CC BY
33
УДК 347.627.2
А. О. Дутко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри цивiльного права та процесу
РОЗ1РВАННЯ ШЛЮБУ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРА1НИ
© Дутко А. О., 2014
Проведено науково-теоретичний аналiз правового регулювання розiрвання шлюбу в адмшктративному та судовому порядку. Проаналiзовано процедури розiрвання шлюбу за ршенням суду у порядку окремого та позовного провадження. Виокремлено мотиви, причини та умови розiрвання шлюбу за законодавством Укра!ни. Обгрунтовано застосування позасудово! процедури примирення у разi розiрвання шлюбу. Сформульо-вано висновки та науково-практичш рекомендацп щодо застосування та вдосконалення чинного законодавства Укра!ни.
Ключовi слова: припинення шлюбу, розiрвання шлюбу, умови розiрвання шлюбу, причини розiрвання шлюбу, мотиви розiрвання шлюбу.
А. О. Дутко
РАСТОРЖЕНИЕ БРАКА ЗА ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ УКРАИНЫ
Проведен научно-теоретический анализ правового регулирования расторжения брака в административном и судебном порядке. Проанализированы процедуры расторжения брака по решению суда в порядке особого и искового производства. Выделены мотивы, причины и условия расторжения брака по законодательству Украины. Обосновано применение внесудебной процедуры примирения в случае расторжения брака. Сформулированы выводы и научно-практические рекомендации по применению и совершенствованию действующего законодательства Украины.
Ключевые слова: прекращение брака, расторжение брака, условия расторжения брака, причины расторжения брака, мотивы расторжения брака.
A. О. Dutko
DIVORCE UNDER THE LAWS OF UKRAINE
In the article the scientific and theoretical analysis of the legal regulation of divorce in administrative and court. The analysis procedure of divorce by court order in a separate and action proceedings. Author determined motives, reasons and conditions of divorce under the laws of Ukraine. The use of extra-judicial conciliation in the event of divorce. The conclusions and the scientific and practical advice on the use and improvement of the current legislation of Ukraine.
Key words: termination of marriage, divorce, conditions for divorce, reasons for divorce, motives of divorce.
Постановка проблеми. Держава защкавлена у стшкш См'1, в зв'язку з чим вона прагне створити максимум тараний для того, щоб за життя, подружжя шлюб без необхвдноста не розривався. Зпдно 3i ст. 51 Конституцп Украши [1]: "Ом'я, дитинство, материнство та батьювство охороняються державою". Проте законодавство закршило принцип свободи розiрвання шлюбу. Цей
51
принцип е неввд'емною частиною свободи вступу у шлюб. Суб'ективне право на розiрвання шлюбу виникае у подружжя з моменту його укладення, а от реалiзуеться воно внаслiдок звернення до суду або до органу РАЦС iз заявою про розiрвання шлюбу.
Стан дослiдження. Дисертацшт дослщження укра1нських вчених останнього десятирiччя розглядають окремi питання щодо припинення шлюбу, таю як: мiжнародна унiфiкацiя права, що регулюе укладення та припинення шлюбу (С. С. Сафронова, 2003 р.), проблеми застосування норм имейного права у судових спорах, пов'язаних з розiрванням шлюбу (в. О. Жучкова, 2003 р.), правове регулювання припинення шлюбу в Украш (О. I. Сафончик, 2004 р.), укладення та розiрвання шлюбу за законодавством Укра1ни (О. Ю. Бикова, 2005 р.), правове регулювання розлучення за Ымейним законодавством Укра1ни (К. М. Глиняна, 2006 р.), припинення шлюбу за законодавством Укра1ни (А. Б. Болховтнова, 2009 р.).
Питання розiрвання шлюбу розглядають працi В. I. Борисово!, М. М. Дякович, I. В. ЖилГнково!, О. Iевiнi, В. П. Мироненко, З. В. Ромовсько! та шших.
