дгтей було визначено опгку для дгтей-сиргт, а саме х'хнього дгда по лши матерг, з яким вони проживали вгд народження, який брав безперервну участь у х'хньому вихованнг та продовжуе пгклуватися про них пгсля смертг батькгв. Опгкун не надав згоди на усиновлення дгтей заявниками. Так, вгдмовляючи у задоволеннг заяви про усиновлення, суд виходив гз того, що при усиновленнг дгтей однгею гз сторгн гнша втрачае зв'язок гз дитиною, тому форма сгмейного виховання як встановлення опгки, що гснуе на даний час, повною мгрою забезпечуе стабгльнг та гармонгйнг умови життя дгтей. Усиновлення дгтей е недоцгльним, оскгльки у випадку такого усиновлення будуть припиненг правовг зв'язки мгж дгтьми та х'х ргдними, що призведе до порушення п. 8 Конвенцп про захист прав людини г основоположних свобод, порушення права дитини на сгмейне виховання, збереження сгмейних зв'язкгв, що, зокрема, зазначено у ргшеннг Свропейського суду з прав людини (п. 83
/ гГ^ / ^У lu / \ ' I [I
ргшення у справг Гаазе проти Нгмеччини вгд 08.04.2014 р.) [20].
Отже, аналгз вищенаведеного ргшення нащонального суду дае можливгсть визначити дискрецгйнг повноваження суду як одного з основних засобгв втглення
7 г / ' ' \ \\ У, ^ тЩЁ ) // п \ " \ м
найкращих гнтересгв дитини при розглядг справ про усиновлення. Така дискрецгя
1\ \ I \ V\ ( 111^ ft —; /" l
полягае в тому, що суд при дослгдженнг та оцгнцг доказгв, встановленнг
юридичних фактгв, застосуванш норм права до конкретних правовгдносин та х'х
суб'ектгв розглядае можливг сценарп розвитку дитини та аналгзуе х'х у
короткостроковгй г довгостроковгй перспективг. Оцгнка та визначення
найкращих гнтересгв дитини полягае у забезпеченнг повного та ефективного
^/7/П{7ПГ1 lui*
здгйснення прав, визнаних у Конвенцп та в ïï Факультативних протоколах, а також цглгсний розвиток дитини, ïï виховання в сгмейному середовищг.
Висновки. Таким чином, аналгз чинних нормативно-правових актгв з питань усиновлення та судовох' практики дозволяють дгйти висновку, що через невизначенгсть принципу «найкращих гнтересгв дитини» в теорп на практицг виникае низка питань щодо його застосування та тлумачення. Так, визначення найкращих гнтересгв дитини при розглядг справ про усиновлення е дискрецгйним повноваженням суду, метою якого е визначення саме таких
штерешв дитини для прийняття ршень про набуття родинних вщносин шляхом усиновлення, для яких потрiбнi бшьш суворi процедурнi заходи. В цьому аспект найбiльш реальним шляхом перевiрки рiзноманiтних форм i методiв вирiшення даного питання е вироблення на рiвнi судово1' практики шструментв для забезпечення принципу найкращих штерешв дитини у справах ще1' категорп з тим, щоб потм законодавець вiдiбрав та закрiпив життево виправданi та найбiльш ефективнi з них.
Список лггератури:
1. Принципи та положения €вропейсько'1 конвенцп про усиновлення дгтей (переглянуто'1) : роз'яснення Мшютерства юстицп Украши вщ 20.04.2011 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0029323-11 (дата звернення 26.08.2018).
2. Сдиний державний реестр судових р1шень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення 04.09.2018).
3. Ольхова А. В. Принцип якнайкращого забезпечення штереав дитини у м1жнародному гумаштарному правь Часопис Кигвського ушверситету права. 2013. № 1. С.348-352.
4. Конвенщя ООН про права дитини в1д 20.11.1989 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (дата звернення 26.08.2018).
5. Committee on the Rights of the Child, General Comment No. 14 (2013). URL: http://www2.ohchr.org/English/bodies/crc/docs/GC/CRC_C_GC_14_ENG.pdf (дата звернення 26.07.2018).
6. Кравчук Н. В. «Наилучшие интересы ребенка»: содержание понятия и его место в семейном законодательстве России. Актуальные проблемы российского права. Москва, 2017. № 5 (78). С. 97-103.
