CC BY
21
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 347.62 1нна Апопш
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка" кандидат юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу тпа.арору @gmail. сот
В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ, ЩО ВИПЛИВАе З1 ШЛЮБУ
© Апотй I., 2017
Дослщжено питання вид1в, пiдстав та заходiв взаемноТ вiдповiдальностi дружини та чоловiка. Визначено, що вiдповiдальнiсть, яка випливае зi шлюбу - це взаемна вщповщальшсть дружини та чоловiка за поведшку пiд час укладення шлюбу, у шлюбних в1дносинах та за порушення прав один одного як бать^в пiсля роз1рвання шлюбу. Заходами вщповщальностц що застосовуються в цих випадках е: несприятливi наслiдки для недобросовкного подружжя за недiйсностi шлюбу; зменшення одному з подружжя частки у сшльнш сумiснiй власностi через винну протиправну поведiнку; позбавлення одного з подружжя права на одержання ашмен^в або обмеження його строком через винну протиправну поведшку; покладення на одного з подружжя обов'язку з вщшкодування майновоТ i (або) моральноТ шкоди, завданоТ його протиправною винною поведшкою щодо другого з подружжя.
Ключовi слова: вiдповiдальнiсть; порушення прав; зловживання правом; невиконання обов'яз^в; вщшкодування майновоТ шкоди; несприятливi наслiдки; позбавлення права на утримання; зменшення частки у сшльному майнь
Инна Апопий
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ, СЛЕДУЮЩАЯ ИЗ БРАКА
В статье исследуются вопросы видов, оснований и мер взаимной ответственности супругов. Определено, что ответственность, которая следует из брака - это взаимная ответственность жены и мужа за поведение во время заключения брака, в брачных отношениях и за нарушение прав друг друга как родителей после расторжения брака. Мерами ответственности, применяемыми в данных случаях являются: неблагоприятные последствия для недобросовестного супруга при недействительности брака; уменьшение одному из супругов доли в общей совместной собственности из-за виновного противоправное поведения; лишения одного из супругов права на получение алиментов или ограничения его сроком из-за виновного противоправное поведения; возложение на одного из супругов обязанности по возмещению имущественного и (или) морального вреда, причиненного его противоправным виновным поведением по отношению ко второму из супругов.
Ключевые слова: ответственность; нарушение прав; злоупотребление правом; невыполнение обязанностей; возмещение имущественного ущерба; неблагоприятные последствия; лишение права на содержание; уменьшение доли в общем имуществе.
Inna Apopii
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure Ph.D., Assoc. Prof.
THE RESPONSIBILITY OF MARRIAGE
The article examines the question types, reasons and measures of mutual responsibility of wife and husband. Determined that the responsibilities arising from the marriage - a mutual responsibility of husband and wife for the behavior during the marriage, the marriage relationship and for violating the rights of each other as parents after divorce. Measures of responsibility applied in these cases are: adverse abusive spouses during marriage nullity; reduction spouses share in common joint ownership by the guilty wrongful conduct; deprivation of a spouse the right to receive alimony or limit its wine available by unlawful conduct; laying on the spouses the obligation to recover the property and (or) moral damage caused by his guilty wrongful conduct on the other spouse.
Key words: responsibility; violation of rights; abuse of law; neglect; compensation for property damage; adverse effects; denial of maintenance; reducing the share in the common property.
Постановка проблеми. Шлюб e основною пщставою створення им'1, а подружжя - одними з головних суб'екнв шмейних правовщносин. Однак дослщження вщповщальносп у шмейному npaBi головно стосуеться батьюв i дггей, тодi як взаемна вщповщальнють подружжя у вггчизнянш наущ залишаеться дуже мало розробленою.
AHani3 дослщження проблеми. Окремi аспекти вщповщальносп подружжя дослщжувалися такими науковцями, як З. В. Ромовська, I. С. Канзафарова, I. В. Жилшкова, С. Я. Фурса, В. С. Гопанчук та ш
Мета статть Визначення особливостей встановлено! законом вщповщальносп дружини та чоловша за порушення майнових та особистих немайнових прав i обов'язюв один одного.
