CC BY
24
УДК 338:614.2+351.77(477) DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.2020.2(39)123-127
Олена €горiвна Бурцева канд. екон. наук, доц. ОКСЮ 0000-0002-8916-7151, Донбаська державна машинобудгвна академгя, м. Краматорськ
ТРАНСФОРМАЦИЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК СКЛАДОВО1 НАЦЮНАЛЬНО! БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Постановка проблеми та 11 актуальнiсть. Протягом останнього десятирiччя глобалiзацiя виконуе пщсилю-ючу iнтеграцiю економiк i суспшьств у всьому свiтi, являе собою неминуче явище в юторп людства. Свiт у результатi обмшу товарами i продуктами, шформа-щею, знаннями та культурними цiнностями стае бшьш взаемозалежним. Темпи ще! глобально! штегра-щ! стали набагато бшьш швидкими i вражаючими за-вдяки iнновацiйним досягненням у таких сферах, як технологи, засоби зв'язку, наука, транспорт, промис-ловiсть, прискорюючи розвиток людства. Вона являе собою складний процес тому, що наслiдки таких швидких темпiв змiн можуть мати прояви неоднозначного впливу на стан та перспективи розвитку кра-!ни. Отож, бiльшiсть кра!н намагаються контролю-вати, адаптуватися або керувати наслщками глобалiза-цiйних перетворень через систему нащонально! без-пеки. Таким чином, глобалiзацiя структуруе еволюцiю м1жнародно! безпеки, та, як наслiдок, впливае на стан та розвиток системи нащонально! безпеки кра!н. Система забезпечення нащонально! безпеки Укра!ни (СЗНБ) створюеться i розвиваеться вiдповiдно до Конститущ! Укра!ни та iнших нормативно-правових акив, що регулюють суспiльнi вщносини у сферi уп-равлiння нащональною безпекою [5]. Конституцiею Укра!ни визначено, що найвищою соцiальною щнш-стю в державi е людина, !! життя та здоров'я. При цьому кожна людина мае природне невщ'емне й не-порушне право на охорону здоров'я. Велике значення таких благ, як життя та здоров'я, зумовлюе необхщ-шсть !х охорони. Тому обрана тема дослщження е актуальною та вщображае сучасне прагнення людства у захиси та безпещ.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй та вид^ лення невир1шени\ частин загально! проблеми. Теоре-тичнi напрацювання з питань нацiонально! безпеки у сферi охорони здоров'я висвгглювалися в роботах про-вiдних вгтчизняних та зарубiжних науковцiв, серед яких С. М. Попова [1] у своему дослщженш розкрила проблеми забезпечення нащонально! безпеки Укра!ни в пол^ичнш, економiчнiй, соцiокультурнiй, шформа-цiйнiй та еколопчнш сферах; Ю. Б. 1ванов [2] висвгт-лив сутнiсть та проблеми забезпечення нащонально! безпеки охорони здоров'я в Укра!ш на сучасному етат розвитку нацiонально! економiки; В. I. Борщ [3] до-слщив та проаналiзував природу державно-приватного партнерства як прогресивно! форми шновацшно-ш-вестицшного механiзму в сферi охорони здоров'я Ук-ра!ни; Л. Васечко [4], яка у своему дослщженш ви-свiтлила питання законодавчого регулювання державно! политики Укра!ни у сферi охорони здоров'я та iн.
Ураховуючи усi напрацювання науковцiв та значну увагу, яка придшяеться реформуванню системи охорони здоров'я Укра!ни в цшому, на наш погляд, недо-статньо висвiтлено взаемозв'язок розвитку системи
охорони здоров'я з шшими складовими нацiонально! безпеки Укра!ни в целому.
Мета статтi — дослщити трансформацiю системи охорони здоров'я як складову нацiонально! безпеки Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. В сучасному свт проблема нацiонально! безпеки видшилась в окрему галузь науки на перетиш полiтики, демографп, еконо-мiки, культури, екологп, охорони здоров'я, значення яких постшно зростае. Вiд рiвня нацiонально! безпеки та !! ефективноси залежить саме iснування та розвиток людини, суспшьства, держави. Процеси глобалiзацi!, посилення едностi свiту i одночасно поглиблення його нащонально! рiзноманiтностi, привели до змши загроз i небезпек для людства, окремих нацш i держав, що вимагае нових пiдходiв стосовно узгодження, управ-лiння та регулювання глобальною, мжнародною та нащональною безпекою.
