CC BY
14
УДК 616.715.22-006.328:617.731
МЕН1НГ1ОМИ НАВКОЛОСЕЛЯРНО1 ЛОКАЛ1ЗАЦП З ПОШИРЕННЯМ В КАНАЛ
ЗОРОВОГО НЕРВА
З.М. НИКИФОРАК, А.О. МУМЛеВ, ЛУН ЦЗЯН, М.С. КВАША, В.В. КОНДРАТЮК, В.М. КЛЮЧКА,
О.В. УКРАШЕЦЬ
ДУ «1нститут нейрохiрурrii iMeHi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши», м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфл^у штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 20.12.17 *Date of acceptance — 14.02.18
*Дата подачi рукопису — 20.12.17 *Дата ухвалення — 14.02.18 *Дата подачи рукописи — 20.12.17 *Дата одобрения к печати — 14.02.18
Мета роботи — оптимгзувати тактику х1рург1чного лтування метнгюм навколоселярног локалгзацИ з поширенням в канал зорового нерва.
Mamepimu та методи. Проанал1зовано результаты х1рург1чного лщвання 93 хворих (31 (33,3 %) чоловгк та 62 (66,7 %) жтки) 1зметнгюмами навколоселярноглокалгзацИз поширенням в канал зорового нерва. Середнт в1к пащентгв становив (54,6 ± 5,3)року. 1нвазт пухлини в канал зорового нерва виявляли на етат дооперацтного планування за допомогою магнтно-резонансног томографа (у 39 (41,9 %) спостереженнях) та як ттраоперацшну знах1дку (у 54 (58,1 %)). В1дпов1дно до цього за методикою оперативних втручань матер1алрозподтено на дв1 клтчт тдгрупи: в першш проводили ранню екстрадуральну декомпрест зорового нерва, в другш — тд час чи тсля видалення пухлини.
Результати. Радикальтсть оперативних втручань: тотальне видалення — 34 (36,6 %) випадки, субтотальне — 19 (20,4 %), парщальне — 40 (33,0 %). Полтшення функци зорового нерва в1дзначено у 28 (30,1 %) прооперованих хворих, пог1ршення — у 16 (17,2 %), у решти — без зм1н. Юльюсть хворих з яюстю життя за iндексом Карновського понад 80 зросла 1з 75 (80,6 %) при госпiталiзацiг до 84 (90,3 %) на момент виписки.
Висновки. Хiрургiчне видалення метнгюм навколоселярног локалiзацiг часто ускладнене поширенням пухлини в канал зорового нерва. Виконання к1стково 'г декомпреси каналу зорового нерва — необхiдний та важливий етап хiрургiчного втручання, що забезпечуе збереження функци зорового нерва та радикальтсть операцИ
Ключовi слова: меншпома, навколоселярна локалiзацiя, канал зорового нерва, хiрурriчне лшування, декомпреая зорового нерва.
DOI 10.26683/2304-9359-2018-1(23)-33-41
На частку меншгюм навколоселярно'' дь лянки (горбка турецького сiдла, переднього нахиленого вщростка (ПНВ), малого та медь альних вщдшв великого крила клиноподiбноi юстки, печеристо' пазухи) припадае 20-25 % вщ загально'' кiлькостi внутрiшньочерепних меншгюм [1, 3, 4, 7, 11, 12, 14]. Провщним симптомом у клшчному переб^ менiнгiом навколоселярно'1' локалiзащi (МНСЛ) е пору-шення функцп зорового нерва (ЗН), зумовлене не лише об'емним впливом пухлини на ЗН та хiазму, а i поширенням пухлини та компресiею нерва в дшянщ зорового каналу (ЗК) у 4560 % випадюв. Особливо'' уваги заслуговують випадки порушення функцп ЗН, спричиненi безпосереднiм поширенням пухлини в його канал. Це обмежуе можливють радикального видалення цих пухлин, а також призводить до незадовшьних функцiональних результатiв у тсляоперацшний перiод. МНСЛ мають тен-денщю до поширення в ЗК незалежно вщ 1'х розмiру [7, 11, 12, 14].