Виклад основного матерiалу. Вщповщальнють, що виникае зi шлюбу можна умовно подшити на кшька видiв: вiдповiдальнiсть за поведшку пiд час укладення шлюбу, вщповщальнють за поведшку у шлюбних вщносинах, вiдповiдальнiсть за порушення прав другого з подружжя як батька (матер^ тсля розiрвання шлюбу.
Вiдповiдальнiсть за поведшку пщ час укладення шлюбу мютить вiдповiдальнiсть за приховування перешкод до реестраци шлюбу i вщповщальнють за аморальну поведшку нареченого (наречено!), приховування шформацп про стан здоров'я, та шших обставин, що мають ютотне значення. Приховування перешкод до реестраци шлюбу вщ майбутньо! дружини (чоловша) та (або) органу РАЦС тягне за собою недшснють шлюбу i несприятливi наслiдки для недобросовюно! особи, передбаченi ст. 45 СК: "змша правового режиму майна, повернення одержаних атменпв, втрата на прiзвище, взяте у шлюбi, на проживання в житловому примщенш iншоi особи". Втрачаються також i право на успадкування тсля смери другого з подружжя, право на вщшкодування шкоди, завдано! смертю другого з подружжя, право на пенсда у зв'язку з втратою годувальника тощо, однак тут не можемо говорити про заходи вщповщальносп, адже таю наслщки настають для добросовюно! особи теж.
Аморальна поведшка нареченого (наречено!) та приховування обставин, що мають ютотне значення, тягне за собою втрату права на компенсащю у зв'язку з вщмовою друго! сторони вiд вступу у шлюб. На перший погляд вщповщна норма дае змогу зробити висновок, що обов'язок повщомити майбутню дружину (чоловiка) про всi обставини, яю мають iстотне значення, зокрема про стан свого здоров'я, виникае ще до набуття особами правового статусу наречених, тобто до подання заяви про реестращю шлюбу. Адже потiм витрати на весшля у разi вiдмови вiд шлюбу не тдлягають вiдшкодуванню. Однак цей висновок хибний. Адже формулювання ч. 3 ст. 31 СК чггко вказуе на "приховання нареченим, нареченою обставин", тобто отримання другою стороною шформацп вiд iнших осiб. Тод^ якщо пiсля подання заяви про реестращю шлюбу один з наречених повщомив другого про свою важку хворобу, безплщдя, судимють, наявнiсть позашлюбно! дитини тощо i той виршив вiдмовитись вiд вступу у шлюб - вш зобов'язаний вiдшкодувати вс витрати на весiлля. Якщо ж така шформащя надiйшла не вщ нареченого, а вiд третiх ошб - витрати вiдшкодуванню не тдлягають. Варто зауважити, що подiбнi норми юнують i в Цивiльному кодекс Нiмеччини (БОБ), якi не тшьки позбавляють винну особу права на вщшкодування, а й навпаки покладають обов'язок з вщшкодування збитюв на не! (§1299 ЦКН). [1]
Приховування тяжко! або небезпечно! хвороби вщ нареченого (наречено!), ^м втрати права на вщшкодування затрат на весшля, може мати й iншi наслщки: недшсшсть шлюбу (п. 3 ч. 1 ст. 41 СК) iз застосуванням заходiв вiдповiдальностi до недобросовюного подружжя (ст. 45 СК) або втрату права на атменти чи обмеження його строком (п. 3 ч. 1 ст. 83 СК). Якщо той з подружжя, хто був введений в оману, не бажае подавати позов про визнання шлюбу недшсним або з якихось причин отримав вщмову в задоволент позову, вш може скористатися правом, наданим ст. 83 СК.
Щодо вщповщальносл у шлюбних вщносинах слщ розрiзняти взаемну вщповщальшсть дружини та чоловша та вщповщальшсть подружжя перед трепми особами. Остання стосуеться порушення зобов'язань за договорами, укладеними подружжям стльно або одним з них в штересах ^м'! (за умови використання одержаного на потреби ^м'!), спшьного завдання шкоди третш особ^ заподiяння шкоди малолiтнiми, неповнолiтнiми дггьми подружжя тощо. Порядок та умови покладення на подружжя вщповщальносл регулюеться Цившьним кодексом. У цьому разi допускаеться звернення стягнення на майно, що е стльною сумiсною власшстю подружжя. За зобов'язаннями тiльки одного з подружжя, стягнення може бути накладено лише на майно, що е його приватною власшстю i частку у стльному майш, видшену йому в натурi (ч. 1 ст. 73 СК).