Проблеми нащонально! безпеки належать до най-головнших, найскладнiших багатоаспектних та штег-ральних явищ суспшьного i полiтичного життя. В зв'язку з цим при вивченш нащонально! безпеки ви-користовують багато категорш, зокрема так! як без-пека, нащональна безпека, нацiя, нацiональнi ште-реси, загрози, небезпека, система забезпечення нащонально! безпеки та iншi [7].
Поняття нацiонально! безпеки вщображае про-вiдну роль нацi! — полггачно!, громадянсько-держав-но! спшьноти як ноетя iнтересiв розвитку суспшьства, вказуе на те, що нащональна державшсть залишаеться основною формою полiтично! оргашзащ! суспшьства, а нацiональна держава продовжуе вдагравати роль важливого суб'екта мжнародних вiдносин.
У сучаснiй науцi поняття «безпека» використову-еться досить широко i вживаеться стосовно до рiзних процесiв, як природних, так i соцiальних. У наукових дослiдженнях поширеш термiни: «безпека», «нащо-нальна безпека», «державна безпека», «м1жнародна безпека», «глобальна безпека», «безпека лжарських за-собiв», «безпека i охорона здоров'я». Автором безпека розглядаеться як головний критерш юнування i розвитку особистоси, суспшьства i держави. У зв'язку з активiзацiею процесiв, пов'язаних з виробленням за-гальних напрямюв розвитку шститупв забезпечення безпеки «особистостi-суспiльства-держави», в рамках ще! статтi даеться аналiз пiдходiв до само! правово! категорий безпеки, а також до безпеки здоров'я. При цьому родове поняття «безпека» характеризуеться ба-гатозначшстю i невизначенiстю. На нашу думку, кате-горiя «охорона здоров'я», як i категорiя «нацiональна безпека», не може дослщжуватися окремо вiд катего-рш «держава», «суспшьство», «особистiсть», в силу !х взаемозв'язку i динамiчностi.
Нащональна безпека функщонуе через систему рiзноманiтних вiдносин м1ж особою i суспшьством,
м1ж громадянином 1 державою, м1ж суспшьством 1 державою, м1ж р1зними державами. Тому нацюнальна безпека — це стан внутршшх 1 м1ждержавних вщно-син, який визначае ефектившсть системи державних, правових 1 суспшьних гарантш прав 1 свобод людини 1 громадянина, базових цшностей та штерес1в суспшь-ства 1 суверенно! держави вщ внутршшх 1 зовншшх загроз.
Одночасно, нацюнальна безпека е системою оп-тим1зацп взаемовщносин м1ж усвщомленими загро-зами та ресурсами, що мае суспшьство для протидп цим загрозам. Загрози для суспшьства юнують завжди, а р1вень захищеносп вщ них школи не бувае максима-льним. Тому нацюнальна безпека е динам1чним засо-бом досягнення 1 пщтримки балансу м1ж реальними та потенцшними загрозами, з одного боку, та здатшстю суб'екта протид1яти !м — з шшого.
Необхщно вщзначити, що якщо ранше безпека розглядалася насамперед стосовно держави, потам сто-совно суспшьства, то в даний час безпека розгляда-еться як нацюнальна безпека щодо особистосп, суспшьства 1 держави. Через концептуальне змщення ак-ценпв на забезпечення безпеки об'екив головний су-б'ект забезпечення безпеки — держава — тепер розгля-дае небезпеки, виходячи з постулату «вщ часткового до загального», резонно вважаючи, що усунення за-гроз 1 небезпек на р1вш особистосп призведе до !х зникнення 1 на р1вш держави, тим самим у систему безпеки включаеться на постшнш основ1 новий еле-мент — безпека здоров'я, проявляючись у форм1 охо-рони здоров'я сукупшстю способ1в усунення наслщюв захворювань 1 профилактики, виникнення захворю-вань-загроз на загальносвгговому р1вш.
