CC BY
33
УДК 347.61:347.62 М. М. Слабан
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, здобувач кафедри теори та icTopii' держави i права
ЗМ1НИ МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ П1ДХОД1В ДО РОЗУМ1ННЯ ПОНЯТТЯ "С1М'Я" ТА "ШЛЮБ" У ПРАКТИЦ1 еВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
© Слабан М. М., 2015
Дослщжено сощолопчний, юридичний, цiннiсно-деонтичний пiдходи до осмис-лення змкту явищ, поняття про як позначаються термiнами "сiм'я" та "шлюб". З позицiй цих пiдходiв простежено трансформацп смислового наповнення категорш, що розглядаються, в прецедентному правi европейського суду з прав людини.
Ключовi слова: шлюб, сiм'я, право на повагу до амейного життя, европейський суд з прав людини, щншсть.
М. М. Слабан
ИЗМЕНЕНИЯ МЕТОДОЛОГИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ К ПОНИМАНИЮ ПОНЯТИЙ "СЕМЬЯ" И "БРАК" В ПРАКТИКЕ ЕВРОПЕЙСКОГО СУДА ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА
Исследованы социологический, юридический, ценностно-деонтической подходы к осмыслению содержания явлений, понятия о которых обозначаются терминами "семья" и "брак". С позиций этих подходов прослежено трансформации смыслового наполнения рассматриваемых категорий в прецедентном праве Европейского суда по правам человека.
Ключевые слова: брак, семья, право на уважение семейной жизни, Европейский суд по правам человека, ценность.
M. M. Slaban
CHANGES METHODOLOGICAL APPROACHES TO UNDERSTANDING CONCEPT OF "FAMILY" AND "MARRIAGE" IN THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS
The article investigates sociological, legal, value and deontic approach to comprehension the content of phenomenons, concept of which denote of the terms "family" and "marriage". From the position of these approaches traced the transformation of semantic content of categories that are considered in the case law of the European Court of Human Rights.
Key words: marriage, family, the right to respect for family life, the European Court of Human Rights, value.
Постановка проблеми. Незважаючи на те, що шститут ciM'i' вщдавна е транслятором основних моральних й духовних щнностей та аксюлопчних орiентацiй, достатньо бодай побiжного погляду на наявний теоретичний доробок, аби засвщчити вщсутнють у правознавсти загальноприйнятого розумшня понять "шм'я" та "шлюб". Для украшських наукових розробок стало характерним радше увиразнення окремих сутнюних характеристик означених понять виходячи
головно iз дослщницьких цiлей !х застосування. Теоретики шмейного права, наприклад, нерщко фiксували розбiжностi мiж значеннями, яю вкладають у поняття шм'! и чи iншi галузi юридично! науки i законодавства (житлове, цивiльне, трудове право i т.д.) [1, с. 7; 2, с. 58].
Водночас слщ зважити на те, що згаданi термiни поки не набули усталеного значення також i в заруб1жнш науковiй думцi [3, с. 18; 4, с. 7, 5. с. 50]. Дискусп, що точаться навколо питання сутносп шлюбу та см'!, значною мiрою зумовленi пануванням плюралiзму цiнностей та розма!ттям форм сустльно! моральностi, яка об'ективуеться у релит!, звичаях, традицiях соцiумiв рiзного типу. Цiнностi сiмейного життя при цьому одержують специфiчне соцiокультурне забарвлення.
На цьому тлi, як видасться, подальшого розроблення потребують питання, пов'язаш з вiднайденням унiфiкованих теоретико-методологiчних пiдходiв до розумiння розглядуваних у сферi шлюбно-сiмейних вiдносин в конкретних суспшьних та культурно-релiгiйних контекстах.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Вагомий внесок в осмислення запропоновано! проблематики свого часу здшснили такi знанi фшософи минулого, як Аристотель, Платон, Августин, Фома Аквшський, I. Кант, Г. Гегель, Дж. Локк, Т. Гоббс та ш. Дослiдженням ютори зародження й еволюцп сiмейно-подружнiх вiдносин займались, зокрема, Л. Морган, М. Кова-левський, Ф. Енгельс, П. Сорокш. Сощолопчне та соцiально-психологiчне розумiння шм'! та шлюбу розкрите у працях М. Вебера, Е. Дюркгейма, Е. Пдденса, У. Гуда, Н. Смелзера, К. Юнга. Правовi аспекти функщонування згаданих шститупв висвiтлено у роботах таких вггчизняних цивiлiстiв, як О. В. Дзери, I. В. Жилшково!, З. В. Ромовсько!, В. О. Рясенцева, А. С. Червоного. На особливу увагу заслуговують розробки Е. В. Беляево!, С. Н. Гаврова, С. I. Голода, С. I. ^водара, у яких окреслено спектр аксюлого-етичних й онтолопчних проблем шмейного життя.