Взаемна вщповщальшсть дружини та чоловша у шмейному правi побудована на принципi гендерно! рiвностi i не передбачае переваг чи обмежень за статевою ознакою.
Розглядаючи особист немайновi права та обов'язки, варто зазначити, що незважаючи на деяку декларатившсть, порушення бшьшосп з них тягне за собою можливють застосування заходiв вiдповiдальностi.
Так, за невиконання обов'язку стльно дбати про матерiальне забезпечення шм'! (ч. 4 ст 55 СК), частка порушника при подш майна, що е об'ектом стльно! сумюно! власносп, може бути зменшена (ч. 2 ст. 70 СК)
Згщно з ч. 3 ст. 55 СК дружина та чоловш вщповщальш один перед одним, перед шшими членами шм'! за свою поведшку в нш. Так, умисне невиконання обов'язюв, передбачених ч. 1, 2 ст. 54 СК, ч. 1, 2 ст. 55 СК, а саме демонстративна зневага до другого з подружжя, ^норування його думки, потреб та штерешв, зокрема пщ час виршення шмейних питань, налаштування дггей проти батька (матер^ тощо, може тлумачитися як негщна поведшка у шлюбi i позбавити винну особу права на утримання, згщно з ч. 5 ст. 75 СК. ^мейний кодекс Укра!ни, на вщмшу вщ, наприклад, Французького цившьного кодексу (ст. 212 ФЦК) прямо не встановлюе для подружжя обов'язку подружньо! вiрностi [2]. Однак систематичш подружш зради йдуть врозрiз з обов'язком тклуватися про побудову шмейних вiдносин мiж собою на почуттях взаемно! поваги (ч. 1 ст. 55 СК) i однозначно е негщною поведiнкою з вiдповiдними майновими наслщками. Крiм того, утримання коханок (коханщв) i пов'язанi з ними витрати на готел^ ресторани, подарунки тощо - це
витрачання спшьного майна (в цьому разi заробпно! плати, iнших доходiв) на шкоду штересам шм'! i (ч. 2 ст. 70 СК) може бути тдставою для зменшення частки тд час подiлу.
Щодо порушення особистих немайнових прав другого з подружжя або, навпаки, зловживання ним сво!м правом, то насамперед варто зосередити увагу на батьювсга та материнства Згщно зi ст. 49, 50 СК дружина мае право на материнство, а чоловш на батьювство. Вщповщальнють у цьому разi передбачено лише для тренх ошб, з вини яких дружина або чоловш були позбавленi можливостi реалiзувати репродуктивну функцiю (ч. 3 ст. 49, ч. 3 ст. 50). Небажання другого з подружжя мати дитину може бути причиною для розiрвання шлюбу. Як зазначалося ратше, розiрвання шлюбу - це не захщ вщповщальносп (безвщносно до причин), а реалiзацiя особою права на свободу припинення шлюбу, яка, як i свобода вступу у шлюб, забезпечуеться законом [3, 242]. Така позищя е лопчною, тому що ршення про народження дитини потрiбно приймати спiльно, за взаемною згодою подружжя. Адже для зачаття потрiбнi двое. I батькiвськi обов'язки у зв'язку з народженням виникнуть у обох. Якщо один з них не готовий до цього, некоректно застосовувати до нього якюь санкци. Другий з подружжя може розлучитися з ним i реалiзувати свое право на материнство (батьювство) з шшою особою.
Водночас змушування дружини до аборту або, навпаки, до зачаття, зокрема внаслщок застосування до не! насильницьких дш е тдставою для притягнення чоловша до адмшютративно! (ст. 173-2 КУпАП) або кримшально! (напр., ст. 152 КК) вщповщальносп, а також вщшкодування морально! шкоди.
