Научная статья на тему 'Право на безоплатну медичну допомогу в Україні та в зарубіжних країнах: сутність, межі, проблеми реалізації'

Право на безоплатну медичну допомогу в Україні та в зарубіжних країнах: сутність, межі, проблеми реалізації Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
226
33
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ТА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ / БЕЗОПЛАТНіСТЬ МЕДИЧНОї ДОПОМОГИ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Совгиря О.В., Янчук А.О.

У зв’язку із проведенням сучасної медичної реформи, посиленням пріоритету соціальної орієнтованості держави в реалізації політики органами державної влади, існує об’єктивна необхідність всебічного та комплексного аналізу проблематики соціальних прав та свобод людини і громадянина. Складовою зазначеної групи прав виступає право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачене статтею 49 Конституції України. Частина 3 зазначеної статті Основного Закону України встановлює, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Cучасні реалії системи охорони здоров’я в Україні часто свідчать про те, що положення про безоплатність медичної допомоги у таких закладах охорони здоров’я є декларативною нормою Конституції України, що не реалізується на практиці в повному обсязі як класичне право (останнє передбачає: наявність можливостей суб’єкта, за яким це право закріплене, його реалізовувати, обов’язок інших суб’єктів створювати умови для реалізації права та не перешкоджати його реалізації, а також гарантії реалізації права та юридичну відповідальність суб’єктів, що право порушують). У статті досліджуються проблеми правового регулювання та реалізації положень про безоплатну медичну допомогу в Україні, а також ілюструються моделі надання такої допомоги на прикладі європейських країн. Окремо виділяється і аналізується проблематика надання безкоштовної медичної допомоги біженцям і нелегальним мігрантам.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Право на безоплатну медичну допомогу в Україні та в зарубіжних країнах: сутність, межі, проблеми реалізації»

DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-93-100

УДК 342.7

ПРАВО НА БЕЗОПЛАТНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ В УКРА1Н1

ТА В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ: СУТН1СТЬ, МЕЖ1, ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦП

E-mail: olga_sovgiria@ukr.net

У зв'язку ¿з проведенням сучасно! медично! реформи, посиленням прюритету сощально! opieHTOBaHOCTi держави в ретзацй пoлiтики органами державно! влади, юнуе об'ективна неoбхiднiсть всебiчнoгo та комплексного aнaлiзу проблематики сoцiaльних прав та свобод людини i громадянина. Складовою зазначено! групи прав виступае право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачене статтею 49 Конституцй Укра!ни. Частина 3 зазначено! статп Основного Закону Укра!ни встановлюе, що у державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаеться безоплатно. Cучaснi реалй системи охорони здоров'я в Укра!ш часто свiдчaть про те, що положення про безоплатшсть медично! допомоги у таких закладах охорони здоров'я е декларативною нормою Конституцй Укра!ни, що не pеaлiзуeться на практищ в повному oбсязi як класичне право (останне передбачае: наявшсть можливостей суб'екта, за яким це право закршлене, його pеaлiзoвувaти, обов'язок шших суб'eктiв створювати умови для pеaлiзaцi!' права та не перешкоджати його реагазацй, а також гарантй pеaлiзaцi!' права та юридичну вщповщальшсть суб'eктiв, що право порушують). У статп дoслiджуються проблеми правового регулювання та pеaлiзaцi!' положень про безоплатну медичну допомогу в Укра!ш, а також шюструються мoделi надання тако! допомоги на пpиклaдi европейських кра!н. Окремо видiляeться i aнaлiзуeться проблематика надання безкоштовно! медично! допомоги бiженцям i нелегальним мiгpaнтaм.

Ключов! слова: право на охорону здоров'я та медичну допомогу, безоплатшсть медично! допомоги.

Право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачене статтею 49 Конституц!! Укра!ни. Частина 3 зазначено! статп Основного Закону Укра!ни встановлюе, що у державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаеться безоплатно.

Право на медичну допомогу за класиф!кац!ею прав в залежност! в!д сфери правового регулювання належить до соц!альних прав. У зв'язку !з цим, важливо досл!дити сутшсть зазначено! групи прав, що виражатиме загальн! ознаки права на медичну допомогу та дозволить сформулювати концептуальн! засади його правового регулювання.

Метою цього досл!дження було охарактеризувати сучасн! проблеми правового регулювання та реал!зац!! права на безоплатну медичну допомогу. Особлива увага в нашому досл!дженн! прид!лятиметься зазначеним питанням в контекст! вивчення досв!ду заруб!жних кра!н !з зазначеного питання та можливост! його !мплементац!! в Укра!н!. Окремим аспектом нашо! роботи виступатиме проблематика надання безоплатно! допомоги бiженцям, що нapaз! особливо актуально у зв'язку !з значними обсягами м!грац!!, яка спостер!гаеться як в св!т!, так ! в Укра!н!.

Матерiал та методи дослщження. Методолог!я нашого досл!дження включатиме такий алгоритм: теоретичн! основи питання; сучасний стан правового регулювання за законодавством Укра!ни; проблеми реал!зац!! в!дпов!дних правових норм; досв!д заруб!жних кра!н; пропозиц!! !з вдосконалення правового регулювання в Укра!н!.

Результати дослiдження та Тх обговорення. У сучасн!й науц! конституц!йного права !снують дв! точки зору на розум!ння сутност! соц!альних прав людини ! громадянина.