Ключовим моментом хiрургii МНСЛ з поширенням у ЗК провщш нейрохiрурги вва-жають виконання ранньо'' екстрадурально'' декомпресп ЗН (ДЗН), максимальну його мо-бшзащю до манiпуляцiй з пухлиною. Комп-ресiю ЗН усувають не лише видаленням пухлини в ЗК, а й частковою резекцiею його юсткових стiнок без ушкодження джерел кро-вопостачання оптохiазмального комплексу [2, 8, 9, 13]. Такий пщхщ дае змогу радикальнiше видалити менiнгiому та зберегти або полш-шити функщю ЗН.
Установити наявнiсть поширення пухлини в ЗК на етат планування оперативного втручання не завжди вдаеться навт при ви-користанш сучасних методiв нейровiзуалiза-цп (магштно-резонансно! томографа (МРТ) та мультистрально'' комп'ютерно'' томографа (МСКТ)). Як свiдчать даш 12-рiчного досль дження, проведеного P. Nimmannitya та ств-
Никифорак Зтовш Михайлович нейрохiрург
ДУ «1нститут нейрохiрургii iMeHi акад. А.П. Ромода-нова НАМН Укра'ши», вiддiлення позамозкових пухлин Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел. роб.: (044) 483-96-95 Тел. факс: (044) 483-94-13 E-mail: [email protected]
авт. [5], навт при використанш МРТ 3,0 Тл дiагностувати поширення пухлини в ЗК вда-лося лише в 61 % випадюв. Тому часто шва-зш меншгюми в ЗК дiагностують штраопера-цшно, що не дае змогу провести профшактику пошкодження ЗН на початку операцп.
ДЗН — невщ'емний етап оперативного втручання, який впливае як на радикальшсть видалення, так i на його функцюнальний результат. Використовують рiзнi варiанти юст-ково'' декомпресп ЗН (КДЗН), зокрема до-повнення ДЗН передньою клиноiдектомiею (ПКЕ). КДЗН проводять траскрашально ш-тра- та екстрадурально, хiрургiчнi маншуляцп полягають у видаленш кiсткових стiнок ЗК, розсiченнi серпоподiбноi зв'язки та за потреби — оболонки ЗН.
Аналiз сучасних дослщжень та публiкацiй, присвячених оперативному лшуванню менш-гiом з поширенням у ЗК, виявив рiзнi думки щодо доцiльностi та способу КДЗН. Частота вщновлення зорово'' функцп у пащенпв з ме-нiнгiомами, ко^ поширюються в ЗК, залеж-но вщ особливостей пухлини та вихщно'' го-строти зору становить вщ 25 до 91 % [4, 8, 14].
Мета роботи — оптимiзувати тактику хiрургiчного лiкування меншгюм навколосе-лярно'' локалiзацii з поширенням в канал зо-рового нерва.
Матер1али та методи
Проаналiзовано результати лiкування 93 хворих (31 (33,3 %) чоловш та 62 (66,7 %) жшки) iз МНСЛ з поширенням в канал ЗН, прооперованих у ДУ «1нститут нейрохiрургii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни» в перюд з 2013 до 2016 р. Середнш вiк пащен-тiв становив (54,6 ± 5,3) року.
У<л пацiенти були обстеженi згiдно з «Кль нiчним протоколом надання медично'' допо-моги хворим iз позамозковими базальними супратенторiальними пухлинами мозкових оболонок (меншгюмами)» (наказ МОЗ Укра''-ни № 317 вщ 13.06.2008 р. «Про затвердження клшчних протоколiв надання медично'' допо-моги за спещальшстю «Нейрохiрургiя»).
Розмiри пухлини, ii локалiзацiю, поширення в канал ЗН та стввщношення iз ото-
чуючими судинно-невральними структурами ощнювали на пiдставi даних МСКТ та МРТ, виконаних у нативних режимах та з контраст-ним тдсиленням. Для з'ясування особливостi залучення в рiст пухлини мапстральних судин виконували селективну церебральну ангюгра-фiю (ЦАГ) та/або МСКТ-ангюграф^. У ран-нiй пiсляоперацiйний перюд для оцiнки ради-кальностi хiрургiчного лiкування та ступеня декомпресп ЗК уам пацiентам проводили КТ та/або МРТ. Обов'язковим було офтальмоло-пчне обстеження до та пiсля операцп. По-рушення зору оцiнювали за модифшованою шкалою Б.А. Кадашева [1]. Ус випадки вери-фiковано пстолопчно.
