CC BY
9
УДК 331.104 DOI: ЪНри://доиот%/10.37405/1729-7206.2020.2(39).89-94
Олена Олексшна Хандш
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0002-7926-9007,
Лариса ЛеонШвна Шамлева
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-4738-0728,
1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв
ДОСВ1Д РОБОТИ В1ТЧИЗНЯНИХ ПЩПРИеМСТВ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ: СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВ1 АСПЕКТИ1
Постановка проблеми. Фiнансово-економiчна криза та пандемiя коронавiрусу негативно вплинули на трудову сферу, в системi сощально-економГчних вiдносин цей сегмент е найбгльш вразливим та по-страждалим. Свiтовий рiвень масштабу кризи об'еднав краТни в пошуках правових сощально вiдповiдапьних рiшень в сощально-трудовш сферi. Бюро МГжнародноТ оргашзацп пращ з дiяльностi роботодавцiв пiдготувапо поетбник з управлiння робочими мiсцями для оргаш-зацiй роботодавцiв по всьому свГту в умовах пандемГ! COVID-19 [1]. Вiдповiдно до рекомендацiй роботодав-цям у разi неможливостi збереження нормального режиму роботи або введення вщдаленоТ роботи пропо-нуються рiзнi форми прихованого безробiття, яю дозволяють «тимчасово звгльняти пращвниюв», до них вщнесено переведення працiвникiв до шших структур бiзнесу, скорочення кшькоси робочих годин або днiв, заохочення пращвниюв взяти нараховану оплачувану вщпустку або альтернативну вiдпустку (неоплачувану, оплачувану на половину, вщпустку наперед тощо).
Нащональне законодавство не дозволяе тимчасово офщшно скорочувати персонал за форс-мажор-них обставин до моменту вщновлення стабильно! дГя-льностi тдприемств, що дозволено, наприклад, австра-лшським законодавством. Всi норми трудового зако-нодавства мають бути дотриманi при скороченш персоналу, при запровадженш дистанщйноТ роботи чи призупиненнi роботи — просто!. Прийняп кадровi рь шення украТнських роботодавцiв пiд час карантинних обмежень, пов'язаних з коронавiрусною хворобою, на рiвнi пiдприемства вплинули на фонд робочого часу, фонд заробГтно! плати, чисельшсть персоналу, на рiвнi держави — вiдбулись змши рiвня зайнятостi та безро-бггтя, рiвня доходiв, прояву та штенсивносп соща-льно-економiчних ризикгв.
Аналiз публжацш за визначеною темою. Заходи з попередження поширення коронавГрусно! хвороби, прийнят Урядом УкраТни, вплинули на ва сфери еко-номiки та життя кожного громадянина кра!ни, особливо п, що пов'язанi з обмеженнями руху транспортних засобiв та новими правилами перевезення насе-лення, забороною проведення масових заходiв i роботи соцiальних, культурних, розважальних, спортив-них, релiгiйних центрiв, закладiв, установ. Вiдповiдно вщбулись змiни в рiзних галузях економiки, на ринку пращ, що привернуло увагу експертав та науковщв
у правовiй, соцiально-економiчнiй та психологiчнiй сферах. Питання забезпечення необхщних умов та оплати пращ при дистанщйнш роботi, охорони пращ гад час пандемГ! коронавiрусу COVID-19 та регулювання трудових вщносин, розкрип в роботах [1-3], стали ш-струкдiею з виживання для багатьох роботодавщв краТни. Змши на ринку пращ, обГрунтоваш в дослщжен-нях [2; 4-7], дозволяють стверджувати про тектонiчнi зрушення на ринку робочо! сили, яю мають не тгльки негативний, але Г позитивний вплив на економiку. Пдвищена увага в окремих роботах [8; 9 та ш.] придь ляеться гендерним питанням в умовах карантинних обмежень, зокрема, припинення роботи дитячих садив, впровадження дистанщйноТ форми навчання уне-можливлюе роботу багатьох жшок з дГтьми молодшого дошюльного вГку та шкГльного вшу, яю навчаються в початковш школь Фшансово-економГчна криза поси-лена коронакризою пщвищують нестабгльшсть в еко-номщ та призводять до нездшснення прогнозГв, не-можливосп реалГзащ! запланованих заходГв чи !х низько! ефективностГ В таких умовах вкрай актуаль-ним стае вивчення досвщу роботи працюючих пщпри-емств та впливу !х кадрових ршень на ситуащю на на-щональному ринку пращ.
Метою статп е дослГдження сощально-трудових аспекив дГяльносп вГтчизняних пщприемств в умовах дГ! карантинних обмежень гад час пандемГ! коронавь русу COVID-19.
