CC BY
20
УДК 342.724
С. Цебенко
Нащональний ушверситет '"HbBiBCbKa полггехшка"
СУЧАСН1 ПРАВОСЛАВН1 УЯВЛЕННЯ ПРО ПРАВО ЛЮДИНИ НА ШЛЮБ ТА С1М'Ю У СВ1ТЛ1 М1ЖНАРОДНИХ СТАНДАРТ1В
©Цебенко С., 2014
Охарактеризовано основш мiжнароднi стандарти права людини на шлюб та сiм'ю, викладено сучасш положення православно!" церкви щодо означеного питання та здiйснено порiвняльний аналiз православно! iнтерпретацi! права людини на шлюб i сiм'ю з м1жнародними актами (стандартами).
Ключовi слова: мiжнароднi стандарти, права людини, шлюб, ам'я, православна позицiя.
S. Tsebenko
MODERN IDEA OF THE HUMAN'S RIGHT ON MARRIAGE AND FAMILY ACCORDING TO INTERNATIONAL STANDARDS
In the article there are characterized the main international standards of the human's right on marriage and family. There is presented the modern Orthodox Church position according to this question. Also there is presented a comparison analysis of the Orthodox Church interpretation of the human's right on marriage and family with international acts (standards).
Key words: international standards; human rights; marriage; family; orthodox position.
С. Цебенко
СОВРЕМЕННЫЕ ПРАВОСЛАВНЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ПРАВЕ ЧЕЛОВЕКА НА БРАК И СЕМЬЮ В СВЕТЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ СТАНДАРТОВ
Охарактеризованы основные международные стандарты права человека на брак и семью; изложены современные представления православной церкви по этому вопросу и осуществлен сравнительный анализ православной интерпретации права человека на брак и семью с международными актами (стандартами).
Ключевые слова: международные стандарты, права человека, брак, ам'я, православная позиция.
Постановка проблеми. Сьогодш проблематищ прав людини все частше придiляють увагу й основш свiтовi ретги, зокрема православ'я, оскшьки основою дiалогу мiж державою й релшйними оргашзащями е все, що стосуеться особи.
Право кожно1 людини на шлюб та ом'ю в Украш закршлено у Конституцп Укра1ни 1996 р., Цивiльному кодеки Укра1ни 2003 р. та ймейному кодексi Укра1ни 2002 р. та е одним i3 особистих немайнових прав. Елементами права кожного на сш'ю е право на створення сш'1, право на проживання в цш сш'1 (наприклад, право дитини бути забраною з пологового будинку чи шшого закладу охорони здоров'я), право на застосування заходiв для збереження сш'1 (наприклад, заборона вимагати розiрвання шлюбу, вiдмова вiд дачi показань чи пояснень щодо себе чи членш сш'1, припинення дш, якi порушують сiмейнi права), а також право на вибiр форми оргашзацп свого сiмейного життя, домшуючою з цих форм е шлюб. Проте у суспiльствi iснуе також шша форма оргашзацп Ым'1 - фактичний шлюб (конкубiнат), тобто це е триваюче вiдкрите спiльне
147
проживання двох оиб, якi офiцiйно не зареестрували сво! вiдносини в державних органах, водночас у них немае жодних перешкод для цього [19, с. 22, 24-27].
Мета дослщження - викласти основш положення православно! церкви щодо права людини на шлюб та сiм'ю й !х порiвняння з мiжнародними актами (стандартами) з цього питання. Досягнення зазначено! мети вимагае виконати такi завдання: а) охарактеризувати основнi м!ж-народш стандарти права людини на шлюб та Ым'ю; б) подати сучасну iнтерпретацiю православно! церкви щодо означеного питання та в) порiвняти цю iнтерпретацiю з мiжнародними стандартами.