Саме ч1тке закршлення охорони здоров'я як «стратепчного прюритету держави» та елементу системи нацюнально! безпеки може забезпечити належ-ний р1вень державно! пщтримки д1яльносп, спрямова-но! на захист та покращення здоров'я населення.
Анал1з процеав трансформацшних змш нацю-нальних систем охорони здоров'я у европейських кра-!нах, вказуе на те, що вони здебшьшого стосуються оргашзацшного, нормативного, економ1чного аспекта д1яльность Переоцшка наявних мехашзм1в управ-лшня нацюнальними системами охорони здоров'я, що здшснюеться, стосуеться переважно питань фшан-сування, економ1чного регулювання, нормативного ставлення до питань якосп надаваних послуг та шших аспекпв д1яльность Усе це задля досягання найкращо! ефективноси та результативности в боротьб1 за громад-ське здоров'я. Р1зш кра!ни це втшюють та реал1зують з урахуванням сво!х нацюнальних особливостей та ш-терес1в. При цьому спшьним е врахування демогра-ф1чних, сощально-економ1чних, нацюнальних тради-цш, медико-оргашзацшних, територ1альних та шших особливостей. Це дозволяе нам, вивчаючи досвщ р1з-них кра!н свиу, певш сучасш модел1 медичних систем, обГрунтовувати та запроваджувати в укра!нську на-цюнальну систему охорони здоров'я оргашзацшно-управлшсью, нормативно-правов1 засади 1 критерГ! оцшки д1яльносп [8].
Об'ектами нацюнально! безпеки е: людина 1 гро-мадянин — !хш конституцшш права 1 свободи; суст-льство — його духовш, морально-етичш, культурш, ю-торичш, штелектуальш та матер1альш цшноси, шфор-мацшне 1 навколишне природне середовище 1 при-
родш ресурси; держава — !! конституцшний лад, суверенитет, територ1альна цЫсшсть 1 недоторканшсть.
Серед суб'екпв забезпечення нацюнально! безпеки е Рада нацюнально! безпеки 1 оборони Укра!ни, мшстерства та шш1 центральш органи виконавчо! влади.
Якщо говорити про Мшстерство охорони здоров'я Укра!ни, то виконуючи сво! функцюнальш обов'язки у серпш 2014 року Мшстерство шщювало розробку Нацюнально! стратеги реформування системи охорони здоров'я в Укра!ш. За допомогою нових стратепчних пщход1в до пщвищення якосп та доступности допомоги та зменшення фшансових ризиюв для людей потр1бно було надати нового поштовху реформ1 галузь У документа е дв1 головш мети: в першу чергу, стимулювати правильш реформи, але водночас проде-монструвати тим, хто приймае ршення, що здоров'я та його охорона — потужний шструмент у полггащ. Стратепя прояснюе вектор для реформи, надае !й структури та демонструе потенщал р1зних заход1в, спрямованих на ефективний розвиток послуг охорони здоров'я. На баз1 стратеги Мшстерство охорони здоров'я розробило також Концепщю реформування ф1-нансування системи охорони здоров'я та законопро-екти, стосовно реформування укра!нсько! медицини.
Багато фактор1в впливае на реал1защю обраних стратепчних та тактичних дш у рамках проведення реформи системи охорони здоров'я Укра!ни. Забезпечення населення л1кувально-профшактичною допомогою в достатньому обсяз1 та високо! якоси залежить вщ адекватности матер1ально-техн1чно! бази заклад1в охорони здоров'я, професюнал1зму 1 квал1ф1кац1! л1ка-р1в, психолог1чно! готовност1 населення п1клуватися про стан свого здоров'я. Але серед обов'язкових умов належно! якосп медичного обслуговування — фшан-сове забезпечення, один 1з основних чинникив, що впливае на розвиток охорони здоров'я й сощально-економ1чну результативн1сть галузь З цього приводу спостер1гаеться багато дискусш та суперечностей. На жаль, це призводить до ускладнень стосовно реал1зацп медично! реформи. Також необ1знашсть громадян з цього приводу призводить до негативного сприйняття реформ та вщторгнення зм1н.
