Научная статья на тему 'Транскраниальная костная декомпрессия зрительных нервов в хирургическом лечении базальных менингиом'

Транскраниальная костная декомпрессия зрительных нервов в хирургическом лечении базальных менингиом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
340
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕНИНГИОМА / ОКОЛОСЕЛЛЯРНАЯ (ПАРАСЕЛЛЯРНАЯ) ЛОКАЛИЗАЦИЯ / ОПТОХИАЗМАЛЬНАЯ ЛОКАЛИЗАЦИЯ / ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ / ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ / ДЕКОМПРЕССИЯ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА / ПЕРЕДНЯЯ КЛИНОИДЕКТОМИЯ / MENINGIOMA / OPTIC NERVE / SELLAR (PARASELLAR) LOCALIZATION / OPTOCHIASMATIC LOCALIZATION / SURGICAL TREATMENT / МЕНіНГіОМА / НАВКОЛОСЕЛЯРНА (ПАРАСЕЛЯРНА) ЛОКАЛіЗАЦіЯ / ОПТОХіАЗМАЛЬНА ЛОКАЛіЗАЦіЯ / ЗОРОВИЙ НЕРВ / ХіРУРГіЧНЕ ЛіКУВАННЯ / ДЕКОМПРЕСіЯ ЗОРОВОГО НЕРВА / ПЕРЕДНЯ КЛИНОїДЕКТОМіЯ / OPTIC NERVE DECOMPRESSION / ANTERIOR CLINOIDECTOMY

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Никифорак Зиновий Михайлович, Мумлев Артур Олегович, Гук Николай Александрович, Кваша Михаил Сергеевич, Кондратюк Василий Викторович

ВСТУПЛЕНИЕ. Распространение базальной менингиомы в зрительный канал (ЗК) считают одним из основных факторов, который, с одной стороны, ограничивает радикальность удаления этих опухолей, с другой обусловливает неудовлетворительные функциональные результаты хирургического вмешательства. Поэтому в современной мировой литературе ключевым моментом удаления менингиом околоселлярной локализации, распространяющихся в ЗК, считают выполнение ранней экстрадуральной декомпрессии зрительного нерва (ДЗН), его максимальную мобилизацию до непосредственных манипуляций с опухолью. Такой подход создает предпосылки для более радикального удаления менингиом с сохранением или улучшением зрительных функций. ЦЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ. Улучшить результаты лечения больных по поводу базальной менингиомы, распространяющейся в ЗК и сопровождающейся нарушением зрительной функции. МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ. Исследование включает различные варианты костной декомпрессии зрительного нерва (КДЗН), в том числе в максимальном объеме, когда ДЗН дополняют передней клиноидэктомией (ПКЭ). Мы рассматриваем целесообразность осуществления КДЗН, объем и технику ее выполнения. В основу работы положен анализ результатов хирургического лечения 85 пациентов по поводу базальной менингиомы околоселлярной локализации, распространявшейся в ЗК, которым произведена КДЗН разными способами. Мужчин было 30 (35,3%), женщин 55 (64,7%). Возраст больных в среднем (54,6±5,3) года. У 39 (45,9%) пациентов выполнена КДЗН, у 46 (54,1%) такую манипуляцию не применяли. РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ. После хирургического лечения с применением КДЗН отмечено статистически значимое улучшение зрительных функций. Выбор доступа к опухоли, которая распространялась в ЗК, обусловлен больше топографоанатомическими особенностями и размерами менингиомы, чем необходимостью проведения КДЗН. ВЫВОДЫ. КДЗН в структуре хирургического вмешательства по поводу менингиом, распространяющихся в ЗК, является необходимым этапом, обеспечивает положительный функциональный результат и высокую радикальность удаления опухоли.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Никифорак Зиновий Михайлович, Мумлев Артур Олегович, Гук Николай Александрович, Кваша Михаил Сергеевич, Кондратюк Василий Викторович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Transcranial bony optic nerve decompression in surgical treatment of basal meningiomas

BACKGROUND. Surgical treatment of basal meningioma has always been recognized as an important problem of neurosurgery. Tumor extension to the optic canal is considered to be the main factor limiting the radical removal of these tumors, on the one hand, and defining unsatisfactory functional results of surgical interventions, on the other hand. Therefore in current literature the key to the surgery of suprasellar meningioma extending into optic canal is the early extradural decompression of the optic nerve, its maximum mobilization before direct manipulation of the tumor. Large surgical series prove that this approach provides the basis for meningioma radical excision with preserving or improving impaired optical functions. AIM. To improve treatment results in patients with basal meningiomas, which involve the optic canal and lead to visual deterioration. MATERIALS AND METHODS. This study includes various optic nerve decompression (OND), with maximum optic canal decompression added by anterior clinoidectomy. The paper studies the question of rational of optic nerve decompression, its volume and technique. The paper analyzes the results of surgical treatment of 85 basal meningiomas in the sellar and parasellar region, which involved the optic canal and treated by BOND in different variantions. Males were 30 (35.3%), female 55 (64.7%). The average age was 54.6 ± 5.3 years. By the surgical intervention method the patients were divided into two clinical subgroups. The first subgroup consisted of patients with bony optic canal decompression (39 patients(45.9%)), the second subgroup included those without such manipulations (46 cases (54.1%)). RESULTS AND DISCUSSION. The results of surgical treatment for visual functions were statistically significantly better in the subgroup of the patients undergone bony canal decompression. The choice of approach to the tumors in both groups was predetermined rather by topographic and anatomical peculiarities and meningioma size than the necessity of optic nerve decompression. CONCLUSION. Optic canal decompression is an important step providing a good functional result of surgical treatment of the patient with supra and parasellar meningiomas.