Виклад основного матерiалу статтi. Запровадження весною 2020 р. жорстких карантинних заходГв Урядом УкраТни вимагало прийняття термшових тимчасових антикризових ршень на пщприемствах в умовах висо-ко! невизначеносп та вадсутноси законодавчо! тд-тримки роботодавщв на початку карантинного перь оду. Зниження доходГв тдприемств, в окремих галузях неможливють продовження дГяльносп чи значне Г! об-меження передбачали реалГзащю кадрових ршень, спрямованих на мшмГзащю витрат на персонал, Г в першу чергу, фонду оплати пращ. Ц ршення включали оголошення простою та вщповщноТ оплати у розмГрГ двох третин тарифно! ставки встановленого пращвниковГ розряду, переведення на шшу роботу гад час простою, зниження доплат, надбавок, премГальних виплат, переведення на неповний робочий час, вико-ристання передбачених законодавством вщпусток. Встановлення неповного робочого часу чи ютотш
1 Досл1дження виконано в рамках проекту «Подолання сощально-економ1чних ризикгв та небезпек у сфер1 пращ та зайнятостг Украти в умовах впливу пандеми СОУЮ-19» (2020.01/0253).
змши в умовах та оплата пращ, скорочення штату пра-щвниюв вщповщно до норм трудового законодавства вимагають персонального попередження не тзшше, н1ж за 2 мiсяцi, що гарантувало тим, у кого офщшно оформленi трудовi вiдносини збереження робочого мюця протягом цього перiоду. Бшьшють зайнятих у неформальному секторi та ri, яю пiд тиском написали заяву про звшьнення за власним бажанням, стали втрачати роботу, починаючи з перших тижнiв карантинного перюду. Таким чином, зростання кшькоси безробiтних у першi мiсяцi обумовлено вивiльненням персоналу у неформальному секторi та порушенням норм законодавства роботодавцями. Зростання безро-бiтних через 2-3 мюящ пiсля початку карантину е результатом дп часового лагу в реалiзацi! прийнятих кадрових ршень у березнi-квiтнi мiсяцi за умов невщ-новлення дiяльностi пiдприемств в повному обсязi пiсля введення адаптивного карантину.
Внесення змш до трудового законодавства прий-няттям Закону Укра!ни «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв, спрямованих на забезпечення до-даткових соцiальних та економiчних гарантiй у зв'язку з поширенням коронавiрусно! хвороби (COVID-2019)» вiд 30.03.2020 р. № 540-IX дозволило роботодавцям за власно! шщативи переводити пращвниюв на дистан-цiйну роботу та встановлювати гнучкий режим робочого часу в правовому полi (вщмова працiвника вико-нувати роботу в нових умовах е тдставою його звшьнення тсля завершення строку його попередження). Державна шдтримка мжро- i малого та середнього бiзнесу в умовах карантинних заходiв з попередження поширення COVID-19 включала окрiм мораторiю на перевiрки малого бiзнесу та кредитних канiкул, щд-тримку по частковому безробiттю для збереження ро-бочих мiсць, державну програму доступних кредитiв 5-7-9% з можливютю рефiнансування кредитiв пiд 0% протягом року, з розмiром кредитного портфелю за програмою у 35 млрд грн, та програму пшьгових кредита "Новi грошГ зi ставкою до 3% на 2 роки з фшан-суванням 5 млрд грн [10].
Продовження карантину до кшця 2020 р. вимагае подальших стратепчних змiн i пошуку нових форм ро-боти i напрямiв дiяльностi роботодавцiв. На порталi для пщприемщв <Жзнес про бiзнес в умовах карантину» [11] проведено опитування, за результатами якого зниження податкового навантаження та подат-ковi кашкули, спрощення звiтностi вiдзначено пщпри-емцями як найбiльш важлива i очiкувана вiд держави допомога в !х дiяльностi. Залежно вiд галузi вiдбулось зростання онлайн продажiв в структурi онлайн/ офлайн продаж1в порiвняно з докарантинним перю-дом. Значний розвиток отримали соцiальнi мереж! у внутршньокорпоративному спiлкуваннi та викорис-танш для просування продукцп, пошуку нових спожи-вачiв. Найлегше сприйняли нов! умови д1яльноси щд-приемцi, як! i до карантину використовували вщда-лену роботу, серед яких ТОВ Logistic Center-транс-портно-експедицшна компашя, штернет-магазин ogoshka.ua, онлайн-сервю обл!ку фшанав малого i середнього б!знесу Finmap, розробники сайтав та пред-ставники освггаьо! сфери.
Б!знес, ор!ентований виключно на офлайн роботу та не витримавший перюду значного скорочення до-ход!в, знаходиться в процеа пошуку нових напрям!в або на шляху до кардинально! змши сфери д1яльность На портал! для пщприемщв наведено приклади по-
чатку нового бГзнесу тд час жорстких карантинних обмежень, зокрема, сервюу доставки алкогольних кокгейлiв "Bodler", та повного перемiщення в онлайн середовище Questoria.ua. Не вГдчули негативного впливу карантинних обмежень за даними опитування сфера небанкГвського фшансування бiзнесу Р2Р ком-панiя "Advance Finance Alliance (AFA)" та роздрГбно-торгова мережа "Молоко вiд Фермера".
