CC BY
21
УДК 616-006.328:616-031.25:616.715.22-089
РЕЗУЛЬТАТИ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ МЕН1НГ1ОМ ПАРАСЕЛЯРНО1 ЛОКАЛ1ЗАЦ11
З.М. НИКИФОРАК
ДУ «1нститут нейрохiрурrii iMern акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни», м. Ки'в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 04.09.17 *Date of acceptance — 13.09.17
*Дата подачi рукопису — 04.09.17 *Дата ухвалення — 13.09.17 *Дата подачи рукописи — 04.09.17 *Дата одобрения к печати — 13.09.17
Мета роботи — проанал1зувати найближч1 результати х1рург1чного лтування хворих з мешнгюмами параселярног локал1заци (МПСЛ).
Mamepia^u та методи. Проведено анал1з найближчих результатгв х1рург1чного лтуван-ня 137 хворих 1з МПСЛ. Ос1б чолов1чог cmami було 40 (29,2 %), жточог cmami — 97 (70,8 %). Середнш eiK становив (51,8 ± 0,9) року. Критери вiдбору: ментгюми горбка турецького адла, малого крила основног ктки та переднього нахиленого вiдростка, медiальних вiддiлiв великого крила та латеральног сттки кавернозного синуса. При виборi доступу ураховувалирозмiри пухлини, локалiзацiю та спiввiдношення з оточуючими невральними структурами.
Результати. Найближчi результати лтування МПСЛ були задовыьними. Тотального ви-далення вдалося досягнутиу 57 (41,6 %) хворих, субтотального — у 77 (56,2 %), парщально-го — у 3 (2,2 %). Функщя зорового нерва полтшиласяу 38 (27,7 %) хворих. Полтшенняякостi життя хворих було зумовлене регресом неврологiчного дефщиту, зникненням функцтних роз-ладiв, високим ступенем сощальног адаптаци.
Висновки. Видалення МПСЛ завдяки застосуванню комбтованого фронтотемпороорбi-тозигоматичного доступу вiдповiдаe сучасним вимогам нейрохiрургiг. Використання комбтованого доступу дае змогу проводити ефективне максимальне видалення МПСЛ та запоб^ае травматизацп оточуючих мозкових структур.
Ключовi слова: меншпома, параселярна локалiзацiя, хiрурriчне лшування, ФТОЗ- доступ.
DOI 10.26683/2304-9359-2017-3(21)-44-52
Частка меншпом параселярно'' локалiза- го сщла, переднього нахиленого вщростка цп (МПСЛ) — горбка, дiафрагми турецько- (ПНВ), печеристо'' пазухи становить 20-25 %
вiд загально'1 кiлькостi штракрашальних ме-ншгюм [7, 9, 12, 13, 16]. У бшьшосп випадюв клiнiчними виявами меншгюм ще'1 локалiза-цп е 3opoBi порушення, спричинеш не лише об'емною дiею пухлини на штрадуральну дь лянку зорового нерва, а i компресiею нерва в дшянщ зорового каналу (45-60 %). МПСЛ ма-ють тенденщю до поширення в зоровий канал незалежно вщ ix розмiрiв [2, 3, 11, 12, 14, 17].
Завдання xiрурriчноro лiкування МПСЛ — не лише радикальне видалення пухлини, а й по-лшшення чи збереження вихщно'1 якост життя хворих (насамперед за рахунок функци зорового нерва). Основною метою операци е усунен-ня компреси зорового нерва шляхом частково'1 резекци стiнок зорового каналу на всьому його промiжку, без ушкодження джерел кровопоста-чання зорового нерва та xiазми.
За даними рiзниx авторiв, iмовiрнiсть вщ-новлення зорово'1 функцп у пацiентiв з менш-гiомами, якi поширюються в зоровий канал, залежно вщ особливостей пухлини, вихщно'1 гостроти зору та xiрурriчноi тактики стано-вить вiд 25 до 91 % [3, 5, 14, 16, 17].
Результати дослщжень, присвячених хь рургл МПСЛ, е суперечливими. Неоднознач-нiсть найближчих результат лiкування таких хворих спричинена невеликою кшьюстю проведених дослiджень. Дискутабельним е питання щодо можливостi вщновлення функцп зорового нерва в раннш пiсляоперацiйний перiод [3-5, 14, 16, 17]. Це спонукало нас до проведення дослщження.