Текст научной работы на тему «Транскраниальная костная декомпрессия зрительных нервов в хирургическом лечении базальных менингиом»

Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья

DOI: https://doi.org/10.25305/unj.112105

Транскражальна юсткова декомпреая зорових нерв1в у х1рург1чному л1куванн1 базальних мен1нг1ом

Никифорак З.М.1, Мумлев А.О.2, Гук М.О.2, Кваша М.С.1, Кондратюк В.В.1, Ключка В.М.3

'Вщдтення позамозкових пухлин, 1нститут нейрохiрурп'' iM. акад. А.П.Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна

2Вiддiлення транссфенотдальнот нейрохiрургiT з рентген операцiйною, 1нститут нейрохiрургiT iM. акад. А.П.Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна

3Вщдшення внутрiшньомозкових пухлин, 1нститут нейрохiрургi'т' iM. акад. А.П.Ромоданова НАМН Укратни, Китв, Укратна

Над1йшла до редакцп 07.09.17. Прийнята до публ1кацп 21.09.17.

Адреса для листування:

Никифорак З1нов1й Михайлович, вддлення позамозкових пухлин, 1нститут нейрох1рурп1 ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраУни, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail: nykyforakzm @gmail. com

Вступ. Поширення базальних меншпом в зоровий канал (ЗК) вважають основним чинником, що, з одного боку, обмежуе радикальшсть видалення пухлини, з шшого - визначае незадовтьш функцюнальш результати хiрургiчного втручання. В сучаснш св^овш лiтературi ключовим моментом видалення меншпом навколоселярноТ локалiзацiï з поширенням у ЗК вважають ранню екстрадуральну декомпреаю зорового нерва (ДЗН), його максимальну мобЫза^ю до безпосереднiх машпуляцш з пухлиною. Саме такий тдхщ створюе передумови до бiльш радикального видалення меншпом з збереженням або покращенням зорових функцш. Мета дослщження. Полiпшити результати лiкування хворих з приводу базальних меншпом, що поширюються в ЗК та супроводжуються порушенням зоровоï функцiï.

Матерiали i методи. Дослщження включае рiзнi варiанти юстково'|' декомпресiï зорового нерва (КДЗН), зокрема, в максимальному обсяз^ коли ДЗН доповнюють передньою клиноïдектомiею (ПКЕ). Ми розглядаемо доцтьшсть здiйснення КДЗН, обсягу та техшку ïï виконання. В основу роботи покладений аналiз результа^в хiрургiчного лiкування 85 хворих з приводу базально! менiнгiоми навколоселярноï локалiзацiï, що поширювалася в ЗК, яким здшснювали КДЗН за рiзними способами. Чоловшв було 30 (35,3%), жшок - 55 (64,7%). Вiк хворих у середньому (54,6±5,3) року. У 39 (45,9%) пашен^в здiйснено КДЗН, у 46 (54,1%) - таку мантуляшю не застосовували.

Результати та ïx обговорення. Шсля хiрургiчного л^ування з використанням КДЗН вiдзначене статистично значуще покращення зорових функцiй. Вибiр доступу до пухлини, що поширювалася в ЗК, зумовлений бтьше топографоанатомiчними особливостями та розмiрами менiнгiоми, шж необхiднiстю здiйснення КДЗН.

Висновки. КДЗН в структурi хiрургiчного втручання з приводу меншпом, що поширювалися в ЗК, е необхщним етапом, що забезпечив позитивний функцюнальний результат та високу радикальшсть видалення пухлини. Ключовi слова; мен/нпома; навколоселярна (параселярна) локализация; оптох/азмальна локализация; зоровий нерв; х/рурпчне л/кування; декомпрес/я зорового нерва; передня клино'дектом/я.

Украшський нейроxiрургiчний журнал. 2017;(3):40-5.

Transcranial bony optic nerve decompression in surgical treatment of basal meningiomas

Zinovii M. Nykyforak 1, Arthur O. Mumliev 2, Mykola O. Guk 2, Michail S. Kvasha 1, Vasyl V. Kondratiuk1, Valentyn M. Kliuchka 3

1 Extracerebral Tumor Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine

2 Department of Transsphenoidal Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine

3 Intracerebral Tumors Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine

Received, September 07, 2017. Accepted, September 21, 2017.