У дослiдження залучали пацiентiв лише з тдтвердженим поширенням пухлини на стш-ки ЗК або в його просв^ (рис. 1). Пащенпв, в яких поширення пухлини в ЗК не було тд-тверджено iнтраоперацiйно, вилучали з досль дження.
Видалення пухлин проводили з таких до-ступiв: фронтотемпороорбiтозигоматичного (ФТОЗ) та його модифкащй — 39 (41,9 %) спостережень, птерiонального — 36 (38,7 %), однобiчного чи двобiчного субфронтального — 18 (19,4 %).
Пацiентiв розподiлили на двi клiнiчнi тд-групи. В першу залучено 39 (41,9 %) хворих, в яких поширення меншгюми в ЗК було дiа-гностовано за допомогою МРТ та МСКТ на дооперацшному етапi, а операцiя передбачала ранню екстрадуральну КДЗН, в другу групу -54 (58,1 %) хворих, у яких поширення пухлини в ЗК виявлене як штраоперацшна знахщка (представлена переважно ретроспективним
матерiалом). У цих випадках пухлину в ЗК ви-даляли i за потреби проводили штрадуральну ДЗН (розсiчення серпоподiбноi зв'язки), яку не планували на дооперацшному етат. Оби-двi групи були однорщними щодо популяцш-них, клшчних та топографiчних характеристик (табл. 1).
М1крох1рурпчш аспекти виконання ДЗН Виконанню декомпресп каналу ЗН передувала резекщя латеральних вiддiлiв великого та малого крил клиноподiбноi юстки до рiвня початкових вiддiлiв верхньо'1' очно!' щiлини. Екстрадуральну ДЗН проводили до видалення пухлини. Потсм вщдшяли тверду мозкову оболонку (ТМО) над дахом орбгги та полюсом скронево'1' частки, здiйснювали резекцiю даху та латеральних вiддiлiв орбiти. Проводили резекщю малого крила та основи ПНВ. Для кращо'1' мобшзацп ПНВ розакали меншго-орбiтальну зв'язку. Намагалися, щоб довжина розрiзу не перевищувала 5 мм для запобiгання ушкодженню неврально-судинних структур верхньо'1' очно'1' щшини. Пiсля щентифшацп ЗК проводили резекщю його верхньо! та ла-терально! стiнок (даху i зорово'1 розтрки). В пацieнтiв Ы групи розширювали обсяг ран-ньо'1 екстрадуральноi КДЗН до максимально можливого шляхом проведення ПКЕ в рiзно-му обсязь Бором дiаметром 2-3 мм з дрiбним алмазним напиленням здiйснювали внутрш-ню декомпресiю ПНВ. Цей етап потребуе ре-тельностi виконання та масивноi iригацii для запобiгання пере^ванню ЗН. Вiддiляли ПНВ вiд ТМО та видаляли. За потреби видели латеральну стiнку кавернозного синуса за методом НакиЬа [3]. У наших спостереженнях
Рис. 1. Розподы пацieнтiв за топографieю похiдного росту меншгюми
Примтка: * — гострота зору — 1,0-0,5; невелика парацентральна скотома, неповна гемганопсгя; ** — гострота зору — 0,5-0,1; велика парацентральна скотома, повна гем1анопс1я; *** — гострота зору — 0,1-амавроз; абсолютна центральна скотома.