Мета роботи - проаналiзувати науково-теоретичнi аспекти правового регулювання розiрвання шлюбу за законодавством Укра!ни, сформулювати висновки та науково-практичнi рекомендацп щодо застосування та вдосконалення чинного законодавства Укра!ни шляхом внесення до нього змш та доповнень, спрямованих на захист прав та штереЫв громадян у процесi припинення шлюбних вiдносин.
Виклад основних положень. Протягом остантх рокв (2010-2013) в Украш було розiрвано близько половини шлюбГв [2]. Така велика кiлькiсть розлучень сввдчить, на думку науковцiв, про те, що процедура розiрвання шлюбу в Украш е значно простшою та лiберальнiшою, анiж в шших кра!нах, оскiльки вiтчизняне законодавство фактично не передбачае обмеження права одного з подружжя на розiрвання шлюбу (окрГм заборони на подання позову про розiрвання шлюбу протягом ваптност дружини та протягом одного року тсля народження дитини); якщо в зарубiжних кра!нах суд може у певних випадках вiдмовити у розiрваннi шлюбу, навiть якщо дiйде висновку, що шлюб непоправно розпався, то в нашш кра!н вiдбуваеться зовЫм протилежна ситуацiя: навiть якщо суд не дГйде висновку, що шлюб непоправно розпався, висловлюеться думка про необхвдтсть розiрвання такого шлюбу судом за стшкого наполягання одного з подружжя; процедура розiрвання шлюбу нетривала (вiд 1 мкяця до твроку в окремих випадках); процедура вимагае вiд подружжя незначних фiнансових затрат (максимально -0.2 мшмального розмiру вiд заробгшо! плати за подання позову про розiрвання шлюбу).
Розiрвання шлюбу - одна з тдстав припинення шлюбу (ч. 2 ст. 104 СК Укра!ни [3]), що здшснюеться органами РАЦС або судом. Той чи шший порядок розiрвання шлюбу передбачений у СК Укра!ни залежно вiд певних обставин i не може бути визначений бажанням сторiн. Розiрвання шлюбу - це результат вольових дiй подружжя або одного з них, спрямоване на припинення подружтх ввдносин у випадках, передбачених законом, i здiйснюеться в судовому або адмшстративному порядку [4, с. 83-84].
Розiрвання шлюбу в органах РАЦС (так званий адмшстративний порядок) за загальним правилом ввдбуваеться за наявностi таких умов: 1) подружжя мае право подати стльну заяву про розiрвання шлюбу; 2) подружжя не мае дггей; 3) орган РАЦС складае актовий запис про розiрвання шлюбу тсля спливу одного мкяця вiд дня подання тако! заяви, якщо вона не була ввдкликана; 4) при цьому орган РАЦС не з'ясовуе причини розiрвання шлюбу; 5) орган РАЦС не вживае заходiв щодо примирення подружжя.
Процедура розiрвання шлюбу судом у порядку окремого провадження вiдбуваеться за наявност таких умов: 1) подружжя подае стльну заяву про розiрвання шлюбу; 2) подружжя мае дггей. Проте, окрiм спшьно! заяви, подружжя повинно надати суду письмовий договiр, в якому будуть передбачет такi умови стосовно дiтей: 1) з ким Гз подружжя будуть проживати дни; 2) яку участь у забезпечент умов !хнього життя братиме той з батьюв, хто буде проживати окремо;
52
3) а також про умови здшснення ним права на особисте виховання дггей; 4) подружжя подае до суду також договiр про роз]шр алiментiв на дитину, який мае бути нотарiально посвiдчений.
Проте в лiтературi зазначаеться, що якщо батьки уклали т. зв. "договiр про розiрвання шлюбу", тобто досягли згоди на утримання дитини, не обов'язковим е судовий порядок розгляду ще! категорп справ [5, с. 112].