Address for correspondence:

Zinovii M. Nykyforak, Extracerebral Tumor Department, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platon Mayboroda St, Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: nykyforakzm@gmail.com

Background. Surgical treatment of basal meningioma has always been recognized as an important problem of neurosurgery. Tumor extension to the optic canal is considered to be the main factor limiting the radical removal of these tumors, on the one hand, and defining unsatisfactory functional results of surgical interventions, on the other hand. Therefore in current literature the key to the surgery of suprasellar meningioma extending into optic canal is the early extradural decompression of the optic nerve, its maximum mobilization before direct manipulation of the tumor. Large surgical series prove that this approach provides the basis for meningioma radical excision with preserving or improving impaired optical functions.

Aim. To improve treatment results in patients with basal meningiomas, which involve the optic canal and lead to visual deterioration. Materials and methods. This study includes various optic nerve decompression (OND), with maximum optic canal decompression added by anterior clinoidectomy. The paper studies the question of rational of optic nerve decompression, its volume and technique. The paper analyzes the results of surgical treatment of 85 basal meningiomas in the sellar and parasellar region, which involved the optic canal and treated by BOND in different variantions. Males were 30 (35.3%), female 55 (64.7%). The average age was 54.6 ± 5.3

© Никифорак З.М., Мумлев А.О., Гук М.О., Кваша М.С., Кондратюк В.В., Ключка В.М., 2017

years. By the surgical intervention method the patients were divided into two clinical subgroups. The first subgroup consisted of patients with bony optic canal decompression (39 patients(45.9%)), the second subgroup included those without such manipulations (46 cases (54.1%)). Results and discussion. The results of surgical treatment for visual functions were statistically significantly better in the subgroup of the patients undergone bony canal decompression. The choice of approach to the tumors in both groups was predetermined rather by topographic and anatomical peculiarities and meningioma size than the necessity of optic nerve decompression. Conclusion. Optic canal decompression is an important step providing a good functional result of surgical treatment of the patient with supra and parasellar meningiomas.

Key words: meningioma; optic nerve; sellar (parasellar) localization; optochiasmatic localization; surgical treatment, optic nerve decompression, anterior clinoidectomy.

Ukrainian Neurosurgical Journal. 2017;(3):40-5.

Транскраниальная костная декомпрессия зрительных нервов в хирургическом лечении базальных менингиом

Никифорак З.М.1, Мумлев А.О.2, Гук Н.А.2, Кваша М.С.1, Кондратюк В.В.1, Ключка В.Н.3

1 Отделение внемозговых опухолей, Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина

2 Отделение транссфеноидальной нейрохирургии с рентген операционной, Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина

3 Отделение внутримозговых опухолей, Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина

Поступила в редакцию 07.09.17. Принята к публикации 21.09.17.

Адрес для переписки:

Никифорак Зиновий Михайлович, Отделение внемозговых опухолей, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, 04050, Украина, e-mail: nykyforakzm@ gmail.com

Вступление. Распространение базальной менингиомы в зрительный канал (ЗК) считают одним из основных факторов, который, с одной стороны, ограничивает радикальность удаления этих опухолей, с другой - обусловливает неудовлетворительные функциональные результаты хирургического вмешательства. Поэтому в современной мировой литературе ключевым моментом удаления менингиом околоселлярной локализации, распространяющихся в ЗК, считают выполнение ранней экстрадуральной декомпрессии зрительного нерва (ДЗН), его максимальную мобилизацию до непосредственных манипуляций с опухолью. Такой подход создает предпосылки для более радикального удаления менингиом с сохранением или улучшением зрительных функций.

Цель исследования. Улучшить результаты лечения больных по поводу базальной менингиомы, распространяющейся в ЗК и сопровождающейся нарушением зрительной функции.

Материалы и методы. Исследование включает различные варианты костной декомпрессии зрительного нерва (КДЗН), в том числе в максимальном объеме, когда ДЗН дополняют передней клиноидэктомией (ПКЭ). Мы рассматриваем целесообразность осуществления КДЗН, объем и технику ее выполнения. В основу работы положен анализ результатов хирургического лечения 85 пациентов по поводу базальной менингиомы околоселлярной локализации, распространявшейся в ЗК, которым произведена КДЗН разными способами. Мужчин было 30 (35,3%), женщин - 55 (64,7%). Возраст больных в среднем (54,6±5,3) года. У 39 (45,9%) пациентов выполнена КДЗН, у 46 (54,1%) такую манипуляцию не применяли.

Результаты и их обсуждение. После хирургического лечения с применением КДЗН отмечено статистически значимое улучшение зрительных функций. Выбор доступа к опухоли, которая распространялась в ЗК, обусловлен больше топографоанатомическими особенностями и размерами менингиомы, чем необходимостью проведения КДЗН. Выводы. КДЗН в структуре хирургического вмешательства по поводу менингиом, распространяющихся в ЗК, является необходимым этапом, обеспечивает положительный функциональный результат и высокую радикальность удаления опухоли.