Таблиця 1. Характеристика груп
Показник 1-ша група, п = 39 2-га група, п = 54 Р
Стать (чол./жш) 13/26 18/36 0,078
Вш, роки 53,8 ± 5,1 54,7 ± 5,6 0,125
Тривалiсть анамнезу, мс 30,1 ± 3,7 31,2 ± 2,9 0,097
Клiнiчнi вияви захворювання:
порушення зору 39 54 0,998
окоруховi розлади 2 3 0,081
головний бiль 30 35 0,141
Зоровi порушення за шкалою Б.А. Кадашева:
не вираженi * 10 18 0,211
вираженi ** 17 23 0,235
декомпенсащя *** 12 13 0,197
Радикальнiсть оперативних втручань:
тотальне (Simpson 1-11) 20 14 0,061
субтотальне (Simpson III) 9 10 0,063
парцiальне (Simpson IV-V) 10 30 0,066
Пстолопчна характеристика менiнгiом:
типова (Gr I) 27 35 0,097
атипова (& II) 10 17 0,211
анапластична (& III) 2 2 0,191
проведення ПКЕ збшьшувало тривалють операцп на (55,0 ± 11,5) хв.
Результати
У вах випадках ФТОЗ-доступу в 1-й фуга проведено КДЗН i ПКЕ iз рiзним обсягом резекцп вщростка. Геморапчних ускладнень, пов'язаних iз техшкою виконання ПКЕ, не було. В 3 (7,7 %) випадках спостер^али поси-лення окорухових розладiв на боцi проведен-ня КДЗН та ПКЕ, в 1 випадку воно було тим-часовим. Назальну лшворею спостерiгали у 2 (5,1 %) пащенпв з пневматизованим варiан-
том будови ПНВ, усунену шляхом встановлен-ня зовнiшнього люмбального дренажу. В 2-й груш померли 2 (2,2 %) пащенти: один — на 5-ту добу тсля оперативного втручання вна-слiдок тромбоемболп легенево'1 артерп, дру-гий — на 6-ту добу через гостре порушення мозкового кровообiгу за iшемiчним типом унаслщок вазоспазму в басейнi внутршньо'1 сонно'1 артерп з набряком мозку тсля част-кового видалення меншгюми сфенокавер-нозноклшощально'1 локалiзацii. Яюсть життя пацiентiв за iндексом Карновського понад 80 зросла з 75 (80,6 %) при поступленш до 84 (90,3 %) на момент виписки.
Рис. 2. Мультистральна комп'ютерна томограф1я. Метнгюма навколоселярног локал1заци з поширенням у канал зорового нерва: А — до операцИ (гтеростоз переднього нахиленого в1дрос-тка); Б — тсля операцИ (резекщя переднього нахиленого в1дростка та даху зорового каналу)
Полшшення функцп ЗН вщзначено у 28 (30,1 %) прооперованих хворих, попршен-ня — у 16 (17,2 %), у решти — без змш. При порiвняннi результат лшування мiж групами виявлено значш вiдмiнностi (табл. 2).
За даними нейроофтальмолопчного огля-ду, 54 (58,0 %) пацiенти мали низьку (< 0,1) гостроту зору в зв'язку з поширенням пухли-ни в ЗК.
Виявлено кореляцшний зв'язок мiж полш-шенням функцп ЗН та проведенням ранньо' екстрадурально' КДЗН (т-Ь Кендала = 0,713; р = 0,001).
О^м КДЗН, на вщновлення функцп ЗН впливала тривалють зорових порушень до оперативного втручання (р = 0,031) та 'х ви-раженiсть (р = 0,025). Пащенти з полiпшенням мали коротший перюд клЫчно' симптоматики — 6 мс (1-12 мiс) порiвняно з пацiентами без полiпшення — 12 мю (7-24 мiс). У паць ентiв з полiпшенням зорових функцш у пiсля-операцiйний перюд при обстеженш до операцii виявлено бшьш ранню стадiю змiн диска ЗН.
Обговорення
Поширення пухлини в канал ЗН спричи-няе розвиток глибоких зорових порушень у пащешив з МНСЛ. Отриманi нами результата свщчать про краще вщновлення функцп ЗН у разi виконання ранньо' екстрадурально' КДЗН з ПКЕ при високiй радикальностi опе-рацш. Таким чином, декомпресiя ЗН до вида-лення пухлини мае важливе значення для до-сягнення оптимального клiнiчного результату.
