CC BY
19
Теоретико-npaBOBi проблеми громадського психологiчного
здоров'я у час пандемм зумовлено! COVID-19
Theoretical and Legal Problems of Public Psychological Health During the Pandemic Caused by COVID-19
1рина Жаровська 1, Нaтaлiя Ортинська 2
Iryna Zharovska, Natalia Ortynska
1 Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education 1/3 Kniazia Romana, Lviv, 79008, Ukraine
2 Lviv Polytechnic National University, Institute of the Humanities and Social Sciences 5 Mytropolyta Andreia Street, Lviv, 79013, Ukraine
Анотащя. У статт розглядаеться проблеми забезпечення громадського психолопчного здоров'я у час пандемм зумовленоТ COVID-19. Доводиться, що наслщки пандемГГ COVID-19 для вах сфер сусптьноТ дiяльностi зумовлюють трансформацiю правовоТ реальностi та людськоТ життедiяльностi. Психолопчне здоров'я потребуе особливоТ уваги, осюльки наслiдки карантинних обмежень та засоби боротьби з хворобою аю^зували проблему. Визначено групи оаб, якi особливо чутливi до проблеми та констатовано необхщнють комплексностi мiжнародних та нацюнальних правових заходiв для подолання проблем громадського психолопчного здоров'я посилених пандемiею COVID-19.
Ключовi слова: громадське здоров'я; психолопчне здоров'я; право на охорону здоров'я; ВООЗ; пандемiя; COVID-19.
Abstract. The article discusses the problems of ensuring public psychological health during the pandemic caused by COVID-19. It turns out that the consequences of the COVID-19 pandemic for all spheres of public activity determine the transformation of legal reality and human life. Psychological health needs special attention, as the consequences of quarantine restrictions and means of combating the disease have intensified the problem. Groups of people who are particularly sensitive to the problem have been identified and the need for comprehensive international and national legal measures to address the public mental health problems exacerbated by the COVID-19 pandemic has been identified.
Keywords: public health; psychological health; the right to health care; WHO; pandemic; COVID-19.
DOI: 10.22178/pos.59-5
JEL Classification: K40
Received 20.05.2020 Accepted 26.06.2020 Published online 30.06.2020
Corresponding Author: Iryna Zharovska [email protected]
© 2020 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
ВСТУП
Громадське свггове здоров'я e в небезпещ. KopoHaBipycHa шфекщя COVID-19 - це шфек-цшне захворювання, викликане новим коро-HaBipycoM, який рашше у людей не виявляв-ся. Вплив даного вipycy призводить до розви-тку рестраторного гpипoпoдiбнoгo захворю-вання з такими симптомами як кашель, лихоманка i, в быьш важких випадках, пневмо-шя.
Як вказуе ВООЗ свгг переживае не першу пан-демш. Але це перша пандемiя, викликана ко-ронавiрусiв. Це небезпечний ворог з небезпе-чним поеднанням вiдмiнних рис: активний, швидкий i смертоносний вiрус. Вш дiе непо-мiтно i безшумно: якщо ми не проявляемо пильшсть, вiн несподiвано атакуе, коли ми не готовь i поширюеться подiбно лково'' пожеж Наслiдки пандемп для здоров'я людей вихо-дять далеко за рамки захворювань i смертей вщ вiрусу» .
Особливосп бюлопчних властивостей зазна-ченого коронавiрусу полягають у тому, що для нього характеры висока вiрулентнiсть (ступiнь здатностi до зараження оргашзму) та висока контагюзшсть — властивiсть пере-даватися вщ хворих людей до здорових (ш-декс контагiозностi становить приблизно 50%). З урахуванням зазначених бiологiчних властивостей вiрусу, тривалостi його вижи-вання на поверхнях i предметах у помешкан-нях та громадських примщеннях, вiдсутностi у населення популяцiйного iмунiтету, спри-чинення цим збудником пандемп, Мшстерс-тво охорони здоров'я Укра!ни вiднiс корона-вiрус SARS-CoV-2 до збудниюв, що спричиня-ють «особливо небезпечш хвороби» (наказ Мiнiстерства охорони здоров'я Украши вщ 25.02.2020 р. № 521).