Вс наведенi прояви негативного впливу карантинних обмежень за окремими пщприемствами та видами економГчно! дiяльностi обумовлюють форму-вання та реалiзацiю соцiальних ризикГв в системi со-цiально-трудових вiдносин.
Аналiз нащонального ринку працi свiдчить про наявшсть високих втрат у трудовiй сферь Серед них найбГльш суттевими е падшня зайнятостi та, як наслГ-док, зростання безробiття, в тому числГ i прихованого, втрата трудових доходiв та засобiв життезабезпечення, втрата робочого часу та зниження продуктивност пращ, мотивацГ! !! зростання, скорочення можливос-тей для працевлаштування, формування сощально! апатГ!, зневiри та шших негативних наслiдкiв як в щ-лому для суспГльства, так i для окремо! людини або сощально! групи. Основш негативнi тенденщ! на ринку пращ в Укра!ш в цГлому спiвпадають зi свгговими характеристиками, але за об'ективних причин (низь-кий рiвень економiчного розвитку, значнi обсяги тру-дово! мГграцГ!, поширення тiньово! та неформально! зайнятоси та iнше) обумовлюють бГльш штенсивний рiвень !х прояву та сферу поширення.
Так, у I кв. 2020 р. кшьюсть зайнятих була на 60 тис. осГб большою шж в IV кв. 2019 р., а вже в II кв. поточного року !! зменшення досягло 869,0 тис. осГб. Наведена вщмшшсть пов'язана з iснуючою системою облГку зайнятого населения та особливютю вивГль-нення працiвникiв в умовах жорсткого карантину. Така розбiжнiсть шдтверджуе той факт, що за цих умов пГд скорочення чи звшьнення попадали пращв-ники, як! були неформально зайнятГ, працювали без офщшного оформлення, в тому числГ i за схемами ri-ньово! зайнятоси.
Зниження чисельносп пращвниюв супроводжу-еться зростанням контингенту безробггаого насе-лення. За даними Державно! служби зайнятоси (ДСЗ) та Державно! служби статистики Укра!ни, у II кв. 2020 р. його рГвень за методолопею МОП складав близько 9,9%, а кшьюсть оетб, як мали статус безробггаого за даними ДСЗ становила 1435,6 тис. оетб, що на 34,5% бГльше, нГж за аналопчний перюд поперед-нього року. Суттево зросла i кшьюсть зареестрованих безробГгаих. За перюд дГ! карантину (з 12 березня 2020 року) статус безробггаого отримали 504 тис. осГб, що на 56% бГльше, нГж за аналогГчний перГод минулого року.
За видами економiчноl дГяльностГ серед зареестрованих безробГгаих 17% ранше були зайнятi у сферi торпвлГ, 14% — у переробнiй промисловосп, 13% — у державному управлшш, о6оронГ, обов'язковому державному страхуванш, 9% — у сГльському, люовому та рибному господарствГ. Серед зареестрованих безробГт-них 60% припадае на вГкову групу до 44 рокГв, 26% — на вГк вщ 44 до 55 рокГв, та 14% — на вГкову групу понад 55 рокГв.
ОфГцГйнГ дат юлькосп безробГтних не повною мГрою вГдображають ситуацГю на ринку пращ в Укра-!нГ. Це пов'язано з тим, що серед найбГльш постраж-
далих вщ пандемп та карантину виявились галуз1 та види д1яльноси з найбшьшою поширешстю неформально! та тшьово! зайнятоси: сшьське господарство, торпвля, готельно-ресторанний комплекс, бущвниц-тво, транспорт. Неформально зайнят е першими кандидатами на звшьнення, оскшьки не захищеш трудо-вим законодавством. За офщшними даними в I кв. 2020 р. було 3404 тис. неформально зайнятих, серед яких 42,1% зайнят1 в сшьському господарств1, по 17% — в бущвництв1 та торпвл1 i ремони, 6,1% — в промисловоси, 3,8% — зайнят1 на транспорт!, а 14% приходяться на шш1 види економ1чно! д1яльност1. Ц1 цифри узгоджуються з1 св1товою оц1нкою, зробленою в рамках опитування агенщ! у лютому 2020 року [12]: 24% укра!нщв працюють повн1стю неоф1ц1йно (i ще 11% частину доходу отримують оф1ц1йно, частину — неофщшно).