Стан дослщження. Проблематика права людини на шлюб та Ым'ю розглядаеться в "Основах сощально! концепцi! Росiйсько! Православно! Церкви" 2000 р. (далi - Концепщя) [17], "Основах вчення Росшсько! Православно! Церкви про гiднiсть, свободу i права людини" 2008 р. (далi -Основи вчення) [18]. Позищя Константинопольсько! Православно! Церкви (далi - Вселенський Патрiархат) висвiтлена у працях Вселенського Патрiарха Варфоломея [6]. Серед спещальних джерел православно! церкви можемо, зокрема, назвати Окружне послання Священного Синоду Американсько! Православно! Церкви про шлюб ввд 29 Ычня 2003 р. [16] та Звернення Болгарсько! Православно! Церкви проти легал!зацл "громадянських шлюб!в" вiд 25 червня 2008 р. [3]. В Украш щ питання висвiтлюються у Декларацп Ювiлейного помiсного собору Укра!нсько! Православно! Церкви Ки!вського Патрiархату, присвяченого святкуванню 2000-лптя Рiздва Христового 2002/2003 р. "Церква i свгт на початку третього тисячолптя" [24] та Зверненш Християнських Церков Укра!ни до держави та укра!нського народу вщ 1 червня 2004 р. [10].
У вггчизняному сустльствознавств! е багато науковщв, котр! зверталися до проблематики права людини на шлюб та им'ю (зокрема, Г. Буд!вська [5], А. Лкек [14], З. Ромовська [19]).
У лiтературi ще не проводилось пор1вняльного дослiдження позицл православно! церкви стосовно проблематики права людини на шлюб i им'ю та сучасних мiжнародних стандарта з цього питання.
Виклад основних положень. У документах православно! церкви зазначаеться, що найважлившими м!жнародними актами, на яю необхiдно спиратись, штерпретуючи змкт прав людини, е Загальна декларацш прав людини 1948 р. (дал! - ЗДПЛ) та Свропейська конвенция про захист прав людини й основоположних свобод 1950 р. (дал! - СКПЛ).
На м!жнародному р!вш право на шлюб та Ым'ю закрiплене, зокрема, в ЗДПЛ [9], СКПЛ [12], М!жнародному пактi про соцiальнi, економiчнi i культурш права 1966 р. [15], Конвенцй ООН про права дитини [11]. Анал!зуючи щ документи необхвдно звернути увагу на так! моменти: 1) кожна людина мае право засновувати Ым'ю без будь-яких обмежень за ознакою раси, нацюнальност чи релш!; 2) чоловжи ! жшки мають р!вт права щодо укладення шлюбу чи його роз!рвання; 3) згода кожного, хто одружуеться, повинна бути вшьною ! повною; 4) им'я е природним ! основним осередком сустльства, тому !й повинш надаватись найвища охорона ! захист з боку сустльства ! держави [9, ст. 16]; 5) матерям повинна надаватись особлива охорона та оплачувана ввдпустка до ! тсля полопв; 6) дни ! тдлггки потребують особливих заход!в охорони та захисту; 7) дитина повинна зростати в имейному оточенш, в атмосфер! щастя ! любовц 8) система усиновлення повинна виходити з того, що в першочерговому порядку враховуються штереси дитини; 9) здшснення права на створення см'! та укладення шлюбу регулюеться нацюнальними законами [12, ст. 12; 13, ст. 10; 14, преамбула].
В Украш важливими, законодавчо закршленими положеннями, е так!: 1) шлюб укладаеться м!ж чоловжом ! ж!нкою та Грунтуеться на !хнш вшьнш згодц 2) у Ымейних ввдносинах та у шлюб! чоловж ! жшка мають р!вт права; 3) обов'язковкть державно! реестращ! шлюбу, а тому релшйний обряд шлюбу не породжуе прав та обов'язюв подружжя; 4) наявшсть перешкод для укладення шлюбу (шлюбний вж, родич! прямо! лшй спорвднення, рвдт або двоюрвдш брати ! сестри,
148
зобов'язання наречених повiдомити один одного про стан свого здоров'я та шшГ); 5) вщповвдно до законодавства е випадки, коли шлюб е недшсним, коли визнаеться або може бути визнаний недшсним за рiшенням суду; 6) у законодавствi е двi пiдстави припинення шлюбу - смерть одного з подружжя (визнання його померлим) та розiрвання шлюбу; 7) чоловж мае право на батьювство, а жiнка мае право на материнство, тому ввдмова дружини (чоловжа) мати дитину або нездатнiсть ïï (його) до народження (зачаття) може бути причиною розiрвання шлюбу; 8) особи однiеï статi не можуть усиновити одну i ту саму дитину [20]. Можна також додати, що целiбат (канонiчна заборона шлюбу) не е перешкодою для укладення цившьного (державного) шлюбу [19, с. 74].