Ключевые слова: менингиома; околоселлярная (параселлярная) локализация; оптохиазмальная локализация; зрительный нерв; хирургическое лечение; декомпрессия зрительного нерва; передняя клиноидектомия.

Украинский нейрохирургический журнал. 2017;(3):40-5.

Вступ. Базалы-ii меншпоми навколоселярноТ дiлянки (горбка, дiафрагми турецыкого сiдла, пе-редныого нахиленого вщростка - ПНВ, печеристого синусу) становляты 20-25% в структурi штракрашалы-них менiнгiом [1-7]. Основними кл^чними проявами менiнгiом цieí локалiзацií е порушення зоровоТ функцií, що пов'язане не ттыки з об'емною дiею пухлини на оптохiазмалыний комплекс, а й поширенням пухлини та стисканням нерва в дтянц ЗК (у 45-60% спосте-режены). Менiнгiоми навколоселярноТ локалiзацií у бiлышостi хворих маюты тенденцiю до поширення в ЗК незалежно вщ Тх розмiрiв [2-5].

Основним завданням хiрургiчного лiкування меншпом цiеТ локалiзацií е не лише радикалыне ви-далення пухлини, а й покращення чи збереження зоровоТ функци. Передумовою цыого е ДЗН не ттыки через видалення пухлини в ЗК, а й шляхом частковоТ резекци його стшок без ушкодження джерел крово-постачання оптохiазмалыного комплексу [8-11].

ДЗН вважаюты невiд'емним етапом оперативного втручання, що впливае як на радикалышсты видалення пухлини, так i безпосередныо на функцюналыний резулытат. 1снуюты рiзнi варiанти КДЗН, зокрема, в максималыному обсяз^ коли ДЗН доповнююты ПКЕ. КДЗН здiйснююты траскранiалыно штра- та екстраду-ралыно, хiрургiчнi мантуляци включаюты видалення кiсткових стiнок ЗК, розачення серпоподiбноí зв'язки та, за потреби, оболонки зорового нерва.

Аналiз джерел сучасноТ лiтератури, присвячених хiрургií менiнгiом, що поширюютыся в ЗК, свщчив про розбiжнiсты поглядiв щодо доцiлыностi та способу виконання КДЗН. Частота вщновлення зоровоТ функци у пацiентiв, оперованих з приводу меншпоми, що поширюютыся в ЗК, залежно вщ особливостей пухлини та вихщноТ гостроти зору, становила вщ 25 до 91% [7,4,11].

Мета дослщження. Полтшити резулытати лЬ кування хворих з приводу базалыноТ меншпоми, що поширювалася в ЗК та супроводжувалася порушенням зоровоТ функци.

Матерiали i методи досл1дження. Проаналiзованi резулытати лкування 85 пацiентiв, оперованих з приводу базалыних меншпом, що поширювалися в ЗК, в кл^щ у 2013 - 2016 рр. Хворих обстежували за «КлМчним протоколом надання медичноТ допомоги хворим з позамозковими базалыними супратенторiалыними пухлинами мозкових оболонок (меншпомами)»(Наказ МОЗ УкраТни № 317 вщ 13.06.2008 «Про затвердження клiнiчних протоколiв надання медичноТ допомоги за спещалышстю «Нейрохiрургiя»). Розмiри пухлини, ТТ локалiзацiю, поширення в ЗК, спiввiдношення з навколишшми судинно-невралыними структурами оцiнювали на основi аналiзу даних мулытиспiралыноí комп'ютерноТ (МСКТ) та магнiторезонансноí (МРТ) томографи, проведеноТ в нативному режимi та з контрастним тдсиленням. З метою з'ясування особливостей ураження мапстралыних судин проводили церебралыну селективну анпограф^ та/або МСКТ анпографю В ранныому тсляоперацшному перiодi для оцiнки радикалыностi хiрургiчного втручання та ступеня ДЗН

вам патентам проводили комп'ютерну томографiю (КТ) та/або МРТ. Обов'язковим був офталымолопчний огляд до i пiсля операци. Порушення зоровоТ функцií оцiнювали за шкалою Б.А. Кадашева [1]. В уах хворих дiaгноз верифiкований за резулытатами пстолопчних дослiджены.

Статистичний aнaлiз проведений за допомогою критерiíв Ст'юдента та хЬквадрат.

В дослiдження включен пaцiенти з тдтвердже-ним поширенням пухлини в стшки ЗК або його просвт Менiнгiомa тiлa клиноподiбноТ кiстки виявлена у 10 (11,8%) хворих, горбка та дiaфрaгми турецыкого адла - у 13 (15,3%), клиноТдалына менiнгiомa - у 18 (21,2%), кавернозноклиноТдалына - у 19 (22,4%), сфенокавер-нозноклиноТдалына - у 25 (29,4%) (рис.1).