Так, за першим тдходом, соц!альн! права мають переважно характер принцип!в, правових стандарт!в ! не забезпечуються безпосередн!м захистом у судовому порядку. На шдтвердження свое! позиц!! приб!чники такого п!дходу наводять положення М!жнародного пакту про громадянськ! та пол!тичн! права та М!жнародного пакту про соц!альн!, економ!чн! та культурн! права. Положення першого Пакту п!длягають застосуванню без застережень, тод! як Положення другого Пакту реал!зуються в залежност! в!д матер!альних можливостей держави та поступово [3]. Аргументами на шдтримку ц!е! позиц!! е ! те, що в деяких державах, наприклад у США, дана група прав не в!дноситься до категор!! основних, а тому не включаеться в конституц!! [1]. У Швейцар!! Верховний Суд, який е органом конституц!йного контролю у ц!й держав!, не поширюе судовий захист ! право подання конституц!йно! скарги на соц!ально-економ!чн! права. Тако! ж позиц!! дотримуеться ! Конституц!йний Суд Австр!! [2] ■

В!дпов!дно до друго! точки зору, таке розум!ння соц!ально-економ!чних прав суперечить статп 22 Конституц!! Укра!ни, в!дпов!дно до яко! конституц!йн! права ! свободи гарантуються ! не можуть бути скасован!, а також статп 8 Конституц!! Укра!ни, в!дпов!дно до яко! норми Конституц!!

© О.В. Совгиря, А.О. Янчук, 2018

Укра!ни е нормами прямо! ди. Звернення до суду для захисту конституцшних прав i свобод людини i громадянина безпосередньо на пiдставi Конституци Укра!ни гарантуеться [10].

На думку Конституцшного Суду Укра!ни, викладену ним в Ршенш вiд 22. 05. 2018 р. № 5-р/2018 (пункт 2.3.), держава виходячи з юнуючих фiнансово-економiчних можливостей мае право виршувати соцiальнi питання на власний розсуд. Тобто у р^ значного попршения фшансово-економiчно! ситуаци, виникнення умов военного або надзвичайного стану, необхщносп забезпечення нацюнально! безпеки Украши, модершзаци системи соцiального захисту тощо держава може здiйснити вiдповiдний перерозподш сво!х видаткiв з метою збереження справедливого балансу мiж iнтересами особи та сусшльства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутнiсть конституцiйних соцiальних прав ошб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатш умови життя, сумюш з людською гiднiстю [9].

Ми роздшяемо другий iз викладених нами вище пiдходiв до розумшня сутностi соцiальних прав та вважаемо, що за умови, якщо дане право сформульоване через формулювання "право на" та мютиться в роздш Конституци держави, де визначенi права, свободи та обов'язки людини i громадянина, його слщ розглядати як класичне за своею природою право з вщповщним порядком реалiзацil та захисту.

Говорячи про способи формулювання права на охорону здоров'я та медичну допомогу, зауважимо на вдалому та сучасному, з нашо! точки зору, варiантi такого формулювання у проект ново! Конституци Куби (2018 р.), у (статп 80) якого йдеться про те, що громадське здоров'я — це право вшх людей. Держава гарантуе доступ та безоплатне обслуговування, захист та вщновлення здоров'я. Закон визначае спошб надання медичних послуг [15].

Оптимальшсть такого формулювання, з нашо! точки зору, полягае у тому, що Конститущя гарантуе наявшсть певного обов'язкового сегменту безоплатно! медично! допомоги, обсяг яко! встановлюватиметься законом.

1. Право на безоплатну медичну допомогу в Укратш: стан правового регулювання та проблеми реалiзацiт.

За оцшками Свiтового банку, Укра!на витрачае на медицину в межах 4% ВВП. О^м цього, додатковi витрати укра!нщв на медицину складають 3,5% ВВП: зпдно з результатами соцюлопчних дослiджень, 93% укра!нщв, що звертаються до лшарень, платять за лшування з власно! кишенi. Вiдповiдно, Укра!на витрачае на неефективну медицину значно бшьше, нiж будь-яка кра!на з аналогiчним рiвнем доходiв, при цьому тривалiсть життя укра!нщв - одна з найнижчих в Сврош: 104 мiсце серед 183 кра!н [6].

Аналiзуючи стан правового регулювання питання щодо надання безоплатно! медично! допомоги, у першу чергу, слщ вщм^ити, що, положення Конституцi! Укра!ни, де закрiплюеться право на безоплатну медичну допомогу у державних i комунальних закладах охорони здоров'я, розтлумачеш у Рiшеннi Конституцiйного Суду Укра!ни вiд 29. 05. 2002 р. № 10-рп/2002 [8], згiдно iз яким, положення частини третьо! статп 49 Конституцi! Укра!ни "медична допомога надаеться безоплатно" треба розумiти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаеться вшм громадянам незалежно вщ !! обсягу та без попереднього, поточного або наступного !х розрахунку за надання тако! допомоги.

Хоча, враховуючи дшсний стан справ у цш сферi, при тлумаченнi цього положення бшьш прийнятною, з нашо! точки зору, е позищя, висловлена Мшютерством економiки Укра!ни, викладена у зазначеному Ршенш Конституцiйного Суду Укра!ни, яке стверджувало, що термiн "безоплатшсть" взагалi не може мати достатнього обгрунтування в умовах ринково! моделi економiки, оскiльки видатки на "безоплатну медичну допомогу" завжди оплачуються (рашше чи пiзнiше) самим пацiентом шляхом вщрахувань вiд заробiтно! плати (доходiв) до бюджетiв. Тому "положення частини третьо! статп 49 Конституцi! Укра!ни про безоплатнiсть ... е одним з рецидивiв планово! економiки ... i зовсiм не враховуе ринкових принципiв". На думку Мiнiстерства, "безоплатну медичну допомогу" доцшьшше розглядати як благодшну, що оплачуеться iншими членами сусшльства (пункт 2 мотивувально! частини вказаного Ршення).