Виходячи з наведених розб1жностей в оц1нках кшькосп безробггаих, необх1дно враховувати i альтер-нативш оц1нки, як1 одержан! на основ! даних сощоло-пчних опитувань [12]. На юнець 2019 р. в Укра!ш було близько 1,5 млн безробггаих (за методолопею МОП), а за результатами наведених соцопитувань сьогодш !х може бути 2,5-2,7 млн ос1б. Ц1 показники корелюють з результатами соцопитувань, як! наведен! центром економ1чних стратегш (ЦЕС) [13]. Офщшш дан! кшь-косп безробггаих за перюд жорсткого карантину (близько 600,0 тис. ос1б) аналггаки ЦЕС пропонують ви-значати як умовну нижню планку. За результатами соцопитування безробггаими стали близько 2,8 млн ос1б, а 3,1 млн стикнулися з прихованим безробитям.
Особливе мюце в систем! негативних наслщюв впливу карантинних обмежень на сферу пращ займае приховане безробитя. Значна частина роботодавщв для зменшення операщйних витрат на початку запро-вадження заход1в жорсткого карантину прийняла як прюритетне ршення вщправлення ствробггаиюв у часткову або повшстю неоплачувану вщпустку. За ощнками ДСЗ та Державно! служби статистики [14] в II кв. 2020 р. знаходились у вщпустщ без збереження зароб1тно! плати 66,8 тис. оаб ¿з контингенту серед-ньооблжово! кшькосп штатних пращвниюв та 158,7 тис. ос1б були переведен на неповний робочий день (тиждень). Розподш контингенту, який визначено як приховане безробитя, за ВЕД носить нер1вном1рний характер. Найбшьша !х частка склалася у промисловоси (7,3%), тобто, майже кожний 13-14 пращвник був вщправлений або у безоплатну вщпустку, або пра-цював неповний робочий день (тиждень), вщ 5,0 до 7,0% — за видами д1яльносп з розмщення та харчу-вання, професшна та наукова д1яльшсть, транспорт та операщ! з нерухомим майном. У цшому знаходились у вщпустках без збереження заробггао! плати близько 0,92% вщ середньооблжово! чисельносп штатних пращвниюв, та 2,2% були переведет на неповний робочий день (тиждень). З урахуванням стввщношення м1ж юльюстю зайнятого та штатного контингенту в щ-лому за II кв. 2020 р. на близько 455 тис. ос1б зайнятих можна розповсюдити поняття «приховане безробитя». Однак навиъ ця цифра не повшстю вщповщае реаль-нш картиш, яка склалася на ринку пращ з урахуванням неформально! та тшьово! зайнятосп, що i щд-тверджуеться сощолопчним опитуванням. За результатами опитування ЦЕС, близько 3,1 млн ос1б знахо-дяться у неоплатних вщпустках або були переведен на роботу з1 скороченим днем (тижнем) [13].
Негативнi наслщки eK0H0Mi4H0Ï рецесп та пандемп COVID-19 пов'язанi не лише 3i зростанням рiвня безробiття, в тому чист, i прихованого. Суттево змен-шилися i обсяги попиту на робочу силу. Кшьюсть ва-кансш в базi ДСЗ скоротилася в I пiврiччi 2020 р. по-рiвняно з аналогiчним перiодом минулого року на 27,1%. При цьому необхщно вщмгтити, що зменши-лися не лише обсяги попиту, а й пропозицп на ринку пращ. Це пов'язано з високим рiвнем невизначеносп щодо подальших перспектив трудово'1 дiяльностi пра-цiвникiв, як не були звшьнеш, але фактично не пра-цювали. Така ситуацiя обмежуе активнiсть зазначено'1 категорп щодо пошуку нового мiсця роботи. Падiння шдекетв пошуку роботи, зниження пропозицп робочо'1 сили стало наслiдком й шших причин, зокрема, сощ-ального дистанщювання, обмежень на роботу громад -ського транспорту, що об'ективно впливае на намiри пошуку ново'1 роботи.
Змша настро'1в i поведiнки учасниюв на ринку пращ безпосередньо виступае iндикатором кризових процесiв у сферi зайнятость Дисбаланс м1ж попитом та пропозищею робочо'1 сили на ринку пращ залиша-еться досить суттевим. Так, на середину вересня робо-тодавщ подали лише 67 тис. вакансш, що на 32% менше, нж за минулий перiод. Але навиъ наявнiсть достатньо'1 кiлькостi вакансiй не спричиняе забезпе-чення попиту. Це обумовлено економiчними та соща-льно-психолопчними чинниками, адже поняття по-тенцшно'1 вакансп для працiвникiв, що втратили роботу, особливо в перюд карантинних обмежень, та для шших претенденив на робоче мюце чико не визначено. Це пов'язано з тим, що потенцшне мюце праце-влаштування як за характером роботи, так i за рiвнем оплати та за низкою шших ознак (вщповщшсть освт, професiйно-квалiфiкацiйному рiвнi та iн.) не завжди щентично втраченому. Суттево впливае на сферу зай-нятостi й територiальний аспект обсягу безробггаих та вакансiй. Визначеш невiдповiдностi вакансiй та пропозицп обумовлюють певний рiвень 1х розбалансова-ностi та слабкий рiвень гнучкоси ринку працi, особливо в короткостроковому перюдь На сьогоднi ос-новнi тренди ринку працi поряд з визначеними та на-веденими закономiрностями пов'язанi також i зi змь ною вимог роботодавцiв до претенденив на робочi мiсця. Зокрема, розширився перелж побажань до не-професiйних навичок (Soft skills) та посилилися ви-моги до професшних (Hard skills). На фонi зниження зарплатних очiкувань змiнюеться спiввiдношення мiж фiксованою та змiнною частиною зароб^но! плати на користь змiнноï, тобто формуеться перехщ до оплати за результатами виконано'1 роботи. Додатково, пщпри-емства зорiентованi на передачу якомога бшьше функцiй на аутсорсинг для удосконалення оргашза-цiйноï структури, але зi збереженням продуктивностi працi.