Попри зазначене слщ, однак, констатувати, що виявлення сутшсного наповнення розглядуваних понять ^зь призму щннюно-правового тдходу дос не здобуло належного осмислення у спещальнш лггератур1
Формулювання цiлi статтi. Отже, звернення до аксюлого-правових аспектiв означено! проблематики ниш мае як науковий, так i практичний штерес. Вiдтак метою ще! розвiдки е спроба узагальнити iснуючi пiдходи до розумiння понять им'! та шлюбу в практищ Свропейського суду з прав людини (далi - ССПЛ, Суд) в !х зв'язку iз засадничими моральними й правовими щнностями суспiльств кра!н-члешв Ради Свропи.
Розумiння поняття шлюбу. Позаяк у суспшьних, i зокрема в юридичних науках юнуе кшька пiдходiв до осмислення змiсту явища, позначуваного термiном "шлюб", видаеться слушним здiйснити невеликий огляд основних концепцш, що пояснюють сутнiсть шлюбу як правочину (договору), як союзу i як та!нства.
Хоча витоки тдходу до тлумачення розглядуваного поняття як угоди простежуються ще у правi давньоримсько! епохи, шлюб почав сприйматись головно як об'еднання, що будуеться на договiрних вщносинах людей, лише у Новочасний перюд. Тут слщ згадати класика доктрини лiбералiзму Дж. Локка, котрий розглядав шлюб як "добровшьну угоду мiж чоловiком i жiнкою", що зводиться до "воз'еднання та до права кожного iз подружжя на тiло iншого" [6, с. 306]. Значну роль у розвитку ще! теори вiдiграли роботи I. Канта. На думку фшософа, "статеве спiлкування" чоловiка та жшки у шлюбi, з позицi! "правових законiв чистого розуму", мае базуватися на суто договiрних стосунках [7, с. 192].
Побiжно означенi зауваги дозволяють припустити, що суттевим у договiрнiй концепцi! розумiння шлюбу е звернення до щнностей лiберального гатунку, а зокрема юридично! чи радше формально-юридично! рiвностi, свободи волi, особисто! суверенностi й автономi!.
Нинi спроби пострадянських дослщниюв витлумачити шлюб як угоду або договiр (М. В. Антокольська, Л. С. Фединяк, Г. С. Фединяк) нерщко тддаються критищ. Бiльшiсть сучасних укра!нських правникiв твердить, що шлюбом слщ вважати вшьний, рiвноправний сiмейний союз (а не договiр) чоловiка та жiнки, який укладаеться в державному оргаш реестрацп
акпв цившьного стану [2, с. 85, 86; 8, с.38; 9, с.52]. Погляд на шлюб у такому аспект!, на думку останшх, тдкреслюе, так би мовити, його незвщнють до цившьно-правово! угоди.
Однак звернемо увагу на те, що юридична наука дорадянського перюду та низка сучасних вчених (С. Я. Фурса, З. В. Ромовська) визначають шлюб як "союз чоловша й жшки з цiллю спiвжиття, оснований на взаемнш згодi та укладений у встановленш формГ', не вiдкидаючи при цьому договiрноl природи таких взаемин [10, с. 317]. И справд^ розумiння шлюбу як союзу почасти наповнюсться формально-юридичним смислом й потрапляе у сферу цившьно-правового регулювання. Про це свщчить, зокрема, "зовшшня" лептимнють, себто обов'язкова державна реестрацiя шлюбу. У^м, всупереч договiрному тлумаченню, визначального значення тут набувае власне воля держави, а не ошб, яю бажають побратися.