Однак вiдкритим залишаеться питання, чи мае право на вщшкодування морально! шкоди чоловш (дружина), якщо другий з подружжя вдався до зачаття шляхом обману, знаючи про його категоричне небажання мати дггей (кар'ера, фшансова скрута, намiр розiрвати цей шлюб, приналежнють до субкультури чайлд-фрi тощо).
Згiдно з ч. 4, 5 ст. 49 СК ваптнш дружит мають бути створенi у шм'! умови для збереження !! здоров'я та народження здорово! дитини, а дружинi-матерi - умови для поеднання материнства iз здiйсненням нею шших прав та обов'язюв. Безумовно, враховуючи сучасну ситуацiю з безробптям, заробiтчанством та загальним зубожiнням населення Укра!ни, об'ективна можливiсть створити належш умови iснуе не завжди. Чоловш, що постiйно вiдсутнiй вдома заробляючи кошти, не мае можливосн роздшити з дружиною обов'язки з ведення домашнього господарства та виховання дней. Незадовшьне матерiальне становище не дае можливосн покращити житловi умови, забезпечити дружит належний вщпочинок, догляд, збалансоване харчування, якюне медичне обстеження тощо.
Якщо ж йдеться про свiдоме нехтування потребами ваптно! дружини або дружини-матерi, звалювання на не! уше! домашньо! роботи, поки чоловш розважаеться в компатях, пиячить, зраджуе та провокуе конфлшти, то безумовно це наявне порушення прав дружини.
Закон дае право дружит та чоловiковi вживати заходiв, яю не забороненi законом i не суперечать моральним засадам суспшьства, щодо пiдтримання шлюбних вiдносин. Водночас кожен з подружжя мае право припинити шлюбт вщносини. Примушування до припинення шлюбних вщносин, примушування до !х збереження, зокрема, примушування до статевого зв'язку за допомогою фiзичного або психiчного насильства, е порушенням права дружини, чоловша на свободу та особисту недоторканнють i може мати наслщки, встановленi законом (ст. 56 СК). Такими наслщками е адмшютративна, кримiнальна вiдповiдальнiсть, а також цившьно-правова вiдповiдальнiсть у виглядi вщшкодування заподiяно! майново! i морально! шкоди. Серед науковщв iснуе також думка, що шмейно-правовим засобом захисту чоловша та жiнки вiд насильства е алiментнi зобов'язання, зокрема тодi, коли особа стала швалщом внаслiдок протиправно! поведiнки щодо не! колишнього чоловша, колишньо! дружини пiд час шлюбу (наприклад, внаслщок вчинення насильства в ам'!) [4, 174].
Порушення прав дружини, чоловша на повагу до свое! шдивщуальносн, фiзичний та духовний розвиток у формi примушування до змши вiровизнання, вiдмови вiд культурних традицiй, висмiювання нацiонально! та мовно! самобутностi, образ, заборони на прояв сво!х
здiбностей (наприклад, участь у конкурсах), здобуття освгги, заняття улюбленим xo6i тощо може бути наслщком вiдшкодування заподiяноï дружинi, чоловiковi майново! та морально! шкоди.
З iншого боку, не вважатимуться проявом шдивщуальност, духовним та фiзичним розвитком дiï одного з подружжя, що е явним зловживанням права: участь у деструктивних сектах та субкультурах, витрачання бюджету шм'! на азартш та комп'ютернi ^ри, фiнансовi пiрамiди та iншi шахрайсью схеми тощо.
Стосовно вiдповiдальностi, що випливае з майнових прав та обов'язюв подружжя, вище вже згадувався такий захiд, як зменшення одному з подружжя частки у спшьнш сумюнш власностi через винну протиправну поведшку. Щцставою для його застосування, ^м вже зазначено!, е приховання одним з подружжя стльного майна, його знищення чи пошкодження, витрачання стльного майна на шкоду штересам сiм'ï. Згiдно зi ст. 63, 65 дружина та чоловш мають рiвнi права на володiння, користування i розпоряджання майном, що належить !м на правi спiльноï сумюно! власностi, якщо iнше не встановлено домовленютю мiж ними. Вони розпоряджаються цим майном за взаемною згодою. Як зазначае I. В. Жилшкова, свiдченням недобросовiсноï поведiнки може бути намагання дружини або чоловша приховати окремi речi, передати !х на збертання родичам, продати спiльне майно без згоди другого з подружжя. Одним iз способiв впливу на недобросовюну особу, що 1'х застосовуе суд, може бути зменшення розмiру ïï частки пiд час подшу подружнього майна [4, 239].