Неефективна система ф1нансового забезпечення охорони здоров'я не дае змоги проводити трансформа-щю та модершзащю системи надання медично! допомоги (медичних послуг) вщповщно до потреб населення та забезпечуе стшюсть неефективност1 сьогод-н1шньо! системи охорони здоров'я в цшому за рахунок використання бюджетних кошт1в та вщвертого анти-конституц1йного дом1нування залучення коштав самих пац1ент1в, що за даними Нацюнальних рахунюв знач-но перевищують м1жнародш норми (витрати домогос-подарств бшьше 40% — це катастроф1чний стан галуз1). Така ситуац1я приводить до недоступности медично! допомоги громадянам вже протягом десятил1ть.
Додатково на неефектившсть системи ф1нансу-вання впливае той факт, що не дотримуеться принцип багатоканальност1 фшансування та диверсиф1кац1! ри-зикив системи — система фшансування охорони здоров'я в Укра!ш, яка де-факто склалася на сьогодш, в основному залежить вщ сплачених податкив, функцю-нуе незалежно в1д приватних витрат громадян.
Саме тому реальн1 змши та реальне реформування системи охорони здоров'я в Укра!ш мае розпо-чатися з1 створення кардинально нового мехашзму
функцюнування медицини — бюджетно-страхового мехашзму фiнансування охорони здоров'я в Укра!ш [6].
Нацiональна служба здоров'я Укра!ни пiдписала договори з 1 524 закладами спещ^зовано! медично! допомоги. Тим самим розпочавши другий етап трансформаций фiнансування системи охорони здоров'я. Це 90% закладiв, яю подали сво! пропозицп НСЗУ. Ще 138 проeкгiв договорiв очiкують на пiдписання. З тв-тори тисячi договорiв iз закладами спецiалiзовано'i допомоги 50 — з приватними закладами.
Таким чином, практично ва комунальш медичнi заклади (районш, мiськi, обласнi лiкарнi) кра!ни увш-шли в реформу i будуть отримувати кошти за прямим договором з НСЗУ. Вщ сьогоднi грошi пiдуть за пащ-ентом у полiклiнiки, лiкарнi та iншi спецiалiзованi заклади. Загалом проекти договорiв отримали 1 662 заклади, яю надають спецiалiзовану медичну допомогу. Найбшьше договорiв пiдписали у таких областях: Харювська — 132, Дншропетровська — 110, Львiв-ська — 102.
6 вщмови у пщписанш: через те, що заклад не пройшов процес автономiзацii, 20 — вщсутня лiцензiя на медичну практику, 9 закладiв, яю подали невiрнi статистичнi данi. Договори з цими закладами плану-еться укласти протягом першо! половини квiтня 2020 року.
У переважнш бiльшостi регiонiв заклади подали пропозицп та отримали проект договору на ва 26 па-кетiв медично! допомоги. Отже, ця допомога буде доступною громадянам.
Вщтепер лжарш отримуватимуть грошi за ме-дичнi послуги, надаш конкретному пацieнту. Ефек-тивнi лжарш, як обиратимуть пацieнти, зможуть збшьшити свое фiнансування за новою системою. Приблизно у 40% медзакладiв збшьшився бюджет по-рiвняно з минулорiчним державним та мiсцевим фь нансуванням. Ще у 20% лжарень бюджет став большим за медичну субвенщю.
Серед регiонiв, бiльшiсть закладiв яких отрима-ють значно больше фшансування, — Полтавська об-
ласть. Лубенська лiкарня — больше на 205% — це 43 млн грн. Бюджет на три квартали 2019 року — 21 млн грн. Бюджет за ПМГ — 64 млн грн. Решетктв-ська районна лжарня — бшьше на 200% — це 9,5 млн грн. Бюджет на три квартали 2019 року — 4,7 млн грн. Бюджет за ПМГ — 14,2 млн грн.
Так! результати Полтавська область показала тому, що в регюш оптимiзували мережу, мюцева влада подбала про оснащення л^рень та наявшсть в них квалiфiкованого персоналу. Отже, заклади змогли по-датися на бшьшу юльюсть пакетiв, серед них — на прюритетш послуги, як НСЗУ оплатить за пщвище-ним тарифом.