Окресленим вище трактуванням певною мiрою протиставляеться iдея сакраментально! цшносп шлюбу як священного ташства, яким означуеться нерозривнiсть подружнього зв'язку та його освячення Богом [11, с. 53]. Зпдно iз цим розумшням шлюб чи так зване "подружне сопричастя" описуеться як союз, в якому чоловш i жшка "взаемно вiддають себе та приймають один одного". Водночас у Харти прав им'1 Католицько! Церкви тдкреслюеться, що шлюб - це "природна iнституцiя, якiй винятково належить мгая продовжування життя" [11, с. 105, 123].
У межах означеного тдходу постулюються, так би мовити, вищi цiнностi, властивi головно традицiйнiй моральности якi мають здебiльшого нейтральне значення для попередшх розумiнь. Зокрема, проявляеться особливе поцшовування нерозривного рiзностатевого союзу, встановленого Богом, а також материнства й батьювства, як можуть бути реалiзованi в такому союзi.
Зютавляючи наведенi доктринальнi пiдходи, можна зауважити, що у них увага акцентуеться на рiзних сутнюних характеристиках поняття, яке розглядаеться. У тiй частиш, в якiй шлюбнi вiдносини регулюються законом або самостшно подружжям без втручання законодавця, себто договором, вони набувають формально-правового значення. 3i свого боку, християнське розумшня шлюбу тяжiе до iдеалiзацil уявлень про сакраментальний, а тому й нерозривний подружнш зв'язок, панiвною метою якого е народження нащадюв.
Окремi iз цих пiдходiв проiлюстрованi в практицi ССПЛ. Для прикладу, у низцi справ цей орган визнав, що стаття 12 Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод (z^i -Конвенцiя) втiлюе традицiйну концепщю шлюбу як союзу мiж чоловшом i жiнкою, основану на бюлопчних критерiях визначення статi (Rees v. the UK (1986) [12], Sheffield and Horsham v. the UK (1998) [13], Hämäläinen v Finland (2014) [14]). Також ця стаття захищае право уах рiзностатевих ошб вступати у такий союз, адже власне шлюб е "шститутом, на якому будуеться шм'я" (Cossey v. the UK (1990) [15]). А вщтак захист статп 8 поширюеться на вщносини, основанi на "законному i дiйсному шлюбi" (Abdulaziz, Cabales et Balkandali v. UK (1985) [16], Berrehab v. the Netherlands (1988) [17]). Отож, державна реестращя шлюбу набувае визначального значення в баченш ССПЛ тшьки у його зв'язку iз шмейним життям.
Позаяк особливютю постiндустрiального етапу суспiльного розвитку е плюралiзацiя типiв подружнього партнерства, спричинена релятивiзацiею моральних норм, множиннютю цiннiсних орiентацiй у матримонiальнiй сфер^ Суд нерiдко допускае можливiсть укладення шлюбу мiж особами однiеl стал (Vallianatos and oth. v. Creece (2013) [18], Oliari and others v. Italy (2015) [19]).
1люстращею зазначеного може слугувати справа Schalk and Kopf v. Austria (2010) [20] щодо ненадання дозволу на укладення шлюбу заявникам, яю перебували в гомосексуальних вщносинах. Свое ршення нацюнальш суди умотивовували тим, що вщповщно до законодавства Австри у шлюбi можуть перебувати лише особи рiзноl статi. У цьому зв'язку ССПЛ нагадав, що хоча у 1950-ri роки шлюб розглядався виключно як союз мiж чоловшом i жiнкою, з часу прийняття Конвенцп вщбулися значнi соцiальнi зрушення {Christine Goodwin v. the UK) [21], i сьогодш в багатьох державах Свропи одностатевi стосунки отримують офщшне правове визнання. Водночас видаеться ютотним, що у цш справi ССПЛ звернув увагу на нацiонально-культурне походження шлюбу, яке в кожнш кра!ш мае свою специфiку та е "глибоко вкорiненим у соцiальний та культурний контекст, який може значно в^^знятися в рiзних суспiльствах".