Особливостями судово! процедури в порядку окремого провадження е те, що: 1) суд не з'ясовуе причини розлучення; 2) суд не вживае заходiв щодо примирення подружжя; 3) суд перевiряе вiдповiднiсть умов договору штересам дитини, а також мае пересввдчитись, що умови договору не порушують засади рiвностi 1хшх майнових та особистих прав як батьюв дитини; 4) суд постановляе ршення про розiрвання шлюбу пiсля спливу одного мiсяця вiд дня подання заяви; 5) у тому випадку, якщо хтось з подружжя ввдмовиться ввд розiрвання шлюбу i вщкличе свою заяву, або буде не згоден з умовами договору, суд вщмовляе в розiрваннi шлюбу в окремому провадженш.
Як зазначае О. I. Сафончик: "...при розiрваннi шлюбу за взаемною згодою подружжя, яке мае стльних дiтей, роль суду в принципа така сама, як i роль органiв РАЦС, оскшьки вiн не мае права з'ясовувати причину розлучення, вживати заходи щодо примирення подружжя або будь-яким способом вторгатися в !хне особисте життя, тобто суд не мае права ввдмовляти у розiрваннi шлюбу, якщо обидва подружжя заявляють про це. До того ж суд може вщмовити в розiрваннi шлюбу, якщо буде встановлена фжтившсть такого розiрвання" [6, с. 74].
У р^ ввдсутносп згоди, один з подружжя мае право подати позов про розiрвання шлюбу. У цьому випадку: 1) суд з'ясовуе фактичш взаемини подружжя; 2) суд з'ясовуе справжш причини позову про розiрвання шлюбу; 3) суд вживае заходiв щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспшьства; 4) суд, встановивши, що тдстав для розiрвання шлюбу немае, постановляе ршення про вiдмову у позовi про розiрвання шлюбу i, навпаки, якщо таю тдстави е, розривае шлюб; 5) у разi, коли суд дшде висновку, що шлюб тдлягае розiрванню, вiн повинен у необхвдних випадках вжити заходiв щодо захисту штереЫв дiтей; 6) суд бере до уваги наявтсть малолгшьо! дитини, дитини-швалвда та iншi обставини життя подружжя; 7) суд розглядае справу протягом розумного строку, але не бшьше шж два мiсяцi з дня ввдкриття провадження у справц 8) при цьому, згiдно з Постановою Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 11 ввд 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розглядi справ про право на шлюб, розiрвання шлюбу, визнання його недiйсним та подш спiльного майна подружжя" [7], суд повинен забезпечити участь у судовому заЫданш, як правило, обох сторш.
&мейне законодавство не мктить перелiку пiдстав (причин) для розiрвання шлюбу. Вiдповiдно до статтi 112 СК Укра!ни, шлюб розриваеться, якщо буде встановлено, що подальше спшьне життя подружжя i збереження шлюбу суперечило б штересам одного з них, штересам 1хшх дггей, що мае ютотне значення.
У науковш лiтературi немае едино! точки зору щодо законодавчого встановлення перелiку причин (тдстав) для розiрвання шлюбу, оскшьки: дшсш причини та мотиви розлучення не можуть бути втиснул у будь-яю рамки [8, с. 121].
Окремi науковцi вважають, що "...такий перелiк давав би уяву про те, яю обставини е важливими пiд час з'ясування неможливостi збереження шлюбу. Наявшсть такого перелiку усунула б звернення до суду за рiзноманiтними малозначущими пiдставами. У цьому сени перелж повинен мати превентивний характер та певне виховне значення" [9, с. 13]. Ми вважаемо, що особа приймае ршення розiрвати шлюб, виходячи з багатьох конкретних та iндивiдуальних причин, якi були саме у 11 випадку. Крiм того, кнують випадки, коли ввдбуваеться поеднання кiлькох причин, якi самi по собi не е значними, проте в сукупностi свiдчать про неможливкть подальшого збереження шлюбу. Законодавче закршлення орiентовного перелiку причин (тдстав) розiрвання шлюбу не допоможе попередити розiрвання шлюбу.
