CC BY
16
УДК 331.522.4 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.20221(42)171-179
Надя Анатолпвна Азьмук
д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-6650-328X
e-mail: azmukna@gmail.com,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ТРАНСФОРМАЦИЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УМОВАХ В1ЙНИ: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГИ В1ДТВОРЕННЯ РОБОЧО1 СИЛИ
Постановка проблеми. Росшсько-укра!нська вшна завдае суттево! шкоди економiцi Укра!ни. Кра!ною-аг-ресоркою зруйновано сотнi пщприемств, пошкоджено iнфраструктуру, заблоковано логiстичнi маршрута. Лише прямi втрати вiд руйнування шфраструктури складають 95,5 млрд дол. США [1], непрямi втрати у сшьському господарствi сягають 23,3 млрд дол. США, прямi збитки у сшьськогосподарському секторi ста-новлять 4,3 млрд дол. США [2]. Зпдно з прогнозами Свггового банку вшна загрожуе кра!ш падiнням темпiв реального ВВП на 45,1% у 2022 р. [3]. Зниження обся-пв виробництва обумовлюе кризу на ринку пращ, яка виявляеться у падшня попиту на робочу силу, безро-бiттi, зростаннi квалiфiкацiйних, освiтнiх, гендерних розривiв.
Водночас найбiльш болючим потрясшням для економiки кра!ни е втрати людського капiталу. Пов-номасштабне вторгнення росп зумовило значний вщ-тж людського капiталу з Укра!ни в кра!ни бвропи, де спричинило м^рацшну кризу. Кра!на втрачае наявну та потенцшну робочу силу через м^ращю, загибель вiйськових та мирного населення, депортащю укра!н-цiв до кра!ни-агресорки. Цi процеси унеможливлюють повноцiнне вщтворення робочо! сили, призводять до квалiфiкацiйного, освiтнього «збщншня» пропозищ! на нащональному ринку працi, знижують штелекту-альний потенцiал.
Деструктивний вплив вiйни формуе новi та по-глиблюе наявш дисбаланси на нацiональному ринку пращ. Саме тому юнуе нагальна потреба у дослщженш трансформаций нацiонального ринку пращ в умовах вшни з метою пошуку напрямiв зменшення дисбалан-сiв та вiдтворення робочо! сили.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Дослщ-женню впливу вiйни на нащональний ринок працi присвячено незначна кшьюсть публiкацiй, що зумов-лено часом необхщним для опрацювання ще! складно! та багатогранно! проблематики. Серед оприлюднених дослiджень доцшьно виокремити публжащ! О. Новь ково!, О. Хандш, Л. Шамшьово! (2022), яю присвячеш дослiдженням дисбалансiв трудового та освггаього по-тенцiалу кра!ни, зумовлених вшною [4; 5]. Доробок Т. Васильцово!, О. Левицько!, О. Рудковського (2022), висвилюе регiональнi диспропорцГ! ринку пращ в умовах вшни [6]. В. Геець, В. Близнюк, О. Шюфорчук акцентують на полiтицi соцiально! якосп у повоенний перiод (2022) [7].
Мiжнародна органiзацiя працi здiйснила пер-винну оцiнку впливу вiйни на сферу пращ в Укра!ш (МОП, 11.05.2022) [8]. М1жнародна органiзацiя мпра-щ! з початку росiйсько-укра!нсько! вшни оприлюд-нила 5 раундiв звтв про опитування внутрiшньо пе-ремщених осiб в Укра!нi (МОМ, 2022) [9].
Певш аналогГ! дозволяють провести закордонш публiкацii присвяченi впливу вшни на трудовий по-тенцiал кра!н, яю пiддавалися вiйськовiй arpecii, трансформащ! нацiональних ринюв працi та впливу бшенщв на ринки працi сусщнк кра'iн. В межах окрес-лено! проблематики доцшьно виокремити публiкацiю F. Kondylis (2010), яка присвячена дослщженню ринку працi Боснп i Герцеговини у повоенний перюд та ма-стить результати аналiзу трудово! траекторп перемще-них осiб [10]. A. Fakih, M. Ibrahim (2016), C. Bahceka-pili, B. Cetin (2015) вивчають вплив сирiйських б1жен-щв на ринки працi сусiднiх кра!н [11-12].
Укра!на знаходиться у розпалi росшсько-украш-сько! вiйни, несе значш економiчнi та людсью втрати, що вимагае проведення комплексних та системних до-слщжень впливу вiйни на нацiональний ринок пращ та зокрема, робочу силу. Це стане тдставою для роз-робки дорожньо! карти вiдтворення робочо! сили, ре-новащ! та збалансування нацiонального ринку працi.
Метою статп е дослiдження трансформащ! на-щонального ринку працi внаслiдок впливу росшсько-украшсько! вiйни, змiни у попита й пропозищ!, вщ-твореннi робочо! сили, визначення напрямiв повоен-ного вщновлення.
Виклад основного матерiалу дослдження. Виклад матерiалу побудовано у хронолопчному порядку: стислий огляд стану, тенденцш нацiонального ринку працi у довоенний перюд; ощнка його стану та дисба-лансiв в умовах вшни; аналiз змiни рухiв робочо! сили; визначення стратепчних напрямюв повоенного вщ-новлення.
Огляд нацiонального ринку npaui у довоенний перюд. Нащональний ринок пращ характеризувався се-реднiм рiвнем безробiття у глобальному вимiрi, нато-мiсть високим рiвнем неформально! зайнятосп, пере-вищенням пропозищ! робочо! сили над попитом, значною трудовою мпращею. За даними Державно! служби зайнятоси Укра!ни частка робочо! сили у вщ 15-70 роив до вщповщно! вiково'i категорп з 2010 р. до 2021 р. була майже незмшною та становила 62,063,6 %. PieeHb безробття названо! вжово! категорп в означений перiод коливався вщ найнижчого значення 7,3 % у 2013 р. до 9,9 % у 2021 р. [13-15]. За причинами незайнятосп у структур! безробггного населення з 2010 р. по 2021 р. переважали три категорп оаб. Зокрема, у 2021 р. !х частки становили 32,4% — звiльненi за власним бажанням, або за згодою сторш; 27,1% — вивiльненi через економiчнi причини; 10,2% — непра-цевлаштованi тсля заюнчення закладiв освгта (Держ-служба статистики Укра!ни, 2021) [16].
Найбшьш болючою проблемою е частка молод^ яка мае труднощ1 з пошуком першого робочого мюця тсля завершення закладiв освгта. Це е свщченням на-
явност po3praiB м1ж вимогами роботодавцiв щодо на-вичок потенщйно1 робочо1 сили та навичками та знан-нями, яю опановують студенти та учнi у закладах ви-що1 та професшно1 освгти.