Викладене дае певш пiдстави припустити, що значимють акту реeстрацiï сiмейних вщносин розглядаеться Судом у сукупностi з шшими соцiальними чинниками. При цьому ощнка ССПЛ грунтуеться на поступовому вiдходi вiд цiнностей традицiйного шлюбу до його тлумачення у контекст зростання значущосп так званих постматерiалiстичних орiентацiй та цiнностей самореа-лiзацiï (Р. 1нглхарт). I хоча розмаггтя соцiокультурних норм й традицiй, що позначен зокрема й суттевим впливом рел^п, зумовлюе неоднорiднiсть у ставленш европейських суспiльств до визнання подружшми тих чи iнших моделей вщносин, варто зазначити, що зокрема одностатевий шлюб вже сьогодш набув соцiальноï легiтимацiï у низцi захiдноевропейських краш (Францiя, Нiдерланди, Норвегiя, Португалiя, Бельпя, Iспанiя, Швецiя, Люксембург та ш.).
Уявлення про сiм'ю та поняття cïm'ï. Звернiмось до з'ясування особливостей поняття им^' з погляду сощолопчного, юридичного та цiннiсно-деонтичного пiдходiв.
Теоретичш iнтерпретацiï означеноï категори у сощолопчному аспектi переважно мiстять вказiвку на сукупшсть специфiчних ознак, якi слугують базисом для позначення традицiйних, а також низки нетрадицшних моделей имейних вiдносин, таких як конкубiнат, одностатевi сiм'ï, свiдомо бездiтнi сiмейнi союзи або ж сiм'ï, нездатнi до бюлопчного батькiвства тощо. Це, наприклад, таю ознаки як мала група, наявшсть шлюбних взаемин або кровного спорщнення, спiльний побут, моральна вщповщальшсть членiв сiм'ï, спiльна господарсько-побутова дiяльнiсть, морально-психологiчна взаемодiя [1, с. 6; 5, с. 50, 51; 22, с. 12].
Звертаючись до штерпретування дослщжуваного поняття з позицiй юридичного тдходу, слщ констатувати, що правниками им'я здебiльшого тлумачиться як спшьшсть, члени якоï взаемно пов'язанi правами та обов'язками, що випливають iз сощальних фактiв шлюбу, кровного спорщнення, усиновлення або iншоï форми прийняття дiтей на виховання [1, с. 6; 9, с. 36; 22, с. 13; 33, с. 8]. При цьому роль права зводиться до визначення юридично значущоï соцiальноï основи (шлюб, спорщнетсть тощо), яка з погляду норм об'ективного права е необхщною для виникнення мiж членами сiм'ï правових зв'язюв [10, с. 283].
I нареши, пщхщ, який може бути названо аксюлого-деонтичним, тюно пов'язуе поняття сiм'ï насамперед iз певними уявленнями про належне або, шакше кажучи, постулюе деякий щеальний варiант морально-релiгiйних практик, при цьому iнодi нехтуючи соцiально-економiчною та культурно-юторичною дiйснiстю. Такий пiдхiд закршлений, зокрема, у документах та працях богословiв рiзних християнських конфесiй [11, с. 105; 24, с. 430; 25, с. 91].
Оскшьки им'я е спшьнотою, зумовленою природним буттям людини, у межах останнього пщходу видаеться слушним видiлити ïï природно-бюлопчне розумiння. Онтичнi витоки цiеï концепцп кореняться у самiй бiологiчнiй сутносп людини та пов'язанi iз щнностями продовження роду. При цьому потреба мати власну им'ю визнаеться природним правом кожного.
З огляду на наведене особливий штерес становить осмислення поняття, яке розглядаеться, ^зь призму практики ССПЛ.
Аналiз низки ршень цього судового органу дозволяе стверджувати, що поняття сiм'ï у його практищ наповнюеться вщносно конкретним смислом, хоча при цьому й не пщдаеться вичерпному визначенню. Важливо також звернути увагу на те, що Суд здебшьшого послуговуеться термшом "имейне життя", яке видаеться тюно пов'язаним iз категорiею "имТ'.
Передусiм ССПЛ вщзначае, що сiм'я не зводиться лише до подружшх взаемин i може охоплювати iншi зв'язки, що юнують de facto. Поняття "имейне життя", наприклад, передбачае стосунки батьюв та дiтей, в тому чи^ народжених поза шлюбом, позаяк з моменту народження мiж дитиною i батьками виникають вщносини, якi складають "имейне життя" (Berrehab v. the Netherlands (1988) [17], Kroon v. the Netherlands (1994) [26], GUI v. Switzerland (1996) [27], Ahmut v. the Netherlands (1996) [28], Elsholz v. Germany (2000) [29], Zaunegger v. Germany (2009) [30]).