Проаналiзуемо стан законодавчого регулювання питання надання безоплатно! медично! допомоги в Укра!ш, з врахуванням медично! реформи, що тривае на сучасному етат.

Так, вщповщно до статп 8 Основ законодавства Укра!ни про охорону здоров'я [5], кожен громадянин мае право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медично! допомоги, до яко! належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спецiалiзована) медична допомога, що надаеться за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! полггики у сферi охорони здоров'я; третинна (високоспецiалiзована) медична допомога, що надаеться за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчо!

влади, що забезпечуе формування державно! пол^ики у сферi охорони здоров'я; пашативна допомога, що надаеться за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! полггики у сферi охорони здоров'я. Держава гарантуе безоплатне надання медично! допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров'я за епiдемiчними показаннями. Держава також гарантуе безоплатне проведення медико-соцiально! експертизи, судово-медично! та судово-психiатрично! експертизи, патологоанатомiчних розтишв та пов'язаних з ними дослщжень у порядку, встановленому законодавством. Вщповщно до частини 5 статтi 18 зазначених Основ законодавства, медична допомога надаеться безоплатно за рахунок бюджетних коштiв у закладах охорони здоров'я та фiзичними особами - шдприемцями, якi зареестрованi та одержали в установленому законом порядку лщензда на провадження господарсько! дiяльностi з медично! практики, з якими головними розпорядниками бюджетних кошпв укладеш договори про медичне обслуговування населения.

Згiдно iз Законом Укра!ни "Про екстрену медичну допомогу" [12] на територi! Укра!ни кожен громадянин Укра!ни та будь-яка шша особа мають право на безоплатну, доступну, своечасну та якюну екстрену медичну допомогу, яка надаеться вщповщно до цього Закону. 1ноземщ та особи без громадянства, яю тимчасово перебувають на територi! Укра!ни, а також фiзичнi особи, яю взятi пiд варту або яким призначено покарання у видi позбавлення волi, забезпечуються екстреною медичною допомогою у порядку, визначеному Кабшетом Мшс^в Укра!ни.

З метою забезпечення належно! якостi та доступностi безоплатно! вторинно! (спецiалiзовано!) медично! допомоги та ефективного використання ресурсiв системи охорони здоров'я в Укра!ш створюються госпiтальнi округи. Створення госпiтальних округiв регулюеться постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 932 вщ 30. 11. 2016 р. "Про затвердження Порядку створення госштальних округiв" [7]. Зазначений Порядок регламентуе, що госштальш округи створюються Кабшетом Мшс^в Укра!ни в межах Автономно! Республши Крим, областi. До складу госштального округу входять не менше однiе! багатопрофiльно! лiкарнi iнтенсивного лшування першого та/або другого рiвня та iншi заклади охорони здоров'я. Багатопрофшьна лiкарня iнтенсивного лiкування першого рiвня повинна забезпечувати надання медично! допомоги не менш як 120 тис. ошб. Багатопрофiльна лiкарня iнтенсивного лшування другого рiвня повинна забезпечувати надання медично! допомоги не менш як 200 тис. ошб. Зона обслуговування госштального округу визначаеться своечаснютю прибуття до багатопрофшьних лiкарень iнтенсивного лшування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути е^валентна радiусу зони обслуговування 60 кiлометрiв за умови наявностi дорiг з твердим покриттям.

Отже, концепцiею медично! реформи [4] передбачаеться наступне.

1) Державний гарантований пакет медично! допомоги поширюватиметься на вшх громадян Укра!ни та включатиме: первинну медичну допомогу; екстрену медичну допомогу (у тому чи^ у стацюнар^; основнi види амбулаторних послуг за направленням лшаря загально! практики -сiмейного лшаря; основнi види стацiонарно! медично! допомоги за направленням лшаря загально! практики - шмейного лiкаря чи лшаря-спещалюта, включаючи лiкарськi засоби для стацюнарно! та екстрено! медично! допомоги, вартють яких вiдшкодовуеться через встановлений державою мехашзм оплати вiдповiдних видiв медично! допомоги; амбулаторш рецептурнi лiкарськi засоби, яю внесенi до нацiонального перелшу основних лiкарських засобiв та вартють яких вщшкодовуеться через механiзм реiмбурсацi!;

2) детальний перелiк послуг, що входять до державного гарантованого пакета медично! допомоги i шдлягають оплат з державного бюджету або сшвоплат за унiфiкованим тарифом, а також структура та рiвень тарифiв на вщповщш послуги затверджуватимуться щороку Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни. Пропозицi! щодо перелшу послуг та рiвня тарифiв будуть розроблятися единим нацюнальним замовником медичних послуг (далi - Нацiональною службою здоров'я Укра!ни) i погоджуватися з МОЗ та Мшфшом. Пiсля затвердження зазначених докумешгв вони пiдлягатимуть широкому оприлюдненню;

3) послуги первинно! та екстрено! медично! допомоги (зокрема, у стацюнар^ повшстю покриватимуться державним солiдарним медичним страхуванням - спiвоплата для таких послуг не передбачаеться. Послуги спещалюпв та обстеження за направленням лiкаря покриватимуться державним солщарним медичним страхуванням iз спiвоплатою вiд пацiента; без направлення лiкаря пацiент оплачуватиме повну вартють. Послуги стацюнарного лiкувания та високоспецiалiзованi послуги покриватимуться державним солiдарним медичним страхуванням iз спiвоплатою пацiента;

4) встановлений обсяг лшарських засобiв за рецептом покриваеться державним солщарним медичним страхуванням iз спiвоплатою пацiента через мехашзм реiмбурсацi!. При цьому зазначене