Мета роботи — проаналiзувати найближ-чi результати xiрургiчного лiкування хворих з меншгюмами параселярно'1 локалiзацii.
Матер1али та методи
Проведено аналiз найближчих результатiв xiрургiчного лiкування 137 хворих з МПСЛ, як перебували на лiкуваннi в ДУ «1нститут не-йроxiрургii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши» у перiод з 01.01.2010 до 31.11.2015 р.
Никифорак Зтовт Михайлович нейрохiрург
ДУ «1нститут нeйрохiрургii iMeHi акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ши», вiддiлeння позамозкових пухлин Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел. роб.: (044) 483-96-95 Тел. факс: (044) 483-94-13 E-mail: [email protected]
Параселярними ми вважали меншгюми горбка турецького сщла, малого крила основное' юстки та ПНВ, медiальних вщдшв великого крила та латерально! стiнки печеристо! пазухи (надалi для зручностi аналiзу будемо користуватися саме цими трьома вказаними топографiчними групами МПСЛ).
Розмiри пухлини, особливостi Ii топографа та стввщношення i3 оточуючими судинно-не-вральними структурами оцшювали за даними комп'ютерно! (КТ) та магштно-резонансно! томографа (МРТ), виконаних як у рутинних режимах, так i з контрастним пщсиленням. Для з'ясування залучення в пухлинний рiст магiстральних судин виконували церебраль-ну селективну ангiографiю та/або мульти-спiральну КТ (МСКТ) чи МР-ангюграф^. В раннiй пiсляоперацiйний перiод для ви-явлення пiсляоперацiйних ускладнень, оцш-ки радикальностi хiрургiчного лiкування та ступеня декомпресп зорового каналу вам пащентам проводили МСКТ та/або МРТ. Обов'язковим був офтальмолопчний огляд до та тсля операци. Отриманий пщ час операцiй бiопсiйний матерiал пщдавали гiстологiчному дослiдженню.
Ведення бази даних дослiдження, базовi розрахунки похiдних показниюв, частотну характеристику ознак, побудову дiаграм проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2016 (лiцензiя № 01631-5513027986-27852). Yd обчислення здшснюва-ли засобами Statsoft Statistica 8.0 (лiцензiя № STA862D175437Q).
Результати
Загальна характеристика спостережень.
Y нашому дослщженш переважали особи жь ночо! статi — 97 (70,8 %) (табл. 1). Вш пащен-тiв становив вiд 29 до 75 роюв, середнiй вiк оаб чоловiчоi статi — (51,5 ± 1,8) року, жь ночо! стат — (51,9 ± 1,1) року. Таким чином, МПСЛ е важливою сощальною проблемою, оскiльки найчастiше трапляються серед най-бiльш працездатного населення.
Значну частину матерiалу становили хворi iз менiнгiомами медiальних вiддiлiв великого крила та латерально! стiнки кавернозного синуса (61 (44,5 %) спостереження). Переважали типовi меншгюми зi змiшаною структурою
Таблиця 1. Клгнгко-демографгчна характеристика пацгентгв
Показник Значення
Стать
Чоловши 40 (29,2 %)
Жшки 97 (70,8 %)
Вiк, роки 51,8 ± 0,9
Тривалiсть анамнезу, мю 30,3 ± 3,5
Пров1дний кл1шчний синдром
Порушення зору 103 (75,2 %)
Окоруховi розлади 22 (16,1 %)
Локальний бiль 133 (97,1 %)
Топографнчний вар1ант мен1нг1оми
Iгрупа 26 (19,0 %)
II група 50 (36,5 %)
III група 61 (44,5 %)
1нструментальн1 методи д1агностики
КТ з внутрiшньовенним контрастом 128 (93,4 %)
МРТ з внутршньовенним контрастом 129 (94,2 %)
Селективна церебральна ангiографiя 9 (6,6 %)
МСКТ-ангiографiя 80 (58,4 %)
МР-ангiографiя 25 (18.2 %)
Пстолопчна структура мен1нг1оми
Типова (Gr I) 86 (62,8 %)
Атипова (Gr II) 47 (34,3 %)
Анапластична (Gr III) 4 (2,9 %)
(9530/0, 9537/0 GrI) — 62 (45,25 %) спостере-ження.