Чоловшв було 30 (35,3%), жшок - 55 (64,7%). Вк пaцiентiв у середныому (54,6±5,3) року.

Пухлину видаляли з використанням таких до-ступiв: птерюналыного - у 39 (45,9%) спостережен-нях, фронтоорбiтозигомaтичного - у 30 (35,3%), мiнiмiзовaного латералыного субфронталыного - у 16 (18,8%).

Хворi розподiленi на 2 кл^чш групи: у 39 (45,9%) хворих (I група) виконували ПКЕ та ДЗН (в основному проспективний мaтерiaл), у 46 (54,1%) хворих (II група) КДЗН не виконували (ретроспективний мaтерiaл). Екстрадуралына КДЗН здшснена у 32 (37,6%) хворих, штрадуралына ДЗН - у 7 (8,2%). Групи однорщш за популяцшними, клЫчними та топогрaфiчними характеристиками (табл. 1).

Техшчш особливостi виконання КДЗН. Спочатку здшснювали резекцiю латералыних частин великого та малого крил клиноподiбноТ юстки до рiвня верхныоТ очноямковоТ щiлини. Екстрадуралыну ДЗН проводили як етап до видалення пухлини. П^ля вщ-шарування твердоТ оболонки головного мозку (ТОГМ) над дахом очноТ ямки та полюсом скроневоТ частки виконували резекшю даху та латералыних дтянок очноТ ямки. Дaлi виконували резекцiю малого крила

Рис. 1. Розподт пацieнтiв за топографieю вихiдного росту менiнгiоми.

Стаття м'1стить рисунки, яю вдображаються в друкован'1Й версИ у в'дт1нках срого, в електронн'1й — у кольор'1.

Таблиця 1. Характеристика пашентв дослщжуваних груп

Показник Величина показника в групах

I (n=39) II (n=46) Р

Стать, чол/жш 14/25 16/30 0,915

Вк, рокiв (M±m) 53,8±5,1 54,7±5,6 0,895

Тривалкть захворювання, мio (M±m) 30,1±3,7 31,2±2,9 0,816

КлЫчш прояви

порушення зору, абс. (%) 39 (100%) 46 (100%)

окоруховi розлади 2 3 0,786

головний бiль 30 35 0,928

Зоровi порушення (за шкалою Б.А. Кадашева)

не виражеш* 10 12 0,823

вирaженi** 17 19

декомгенсaцiя*** 12 15

Радикальшсть оперативного втручання

тотальне (I, II за Simpson) 16 21 0,668

субтотальне, пар^альне (III, IV за Simpson) 23 25

Гiстологiчнa характеристика меншпоми

Gr I 27 32 0,864

Gr II 10 12

Gr III 2 2

Примгтка. * 1,0-0,5; невелика парацентральна скотома, неповна гемiанопсiя; ** 0,5-0,1; велика парацентральна скотома, повна гемiанопсiя; *** 0,1; амавроз; абсолютна центральна скотома.

клиноподiбноT юстки та основи ПНВ. Розачення менш-гоорб^альнот зв'язки, що сприяло мобЫзацп ПНВ, не перевищувало 5 мм (з метою уникнення пошкодження неврально-судинних структур верхньот очноямковот щiлини). Важливим моментом е iдентифiкацiя ЗК, пiсля чого проводили резекшю його верхньот та латеральнот стiнок (даху та зоровот розтрки). У бiльшостi пашен-тiв I групи розширювали об'ем КДЗН до максимально можливого шляхом здшснення ПКЕ. Спочатку проводили внутрiшню декомпреаю ПНВ бором дiaметром 2-3 мм з дрiбним алмазним напиленням. Це потребу-вало ретельностi виконання та масивнот iригaцiT для зaгобiгaння пере^ванню зорового нерва, додатко-вого часу. Дaлi вiддiляли ПНВ вiд ТОГМ та видаляли його (рис. 2). За необхщност видаляли латеральну стшку печеристого синусу за методом Hakuba [6]. Виконання ПКЕ зумовлювало збтьшення тривaлостi операцп у середньому на (55±11,5) хв.

Результати та ix обговорення. В усiх хворих I групи виконана КДЗН з ПКЕ. Геморапчних ускладнень, пов'язаних з техшкою виконання ПКЕ, не було. У 3 (7,7%) хворих вщзначене поглиблення окорухових розлaдiв на боцi проведення КДЗН та ПКЕ, в 1 - воно було тимчасовим. Назальна л^ворея виникла у 2 (5,1%) пащенлв за пневматизованого вaрiaнту будови ПНВ, усунена шляхом встановлення зовшшнього люм-бального дренажа. Псевдоменшгоцеле утворилося у 5 (12,8%) пащен^в, зникло самостшно. В II групi помер один хворий (летальшсть 2,6 %) внaслiдок тромбоемболи легеневот артери на 5-ту добу пiсля оперативного втручання.