покриття стосуватиметься лише лшарських засобiв, включених до Нацiонального перелiку основних лшарських засобiв;

5) передбачаеться, що Нацюнальна служба здоров'я Укра!ни: е розпорядником бюджетних коштiв, призначених для покриття витрат на надання медично! допомоги для вшх громадян Укра!ни в межах державного гарантованого пакета медично! допомоги; через сво! територiальнi органи укладае договори з постачальниками медичних послуг вшх рiвнiв та форм власност (в тому числi iз загальнодержавними та вiдомчими закладами охорони здоров'я), предметом яких е закутвля медичних послуг в межах державного гарантованого пакета медично! допомоги; не е власником закладiв охорони здоров'я та не здшснюе управлiння ними (принцип розмежування функцiй замовника i постачальника медичних послуг); через сво! територiальнi шдроздши проводить розрахунки з будь-яким закладом охорони здоров'я, до якого звертаеться пащент та з яким укладено договiр (з використанням для цього единих нацiональних реестрiв пацiентiв, заклавдв охорони здоров'я, медичних послуг); тд час замовлення та оплати медичних послуг керуеться правилами i тарифами, встановленими центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування та реалiзуе державну полiтику у сферi охорони здоров'я; здшснюе контроль за дотриманням закладами охорони здоров'я належного виконання договорiв на надання медично! допомоги в межах державного гарантованого пакета медично! допомоги; забезпечуе анатз та прогнозування потреб населення у медичному обслуговуванш, необхiдних для цього ресуршв та аналiз показникiв дiяльностi заклащв охорони здоров'я.

Державнi фiнансовi гарант надання необхщних пацiентам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лшарських засобiв належно! якостi за рахунок кошпв Державного бюджету Укра!ни за програмою медичних гарантiй визначае Закон Укра!ни "Про державнi фiнансовi гарантi! медичного обслуговування населення" вщ 19. 10. 2017 р. [11].

2. Право на безоплатну медичну допомогу в европейських державах: загальна хар актер истика.

Охарактеризуемо системи охорони здоров'я та обсяг надання безоплатно! медично! допомоги в зарубiжних кра!нах на приклад европейських держав. Почнемо здшснення такого аналiзу iз Iспанi!, система охорони здоров'я в якш належить до однiе! iз найбiльш розвинутих у свiтi.

Так, юпанська нацiональна система охорони здоров'я мае широку мережу медичних цен^в та лiкарень, розмiщених по всш кра!нi. Центри охорони здоров'я надають послуги первинно! медично! допомоги (шмейна медицина, педiатрiя та медсестринство, а також можуть бути представлеш акушерками, фiзiотерапевтами та соцiальними працiвниками). Якщо цього вимагають обставини, медична допомога може бути надана в будинку пащента. Подiбним чином, у сшьськш мiсцевостi та у невеликих мунщипалтетах iснують мiсцевi вiддiлення, де перюдично здiйснюють прийом медичнi працiвники району. У лшарнях надаеться спецiалiзована допомога та доступ до не! за факультативним зазначенням послуг первинно! медико-саштарно! допомоги. Крiм того, iснуе невщкладна служба, створена в лiкарнях та певних медичних центрах [14].

Переважна бшьшють громадян Iспанi! мають доступ до системи охорони здоров'я з державних кошпв, однак iспанська система охорони здоров'я не е ушверсальною, тобто лише в силу факту знаходження в 1спанп чи наявност iспанського громадянства, особа не мае права на охорону здоров'я. Декрет-закон вщ 20 квiтня 2012 року вню низку реформ в Нацюнальну систему охорони здоров'я, i серед шшого ця система перестала бути ушверсальною. З тих шр особа мае лише право на охорону здоров'я, якщо вона застрахована або е бенефщаром. Таким чином, охорона здоров'я в 1спанп за рахунок державних кошпв через Нацюнальну систему охорони здоров'я гарантуеться тим, хто мае статус застрахованого чи е його бенефщаром [16].

Португальська система охорони здоров'я класифшуеться як нацюнальна система охорони здоров'я в Конституцп ще! держави 1974 року. Фшансування здшснюеться за рахунок податюв, ^ хоча охоплення е нацiональним, воно характеризуеться нерiвнiстю. Регiоналiзацiя, як i в Iспанi!, передбачае значну нерiвнiсть у сiльськiй та мiськiй мюцевостях та мiж громадянами в залежност вiд рiвня !хнього доходу та роботи. Фрагментащя охорони здоров'я е результатом погано! оргашзацн та вщсутносп безперервно! полiтики в галузi охорони здоров'я. Лiкарi е державними посадовими особами, хоча !х робота змшуеться з приватною допомогою, i, незважаючи на те, що ВВП, призначений для здоров'я, бшьше, нiж у 1спанн та Iталi!, очiкувана тривалють життя португальцiв не е одшею з найвищих [21].

Iталiйська система охорони здоров'я, як i юпанська, е нацюнальною системою охорони здоров'я, що фшансуеться за рахунок податюв. Регiоналiзацiя, як i в 1спанн, спричиняе значну фрагментацiю охорони здоров'я та нерiвнiсть, особливо мiж швшччю та пiвднем. Покриття е

ушверсальним та безкоштовним з 1978 року для вшх гталшщв та жителiв, яю мають право на законне проживання в Iталi!. З 1993 року юнуе доплата за окремi медичнi послуги, яка втiм не поширюеться на осiб, старше 65 роюв, осiб вiком до 6 роюв, безробiтних, iнвалiдiв та людей з певним порогом доходу. 1снуе плата за вiзити до фахiвцiв (вiд 10 € до 150 €) та окремi дослiдження (36,15 € за сеанс) або за лабораторш (3 € для анатзу сеч^. У деяких фармацевтичних сферах юнуе також оплата. Так, пащенти, яю не бажають використовувати генероваш препарати, повиннi сплачувати рiзницю мiж цiною комерцiйного бренду та оригшальним препаратом. З 2006 року юнуе доплата в суш 25 € в рамках так званих бших кодексiв за надання невiдкладно! медично! допомоги в лiкарнi, тобто тако! допомоги, яка надаеться в лшарш, але могла би бути надана в iншому медичному закладi [19].