Радикальшсть втручань. Важливою пе-редумовою радикальностi оперативного втру-чання е виконання адекватного хiрургiчного доступу. При виборi доступу до МПСЛ ура-ховували топографiчнi особливостi та розмiри пухлини.
За даними дооперацшно'1' нейровiзуалiза-цп, менiнгiому горбка турецького сiдла було дiагностовано у 26 (19,0 %) пащенпв. З огля-
ду на особливосп росту пухлини, ïï поширен-ня, взаемозв'язок з магiстральними судина-ми, черепно-мозковими нервами i тканиною мозку проводили видалення менiнгiоми i3 застосуванням субфронтального (n = 24) та фронтотемпороорб^озигоматичного (ФТОЗ) (n = 2) доступу. Даш щодо ефективносп видалення пухлини пiсля застосованих доступiв, ощнено'1' за шкалою радикальност Simpson, наведено в табл. 2. Радикальносп I—II ступе-ня вдалося досягти в обох хворих, в яких за-
Таблиця 2. Розподш хворих з менгнггомами параселярног локалгзацИза топографгчною групою, доступом та наступною радикальтстю оперативного втручання
Доступ Ступшь радикальност1 за Simpson
1-11 III IV V Усього
Меншгюми горбка турецького сщла (I топограф1чна група)
Субфронтальний 15 (62,5 %) 2 (8,3 %) 7 (29,2 %) - 24
ФТОЗ 2 (100,0 %) - - - 2
Разом 17 (65,4 %) 2 (7,7 %) 7 (26,9 %) - 26
Меншгюми малого крила основноУ кютки та ПНВ (II топограф1чна група
Птерiональний 10 (43,5 %) 7 (30,4 %) 5 (21,7 %) 1 (4,3 %) 23
Субфронтальний 2 (50,0 %) 1 (25,0 %) 1 (25,0 %) - 4
ФТОЗ 14 (60,9 %) 5 (21,7 %) 4 (17,4 %) - 23
Разом 26 (52,0 %) 13 (26,0 %) 10 (20,0 %) 1 (2,0 %) 50
Меншгюми мед1альних в1дд1л1в великого крила основноУ кютки та латеральноУ стшки кавернозного синуса (III топограф1чна група)
Птерюнальний 10 (20,8 %) 5 (10,4 %) 31 (64,6 %) 2 (4,2 %) 48
ФТОЗ 4 (30,8 %) 2 (15,4 %) 7 (53,8 %) - 13
Разом 14 (22,9 %) 7 (11,5 %) 38 (62,3 %) 2 (3,3 %) 61
Загальна радикальшсть 57 (41,6 %) 22 (16,1 %) 55 (40,1 %) 3 (2,2 %) 137
стосували ФТОЗ-доступ, i у 15 (62,5 % вщ па-щенпв ще топографiчноi групи) хворих при використаннi субфронтального доступу.
Меншгюми малого крила основно'1' юст-ки та ПНВ виявлено у 50 (36,5 %) пащенпв. Найчаспше пухлину видаляли iз застосуван-ням птерiонального (п = 23) та ФТОЗ-доступу (п = 19), значно рщше — iз субфронтального доступу (п = 8). Найчаспше радикальностi III ступеня вдавалося досягти при застосуваннi ФТОЗ-доступу — у 14 пащенпв, рiдше — при субфронтальному (у 2) та птерюнальному (у 10) достут.