Одним з природних прав людини та частиною сiмейного життя, яке гарантуеться ст. 8. СКПЛ, е право на батькiвство, тобто право особи стати батьком (матар'ю) дитини та володгги правами й обов'язками щодо œï. Православна церква вважае, що в буквальному розумшш нi батько, нi мати не мають права на дитину, оскшьки вона не е предметом власност когось з них, а е даром Божим подружжю. Ввдповвдно церква засуджуе усиновлення особами нетрадицшжй орiентацiï та реалiзацiю "репродуктивних прав" одинокими чоловжами чи жiнками [14].
Свропейський суд з прав людини (далi - ССПЛ) дотримуеться позицiï, що не мае бути жоджй дискримшацп за ознакою народження, незалежно вщ того, чи дитина народилася в шлюб чи нi, але бажано, щоб дитина була iнтегрованою в сш'ю з моменту народження. У будь-якому випадку, держава повинна дiяти продумано, врегульовуючи i встановлюючи певний режим Ымейних стосунюв. З позицп ССПЛ, держава повинна вдаватися до уих заходiв, щоб зберегти дитину в Ым% i розлучення ïï з батьками можливе лише за виняткових обставин [5].
Православна релГгш вважае сiм'ю домашньою церквою, а це означае, що Ым'я - це благословенний Богом союз чоловжа i жiнки, який створюе природш умови для нормального виховання дггей та припиняеться лише зi смертю. Основним призначенням сiм'ï, за задумом Божим, е дггонародження i розмноження людського роду. Сiм'я, з позици церкви, е основою мiцноï держави, здоровоï нацiï i суспiльства, оскшьки вона вдаграе виняткову роль у вихованш людини, адже через œï передаються звичаï, традицiï, моральнi та релшйт цiнностi [24, 10].
З позицш православноï церкви шлюб - це не просто юридична угода для задоволення тимчасових потреб, а е ташством любовi, вiчним еднанням чоловiка та жiнки одне з одним у Христа. У Старому Завт зазначено, що Бог створив людину чоловжом i жiнкою за образом Своïм (Бут.1: 27), i, починаючи з цього моменту, "залишить чоловж батька свого i матар свою, i пристане до дружини свое^ i стануть вони одним тшом" (Бут.2: 24), що е ввддзеркаленням образу i подоби самого Бога [16]. Законодавство бшьшост краш та мiжнароднi акти, зокрема ст.12 СКПЛ, гарантуючи право на вступ до шлюбу, передбачають традищйний шлюб мiж особами рiзноï стаи [7, с. 707].
Християнська мораль та моральш засади украïнського суспшьства були врахованi пiд час розроблення Сiмейного кодексу Украïни, тому й не було дозволено укладення "нетрадицшного шлюбу" мiж особами однiеï стат [19, с. 68].