Багато авторiв вiддають перевагу екстра-дуральному пiдходу та КДЗН на ранньому етапi хiрургiчного лiкування, обгрунтовуючи це тим, що така методика дае кращий клiнiч-ний результат [7-9, 14]. Вважають, що рання мобшзащя ЗН дае змогу безпечно машпулю-вати поблизу з ним пщ час видалення пухлини [8, 14]. Ще однiею перевагою е те, що ви-користання ФТОЗ-доступу зменшуе глибину рани, а ПКЕ розширюе хiрургiчний коридор, збшьшуючи кут огляду в раш [6, 10, 12]. Це мае важливе значення при видаленнi великих
Таблиця 2. Функцгя зору в раннш тсляоперацшний перюд
Стан функщ*1 зору 1-ша група, п = 39 2-га група, п = 54
Полшшення 23 (58,9 %) 13 (24,1 %)
Без змш 13 (33,4 %) 33 (59,3 %)
Попршення 3 (7,7 %) 9 (16,6 %)
ни по його стшках iнтраоперацiйно. У нашiй серГ1" тотальне видалення пухлини досягнуто в 34 (36,6 %) випадках, субтотальне — в 19 (20,4 %), але це не вщображуе повною мь рою ефективнiсть вiзуалiзацii та маншуляцш з ураженою ТМО в ЗК. КДЗН, проведена в повному обсяз^ дае змогу малотравматично змiщувати ЗН. Це дае змогу видаляти як саму меншгюму, так i зону ii вихiдного росту в каналi ЗН, щоб досягати максимально'1 ради-кальностi за Simpson. Аналiз наших спостере-жень доводить, що ДЗН i видалення пухлини iз ЗК мають важливе значення не лише для до-сягнення оптимального клiнiчного результату, але i для збiльшення радикальностi хiрургiч-ного втручання.
Багато авторiв вважають [2, 7, 10, 14], що на результат лiкування впливають вш паць ента, розмiри пухлини, стутнь зорових по-рушень до операци, тривалiсть симптомiв. За даними нашого дослщження, вщновлення зорових функцiй тсля операцп корелювало з тривалiстю зорових порушень у дооперацш-ний перюд, 1'х вираженiстю та проведенням КДЗН.
Висновки
Хiрургiчне видалення менiнгiом навко-лоселярно'1 локалiзацii часто ускладнене по-ширенням пухлини в зоровий канал. Вико-нання юстково'1 декомпресп зорового каналу е необхщним та важливим етапом хiрургiч-ного втручання, який забезпечуе збережен-ня функцп зорового нерва та радикальшсть операцп.
пухлин з вираженим латеральним поширен-ням i залученням печеристо'1 пазухи. Шир-ший пiдхiд дае змогу проводити машпуляцп з бiльш вигiдних траекторш, забезпечуе кращу вiзуалiзацiю внутршньо'1' сонно! артерп та ii гiлок. На нашу думку, вибiр способу КДЗН мае грунтуватися на принципi шдивщуально-го пiдходу випадку.
Екстрадуральна декомпреая не завжди е достатньою, iнодi потрiбно ii доповнювати iнтрадуральною [6]. Це залежить вщ розмь ру пухлини, ii вщношення до ЗН, можливос-тi дисекцп пухлини в зош ii контакту iз ЗН. 1нтрадуральну декомпресiю проводили в тих випадках, коли за даними, отриманими до опе-рацп, вважали, що пухлина не поширюеться в ЗК i не планували екстрадуральну КДЗН.
Рання декомпреая без ч^ко! вiзуалiзацii площини дисекцп може призвести до пору-шення кровопостачання ЗН i, як наслщок, — до iшемiчного пошкодження ЗН, що в бшь-шостi випадюв спричиняе незворотну слшо-ту. За нашими даними, проспше починати дисекщю вiд хiазми i в напрямку входу нерва в ЗК. Це спрощуе дисекцiю, а також дае змогу вiзуалiзувати та зберегти джерела кровопостачання ЗН i хiазми, але лише за умови, що ЗН мобшзований завдяки КДЗН.
На нашу думку, екстрадуральне видалення ПНВ i КДЗН слiд опрацьовувати як рутинну процедуру, яку слщ проводити швидко та без-печно.