7. Kepiвиi принципи Комитету Мшютр^в Ради Свропи щодо правосуддя, дружнього до дгтей, прийнят! Комитетом мшютр^в Ради Свропи 17.11.2010 р. i пояснювальна записка. URL: https://rm.coe.int/16804c2188.
8. Гусаров К. В. Вплив конституцшно1 скарги на остаточшсть судового ршення та вичерпання нацюнальних засоб^в юридичного захисту у цивильному процесс. Bwhuk Нацюнальног академи правових наук Украши. 2017. № 1. С. 120-129.
9. Товт М. М. Дитини права. Енциклопедiя мiжнародного права: у 3 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов та ш. Т. 1: А-Д. Кшв : Академперюдика, 2014. 920 с.
10. Свропейська конвенция про усиновлення дгтей (переглянута) вщ 27.11.2008 р.: ратифшована Законом Украши в1д 15.02.2011 р. № 3017-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17.
11. Мюллер В., Зубков М. Сучасний англо-украшський, украшсько-англшський словник. Вид, 2-ге, випр. та доп. Харюв : ВД «ШКОЛА», 2016. 752 с.
12. Омейний кодекс Украши: науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. Кшв : Видавець Фурса С. Я., 2008. 1248 с. (Серiя «Цившстика»).
13. Петрочко Ж. В. Найкращi штереси дитини: сутиiсть i шляхи забезпечення. «Науковi записки» Шжинського державного ушверситету iM. М. Гоголя. Психолого-nедагогiчнi науки. Ижин, 2014. № 3. С. 70-74.
14. Мельник О. В. Правове поняття та характеры особливосп штереав дитини при усиновленш. Jurnalul juridic national: teorie §ipractica. Кишинёв, 2015. № 4 (14). С. 73-76.
15. Стоянова Т. А. Аналiз впливу окремих положень Свропейсько1 конвенцп про усиновлення при розгляд1 судами справ про усиновлення. С. 40-42. URL:
http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/5758/Stoyanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 03.07.2018)
16. Курс цившьного процесу : тдручник / за заг. ред. В. В. Комарова. Харюв : Право, 2011. 1352 с.
17. Ршення Заводського районного суду м. Запорiжжя вщ 21.12.2017 р., судова справа № 332/628/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71135098 (дата звернення: 26.07.2018)
18. Бибило В. Н. Проблемы юриспруденции: избранные труды. Минск : Право и экономика, 2010. 470 с.
19. Beeck H. Op de, Herbots K., Lembrechts S., Willems N., Vlieghe K. 2014. Children's best interests between theory & practice. A discussion of commonly encountered tensions and possible solutions based on international best interests practices and policy strategies since 2004. URL: https://www.keki.be/sites/default/files/Policy%20advice_Best%20interests%20of%20the% 20child.pdf (дата звернення: 03.09.2018).
20. Ршення Пустомшивського районного суду Львiвськоi обласп вщ 21.02.2018 р., судова справа № 450/3153/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72662821 (дата звернення: 26.07.2018)
References:
1. Pryntsypy ta polozhennia Yevropeiskoi konventsii pro usynovlennia ditei (perehlianutoi): Roziasnennia Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 20.04.2011 r. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0029323-11
2. Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen. URL: http://reyestr.court.gov.ua/.
3. Olkhova, A.V. (2013). Pryntsyp yaknaikrashchoho zabezpechennia interesiv dytyny u mizhnarodnomu humanitarnomu pravi. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 1, 348-352 [in Ukrainian].
4. Konventsiia OON pro prava dytyny vid 20.11.1989 r. URL: http://zakon3.rada.gov.ua /laws/show/995_021.
5. Committee on the Rights of the Child, General Comment No. 14 (2013). URL: http://www2.ohchr.org/English/bodies/crc/docs/GC/CRC_C_GC_14_ENG.pdf.
6. Kravchuk, N.V. (2017). «Nailuchshie interesy rebenka»: soderzhanie ponjatija i ego mesto v semejnom zakonodatel'stve Rossii. Aktual'nye problemy rossijskogoprava, 5 (78), 97-103 [in Russian].
7. Kepivni pryntsypy Komitetu Ministriv Rady Yevropy shchodo pravosuddia, druzhnoho do ditey, pryiniati Komitetom ministriv Rady Yevropy 17 lystopada 2010 r. i poiasniuvalna zapyska. URL: https://rm.coe.int/16804c2188.
8. Husarov, K.V. (2017). Vplyv konstytutsiinoi skarhy na ostatochnist sudovoho rishennia ta vycherpannia natsionalnykh zasobiv yurydychnoho zakhystu u tsyvilnomu protsesi. Visnyk Natsionalnoi akademiipravovykh nauk Ukrainy, 1, 120-129 [in Ukrainian].