Шлюб, укладений вiдповiдно до законiв держави, також визнаеться церквою, проте вона наполягае, щоб християнське подружжя отримало благословення через таïнство шлюбу [24]. Православна церква також мае вимоги до укладення церковного шлюбу i серед таких умов е ввдсутшсть кровного спорвднення мiж подружжям та спшьшсть вiри подружжя, вiдповiдно церква не освячуе шлюб мiж православним та нехристиянином, хоча визнае його законним через повагу до громадянського шлюбу. Православна церква допускае укладення шлюбу мiж православними i католиками чи протестантами, за умови виховання дггей в православнш вiрi. Не може бути освяченим церквою шлюб Гз транссексуалом (особою, яка хГрургГчно змшила стать) [17]. ВихГдним положенням, з якого виходив ССПЛ, розглядаючи справи щодо порушення ст. 8 Конвенцп, було право на укладення шлюбу мГж чоловГком i жГнкою, враховуючи рГзну стать подружжя. Проте у зв'язку з розвитком самого шституту шлюбу та з прогресом медицини i науки у цш сферГ суд змГнив свою позицГю щодо того, що стать мае визначатись суто бюлопчними критерГями, допускаючи створення сiм'ï особами, якГ, наскГльки це можливо, наблизилися до статГ, до я^
149
мають почуття належноста, зокрема й xipypri4HKM втручанням, за умови, що це дозволено нацюнальним законодавством [7, с. 709].
Православт церкви виступають за надання законно! сили т. зв. церковному шлюбу, що дае змогу не рееструвати такi шлюби у державних органах. Зокрема в Грузи держава визнае шлюб, зареестрований церквою [13, с. 221-226]. У Греци православна церква не вiдокремлена ввд держави i довгий час в краш визнавалися тiльки церковнi шлюби, лише з 1982 р. був визнаний законним i цивiльний шлюб. Крiм того, у Грецi! тайна хрещення прирiвнюеться до цивiльного акту реестраци народження [25]. Водночас в Украш релшйний обряд шлюбу не мае правового значення i втання у церквi, згiдно з законодавством, не породжуе прав та обов'язюв подружжя [19, с. 70].
1деальною мм'ею, з позицi! церкви, е чоловж i жiнка, якi побажали стати одним тшом i духом в Христа, завжди допомагають один одному i в гор^ i в радостi, допоки смерть не розлучить !х [23]. У р^ смертi одного з подружжя або у р^ визнання церквою шлюбу недшсним православна релiгiя допускае другий i третiй шлюб через людську немiч, хоча не вважае це нормою навпъ для вдiв i вдiвцiв; але категорично забороняе четвертий шлюб за будь-яких обставин [16, 24].
Православна церква негативно ставиться до розлучень, адже що "Бог з'еднав, людина хай не розлучае" (Мф. 19:6). Основними засадами шлюбу, на думку православно! церкви, е вiрнiсть i впевнешсть подружжя один в одному, адже в любовi не може бути жодного обману. Сдиною причиною для розлучення УПЦ КП називае грiх перелюбу (зрада одного з подружжя) [17, 16, 24]. РПЦ мае доволi великий перелж випадюв можливого так званого "церковного розлучення" (хоча у католицькш цер^ немае такого поняття, а використовуеться термiносполучення "визнання шлюбу недшсним"): 1) в^ернення подружжя або одного з них ввд православ'я; 2) неспроможшсть до шлюбного спiвжиття, яка настала до укладення шлюбу або стала наслвдком умисного самокалiчення; 3) захворювання сифiлiсом або СН1Дом; 4) один з подружжя довгий перюд часу е безвкно ввдсутнш; 5) засудження до покарання з позбавленням усiх прав власностц 6) посягання на життя або здоров'я одного з подружжя або дггей; 7) невилжовна важка душевна хвороба; 8) зловмисне залишення (покинення) одним з подружжя шшого; 9) поставлений медичний дiагноз: хронiчний алкоголiзм чи наркомашя; 10) здiйснення дружиною аборту при незгодi чоловiка. Пiсля законного церковного розлучення православна церква дае згоду на другий шлюб тому з подружжя, хто не винен у розiрваннi шлюбу [17]. На ввдмшу вiд церкви, юриспруденщя не мае обмежень щодо розлучень i СКПЛ гарантуе розведенiй особi право на вступ у другий чи iншi подальшi шлюби [7, с. 707].
Боговстановлене призначення жшки у шлюб - бути дружиною i матiр'ю, i це не повинно применшуватися у змаганнi жшки за рiвноправнiсть з чоловiком [24].