Сучасш нейрохiрурги [1, 3, 7, 12-14] пов'язують рецидиви базальних меншгюм з нерадикальним видаленням пухлини iз ЗК, неможливютю вiзуалiзацii матриксу пухли-
Список л^ератури
1. Динамика зрительн^1х и глазодвигательных на- 4 рушений после эндоскопического эндоназального транссфеноидального удаления аденом гипофиза / П.Л. Калинин, M.A. Кутин, Д.В. Фомичев [и др.] // Вестн. офтальмол. — 2009. — Т. 125(4). — С. 23-27. 5.
2. Оценка эффективности декомпрессии каналов зрительных нервов интрадуральным субфронтальным доступом при удалении менингиом хиазмально-селлярной области / M.A. Кутин, B.A. Кадашев, 6. П.Л. Калинин [и др.] // Журн. вопр. нейрохир. имени Н.Н. Бурденко. — 2014. — Т. 78(4). — С. 14-30.
3. A combined orbitozygomatic infratemporal epidural and subdural approach for lesions involving the entire 7. cavernous sinus / A. Hakuba, K. Tanaka, T. Suzuki,
S. Nishimura // J. Neurosurg. — 1989. — Vol. 71 (5 Pt 1). — P. 699-704.
Al-Mefty O. Clinoidal meningiomas / O. Al-Mefty, S. Ayoubi // Acta Neurochirurgica. — 1991. — P. 92-97. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-7091-9183-5_16
Characteristic of optic canal invasion in 31 consecutive cases with tuberculum sellae meningioma / P. Nimmannitya, T. Goto, Y. Terakawa [et al.] // Neurosurg. Rev. — 2016. — Vol. 39(4). — P. 691-697. Dolenc VV A combined epi- and subdural direct approach to carotid-ophthalmic artery aneurysms / VV. Dolenc // J. Neurosurg. — 1985. — Vol. 62(5). — P. 667-672.
Effect of early optic canal unroofing on the outcome of visual functions in surgery for meningiomas of the
tuberculum sellae and planum sphenoidale / K. Noza-ki, K. Kikuta, Y. Takagi [et al.] // Neurosurgery. — 2008. — Vol. 62(4). — P. 839-844.
8. Lehmberg J. Anterior clinoidectomy / J. Lehmberg, S.M. Krieg, B. Meyer // Acta Neurochir (Wien). — 2014. — Vol. 156(2). — P. 415-419.
9. Mathiesen T. Visual outcome of tuberculum sellae meningiomas after extradural optic nerve decompression / T. Mathiesen, L. Kihlström // Neurosurgery. — 2006. — Vol. 59(3). — P. 570-576.
10. Meningiomas involving the optic canal: pattern of involvement and implications for surgical technique / A.N. Taha, K. Erkmen, I.F. Dunn [et al.] // Neurosurg. Focus. — 2011. — Vol. 30(5). — P. E12.
11. Planum sphenoidale and tuberculum sellae meningi-omas: operative nuances of a modern surgical technique with outcome and proposal of a new classifi-
References
1. Kalinin PL, Kutin MA, Fomichev DV et al. Changes in visual and oculomotor impairments after endoscop-ic endonasal transsphenoidal removal of pituitary adenomas (Rus). Vestn Oftalmol (Rus). 2009;125(4):23-7. PubMed PMID: 19824443.
2. Kutin MA, Kadashev BA, Kalinin PL et al. Assessment of optic nerve decompression efficiency in resection of sellar region meningiomas via intradural subfrontal approach (Rus). Zh Vopr Neirokhir im NN Burdenko (Rus). 2014;78(4):14-30. PubMed PMID: 25406806.
3. Hakuba A, Tanaka K, Suzuki T, Nishimura S. A combined orbitozygomatic infratemporal epidural and subdural approach for lesions involving the entire cavernous sinus. J. Neurosurg. 1989;71(5 Pt 1):699-704. PubMed PMID: 2809723.