Названа невiдповiднiсть виявляеться у надлиш-кових навичках чи освiтi, або навпаки недостатнiх на-вичках чи освт. Данi звiтiв Мiжнародноí оргашзацп працi «Невщповщшсть роботи та навичок у неформальна економщЬ» (МОП, 2017), «Невщповщшсть навичок робот у кра'1нах з низьким i середнiм рiвнем доходу» (МОП, 2019) засвщчують тенденцiю кра'1н з низьким або нижчим за середнш рiвнем економiчного розвитку до переважання надмiрноí освiти та квалiфi-кацп. Зокрема, Укра'1на характеризуеться такими по-казниками: вiдповiднiсть квалiфiкацil становить 72%, надмiрна квалiфiкацiя — 24,1%, недостатня кватфжа-цiя — 3,8% [17]. Вказаш данi вимiрюють невщповщшсть навичок у неформальному секторi, для формального сектору щ показники мають кореляцiю 0,68 [18].
Щодо вщповщноси освiтнього рiвня працiвникiв потребам роботодавщв на ринку працi, Украша ха-рактеризуеться надзвичайно високим значенням пока-зника надмiрноl освiти (42%) та низьким — недостат-ньо'1 освiти (4%). При середнiх значеннях даних пока-зниюв по крашах згаданого вище дослiдження МОП 36 i 12% вiдповiдно [17]. Таю ощнки дають пiдставу для висновку, що освiтнiй рiвень працiвникiв значно перевищував потребу для значно! кшькосп видiв тру-дово! дiяльностi. Це е свщченням, з одного боку, не-ефективного використання фiнансових ресурав дер-жави та низько1 ефективносп iнвестицiй населення у розвиток особистого людського капiталу, а з шшого боку, опосередковано сприяе витоку освiченого та квалiфiкованого людського капiталу за межi кра1ни.
Названi квалiфiкацiйнi та освггш розриви вияв-ляються у перевищенш пропозицп над попитом в одних сферах i навпаки нестачею робочо1 сили в шших. За даними Держслужби статистики з 2000 по 2019 р. навантаження на 1 робоче мкце в середньому по кра'ш коливалося у межах вiд 18,9 до 7 безробггаих. Пiковi навантаження спостер^алися у 2015 р. — 18,9 оаб на 1 робоче мюце, у 2000 р. 17 оетб на 1 робоче мiсце [19]. Станом на 1 ачня 2022 р. цей показник становив 7 оетб на 1 робоче мюце. [20]. Наведет дат свщчать про збереження трудонадлишково1 кон'юнктури ринку пращ тривалий перiод.
Характерною ознакою нацiонального ринку працi був високий рiвень неформальноi зайнятостi, який по-ступово знижувався з 23,1% у 2011 р., 19,5 % у 2021 р. [21]. Проте таке повшьне зниження було недостатшм для оздоровлення довоенно1 економiки, а сама неформальна зайнятють мала низку негативних рис: ни-зький рiвень оплати працi, несвоечасну ll оплату, не-задовiльнi умови пращ. Водночас тшьова зайнятiсть дозволяла пращвникам отримувати больший розмiр доходу — не зменшуваний на величину податюв та можливiсть отримувати сощальш виплати. Роботода-вець не лише зменшував базу для оподаткування для единого соцiального внеску, прибуткового податку та военного збору, а й зменшував сво! витрати на оплату лiкарняних та шших сощальних виплат.
Негативною ознакою нащонального ринку працi у довоенний час була трудова мкращя. Згщно з да-ними Звiту про м1жнародну мiграцiю (World Migration Report 2022), у 2020 р. Украша посша 8 мюце серед кра1н, громадяни яких вшжджають на роботу за кор-
дон з кшьюстю м1грант1в 6 млн ос1б та 3 мюце за сумою грошових переказ1в на батьювщину, яка складала 10% вщ ВВП [22]. Це зумовлено нестачею робочих мюць з гщними умовами пращ.
На окрему увагу заслуговуе цифровий сегмент нащонального ринку пращ, який у довоенний перюд розвивався за висхщним трендом. 1Т фах1вщ стано-вили переважну бшьшють у структур! пропозицп на цього сегменту. У 2021 р. !х кшьюсть становила 252 тис. ос1б, що на 24 в.п. бшьше нж у поперецньому рощ (DOU, 2021). Переважна бшьшють 1Т фах1вщв — 92% тд час ввецення карантинних обмежень працю-вали з дому, що не стало на завада збшьшенню попиту на так! послуги. Кшьюсть вакансш для 1Т фах1вщв лише за даними платформи DOU зросла майже в дв1ч1 за останнш р1к з 61,3 тис. до 112,9 тис. За експерт-ними ощнками у сегмени 1Т послуг попит перевищував пропозищю та цьому сегмента спостер1гався деф1-цит кадр1в [23].
Цифров1защя б1знесу призвела до зростання попиту на цифров1 таланти, а концентращя останшх в окремих мютах та регюнах свгту послугувала форму-ванню глобального цифрового ландшафту. Свгговий цифровий ландшафт представлений цифровими ха-бами, яю належать розвинутим кра!нам. За цифро-вими швестищями у р1зш галуз1 економ1ки лщирують США, Великобриташя, Гонконг, Франщя, 1нд1я. За цифровим резонансом — США, Швещя, Великобриташя, Сшгапур, Ъзрашь [24].
Укра!на у 2019 р. увшшла в 20-ку з 50 кра!н з найбшьшим потенщалом для надання цифрових послуг (GSLI, 2019) [25]. Це обумовлено фшансовою привабливютю цифрових послуг, а саме к дешевизною. Проте цього виявилося недостатньо, й вже у 2021 р. кра!на посша лише 42 позищю з 60 кра'ш (GSLI, 2021) [24]. Украша програе розвинутим кронам за параметрами: навички людей та !хня доступ-шсть на ринку пращ; дшове середовище та цифровий резонанс.
Акцентуемо на вщставання кра!ни за цифровим резонансом, який включае цифров1 навички персоналу; адаптовашсть нормативно-правових акив до цифрово! економ1ки; корпоративну даяльшсть, яка пе-редбачае в т.ч. швестицп у стартапи; виходом, тобто результатом. Цифров1 послуги, що надають наш1 ви-конавщ не мають значного впливу на економ1ку кра-!ни.
Технолопчна вщсталють нащонально! економ1ки в умовах глобал1зацп та цифров1зацИ зумовлюе мюце 1 роль Укра!ни на глобальному цифровому ринку як сировинного придатка нового цифрового типу. Новою «сировиною» е штелектуальний людський каттал у цифровш формь Пщтвердженням цього е попит на послуги вгтчизняних ГГ-фах1вщв з закордону.
Деструктивний влив росшсько-украшсько! в1йни на ринок пращ виявляеться у скороченш робочих мюць, зростанн1 розриву м1ж попитом 1 пропозищею, погли-бленн1 наявних та формуванш нових квал1ф1кац1йних, осв1тн1х, гендерних дисбаланав та унеможливлен1 повноц1нного вщтворення робочо! сили.
Руйнування п1дприемств, сшьськогосподарських господарств, об'ект1в 1нфраструктури, блокування ло-г1стичних маршрут1в та окупац1я територш Укра!ни кра!ною-агресоркою призвели до падшня економ1ки 21% територИ Укра!ни тимчасово окуповано, оточено або перебувае тд бойовими д1ями [26]. У довоенний
перюд новоокуповаш територп та таю, де ведуться бо-йовi Д11 виробляли близько 19% ВВП кра!ни [27].