1рландська система охорони здоров'я е змшаною: iснуе нацiональна система "для бщних" та приватна система страхування "для багатих". Економiчна криза збшьшила кiлькiсть громадян, що належать до першо! групи, при значному зростанш витрат на охорону здоров'я та нерiвностi в доступi та наданш послуг громадянам. У той же час, фрагментащя медичних послуг i вiдсутнiсть координацi! мiж ними згенерували неефективну систему охорони здоров'я, де профшактичш та оздоровчi заходи потребують полiпшення. Iрландiя е типовим прикладом кра!ни, де iснуюча система охорони здоров'я не вщповщае стандартам сучасних европейських кра!н, до яких вона належить [20].

Бельгiйська система охорони здоров'я належить до моделi сощального страхування. Медичнi послуги фiнансуються державою, внесками сощального страхування та приватним добровшьним страхуванням. Громадяни можуть вшьно обирати лiкаря (лiкаря-терапевта або спещалюта), однак це призводить до вщсутносн координацi! мiж первинною та спецiалiзованою допомогою, створюе серйознi проблеми безпеки для пащеннв та призводить до втрати ефективностi системи. Статистичнi даш свiдчать про повне покриття населення системою загально! охорони здоров'я, але за статистикою в 2010 рощ 14% населення не зверталися до лшаря саме через фiнансовi проблеми [17].

Британська нацюнальна служба охорони здоров'я мае модель охорони здоров'я, аналопчну до юпансько!. Медичнi послуги фшансуються за рахунок податкiв. Право на охорону здоров'я пов'язане iз сощальним статусом громадянина, а надання послуг здшснюеться через комбiнацiю державних та приватних центрiв. Первинна допомога у Сполученому Королiвствi мае структуру, аналопчну цш структурi в 1спани. Зарплата медика пов'язана з професшною спроможнiстю та досвiдом. Роль лшаря е бiльше профiлактичною, нiж лшувальною, а командна робота i координащя мiж первинною та спецiалiзованою допомогою е розвиненою. Доступ до дiагностичних теспв та спецiалiстiв регулюеться списками очшування, а лiкар головно! медично! допомоги виступае як координатор. Пащент вшьно обирае професiоналiв у галузi охорони здоров'я i консультацi!; перебування в лiкарнi е безкоштовними. Однак у Сполученому Королiвствi iснують також регюни охорони здоров'я, якi мають серйозш проблеми в частинi нерiвностi в охоронi здоров'я та доступу до лшування [22].

У Швеци право на охорону здоров'я пов'язане з статусом громадянина, охорона здоров'я фшансуеться за рахунок регюнальних податюв, однак iснуе обов'язкова доплата, незалежно вщ економiчно! ситуацi! пащента. Надання послуг децентралiзоване на регюнальному рiвнi та здiйснюеться через поеднання державних i приватних центрiв. Приватна медицина дуже дефщитна. Фахiвцi працюють як команда з розподiлом завдань. Координащя мiж первинними та спецiалiзованими фаивцями та списками очiкування е основними проблемами системи охорони здоров'я. Пащент вшьно обирае медичний центр та лшарню в своему регюш Доступ до дiагностичних теспв та фаивщв залежить вiд направлення спещалюта. Заробпна плата лiкаря залежать вщ досвiду, професiйно! пiдготовки та потреб району. Лшар вiдiграе, у першу чергу, лшувальну функцiю [23].

У французькш системi охорони здоров'я медичш послуги фiнансуються за рахунок квот пращвниюв та роботодавцiв. Право на охорону здоров'я пов'язане з роботою, а надання послуг здшснюеться через приватних страхувальниюв шд наглядом держави. Лiкарi загально! практики е вшьними фахiвцями, якi мають право поселятися в будь-якш частинi територи держави. Такий брак регулювання розподшення лiкарiв на державному рiвнi спричинив серйозну проблему медичного спустошення зi значними труднощами доступу та нерiвнiстю в охоронi здоров'я. Французькi лiкарi не оселяються в сiльськiй мюцевосп або в периферiйних районах великих мют, оскiльки "вони не е рентабельними". Медична зарплата пов'язана з професшною дiяльнiстю. Функцiя лiкаря в основному лшувальна; немае спiльно! роботи або координаци мiж первинною медичною

допомогою та спещатзованою медичною допомогою. Доступ до дiагностичних теспв, спецiалiстiв та лшарень необмежений, що породжуе рiзноманiтнiсть послуг, серйозних несприятливих наслiдкiв для пащенпв та неефективнiсть системи. Пащент вiльно обирае медичного працiвника, i всi консультацi! та перебування в лшарт пiдлягають оплатi [18].

3. Надання медичноТ допомоги бгженцям та нелегальним мiгрантам в УкраТни та в зарубiжних краТнах: досвiд та проблеми правового регулювання

У контекст дослщжувано! нами проблематики слiд звернути також увагу на питания надання безоплатно! допомоги бiженцям, що нар^ особливо актуально у зв'язку iз значними обсягами мiграцi!, яка спостерпаеться як в свiтi, так i в Укра!нi.