Так само имейними визнаються взаемини мiж дитиною та близькими родичами (напр., бабусями i дщусями), оскшьки останш можуть вдагравати суттеву роль у имейному житп (Bronda v. Italy (1998) [31], Marckxv. Belgium (1979) [32]).
Iнодi Суд визнае стосунки сiмейними, зважаючи на певш обставини, як-от "чи живе пара разом i протягом якого часу, чи мають вони спшьних дiтей, позашлюбних або шших, пiдтвердження ïхнiх взаемних зобов'язань". Так, у справi X, Y and Z v. the UK (1997) [33] Суд дшшов висновку, що стосунки мiж транссексуалом-чоловшом i його дитиною, що народилася у результат штучного заплiднення вiд донора, становили шмейне життя. Вочевидь, за подiбних обставин наявнiсть або вiдсутнiсть "им'Т по сутi е питанням факту, в основi якого iснуючi на практищ тiснi особистi взаемини (К.. arid Т. v. Finland (2000) [34]). Ця теза пiдтверджуеться й у справi Lebbink v. the Netherlands (2004) [35], де ССПЛ висловлюе думку про те, що просте бюлопчне спорщнення, не шдкршлене якими-небудь правовими або фактичними елементами, що вказують на iснування тюних особистих зв'язкiв мiж батьком i дитиною, не може вважатися достатшм для того, щоб на нього поширювалася дiя гарантiй статтi 8.
Низка вщносно нещодавнiх справ демонструе змшу ставлення ССПЛ до такого виду поширених у европейських крашах партнерських вiдносин, як одностатева шм'я. У згаданiй справi Schalk and Kopf v. Austria [20] Суд визнае, що стосунки мiж двома особами однiеï стат^ якi характеризуются такими ознаками, як спiльне проживання та стшюсть емоцiйних уз - за аналопею з такими ж вщносинами в рiзностатевiй парi - тдпадають пiд поняття "сiмейного життя". Схожий шдхщ Суд демонструе i у справах Gas i Dubois v. France (2012) [36], X v. Austria (2013) [37], Oliari and others v. Italy (2015) [19]. Свою позищю ССПЛ шдкршлював наступною аргументащею: "при захисп традицiйноï шм!' держава повинна зважати на розвиток суспшьства, зокрема, на перемши у сприйняттi соцiальних проблем чи певних мiжособистiсних вiдносин, у тому чи^ й на той факт, що не юнуе единого способу здшснення права на сiмейне життя" (Xv. Austria).
Принаймнi не менш цiкавою також е проблема застосування медичних технологш штучного зачаття. Зокрема, у справi S.H. v. Austria (2011) [38], яка стосувалась заборони використання донорських клггин з метою заплщнення in vitro, ССПЛ встановив, що право подружшх пар на зачаття дитини i на застосування згаданих медичних практик з щею метою е формою вираження шмейного життя.
Узагальнюючи зазначеш особливосп дослщжуваного поняття, слiд констатувати, що Суд у зв'язку зi специфiкою свое'' дiяльностi (судова практика покликана регулювати фактичш вiдносини людей) спираеться на сощолопчш й юридичнi пiдходи до тлумачення поняття шм''. Адже укоршення в суспiльнiй свiдомостi примату лiберально-особистiсних цiннiсних устремлiнь (свободи, плюралiзму, прав людини, рiвностi), що знаходять об'ективовану форму вираження у фактично практикованих взiрцях шмейно'' поведiнки, зобов'язують ССПЛ, при визначенш наявностi сiмейних зв'язюв, брати до уваги головно сощально-змютовш та психологiчно-емоцiйнi аспекти мiжособистiсних взаемовщносин. Водночас динамiчний пiдхiд Суду значною мiрою зумовлений специфiкою соцiальних та шших потреб суспшьства, яю протягом останнього часу тд впливом полiтико-економiчних перетворень (iнформатизацiï процесiв виробництва, iндивiдуалiзацiï працi, розвитку бiотехнологiй) iстотно змшилися.