Ще одним заходом вiдповiдальностi е позбавлення одного з подружжя права на одержання алiментiв або обмеження його строком через протиправну винну поведшку. Згщно з ч. 5 ст. 75 СК не мае права на утримання той з подружжя, хто негщно поводився у шлюбних вщносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку iз вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом. "Негщна поведшка" - ощночне поняття, яке буде встановлюватися судом у кожному конкретному випадку. До негщно! поведшки можна зарахувати пияцтво, фiзичне насильство, психiчне, економiчне насильство щодо дружини, чоловша, подружш зради, та шша поведшка, що принижуе людську гщнють другого з подружжя та демонструе зневагу до нього як особистост. Як зазначае С. Я. Фурса, факт негщно! поведшки одного з подружжя пщ час розгляду ще! категори справ судом мае бути доведений на пiдставi доказiв, серед яких можуть бути таю: ршення суду про визнання особи обмежено дiездатною, що свщчить про зловживання нею спиртними напоями, наркотичними чи токсичними речовинами, ршення суду про позбавлення батьювських прав, прав усиновлювача, постанови про притягнення до адмшютративно! вщповщальност, довiдки з бюро судово-медично! експертизи про нанесення побо!в дружинi, дггям, покази свiдкiв, iншi речовi та письмовi докази, що свiдчать про негщну поведiнку в сiм'ï [5, 237].
Вщповщно до ч. 1 ст. 83 СК, ршенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмеження його строком, зокрема, якщо: непрацездатнють того з подружжя, хто потребуе матерiальноï допомоги, виникла в результат вчинення ним умисного злочину; непрацездатнють або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребуе матерiальноï допомоги, була прихована вщ другого з подружжя пщ час реестрацп шлюбу; одержувач алiментiв свщомо поставив себе у становище такого, що потребуе матерiальноï допомоги. Цшавим е порiвняння з Цившьним кодексом Кмеччини, згщно з яким у вимозi про атменти необхщно вiдмовити, знизити !х розмiр або обмежити у чаш, якщо притягнення зобов'язано! особи до сплати алiментiв було б несправедливим оскшьки:... правомочна особа винт вчинила злочин або шше умисне правопорушення проти зобов'язано! особи чи ïï близьких родичiв; правомочна особа умисно призвела себе до бщност; правомочна особа умисно не рахувалася з ютотними майновими штересами зобов'язано! особи; правомочна особа протягом тривалого часу до розлучення грубо порушувала свш обов'язок робити внесок в утримання им'!; правомочна особа з власно! вини явно неправильно ставилася до зобов'язано! особи; наявна шша причина, що за тяжкютю вщповщае вищенаведеним пщставам (§ 1579 ЦКН) [1].
Як можна зауважити, непрацездатнють у результат умисного злочину трапляеться двiчi: як пщстава, за яко! право на алiменти взагалi не виникае (ст. 75 СК), i як пщстава, за яко! суд може позбавити особу права на алiменти або обмежити його строком (ст. 83 СК). Це дублювання
роз'яснюе З. В. Ромовська: правило, що е у п. 2 ч. 83 СК, стосусться випадюв, що виникли до введення в дш ^мейного кодексу [6, 139].
На вщмшу вiд Цивiльного кодексу Кмеччини, у Сiмейному кодексi Украши йдеться не про злочин проти другого з подружжя або його близьких родичiв, а про злочин загалом. Ця норма перейшла у спадок з КпШС, з доповненням, що злочин мае бути умисним. Як кримшальне правопорушення проти сторонньо! особи пов'язане з позбавленням права на утримання вщ другого з подружжя, залишаеться загадкою. Серед науковщв трапляеться думка, що алiментування особи, непрацездатнють яко! настала внаслiдок умисного злочину, суперечила б нормам моралi [7].
Водночас, непрацездатнють, що виникла внаслщок умисних дш, не е тдставою для позбавлення прав на алiменти.