Внаслiдок росшсько! военно! агресГ! втрачено 4,8 млн робочих мкць, або 30% вщ загально! !х юлько-стi до повномасштабно! агресГ! (МОП, 11.05.2022 р). За умови продовження военних дш за прогнозами МОП скорочення робочих мюць може сягнути показ-ника 7 млн робочих мюць, або 43,5% [8].
Попри скорочення робочих мюць за даними ДСЗУ не вщбувалося зростання юлькоси безробiтних, а навпаки спостерiгаеться зменшення абсолютного показника у порiвняннi з аналогiчним перюдом мину-лого року. Так, кшьюсть зареестрованих безробiтних станом на юнець травня 2022 р. становила 311,0 тис. оаб, що е дещо нижче, нГж значення показника у по-передньому роцi — 378,9 тис. оаб [28]. Слiд акценту -вати, що наразi неможливо розрахувати вщносний по-казник — рiвень безробiття, осюльки вiдсутнi данi
Привертае увагу, скорочення майже в 10 разГв юлькоси працевлаштувань через виплату одноразово! допомоги для започаткування власно! справи. На цей iнструмент значно знизився попит серед потенцшних отримувачiв, осюльки в умовах вiйни зростають бГзне-совi ризики. При цьому вщбуваеться зростання майже вдвiчi юлькоси працевлаштованих осiб, за яких робо-тодавцям компенсовано единий внесок. Останне може свщчити про незначне пожвавлення бiзнесу. Проте го-ловним питанням е повоенне вщтворення робочо! сили.
Виклики вщтворення робочо! сили
В умовах вшни та величезних втратах людського капiталу особливо! гостроти набувають питання пово-енного вiдтворення робочо! сили. Традицшно виокрем-люють чотири види руху вiдтворення робочо! сили: природнш, мiграцiйний, соцiальний та економiчний.
Природний рух передбачае постiйне оновлення робочо! сили, внаслiдок виходу на пенетю одних та входу на ринок пращ нових пращвниюв. У структурi робочо! сили останш 10 рокГв переважають двi вiковi категорГ! 40-49 роюв та 50-59 роив, що засвщчуе старiння робочо! сили. Така вжова структура була актуальною для ринку пращ Укра!ни до початку вшни, зокрема у 2021 р. найбiльшi частки припадали на оетб у вщ 4049 рокГв — 27,14%, 50-59 роив — 22,13%, натомють ча-стка осiб у вщ 15-24 роки становила лише — 6,49%, 25-29 роив — 10,57% [29]. Наявна структура робочо! сили не в змозi забезпечити повнощнне вщтворення.
Поряд з цим вщбуваеться зменшення кГлькГсних показникГв робочо! сили, насамперед у молодш вжо-
фактично! кiлькостi населення (робочо! сили) вщпо-вiдного вiку в кра!нi. Це обумовлено значними втра-тами людського капГталу, якГ виявляються у вимуше-нiй мiграцi!, загибелi цивильного населення i вшсько-вих, примусовою депортащею на територiю кра!ни-агресорки. Отже, наразi ми не маемо даних щодо pieHn безробття в крагш. Опосередкованим свщченням зростання рiвня безробГття можна вважати збiльшення навантаження на 1 вакантне робоче мiсце.
Военна агреетя зумовила зростання розриву мiж попитом та пропозищею на нащональному ринку пращ Кшьюсть вакансш на зареестрованому ринку пращ скоротилася вдвiчi з 375707 з сiчня по травень 2021 р. до 202764 у аналопчному перiодi 2022 р., з од-ночасним скороченням юлькоси зареестрованих без-робiтних на третину [28] (табл. 1). Це призвело до зростання навантаження на 1 вакантне робоче мюце майже в 3 рази.
вш категорГ!. Динамжа змiна кГлькГсних показниюв природного руху робочо! сили за останш 10 роив наведена у табл. 2.
Наведеш дат дозволяють зробити наступи ви-сновки. По-перше, нацiональному ринку працi прита-манний вiд'емний природний рух робочо! сили в останш 10 роив. По-друге, вщбулося значне зменшення кГлькГсного складу робочо! сили у всГх вжових категорiях у 2014 р. та 2015 р. внаслщок военно! агресГ! росГ! та окупацГ! частини територiй Укра!ни. Потрете, характерним е старiння робочо! сили, внасль док постшно! тенденцГ! скорочення у вжових групах 15-24 роки, 25-29 роки. По-четверте, доцГльно при-пустити, що в умовах вшни та у повоенний перюд природне оновлення робочо! сили майже унеможлив-лено внаслщок значних втрат населення та тривалютю перюду необхiдного для його вщтворення.
Мкрацшний рух характеризуемся показниками внутршнього та зовншнього перемщення робочо! сили. Внаслiдок военно! агресГ! за оцiнками МОМ (2022 р.) 6,65 млн оетб, або 15 % населення кра!ни стали внутршньо перемiщеними особами. Найбiльшу кГлькГсть ВПО прийняли Днiпропетровська область, Ки!вська, Харювська, Полтавська та м. Ки!в. У струк-турГ ВПО 13% — особи, яю були перемiщенi у перюд з 2014-2021 рр. [31].
Вимушене перемщення деформуе структуру ринку пращ, збГльшуе навантаження на 1 робоче мюце та ускладнюе ринкове регулювання попиту i пропози-цГ! на регюнальних ринках пращ.
Таблиця 1
Змша показниюв ринку прац1 __
Показники С1чень-травень 2021 р. Счень - травень 2022 р. Темпи зростання (зниження), %
Кшьюсть зареестрованих вакансш, тис. оаб 375,71 202,76 54,0
Кшьюсть зареестрованих безробггних 805,53 579,94 72,0
Всього отримали роботу, тис. осiб 239,6 129,0 53,8
Працевлаштовано безробГтних, тис. осiб, в т.ч. шляхом: - одноразово! виплати допомоги по безробитю - компенсацiею витрат роботодавцю единого внеску 193,1 0,216 0,926 108,9 0,027 1,453 56.4 12.5 156,9
Кшьюсть претенденпв на 1 вакансiю 5 12 240,0
* Складено автором за джерелом [28].