На частку менiнгiом великого крила та латерально'1' стiнки печеристо'1' пазухи припадало 44,5 % (п = 61). Для видалення пухли-ни застосовували птерюнальний (п = 48) та ФТОЗ-доступ (п = 13). Радикальнють оперативного втручання при ФТОЗ-достут була дещо вищою, шж при птерiональномy
Функц1я зорового нерва. Ус хворi, про-оперованi з приводу МПСЛ, перед випискою зi стацiонару проходили контрольне офталь-молопчне обстеження. У хворих I топографiч-но'1' групи частота позитивно'1' динамши зоро-вих порушень була найбшьшою — 13 (50 %) спостережень (рис. 1). Серед хворих II топо-графiчноi групи пацieнтiв з поганою динамь кою було найбшьше — 10 (20 %). Видалення МПСЛ II топографiчноi групи, проведене з ФТОЗ-доступу, у 8 з 23 пащенпв асощювало-ся з позитивною динамшою. Значно гiршi результата отримано при видаленш меншгюми з птерюнального доступу — позитивну дина-мiку спостерiгали лише у 2 з 23 пащешив.
Яккть життя у хворих 1з мешнгюмами параселярноУ локал1зацй'. Ефективнiсть лi-кування хворих загалом оцiнювали за даними порiвняльного аналiзу якостi життя хворих до та тсля оперативного втручання за шкалою
Рис. 1. Динамжа зорових порушень залежно в1д топограф1чного вар1анта метнгюми парасе-
лярно1 локалгзацИ
Карновського. Тяжюсть стану за шкалою Кар-новського 70 балiв i нижче до операцп зафш-совано у 27 (19,7 %) хворих, тсля операцп — в 11 (8,0 %), 80 балiв та вище — вiдповiдно у 110 (80,3 %) та 126 (92,0 %).
Ускладнення у хворих 1з меншгюмами параселярноУ локал1зацй' у ранн1й шсляопе-рац1йний пер1од. У 12 (8,8 %) хворих виникла лшворея (в 2 випадках — орб^альна, у решт випадкiв — назальна). У 16 (11,5 %) спосте-реженнях спостер^али минущу сенсорну або сенсомоторну афаз^. У 10 випадках (7,7 %) виникли або прогресували психiчнi розлади. У 15 (10,9 %) хворих розвинулася iшемiя в iпсилатеральнiй щодо пухлини пiвкулi з по-явою гемiпарезу (в 2 випадках — стшкого, в рештi випадкiв — з регресом). Зоровi пору-шення прогресували у 7 (5,1 %) хворих (з роз-витком амаврозу в хворого, який до операцп мав грубi зоровi порушення), окоруховi — у 9 (6,6 %), у 6 з них — стшю (офтальмопарез (4,4 %), офтальмоплегия (2,2 %)). Цi ускладнення були пов'язаш безпосередньо з травмою (тракщею) нервiв пiд час видалення пухлини. В 2 випадках тсляоперацшне обмеження вщ-кривання рота було спричинене дисфункщею скронево-нижньощелепного суглоба, вщнов-лення функцп вiдбулося протягом 2 мс пiсля реабштацп.
Анал1з летальносл хворих 1з меншгюма-ми параселярноУ локал1зацй'. У раннiй шсля-операцшний перiод померли 4 (2,9 %) хворих. В одному спостереженш (№ 15) смерть настала на 2-гу добу пiсля часткового видалення МПСЛ скронево-базально'1' дiлянки мозку праворуч вщ медiанного поширення унаслiдок набряку мозку. В шшому спостереженнi (№ 81) летальний випадок був спричинений тромбоемболieю ле-генево'1' артерп, яка виникла на 15-ту добу тсля операцп. Хворого було прооперовано з приводу МПСЛ лiвоi лобно-скронево'1' дiлянки мозку. Причиною летального наслщку у спостере-женнi № 40 було гостре порушення мозкового кровооб^ за iшемiчним типом унаслщок ва-зоспазму в басейнi внутршньо'1' сонно!' артерп з набряком мозку на 6-ту добу пiсля часткового видалення МПСЛ скронево-базально'1 дiлянки головного мозку з поширенням у кавернозний синус. Внаслщок загострення iшемiчноi хво-роби серця з розвитком шфаркту мiокарда помер пацieнт у спостереженш № 65 через 1 добу тсля часткового видалення МПСЛ медiальних вщдшв великого крила основно! кютки.