Питаннями правового забезпечення громад-ського здоров'я займалися фахiвцi з рiзних галузей права, зокрема I. Галецька., А. Кланца, I. Коцан, О. Лисенко та шшь Проте новi загро-зи, що викликаш пандемieю зумовлюють потребу додаткового наукового аналiзу.
Станом на 24 травня 2020 згщно статистич-них даних захворiло понад 5 млн. 350 тис. оаб, офщшно зареестровано 343 тис. смертей викликаних щею хворобою [1]. Особливiстю хвороби е не тыьки медичний критерш. Змь ни вiдбуваються у вах сферах - економiчна криза, посилення безробгття, соцiальне дис-танцiювання, переведення у вiртуальний простiр багатьох сфер життя, поява поняття COVID-статусу особи, криза демократичних шститупв, посилення територiального державного розмежування тощо.
Ва цi, та багато iнших питань потребують додаткового наукового, у тому чи^ правового аналiзу, проте метою ще! статтi е аналiз проблеми забезпечення громадського психо-лопчного здоров'я у час пандемп зумовлено! COVID-19.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
ВООЗ акцентуе, що «порушення в роботi систем охорони здоров'я загрожують перекрес-лити десятилггтя прогресу в боротьбi з мате-ринською i дитячою смертнiстю, В1Л, малярь ею, туберкульозом, неiнфекцiйними захво-рюваннями, психiчними розладами, полюмь елiт i багатьма шшими надзвичайними за-
грозами здоров'ю людей» [2]. Акцент на пси-хiчному здоров'! е особливо вагомим.
Громадське здоров'я являе собою важливий атрибут сустльного життя та структурну умову вщтворення сощально-бюлопчно! де-термшацп сустльства, що дае змогу проана-лiзувати антропоцентричну цiннiсть людини в конкретних кторичних умовах та фiзiологi-чно! будови. Така категорiйна конструкцiя громадського здоров'я розкривае сутшсть внутрiшньо шдикативного ставлення людини до щнност життя та його досконалостi через призму <^зичного добробуту», який гарантуеться лише фiзичним здоров'ям. Останне як зовшшньоатрибутивна ознака буття людини слугуе «своерщним естетич-ним та сощальним мiрилом iндивiда, крите-рiем його краси, громадянсько! зрiлостi, духовного розвитку, готовносп вiддати сво! си-ли служiнню державЬ [3].
Не слщ пов'язувати громадське здоров'я ви-ключно з правом громадян на медичне забез-печення, вказана проблема е набагато шир-шою. Як вказуе А. Кланца «громадського здоров'я як умови нащонально! безпеки держави дав змогу увиразнити антропоцентричш засади публiчноi' политики у сферi охорони здоров'я в сучасних умовах суспiльного розвитку, на пщст^ цього iдентифiковано обГрун-тувати соцiально-економiчну безпеку держави у сферi громадського здоров'я, яка харак-теризуе iнституцiональний стан суспiльства, яке здобувае максимальну можливкть реаль зацп потреби формування, вiдтворення та вь дновлення здоров'я як структурно! умови до-сягнення суспiльних благ» [4].
Здоров'я е базовим феноменом благополуччя людини. Тобто, здоров'я особистосп - це не лише вщсутшсть хвороб, а й утверджене бла-гополуччя. Здорова особиспсть - це активна особа у вах особиспсних проявах (тыесне, соцiальне, емоцiйне, когнiтивне та ш.), а бла-гополуччя е додатковою яюстю, основне при-значення яко! - забезпечення гармошзацп у зазначених напрямках розвитку. Психолопч-не здоров'я мае ткний зв'язок з шдивщуаль-ними особливостями особистостi, що штег-руе у всi аспекти внутршнього свiту i прояв-ляе себе як едине щле [5].