Таблиця 2
Змша природнього руху робочо? сили за вжовою ознакою, тис. oci6_
Вжова група Абсолютне вщхилення кшькост1 робочо! сили (ЕАН) вщ попереднього року 2021 / 2012
2013 / 2012 2014 / 2013 2015 / 2014 2016 / 2015 2017 / 2016 2018 / 2017 2019 / 2018 2020 / 2019 2021/ 2020
15-24 роки -196,1 -264,7 -336,4 -131,4 -99,4 -82,7 63,7 -183,0 -54,0 -1284,0
25-29 роюв -12,7 -242,1 -318,8 -130,3 -125,5 -72,5 -112,4 -133,7 -150,4 -1298,4
30-34 роки 80,5 -97,5 -210,3 23,5 85,6 36,0 -93,5 -103,8 -97,5 -377,0
35-39 рок^в 18,7 -171,6 -220,3 22,6 -9,9 53,0 112,1 20,6 27,4 -147,4
40-49 роюв -28 -396,5 -393,6 11,8 28,9 96,3 29,1 -26,5 53,8 -624,7
50-59 роюв 108,3 -467,3 -263,5 50,2 9,9 72,9 86,6 -37,6 -30,3 -470,8
60-70 роюв -1,6 -420 -80,1 10,8 9,7 -17,9 40,9 -12,5 -16,9 -487,6
* Розраховано автором за даними [29, 30]
Складнощi з пошуком житла, роботи формують тенденцiю вторинного перемщення. Зокрема 30% ВПО зазнали вторинного або множинного перемь щення (МОМ, 2022). Причинами цього е: неможли-вiсть знайти роботу (60%), вщсутшсть житла (53%), безпекова ситуащя (40%). Регiони з яких найчастше переселялися ВПО: Львiвська, Днiпропетровська, Харювська [31]. Знизити перекоси на регюнальних ринках працi можливо за допомогою релокащ! щд-приемств та оргашзацшно! пiдтримки !х на нових те-риторiях.
Повномасштабне вторгнення Рос!! на територж» Укра!ни зумовило масову зовшшню мiграцiю з Укра-!ни. За даними оприлюдненими на веб порталi бвро-парламенту. понад 5,6 млн укра!нських бiженцiв пере-бувають в бврот [32]. У структурi м^ранпв переважа-ють ж1нки й дгти, що формуе потенцiйнi ризики появи дисбаланетв у структурi робочо! сили за гендерною та вiковою ознакою, у разi !х неповернення.
Сощальний рух виявляеться у змш сощального статусу нос!!в робочо! сили. В межах цього руху ми акцентуемо на змш двох статуетв: професшного со-цiального та економiчного сощального.
Професшний сощальний статус пов'язаний з поса-дою, професшною кар'ерою, визнанням колег, само-реалiзацiею тощо. Ми можемо констатувати зниження професшного статусу для бшьшоси перемiщених ос16, що виявляеться через втрату роботи, неповну зайня-т1сть, зневiру у власш сили.
За даними зв1ту МОМ 60% ВПО втратили роботу. Лише 28% ВПО, яю втратили роботу внаслщок в1йни, або були безроб^ними до не! змогли знайти роботу за мюцем перемiщення [31]. Ускладнений пошук роботи обумовлений регiональними особливостями розмь щення продуктивних сил, зниженням економ!чно! ак-тивност1 бiзнесу.
Ем^ранти також з1ткнулися з1 складнощами пра-цевлаштуванням у кра!нах мiсцеперебування, що пов'язано з необхщшстю професшно! сертифжащ! та пiдтвердженням квалiфiкацi!, мовним бар'ером, вщ-
сутн1стю доступу до неформальних каналiв iнформацi! про ваканс!!.
В рамках нашого дослiдження, цiкавим е досвщ 1нших кра!н, в яких вщбувалися в1йни. У ро6от1 Kondylis, F представлено результати аналiзу ринку пращ через 6 роив тсля завершення Босн1йсько! в1йни (1992-1995 рр.), що дозволило автору зробити таю висновки. По-перше, бшьш конкурентоздатнi на ринку пращ босншщ з большою ймов1рн1стю обирали мiграцiю, що пов'язано з кращими перспективами працевлаштування тсля переселення. По-друге, пере-мiщенi особи мали менше на 15 в.п. шанетв на працевлаштування у пор1внянш з тими, хто залишився на м1сцях свого пост1йного проживання. Автор це пов'язуе з неформальним ринком пращ Босш! i Гер-цеговини, де iнформацiя про вакансп передаеться через неформальнi канали, доступ до яких втратили пе-ремiщенi особи, а також перервами у зайнятосп [10].
Висновок щодо нижчо! в1рог1дност1 працевлаштування перемщених ос16 е ц1лком релевантним та тдтверджуеться попереднiм досв1дом Укра!ни, зайня-т1сть ВПО станом на березень 2021 р. складала лише 49%, тод1 як всього населення вщповщного в1ку — 56% [33].
Ще одна тенденцiя, яка засвiдчуе зниження професшного статусу е зниження оч^вань щодо розм1ру оплати пращ, умов пращ, посади. За даними цифрового майданчика Grs 65% шуюч1в роботи готов1 пого-дитися на зниження р1вня оплати пращ вщ 3 до 40% i вище. Найб1льша частка з них — 26% згодш знизити сво! запити щодо розм1ру оплати пращ на 10-25%. Серед керiвникiв, яю втратили роботу внаслiдок вшни з'явився попит на посади середнього р1вня [34]. Про-феййний сощальний статус багато в чому зумовлюе економiчний.
EKOHOMiHHUü сощальний статус особи напряму пов'язаний з його майном, доходом, доступом до ре-суретв. За ощнками КШЕ п1д час вшни зруйновано 121 тис. житлових будинюв, сума збитку становить 36,8 млрд дол. США, 105 тис. одиниць легкових авто-
мобМв (1 млрд дол. США), 388 од. актив!в пщпри-емств (8 млрд дол. США) [1]. Це засвщчуе суттеве зниження економ1чного сощального статусу громадян Ук-ра!ни. Кр1м того, вщбуваеться зниження доступу до освитах i культурних ресурав, телекомушкацшних, послуг комунального сектору тощо.
За даними опитування СГ «Рейтинг» (2022 р., 1000 респондента) 74% респондента вщзначають, що економ1чне становище ïx ам'! попршилося за тв року вшни. 39% з тих, хто мав роботу до вшни не працю-ють, з них лише третина налаштована активно шукати роботу. Серед тих, хто працюе 47% респондента з1т-кнулися з1 зниженням р1вня зароб1тно! плати вщ 10 до 50%. [35]. Результати опитування засвщчують збщ-нення населення, зниження матер1ально! мотиващ! тих, хто працюе, що призводить до зростання збщ-ншня населення.
EKOHOMiHnuü рух виявляеться у змш трудово! активности, показником яко! е зайнятють населення. Абсолюты показники зайнятоси протягом останшх 10 роюв показують тенденщю до скорочення з 19261,4 тис. оетб у 2012 р. до 15610 у 2021 р. Найбшьше скорочення зайнятоси вщбулося у 2015 р. на 16301 тис. оаб, що зумовлено тимчасовою окупащею територш Украши [15]. Незначне зростаюче вщновлення зайнятост! вщбулося у 2018 р. на 204,5 тис. оетб та 2019 р. на 217,1 тис. оетб. Вщносш показники зайнятосп показують под1бну траекторж», зокрема р1вень зайнятосп у 2013 р. становив 60,2% до населення 15-70 роюв, у 2014 р. — 56,6%, 2015 р.— 56,7%, незначне зростання вщбулося у 2018 р. — 57,1%, 2019 р. — 58,2%, у 2021 р. р1вень зайнятосп становив — 55,7%. [15]. В цшому показники зайнятоси не вщбивають повною м1рою змшу економ1чно! активности населення, оскшьки не врахо-вують значний сегмент зайнятих у неформальний спо-аб.