Одшею з важливих форм збереження пращвниюв навиъ за умов жорстких карантинних обмежень е переведення пращвниюв на дистанцшну зайняисть — за ощнками близько 75-85% пiдприемств протягом карантину не планували змшювати чисельнiсть персоналу. Стримувала звшьнення персоналу також змша пiдходiв пщприемств до оргашзацп роботи — там, де це було можливо, були запроваджеш дистанцшш форми зайнятостi. Бшьш поширеною була дистан-цiйна зайняисть на великих пiдприемствах, а режими простою та неповно'1 зайнятостi — на малих пiдприем-
ствах та в бущвнищта, на транспорта та в переробнш промисловость
За ощнками МОП, 27% пращвниюв у крашах з високим рiвнем економiчного розвитку можуть пра-цювати вiддалено. В Украш станом на юнець березня 29% працiвникiв були переведет на дистанцшш форми роботи. В кра!ш на сьогоднi юнуе низка чин-ниюв, яю впливають на потенцiйну можливiсть перейти на вщдалену роботу, — за оцiнками, це стосу-еться вщ 8 до 32% зайнятих. Перша i основна причина обумовлена безпосередньо структурою економiки. У перiод жорстких карантинних обмежень на дистанцшну роботу повнiстю перейшли працiвники за такими сферами дiяльностi: страхова, телекомунiкацiя, освiта, професiйна i наукова дiяльнiсть, частково держслужба i торпвля. Але за бiльшiстю видiв дiяльно-стi практично неможливо забезпечити перехщ на вщ-далену роботу, — це сшьськогосподарське вироб-ництво, переробна i добувна промисловiсть, енерге-тика, бущвництво, транспорт тощо.
Другий чинник, що ускладнюе можливiсть переходу на дистанцшну роботу, пов'язаний зi станом розвитку технологiй у крашь Мова йде про надiйнiсть платформ (електронна комерщя, цифровi медiа, за-соби дистанцшно1 комушкацп), поширення та стш-юсть електронних платежiв для проведення транз-акцiй, стiйкiсть 1нтернет iнфраструктури до перери-вань трафiку. Украша не готова до забезпечення наве-дених вимог для широкого розповсюдження дистан-цшно1 зайнятостi.
Наступний чинник визначаеться наявною оргаш-зацшною або корпоративною культурою, тобто нор-
Вившьнення працiвникiв, переведення на не-повну зайнятiсть чи вiдправлення у вщпустку без збе-реження зароб^но! плати супроводжуеться поряд з втратою робочого часу суттевим зниженням доходiв i, як наслiдок, падiнням ресуретв життезабезпечення не тальки працiвника, а й члешв його етм'1.
Запровадження карантину наприкiнцi березня по-значилося на показниках оплати працi уже в I кв. Так у березш зростання фонду оплати пращ сповшьнилося до 10% (порiвняно з 14% — в лютому), а у квита й травш його обсяг залишився незмiнним порiвняно з вщповщним перiодом попереднього року. Це вщбу-лося через стрiмке скорочення вщпрацьованого робочого часу за уама видами дiяльностi, особливо у го-тельно-ресторанному бiзнесi та транспорта.
У II кв. 2020 р. уповшьнилося зростання серед-ньомюячно1 заробггао1 плати, — якщо за етчень-лютий п темпи складали близько 16%, то вже в березш вони знизилися до 12%. У структурi заробггао1 плати змши-
мами про гнучюсть операцiйних та комунiкацiйних процеетв, а також впливом умов життя на органiзацiю дистанцшно1 роботи пращвника (житловi умови, структура домогосподарства), i моделями поеднання роботи та особистого життя.