Сучасне сустльство переживае рiзнi проблеми, частина з яких, на думку православно! церкви, пов'язаш з послабленням сiмейних вiдносин (недостатнiсть батьювсько! уваги, втрата почуття вiдповiдальностi за рвдних i близьких, духовна спустошешсть, втрата сенсу життя i моральна нестшюсть). Наслiдком цього, на думку церкви, е руйнування мм'!, вщсутшсть належно! поваги дiтей до сво!х батькiв, рiст соцiального сирiтства, наявтсть одиноких старих людей, мiльйонiв сирп; безпритульних людей i дiтей, вщсутшсть у суспiльствi довiри до ближшх, сексуальна революцiя (статева розпуста, одностатевi шлюби), пияцтво, наркоманiя тощо [17, 24].
Православна церква негативно ставиться, по-перше, до дошлюбних статевих вщносин, до рiзноманiтних збочень, до так звано! "статево! освiти", яка це пропагуе [24]. Зокрема, Антюхшська православна церква застертае людей вiд так званих "iгор" в сiм'ю: мм'я "живемо разом", "пробна сiм'я" ("якщо не сподобаеться, розiйдемось"), "спшьна мм'я" (обмiн мiж подружжями, наприклад, жшками), "вiдкрита сiм'я" (там, де партнери переслщують сво! власнi его!стичнi штереси). Церковнослужителi закликають людей до офщшних (зареестрованих) правових вiдносин, оскiльки документ про шлюб зобов'язуе омб тклуватися один про одного, регулюе ввдносини подружжя мiж собою та мiж батьками i дiтьми, захищае власшсть тощо [23].
По-друге, православна церква не вважае нормальною ситуащю, коли двое людей фактично проживають, але юридично не рееструють сво!х ввдносин, тобто негативно ставиться до т. зв. "цившьних шлюбiв", оскiльки шлюб, з позици церкви, це не тшьки сп1вжиття двох людей чи сукупшсть мiж ними майнових ввдносин, але також i готовнiсть присвятити себе один одному, нести вщповвдальшсть за другого з подружжя [4, 8].
150
По-тpетe, не^ий^^и^ для пpавославноï цеpкви e yкладення шлюбного договоpy, оскiльки вш позбавляe шлюб цiнностi, пеpетвоpюючи союз любовi в угоду, яка зумовлкю майновi вiдносини та полегшye пpийняття piшення пpо pозipвання подpyжжям шлю6у [3].
По-четвеpте, пpавославна цеpква вистyпаe пpоти гомосексyалiзмy, як гpixовного пошкодження людськоï пpиpоди, i не погоджyeться з тим, що це e одна з сексуальний оpieнтацiй [17; 24]. На^иклад, Болгаpська пpавославна цеpква виступила пpоти гей-паpадy в Софи, вважаючи це безстидством i ганебною демонстpацieю тяжкого смеpтного гpixа зi згубними наслiдками для сyспiльства, i, особливо, для молодi [4, S].
По-п'яте, категоpичномy засудженню з боку пpавославноï цеpкви пiддаються й одностатевi шлюби, адже шлюб e можливий тiльки мiж чоловiком i жшкою [1]. У цьому контекста цеpква пpотестye пpоти pекомендацiй деякж деpжав уникати слова "мама" i "тато" в офiцiйнiй докyментацiï, а частше вживати слова "наpоджyвач 1" i "наpоджyвач 2" (зокpема, у 2010 p. Рада Gвpопи ^ийнята таку pекомендацiю; у 2007 p. Шотландська нацiональна служба оxоpони здоpов'я пpийняла стосовно цього диpективy для медпеpсоналy; з лютого 2011 p. Деpжавний депаpтамент США виключив слова "мама" i "тато" тд час офоpмлення заяв на паспоpт та в шшш офiцiйнiй докyментацiï) [2, 22, 21]. З позици ^pEra, недопустимо ставитися до iнститyтy шлюбу заpозyмiло або негативно.