Оч1куваною траектор1ею економ1чного руху при падшш доход1в населення е зростання частки населення, залучено! до трудово'1 д!яльносп. Проте такий сценарш нараз1 унеможливлений вшною через брак робочих мюць та несприятливе середовище для розви-тку нового б1знесу.
Доцшьно виокремити ще один вид руху робочо! сили — цифровий. Передумовами для його виокрем-лення е цифров1защя б1знесу, що була прискорена введенням карантинних обмежень. Результатом чого стало виведення пращвниюв за ф1зичш меж! пщпри-емств, установ та виконання ними робочих завдань за допомогою цифрових технологш. Другим напрямом цифров1зац11 стало поширення цифрового фршансу, тобто пошуку замовлень на виконання через цифров! трудов! платформи. Цей напрям широко використову-еться у сфер! 1Т послуг, маркетингу, освгга, продаж1в тощо.
Пщ цифровим рухом ми розум1емо змшу статусу носив робочо! сили з традицшно! зайнятост!, або пошуку тако! на цифрову. Военн! д!! актив1зували цифровий рух робочо! сили у кра!ш, який характеризу-еться двома р1зновекторними трендами.
Перший — висхщний, зумовлений вимушеним пе-реведенням пращвниюв на цифровий формат роботи в умовах вшни. Яскравим прикладом першого тренду е зайнятють педагопчних та науково-педагопчних пращвниюв. Задля безпеки учасник1в освггаього про-цесу з початку вшни i до заюнчення навчального року
освитай процес здшснювався лише у цифровому формат!. Фактично весь педагопчний склад краши був переведений на цифрову форму зайнятост!.
Опосередкованим показником першого тренду цифрового руху може слугувати юльюсть ВПО, як продовжують працювати вщдалено у мющ перемь щення. За даними звиу МОМ 32% з ВПО працюють вщдалено [30]. Названий тренд напряму залежить вщ тривалост! вшни, активност! бойових дш, р1вня за-грози для цивильного населення. Водночас цей тренд може отримати поширення й у повоенний перюд як споаб зниження витрат на оренду примщення, кому-нальн! послуги тощо.
Другий — низхщний, зумовлений зниженням по-питу на працю прац!вник1в, як до вшни працювали у цифровий споетб. За даними сервюу rabota.ua кшьюсть дистанцшних вакансш на цш платформ! з початку вшни знизилася у дв1ч1 з 5914 у лютому до 2816 у травш 2022 р. [36]. Аналопчний тренд вщм1чае платформа DOU, за даними яко! к!льк!сть дистанцшних вакансш скоротилася з 7872 у етчш 2021 р. до 2582 у кштш 2022 р. 1з загально! юлькосп частка закордон-них дистанцшних вакансш становить 26% [37]. Пози-тивним е поступове збшьшення кшькосп дистанцш-них вакансш на 2,4 в.п. у квита 2022 р. в пор1внянш з попередшм мюяцем, проте темпи зростання не можуть забезпечити довоенний р1вень попиту.
Наведений анал1з рух1в робочо! сили дозволяе зробити висновок про наявшсть негативних тренд1в за ветма його видами. Виклики з якими стикнулася кра-!на у военний час посилили наявну розбалансовашсть ринку пращ та вимагають вибудувати нову, збалансо-вану систему вщновлення робочо! сили у краши.
Стратегй' вщновлення вщтворення робочо!" сили у повоенний перюд
З огляду на тривалу тенденщю природного скорочення та старшня робочо! сили в кра!ш, що поси-лена знищенням населення гад час вшни в основу по-военного вщновлення бути покладено ттенсивний тип вщтворення робочо! сили. Це передбачае акценту-вання на розвитку як1сних характеристик робочо! сили: освгга, професшно! квал!ф!кац!!, актуал!зац!! на-вичок, вмотивованост!, спроможносп до продуку-вання шновацш. Запровадження такого п1дходу вима-гае технолопчну розбудову промисловост!, результатом чого мають стати поява нових робочих мюць з г1дними умовами пращ.
Основними стратепчними напрямками мають стати: технолопчне оновлення промисловост!, зм1ц-нення науково! системи, реформування осв1тньо! сис-теми, актив!зац1я розвитку малого та середнього пщ-приемництва.
1. Технологiчне оновлення передбачае змшу пщхо-д1в у промисловш пол1тиц! кра!ни. Основний акцент мае бути спрямований на розбудову шновацшних пщ-приемств, як1 не лише застосовують, а й продукують новита технолог!! у виробництв! товар1в та послуг, уп-равл1нн1, лопстищ. Так! п1дприемства мають стати майданчиками продукування ¿нновац1й. Руш1йною силою технолопчного оновлення мае стати висококваль ф1кований людський кап1тал.
Розбудова технолопчних п1дприемств можлива за умови ефективно! державно! пол1тики п1дтримки та розвитку шновацш та залучення грантових проекив.
Реалiзацiя цього напрямку закладе пщГрунтя для ство-рення робочих мюць з гiдними умовами пращ та стане головним стимулом для повернення громадян Украши на батьювщину. Технолопчне оновлення промисловоси не можливо без посилення науково! складово! еко-номiки.
2. Змщнення науково'1 складовог мае Грунтуватися на збшьшенш фiнанcування, поcиленнi взаемодп м1ж бiзнеcом та наукою, запровадженi наcкрiзного, комплексного пiдходу щодо пщтримки та стимулювання розвитку науки, шновацш, промиcловоcтi.
Комплексний пiдхiд стимулювання розвитку науки, шновацш промисловоси мае включати наcтупнi cкладовi: iнтеграцiю науки у повоенну вщбудову вciх галузей економiки; cпрямованicть наукових дослщ-жень на шновацп; формування iнновацiйноï шфра-структури (технопарков, акcелераторiв, локальних цен-трiв науко-технологiчного розвитку тощо), поширення доcвiду комерцiалiзацiï наукових розробок.
Державна цшеспрямована пiдтримка науки забез-печить розвиток шновацшного людського капiталу та сформуе умови для утримання його в середиш краïнi та залучення зовнiшнiх фахiвцiв.
3. Реформування освтньог системи передбачае збшьшення обcягiв фшансування, налагодження взаемодп м1ж бiзнеcом та оcвiтнiми установами, розши-рення академiчноï мобiльноcтi учасниюв оcвiтнього процесу, запровадження наcкрiзноï системи проф-орiентацiï вiд початково'1 школи до вищо'1 оcвiти, пе-резавантаження системи професшно'1 та вищо'1 оcвiти, розвиток освгги для дорослих, переоснащення та цифровiзацiю закладiв оcвiти.
Реформування оcвiти мае забезпечити формування та розвиток людського катталу належного оcвiтнього та квалiфiкацiйного рiвня через рiвний доступ учасниюв оcвiтнього процесу до яюсно'1 оcвiти на вciх рiвнях.