Дану проблематику слщ дослiджувати в двох аспектах: надання медично! допомоги легальним мiгрантам, а також надання тако! допомоги особам, що знаходяться на територп шоземно! держави незаконно (нелегальнi мiгранти).

Надання медично! допомоги легальним мбайтам як в Укра!ш, так i в бшьшосп зарубiжних кра!н, здiйснюеться на загальних засадах надання тако! допомоги для шоземщв. Так, в Укра!ш, вiдповiдно до частини 2 статп 4 Закон Укра!ни "Про державш фiнансовi гарантi! медичного обслуговування населення" [11] iноземцям та особам без громадянства, якi тимчасово перебувають на територп Укра!ни, у межах програми медичних гарантiй держава забезпечуе оплату необхщних медичних послуг та лшарських засобiв, пов'язаних з наданням екстрено! медично! допомоги. Такi особи зобов 'язаш компенсувати державi повну вартють наданих медичних послуг та лшарських засобiв у порядку, встановленому Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами чи законами Укра!ни. Медичнi послуги та лшарсью засоби, пов'язанi з наданням шших видiв медично! допомоги, оплачуються шоземцями та особами без громадянства, як тимчасово перебувають на територi! Укра!ни, за рахунок власних коштiв, кошпв добровiльного медичного страхування чи шших джерел, не заборонених законодавством.

Говорячи про досвщ зарубiжних кра!н у частиш надання медично! допомоги нелегальним м^антам, слiд вiдзначити, що на сьогодш усi европейськi держави, за винятком Iспанi!, поки що застосовують обмежувальш норми щодо доступу до охорони здоров'я для нелегальних iммiгрантiв. У деяких випадках це обмеження передбачае повне закриття, як у Австрп та Швецi!, в шших - це обмеження часу, що дозволяе iммiгрантам отримати доступ шсля закiнчения термiну дi! легального перебування в кра!ш (три мiсяцi в Португалп та Францi! i 12 у Великобританп). У будь-якому випадку вс держави пропонують стацiонарну допомогу нелегальним iммiгрантам в разi надзвичайних ситуацiй медичного характеру, хоча визначення "термшовостГ' вiдрiзияеться мiж рiзними нацюнальними медичними службами. У деяких кра!нах, наприклад, як Сполучене Королiвство, Австрiя та Швецiя, нелегальний iммiгрант лшуеться в лiкарнi, сплачуючи свiй медичний рахунок. Несплата такого рахунку в майбутньому може бути причиною того, що надал влада запобпатиме !хньому в'!зду в кра!ну або не надаватиме дозвш на проживання [13].

У цшому ж вiдмова у доступ до охорони здоров'я для нелегальних iммiгрантiв в Gвропi мае двi цiлi: боротися з наявшстю цiе! iммiграцi! та заощадити витрати на систему охорони здоров'я. При цьому, д^и нелегальних мпраппв, як правило, виключаються з норми, яка стосуеться дорослих, i в бшьшосп кра!н вони отримують повну безкоштовну медичну допомогу. Нестача державно! уваги до мпраппв у медичнiй сферi часто компенсуеться послугами, що пропонуються католицькими та протестантськими церквами та шшими неурядовими органiзацiями, якi вщпрають у багатьох кра!нах суттеву роль в ошкуванш нелегальними iммiгрантами [13].

Аналiз проблематики надання безоплатно! медично! допомоги дозволив дшти висновкiв щодо потенцшних проблем, з якими може зштовхнутися реформа системи охорони здоров'я в Укра!ш в цiй частиш (виходячи iз досвiду зарубiжних кра!н), та яких можна уникнути, застосувавши прогностичний метод та передбачивши у законодавствi вiдповiднi механiзми вирiшения таких ситуацш.

Отже, до таких основних проблем, з нашо! точки зору, слщ вiднести: 1) коригування обсягу права на охорону здоров'я в залежносп вщ статусу громадянина: шшими словами варто передбачити мехашзми, яю би надавали громадянину можливiсть максимально адекватно до його стану здоров'я отримати безкоштовну допомогу незалежно вщ його майнового стану; 2) регюнатзащю медично! допомоги: слщ розробити та законодавчо закршити дiевi механiзми уникнення рiзко! регiоналiзацi! медично! допомоги ^ж мiстами та селами, та мiж регiонами з бiльш високим та бшьш низьким рiвнем економiчного розвитку).

Основою усшшного розв'язання цих проблем слщ назвати безперервшсть, послщовшсть, системнiсть та наукову обгрунтовашсть державно! полiтики в галузi охорони здоров'я.

1. Baglay MV, Leybo YuI, Entina LM. Osnovy pravovogo polozheniya lichnosti. Konstitutsionnye prava i svobody grazhdan. Konstitutsionnoe pravo zarubezhnykh stran: Uchebnik dlya vuzov. M.: Norma, 2005; 135 s. [in Russian]

2. Kolesova NS. Lukasheva EA. otv. red.. Mekhanizmy zashchity prav i svobod cheloveka i grazhdanina v zarubezhnykh gosudarstvakh. Prava cheloveka. Uchebnik dlya vuzov. M.: Izdatelstvo NORMA (Izdatelskaya gruppa NORMA-INFRA-M), 2001; 427 s. [in Russian]

3. Konstitutsiyne pravo Ukrayini: Pidruchnik. Za red. Todiky YuM ta Zhuravskogo VS. K.: 2002; 150 s. [in Ukrainian]

4. Medichna reforma v Ukrayini. https://www.prostir.ua/?library=medychna-reforma-v-ukrajini. [in Ukrainian]

5. Osnovi zakonodavstva Ukrayini pro okhoronu zdorovya vid 19. 11. 1992 r., zi zminami. Vidomosti Verkhovnoyi Radi Ukrayini. 1993; 4: 19. [in Ukrainian]