К. М. Глиняна пропонуе до системи пiдстав розiрвання шлюбу зарахувати двi групи тдстав: 1) загальну - наявшсть дшсного зареестрованого шлюбу i 2) спещальш - мотиви (внутрiшне бажання хоча б одного з подружжя чи !х обох щодо розiрвання шлюбу) i причини (факти реально! дшсноста, з якими пов'язуеться розiрвання шлюбу) [10, с. 16].
53
Мотив - це внутршня воля хоча б одного з подружжя або !х обох розГрвати шлюб. Така воля мае виражатися зовнг Мотиви розлучення Грунтуються на усвщомленому результата фактичних ввдносин подружжя Г неблагополучних умов в мм'!, що склалися. Мотиви розлучень сввдчать про суб'ективне ввдношення одного з подружжя до певних фактГв ммейного життя, що склалися в його особистому жит, про ощнку таких обставин. Мотиви розлучень породжуються фактичними обставинами - причинами розлучень. Мотиви ввдображають причини, Г, як правило, збГгаються з причиною порушення гармони Ымейного життя [4, с. 86].
Суд повинен вивчити причини позову про розГрвання шлюбу. Причинами ж розГрвання шлюбу будуть саме т факти реально! дшсноста, яю сввдчать про те, що подальше подружне життя чоловжа та жшки суперечитиме штересам одного з них, !х обох або !хшх дггей, що мае ктотне значення. До них належать рГзт за своею сощальною, правовою, психолопчною значущктю фактори, яю мають неоднаковий стутнь впливу на шлюбно-ммейщ ввдносини. Причини подання позову про розГрвання шлюбу можна подшити на таю групи: психолопчш, сощальш, економГчш, фшолопчиГ та шшГ (таю, як судимГсть одного з подружжя, тривале непроживання одшею сш'ею, ревнощГ, побо!). До психолопчних факторГв належать: невадповадшсть характерГв, вщсутшсть спшьних поглядГв та штересгв, легковажне ставлення до шлюбу, небажання мати дГтей; сощальнГ причини - поган вщносини з батьками та втручання третГх омб, пияцтво, подружня зрада, сварки, аморальна поведГнка одного з подружжя; економГчними причинами е: незадовшьт житловГ умови, погане матерГальне становище одного з подружжя, низький заробггок; фшолопчн1 причини: бездишсть, хвороба одного з подружжя, фГзюлопчна несушсшсть.
АналГзуючи цившьщ справи про розГрвання шлюбу, яю розглядали суди першо! шстанцп ЛьвГвсько! област з мчня по грудень 2013 року (розглянуто ~ 3044 справи), можна зробити висновок, що причинами розГрвання шлюбу е (у позовних заявах могло бути зазначено юлька причин одночасно): у 50 % випадюв - "рГзн характери, погляди на життя, дГаметрально протилежн погляди на шлюб та сш'ю, вадсуш стльн штереси"; у 50 % - "сварки та конфлжти"; у 30 % -"подружжя протягом остантх мГсяцш (здебшьшого - це твроку, в окремих справах зазначаеться строк - 2 мкящ, один рж, два роки) не тдтримують подружшх ввдносин, не ведуть спшьного домашнього господарства та проживають окремо"; у 15 % - "один з подружжя не дбае про матерГальне становище мм'!, не забезпечуе сш'ю матерГально", у 10 % - "зловживання алкоголем"; 1 % - вказують як причину позову "побо!".
Суд у порядку позовного провадження вживае заходГв для примирення подружжя. Закон не визначае, яю саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, Г це не випадково, осюльки таю питання можуть виршуватися виключно в процеЫ розгляду конкретно! справи. Примирення подружжя здшснюеться судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспшьства. Так, суд не може змушувати дружину та чоловжа проживати разом, щкавитися обставинами !х приватного життя, вимагати надання доказГв порушення Ымейних обов'язюв особистого характеру тощо. Варто запозичити досввд шоземних держав Г встановити для подружжя, яке бажае розлучитись, режим окремого проживання подружжя.