Покращення функци зорового нерва вiдзнaчене у 34 (40%) пащен^в, змiн не вщбулося у 41 (48,2%), погiршення спостер^али у 10 (11,8%). Оцiнкa вщмш-ностей стану зоровот функци в порiвнювaних групах за критерiем хЬквадрат виявила статистичну значу-щiсть рiзницi (р=0,004), що доводить вплив КДЗН на покращення функци зорового нерва. Так, покращення

зоровот функци в I груш виявлено у 23 (58,9%) па-шен^в, у II груш - в 11 (23,9%). Пщ час контрольного огляду офтальмолога змши не виявлеш вщповщно у 13 (33,4%) та 28 (60,9%) пашен^в. Попршення зоровот функци вщзначали у 3 (7,7%) хворих I групи та у 7 (15,2%) - II групи (табл. 2). У 56 (57,7%) пашен™, за даними нейроофтальмолопчного огляду, вщзначено низьку (менше 0,1) гостроту зору внаслщок поширен-ня пухлини в ЗК.

Слщ зазначити, що, ^м КДЗН, на вщновлення функци зорових нервiв впливала також тривал^ть порушень зору вщ появи до оперативного втручання (р=0,031) та тх вирaженiсть (р=0,025). Полiпшення вiдзнaчaли за бiльш короткого перюду iснувaння клiнiчних симптомiв - вщ 1 до 12 мю, у середньому 6 мiс; полтшення не спостерiгaли за тривaлостi ^ну-вання захворювання вiд 7 до 24 мю, у середньому 12 мю. Також полiпшення зорових функцш пiсля операци вiдзнaчaли у пашен^в за бiльш ранньот стади змш диску зорового нерва до операци.

Як показуе досвiд, поширення пухлини в ЗК спри-чиняе глибок розлади зоровот функци. Результати проведеного дослщження свiдчили про краще вщ-новлення функци зорових нервiв у хворих, яким здшснено КДЗН з ПКЕ за високот рaдикaльностi втручання. Таким чином, ДЗН до видалення пухлини мае важливе значення в досягненш оптимального ключного результату.

Деяк автори пропонують екстрадуральний пщхщ i здiйснення КДЗН на ранньому етат хiрургiчного лiкувaння, наводячи дaнi про кращий клiнiчний результат [2,4,10,11]. Вважають, що ранне вивтьнення (мобЫзашя) зорового нерва дозволяе безпечно маш-пулювати в зонi його розташування тд час видалення пухлини [4,11]. ^м того, додатковою перевагою е те, що ПКЕ розширюе хiрургiчний коридор, збтьшуючи кут огляду в ран [3,12]. Це мае особливе значення при видаленш великих пухлин за вираженого лате-

Рис. 2. Етапи виконання ПКЕ та ДЗН у хворих з приводу меншпоми параселярно: та оптохiазмальноï локалiзацiï, що поширювалась в ЗК. А - розачення меншгоорб^ально!' зв'язки; Б - резек^я даху ЗК та внутршня декомпреая ПНВ; В - видтення та видалення ПНВ; Г - розачення серпоподiбноï зв'язки та оболонки зорового нерва; Д - МСКТ до операци, пперостоз ПНВ; Е - МСКТ тсля операци, резек^я ПНВ та даху ЗК; 1 - меншгоорб^альна зв'язка; 2 - перюрб^альна кл^ковина; 3 - ПНВ; 4 - зоровий нерв; 5 - розачена серпоподiбна зв'язка та оболонка зорового нерва.

Таблиця 2. Функшя зору у хворих, оперованих з приводу базально' меншпоми, що поширювалась в ЗК, в ранньому тсляоперацшному перiодi

Стан зоровоУ функцil Кiлькiсть спостережень в групах

I II Разом

абс. % абс. % абс. %

Покращення 23 58,9 11 23,9 34 40

Без змш 13 33,4 28 60,9 41 48,2

Пог1ршення 3 7,7 7 15,2 10 11,8

рального поширення i залучення печеристого синуса. Бтьш широкий тдхщ дозволяе проводити манiпуляцiï з бтьш випдних траекторiй, забезпечуе кращу вiзу-алiзацiю внутрiшньоï сонноï артери та ïï гiлок. Iншi автори [8] доводять важлив^ть видалення пухлини з медiальних частин ЗК для забезпечення вщновлення гостроти зору, вказуючи, що цю частину не можна ви-далити екстрадурально. На нашу думку, вибiр способу КДЗН мае базуватися на принцип iндивiдуального тдходу до кожноï конкретноï ситуацiï. ^м того, екстрадуральна декомпресiя не завжди е достатнь-ою, iнодi потрiбно ïï доповнювати iнтрадурально. На

piweHHA npo Heo6xi,qHiCTb npoBegeHHA iHTpaflypanbHoi fleKoMnpecii y xBopux BnnuBanu po3Mipu nyxnuHu, ii BiflHoweHHA go 3opoBoro HepBa, MownuBiCTb fluceK-цií nyxnuHu b 30Hi ii KOHTaKTy 3 hum. iHTpagypanbHy geKoMnpeciro 3acrocoByBanu nepeBawHo b cuTya^Ax, ko.m go oпepaцií BBawanu, llo nyxnuHa He nowuproeTb-ca b 3K, i eKCTpagypa.bHy Kfl3H He nnaHyBanu.