Вчеш Б. Братусь, М. Михайлина, В. Слободчи-ков, пов'язують психiчне та психолопчне здоров'я особистостi з такими характеристиками, як здатшсть пристосовуватись до сощ-
ального та природного оточення, стресостш-гасть i стабыьшсть в процеа активно'' взае-модп з середовищем, включенiсть в ствтова-риство, вiдповiднiсть певним соцiальним i культурним вимогам [6].
Згiдно випущено'' у травнi Органiзацiею Об'еднаних Нацш аналiтичнiй записцi щодо СОУШ-19 i психiчному здоров'ю, пандемiя СОУШ-19 свщчить про нагальну необхiднiсть нарощувати катталовкладення в послуги з охорони психiчного здоров'я населення, щоб уникнути ризику значного зростання показ-никiв психiчних розладiв вже в найближчi мь сяцi.
На нашу думку, наступш критерп спричинили загострення ще'' проблеми - карантинш заходи, самоiзоляцiя населення, зубожшня населення, сiмейно-побутовi проблеми.
Знову ж таки звернемося до ВООЗ. Даш, що надходять вказують на поширення симпто-мiв депресп i тривожних розладiв серед населення щлого ряду кра'н. В ходi дослiдження, проведеного в Ефюпп в квiтнi 2020 р було вщзначено триразове збiльшення поширено-стi симптомiв депресп в порiвняннi з розра-хунковими показниками, отриманими за Ефь опп до початку епщемп.
Особливий ризик стресогенного психолопч-ного впливу COVID-19 загрожуе певним трупам населення. Шдвищено'' небезпеки пщда-ються медичнi працiвники первинно'' ланки, що зiштовхуються з важко'' робочим наван-таженням, необхiднiстю прийняття ршень, вiд яких залежить життя або смерть пащен-тiв, i ризиком iнфiкування. В ходi епщемп в Кита'' серед медичних пращвниюв були заре-естрованi високi показники депресп (50 %), тривожних розлади (45 %) i безсоння (34 %), а в Канадi про необхщшсть психолопчно'' ш-дтримки заявило 47 % медичного персоналу.
Одним з проявiв е синдром емоцшного виго-рання являе собою стан емоцшного, розумо-вого виснаження, фiзичного стомлення, що виникае в результат хронiчного стресу на роботi. Розвиток цього синдрому характер-ний в першу чергу для професш, де домшуе надання допомоги людям. Синдром емоцш-ного вигорання розглядаеться як результат несприятливого розвитку стресу на робочому мкщ. Видiляють три ключовi ознаки синдрому емоцiйного вигорання: 1) граничне виснаження; 2) вщсторонешсть вщ клiентiв
(пацiентiв i вiд роботи; 3) вiдчуття неефекти-вностi i недостатностi сво'х досягнень [7].
У груш ризику також перебувають д^и i пщ-лггки. В Укра'ш проведене опитування ви-значило, що школярi на онлайн навчанш ма-ють значнi психоемоцшш проблеми: вщсут-нiсть у дггей вмiння вчитися самостiйно; ни-зька мотиващя до навчання; напруга через боязнь помилки та тиску з боку вчителя; надмiрне навантаження; нестача спiлкування iз вчителем та ровесниками; несприйняття дистанцшного навчання як такого; зростання рiвня агресп та нетерпимостi у суспiльствi [8]. В 1талп та 1спанп батьки скаржаться на те, що у 'хшх дiтей виникають трудношд з концент-рацiею уваги, а також тдвищена дра^вли-вiсть, порушення i нервознiсть. Введення режиму самоiзолящi' збiльшуе ризик епiзодiв насильства або жорстокого поводження по вщношенню до д^ей або в 'х присутностi. В особливо важкому становищд опинилися дiти з iнвалiднiстю, дгги, якi проживають в умовах обмеженого простору, а також живуть i пра-цюють на вулицi.