4. Активiзацiя розвитку малого та середнього 6i3-несу забезпечуватимуся через створення сприятливого середовища для заснування власного бiзнеcу та виве-дення тдприемництва з тiнi. Формування сприятли-вого середовища передбачае розробку шструменив пiдтримки наявного та нового бiзнеcу через податковi, грантовi та кредитш iнcтрументи з одночасним забез-печенням навчання для потенцшних тдприемщв та амшстп з метою виведення бiзнеcу з тiнi. Полiтика пiдтримки тдприемництва сприятиме створенню но-вих робочих мюць у краïнi, розвитку самозайнятосп, збшьшенню податкових надходжень.
Висновки. Результати проведеного дослщження дозволяють зробити наступи висновки:
1. Нацiональний ринок пращ у довоенний перюд були притаманш дисбаланси, яю виявлялися у трудо-надлишковiй кон'юктурi, оcвiтньому i квал!ф!кацш-ному розривах, високим рiвнем неформально'1 зайня-тоcтi, трудовiй мiграцiï. Цифровий сегмент ринку пращ розвивався за висхщним трендом, проте краша внаслщок технолопчно1 вiдcталоcтi втрачае позицп у глобальному цифровому ландшафта.
В умовах вшни краша зазнае значних втрат через руйнування пiдприемcтв, iнфраcтруктури, що призво-дить до скорочення юлькоси робочих мicць та погли-блення дисбалансу м1ж попитом та пропозищею на ринку працi.
2. Аналiз рухiв робочо'1 сили cвiдчить про посилення довоенних диспропорцш та формування нових.
Природний рух робочо'1 сили тривалий час характери-зуеться значним скороченням робочо'1 сили, дисбалансом вжово'1 структури та старшням. Наявнi нега-тивнi тенденцИ природного руху попршуються виму-шеною м^ращею, депортацiею, загибеллю цившьних та вшськових.
Мiграцiйний рух в умовах вшни виявляеться у двох напрямках: зовншнш — вiдтiк робочо'1 сили за межi краши, внутрiшнiй — перемщення, що посилюе диспропорций мiж попитом та пропозищею на локальних ринках пращ
При дослщженш сощального руху ми акценту-вали на двох статусах робочо'1 сили: професшному со-цiальному та економiчному сощальному. Обидва зазнали негативних змш через втрати населенням ро-боти, бiзнеcу, майна внаcлiдок вiйни.
Зростання дисбалансу мiж попитом пропозицiею робочо'1 сили не дае змогу реалiзувати трудову актив-нicть, тим хто втратив роботу, або шше прибуткове за-няття.
3. ОбГрунтовано доцшьшсть виокремлення цифрового руху робочо'1 сили, який виявляеться у змш форми зайнятосп з традицiйноï на цифрову. Цифровий рух робочо'1 сили характеризуемся двома проти-лежними векторами розвитку. Перший — висхщний через вимушене зростання диcтанцiйноï зайнятосп у цифровий cпоciб через вшну для оciб, як! зазвичай ви-користовують традицiйну форму трудово'1 д1яльность Другий — низхщний через скорочення зайнятосп у цифровому форматi для тих, хто ïï використовував у довоенний перюд, внаслщок падшня попиту на таю трудов! послуги.
Стратепею вщновлення робочо'1 сили у повоеннш економщ мае стати спрямовашсть на штенсивний тип вщтворення робочо'1 сили, а саме ïï яюсних характеристик. В основу стратеги вщтворення робочоï сили мають бути покладеш так! напрямки: технолопчне оновлення промисловоси, змщнення науковоï системи, реформування оcвiтньоï системи, актив!защя розвитку малого та середнього тдприемництва. Реаль защя запропонованих напрям!в дозволять вщновити яюсний склад робочоï сили, сформувати умови для повернення м^ранив, закласти пщГрунтя для формування i розвитку шновацшного людського катталу.
Список використаних джерел
1. Загальна сума прямих задокументованих збит-юв. КШЕ. 2022. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zadokumentovanih-zbitkiv-stanovit-95-5-mlrd-minimalni-potrebi-u-vidnovle nni-zruynovanih-aktiviv- 165-1-mlrd/.
2. Непрям! втрати у сшьському господарствь КШЕ. 2022. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/ news/nepryami-vtrati-u-silskomu-gospodarstvi-otsinyuyut sya-u-23-3-mlrd-dol-ssha/
3. Global economic prospects. World bank group. 2022. URL: https://www.vsemirnyjbank.org/ru/news/ press-release/2022/06/07/stagflation-risk-rises-amid-shar p-slowdown-in-growth-energy-markets.
4. Новжова О. Ф., Хандш О. О., Шамшева Л. Л. Втрати трудового та освггаього потенщалу Украши за перюд военного стану. Бiзнес 1нформ. 2022. № 5. C. 62—69. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-5-62-69
5. Шамшева Л. Л., Хандш О. О Дисбаланси в трудовш сфер1 в умовах военного стану. The 3 rd International scientific and practical conference — Modern research in world science. SPC, Lviv, Ukraine. 2022. Р. 1673-1678
6. Васильщв Т., Левицька О., Рудковський О. Структурш диспропорций i дисбаланси ринку пращ областей Карпатського регюну Украши в умовах вшни: тенденцп, загрози, орiенгири полiгики сгабiлiзацii й викорисгання можливостей. Економка та суспЛьство, 2022. №37. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/ 2022-37-37.
7. Геець В. М., Близнюк В. В., Шюфорук О. I. Актуальш аспекти полiгики соцiальноi якосгi в пост-конфлiкгнiй економiцi Украiнi. Економка Украши. №6. С. 3-22. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.06.003.
8. The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. ILO. 2022. URL: https://www.ilo.org/ europe/publications/WCMS_844295/lang--en/index.htm.
9. Ukraine — Internal Displacement Report — General Population Survey Round 5. IMO. 2022. URL: https://dtm.iom.int/ukraine/.
10. Kondylis, F. Conflict displacement and labor market outcomes in post-war Bosnia and Herzegovina. Journal of Development Economics. 2010. Vol. 93(2). Р. 235-248. URL: https://hicn.org/wp-content/uploads/ sites/10/2012/06/wp45.pdf.
11. Fakih, A., Ibrahim, M. The impact of Syrian refugees on the labor market in neighboring countries: empirical evidence from Jordan. Defence and Peace Economics. 2016. Vol. 27(1). Р. 64-86.
12. Bahcekapili, C., Cetin, B. The impacts of forced migration on regional economies: The case of Syrian refugees in Turkey. International Business Research. 2015. Vol. 8(9). 1.
13. Основш показники ринку пращ (2000-2019). Держстат Украши, 2019. URL: https://www.ukr-stat.gov.ua/.