По-шосте, пpавослав'я категоpично засyджye: 1) iснyвання поpногpафiï та пpопагандy статевоï pозпyсти, якi особливо негативно впливають на свiдомiсть дiтей та тдлггюв, оскiльки лю-дина на цьому xибномy шляxy кеpyeться скоpiше iнстинктами й не вpаxовye споконвiчнi дyxовнi та моpальнi щнносп; 2) юнування пpостигyцп та так звану "вшьну любов", бо yсi цшносл, яю пpи-таманнi шлюбним вщносинам (жеpтовнiсть, взаeмовiдповiдальнiсть тощо), втpачають свш сенс [17].
До пpiоpитетниx на^ям^ цеpковно-деpжавноï спiвпpацi у сфеpi шлюбно-сiмейниx вiдносин РПЦ заpаxовye: моpальне вжовання особистостi; збеpеження сiм'ï як здоpового осеpедкy сус-пiльства; заxист матеpинства i дитинства; допомогу дiтям-сиpотам, особам ^жилого вiкy та обездо-леним людям; боpотьбy з пияцтвом, наpкоманieю, безпpитyльнiстю, культом насильства й pозпyсти та iншими негативними соцiальними явищами. Пiдтpимка сiм'ï в ïï тpадицiйномy pозyмiннi, бать-квства, матеpинства i дитинства e сеpед основниx на^ям^ пpавозаxисноï дiяльностi РПЦ [18].
^авославна цеpква pекомендye деpжавi посилити сощальний заxист та опiкy дiтей, посилити пiдтpимкy багатодiтним сiм'ям [10].
Висновки. Шдсумовуючи pозгляд пpава на шлюб i Ым'ю з позицiï пpавославноï pелiгiï у свiтлi мiжнаpодниx стандаpтiв, можна сказати, що це ^аво людини, з позици деpжави, e одним з основниx немайновиx ^ав, яке, на думку пpавославноï ^pra^ e священним пpавом чоловiка та жшки на ствоpення сiм'ï, основним даpом якоï e дiтонаpодження й pозмноження людського pодy. Шлюб, з позици деpжави, e основною фоpмою оpганiзацiï сiм'ï. Водночас деpжава допyскаe i pегyлюe iншi фоpми шлюбу, зо^ема, фактичний шлюб (конкyбiнат). Пpавославна цеpква шлюб pозглядаe як одне з основнж таïнств, яке освячyeться Богом у цеpквi, тому вона в^ай негативно ставиться до дошлюбниx вiдносин, до т. зв. "irop" в сiм'ю ("живемо pазом", "^обна сiм'я", "спiльна сiм'я") та "цившьного шлюбу" (коли двоe людей фактично пpоживають, але юpидично не pеeстpyють своïx вiдносин).
Пpавославна цеpква вистyпаe за надання законноï сили т. зв. цеpковномy шлюбу, що даe змогу не pеeстpyвати ïx у деpжавниx оpганаx. Щопpавда, на законодавчому piвнi сеpед кpаïн, в якиx бiльшiсть населення сповiдye пpавослав'я, цеpковний шлюб визнаeться лише у ^узп та Гpецiï.
I пpавославна цеpква, i деpжава встановлюють певнi умови для укладення шлюбу, щопpавда деяю з ниx збiгаються (напpиклад, ввдсутшсть кpовного споpiднення), а iншi - m (спiльнiсть вipи подpyжжя).
Укpаïнське законодавство визначаe двi фоpми пpипинення шлюбу - смеpть одного з ж^^жя та pозipвання шлюбу незалежно вщ бyдь-якиx умов, а також шлюб може бути визнаний недшсним. Пpавославнi цеpкви (кpiм Росiйськоï Пpавославноï Цеpкви) та католицька цеpква, як пpавило, не вважають поняття "цеpковне pозлyчення", а скоpiше дотpимyються поняття визнання шлюбу недшсним, пpичомy за наявносп певниx умов (напpиклад, вiдвеpнення одного з подpyжжя вiд пpавослав'я, невилiковна важка душевна xвоpоба тощо). Кpiм того, деpжава, на вщмшу вiд пpавославноï цеpкви, не обмежye людину у можливостi вступу у дpyгий (тpетiй чи настyпнi) шлюби.