6. Palchuk V, Polovinchak N. Medychna reforma: chogo chekaty u 2018 rotsi 382. [in Ukrainian]

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini "Pro zatverdzhennya Poryadku stvorennya hospitalnykh okrugiv" vid 30. 11. 2016 r. № 932 // http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2016-%D0%BF

8. Rishennya Konstitutsiynogo Sudu Ukrayini u spravi za konstitutsiynim podannyam 53 narodnikh deputativ Ukrayini shchodo ofitsiynogo tlumachennya polozhennya chastiny tretoyi statti 49 Konstitutsiyi Ukrayini "u derzhavnykh i komunalnykh zakladakh okhoroni zdorovya medychna dopomoga nadaetsya bezoplatno" (sprava pro bezoplatnu medychnu dopomogu) vid 29. 05. 2002 r. № 10-rp/2002. Ofitsiyniy visnik Ukrayini. 2002; 23: 1132. [in Ukrainian]

9. Rishennya Konstitutsiynogo Sudu Ukrayini vid 22. 05. 2018 r. № 5-r/2018 u spravi za konstitutsiynim podannyam 49 narodnykh deputativ Ukrayini shchodo vidpovidnosti Konstitutsiyi Ukrayini (konstitutsiynosti) punktu 12 rozdilu I Zakonu Ukrayini "Pro vnesennya zmin ta viznannya takymy, shcho vtratyly chynnist, deyakykh zakonodavchikh aktiv Ukrayini" vid 28 grudnya 2014 roku № 76-VIII. www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/5-p.pdf. [in Ukrainian]

10. Shuklina NG. Konstitutsiyno-pravove regulyuvannya prav i svobod lyudini i gromadyanina v Ukrayini (problemi teorii i praktiki): Monografiya. K.: Tsentr navchalnoyi literatury. 2005. 271—272. [in Ukrainian]

11. Zakon Ukrayini "Pro derzhavni finansovi garantiyi medichnogo obslugovuvannya naselennya" vid 19. 10. 2017 r. // Vidomosti Verkhovnoyi Radi, 2018, № 5, st. 31. [in Ukrainian]

12. Zakon Ukrayini "Pro ekstrenu medichnu dopomogu" vid 05. 07. 2012 r., zi zminamy. Vidomosti Verkhovnoyi Radi, 2013, № 30, 340. [in Ukrainian]

13. Carmen González Enríquez. La atención sanitaria a los inmigrantes irregulares: una comparación europea https://www.files.ethz.ch/isn/150670/ARI53-2012_Gonzalez_Enriquez_atencion_sanitari

14. Cómo funciona la asistencia sanitaria en España? https://www.spain.info/es/informacion-practica/consejos-viaje/consejos-practicos/ salud- seguridad/# subir

15. Dr. C. Juan Vela Valdés. El Proyecto de Constitución de la República de Cuba // Revista cubana de salud pública.-2018.-№ 4. http://www.revsaludpublica.sld.cu/index.php/spu/article/view/1707/1191

16. Quien tiene derecho a la sanidad pública en España? http://www.aademvegabaja.org/blog/?p=699

17. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Bélgica // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 43. Núm. 6. Septiembre 2017, páginas 50-53 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S113835931600109X doi.org/10.1016/j.semerg.2016.03.002

18. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Francia // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 42. Núm. 1. Enero-Febrero 2016, páginas 58-62. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1138359315002762 https://doi.org/10.1016/j.semerg.2015.07.004

19. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Italia // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 44. Núm. 1. Enero-Febrero 2018, páginas 50-53 https://doi.org/10.1016Zj.semerg.2017.03.009

20. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Irlanda // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 43. Núm. 8.Noviembre -Diciembre 2017, páginas 537-598 http://www.elsevier.es/es-revista-medicina-familia-semergen-40-articulo-la-atencion-primaria-irlanda-S1138359317300576 DOI: 10.1016/j.semerg.2017.02.004

21. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Portugal // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 44. Núm. 3.Abril 2018, páginas 151-222. DOI: 10.1016/j.semerg.2017.09.007

22. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en el Reino Unido // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 42. Núm. 2. Marzo 2016, páginas 110-113. https://doi.org/10.1016/j.semerg.2015.07.013

23. Sánchez-Sagrado T. La atención primaria en Suecia // Medicina de Familia. Semergen. Vol. 42. Núm. 6. Septiembre 2016, páginas 408-411. https://doi.org/10.1016/j.semerg.2015.09.019

ПРАВО НА БЕСПЛАТНУЮ МЕДИЦИНСКУЮ ПОМОЩЬ В УКРАИНЕ И ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАНАХ: СУЩНОСТЬ, ПРЕДЕЛЫ, ПРОБЛЕМЫ РЕАЛИЗАЦИИ Совгиря О. В., Янчук А. А.