На сьогодш, не зважаючи на наведенi спроби врегулювати дистанцшну зайнятасть пiд час карантину, бшьшють питань залишаються невирiшеними. Найбiльшi ризики пов'язанi з соцiальною незахище-нiстю таких працiвникiв, яю мають обмежеш трудовi i соцiальнi гарантп. Об'ективним наслiдком зв^ль-нення чи переводу пращвниюв на скорочений робо-чий день (тиждень) е втрати робочого часу. В Укра1ш на сьогодш вщсутш офiцiйнi статистичнi даш вiдносно оцiнки втрат, тому !х можна розрахувати лише досить умовно з певними обмеженнями. Так, якщо припус-тити, що в середньому зменшення робочого тижня становило один день, а робочого дня — одну годину, то загальш втрати робочого часу штатних пращвниюв внаслщок неповно1 зайнятоста за квартал становити-муть 4809,6 тис. год. Втрати, яю обумовлеш вiдправ-ленням працiвникiв в безоплатш вiдпустки складають 74271,6 тис. год., а внаслщок вившьнення — 208728,0 тис. год. Загальш втрати досягають 287,81 млн год., що складае 8,0% вщ табельного фонду робочого часу для штатних пращвниюв. По контингенту зайнятого насе-лення втрати робочого часу майже в 5,3 раза бшьш^ — в цшому вони складають 1524,0 млн год., або 20,8% до табельного фонду зайнятих. Вщповщш показники ви-значаються як нижня та верхня межа втрат (див. таб-лицю).
Таблиця
лося стввщношення фшсовано1 (ставки) та змшно1 п частини на користь змшно1, тобто почав формуватися перехiд до сплати пращ за результатами.
В Укра1ш повна заборона на дiяльнiсть окремих секторiв економiки, скорочення зовншнього та внут-рiшнього попиту, проблеми iз транспортуванням при-звели до с^мкого зменшення обсягiв реалiзацil та до-ходiв — про це зазначили майже 70% пщприемств. Особливо негативних наслщюв зазнали роздрiбна торпвля, транспорт, сектори послуг, при цьому най-вищими були втрати малого бiзнесу, який переважно зосереджений в сектс^ послуг [15]. Наприклад, в Ук-раlнi 15% ФОПiв, в яких було зайнято приблизно 150170 тис. найманих працiвникiв, припинили свою дiя-льнiсть [16].
За офщшними даними в II кв. 2020 р. наявний дохщ (в розрахунку на одну особу) зменшився на 4,8% порiвняно з аналопчним перiодом минулого року, а реальний наявний — на 7,3%. За експертними ощн-
Характеристика втрат робочого часу внаслщок карантинних обмежень за II кв. 2020 р.*
Причини втрат За офщшними статистичними даними по штатному контингенту (нижня межа) За даними сощолопчних опи-тувань (по контингенту зайнятого населення) (верхня межа)
1. Переведення на неповний робочий день (тиждень), тис. роб. год. 4809,6
2. Безоплатш вщпустки, тис. роб. год. 74271,6 1087170,0
3. Вившьнення, тис. роб. год. 208728,0 436800,0
Усього, тис. роб. год. 287809,2 1523970,0
4. В % до табельного фонду робочого часу 8,0 20,8
* Розраховано авторами.
ками та результатами сощолопчних опитувань, реа-льш показники в рази бшьш^ оскльки офiцiйнi ста-тистичш данi не враховують втраченi доходи, що одержували працiвники, зайнятi неформально або за тшьовими схемами та яю були вивiльненi в першу чергу. Так, за результатами опитувань близько поло-вини опитаних украшських пiдприемств скоротили зарплати на 20-30%, а 35% роботодавщв планували й надалi зменшувати оплату пращ, а 65% планують до-тримуватися поточних витрат на оплату пращ i лише у 6% опитаних роботодавщв зарплати зросли [17].
Висновки. Введення Урядом Украши жорстких карантинних заходiв у березш-кытш 2020 р. супро-воджувалось суттевим скороченням зайнятостi, впро-вадженням неповно'1 або частково'1 зайнятостi, переведениям пращвниюв у режим простою та вщправлен-ням в безоплатш вщпустки. За цих умов характерною ознакою нащонального ринка працi стали велик масш-таби прихованого безробiття при вщносно незначних обсягах офiцiйно зареестрованого безробитя.
Послаблення карантинних заходiв у другому тв-рiччi супроводжуеться зростанням дшово'1 активностi та пожвавленнями на ринку пращ. Одночасно зберт-еться досить високий рiвень незбалансованостi попиту та пропозицш не тiльки за обсягами, а й за профе-сiйно-квалiфiкацiйними рiвнями. В той же час за умови початку друго'1 хвилi коронавiрусу чекати вщ-новлення економiки марно до середини 2021 р., при цьому негативш наслщки в трудовш сферi будуть лише посилюватися.
Коронакриза як за умов жорсткого карантину, так i адаптивного супроводжуеться зростанням ризи-юв незайнятостi та безробiття, особливо прихованого, втратою доходiв та основних ресуретв життезабезпе-чення, втратою трудового потенщалу та людського ка-тталу як окремо'1 людини, так i суспшьства в цiлому, зростанням рiвнiв соцiальноï незахищеностi.