151
Категоричне засудження з боку православно! церкви отримали: 1) шлюбний договiр (оскшьки подружжя повинно дарувати себе один одному, а не перетворювати сво! ввдносини в угоду); 2) порнографiя та пропаганда статево! розпусти; 3) явища гомосексуалiзму та транссексуалiзму, вважаючи, що такого укладення шлюбу мiж такими особами не повинно здшснюватися.
1. Албанская Православная Церковь выступает против легализации однополых браков. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie.ru. 2. Боднар I. Рада Свропи скасуе слова ... "мама" i "тато" / I. Боднар // Експрес — 10—16.09.2010 — № 98 (5367). 3. Болгарская Православная Церковь выступает против легализации "гражданских браков". 25.06.2008 г. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie.ru. 4. Болгарская церковь протестует против содомского зборища. 26.06.2009 г. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie.ru. 5. Будiвська Г. Право на батьювство в ршеннях Свропейського Суду з прав людини / Г. Будiвська. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.uris-c.com.ua/ 2010/ 06/ 29/. 6. Варфоломей, патриарх. Приобщение к таинству: православие в третьем тысячелетии /Всесвятейший Вселенский Патриарх Варфоломей. —М.: Эксмо, 2008. — 368 с. 7. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. /М. де Сальвиа. — СПб.: Издательство "Юридический центр Пресс", 2004. — 1072 с. 8. Декан богословского факультета призвал мэра Софии не допустить гей-парада. 27.06.2009 г. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. pravoslavie.ru. 9. Загальна деклара^я прав людини вiд 10.12.1948 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 10. Звернення Християнських Церков Украти до держави та украшського народу вiд 01.06.2004 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://risu.org.ua. 11. Конвен^я ООН "Про права дитини" вiд 1989 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 12. Конвен^я про захист прав людини i основоположних свобод вiд 4.11.1950 р., Рада Свропи. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 13. Конституционное соглашение между Грузинським государством и Грузинской Апостольской Автокефальной Православной Церковью, 14.10.2002 г. // Поместные Православные Церкви. — СПб.—М.: Изд-во Стретенского Монастыря, 2004. — 544 с. 14. Лiсек А. Причини проти контрацепцй i стерилiзацii. 02.09.2009 р. / А. Лiсек. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://oranta.org. 15. Мiжнародний пакт про сощальт, економiчнi i культурт права вiд 16.12.1966р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 16. Окружное послание Священного Синода Американской Православной Церкви о браке от 29.01.2003 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie. ru. 17. Основы социальной концепции Русской Православной Церкви, Москва, 13—16 августа 2000 г. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mospat.ru. 18. Основы учения Русской Православной Церкви о достоинстве, свободе и правах человека. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mospat.ru. 19. Ромовська З. В. амейний кодекс Украши: науково-практичний коментар. — 2-ге вид., перероб i доп. / З. В. Ромовська. — К.: Видавничий дiм "1н Юре", 2006. — 568 с. 20. амейний кодекс Украти вiд 10 Ычня 2002 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 21. У США слова "мама" i "тато" змтять на "батько 1" i "батько 2". — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pokrov.lviv.ua. 22. У Шотландй заборонили слова "мама" i "тато", щоб не образити гомосексуалiв. 30.03.2007. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gazeta.ua. 23. Христиане — это люди, которые сияют светом Христовым. Архиепископ Павел (Салиба) Автралийской и Новозеландской епархии Антиохийского Патриархата. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie.ru. 24. Церква i свт на початку третього тисячолття. Декларащя Ювыейного помiсного собору Украiнськоi Православноi Церкви Кшвського Патрiархату, присвяченого святкуванню 2000-лття Рiздва Христового 2002/2003 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.risu.org.ua. 25. Элладская Православная Церковь намерена создать институт брака и семьи и разработать программы подготовки будущих супругов. 15.01.2006 г., Салоники. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravoslavie.ru.
152