Обговорення
Запорукою успiшного оперативного втру-чання з приводу МПСЛ е адекватно вибраний
та вдало виконаний хiрурriчний доступ [5, 6, 11, 12, 14, 16, 17]. Аналiз отриманих даних дае пiдставу стверджувати, що вибiр хiрургiчного доступу визначаеться локалiзацiею пухлини та 11 розмiрами. На нашу думку, вибiр доступу мае грунтуватися на принципi шдивщуально-го тдходу.
Переважно латерально розташованi пух-лини, таю як меншпоми крила основно! кют-ки, пухлини кавернозного синуса, зовшшшх вiддiлiв середньо! черепно! ямки i латераль-них вщдшв очно! ямки, зазвичай призводять до стиснення зорових нервiв збоку та зверху. Мiнiмально iнвазивний пiдхiд до таких пух-лин забезпечуе птерюнальна трепанацiя. Про-те виконання ФТОЗ-доступу в поеднаннi з кiстковою декомпреаею зорового каналу та передньою клшощекгг^ею дае змогу на ран-ньому етат вiзуалiзувати важливi нейровас-кулярш структури та уникнути 1х травматиза-цп [1, 4, 6, 8, 10, 11, 15, 17]. Труднощi можуть виникати через велику кшькють анатомiчних варiантiв ще! складно! зони.
Пухлини, розташоваш переважно медь альшше вiд зорових нервiв, такi як пухлини площадки основно! кiстки i горбка турецько-го сiдла, стискають зоровi нерви медiально i/ або зверху та асощюються з вищим ризиком бiлатерального поширення [7, 9, 11, 14, 17]. 1х зазвичай видаляють крiзь однобiчний (двобiч-ний) субфронтальний доступ.
Найбшьшо! радикальностi (I-II CTyniHb за Simpson, 100 %) серед хворих i3 МПСЛ вдалося досягти при меншгюмах горбка ту-рецького сiдла, видалення яких проводили з ФТОЗ-доступу. Найгiршi показники ради-кальностi (V стyпiнь, 4,3 %) зафiксовано у хворих i3 меншгюмами малого крила та ПНВ при застосуванш птерiонального доступу (рис. 2 та 3).
На нашу думку, оцшка радикальносп оперативного втручання залежно вщ застосо-ваного доступу не е достатньо об'ективною, оскшьки на радикальнiсть втручання також впливали щшьшсть пухлини, стyпiнь залучен-ня артерiальних судин та черепно-мозкових нервiв [4, 9, 10, 13, 16, 17]. Проте результати статистичного аналiзy результат оператив-них втручань з приводу МПСЛ свщчили про сильну кореляцш радикальностi операцп iз хiрyргiчним доступом.
Установлено кореляцiю мiж позитивною динамшою функци зорового нерва i тривалiстю його порушення та стадiею застiйних явищ на очному дш. Полiпшення зору частiше мало мюце при початкових явищах застою на очному дш та малому iнтервалi вiд появи зорових порушень до звернення в нейрохiрyргiчний стащонар. Удалося полiпшити гостроту зору у 38 (27,7 %) хворих. Ускладнення хiрyргiчного лшування МПСЛ у виглядi зниження гостро-ти зору мало мюце у 21 (15,3 %) випадку, вщ-
Рис. 2. Розподы хворих з меншгюмами параселярног локал1заци залежно eid топограф1чного вар1анта тарадикальностi оперативного втручання
Рис. 3. Розподгл хворих з ментгюмами параселярног локал1зацп за доступом та радикальтстю оперативного втручання
сутшсть змши гостроти зору — у 78 (56,9 %). Полшшенню функцп зорового нерва значною мiрою сприяла декомпреая зорового нерва як важливий етап оперативного втручання, який забезпечуе як радикальнють операцп, так i найкращий клiнiчний результат [1, 9, 11, 14, 17].
Таким чином, найближчi результати л^-вання МПСЛ були задовшьним. Полiпшення якосп життя хворих було зумовлене регресом невролопчного дефiциту, зникненням функ-цшних розладiв, високим ступенем сощаль-но'1 адаптацп.
На результати проведеного лiкування впли-
вали локалiзацiя MПСЛ, ïï розмiри, ступiнь анаплазп та пстолопчна структура пухлини.
Висновки
Видалення меншгюм параселярно'1' лока-лiзацiï завдяки застосуванню комбшованого фронтотемпороорбiтозигоматичного доступу вiдповiдаe сучасним вимогам нейрохiрургiï.