PaHHA fleKOMnpecia 6e3 uiTKoi Bi3yani3a^i n.OLMHM fluceKwi MO*e cnpuuuHuTu nopyweHHA KpoBonocTa-uaHHA 3opoBoro HepBa i, ak HacnifloK, Moro iweMiuHe nowKogweHHA, lo y 6inbwocTi xBopux 3yMoBnroe Heo6o-poTHy cninoTy. Ak npaBM.o, npocTiwe nouuHaTu fluceK-^ro Big xia3MM, b HanpAMKy Bxogy HepBa b 3K. ^m MeTog 3a6e3neuye 6inbwy npocToTy fluce^'i, go3Bo.Ae Kpa^e Bi3ya.i3yBaTM i 36eperTu gwepena KpoBonocTauaHHA 3opoBoro HepBa Ta xia3MM, npoTe, TinbKu 3a yMoBM, lo HepB Bwe Mo6i.i3oBaHMM nig uac Kfl3H.

floTpuMyeMocb gyMKM, lo eKCTpagypanbHe Buga-neHHA nHB i Kfl3H cnig BBaxaTM CTaHgapTHoro npoцe-gyporo, AKy 3fliMCHroBaTM wBMflKo i gocuTb 6e3neuHo.

fleAKi aBTopu [1-4,6,9] noB'A3yroTb peцм,цмвм 6a-3a.bHux MeHiHrioM 3 HepaguKanbHuM BuganeHHAM nyx-.mhm 3 3K, HeMo^.MBiCTro Bi3yani3a^i MaTpuKcy nyx-.mhm no Moro CTiHKax nig uac xipypriuHoro BTpyuaHHA. y HawoMy floc.ifl^eHHi ToTanbHe BuganeHHA nyx.MHM flocATHyTe y 54 (56%) naцieнтiв, cy6ToTanbHe - y 40 (41%), tmm He MeHwe, цe He Biflo6pawae noBHoro Miporo e^eKTMBHiCTb Bi3yani3a^i Ta MaHinynA^tf 3 ypaweHoro TOrM b 3K. Kfl3H, npoBegeHa b noBHoMy o6cA3i, gae Mo^nuBiCTb ManoTpaBMaTuuHo 3MiLyBaTM 3opoBuM HepB Ta BuganATM ak caMy MeHiHrioMy, TaK i 3oHy ii BuxigHoro pocTy (MaTpuKC) b 3K, to6to, gocAraTu MaKCMManbHo BucoKoi paguKanbHocTi (3a Simpson). fl3H i BuganeHHA nyxnuHM 3 3K BigirparoTb BawnuBy ponb He TinbKM b gocATHeHHi onTuManbHoro KniHiuHoro pe3ynbTaTy, a M 36inbweHHi paguKanbHocTi xipypriuHoro BTpyuaHHA.

Ha gyMKy 6araTbox aBTopiB [2,4,8,12,13], Ha pe3ynbTaTu niKyBaHHA BnnuBaroTb BiK naцieнтa, po3Mipu nyxnuHu, CTyniHb 3opoBux po3nagiB go onepaцii, TpuBaniCTb iCHyBaHHA cuMnToMiB. 3a gaHuMu Haworo Aocnifl^eHHA, BiflHoBneHHA 3opoBux <£yHK^tf nicnA onepa^i KopenroBano 3 TpuBaniCTro 3opoBux po3nagiB go onepaцii, ix BupawemcTro Ta npoBegeHHAM Kfl3H.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Bhchobkm. 1. npoBegeHHA Kfl3H Ta nKE y na^eH-TiB 3 npuBogy 6a3anbHoi MeHiHrioMu, lo nowuproBanacb b 3K, flo3Bonuno He TinbKu aocattu 6awaHoro o6cAry BuganeHHA nyxnuHu, a M MiHiManbHoi тpaвмaтмзaцii onToxia3ManbHoro KoMnneKcy, lo e ocHoBHoro nepe-gyMoBoro noKpa^eHHA 3opoBoi <£yHK^i.

2. npoBegeHHA ageKBaTHoi fl3H - e^eKTuBHufi MeTog 36epe^eHHA (y 33,4% cnocTepeweHb) a6o nonin-weHHA (y 58,9%) 3opoBux <£yHK^tf nicnA onepa^i.

3. CnpAMoBaHiCTb Ha gocArHeHHA MaKcuManbHoro <£yHK^oHanbHoro pe3ynbTaTy w.axom мiнiмiзaцii xipyp-rinHoi TpaBMu 3opoBux HepBiB BignoBigae TeHfleH^AM cynacHoi HeMpoxipyprii i BunpaBgoBye 36inbweHHA TpuBanocTi onepaTuBHoro BTpyuaHHA Ta o6cAry KiCT-KoBoi pe3eK^i.