4. Al-Mefty O, Ayoubi S. Clinoidal meningiomas. Acta Neurochirurgica Supplementum [Internet]. Vienna: Springer, 1991;92-7. Available from: http://dx.doi. org/10.1007/978-3-7091-9183-5_16
5. Nimmannitya P, Goto T, Terakawa Y et al. Characteristic of optic canal invasion in 31 consecutive cases with tuberculum sellae meningioma. Neurosurg. Rev. 2016;39(4):691-7. doi: 10.1007/s10143-016-0735-6. Epub 2016 Apr 27. PubMed PMID: 27118377.
6. Dolenc VV. A combined epi- and subdural direct approach to carotid-ophthalmic artery aneurysms. J. Neurosurg. 1985;62(5):667-72. PubMed PMID: 3989589.
7. Nozaki K, Kikuta K, Takagi Y et al. Effect of early optic canal unroofing on the outcome of visual functions in surgery for meningiomas of the tubercu-lum sellae and planum sphenoidale. Neurosurgery. 2008;62(4):839-44; discussion 844-6. doi: 10.1227/01. neu.0000318169.75095.cb. PubMed PMID: 18496190.
8. Lehmberg J, Krieg SM, Meyer B. Anterior clinoidectomy. Acta Neurochir (Wien). 2014;156(2):415-9; dis-
cation system / M.M. Mortazavi, H. Brito da Silva, M. Ferreira Jr. [et al.] // World Neurosurg. — 2016. — Vol. 86. — P. 270-286.
12. Refinement of the extradural anterior clinoidectomy: surgical anatomy of the orbitotemporal periosteal fold / S.C. Froelich, K.M. Aziz, N.B. Levine [et al.] // Neurosurgery. — 2007. — Vol. 61(5), suppl. 2. — P. 179-185.
13. Surgical unroofing of the optic canal and visual outcome in basal meningiomas / G. Mariniello, O. de Divitiis, G. Bonavolontà, F. Maiuri // Acta Neurochir. (Wien). — 2013. — Vol. 155(1). — P. 77-84.
14. Visual outcome after fronto-temporo-oibito-zygomatic approach combined with early extradural and intradural optic nerve decompression in tuberculum and diaphragma sellae meningiomas / P. Mortini, L.R. Barzaghi, C. Serra [et al.] // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2012. — Vol. 114(6). — P. 597-606.
cussion 419. doi: 10.1007/s00701-013-1960-1. Epub 2013 Dec 10. Review. PubMed PMID: 24322583.
9. Mathiesen T, Kihlstrom L. Visual outcome of tuberculum sellae meningiomas after extradural optic nerve decompression. Neurosurgery. 2006;59(3):570-6;dis-cussion 570-6. PubMed PMID: 16955039.
10. Taha AN, Erkmen K, Dunn IF et al. Meningiomas involving the optic canal: pattern of involvement and implications for surgical technique. Neurosurg. Focus. 2011;30(5):E12. doi: 10.3171/2011.2.F0CUS1118. PubMed PMID: 21529168.
11. Mortazavi MM, Brito da Silva H, Ferreira M Jr et al. Planum sphenoidale and tuberculum sellae me-ningiomas: operative nuances of a modern surgical technique with outcome and proposal of a new classification system. World Neurosurg. 2016;86:270-86. doi: 10.1016/j.wneu.2015.09.043. Epub 2015 Sep 25. PubMed PMID: 26409085.
12. Froelich SC, Aziz KM, Levine NB et al. Refinement of the extradural anterior clinoidectomy: surgical anatomy of the orbitotemporal periosteal fold. Neurosurgery. 2007;61(5 Suppl 2):179-85; discussion 185-6. doi: 10.1227/01.neu.0000303215.76477.cd. PubMed PMID: 18091231.
13. Mariniello G, de Divitiis O, Bonavolonta G, Maiuri F. Surgical unroofing of the optic canal and visual outcome in basal meningiomas. Acta Neurochir (Wien). 2013;155(1):77-84. doi: 10.1007/s00701-012-1485-z. Epub 2012 Sep 4. Erratum in: Acta Neurochir (Wien). 2013;155(1):85-6. PubMed PMID: 22945895.