Використання комбiнованого доступу дае змогу проводити ефективне максимальне видалення меншгюм параселярно'1' локалiзацiï' та запобтае травматизацп оточуючих мозкових структур.
Список л^ератури
1. Орбитозигоматические доступы к основанию черепа / В.А. Черекаев, Д.А. Голбин, А.И. Белов [и др.] // Вопр. нейрохирургии имени Н.Н. Бурденко. — 2015. — Т. 79(4). — С. 95-101.
2. Al-Mefty O. Clinoidal meningiomas / O. Al-Mefty, S. Ayoubi // Acta Neurochirurgica. — 1991. — P. 9297. Available from: .http://dx.doi.org/10.1007/978-3-709 1-9183-5_16
3. [Characteristics and prognosis of visual deficit caused by parasellar meningiomas] / C. Tzekov, T. Spiriev, S. Cherninkova [et al.] // Khirurgiia (Bulgarian). — 2010. — N 2-3. — P. 19-23.
4. Fronto-orbitozygomatic approach: functional and cosmetic outcomes in a series of 169 patients /
N. Boari, A. Spina, L. Giudice [et al.] // J. Neurosurg. — 2017. — P. 1-9.
5. Gonen L. Parasellar meningiomas in pregnancy / L. Gonen, Z. Ram // World Neurosurg. — 2014. — Vol. 82(3-4). — P. e429-31.
6. Hakuba A. The orbitozygomatic infratemporal approach: a new surgical technique / A. Hakuba, S. Liu, S. Nishimura // Surg. Neurol. — 1986. — Vol. 26(3). — P. 271-276.
7. Management of meningiomas / G.A. Alexiou, P. Go-gou, S. Markoula, A.P. Kyritsis // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2010. — Vol. 112(3). — P. 177-182.
8. Ohata K. Orbitozygomatic infratemporal approach to parasellar meningiomas. schmidek and sweet operative neurosurgical techniques / K. Ohata, T. Goto // Elsevier. — 2012. — P. 622-628. Available
from: http://dx.doi.org/10.1016/b978-1-4160-6839-6.10053-x.
9. Planum sphenoidale and tuberculum sellae meningiomas: Operative nuances of a modern surgical technique with outcome and proposal of a new classification system / M.M. Mortazavi, H. Brito da Silva, M. Ferreira Jr [et al.] // World Neurosurg. — 2016. — Vol. 86. — P. 270-286.
10. Predictability of internal carotid artery (ICA) dissect-ability in cases showing ICA involvement in parasellar meningioma / M. Ishikawa, S. Nishi, T. Aoki [et al.] // J. Clin. Neurosci. — 2001. — Vol. 8, suppl. 1. — P. 22-25.
11. Rachinger W. Different microsurgical approaches to meningiomas of the anterior cranial base / W. Rachinger, S. Grau, J.C. Tonn // Acta Neurochir. (Wien). — 2010. — Vol. 152(6). — P. 931-939.
12. Samii M. Meningiomas involving the parasellar region / M. Samii, M. Tatagiba, M.L. Monteiro // Acta Neurochir. Suppl. — 1996. — Vol. 65. — P. 63-65.
13. Sindou M. Cavernous sinus meningiomas: imag-
References
1. Cherekaev VA, Golbin DA, Belov AI et al. [Orbito-zygomatic approaches to the skull base]. Vopr Nei-rokhir im NN Burdenko (Rus). 2015;79(4):95-101. doi: 10.17116/neiro201579495-101. PubMed PMID: 26529627.
2. Al-Mefty O, Ayoubi S. Clinoidal meningiomas. Acta Neurochirurgica. 1991;92-7. Available from: http://dx. doi.org/10.1007/978-3-7091-9183-5_16.
3. Tzekov C, Spiriev T, Cherninkova S et al. [Characteristics and prognosis of visual deficit caused by parasellar meningiomas]. Khirurgiia (Bulgarian). 2010;2-3:19-23. PubMed PMID: 21972690.