На забезпечення Програми медичних гарантш видшено 70,4 млрд грн. Приблизно 18,7 млрд грн отримае первинна ланка, вс заклади яко! (понад 1500) переуклали договори з НСЗУ на 2020 рж. Також щд-писанi контракта з усiма центрами екстрено! медично! допомоги (в Укра!ш !х 25), на оплату !хшх послуг пе-редбачено приблизно 4,7 млрд грн за 9 мюящв 2020 року.
Загалом Програма медичних гарантш у порiв-нянш з медичною субвенщею збшьшуе фiнансування на цший ряд медичних послуг — гемодiалiз, онколо-гiчне лiкування, палiатив (мобшьний та стацюнар-ний), медична реабiлiтацiя.
Програма медичних гарантш — перелж медичних послуг, яю держава гарантуе пащенту безоплатно. Скористатися ним може кожен громадянин Укра!ни. Аби отримати доступ до безоплатних послуг, пащент повинен мати направлення вiд лiкаря первинки або л^ючого лiкаря. Для цього спочатку потрiбно укласти декларацiю з етмейним лiкарем, терапевтом або педiатром. Направлення не потрiбне до гшеко-лога, псиыатра, стоматолога i нарколога. Екстрена медична допомога надаеться безоплатно кожному — не-залежно вщ наявностi декларацп [5].
Нацiональна безпека Укра!ни за суспшьними сферами функцюнування подшяеться на види (див. таблицю).
Таблиця
Складовi та сутнiсть нацюнально? безпеки Укра'ши*_
№ з/п Складовi нацюнально! безпеки Укра!ни Сутнiсть складових нацюнально! безпеки
1 2 3
1 Полiтична Стан захищеноси полгтачних iнтересiв особи, соцiальних груп, держав вщ внутрiшнiх та зовнiшнiх загроз, а також система заходiв щодо забезпечення цie! захищеностi
2 Економiчна Стан захищеноси нацiонально! економiки, який забезпечуе здшс-нення економiчного суверенiтету, економiчне зростання в умовах системи мiжнародних взаемозв'язюв. Економiчна безпека передбачае за-хист економiчного життя вщ незаконних i пiдривних фшансово-еко-номiчних дiй окремих громадян, органiзацiй та шших держав
3 Державна Захищенiсть державних шституцш, необхiдних для виконання функ-цш з управлiння загальносуспшьними справами. До них належить державний суверенiтет, теритс^альна цiлiснiсть, державний кордон, конституцiйний лад, державна влада, економiчний, науково-техшч-ний й оборонний потенщал
4 Соцiальна Стан захищеноси соцiальних iнтересiв особи, соцiальних груп та сус-пшьства в цшому. Вiд соцiально! безпеки залежить забезпечення нор-мальних умов життя суспшьства, недопущення деградацп окремих со-щальних груп, саме виживання укра!нсько! нацп
Зактчення таблищ
1 2 3
5 1нформацшна Рiвень захищеностi, стiйкiсть основних сфер жишещяльшсть щодо небезпечних, дестабМзуючих iнформацiйних впливiв. Iнформацiйна безпека особистосп вiдображае рiвень i яюсть ïï iнформування щодо реального стану справ у ветх сферах жишещяльноси, захищешсть ïï психiки та свщомосп вiд небезпечних iнформацiйних впливiв — маш-пулювання, дезiнформування та шших
6 Науково-технологiчна Стан захищеноси наукового потенцiалу держави, наявних у краш конкурентоспроможних технологш, а також недопущення та усунення наслщюв технологiчноï недосконалостi господарськоï дiяльностi
7 Еколопчна Стан правових норм i вщповщних iнститутiв, що гарантуе захист на-вколишнього середовища, рацiональне використання та вщновлення природних ресурсiв, зберiгання i розвиток довкшля для забезпечення повноцiнноï життедiяльностi людини
8 Гуманiтарна та штелек-туальна Це стан захищеноси гумаштарного потенцiалу нацiï: ïï фiзичного та психiчного здоров'я, соцiального благополуччя, моральностi, духовно-стi, iнтелектуального ресурсу, психологiчноï едностi, гуманiтарноï активности
9 Военна Стан захищеностi прав та свобод громадян, базових штереетв та цшностей суспшьства i суверенноï держави вщ можливих зазiхань iз за-стосуванням военноï сили. Особливiстю военноï безпеки е те, що вона е частиною державноï безпеки i в той же час функцюнуе як самостшне явище
* Узагальнено автором на niqeraBi джерел [1-4].