До шшим групам пiдвищеного ризику вщно-сяться жiнки, особливо якщо 'м доводиться поеднувати допомогти дiтям у навчанш на дому, вщдалену роботу i роботу по господар-ству. За даними опитування осв^нього омбу-дсмена учням 2-4 та 5-9 клаав батьки допо-магають у середньому 2-3 години в день. Першокласникам доро^ придiляють свою увагу 1-1,5 години в день. Маемо певний дисбаланс мiж дистанцшною роботою батьюв та дистанцiйним навчанням дiтей. Майже половина батьюв - 47,7% - вщповыи, що навчання дитини ускладнюе 'м виконання власних поточних та робочих завдань. Про частковий вплив навчання на роботу вказали 23,8 % [8].
Попршився психолопчний стан для оаб якi попадають у пiдвищену зону ризику - люди похилого вшу i пащенти з вже iснуючими психiчними розладами. В ходi обстеження молодих людей, що проживають в Сполуче-ному Королiвствi i ранiше зверталися за пси-хiатричною допомогою, 32 % таких пащен^в погодилися тим, що пандемiя значно попр-шила 'х психiчний стан.
Ще одним приводом для занепокоення фахь вцiв з охорони психiчного здоров'я е зростання споживання алкоголю. За час пандемп ста-тистичнi служби Канади зареестрували 20 % зростання споживання алкоголю людьми у
вЩ 15-49 роюв. В умовах карантину жителi 1рландп рекордно збыьшили споживання алкоголю. В щлому, у беpезнi 2020 року, у порь вняннi з березнем 2019 року, жителi кра'ни збiльшили купiвлю алкоголю «додому» на 40 %. В Укра'ш зростання продаж1в мiцнoгo алкоголю у перюд карантину склало близько 4-5 %. У Сполучених Штатах, за даними дос-лщницько'' фipми Nielsen, щ пpoдажi зросли на 55 % iз текiлoю, джином i коктейльними напоями у лщерах. Навiть фши, якi щороку споживають все менше алкоголю, в беpезнi купили його на 9.3 % быьше [9].
I останне. В зону ризику потрапляють також особи, що перехворыи COVID-19, вони можуть страждати вщ депресп i посттравматичного синдрому. Також загальний стан втоми, не-обхщний час для вiднoвлення opганiзму, втрата працездатносп - все це також е ваго-мим пiдrpунтям для посилення психолопч-них проблем.
Рiвень тривалих психосощальних наслiдкiв пандемп кopoнавipуснoi хвороби, стане оче-видним лише за юлька мiсяцiв. Особливо вра-зливi в цш ситуацп люди з наявними певни-ми психiчними захворюваннями або ть хто колись пережив схожу емоцшну ситуацiю. Нiмецькi фахiвцi попереджають, що пoбiчнi
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
ефекти пандемп можуть aKTOBi3yBara флеш-беки i спогади про набагато пршу травму з минулого, а отже, реактивувати посттравма-тичний стресовий розлад. Особливо можуть зазнати загострень люди з пашчними станами, розладами фобiчного типу, обсесивно-компульсивними, а також психосоматичними розладами [10].
ВИСНОВКИ
Наслщки пандемп COVID-19 для вах сфер су-стльно!' дiяльностi зумовлюють трансфор-мацш правово'1 реaльностi та людсько'1 жит-тeдiяльностi. Психологiчне здоров'я потребуе особливо'1 уваги, оскiльки нaслiдки каран-тинних обмежень та засоби боротьби з хворобою aктивiзувaли проблему. Визначено групи оаб, як особливо чутливi до проблеми: медичш фaхiвцi, дгги, жшки та особи лiтнього вжу. Вказано на загострення проблеми алко-голiзму як негативного чинника впливу на громадське психолопчне здоров'я. Констато-вано необхiднiсть комплексностi мiжнaрод-них та нащональних правових зaходiв для подолання проблем громадського психолоп-чного здоров'я посилених пaндемiею COVID-19.