4. Boari N, Spina A, Giudice L et al. Fronto-orbitozygo-matic approach: functional and cosmetic outcomes in a series of 169 patients. J. Neurosurg. 2017 Feb 3:1-9. doi: 10.3171/2016.9.JNS16622. [Epub ahead of print] PubMed PMID: 28156247.
5. Gonen L, Ram Z. Parasellar meningiomas in pregnancy. World Neurosurg. 2014;82(3-4):e429-31. doi: 10.1016/j. wneu.2013.08.045. Epub 2013 Sep 4. PubMed PMID: 24012555.
6. Hakuba A, Liu S, Nishimura S. The orbitozygomatic infratemporal approach: a new surgical technique. Surg. Neurol. 1986;26(3):271-6. PubMed PMID: 3738722.
7. Alexiou GA, Gogou P, Markoula S, Kyritsis AP. Management of meningiomas. Clin. Neurol. Neurosurg. 2010 Apr;112(3):177-82. doi: 10.1016/j.clineu-ro.2009.12.011. Epub 2010 Jan 6. Review. PubMed PMID: 20056312.
8. Ohata K, Goto T. Orbitozygomatic infratemporal approach to parasellar meningiomas. schmidek and sweet operative neurosurgical techniques [Internet]. Elsevier; 2012:622-8. Available from: http://dx.doi. org/10.1016/b978-1-4160-6839-6.10053-x.
9. Mortazavi MM, Brito da Silva H, Ferreira M Jr et al. planum sphenoidale and tuberculum sellae me-ningiomas: Operative nuances of a modern surgical technique with outcome and proposal of a new classification system. World Neurosurg. 2016;86:270-86.
ing and surgical strategy / M. Sindou, M. Nebbal, B. Guclu // Adv. Tech. Stand. Neurosurg. — 2015. — Vol. 42. — P. 103-121.
14. Surgical unroofing of the optic canal and visual outcome in basal meningiomas / G. Mariniello, O. de Divitiis, G. Bonavolonta, F. Maiuri // Acta Neurochir. (Wien). — 2013. — Vol. 155(1). — P. 77-84.
15. The frontotemporal-orbitozygomatic approach: reconstructive technique and outcome / A.S. Youssef, L. Willard, A. Downes [et al.] // Acta Neurochir. (Wien). — 2012. — Vol. 154(7). — P. 1275-1283.
16. [The surgical treatment strategy and results of parasellar meningiomas in the era of radiosurgery / Y. Iwai, K. Yamanaka, T. Morikawa [et al.] // No Shinkei Geka (Jap). — 2003. — Vol. 31(6). — P. 649-655.
17. Visual outcome after fronto-temporo-orbito-zygomatic approach combined with early extradural and intradural optic nerve decompression in tuberculum and diaphragma sellae meningiomas / P. Mortini, L.R. Barzaghi, C. Serra [et al.] // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2012. — Vol. 114(6). — P. 597-606.
doi: 10.1016/j.wneu.2015.09.043. Epub 2015 Sep 25. PubMed PMID: 26409085.
10. Ishikawa M, Nishi S, Aoki T et al. Predictability of internal carotid artery (ICA) dissectability in cases showing ICA involvement in parasellar meningio-ma. J. Clin. Neurosci. 2001;8 Suppl 1:22-5. Review. PubMed PMID: 11386821.
11. Rachinger W, Grau S, Tonn JC. Different microsurgical approaches to meningiomas of the anterior cranial base. Acta Neurochir. (Wien). 2010;152(6):931-9. doi: 10.1007/s00701-010-0646-1. Epub 2010 Apr 11. Review. PubMed PMID: 20383724.
12. Samii M, Tatagiba M, Monteiro ML. Meningiomas involving the parasellar region. Acta Neurochir. Suppl. 1996;65:63-5. PubMed PMID: 8738498.
13. Sindou M, Nebbal M, Guclu B. Cavernous sinus me-ningiomas: imaging and surgical strategy. Adv. Tech. Stand. Neurosurg. 2015;42:103-21. doi: 10.1007/978-3-319-09066-5_6. Review. PubMed PMID: 25411147.