Висновки. Пiдсумовуючи наведений огляд методолопчних пiдходiв до визначення понять шлюбу та сiм'ï в практицi Суду, здшснимо декiлька узагальнень.
Наведенi концепцп спираються на свого роду граничш позицiï при визначеннi аксiологiчного наповнення поняття сiм'ï. Як наслiдок, у юридичному змюи бiльшоï ваги набувають цшносп рiвностi, свободи, iндивiдуалiзму, а також вщповщальносп. Соцiологiчний пiдхiд описуе шм'ю в рамках системи загальних норм та цiнностей, визначених культурною специфшою та суспiльними умовами, що постшно змiнюються. Своею чергою, аксюлого-деонтичний пiдхiд осмислюе сiм'ю на рiвнi релiгiйно фундованих цiннiсно-правових iдей, яю iнодi можуть бути вiдiрванi вщ соцiальноï та правовоï реальностi.
Простежуючи певний взаемозв'язок означених категорш у позищях ССПЛ, можна констатувати, що практика цього суду мютить посилання на конкретш соцiальнi обставини, яю
виявляються достатшми для визнання юнування мiж заявниками сiмейного життя (сiм'ï) як, наприклад, реестращя шлюбу як союзу чоловша й жiнки, спiльний побут, бюлопчне спорiднення. Наявнiсть сiмейних вщносин як цшносп, що пiдлягае правовш охоронi, встановлюеться Судом з урахуванням вказаних обставин.
Проте аксюлопчш зрушення, що вiдбуваються останшм часом у сферi уявлень про имейне життя, приводять до релятивiзацiï традицiоналiстських поглядiв на шлюб та им'ю в практицi Суду. За цих обставин можна вести мову про своерщне "вплетення" у поняттевий змiст розглядуваних термiнiв низки нових, нетипових ознак, як наприклад, спшьне проживання без укладення шлюбу, стшю штимш чи психоемоцiйнi стосунки, яю можуть виникати зокрема й у одностатевому союз^ тiснi особистi зв'язки мiж батьками i дитиною, що народилася у результат штучного заплщнення вiд донора. В основi визнання правового значення наведених ознак лежать цшносп морального й щеолопчного плюралiзму, самореалiзацiï, особистоï незалежностi, самовираження, морально-емоцiйноï автономiï особи, свободи шдивщуального вибору та iн.
Оскiльки актуашзащя й легiтимацiя вищезгаданих благ вочевидь торкаеться панiвних норм суспiльноï мораш, видаеться логiчним припустити, що намiри запровадити правову охорону, примiром одностатевих союзiв, потребують неодмiнного схвалення на рiвнi громадськоï свiдомостi. Позаяк сустльства европейських краш, якi визнають юрисдикцда Суду, не мають единих уявлень про шлюб та ам'ю, у конкретних справах ССПЛ мусить визначати вщносну важливiсть конкуруючих соцiальних цшностей, аби встановити бiльш вагому iз них для того чи шшого суспiльства.
Насамкiнець слiд зазначити, що ниш було б помилкою говорити про загальну втрату значущосп традицшних, насамперед пщтримуваних християнською релшею, форм шлюбу та сiм'ï в Сврот. Адже, наприклад, для украшського сощуму, в якому (зрештою як i в бшьшосп посткому-нiстичних суспшьств) питома вага традицiйноï моральностi залишаеться доволi високою, моральна легiтимнiсть ршень Суду, що пiдтримують лiбералiзацiю сексуальних та имейно- подружнiх стосункiв, поки що залишаеться доволi сумнiвною [39, с. 471].