Згщно з ч. 2 ст. 64 СК дружина та чоловш мають право на укладення мiж собою ушх договорiв, яю не забороненi законом, як щодо майна, що е 1хньою особистою приватною власнiстю, так i щодо майна, яке е об'ектом права стльно! сумюно! власностi подружжя. За порушення умов договору кожен з них несе вщповщальнють перед шшим на загальних пщставах як контрагент, а не як суб'ект шмейних правовщносин. Крiм того, закон не забороняе передбачити вщповщальнють за порушення договiрних зобов'язань i у шмейно-правових договорах, наприклад, неустойку за прострочення сплати алiментiв.
Взаемна вщповщальнють подружжя стосуеться також сфери реалiзацiï 1хнш прав як батьюв. Вчинення перешкод одним з подружжя для здшснення цих прав другим з подружжя е тдставою для покладення на нього вщповщальносп. Так, згщно з ч. 3, 4 ст. 157 СК, той iз батьюв, з ким проживае дитина, не мае права перешкоджати тому з батьюв, хто проживае окремо, спшкуватися з дитиною та брати участь у ïï вихованш, якщо таке спшкування не перешкоджае нормальному розвитковi дитини. Батьки мають право укласти договiр щодо здшснення батьювських прав та виконання обов'язюв тим з них, хто проживае окремо вщ дитини. Той з батьюв, хто проживае з дитиною, у разi його ухилення вiд виконання договору зобов'язаний вщшкодувати матерiальну та моральну шкоду, завдану другому з батьюв.
Вщповщно до ст. 159 СК, якщо той iз батькiв, з ким проживае дитина, чинить перешкоди тому з батьюв, хто проживае окремо, у спшкуванш з дитиною та у ïï вихованш, зокрема, якщо вш ухиляеться вiд виконання ршення органу опiки та пiклування, другий iз батькiв мае право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Особа, яка ухиляеться вщ виконання ршення суду, зобов'язана вщшкодувати матерiальну та моральну шкоду, завдану тому з батьюв, хто проживае окремо вщ дитини. У разi ухилення вщ виконання ршення суду особою, з якою проживае дитина, суд за заявою того з батьюв, хто проживае окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Як зазначае I. С. Канзафарова, "матерiальна вщповщальнють" е категорiею трудового права, а для цившьного та шмейного права традицшним е поняття "майнова вiдповiдальнiсть". Використання зазначених термшв як синонiмiв з теоретичноï точки хору е некоректним [8, 88].
Висновки. Вщповщальнють, що випливае зi шлюбу - це взаемна вщповщальнють дружини та чоловша за поведшку пщ час укладення шлюбу, у шлюбних вщносинах та за порушення прав один одного як батьюв тсля розiрвання шлюбу. Заходами вщповщальносп, що застосовуються в цих випадках е: несприятливi наслщки для недобросовюного подружжя за недшсносн шлюбу; зменшення одному з подружжя частки у спшьнш сумюнш власностi через винну протиправну поведшку; позбавлення одного з подружжя права на одержання алiментiв або обмеження його строком через винну протиправну поведшку; покладення на одного з подружжя обов'язку з вщшкодування майновоï i (або) моральноï шкоди, завданоï його протиправною винною поведшкою щодо другого з подружжя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Bürgerliches Gesetzbuch (BGB). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gesetze-im-internet.de/bgb/BJNR001950896.html 2. Гражданский кодекс Франции (Кодекс