14. Безробитя населення (за методолопею МОП) за статтю, типом мюцевоси та вжовими групами (2020-2021). Держстат Украши, 2021. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
15. Зайнятють населення за статтю, типом мюце-восп та вжовими групами (2020-2021). Держстат Украши, 2021. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
16. Безробитя населення (за методолопею МОП) за причинами незайнятоси у 2010-2021 роках. Держстат Украши, 2021. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Jobs and skills mismatch in the informal economy. ILO, 2017. URL: https://www.ilo.org/skills/pubs/ WCMS_629018/lang--en/index.htm.
18. Skills and jobs mismatches in low- and middle-income countries. ILO, 2019. URL: https://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/---ed_emp/documents/publica-tion/wcms_726816.pdf.
19. Навантаження зареестрованих безробггаих на 1 ваканетю за професшними групами (2000-2019). Держстат Украши, 2019. URL: https://www.ukr-stat.gov.ua/.
20. Кшьюсть вакансш та кшьюсть безробггаих станом на 1 мчня 2022 р. ДСЗУ. 2022. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/69.
21. Неформально зайняте населення за статтю, типом мюцевоси та статусом зайнятоси (2010-2021).
Держстат Украши, 2021. URL: https://www.ukr-stat.gov.ua/.
22. The World Migration Report 2022. IMO, 2022. URL: https://publications.iom.int/books/world-migration -report-2022.
23. Ринок пращ 2021: рекордш 24% зростання, 100 тисяч вакансш, ремоут i Дiя City. DOU, 2021. URL: https://dou.ua/lenta/articles/jobs-and-trends-2021/.
24. Global Services Location Index. Kearney, 2021. URL: https: //www.kearney. com/digital/gsli/2021 -full-report.
25. Global Services Location Index. Kearney, 2019. URL: https://www.kearney.com/digital/gsli/2019-full-report.
26. Актуальний перелж громад у районах бойових дш, на тимчасово окупованих та оточених теритс^ях. Decentralization, 2022. URL: https://decentralization. gov.ua/news/15173.
27. Економжа Украши тд час вшни: побачити зiрки iз дна колодязя. CES. 2022. URL: https://ces.org. ua/ukrainian-economy-in-war-times-july/.
28. Ситуащя на зареестрованому ринку пращ та дiяльнiсгь Державно!! служби зайнятосп етчень-тра-вень 2022 року. ДСЗУ, 2022. URL: https://www.dcz.gov. ua/analitics/67.
29. Робоча сила за статтю, типом мюцевосп та вь ковими групами (2019-2021). Держстат Украши, 2021. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/.
30. Економiчна актившсть населення (2012-2018). Держстат Украши. 2018. URL: https://www.ukr-stat.gov.ua/.
31. Ukraine — Internal Displacement Report — General Population Survey Round 7. IMO. URL: https://dtm.iom.int/ukraine.
32. Вщповщь 6С на м^рацшну кризу в бврот. Europortal. 2022. URL: https://ukraine.europarl.europa. eu/uk/vidpovid-ies-na-mighratsiinu-krizu-v-iev/products-details/20220329CAN65346.
33. Стратепчна щна росшсько! агресп для еконо-мiки Украши / за наук. ред. Я. А. Жалша. Ктв: Н1СД, 2022. 67 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/ 2022-03/ad-5-03-2022_0.pdf.
34. Ринок пращ в умовах военного часу у цифрах та фактах. GRS, 2022. URL: https://grc.ua/article/30272.
35. П'ятнадцятого загальнонащонального опитування. Украша тд час вшни. Зайнятють i доходи. СГ «Рейтинг». 2022. URL: https://rating group.ua/research/ ukraine/.
36. Ромашов I. Як змшився ринок пращ в Украши за 100 дшв вшни. Budni, 2022. https://budni.rabota. ua/ua/news/yak-zminivsya-rinok-pratsi-v-ukrayini-za-100-dniv-viyni.
37. Ринок пращ пщ час вшни. Кшьюсть вакансш зменшилася вдвiчi, компанп ще активнше шукають сеньйорiв i на QA Intern тисяча вщгуюв. DOU, 2022. https://dou.ua/lenta/articles/job-market-during-wartime/?from=doufp.
References
1. Zahalna suma priamykh zadokumentovanykh zbytkiv [The total amount of direct documented damages]. (2022). KSE. Retrieved from https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zadokumentovanih-zbitkiv-stanovit-95-5-mlrd-minimalni-potrebi-u-vidnov lenni-zruynovanih-aktiviv-165-1-mlrd/ [in Ukrainian].
2. Nepriami vtraty u silskomu hospodarstvi [The indirect war losses]. KSE. (2022). Retrieved from https://kse.ua/ua/about-the-school/news/nepryami-vtrati-u-silskomu-gospodarstvi-otsinyuyutsya-u-23-3-mlrd-dol-ssha/ [in Ukrainian].
3. Global economic prospects. (2022). World bank group. Retrieved from https://www.vsemirnyj bank.org/ru/ news/press-release/2022/06/07/stagflation-risk-rises-amid -sharp-slowdown-in-growth-energy-markets.
4. Novikova, O. F., Khandiy, O. O., Shamileva, L. L. (2022). Vtraty trudovoho ta osvitnoho potentsialu Ukrainy za period voiennoho stanu [Losses of the labor and educational potential of Ukraine during the period of martial law]. Business Inform, 5. pp. 62—69. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-5-62-69 [in Ukrainian].
5. Shamileva, L. L., Khandiy, O. O. (2022). Dysbalansy v trudovii sferi v umovakh voiennoho stanu [Imbalances in the labor sphere under martial law]. Modern research in world science: Proceedings the 3rd International Scientific and Practical Conference. (pp. 1673-1678). Lviv, SPC. [in Ukrainian].
6. Vasyltsiv, T., Levytska, O., Rudkovsky, O. (2022). Strukturni dysproportsii i dysbalansy rynku pratsi oblastei Karpatskoho rehionu Ukrainy v umovakh viiny: tendentsii, zahrozy, oriientyry polityky stabilizatsii y vykorystannia mozhlyvostei [Structural disproportions and imbalances of the labor market of the regions of the Carpathian region of Ukraine in the conditions of war: trends, threats, orientations of the stabilization policy and use of opportunities]. Economy and Society, 37. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2022-37-37 [in Ukrainian].
7. Heyets, V. M., Blyzniuk, V. V., Nykyforuk, O. I. (2022). Aktualni aspekty polityky sotsialnoi yakosti v postkonfliktnii ekonomitsi Ukraini [Topical aspects of social quality policy of the post-conflict economy of Ukraine]. Economy of Ukraine, 6, pp. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003 [in Ukrainian].
8. The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. (2022). ILO. Retrieved from https://www.ilo.org/europe/publications/WCMS_844295/ lang--en/index.htm.
9. Ukraine — Internal Displacement Report — General Population Survey Round 5. (2022). IMO. Retrieved from https://dtm.iom.int/ukraine/.
10. Kondylis, F. (2010). Conflict displacement and labor market outcomes in post-war Bosnia and Herzegovina. Journal of Development Economics, 93(2), pp. 235 — 248. Retrieved from https://hicn.org/wp-content/uploads/ sites/10/2012/06/wp45.pdf.