14. Mortini P, Barzaghi LR, Serra C et al. Visual outcome after fronto-temporo-orbito-zygomatic approach combined with early extradural and intradural optic nerve decompression in tuberculum and diaphragma sellae meningiomas. Clin. Neurol. Neurosurg. 2012;114(6):597-606. doi: 10.1016/j.clineuro.2011.12.021. Epub 2012 Jan 4. PubMed PMID: 22225973.
МЕНИНГИОМЫ ОКОЛОСЕЛЛЯРНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ В КАНАЛ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА
З.М. НИКИФОРАК, АО. МУМЛЕВ, ЛУН ЦЗЯН, М.С. КВАША, ВВ. КОНДРАТЮК, В Н. КЛЮЧКА, А.В. УКРАИНЕЦ
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — оптимизировать тактику хирургического лечения менингиом околосел-лярной локализации с распространением в канал зрительного нерва.
Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 93 больных (31 (33,3 %) мужчина и 62 (66,7 %) женщины) с менингиомами околоселлярной локализации с распространением в канал зрительного нерва. Средний возраст пациентов составил (54,6 ± 5,3) года. Инвазию опухоли в канал зрительного нерва выявляли на этапе дооперационного планирования с помощью магнитно-резонансной томографии (в 39 (41,9 %) наблюдениях) и как ин-траоперационную находку (в 54 (58,1 %)). В соответствии с этим по методике оперативных вмешательств материал распределили на две клинические подгруппы: в первой проводили раннюю эстрадуральную декомпрессию зрительного нерва, во второй — во время или после удаления опухоли.
Результаты. Радикальность оперативных вмешательств: тотальное удаление — 34 (36,6 %) случая, субтотальное — 19 (20,4 %), парциальное — 40 (33,0 %). Улучшение функции зрительного нерва отмечено у 28 (30,1 %) прооперированных больных, ухудшение — у 16 (17,2 %), у остальных — без изменений. Количество пациентов с качеством жизни по индексу Карновско-го более 80 увеличилось с 75 (80,6 %) при госпитализации до 84 (90,3 %) на момент выписки.
Выводы. Хирургическое удаление менингиом околоселлярной локализации часто затруднено распространением опухоли в канал зрительного нерва. Выполнение костной декомпрессии зрительного канала — необходимый и важный этап хирургического вмешательства, обеспечивающий сохранение функции зрительного нерва и радикальность операции.
Ключевые слова: менингиома, околоселлярная локализация, канал зрительного нерва, хирургическое лечение, декомпрессия зрительного нерва.
AROUND-SELLAR MENINGIOMAS SPREADING TO THE OPTIC CANAL
Z.M. NYKYFORAK, A O. MUMLIEV, LONG JIANG, M.S. KVASHA, V.V. KONDRATIUK, V.M. KLIUCHKA, O.V. UKRAINETS
The SI «Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective — to optimizate of surgical treatment tactics in patients with around-sellar meningiomas involving optic canal.
Materials and methods. The work is based on analysis of surgical treatment results of 93 (31 (33.3 %) men and 62 (66.7 %) women) patients with around-sellar meningiomas involving optic canal. The mean age was 54.6 ± 5.3 years. The tumor involve to the optic canal was recognized pre-operatively according to MRI (39 cases, 41.9 %) and as an intraoperative finding (54 cases, 58.1 %). According to this the material was divided into two clinical subgroups: in the first group the early extradural decompression of optic nerve was performed, in the second — during or after tumor removal.
Results. The totality of operation: total removal — 34 (36.6 %), subtotal — 19 (20.4 %), partial — 40 (33.0 %). The dynamics of optic nerve function in operated patients was: improvement — in 28 (30.1 %) cases, change for the worse — in 16 (17.2 %) cases, other patients — no changes. Quantity of patients with quality of life according to Karnovsky scale more than 80 points increase from 75 (80.6 %) before operation to 84 (90.3 %) after treatment.
Conclusions. Surgical removal of around-sellar meningiomas is often complicated with tumor involving to the optic nerve canal. Bony decompression of optic nerve canal is a necessary and important stage of surgery, that provides optic nerve function preservation and totality of removal.
Key words: meningioma, around-sellar localization, optic nerve canal, surgical treatment, optic nerve decompression.