Система нацюнальних штереав Украши визнача-еться сукупн1стю основних штереетв особистост1, суспшьства i держави.
На сучасному етапi iнтереси особистосп поляга-ють у реальному забезпеченш особисто! безпеки, кон-ституцiйних прав i свобод, у пщвищенш рiвня i якостi життя у фiзичному, духовному та iнтелектуальному розвитку.
1нтереси суспшьства в умовах сьогодення поляга-ють не тальки у досягненш i пiдтримуваннi соцiальноï i нацюнально'1 злагоди, розвитку i змiцненнi демократа, а i у нацюнальному вщродженш Украши, яке дозволить кожному громадянину держави вщчувати не тшьки права на захист, свободу та безпеку, а i гх реа-лiзацiю у дп.
У сучасних умовах поняття нацiональноï безпеки розширюеться за рахунок включення в нього все но-вих сфер суспшьного життя. На жаль, проблеми, яю виникли у соцiальнiй та гумаштарних сферах, приз-вели до кризи системи охорони здоров'я i сощального захисту населення, i наслщком цього стало небезпечне попршення стану здоров'я населення; поширення наркоманы!, алкоголiзму, соцiальних хвороб, загост-рення демографiчноï кризи, прояви морально'! та духовно'! деградацп суспшьства.
Висновки. З огляду на вищевикладене, на нашу думку, до складових нацiональноï безпеки доцшьно додати окремим структурним елементом системи на-цiональноï безпеки «безпека та охорона здоров'я населення», суттсть якого буде вщображати стан захище-ностi фiзичного та псинчного здоров'я громадян та можливiсть вщчувати дiеву державну пiдтримку стосовно надання яюсних медичних послуг, як з боку державного сектору медичного обслуговування, так i з боку приватно'! медицини. Також у цьому елеменп повинно звернути особисту увагу на стутнь вщповщаль-носи держави, оргашв мiсцевого самоврядування за недотримання належного забезпечення захисту медичних пращвниюв, вiдповiдальнiсть особистостi за
неналежне медичне обслуговування, недопущення не-контрольованого ввезення в Украшу еколопчно не-безпечних технологiй, речовин i матерiалiв, збудниюв хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, орга-нiзмiв, перегляд стандартiв ввезення та виготовлення лжарських препаратiв, iнвестування у розвиток нацюнально'! фармацевтично'1 промисловостi як стратепчно важливого сектору у забезпеченш охорони здоров'я людини як найважлившого потенцiалу держави.
Список використаних джерел
1. Попова С. М., Попова Л. М. Основш складовi нащонально'1 безпеки Украши. Наше право. 2013. № 13. С. 54-60.
2. Иванов Ю. Б., Бережная Ю. В. Национальная безопасность Украины в сфере здравоохранения: сущность и проблемы обеспечения на современном этапе. Вестник УрФУ. Серия экономика и управление. 2012. № 3. С. 43-49.
3. Борщ В. I. Державно-приватне партнерство як запорука шновацшного розвитку нацюнально'1 галузi охорони здоров'я. В1СНИК ЖДТУ. Сер1я: Економжа, управлтня та адмтктрування. 2019. № 2 (88). С.156-161. doi: https://doi.org/10.26642/jen-2019-2(88)-156-161.
4. Васечко Л. Охорона здоров'я населення як складова нацюнально'1 безпеки Украши. Публ1чне право. 2015. №4 (20). С. 49-53.
5. Сьогодш розпочався другий етап медично'1 реформи. URL: https://moz.gov.ua/article/reform-plan/ sogodni-rozpochavsja-drugij-etap-medichnoi-reformi (дата звернення 01.09.2020).