1. Ромовська 3. В. Украгнське амейне право: тдручник для студ. вищ. навч. закл. / З. В. Ромовська. - К. : Правова едтсть : Алерта : КНТ : Центр учбовог лтер., 2009. - 500 с. 2. амейне право Украгни : тдручник / за заг. ред. В. I. Борисовог та I. В. Жилтковог. - 4-те вид., переробл. i допов. - X. : Право, 2012. - 322 с. 3. Михеева А. Р. Человек в сфере частной жизни: векторы трансформации семейных отношений / А. Р. Михеева. - Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2012. - 155 с. 4. Левушкин А. Н. Семейное право : учебник / А. Н. Левушкин, A. A. Серебрякова. -М. : ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2012. - 407 с. 5. Воронина 3. И. Семейное право : учеб. пособ. -3-е изд., перераб. и доп. - Тюмень : Изд. Тюменского государственного университета, 2009. - 276 с. 6. ЛоккДж. Сочинения : в 3 томах / Пер. с англ. и лат. / Fed и сост. А. Л. Субботин. - Т. З. - М. : Мысль, 1988. - 668 с. 8. Кант И. Сочинения в шести томах /И. Кант. - Т.4. 4.2. - М. : Мысль, 1965. -478 с. 9. амейне право Украгни : навч. поаб. /за ред. С. О. Харитонова. - К. : 1стина, 2008. - 200 с. 10. амейне право : навч. поаб. для студентiв юрид. вузiв та факультетiв / за ред. О. В. Дзери. - К. : Вентурi, 1997. - 272 с. 11. Гражданское прав : учебник. - Изд 2-е, перераб. и доп. / под ред А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - Т. 3. - М. : "Проспект", 1999. - 624 с. 12. Вибрат документи Католицьког Церкви про шлюб та ам'ю. Вiд ЛеваXIII до 1вана Павла II. - Том 1. - Львiв : Видавництво ЛБА, 2002. - 288 с. 13. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Rees v. the UK вiд 17 жовтня 1986 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr. coe. int/eng# {%22fulltext%22: [%22Rees %22J, %22documentcollectionid2%22: [%22GR ANDCHAMBER %22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22:[%22001-57564%22]} 14. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Sheffield and Horsham v. the UK вiд ЗО липня 1998 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http.V/hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22:[0%22Sheffield0%22],%>22 documentcollectionid2% 22:[%22 GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22:
[%22001-58212%22]} 15. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cnpaei Hämäläinen v Finland eid 16 липня 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe.int/eng# {%22fulltext%22:[%22H%C3%A4m%C3%A4l%C3%A4inen%22],%22docu mentcollectionid2%22: [%22 GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22: [%22001-145768%22]} 16. Ршення Свропейського Суду з прав людини у c^aei Cossey v. the UK eid 27 вересня 1990 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe.int/engW{%22fulltext%22:[%22 Cossey%22], %22 documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22: [% 22001-57641%22]} 17. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Abdulaziz, Cabales et Balkandali v. UK вiд 28 травня 1985 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hud.oc. echr. coe. int/eng#{%22fulltext%22:[%22Abdulaziz%22], %22documentcollectionid2%22: [%2 2GRAND CHAMBER %22, %2 2 CHAMBER %22], %22itemid%22: [ %22001-57416%22]} 18. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Berrehab v. Netherlands вiд 21 червня 1988 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http.V/hiidoc.ecb\coe.int/eng#{0%22fulltext%>22.f%>22 Berrehab%22], %22documentcollectionid2%22:[%2 2GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22] , %22 itemid%22: [%22001-57438%22]} 19. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Vallianatos and others v. Creece вiд 7 листопада 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hudoc. echr. coe. int/eng#{%22fulltext%22: [%22Vallianatos%22], %22documentcollectionid2%22: [% 22 GRAND CHAMBER %22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22:[%22001-128294%22]} 20. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Oliari and others v. Italy вiд 21 липня 2015 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe. int/eng#{%22fulltext%22: [%220liari%22],%22documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER %22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22:[%22001-156265%22]} 23. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Schalk and Kopf v. Austria вiд 24 червня 2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http. V/hudoc.echr.coe.int/eng#{%22julltext%22:[%22Schalk%22],%22documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22 : [%22001-99605%22]} 24. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Christine Goodwin v. the UK вiд 11 липня 2002 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hudoc.echr.coe.int/eiig#{%22fulItext%22:[%22 Goodwin%22], %22dociimentcollectionid2%22:[%22 GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22] , %2 2itemid%22: [%22001-60596%22]} 25. Науково-практичний коментар амейного кодексу Украгни / За ред. Ю.