В связи с проведением современной медицинской реформы, усилением приоритета социальной ориентированности государства в реализации политики органами государственной власти, существует объективная необходимость всестороннего и комплексного анализа проблематики социальных прав и свобод человека и гражданина. Составной указанной группы прав выступает право каждого на охрану здоровья, медицинскую помощь и медицинское страхование, предусмотренное статьей 49 Конституции Украины. Часть 3 указанной статьи Основного Закона Украины устанавливает, что в государственных и коммунальных учреждениях здравоохранения медицинская помощь предоставляется бесплатно. Однако современные

THE RIGHT TO FREE MEDICAL CARE IN UKRAINE AND FOREIGN COUNTRIES: ESSENCE, LIMITS, PROBLEMS OF IMPLEMENTATION Sovgyria O.V., Yanchuk A.A. In connection with the implementation of modern medical reform, the increasing priority of social orientation of the state in the implementation of the policy by state authorities, there is an objective need for a comprehensive and integrated analysis of the issues of social rights and freedoms of man and citizen. The constituent group of rights is the right of everyone to health protection, medical care and medical insurance, provided for by Article 49 of the Constitution of Ukraine. Part 3 of this article of the Basic Law of Ukraine establishes that in state and municipal health care institutions medical care is provided free of charge.

реалии системы здравоохранения в Украине часто свидетельствуют о том, что положение о бесплатности медицинской помощи в таких учреждениях здравоохранения является декларативной нормой Конституции Украины, не реализуется на практике в полном объеме как классическое право (последнее предполагает наличие возможностей субъекта, за которым это право закреплено, его реализовывать, обязанность других субъектов создавать условия для реализации права и не препятствовать его реализации, а также гарантий реализации права и юридическую ответственность субъектов, посягающих на право). В статье исследуются проблемы правового регулирования и реализации положений о бесплатной медицинской помощи в Украине, а также иллюстрируются модели предоставления такой помощи на примере европейских стран. Отдельно выделяется и анализируется проблематика предоставления бесплатной медицинской помощи беженцам и нелегальным мигрантам.

Ключевые слова: право на охрану здоровья и медицинскую помощь, бесплатная медицинская помощь.

Стаття надшшла 23.06.18 р

However, the modern realities of the health care system in Ukraine often indicate that the provision on free medical care in such health care institutions is the declarative norm of the Constitution of Ukraine, is not implemented in practice as a classic right (the latter presupposes the existence of the capabilities of the subject for which this right is fixed to implement it, the obligation of other subjects to create conditions for the realization of the right and not to hinder its implementation, as well as guarantees of the realization of the right and legal liability of entities infringing the right). The article examines the problems of legal regulation and implementation of provisions on free medical care in Ukraine, and also illustrates the model of providing such assistance on the example of European countries. Separately, the problems of providing free medical assistance to refugees and illegal migrants are highlighted and analyzed.

Key words: the right to health care and medical care, free medical care.

Рецензент Голованова 1.А.

DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-100-103 УДК 616.1/2 - 053.32'461/462'-021.7

ОСОБЛИВОСТ1 КАРДЮРЕСП1РАТОРНО1 АДАПТАЦП П1ЗН1Х ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ В РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1

E-mail: halysol2017@gmail.com

В робот! представлен! результати добового мошторування ЕКГ з паралельним записом реопневмограми 22 «тзшх недоношених» д!тей, в виходжування яких з першо! доби життя використовувався метод «кенгуру» та 20 немовлят, у яких через стан здоров'я матер! цей метод був обмеженим. Виявлено перюдичне дихання з наявшстю респ!раторних пауз у вс!х «п!зн!х недоношених» д!тей та в!рог!дно б!льш виражена електрична нестаб!льн!сть м!окарда у д!тей, у яких був обмеженим метод «кенгуру» в ранньому неонатальному перюд!

Ключов1 слова: «тзш недоношен!» дт, постнатальна адаптащя, метод кенгуру, реопневмограф!я, добове мошторування ЕКГ.

Робота е фрагментом НДР «Розробити та впровадити систему медико-психологiчного супроводу для новонароджених груп ризику з формування хрошчноХ захворюваностi, iнвалiдностi та затримки розвитку» (державний реестрацшний № 0117и004538).

Адаптащя недоношених дгтей до позаутробного юнування складна й вимагае ретельного контролю за вима життево важливими параметрами в постнатальному перюдь Загальна незршсть новонародженого в поеднанш з перенесеними метаболiчними й ппоксичними порушеннями «залишае лише вузький коридор» його компенсаторних можливостей. Раннш неонатальний перюд у недоношених новонароджених характеризуеться особливою напругою гомеостатичних механiзмiв i супроводжуеться встановленням нових форм !х регуляцп. Передчасно народжеш дгти з гестацшним вшом 34 (0/7) - 36 (6/7) тижшв вщносяться до категорп «тзшх недоношених» дтой або незначно передчасно народжених. Вони при народжент е фiзiологiчно незршими, що обумовлюе обмежешсть !х адаптацiйних можливостей та вразливють до виникненню захворювань [1,2].

Згщно з даними БатаП, внаслiдок незршост дихального центру стовбура головного мозку, близько 10% «тзшх недоношених» дгтей страждають вщ патологiчного апное [3]. Вони мають вдвiчi вищий ризик синдрому раптово! дитячо! смертi, шж доношенi дiти [4]. В гестацшному вiцi 35 тижнiв пiзнi недоношен дiти мають менший об'ем невральних структур i маса !хнього мозку становить близько 60% вщ маси мозку доношених дтей. Друга половина тзнього фетального перiоду, починаючи з 34 тижшв ваптносп, е штенсивним перiодом гiрифiкацi!, сулькацi!, аксонального росту та синаптогенезу, в цьому перiодi рiзко зростае кiлькiсть борозен, звивин, синапшв, дендритiв, аксонiв, олiгодендроцитiв, астроциив та мiкроглi! [5-10]. Саме тому вивчення компенсаторно-пристосувальних резервiв адаптацi! «тзшх передчасно народжених» дтей актуально з метою шдвищення ефективностi виходжування недоношених новонароджених.

© Г.О. Соловйова, В.1. Похилько, 2018

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.