Список використаних джерел
1. Посiбник роботодавця з управлшня робочими мiсцями пiд час Covid-19 / МОП ACT/EMP, Аналгш-чний центр економжо-правових дослiджень та про-гнозування, Федерацiя роботодавцiв Украши. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—ed_dialogu e/—lab_admin/documents/publication/wcms_745603. pdf.
2. Колот А., Герасименко О., Ярмолюк-Крьок К. Сфера пращ в умовах глобально1 соцiоекономiчноï ре-альностi 2020: виклики для Украши. URL: http: //li-brary.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf.
3. Дистанцшна робота vs Coronavirus / Аналггач-ний центр "ЮрФем". URL: http://jurfem.com.ua/ dystanciyna-robota-vs-coronavirus/.
4. Кулицький С. Украшський ринок працi пiд впливом пандемп COVID-19: стан та оцiнка перспектив розвитку. Украта: поди, факти, KOMeHmapi. 2020. № 12. С. 43—57. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ ukraine/2020/ukr12.pdf.
5. Зуб М. Я., Вергелес I. В. Коронавiрус як чин-ник формування нового ринку пращ в регюнах Украши / НД1 Фюкально1 поливки. URL: https: //www.ndifp.com/1579/.
6. Лавриненко Л. Ринок пращ на карантиш та професп, яю будуть затребуванi пiсля пандемп COVID-19. Логоа. Онлайн. 2020. https://doi.org/10. 36074/2663-4139.09.03.
7. Антонюк В. П. Здоров'я в OTcreMi чинник1в формування трудового потенщалу Украши. Вкник еко-HOMiHHoi науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 154-159. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159.
8. Шалатек Л. Невидимий коронавiрус робить видимою системну гендерну нерiвнiсть та несправедли-вють. Фонд 1мен1 Гайнр1ха Бьолля. URL: https://ua.boell. org/uk/2020/06/11/covid-19-uniquely-affects-women-he re-are-many-ways-it-does.
9. Стрельник О. Пандемiя, коронавiрус, карантин: ж1нки пiд ударом. Фонд 1мен1 Гайнрха Бьолля. URL: https://ua.boell.org/uk/2020/03/25/pandemiya-koronavirus-karantin-zhinki-pid-udarom.
10. 1гор Петрашко представив мехашзми пiдтри-мки мiкро- i малого пщприемства. URL: https: //www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=69514 bea-6d8c-436e-9114-bf7c170804e2&title=IgorPetrashko-PredstavivMekhanizmiPidtrimkiMikrolMalogoPidprim-stva.
11. Бiзнес про бiзнес. URL: https://sme.gov.ua/ biznes-pro-biznes/.
12. Шоломицкая Е. Из-за карантина работу могли потерять около 2,5 млн украинцев. И это не конец. URL: https: //biz.liga.net/ekonomika/all/opinion/iz-za-ka rantina-rabotu-mogli-poteryat-okolo-25-mln-ukraintsev.
13. Нинько Д. "Безработица ушла в тень": сколько украинцев на самом деле потеряли работу из-за карантина. URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinuk-raine/karantinnaja-bezrabotica-skolko-ukraincev-poter-37 1140/.
14. Обстеження пщприемств i3 питань статистики пращ. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2018/ 1_02_02_01_2018.htm.
15. Ринок пращ та сощальна статистика НБУ / НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indi-cators#3.
16. Коронавiрус — украшський бiзнес на карантиш/ Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/busi-ness- quarantine.
17. 1нфляцшний звгг / НБУ. URL: https: //bank. gov.ua/ua/news/all/inflyatsiyniy-zvit-lipen-2020-roku.
References
1. Posibnyk robotodavtsia z upravlinnia robochymy mistsiamy pid chas Covid-19 [Employer's Guide to Workplace Management during Covid-19]. (2020). MOP ACT/EMP, Analitychnyi tsentr ekonomiko-pravovykh doslidzhen ta prohnozuvannia, Federatsiia robotodavtsiv Ukrainy. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---ed_dialogue/---lab_admin/documents/ publication/wcms_745603.pdf [in Ukrainian].
2. Kolot A., Herasymenko O., Yarmoliuk-Krok K. (2020). Sfera pratsi v umovakh hlobalnoi sotsio-ekonomichnoi realnosti 2020: vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of work in the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine]. Retrieved from http://library. fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf [in Ukrainian].
3. Dystantsiina robota vs Coronavirus [Remote work vs Coronavirus]. (2020). Analitychnyi tsentr "IurFem". Retrieved from http://jurfem.com.ua/dystanciyna-robota-vs-coronavirus/ [in Ukrainian].