СК Укра!ни не встановлюе максимальний строк для примирення, про це зазначено в ЦПК Укра!ни, Г вш становить шкть мГсяцш. Л. М. Пчелшцева обстоюе доцшьшсть кнування тришсячного строку для примирення як наоптимальтшого як з точки зору наявност об'ективно! можливост примирення подружжя за цей час, так Г з погляду оперативного розгляду судом справи за неможливост подальшого спшьного життя подружжя [11, с. 77]. На нашу думку, питання про тривалГсть строку примирення може бути виршене лише судом тсля з'ясування умх обставин конкретно! справи. Вважаемо, що строки для примирення варто збшьшити.
У законодавствГ Гноземних держав кнуе судова та позасудова процедури примирення. Вартим запозичення е створення спещалГзованих Ымейних судГв та впровадження позасудово! процедури примирення.
Висновки. Шдстави припинення шлюбу подшяються на об'ективш - смерть одного з подружжя та суб'ективш - розГрвання шлюбу, яке здшснюеться в органах РАЦС Г в судг У процес
54
розiрвання шлюбу роль оргатв РАЦС е суто реестрацшна. З метою змщнення сш'1 та збереження шлюбу, на нашу думку, варто закршити у СК Укра!ни заборону подавати стльну заяву про розiрвання шлюбу подружжю, у якого е дитина, яка не досягла одного року, i внести ввдповвдш змiни до ст. 109 СК Укра!ни. Вважаемо, що позов про розiрвання шлюбу не може бути пред'явлений не лише протягом ваптност дружини, а й протягом трьох рокiв пiсля народження дитини, пропонуемо внести вiдповiднi змши у ст. 110 СК Укра!ни. Необхiдно передбачити встановлення режиму окремого проживання для подружжя у разi пред'явлення одним з них позову про розiрвання шлюбу (ст. 112 СК Укра!ни).
1. Констит^я Украши вiд 28.06.1996 р. // Вiдомостi ВерховноI Ради Украши. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 2. Статистичн дат щодо державноI реестраци актiв цивильного стану за пiврiччя 2014 року. // Державна реестрацшна служба в Укра!т. — [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.drsu.gov.ua/show/1288. 3. амейний кодекс Украши вiд 10.01.2002 р. // Вiдомостi ВерховноI Ради Украши. — 2002. — № 21—22. — Ст. 135. 4. Махмудов М. А. Семейно-правовые средства обеспечения стабильности брака. — Душанбе, 1990. — 112 с. 5. Крыжовой Д. В. Некоторые процедурно-процессуальные вопросы расторжения брака в Украине: в срезе защиты собственных неимущественных прав [Текст] / Д. В. Крыжовой // Актуальш проблеми юридичноЧ науки: зб. тез Мiжнар. наук. конф. "Одинадцятi остю юридичю читання" (Хмельницький, 23—24 листопада 2012 року): у 4-х ч. — Ч. 3. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького утверситету управлшня та права, 2012. — С. 111—113. 6. Сафончик О. I. Деяю питання розiрвання шлюбу в судовому порядку за законодавством Украши [Текст] / О. I. Сафончик // Часопис цивтстики. — 2013. — Вип. 14. — С. 74—77. 7. Про практику застосування судами законодавства при розглядi справ про право на шлюб, розiрвання шлюбу, визнання його недшсним та подт стльного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду Украши № 11 вiд 21.12.2007 р. // Вiсник Верховного Суду Украши. — 2008. — № 1. 8. Советское семейное право / под ред. В. А. Рясенцева. — М., 1982. — 240 с. 9. Оридорога М. Т. Основания расторжения брака по советскому семейному праву: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1956. — 20 с. 10. Глиняна К. М. Правове регулювання розлучення за Ымейним законодавством Украши: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "ЦивЫьне право i цивтьний процес; сжейне право; мiжнародне приватне право" / К. М. Глиняна. — Одеса, 2006. — 20 с. 11. Пчелинцева Л. М. Комментарий к Семейному кодексу Российской Федерации. - М., 2000. - 588 с.
55