14. Mariniello G, de Divitiis O, Bonavolonta G, Maiuri F. Surgical unroofing of the optic canal and visual outcome in basal meningiomas. Acta Neurochir. (Wien). 2013;155(1):77-84. doi: 10.1007/s00701-012-1485-z. Epub 2012 Sep 4. Erratum in: Acta Neurochir (Wien). 2013 Jan;155(1):85-6. PubMed PMID: 22945895.
15. Youssef AS, Willard L, Downes A et al. The frontotem-poral-orbitozygomatic approach: reconstructive technique and outcome. Acta Neurochir. (Wien). 2012;154 (7):1275-83. doi: 10.1007/s00701-012-1370-9. Epub 2012 May 11. PubMed PMID: 22576269.
16. Iwai Y, Yamanaka K, Morikawa T et al. [The surgical treatment strategy and results of parasellar meningiomas in the era of radiosurgery]. No Shinkei Geka (Jap). 2003;31(6):649-55. PubMed PMID: 12833874.
17. Mortini P, Barzaghi LR, Serra C et al. Visual outcome after fronto-temporo-orbito-zygomatic approach combined with early extradural and intradural optic nerve decompression in tuberculum and diaphragma sellae meningi-omas. Clin. Neurol. Neurosurg. 2012l;114(6):597-606. doi: 10.1016/j.clineuro.2011.12.021. Epub 2012 Jan 4. PubMed PMID: 22225973.
РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ МЕНИНГИОМ ПАРАСЕЛЛЯРНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ
З.М. НИКИФОРАК
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Материалы и методы. Проведен анализ ближайших результатов хирургического лечения 137 больных с МПСЛ. Лиц мужского пола было 40 (29,2 %), женского — 97 (70,8 %). Средний возраст составил (51,8 ± 0,9) года. Критерии отбора: менингиомы бугорка турецкого седла, малого крыла основной кости и переднего наклоненного отростка, медиальных отделов большого крыла и латеральной стенки кавернозного синуса. Выбор доступа при МПСЛ был обусловлен размерами опухоли, локализацией и соотношением с окружающими невральными структурами.
Результаты. Ближайшие результаты лечения МПСЛ были удовлетворительными. Тотального удаления удалось достичь у 57 (41,6 %) больных, субтотального — у 77 (56,2 %), парциального — у 3 (2,2 %). Функция зрительного нерва улучшилась у 38 (27,7 %) больных. Улучшение качества жизни больных было обусловлено регрессом неврологического дефицита, исчезновением функциональных расстройств, высокой степенью социальной адаптации.
Выводы. Удаление МПСЛ благодаря применению комбинированного фронтотемпороор-битозигоматического доступа отвечает современным требованиям нейрохирургии. Использование комбинированного доступа позволяет проводить эффективное максимальное удаление МПСЛ и исключает травматизацию окружающих мозговых структур.
Ключевые слова: менингиома, параселлярная локализация, хирургическое лечение, ФТОЗ-доступ.
RESULTS OF PARASELLAR MENINGIOMAS SURGICAL TREATMENT
Z.M. NYKYFORAK
The SI Romodanov Neurosurgery Institute NAMS of Ukraine, Kyiv
Objective — to analyse of early surgical treatment results in patients with parasellar meningio-
Materials and methods. It was presented early surgical treatment results in 137 patients with parasellar meningiomas, 40 (29.9 %) patients was men, 97 (70.8 %) — women. Average age was (51.8 ± 0.9) year. The selection criteria were meningiomas of tuberculum sellae, small wing and anterior clinoid process, medial part of the great wing of the sphenoid bone and lateral wall of the cavernous sinus. The approach was chosen by size of tumor, its localization and relations with neural structures.
Results. Immediate surgical results in this series were satisfactory. Total removal was reached in 57 (41.6 %) patients, subtotal — in 77 (56.2 %), partial — in 3 (2.2 %). The improvement of visual nerve function was achieved in 38 (27.7 %) patients. Life quality improvement was achieved by regression of neurological deficit, good visual outcome and high-grade social adaptation.
Conclusions. Combined frontotemporoorbitozigomatic approach is up-to-date in surgery of parasellar meningiomas. It allows appropriate total removal of parasellar meningiomas without severe brain retraction.
Key words: meningioma, parasellar localization, surgical treatment, FTOZ approach.