4. Kulytskyi S. (2020). Ukrainskyi rynok pratsi pid vplyvom pandemii COVID-19: stan ta otsinka perspektyv rozvytku [Ukrainian labor market under the influence of
the COVID-19 pandemic: status and assessment of development prospects], Ukraina: podii, fakty, komentari, 12, pp. 43—57, Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/images/ ukraine/2020/ukr12.pdf [in Ukrainian],
5. Zub M. Ia., Verheles I. V. (2020). Koronavirus yak chynnyk formuvannia novoho rynku pratsi v rehionakh Ukrainy [Coronavirus as a factor in the formation of a new labor market in the regions of Ukraine]. NDI Fiskalnoi polityky. Retrieved from https://www.ndifp.com/1579/ [in Ukrainian].
6. Lavrynenko L. (2020). Rynok pratsi na karantyni ta profesii, yaki budut zatrebuvani pislia pandemii COVID-19 [Labor market in quarantine and professions that will be in demand after the COVID-19 pandemic]. Aohoa. Onlain. https://doi.org/10.36074/2663-4139.09.03 [in Ukrainian].
7. Antoniuk V. P. (2020). Zdorovia v systemi chynny-kiv formuvannia trudovoho potentsialu Ukrainy [Health in the system of officials in the form of labor potential of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1 (38), pp. 154-159 [in Ukrainian].
8. Shalatek L. (2020). Nevydymyi koronavirus robyt vydymoiu systemnu hendernu nerivnist ta nespravedlyvist [Invisible coronavirus makes visible systemic gender inequality and injustice]. Fond imeni Hainrikha Bollia — Heinrich B^l Foundation. Retrieved from https://ua.boell.org/ uk/2020/06/11/covid-19-uniquely-affects-women-here-ar e-many-ways-it-does [in Ukrainian].
9. Strelnyk O. (2020). Pandemiia, koronavirus, karan-tyn: zhinky pid udarom [Pandemic, coronavirus, quarantine: women under attack]. Fond imeni Hainrikha Bollia — Heinrich B^l Foundation. Retrieved from https: //ua.boell.org/uk/2020/03/25/pandemiya-koronavirus-karantin-zhinki-pid-udarom [in Ukrainian].
10. Ihor Petrashko predstavyv mekhanizmy pidtrymky mikro- i maloho pidpryiemstva [Igor Petrashko presented
the mechanisms of support for micro and small enterprises], (2020). Retrieved from https://www.me,gov.ua/ News/Detail?lang=uk-UA&id=69514bea-6d8c-436e-9114 -bf7c170804e2&title=IgorPetrashkoPredstavivMekhanizmi PidtrimkiMikrolMalogoPidprimstva [in Ukrainian],
11. Biznes pro biznes [Business about business], (2020). Retrieved from https://sme.gov.ua/biznes-pro-biz nes/ [in Ukrainian].
12. Sholomiczkaya E. (2020). Iz-za karantina rabotu mogli poteryat' okolo 2,5 mln ukrainczev. I e'to ne konecz [Due to quarantine, about 2.5 million Ukrainians could lose their jobs. And this is not the end]. Retrieved from https://biz.liga.net/ekonomika/all/opinion/iz-za-karantina -rabotu-mogli-poteryat-okolo-25-mln-ukraintsev [in Russian].
13. Nin'ko D. (2020). "Bezraboticza ushla v ten'": skol'ko ukrainczev na samom dele poteryali rabotu iz-za karantina ["Unemployment has gone into the shadows": how many Ukrainians actually lost their jobs due to quarantine]. Retrieved from https://delo.ua/econonomyand politicsinukraine/karantinnaja-bezrabotica-skolko-ukrainc ev-poter-371140/ [in Russian].
14. Obstezhennia pidpryiemstv iz pytan statystyky pratsi [Survey of enterprises on labor statistics]. (2020). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/metaopus/2018/ 1_02_02_01_2018.htm [in Ukrainian].
15. Rynok pratsi ta sotsialna statystyka NBU [NBU labor market and social statistics]. (2020). NBU. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators#3 [in Ukrainian].
16. Koronavirus — ukrainskyi biznes na karantyni [Coronavirus — Ukrainian business in quarantine]. (2020). Opendatabot. Retrieved from https://opendatabot.ua/ business-quarantine [in Ukrainian].
17. Infliatsiinyi zvit [Inflation Report]. (2020). NBU. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/inflyat siyniy-zvit-lipen-2020-roku [in Ukrainian].
Qrarra Hagiömna go pegaK^i 26.10.2020
Формат цитування:
Хандш О. О., Шамшева Л. Л. Досвщ роботи вггчизняних тдприемств в умовах карантинних обмежень: соцiально-трудовi аспекти. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 89-94. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).89-94
Khandii O. О., Shamileva L. L. (2020). Experience of Domestic Enterprises in the Conditions of Quarantine Restrictions: Social and Labor Aspects. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 89-94. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).89-94