9. Tovt, M.M. (2014). Dytyny prava. Entsyklopediia mizhnarodnoho prava. (Vols. 1-3); Vol. 1: A-D. Yu.S. Shemshuchenko, V.N. Denysov et al. (Eds.). Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
10. Yevropeiska konventsiia pro usynovlennia ditei (perehlianuta) vid 27.11.2008 r.: ratyfikovana Zakonom Ukrainy vid 15.02.2011 r. № 3017-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua /laws/show/994_a17.
11. Suchasnyi anhlo-ukrainskyi, ukrainsko-anhliiskyi slovnyk. V. Miuller, M. Zubkov (Eds.). (2016). Kharkiv: VD «ShKOLA» [in Ukrainian].
12. Simeinyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar. S.Ya. Fursy (Ed.). (2008). Kyiv: Vydavets Fursa S.Ya. [in Ukrainian].
13. Petrochko, Zh.V. (2014). Naikrashchi interesy dytyny: sutnist i shliakhy zabezpechennia. «Naukovi zapysky» Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. M. Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky, issue 3, 70-74 [in Ukrainian].
14. Melnyk, O.V. (2015). Pravove poniattia ta kharakterni osoblyvosti interesiv dytyny pry usynovlenni. Jurnalul juridic national: teorie §ipractica, issue 4 (14), 73-76 [in Ukrainian].
15. Stoianova, T.A. Analiz vplyvu okremykh polozhen Yevropeiskoi konventsii pro usynovlennia pry rozghliady sudamy sprav pro usynovlennia, 40-42. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/5758/Stoyanova.pdf?sequence=1&isAllowed=y (data zvernennia: 03.07.2018) [in Ukrainian].
16. Kurs tsyvilnoho protsesu: pidruchnyk. V.V. Komarov (Ed.). (2011). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
17. Rishennia Zavodskoho raionnoho sudu m. Zaporizhzhia vid 21.12.2017 r., sudova sprava № 332/628/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71135098.
18. Bibilo, V.N. (2010). Problemy jurisprudencii: izbrannye trudy. Minsk: Pravo i jekonomika [in Russian].
19. Beeck, H. Op de, Herbots, K., Lembrechts, S., Willems, N., Vlieghe, K. (2014). Children's best interests between theory & practice. A discussion of commonly encountered tensions and possible solutions based on international best interests practices and policy strategies since 2004. URL: https://www.keki.be/sites/default/files/Policy%20advice_Best%20interests% 20of%20the%20child.pdf.
20. Rishennia Pustomytivskoho raionnoho sudu Lvivskoi oblasti vid 21.02.2018 r., sudova sprava № 450/3153/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72662821.
Тубольцева Я. С. Обеспечение наилучших интересов ребенка при рассмотрении судом дел об усыновлении.
В статье рассматривается содержание понятия «наилучшие интересы ребенка» и его нормативное закрепление в национальном и международном праве. Исходя из отсутствия закрепления исчерпывающего содержания данного принципа в нормативно-правовых актах, наводятся примеры определения «содержание наилучших интересов ребенка» отечественных ученых. Анализируется судебная практика применения и интерпретации принципа при рассмотрение судами дел об усыновлении. Автор приходит к выводу о том, что необходимо откорректировать терминологию национальной законодательной базы во избежание неодинакового практического применения и дальнейшего научного исследования данного принципа.
Ключевые слова: процедура усыновления; наилучшие интересы ребенка; учет интересов ребенка судом; конвенция; национальное законодательство.
Tubolceva Ya. S. Providing child's best interests at the review of cases on adoption by the court.
The article is devoted to the study of the concept «best interests of the child» and their providing in the court proceedings on adoption. Analyzes the international and national documents in the field of adoption in terms of the normative consolidation this concept. Proceeding from the absence of fixing the exhaustive content of this principle in the regulatory legal acts, examples of the definition of the content of the "best interests of the child" of domestic scientists are suggested. The judicial practice of the application and interpretation of the principle is analyzed when the courts consider cases of adoption. The author comes to the conclusion that it is necessary to correct the terminology of the national legislative base in order to avoid different practical application and further scientific research of this principle.
Keywords: proceedings in case of adoption; best interests of the child; taking into account children's interests by court; convention; national legislation.
Надтшла доредколеги 19.09.2018р.