11. Fakih, A., Ibrahim, M. (2016). The impact of Syrian refugees on the labor market in neighboring countries: empirical evidence from Jordan. Defence and Peace Economics, 27(1), pp. 64-86.
12. Bahcekapili, C., Cetin, B. (2015). The impacts of forced migration on regional economies: The case of Syrian refugees in Turkey. International Business Research, 8(9), 1.
13. Osnovni pokaznyky rynku pratsi (2000-2019) [Main indicators of the labor market (2000-2019)]. (2019). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
14. Bezrobittia naselennia (za metodolohiieiu MOP) za stattiu, typom mistsevosti ta vikovymy hrupamy (20202021) [Unemployment (according to the ILO methodology) by gender, type of area and age groups.
(2020-2021)]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
15. Zainiatist naselennia za stattiu, typom mistsevosti ta vikovymy hrupamy (2020-2021) [Employment by gender, type of area and age groups (2020-2021)]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
16. Bezrobittia naselennia (za metodolohiieiu MOP) za prychynamy nezainiatosti u 2010-2021 [Unemployment (according to the ILO methodology) by causes of unemployment in 2010-2021]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukr-stat.gov.ua/ [in Ukrainian].
17. Jobs and skills mismatch in the informal economy. (2017). ILO. Retrieved from https://www.ilo.org/ skills/pubs/WCMS_629018/lang--en/index.htm.
18. Skills and jobs mismatches in low- and middle-income countries. (2019). ILO. Retrieved from https: //www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_emp/docu-ments/publication/wcms_726816.pdf.
19. Navantazhennia zareiestrovanykh bezrobitnykh na 1 vakansiiu za profesiinymy hrupamy (2000-2019) [Load of registered unemployed persons for 1 vacancy by professional group (2000-2019)]. (2019). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukr-stat.gov.ua/ [in Ukrainian].
20. Kilkist vakansii ta kilkist bezrobitnykh stanom na 1 sichnia 2022 [Number of vacancies and number of unemployed as of January 1, 2022] (2022). State Employment Service of Ukraine. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/analitics/69 [in Ukrainian].
21. Neformalno zainiate naselennia za stattiu, typom mistsevosti ta statusom zainiatosti (2010-2021) [Informally employed population by gender, type of location and employment status (2010-2021)]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukr-stat.gov.ua/ [in Ukrainian].
22. The World Migration Report 2022. (2022). IMO. Retrieved from https://publications.iom.int/books/world-migration-report-2022.
23. Rynok pratsi 2021: rekordni 24% zrostannia, 100 tysiach vakansii, remout i Diia City [Labor market 2021: record 24% growth, 100 thousand vacancies, remote and Diya City]. (2021). DOU. Retrieved from https://dou.ua/ lenta/articles/jobs-and-trends-2021/ [in Ukrainian].
24. Global Services Location Index. (2021). Kearney. Retrieved from https://www.kearney.com/digital/gsli/ 2021-full-report.
25. Global Services Location Index. (2019). Kearney. Retrieved from https://www.kearney.com/digital/gsli/ 2019-full-report.
26. Aktualnyi perelik hromad u raionakh boiovykh dii, na tymchasovo okupovanykh ta otochenykh terytoriiakh [An up-to-date list of communities in areas of hostilities, in temporarily occupied and surrounded territories]. (2022). Decentralization. Retrieved from https: //decentralization.gov.ua/news/15173 [in Ukrainian].
27. Ekonomika Ukrainy pid chas viiny: pobachyty zirky iz dna kolodiazia [The economy of Ukraine during the war: seeing the stars from the bottom of the well]. (2022). CES. Retrieved from https://ces.org.ua/ukrainian-economy-in-war-times-july/ [in Ukrainian].
28. Sytuatsiia na zareiestrovanomu rynku pratsi ta diialnist Derzhavnoi sluzhby zainiatosti u sichni-chervni 2022 roku [The situation on the registered labor market
and the activities of the State Employment Service in January-May 2022]. (2022). State Employment Service of Ukraine. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/analitics/ 67 [in Ukrainian].
29. Robocha syla za stattiu, typom mistsevosti ta vikovymy hrupamy (2019-2021) [Labor force by sex, type of area and age groups (2019-2021)]. (2021). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukr-stat.gov.ua/ [in Ukrainian].
30. Ekonomichna aktyvnist naselennia (2012-2018). [Economic activity of the population (2012-2018)]. (2018). State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
31. Ukraine — Internal Displacement Report — General Population Survey Round 7. IMO. Retrieved from https://dtm.iom.int/ukraine.
32. Vidpovid YeS na mihratsiinu kryzu v Yevropi [The EU's response to the migration crisis in Europe]. (2022). Europortal. Retrieved from https://ukraine. europarl.europa.eu/uk/vidpovid-ies-na-mighratsiinu-krizu -v-iev/products-details/20220329CAN65346 [in Ukrainian].
33. Zhalilo, Ya. A. (Ed.). (2022). Stratehichna tsina rosiiskoi ahresii dlia ekonomiky Ukrainy [The strategic price of Russian aggression for the economy of Ukraine]. Kyiv, NISD. 67 p. Retrieved from https://niss.gov.ua/
sites/default/files/2022-03/ad-5-03-2022_0.pdf [in Ukrainian].
34. Rynok pratsi v umovakh voiennoho chasu u tsyfrakh ta faktakh [Labor market in wartime conditions in numbers and facts]. (2022). GRS. Retrieved from https://grc.ua/article/30272 [in Ukrainian].
35. Piatnadtsiatoho zahalnonatsionalnoho opytuvan-nia. Ukraina pid chas viiny. Zainiatist i dokhody [Fifteenth national survey. Ukraine during the war. Employment and income] (2022). SG "Rating". Retrieved from https: //ratinggroup.ua/research/ukraine/ [in Ukrainian].
36. Romashov, I. (2022). Yak zminyvsia rynok pratsi v Ukrainy za 100 dniv viiny [How the labor market in Ukraine changed during the 100 days of the war]. Budni. Retrieved from https://budni.rabota.ua/ua/news/yak-zminivsya-rinok-pratsi-v-ukrayini-za-100-dniv-viyni [in Ukrainian].
37. Rynok pratsi pid chas viiny. Kilkist vakansii zmenshylasia vdvichi, kompanii shche aktyvnishe shukaiut senioriv i na QA Intern tysiacha vidhukiv [The labor market during the war. The number of vacancies has halved, companies are even more actively looking for seniors, and there are thousands of reviews on QA Intern]. (2022). DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/job-market-during-wartime/?from=doufp [in Ukrainian].
GraTra Haginmna go pegaK^i 30.05.2022
Формат цитування:
Азьмук Н. А. Трансформащя ринку пращ в умовах вшни: виклики та стратегп в!дтворення робочо'1 сили. Вкник економiчноï науки Украти. 2022. № 1 (42). С. 171-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
Azmuk, N. A. (2022). The Transformation of the Labor Market in the Conditions of War: Challenges and Strategies for Labor Force Renewal. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 171-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