С. Червоного. - К. : 1стина, 2003. - 464 с. 26. Липець JI. В. Врегулювання шлюбних та подiбних вiдноcин законом i договором : моногрaфiя /Л. В. Липець. - К., 2013. - 192 с. 27. Кодекс канонического права. - М. : Ин-т философии, теологии и истории св. Фомы, 2007. - 624 с. 28. Катехизис. Курс лекций. Иерей Олег Давыденков. - М. : Православный Свято- Тихоновский Богословский Ин-т, 2000. - 102 с. 29. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Kroon v. the Netherlands вiд 27 жовтня 1994 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hudoc. echr. coe. int/eng#{%22fulltext%22:[%22Kroon%22], %22documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER°/o22, %22CHAMBER%22] ,%22itemid%22: [%22001-57904%22]} 30. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi GUI v. Switzerland вiд 19 лютого 1996 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http.V/hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22 : [%22G%C3%BCl%22] ,%22documentcollectionid2%22 : [ %22GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER %22], %22itemid%22:[%22001-5 7975%22]} 31. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Ahmut v. the Netherlands вiд 28 листопада 1996 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hudoc. echr. coe. int/eng#{%22fulltext%22:[%22Ahmut%22], %22documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22: [%22001-58002%22]} 32. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi Elsholz v. Germany вiд 13 липня 2000 року [Електроннийресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe.int/eng#{% 22fulltext%22: [%22 Elsholz%22], %22documentcollectionid2%22:[%22G RANDCHAMBER%22, %22CHAMBER %22], %22itemid%22: [%22001-58763 %22]} 33. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cпрaвi
Zaunegger v. Germany вiд 3 грудня 2009 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc. echr. coe. wt/eng#{%22fidltext%22:[%22Zaimegger%22], %22documentcollectionid2%22:[% 22GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22: [%22001-96020%22]} 34. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Bronda v. Italy вiд 9 червня 1998 року [Ечектронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe.iiu/eng#{%22fulltext%22f%22Bixmda%2 RANDCHAM BER%22, %22CHAMBER %22], %22itemid%22: [%22001-58194%22]} 35. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Marckx v. Belgium вiд 13 червня 1979 року [Електроннийресурс]. Режим доступу http.V/hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22.f%22Marckx%22],%22 documentco llectionid2%22:[%22 GRANDCHAMBER%22, %>22CHAMBER%22], %22itemid%22: [%22001-57534%22]} 36. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi X, Y and Z v. the UK вiд 22 квтня 1997року [Електронний ресурс]. Режим доступу http.V/hudoc. echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22 :[%22Х, %20Y%22], %22documentcollectionid2%22: [%22 GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22] ,%22itemid%22: [%22001-58032%22]} 36. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi К and T. v. Finland вiд 12 липня 2000 року [Електронний ресурс]. Режим доступу http://hudoc. echr. coe. int/eng#{%22fulltext%22: [%22K %20and%20T. %22], %22documentcollectionid2% 22: [%22 GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22], %22itemid%22: [%22001-59587%22]} 37. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Lebbink v. the Netherlands вiд 1 червня 2004 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.ouderverstoting.nl/content/ECHR-JUDGEMENT-ljuni2004.htm 38. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Gas i Dubois v France вiд 15 березня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://hudoc.echr.coe.i nt/eng#{%22Julltext%22:[%22Gas%22], %22documentcollectionid2%22:[%22GRA NDCHAMBER %22, %22CHAMBER%22, %22DECISIONS%22], %22itemid%22: [%22001-109572%22]} 39. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi X v. Austria вiд 19 лютого 2013 року [Електроннийресурс]. Режим доступу http://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22display%22: [%220%22], %22languageisocode %22: [%22ENG%22], % 22аррпо%22: [%2219010/07%22] ,%22itemid%22: [Уо22001-116735%22]} 40. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi S.H. v. Austria вiд 3 листопада 2011 року [Електронний ресурс].-Режим доступу http.V/hudoc.echr.coe. int/eng#{%22fulltext%22.f%22%D0%A5% 2GRANDCHAMBER%22, %22CHAMBER%22] , %22itemid%22: [%22001-118062%22]} 41. Рабтович С. П. Природно-правовi тдходи в юридичному регулювант: монографiя / С. П. Рабтович. - Львiв : ЛДУВС, 2010. - 576 с.