Наполеона) / Предисловие / В. Н. Захватаев / пер. с фр., приложения В. Н. Захватаев. - К. : Алерта, 2016. -1156 с. 3. Апотй I. В. Заходи в1дпов1далъност1 у Ымейному прав1 Украгни // В1сник Нащоналъного утверситету "Лъв1всъка полтехтка" : зб. наук. пр. Сер1я: Юридичш науки. -2016. - № 845. - С. 239-243. 4. амейний кодекс Украгни : науково-практичний коментар / I. В. Жилткова, В. К. Антошкта, Н. А. Д'ячкова, В. Ю. Москалюк та т. / за ред. I. В. Жил1нковог. -Х. : Ксилон, 2008. - 855 с. 5. амейний кодекс Украгни : Науково-практ. коментар / С. Я. Фурса [та т.] ; заг. ред. С. Я. Фурса ; Центр правових досл1дженъ Фурси. - К. : Видавецъ Фурса С. Я. ; К. : КНТ, 2008. - 1248 с. - (Сер1я "Цивмстика"). 6. Ромовсъка З. В. амейний кодекс Украгни [Текст] : наук. -практ. коментар: 3i зм. та доп. станом на 1 вересня 2008р. / З. В. Ромовсъка. - К. : Правова едтстъ, 2009. - 432 с. 7. амейне право Украгни : [тдруч.] / [I. А. Бiрюков, В. С. Гопанчук, Ю. О. Зата та т.] ; за ред. В. С. Гопанчука. - К. : ^тина, 2002. - 356 с. 8. Канзафарова I. С. Майнова вiдповiдалънiстъ подружжя за зобов'язаннями // Матер. 71-г науковог конференцИ' професорсъко-викладацъкого складу економжо-правового факулътету Одесъкого нащоналъного утверситету iменi I. I. Мечникова, 23-25 листопада 2016 року м. Одеса : [збiрник] / ОНУ iм. 1.1. Мечникова, ЕПФ; вiдn. ред. О. О. Шгреева. - Одеса : Астропринт, 2016. - С. 88-92.
REFERENCES
1. Bürgerliches Gesetzbuch (BGB) [Bürgerliches Gesetzbuch (BGB)]. Available at: http://www.gesetze-im-internet.de/bgb/BJNR001950896.html 2. Grazhdanskii kodeks Frantsii (Kodeks Napoleona) [French Civil Code] Predislovie V. N. Zakhvataev per. s frants., prilozheniya V. N. Zakhvataev. K.: Alerta, 2016. 1156 p. 3. Apopiy I.V. Zakhody vidpovidal'nosti u simeynomu pravi Ukrayiny [Activities liability in Ukrainian family law] Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Zbirnyk naukovykh prats'. Seriya: Yurydychni nauky. 2016. vol. 845. p. 239-243.
4. Simeynyy kodeks Ukrayiny: naukovo-praktychnyy komentar [The Family Code of Ukraine: the scientific and practical commentary] Zhylinkova I.V., Antoshkina V. K., D"yachkova N. A., Moskalyuk V. Yu. ta in. Za red. Zhylinkovoyi I. V. Kharkiv: Ksylon Publ, 2008. 855 p. 5. Simeynyy kodeks Ukrayiny: Naukovo-prakt. Komentar [The Family Code of Ukraine: the scientific and practical commentary]
5. Ya. Fursa [ta in.] ; zah. red. S. Ya. Fursa ; Tsentr pravovykh doslidzhen' Fursy. Kiev : Vydavets' Fursa S. Ya. ; Kyiv : KNT Publ, 2008. 1248 p. (Seriya "Tsyvilistyka"). 6. Romovs'ka Z. V. Simeynyy kodeks Ukrayiny: nauk.-prakt. komentar: zi zm. ta dop. stanom na 1 veresnya 2008r. [The Family Code of Ukraine: the scientific and practical commentary] Z. V. Romovs'ka. Kyiv : "Pravova yednist'" Publ, 2009. 432 p. 7. Simeynepravo Ukrayiny [Ukrainian Family Law] Biryukov I. A., Hopanchuk V. S., Zaika Yu. O. ta in. ; za red. V. S. Hopanchuka. Kyiv : Istyna Publ, 2002. 356 p. 8. I. S. Kanzafarova. Maynova vidpovidal'nist' podruzhzhya za zobov'yazannyamy [Property liability for the obligations of marriage] Materialy 71-yi naukovoyi konferentsiyi profesors'ko-vykladats'koho skladu ekonomiko-pravovoho fakul'tetu Odes'koho natsional'noho universytetu imeni I. I. Mechnykova, 23-25 lystopada 2016 roku m. Odesa : [zbirnyk] ONU im. I.I. Mechnykova, EPF; vidp. red. O. O. Nihreyeva. Odesa : Astroprynt Publ, 2016.pp.88-92.
Дата надходження: 03.01.2017р.