6. Пояснювальна записка до проекту Закону Ук-раши «Про фшансове забезпечення охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Укра-ïm». URL: https://ips.ligazakon.net/document/GI00215 A?an=2 (дата звернення 10.09.2020).
7. Шевченко М. М. Функцп та завдання системи забезпечення нацюнально! безпеки Укра'ши в сучас-них умовах. Науково-тформацшний всник Академи нацюнально! безпеки. 2014. № 3—4. С. 14—24.
8. Сарюгло В. Г. Оцшювання сощально-економь чних показниюв: прикладш аспекти застосування не-прямих методiв: монографiя. Ки'1в: 1нститут демографп та соцiальних дослщжень iменi М.В. Птухи НАН Ук-ра'1ни, 2012. 136 с.
9. Гриневська С. М. Економiка державних соща-льних стандартiв. Економiчний всник Донбасу. 2016. № 1 (59). С. 150—153.
References
1. Popova S. M., Popova L. M. (2013). Osnovni skla-dovi natsionalnoi bezpeky Ukrainy [The main components of national security of Ukraine]. Nashe pravo — Our right, 13, рр. 54-60 [in Ukrainian].
2. Ivanov Yu. B., Berezhnaya Yu. V. (2012). National security of Ukraine in the field of health care: the essence and problems of provision at the present stage. UrFU Bulletin. Economics and Management Series, 3, рр. 43-49 [in Russian].
3. Borshch V. I. (2019). Derzhavno-pryvatne partner-stvo yak zaporuka innovatsiinoho rozvytku natsionalnoi haluzi okhorony zdorovia [Public-private partnership as a guarantee of innovative development of the national health care sector]. VISNYK ZhDTU. Seriia: Ekonomika, uprav-linnia ta administruvannia — BULLETIN OF ZhSTU. Series: Economics, Management and Administration, 2 (88), рр. 156-161. doi: https://doi.org/10.26642/jen-2019-2(88)-156-161 [in Ukrainian].
4. Vasiechko L. (2015). Okhorona zdorovia nasele-nnia yak skladova natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Public
health as a component of national security of Ukraine]. Publichne pravo — Public law, 4 (20), pp. 49-53 [in Ukrainian].
5. Sohodni rozpochavsia druhyi etap medychnoi reformy [The second stage of medical reform has begun today]. (n.d.). Retrieved from https://moz.gov.ua/article/ reform-plan/sogodni-rozpochavsja-drugij-etap-medichnoi -reformi [in Ukrainian].
6. Poiasniuvalna zapyska do proiektu Zakonu Ukrainy «Pro finansove zabezpechennia okhorony zdorovia ta zahalnooboviazkove medychne strakhuvannia v Ukraini» [Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On financial support of health care and compulsory health insurance in Ukraine"]. Retrieved from https: //ips. ligazakon.net/document/GI00215 A?an=2 [in Ukrainian].
7. Shevchenko M. M. (2014). Funktsii ta zavdannia systemy zabezpechennia natsionalnoi bezpeky Ukrainy v suchasnykh umovakh [Functions and tasks of the system of national security of Ukraine in modern conditions]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Akademii natsionalnoi bezpeky — Scientific and information bulletin of the Academy of National Security, 3—4, pp. 14—24 [in Ukrainian].
8. Sariohlo V. H. (2012). Otsiniuvannia sotsialno-ekonomichnykh pokaznykiv: prykladni aspekty zastosu-vannia nepriamykh metodiv [Estimation of social and economic indicators: applied aspects of application of indirect methods]. Kyiv, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
9. Hrynevska S. M. (2016). Ekonomika derzhavnykh sotsialnykh standartiv [Economics of state social standards]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (59), pp. 150—153 [in Ukrainian].
Grarra Hagiöm.na go pega^i! 28.09.2020
Формат цитування:
Бурцева О. G. Трансформащя системи охорони здоров'я як складово! нацюнально! безпеки Укра'ши. Вкник eKOHOMÎHHoï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 123-127. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).123-127
Burtseva O. Ye. (2020). Transformation of the Health Protection System as a Component of the National Security of Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 123-127. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).123-127