References

1. Kalinin PL, Kutin MA, Fomichev DV, Kadashev BA, Grigor'eva NN, Tropinskaia OF, Faizullaev RB. [Changes in visual and oculomotor impairments after endoscopic endonasal transsphenoidal removal of pituitary adenomas]. Vestn Oftalmol. 2009 Jul-Aug;125(4):23-7. Russian. PubMed PMID: 19824443.

2. Nozaki K, Kikuta K, Takagi Y, Mineharu Y, Takahashi JA, Hashimoto N. Effect of early optic canal unroofing on the outcome of visual functions in surgery for meningiomas of the tuberculum sellae and planum sphenoidale. Neurosurgery. 2008 Apr;62(4):839-44; discussion 844-6. doi: 10.1227/01. neu.0000318169.75095.cb. PubMed PMID: 18496190.

3. Froelich SC, Aziz KM, Levine NB, Theodosopoulos PV, van Loveren HR, Keller JT. Refinement of the extradural anterior clinoidectomy: surgical anatomy of the orbitotemporal periosteal fold. Neurosurgery. 2007 Nov;61(5 Suppl 2):179-85; discussion 185-6. doi: 10.1227/01.neu.0000303215.76477. cd. PubMed PMID: 18091231.

4. Mortini P, Barzaghi LR, Serra C, Orlandi V, Bianchi S, Losa M. Visual outcome after fronto-temporo-orbito-zygomatic approach combined with early extradural and intradural optic nerve decompression in tuberculum and diaphragma sellae meningiomas. Clin Neurol Neurosurg. 2012 Jul;114(6):597-606. doi: 10.1016/j.clineuro.2011.12.021. Epub 2012 Jan 4. PubMed PMID: 22225973.

5. Mortazavi MM, Brito da Silva H, Ferreira M Jr, Barber JK, Pridgeon JS, Sekhar LN. Planum Sphenoidale and Tuberculum Sellae Meningiomas: Operative Nuances of a Modern Surgical Technique with Outcome and Proposal of a New Classification System. World Neurosurg. 2016 Feb;86:270-86. doi: 10.1016/j.wneu.2015.09.043. Epub 2015 Sep 25. PubMed PMID: 26409085.

6. Hakuba A, Tanaka K, Suzuki T, Nishimura S. A combined orbitozygomatic infratemporal epidural and subdural approach for lesions involving the entire cavernous sinus. J Neurosurg. 1989 Nov;71(5 Pt 1):699-704. doi: 10.3171/ jns.1989.71.5.0699. PubMed PMID: 2809723.

7. Al-Mefty O, Ayoubi S. Clinoidal Meningiomas. Acta Neurochirurgica Supplementum. Springer Vienna; 1991;92-7. doi: 10.1007/978-3-7091-9183-5_16.

8. Kutin MA, Kadashev BA, Kalinin PL, Serova NK, Tropinskaya OF, Andreev DN, Fomichev DV, Sharipov OI, Turkin AM, Shultz EI. [Assessment of optic nerve decompression efficiency in resection of sellar region meningiomas via intradural subfrontal approach]. Zh Vopr Neirokhir Im N N Burdenko. 2014;78(4):14-30. Russian. PubMed PMID: 25406806.

9. Mariniello G, de Divitiis O, Bonavolonta G, Maiuri F. Surgical unroofing of the optic canal and visual outcome in basal meningiomas. Acta Neurochir (Wien). 2013 Jan;155(1):77-84. doi: 10.1007/s00701-012-1485-z. Epub 2012 Sep 4. Erratum in: Acta Neurochir (Wien). 2013 Jan;155(1):85-6. PubMed PMID: 22945895.

10. Mathiesen T, Kihlstrom L. Visual outcome of tuberculum sellae meningiomas after extradural optic nerve decompression. Neurosurgery. 2006 Sep;59(3):570-6;discussion 570-6. PubMed PMID: 16955039.

11. Lehmberg J, Krieg SM, Meyer B. Anterior clinoidectomy. Acta Neurochir (Wien). 2014 Feb;156(2):415-9; discussion 419. doi: 10.1007/s00701-013-1960-1. Epub 2013 Dec 10. Review. PubMed PMID: 24322583.

12. Taha AN, Erkmen K, Dunn IF, Pravdenkova S, Al-Mefty O. Meningiomas involving the optic canal: pattern of involvement and implications for surgical technique. Neurosurg Focus. 2011 May;30(5):E12. doi: 10.3171/2011.2.FOCUS1118. PubMed PMID: 21529168.

13. Dolenc VV. A combined epi- and subdural direct approach to carotid-ophthalmic artery aneurysms. J Neurosurg. 1985 May;62(5):667-72. doi: 10.3171/jns.1985.62.5.0667. PubMed PMID: 3989589.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.