1. Johns Hopkins University & Medicine (2020). COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science
and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University. Retrieved from
https://gisanddata.maps.arcgis.eom/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd4029942 3467b48e9ecf6
2. Vsemirnaia organizatsiia zdravookhraneniia. (2020, May 18). Vystuplenie Generalnogo direktora VOZ
na Vsemirnoi assamblee zdravookhraneniia [Statement by WHO Director-General at the World Health Assembly]. Retrieved from https://www.who.int/ru/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-world-health-assembly (in Russian) [Всемирная организация здравоохранения. (2020, Май 18). Выступление Генерального директора ВОЗ на Всемирной ассамблее здравоохранения. URL:
https://www.who.int/ru/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-world-health-assembly].
3. Hallingberg B., Fletcher, A., Murphy, S., Morgan, K., Littlecott, H. J., Roberts, C., & Moore, G. F. (2016).
Do stronger school smoking policies make a difference? Analysis of the health behaviour in school-aged children survey. The European Journal of Public Health, 26(6), 964-968. doi: 10.1093/eurpub/ckw093
4. Klantsa, A. I. (2018). Hromadske zdorov'ia yak umova natsionalnoi bezpeky derzhavy [Public health
as a condition of national security of the state]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia, 1, 107-113 (in Ukrainian) [Кланца, А. I. (2018). Громадське здоров'я як умова нацюнально!' безпеки держави. Вкник
Нащональногакадеми державногоуправлтня при Upe3udeHmoei Украти. CepiR: Державне управлтня, 1, 107-113].
5. Haletska, I., & Sosnovskyi, T. (2006). Psykholohiia zdorov'ia: teoriia ipraktyka [Health Psychology:
Theory and Practice]. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka (in Ukrainian) [Галецька, I., & Сосновський, Т. (2006). Псuхологiя здоров'я: тeоpiя i практика. Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка].
6. Kotsan, I., Lozhkin, H., & Mushkevych, M. (2009). Psykholohiia zdorov'ia liudyny [Human health
psychology]. Lutsk: Vezha (in Ukrainian)
[Коцан, I., Ложкш, Г., & Мушкевич, М. (2009). Псuхологiя здоров'я людини. Луцьк: Вежа].
7. Lysenko, O. (2016). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi diialnosti medychnykh pratsivnykiv
[Psychological features of health workers professional activities]. Aktualni problemy psykholohii, 45, 61-65 (in Ukrainian)
[Лисенко, О. (2016). Психолопчш особливосп професшно! дiяльнocтi медичних пращвниюв. Актуальт проблеми психологи, 45, 61-65].
8. Osvitnii ombudsmen Ukrainy. (2020, April 08). Rezultaty opytuvannia batkiv "Navchannia ditei pid
chas karantynu" [Results of a survey of parents "Teaching children during quarantine"]. Retrieved from https://eo.gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/Rezul-taty-opytuvannia-22Navchannia-ditey-pid-chas-karantynu22.pdf (in Ukrainian)
[Освггнш омбудсмен Укра!ни. (2020, квггень 08). Результати опитування батьюв «Навчання дтей тд час карантину». URL: https://eo.gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/Rezul-taty-opytuvannia-22Navchannia-ditey-pid-chas-karantynu22.pdf].
9. Korniievych, L. (2020, April 24). Yak karantyn vyprobovuie nas na stiikist do alkoholiu [How
quarantine tests us for resistance to alcohol]. Retrieved from
https://www.radiosvoboda.org/a/quarantine-alcohol-drinking/30574501.html (in Ukrainian) [Коршевич, Л. (2020, Квггень 24). Як карантин випробовуе нас на стштсть до алкоголю. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/quarantine-alcohol-drinking/30574501.html].
10. Fuks, K. (2020, Kviten 24). Ne vidkladaty zhyttia na "pislia karantynu" [Do not postpone life for
"after quarantine"]. Retrieved from https://tyzhden.ua/Science/242695 (in Ukrainian) [Фукс, К. (2020, Кв^ень 24). Не вiдкладатu життя на «тсля карантину». URL: https://tyzhden.ua/Science/242695].
